CC BY
22
5. Кашшченко О.А. Декоративна дендрологiя : навч. noci6H. / О.А. Калiнiченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
6. Кисилевский Р.И. О семенном размножении калины обыкновенной / Р.И. Кисилевский, П. А. Мороз, Д.К. Шапиро // Лесное хозяйство : журнал. - М., 1989. - № 3. - С. 52.
7. Лучник З.Н. Обрезка кустарников / З.Н. Лучник. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1960. - 95 с.
8. Смирнов А.Г. Калина обыкновенная / А.Г. Смирнов // Плодоовощное хозяйство : сб. научн. тр. - М., 1896. - № 1. - С. 21-23.
9. Солодухин Е.Д. Калина / Е.Д. Солодухин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1985. - 77 с.
10. Рябчук В.П. Влияние морфометрических показателей ствола и кроны на урожайность дикорастущих плодовых растений Украины / В.П. Рябчук, В.Я. Заячук, Ю.А. Мельник // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск, 1995. - № 6. - С. 16-22.
11. Хессайон Д.Г. Все о вечнозеленых растениях / Д.Г. Хессайон. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2001. - 128 с.
12. Шевелёва Г.А. Закономерности формирования и плодоношения зарослей калины обыкновенной и их таксация / Г.А. Шевелёва // Лесная таксация и лесоустройство. - Красноярск : Изд-во "Пристав", 1991. - 148 с.
Заячук В.Я., Цибуля В.С. Виды рода Калина (Viburnum L.) в озеленении населенных мест
Изучено значение видов рода Viburnum L. в озеленении населенных мест. Охарактеризованы вредители, болезни калины и меры борьбы с ними. Проведен отбор высокоурожайных таксонов видов рода Viburnum L. по ряду признаков, характеризующих декоративность и плодоношение видов - по биометрическим показателям листьев, семян, плодов, урожайности, фенологической изменчивостью.
Ключевые слова: виды рода Viburnum L., формовое разнообразие, озеленение, декоративность, биометрические показатели вегетативных и генеративных органов.
Zayachuk V. Ya., Cibulya V.S. Species of Viburnum L. in gardening cities
The value of species of Viburnum L. in gardening cities is directed. The wreckers, illness of Viburnum and measure of struggle with them are reduced. The selection high fruitage of plants - behind a number (line) of attributes is carried out (spent) which characterize fruitage of plants - biometric parameters of leafs, seeds, fruits, productivity, phenology variability.
Keywords: species of the genus Viburnum L., diversity, landscaping, decorative, bi-ometric indicators of vegetative and generative organs.
УДК 630*642:632.118.3 Зав. лаб. В.П. Ландт1, канд. с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 В1ДНОВЛЕННЯ Л1СОКОРИСТУВАННЯ В Л1САХ, ЗАБРУДНЕНИХ РАД1ОНУКЛ1ДАМИ
Дослщжено сучасний стан використання люогосподарськими пщприемствами зо-ни впливу аваршних викидiв Чорнобильсько! АЕС деревини та другорядних люових ре-сурав. Наведено даш щодо ступеня радюактивного забруднення деревини, дикорослих грибiв та ягщ у люах забруднено! зони. Вщзначено, що за 27 рогав у забруднених люах вщбулися ютотш змши радiацшноi ситуаци. Сьогодш шляхом вщродження заготiвлi дикорослих грибiв, ягщ у люах можлива часткова компенсащя фшансових втрат тд-приемств, спричинених радюактивним забрудненням л^в. Заготсвлю дикорослих гри-бiв i ягщ необхщно проводити з обов'язковим радiацiйним контролем.
Ключовг слова: люогосподарсью шдприемства, зона впливу аваршних викидiв Чорнобильсько! АЕС; заготсвля деревини, дикорослих грибiв i ягщ; радiацiйний контроль.
1 Лаборатория радюекологи люових i природних екосистем - 1н-т агроекологи i природокористування НААН, м. Кт'в
Щд час переносу аваршних викидiв Чорнобильсько! АЕС у приземних шарах атмосфери лiсовi насадження вдаграли роль своeрiдних фшк^в - нако-пичувачiв радюнуклдав, що призвело до бiльших рiвнiв забруднення люових екосистем (на 25-30 %) порiвняно з вiдкритими ландшафтами [1]. Лише прямi збитки, понесенi люогосподарськими пiдприeмствами внаслiдок радiоактивного забруднення, станом на 31.12.1986 р. ощнювалися у 65 млн дол. США, а збитки за рахунок скорочення обсяпв люозагопвель та побiчного користування люом i зараз становлять 7,15 млн дол. США за рж [2].
