CC BY
21
що нафтовмюш промисловi вiдходи мають 3Ha4Hi перспективи використання насампе-ред у будшельнш галузi - для виробництва цегли, спецiальних глин, керамзиту та ш-ших будiвельних матерiалiв. Також е можливостi впровадження ix в шших галузях гос-подарства.
Ключовi слова: промисловi вiдходи, способи знешкодження, вторинне оброблен-ня, утилiзацiя, можливостi використання вiдходiв.
Ragimova K.E., Abdullayeva N.Z. Some Features of Oily Waste Disposal
Some features and classification methods of disposal and recycling of oily waste are described. Thermal, chemical and biological methods of disposal, as well as the possibility of using waste in various industries are determined. Based on the analysis, we can say that oily industrial waste have great prospects for use primarily in the construction industry, e.g., for the production of bricks, special clay, expanded clay and other building materials. There is also the possibility of introducing them into other sectors of the economy.
Keywords: oily waste, disposal, recycling, the possibility of using waste.
УДК631.1.017.3:711.454 Наук. ствроб. Б.А. Тамiр -
1нститут агроекологп i природокористування НААН Украти
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ СЫЬСЬКИХ СЕЛ1ТЕБНИХ ТЕРИТОР1Й П1ВН1ЧНО1 ЧАСТИНИ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Висвплено агроеколопчний стан сшьських населених пунктш зони радюеколопч-ного контролю швшчно! частини Житомирського Полюся. Наведеш даш щодо се-реднього вмiсту основних поживних речовин у Грунту яюсть питно! води i рослинно! продукцп, яка вирощуеться на присадибних земельних дщянках цих населених пунктiв (забруднення такими токсикантами як штрати, важкi метали, хлориди та iн.).
Ключовi слова: радiацiйне забруднення, селiтебнi територп, екосистема, рухомий фосфор, хлориди, нiтрати, важю метали.
Постановка проблеми. Вплив Чорнобильсько! катастрофи на посе-ленську мережу торкнувся здебiльшого сiльського розселення, вардае залежно вiд правового режиму зони радюактивного забруднення, залежить вiд ступеня сприятливостi доаварiйноí демографiчноí ситуацií i змiнюеться в часi. У зош вiдчуження (2,04 тис. км2 у Кишськш i Житомирськiй обл.), у 1986 р. було ева-куйовано населения зi 76 населених пункпв (зокрема зi 7 сiл Житомирсько!, 67 е1л Кшвсько! обл. та мкт Прип'ять i Чорнобиль) - всього понад 91,6 тис. оаб [1]. З них в 11 селах колишнього Чорнобильського р-ну та в шел Чорнобиль досi постшно мешкають т. зв. "самосели", люди переважно ллнього вiку [2]. За-галом внаслiдок "чорнобильсько!" евакуацií зi зони, як на сьогоднi, щлковито обезлюдшли одне мiсто (Прип'ять) та 63 сшьсью населенi пункти (з них понад 20 фiзично знищено), 11 сiл деградували i вмирають, одне мiсто (Чорнобиль) деградувало у переважно тимчасове поселення, поселенська мережа Чорно-бильського р-ну практично знищена, а сам вш зник з мапи Украши.
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Еколого-економiчнi проблеми довшлля Житомирсько! обл. вивчали такi науковцi: В.1. Карпов, СП. Сренький, В.К. Данилко, П.П. Михайленко, АС. Малиновський. Дослiджения проводили в напрямку екологiчного стану i природоохоронно! дiяльностi, антропогенного впливу Чорнобильсько! катастрофи на стан навколишнього середовища, рiвия його забруднення, впливу на здоров'я населення та демографiчну ситуаЦю.
Багато уваги еколого-економiчним проблемам сшьських територiй при-дiлено в працях таких вщомих науковцiв як: П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко, ВВ. Юрчишин, О.1. Фурдичко, МП. Сахацький, О.Г. Булавка та ш. Проте, нез-важаючи на 1хш вагомi розробки, змiни, ят вiдбуваються на селiтебних терито-рiях, мало вивченi i потребують подальших дослiджень.
Виклад основного матерiалу. На Житомирщиш 9 пiвнiчних районiв, а саме Овруцький, Народицький, Коростенський, Олевський, Лугинський, бшь-чинський, Малинський, Володарсько-Волинський, Новоград-Волинський та мiсто Коростень повнктю або частково опинилися в зош радiоактивного заб-руднення [3].
