Організаційно-економічні механізми забезпечення розвитку сільських територій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

учреждения и учебные заведения, которые готовят профильных специалистов именно для потребностей отрасли. Как следствие такого положения вещей, практически все оборудование, которое было установлено при модернизации производственных мощностей, является иностранным и углубляет зависимость от его промышленного обслуживания. Конкурентоспособность отрасли по производству курятины в Украине не является длительной, а потому только создание кластеров роста для перехода отрасли на инновационный путь развития может обеспечить ей долговременное конкурентное преимущество.

Ключевые слова: кластер, рынки, конкурентоспособность, агропромышленный комплекс, трансформация, эволюция, регулирования.

Chernelevskaya E.L. Some Prospects of Cluster Growth on the Poultry Market

One of the successful markets to create innovative growth cluster in the food industry is supposed to be a poultry market. In some years Ukraine may become one of the leaders in the supply of chicken meat to foreign markets. The largest producers of poultry in Ukraine are Mi-ronovsky Bakery Product Ltd and Agromars Association Inc . The innovative centres, such as research institutions and educational institutions training professionals specifically for the needs of the industry, are discovered to be absent in the structure of the two largest groups of companies with chicken production. Consequently almost all the equipment that was installed during the modernization of production facilities is produced abroad and, thus, deepens its dependence on industrial maintenance. The competitiveness of the poultry production in Ukraine is not long-term, since only cluster growth for the industry transition to innovative development can provide lasting competitive advantage.

Key words: cluster markets, competitiveness, agriculture, transformation, evolution and regulation.

УДК332.122:338.43 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук -

1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти; доц. О. С. Молнар, канд. екон. наук - Ужгородський НУ

ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 МЕХАН1ЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СЫЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й

Видшено прюритетш завдання державно! поттики регулювання зайнятост й ринку пращ на селц державно! поттики у сфер1 розвитку сощально! i виробничо! шфраструкту-ри сшьських територш. Розглянуто заходи щодо реалiзацi! цшей шновацшного розвитку сшьського господарства Укра!ни та виршення проблем соцiально-економiчноro розвитку сшьських територш; формування ново! теритс^ально! структури екож^чних кластер1в, спрямовано! на розвиток теритс^альних соцiально-економiчних комплексiв, здатних до бшьш ефективного саморозвитку з урахуванням можливо! шновацшно! дiяльностi. Визна-чено принципи оптимального розмщення продуктивних сил сiльського господарства.

Ключовi слова: сшьсью територп, диверсифшовашсть сiльсько! територп, державна полiтика, концентрадiя та спецiалiзацiя виробництва, шновацшний розвиток сiльського господарства.

Постановка проблеми. Проблема TepmopiaibHoi оргашзацл сшьських тepитopiй стала ще бшьш актуальною пiсля реформування вiднoсин власност на землю, запровадження iнституту приватно!' влaснoстi на зeмeльнi дiлянки й вшь-ного пiдпpиeмництвa в сшьському eкoнoмiчнoму пpoстopi. Розвиток нових форм шдприемництва i ринково!' eкoнoмiки вщбувався на тлi занепаду села i сшьсько-господарського виробництва. Виникли нoвi кpизoвi явища, що свiдчaть про зни-ження платоспроможного попиту населения, загрози пpoдoвoльчiй бeзпeцi, по-пршення середовища проживання селян, дeгpaдaцiю та порушення eкoлoгiчнoí

стiйкостi агроландшафтав, вiдсутнiсть просторово!' органiзацií систем сшьського i лiсового господарства тощо.

Анамз останшх дослщжень та публiкацiй. У наукових публiкацiях цiй проблемi придшяеться значна увага. Багато грунтовно виртених питань розвит-ку територп можна вщнайти у працях 1.К. Бистрякова, В.М. Бондаренка, М П. Бутка, Б.М. Данилишина, М.Й. Малiка, Я.Б. Олшника, 1.В. Прокопи, П.Т. Саблука, А.В. Степаненка, О.1. Павлова, М.А. Хвесика, Л.Г. Чернюк, Л.О. Шепотько, ВВ. Юрчишина та iн. Проте ключовi питания щодо формування нових форм комплексного розвитку сшьських територiй залишаються недос-татньо вивченими i потребують подальшого дослiдження.