Загальною рисою радiоактивного забруднення люових екосистем е його моза'чний i високоградiентний характер. У забруднених люах досить типовою е десятикратна рiзниця мшмально! та максимально! величини щшьносп забруднення в одному i тому самому лiсовому кварталi або таксацiйному видiлi, а пло-щi з максимальними та мшмальними рiвнями забруднення розташованi на нез-начнiй вiдстанi, що значно ускладнюе проведення лiсогосподарських заходiв, заготiвлю продукцп лiсового господарства та забезпечення радiацiйного контролю. Сучасна радiацiйна ситуащя в лiсах, якi потрапили до зони радюактив-ного забруднення аваршними викидами ЧАЕС, зумовлена складним комплексом факторiв, а саме: щшьнютю забруднення Грунту, iзотопним складом радь онуклiдiв, фiзичними та агрохiмiчними властивостями Грунпв, якi i визначають штенсивнють бiологiчного колообiгу радiонуклiдiв у екосистемах.
З погляду ефективного використання люових земель, головними напрям-ками дiяльностi лiсогосподарських пiдприемств е: вiдтворення лiсiв i !х збере-ження, загопвля деревини та другорядних лiсових ресуршв. Але головною про-дукцiею люогосподарських пiдприемств завжди е деревина. За даними Державного комиету люового господарства (табл. 1), пiдприемствами забруднено! зони у 2010 р. було заготовлено 2658,1 тис. м3 рiзних видiв деревини, зокрема 1797,4 тис. м3 неокорених лiсоматерiалiв круглих, та 452,3 технолопчних i 371,1 тис. м3 дров паливних [3].
Табл. 1. Обсяги деревини, заготовленоЧтдприемствами забрудненоИзони в 2010р.,
тис. м3
Обласш управлшня л1сового та мисливсь-кого господарства Заготовлено За видами продукци
всього у т.ч. вщ РГК л1соматерь али крут технолопчна сировина дрова паливш хлисти та лж-вщний хмиз
Вшницьке 73,2 38,1 37,8 29,0 6,4 0,1
Волинське 151,6 75,7 117,0 18,5 10,5 5,6
Житомирське 978,6 614,1 671,3 124,6 157,1 25,7
Ки!'вське 396,6 229,8 193,8 124,5 78,0 0,4
Р1вненське 636,8 261,4 500,1 84,2 51,9 0,6
Сумське 142,2 90,0 82,4 29,1 30,7 0,0
Чершпвське 279,0 204,9 195,0 42,6 36,5 4,8
Всього, тис м3 2658,1 1514,0 1797,4 452,3 371,1 37,3
Вщповщно до результапв радiацiйного контролю вся заготовлена в 2010 р. деревина за питомою активнютю 137Cs вiдповiдае "Державному гтешч-ному нормативу питомо! активносп радiонуклiдiв 137Cs та 908г у деревиш, продукцп з деревини i деревних матерiалах (ГНПАР - 2005)" [4]. Такий результат досягнуто завдяки дотриманню пiдприемствами вимог "Рекомендацш з ведення
лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення", зпдно з якими рубки головного користування та iншi види рубок дають змогу за щiльностi забруднення насаджень до 370 кБк/м2, а за щшьносп забруднення понад 370 кБк/м2 - у невщкладних випадках [5].
Через регламентащю проведення рубок люу i заготiвлi деревини у люах забруднено! зони на площi 141,2 тис. га вщбуваеться нагромадження паливно! i дшово! деревини з наднормативним вмютом радiонуклiдiв. Станом на 01.01.2010 р. запаси тако! деревини (табл. 2) ощнювались у 8,61, а щорiчний прирют - у 0,56 млн м3. Але, за необхщносл вирубки, забруднену деревину стиглих насаджень можна використовувати для отримання целюлози [6], а люо-сiчнi рештки - як паливо на теплоенергетичних установках, або мш - ТВС.
Стосовно перспективи використання радюактивно забруднено! деревини середньовжових i перестигаючих насаджень, то в таких насадженнях до вжу стиглостi вся деревина шд впливом процесiв фiзичного розпаду радюнуклщв буде придатна для використання без обмежень. До аварп на ЧАЕС, поряд з таким господарсько важливим ресурсом, як деревина, у люах Укра!ни традицiйно заготовляли другорядш лiсовi ресурси, до яких вщносяться дикорослi гриби, ягоди, лiкарськi рослини.