За результатами проведених дослiджень Житомирського обласного державного проектно-технолопчного центру охорони родючосп грунпв i якостi продукцп внаслiдок аварií на ЧАЕС у зону iз забрудненням понад 37,0 кБк/м2 (за 137Cs) потрапило понад 176 тис. га сшьгоспупдь. Найбшьш забрудненi упд-дя Народицького р-ну - 24 тис. га, Лугинського - 21 тис. га, Овруцького -42 тис. га, Малинського - 12 тис. га, Новоград-Волинського - 1 тис. га, Володи-мир-Волинського - 1 тис. га [4]. Грунтовий покрив ще! територц представлений в основному дерново-опiдзоленими грунтами легкого гранулометричного складу, яю характеризуються пiдвищеною кислотнiстю грунтового розчину i низь-кою природною родючктю та перезволоженими органогенними грунтами, що зумовлюе високу рухливiсть радiонуклiдiв у системi " грунт-вода" [5].
Враховуючи специфiку пiвнiчноí частини Житомирського Полкся, для проведения дослiдження обрано сшьсью населенi пункти Житомирсько! обл.: у Лугинському р-ш - с. Червона Волока i с. Волошине (зона гарантованого добровшьного вшселення); у Народицькому р-нi - с. Христишвка (зона безумовно-го ввдселення) i с. Мотiйки (зона гарантованого добровшьного вшселення); у Коростенському р-ш - с. Вороневе (зона гарантованого добровшьного вщселен-ня) i с. Зуб1вщина (IV зона посиленого радiоекологiчного контролю). Зону по-силеного радiоекологiчного контролю було лiквiдовано зпдно iз законом Укра-1ни ""Про внесення змiн та визнання такими, що втратили чиннiсть деяких зако-нодавчих актiв Укра1ни", було внесено змши до ст. 2 Закону Украши " Про пра-вовий режим територiй, що зазнали радюактивного забруднення внаслiдок Чор-нобильсько1 катастрофи". Тому з 01 счня 2015 р. на територií Украши т. зв. четверто1 зони не кнуе.
Дослiджения здiйснено протягом 2011-2013 рр. Вивченню екологiчного стану селиебних територiй, не пов'язаних з радюнуклщним забрудненням, при-дiлено дуже багато уваги. Проте поза увагою науковщв залишаються проблеми, пов'язанi з господарською д1яльнктю власник1в домогосподарств. У зв'язку з цим, основну увагу в цьому дослщженш приддлено виявленню чинниюв, якi впливають на якiсть продукцп i питно!' води внаслiдок господарсько!' дiяльностi власникiв садиб. В обраних населених пунктах визначено репрезеитативнi до-могосподарства населення, де вiдбирали зразки грунту, питно! води i овочево! продукцií, вирощено! власниками садиб з метою подальшого дослiджения !'х аг-роекологiчного стану. Лабораторнi дослiджения грунту на вмкт поживних ре-човин, овочево! продукцií i питно! води - на вмкт штрапв i важких метал1в
2. Екологiя та довкшля
113
проводили в !нституп агроекологií i природокористування НААН за методиками i державними стандартами, чинними в Украíнi.
За результатами проведених дослiджень встановлено, що грунти особис-тих господарств населения переважно добре забезпечен такими поживними елементами, як фосфор i калш, вмiст яких перевищуе максимальнi нормативн показники. Найвищий показники фосфору i калгю виявлено у домогосподар-ствах Народицького р-ну, вмiст яких перевищуе максимальт значения норма-тивних показнитв у 3,9-6,8 та 2,4-2,0 разiв вiдповiдно. У дослiджуваних домо-господарствах Коростенського та Лугинського р-шв забезпечешсть грунту ру-хомими формами фосфору вщповщае високому та дуже високому ргвню, а об-мiнним калiем - середньому та високому. Вмкт гiдролiзованого азоту - дуже низький та низький, що потребуе додаткового його внесення з мiнеральними добривами для забезпечення азотного живлення рослин, а також низька забезпечешсть грунтш гумусом (табл. 1). За реакщею грунтового середовища досль джуваш грунти середньо- та слабокислi.