Виклад основного мaтерiaлу. Проблема диверсифiкованостi сiльськоí економiки й технолопчне вiдновления ii галузей, насамперед в АПК, е одшею з найважливтих для пiдвищения стiйкостi розвитку сшьських територш.

Прiоритетними завданнями державно! полиики регулювання зайиятостi й ринку пращ на селi е:

• вщновлення i створення нових робочих мюць, пiдтримка зайнятостi в малих, се-реднiх i великих сшьськогосподарських тдприемствах, що забезпечують перехiд агропромислового виробництва на модершзоват iнновацiйнi технологи та шдус-трiальнi форми ведення господарства;

• пiдтримка ефективно! зайнятоси у сферi малого й середнього сшьськогоспо-дарського тдприемництва, включаючи селянсью (фермерськi) господарства, то-варнi господарства сшьського населення;

• нарощування й модершзащя робочих мiсць у сощальнш сферi села та об'ектах ш-фраструктури агропродовольчого ринку (зберiгання, транспортування, збут);

• стимулювання збiльшення робочих мюць i створення пiльгових умов для !хнього розвитку в несшьськогосподарських сферах дiяльностi в усiх можливих ii оргат-зацiйних формах, особливо в рекреацшнш i природоохороннiй дiяльностi, агро-туризмi;

• сприяння створенню робочих мiсць, зокрема на основi держзамовлення, у депре-сивних сшьських районах i3 високим рiвнем безробигя.

Державна полiтика у сферi розвитку сощально! i виробничо! шфраструк-тури сшьських територiй орiентуеться на кардинальне покращення середовища перебування проживаючих у сшьськш мiсцевостi, полiпшення 'хнього доступу до сощально-культурних i торгово-побутових послуг на основi розвитку стащ-онарних, мобшьних i дистанцiйних форм обслуговування, забезпечення гараитiй суспiльного обслуговування за державними соцiальними стандартами. Важли-вою умовою полiпшения середовища перебування сшьського населення е розви-ток шляхово-транспортних комунiкацiй.

Особливе значення мае еколопзащя сiльського господарства, де в останш роки внаслiдок зростання ii женсифжацп пiдвищилася загроза екологiчного заб-руднення. Важливим напрямом екологiзацiйноi полiтики сталого розвитку сiльських територiй е розвиток безвiдходних технологiй. Основне завдання при цьому полягае у створенш, з одного боку, нових технологш, що забезпечують мь нiмiзацiю утворення вдаод1в у процесi виробництва, з iншого - максимальну !х-ню утилiзацiю.

Важливим е збалансоване виробництво сшьськогосподарсько! продукцп, що не повинно вщбуватися внаслiдок погiршения навколишнього середовища. Сшьськогосподарсью виробники виконують функцп не лише виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, але й еколопчну.

Необхщними умовами розвитку сшьських територiй в УкраЫ е:

• створення сприятливих умов для формування стабiльноí економiки ильсько!' ро-дини;

• переквалiфiкацiя селян за умови спещальних програм через скорочення оаб, якi задiянi в сшьському господарствi;

• пiдвищення рiвня суспшьно'1 iнфраструктури;

• формування справжньо'1 мщно'1 територiальноí громади;

• селяни мають бути рушiйною силою у розбудовi сшьсько'1 мiсцевостi;

• важливють пiдтримки з боку районних i обласних структур;

• пошук джерел фшансування, а також залучення власних коштiв. Запобiгання подальшому поглибленню руйшвних процесiв у селi передба-

чае активiзацiю опрацювання i поступового втшення в життя комплексу норма-тивно-правових та органiзацiйно-економiчних заход1в, тобто посилення регулятивного впливу органiв мкцевого самоврядування на засадах органiчного поеднання функцiй мiсцевих владних структур та репональних i загальнодержав-них оргашв влади у вирiшеннi завдань розвитку сшьських територш.