Чорнобильська катастрофа кардинально змшила ситуащю зi заготiвлею останнiх, адже саме ця продукщя виявилася найбiльш радюактивно забрудне-ною, вiдповiдно, iстотно зменшилися об'еми !х заготiвлi (табл. 2). Вщповщно до даних, наведених у табл. 2, перюд з 1985 по 1995 рр. обсяги заготiвлi дикорос-лих плодiв i япд зменшилась у 12,6, грибiв - у 14,0, березового соку - у 5,8, ль карсько! сировини - у 8,6 разiв. Лише прямi збитки T^^i внаслiдок введення обмежень на загопвлю харчових ресуршв лiсу та лжарсько! сировини з 1986 по 2000 рр. ощнюються у 100 млн дол. США.
Табл. 2. Обсяги загот1вл1 другорядних лгсових pecypcie пидпршмствами потськоТзони, тонн
Види користувань Роки 2008 р. до 1985 р. , %
1985 1990 1995 2001 2003 2004 2006 2007 2008
Дикорослi плоди i ягоди 6509 6961 822 689 544 239 219 145 0,2 0,003
Гриби 1958 742 276 370 77 22 81 0 0 0,00
Березовий сiк 75544 82062 4350 1860 1300 1587 1803 1669 1079 1,42
Ллкарська сировина 267 650 23 162 227 188 65 35 19,3 7,22
Змши радiащйноl ситуацп в люах за 27^чний перюд, як вщбулися зав-дяки автореабЫтацшним процесам, дають змогу констатувати, що сьогоднi шляхом вiдродження побiчного користування в люах можливою стае часткова компенсащя фiнансових втрат пiдприемств, спричинених радюактивним заб-рудненням лiсiв. За даними радiацiйного контролю дикорослих грибiв i ягiд (табл. 3), промислова загопвля ягiд чорницi i дикорослих грибiв у лiсах пiвночi Укра1ни, за умов попереднього радiацiйного контролю, може бути вщновлена на люових землях Волинсько1, Рiвненськоl, Сумсько1 i Чершпвсько! областей, а також у окремих районах Житомирсько! i Чершпвсько! областей.
Табл. 3. Показники радюактивного забруднення 137Сн ягiд чорниц та (спивших грибiв у лгсах полгськоТзони Укра(ни, 2010 р.
№ з/п Питома актившстъ 13'Сз, Бк/кг*
Область св1ж1 сух1
шт шах середня шт шах середня
Ягоди чорнищ
1 Волинська 11,1 154,1 43,6 120,0 600,0 200,0
2 Р1вненська 36,0 1480,0 544,0 170,0 2600,0 930,0
3 Житомирська 99,0 4700,0 387,0 219,0 4100,0 1135,0
4 Кигвська 34,0 597,0 237,0 245,0 7000,0 3200,0
5 Чершпвська 61,0 1444,0 107,0 195,0 3500,0 865,0
6 Сумська 20,0 27,0 24,0 37,0 300,0 165,0
1спвш гриби
1 Волинська 76,0 2422,0 438,0 233,0 9250,0 2668,0
2 Р1вненська 150,0 1860,0 511,0 620,0 8550,0 4500,0
3 Житомирська 364,0 28000,0 2289,0 324,0 29500,0 5245,0
4 Кигвська 296,0 6330,0 478,0 512,0 12400,0 5300,0
5 Чершпвська 110,0 10200,0 1124,0 370,0 8600,0 1920,0
6 Сумська 16,0 336 120,0 80,0 1960,0 460,0
*Контрольний рiвень питомо! активност Сз у свiжих ягодах i грибах -500 Бк/кг, ухих ягодах i грибах - 2500 Бк/кг
Незважаючи на це, державш люогосподарсью тдприемства згорнули свою д1яльнють 1з загот1вл1 1 перероблення дикорослих гриб1в, япд 1 лжарських рослин. Ниш лише у люах Чершпвщини 1 Волиш поступово вщновлюеться за-гопвля березового соку. У 2010 р. люогосподарськими тдприемствами згада-них репошв було заготовлено 1614, а у 2011 р. - 1500 т (900 - Волинська 1 600 - Чершпвська обл.).