Табл. 1. Середш показники вмкту в tрунтi основних поживнихречовин _(2011-2013 рр.)_
Мiсце проведення дослщжень рНСол., од. Гумус, % Вмют у Груни, мг/кг
N | Р205 | К20
Коростенський р-н
с. Воронево 4,61 1,57 115 220 101
с. Зубiвщина 5,71 1,04 80 166 102
Народицький р-н
с. Мотшки 5,35 1,72 101 971 594
с. Христинiвка 5,91 1,50 92 1704 501
Лугинський р-н
с. Червона Волока 5,69 1,30 83 313 237
с. Волошине 5,42 1,61 116 247 194
Норматив <100 - >200 <50 - >250 <80 - >250
Неконтрольоване застосування оргашчних i мiнеральних добрив, якг ви-користовують власники садиб для удобрення сгльськогосподарських культур та захисту рослин вщ шкiдникiв i хвороб е важливим чинником формування еколо-гiчного стану на сiльських селггебних територiях. Багаторiчними дослiджениями 1нституту агроекологл i природокористування НААН встановлено, що внесення в грунт мiнеральних добрив у необгрунтованих дозах призводить до забруднен-ня грунту, сгльськогосподарсько1 продукцц, а також питно1 води сульфатами, хлоридами, штратами, важкими металами, тобто токсичними речовинами.
Використання на присадибних земельних далянках хiмiчних засобгв захисту рослин з порушенням технологи, Гнколи навiть таких, якг вже стали неп-ридатнi, i кглька разiв за сезон призводить до забруднення основних компонен-тiв селггебних агроекосистем залишками пестицидiв, що тдтверджуеться дос-лiджениями рГзних науковцiв [6, 7]. З продуктами харчування Г питною водою вс щ токсиканти надходять в оргашзм людини, що спричиняе рГзт види захво-рювань Г навиъ летальн випадки. Виявлено найвишд максимальт рГвт вмкту нирапв у буряках столових - 4839 мг/кг (при ГДК 1400), морквГ 502 (при ГДК
300), гарбузах - 364 (ГДК 60), картоплi - 320 (ГДК 120), незважаючи на те, що середт показники перевищують гранично допустимi концентрацií тшьки для бурякш столових (табл. 2).
Табл. 2. Середтй вмкт нiтратiв у овочевш продукцп (2011-2013 рр.)
Мюце проведення дослiджень Картопля Морква Буряк столовий Гарбуз Яблуко Опрок Перець
Коростенський р-н
с. Вороневе 106 214 679 65 60 64 -
с. Зубiвщина 83 - 882 - 23 - 42
Лугинський р-н
с. Червона Волока 109 214 1121 - 33 145 -
с. Волошине 111 195 856 58 - 146 -
Народицький р-н
с. Христишвка 92 205 1253 64 32 137 71
с. Мотшки 94 195 1348 94 26 152 -
ГДК 120 300 1400 60 60 200 200
Такий високий вмкт зафшсовано там, де господарi вносять дуже висою дози гною на невеликi за площею земельнi дiлянки, а гарбузи були посаджет навколо гноярки. Схожi закономiрностi виявлено i щодо вмкту мiдi та цинку -важливих мiкроелементiв, необхвдних для росту й розвитку рослин, якi е важки-ми металами. Питна вода у багатьох випадках не вщповдае стандартам якосп, i це саме у тих домогосподарствах, де не витримуються саштарно-гтпетчт ви-моги щодо розмщення пiдсобних примiщень та примiщень для тварин i птицi, розмiщення гноярки до джерела водопостачання.
Висновки. У процес проведених дослiджень встановлено, що яккть питно! води та овочево! продукцл, вирощено! в особистих господарствах населения, не ввдповщають стандартам якосп, грунти добре забезпеченi рухомими формами фосфору i калда, проте вмiст азоту знаходиться на дуже низькому та низькому рiвиях, вмкт гумусу теж дуже низький. Визначено основнi чинники, якi впливають на еколопчний стан селiтебних територiй та умови проживання населення - порушення техиологií утримування тварин, техиологií зберкання гною, техиологií удобрення культурних рослин.
Лггература
1. Радюлопчний стан територш, вiднесених до зон радюактивного забруднення / за ред. В.1. Холошi. - К. : Вид-во "Вета", - 2008. - 54 с.
2. Дщух М.1. Загальнодержавна паспортизацiя населених пунктш Житомирсько! области як зазнали радюактивного забруднення шсля авари на ЧАЕС (узаг. даш за 1991-2004 рр.) / М.1. Дщух, Я.А. Можар, В. А. Чикалюк, В.О. Вiнiчук та iн. - Житомир : Вид-во ДАУ, 2006. - 80 с.