За оцшками Агентства л1сових ресуршв, у 2010 р. населенням у люах Укра!ни було заготовлено понад 5000 т р1зних вид1в гриб1в, 12000 т япд чорни-щ 1 до 4000 т лжарських рослин. Середня закутвельна цша при цьому станови-ла: бших гриб1в - 25; лисичок - 30; опеньюв - 3-4 грн/кг; япд чорнищ 17-18 грн/кг. За даними митнищ, у 2010 р. через митний кордон Укра!ни було вивезено 10000 т япд чорнищ, 2000 т журавлини, 3000 т р1зних вид1в гриб1в 1 1000 т япд шипшини. Тобто дикоросл1 гриби 1 ягоди в люах заготовлюють, вик-лючно, мюцеве населення 1 приватш шдприемщ. Загопвля 1 подальший збут цих харчових ресуршв люу е важливим фактором полшшення сощально-еконо-м1чно! ситуацп, у полюькому регюш нашо! держави.
Дослщженнями гшешслв встановлено, що у сшьських населених пунктах багатолюих райошв Укра!нського Полюся внаслщок споживання люових гриб1в та япд без попереднього рад1ацшного контролю внесок у сумарну дозу внутршнього опромшення населення становить у середньому 20 %. При цьому у мешканщв одного 1 того самого населеного пункту доза внутршнього опромь нення вар1юе у широких межах, тюно корелюючи з1 складом д1ети, зокрема з використанням у рацюш "дар1в" люу - дикорослих гриб1в, япд, м'яса дичини.
За офщшними даними паспортизацп населених пункпв в Олевському район Житомирсько! обл., у с. Майдан Копищанський, р1чна ефективна доза
внутрiшнього опромшення дорослого населення становила 0,01-1,98 мЗв/рж; а у с. Селезiвка Овруцького району - 0,04-1,30 мЗв/piK, ситуащя в iнших селах пiвночi Житомирсь^ обл. була аналогiчною [7]. Така piзниця в дозах внут-ршнього опpомiнення населення обумовлена piзницею люорослинних умов у лiсах, згаданих населених пункпв.
В аpеалi с. Майдан Копищанський переважають сухi i свiжi бори з висо-кими коефщентами переходу pадiонуклiдiв у рослини, а бшя села Селезiвка -люи з вологими i багатшими типами люорослинних умов - свiжих i вологих су-боpiв, у яких коефiцieнти переходу pадiонуклiдiв у рослини значно нижчi вiд зазначених вище типiв лiсу. Тому промислову загопвлю дикорослих гpибiв, ягiд та лжарських рослин необхiдно проводити з обов'язковим pадiацiйним контролем у люових кварталах, як pекомендованi pадiологiчною службою люогос-подарських пiдпpиeмств.
Важливою проблемою для лiсiвникiв е збереження лiсiв, якi внаслiдок високих piвнiв радюактивного забруднення були вилучеш з господарського обь гу. До Чоpнобильськоï катастрофи тдтримували високу пpодуктивнiсть i бюло-гiчну стiйкiсть цих лiсових насаджень завдяки своечасному проведенню науко-во обrpунтованоï системи лiсогосподаpських заходiв. Радюактивне забруднення лiсових масивiв зумовило змщення акцентiв у здiйсненнi лiсогосподаpських за-ходiв у напрямку убезпечення працюючих та отримання чистоï пpодукцiï. Внас-лiдок таких обмежень у насадженнях iз високими piвнями забруднення (понад 555 кБк/м2) догляд за люом зупинено, а люокористування заборонено. У таких насадженнях спостер^аемо погipшення саштарного стану, яке призводить до втрат продуктивносп деpевостанiв i зниження якост деревини, збiльшення по-жежноï небезпеки та утворення потужних осередюв шюдниюв i хвороб лiсу.
Тому для стабЫзацп i покращення санiтаpноï ситуацп в забруднених ль сах вже зараз необхщно переходити до pеалiзацiï комплексу активних люогос-подарських заходiв з урахуванням темпiв природних процешв самоочищення бiогеоценозiв.
Висновки:
1. Аваpiя на Чоpнобильськiй АЕС призвела до широкомасштабного забруднення люових земель Украши радюнуклщами. Пpямi збитки внаслщок ра-дiоактивного забруднення лiсiв станом на 31.12.1986 р. ощнювали у 65 млн дол. США, а щоpiчнi - внаслщок обмеження господарсько1 дiяльностi тд-приемств - 7,15 млн дол.
2. За 27 роюв, яю минули пiсля аварп на чоpнобильськiй АЕС, вiдбулися ю-тотнi змiни pадiацiйноï ситуацiï в забруднених люах. Внаслщок фiзичного розпаду pадiонуклiдiв 137Cs щiльнiсть забруднення люових насаджень зни-зилась приблизно на 50 %, вiдповiдно змiнилось сшввщношення площ забруднених лiсових земель. Люи, яю належали до зони посиленого радюло-гiчного контролю (37-185 кБк/м2), можна вивести за межi даноï зони та вщ-мшити в них обмеження на ведення господаpськоï дiяльностi.
3. Змiни pадiацiйноï ситуацiï в лiсах дають змогу констатувати, що на цей час шляхом вщродження побiчного користування у люах можливою стае час-ткова компенсащя фшансових втрат пiдпpиемств, викликаних радюактив-ним забрудненням лiсiв.
За результатами радiацiйного контролю дикорослих грибiв i япд про-мислова заготiвля япд чорнищ i дикорослих грибiв в люах niBro4i Укра!ни, за умов попереднього радiацiйного контролю, може бути вщновлена на лiсових землях Волинсько!, Рiвненсько!, Сумсько! i Черкасько! областей, а також в ок-ремих районах Житомирсько! i Черщпвсько! областей.
Л1тература
1. Краснов В.П. Прикладная радиоэкология леса / В.П. Краснов, А.А. Орлов, В. А. Бузун, В.П. Ландш, З.М. Шелест / под ред. д-ра с.-х. наук, проф. В.П. Краснова. - Житомир : Изд-во "Полюся", 2007. - 680 с.
2. Ландш В.П. Ведення люового господарства в умовах радюактивного забруднення / В.П. Ландш // 20 рогав Чорнобильсько! катастрофи: погляд у майбутне. Нацюнальна доповщь Укра!ни. - К. : Вид-во "Атка", 2006. - С. 107-111.
3. Р1чний звгг Державного комггету люового господарства Укра!ни за результатами господарсько! д1яльносп у 2010 р. - К. : Вид-во "Л1бра", 2011. - 65 с.
4. Ппешчний норматив питомо! активносп радюнуклдав 137Cs та 90Sr у деревиш та продукцп з деревини (ГНПАР 2005). - Державний гшешчний норматив // Офщшний вюник Укра!ни. - 2005. - № 46. - С. 164-166.
5. Краснов В.П. Рекомендацп з ведення люового господарства в умовах радюактивного забруднення / В.П. Краснов, О.О. Орлов, В.П. Ландш та ш. / за ред. В.П. Краснова. - К. : Вид-во "Орюн", 2008. - 82 с.
6. Лгаченко Г.В. Рекомендацп щодо зниження вмюту радюнуклщв при переробщ !! на трюку та целюлозу / Г.В. Лгаченко, Б.Г. Шабалш, О.П. Дюкарев, В.П. Ландш. - К. : Вид-во "Либщь", 1998. - 29 с.
7. Орлов О.О. Використання прогнозного математичного моделювання для оцшки доз внутршнього опромшення населення вщ харчових продукпв люу / О.О. Орлов, В.М. Янчук, А.М. Ковальчук, В.Г. Левицький, В.В. Борщенко // Антропогенно-змшене середовище Укра!ни: ризики для здоров'я населення та еколопчних систем : матер. М1жнар. конф. - К. : Вид-во "Чорнобилынтершформ", 2003. - С. 119-141.
Ландин В.П. О возобновлении лесопользования в лесах, загрязненных радионуклидами
Исследовано современное состояние использования лесохозяйственными предприятиями зоны влияния аварийных выбросов Чернобыльской АЭС древесины и ресурсов побочного пользования лесом (дикорастущих грибов, ягод). За 27-летний период произошли существенные изменения радиационной ситуации в лесах. В связи с этим стала возможной компенсация финансовых потерь предприятий, вызванных радиоактивным загрязнением лесов, за счет возобновления заготовки и реализации дикорастущих грибов и ягод при условии предварительного радиационного контроля.
Ключевые слова: лесохозяйственные предприятия, зона влияния аварийных выбросов ЧАЭС, заготовка древесины, дикорастущих грибов и ягод, радиационный контроль.
Landin V.P. On the resumption of forest management in forests contaminated
The current state of usage of the wood and secondary forest resources of forestry enterprises on areas of influence Chernobyl NPP accidental release have been investigated. Presented Data on radioactive contaminated wood, wild mushrooms and berries in the forests of radioactive contaminated area. Noted that for 27 years in contaminated forests substantial changes of radiation situation took place. At present, partial compensation of financial losses to enterprises caused radioactively contaminated forests is possible through a revival of harvesting wild mushrooms and berries in the woods. Harvesting of wild mushrooms and berries should be carried out with obligatory radiation control.
Keywords: forestry enterprises; Chernobyl NPP accidental release influence zone; harvesting of timber, wild mushrooms and berries; radiation control.