3. Малиновський А.С. Системне вiдродження забруднених територш: теорш, методологiя, iнституцiоналiзм // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2007. - № 1. - С. 58-65.
4. Фещенко В.П. Мониторинг динамки вертикально! мкрацшно! рухомост радiоцезiю на торфово - болотних Грунтах // Збiрник ДАУ. - Житомир : Вид-во ДАУ, 2001. - 184 с.
5. Иванов Ю.А. Проблемы реабилитации загрязненных территорий / Ю.А. Иванов, В.И. Холоша, И.П. Лось и др. // Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодолений : матер. Междунар. конф. - К., 2001. - С. 151-152.
6. Вашкулат М.П. Саштарно-ппешчна оцшка сшьських селтебних територш / М.П. Ваш-кулат, О.М. Черевко, С.В. Лшшська та ш. // Агроеколопчний журнал. - 2009. - № 1. - С. 36-39.
7. Шпичак О.М. Особист шдсобш господарства Украши - аналiз витрат на ефективност виробництва видш с.-г. продукци / О.М. Шпичак. - К. : Вид-во "Либыдь", 2011. - 236 с.
2. Екологя та довкшля
115
Тамир Б.А. Формирование экологического состояния сельских селитебных территорий северной части Житомирского Полесья
Освещено агроэкологическое состояние сельских населенных пунктов зоны радиоэкологического контроля северной части Житомирского Полесья. Приведены данные относительно среднего содержания основных питательных веществ в почве, качество питьевой воды и растительной продукции, выращиваемой на приусадебных земельных участках этих населенных пунктов (загрязнение такими токсикантами как нитраты, тяжелые металлы, хлориды и др.).
Ключевые слова: радиационное загрязнение, селитебные территории, экосистема, подвижный фосфор, хлориды, нитраты, тяжелые металлы.
Tamyr B.A. Ecological Status Formation of Rural Residential Areas of the Northern Part of Zhytomyr Polissya
In the article highlighted the agroecological state of residential areas in the radiation monitoring zone of the northern part of the Zhytomyr Polissya.
The data on the average content of essential nutrients in the soil, water quality and plant products that are grown on plots of land of these settlements (such toxicants contamination as nitrates, heavy metals, chlorides, etc.).
Keywords: radioactive contamination, residential area, ecosystem, driven by phosphorus, chlorides, nitrates, heavy metals.
УДК338.48:630*181.351 Доц. Е.А. Кульчицька, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. А.Р. Стояновський, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехтка"
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ 1НСТРУМЕНТ1В
МАРКЕТИНГУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ НА ТЕРИТОРН Л1СОВОГО ФОНДУ
Дослщжено можливост використання традицшного, внутршнього та штерактив-ного маркетингу для забезпечення сталого розвитку рекреацшно-туристичних послуг на люових територшх. Вщзначено доцшьшсть використання потенциалу складових еко-логiчно-орieнтованого комплексу маркетингу (продуктово!, цшово!, збутово! та комуш-кацшно! шштик шдприемства) як шструменту традицшного маркетингу. При цьому враховано особливi характеристики рекреацшно-туристично! дшльност як сфери послуг (нематерiальнiсть, невщцшьшсть виробництва та споживання послуги, непос-тшшсть якост послуг, неможливють збереження послуги).
Ключовi слова: сталий розвиток, рекреацшно-туристичш послуги, лiсовi терито-рц, шструменти маркетингу.
Постановка проблеми. Упродовж останнього десятилитя роль послуг в економщ постшно зростае. В економГчно розвинених крашах частка сфери послуг у ВВП сягае 70 % Г бшьше. У нш зайнято в середньому 65-75 % працез-датного населення. В УкраМ частка послуг у ВВП перевищуе 40 %. Причому частка туризму у вартосп послуг перевищуе 1/3. Свгговий досвщ розвитку рек-реацшно-туристично1 дгяльност (РТД) свГдчить про те, що ця галузь е високо-ефективним сектором нацюнальних економш. В умовах економГчно1 кризи одним Гз чиннитв стимулювання економши може стати туризм, основою розвитку якого е природш рекреацшно-туристичш ресурси та умови, серед яких про-вщне мкце належить лкам. Внаслщок урбашзацп попит на вщпочинок у лкГ