Останшм часом ввдбулася рiзка змiна прiоритетiв аграрно' полиики розвитку сшьськогосподарського виробництва в УкраЫ. Якщо на початку реформ йшлося про переваги спецiалiзованого фермерського господарства, заснованого на приватнш власносп на землю, то тепер - про повернення до державно!' шд-тримки великих товаровиробникiв у сшьському господарства Це сталося пiсля 15 ротв трансформацií господарств реального сектору економши до ринково' системи, коли 75 % обсяпв виробництва вже виробляеться дрiбними селянськи-ми господарствами. Негативний характер тако!' полиики полягае в й радикалiзмi. Основною причиною невдалих реформ була ввдсутнкть будь-яко' стратеги приведения сшьського господарства до системи спецiалiзованих ресурсних комплек-с1в, особливо у твариннищга, де накопичилося найбiльше проблем. Виявилося, що ринкова система не може виртити сукупнiсть завдань вiдтворения продук-тивних сил галузi, закупки сшьськогосподарсько!' продукцií та сощально-еконо-мiчного розвитку села.

В економщ сiльськогосподарського шдприемництва утворилася нова за сутнiстю проблема - криза перевиробництва, коли неплатоспроможний ринок не стимулюе виробництво. Така ситуащя е наслiдком скорочення експорту сшьсько-господарсько!' продукцií через розвал системи державного замовлення i розподь лу ресурс1в у кра'ни евроазшського простору, а також зниження попиту на сшьськогосподарську сировину на внутртньому ринку для перероблення на продовольчi товари в регiонах Украши через обмеження платоспроможного по-питу населення.

Пропозищя сшьськогосподарсько!' продукцií на ринок iстотно залежить вiд концентрацií та спецiалiзапií виробництва. Товарш сiльськогосподарськi шд-приемства з виробництва зерна повинш бути досить великими для самофшансу-вання, на вiдмiну вiд господарств iз виробництва картоплi або овочiв, якi мають бшьш високу окупнiсть витрат iз розрахунку на одиницю зiбраноí плошд та е фь нансово самодостатшми. Моделi тваринницьких господарств можуть бути рiзно-манiтними за розмiром, але високотехнологiчними для забезпечення конкурен-тоспроможност! Протягом 15 рокiв трансформацп економiки села на цi обстави-ни не звертали уваги. Адаптивнкть iииовацiйного розвитку сшьського господар-

ства Украши полягае у структуризацií пiдприeмництва на користь високоефек-тивних господарств без уваги до юридичних форм господарювання.

На цьому шляху перспективними е фермерсью господарства, зокрема в молочному i м'ясному скотарствi, свинарствi, овочiвництвi та картоплярствi. Ви-робництво зерна, наання олiйних культур та цукрово! сировини е прiоритетним для великих господарств товарного землеробства. Спецiалiзацiя таких господарств дасть змогу шдвишувати !х ефективнiсть, а тому тяких дотацiй або суб-сидiй з бюджету вони не повинш отримувати.

У новiй парадигмi розвитку особливо щнним повинно вважатися запрова-дження системи управлiння ринковим середовищем в умовах вертикально! та горизонтально! штеграцл. Об'ективно до ринку сшьськогосподарсько! продукцií дотичнi, зокрема, товаровиробники, транспорт, iншi обслуговуючi пiдприемства в сшьському господарствi, а тому !х штереси потрiбно узгоджувати. Ринкову щ-ну на продовольство потрiбно розподшяти за факторами виробництва зокрема: власникам коштав i фiзичного капiталу, людського кашталу, природних сшьсько-господарських ресурсов. Мехашзм тако! взаемодií повинен бути адаптивним за принципом урахування iнтересiв уах учасникiв iнтегрованого процесу. Для ре-алiзацií цшей iнновацiйного розвитку сшьського господарства Украши та вирь шення проблем соцiально-економiчного розвитку необидно:

• розробити перспективт напрями спецiалiзацií й залучення iнвестицiй для сшьсь-когосподарських кластерiв з урахуванням природного й сощально-екожмчного районування;

• виявити фактори взаемовпливу галузевого i поселенського розвитку, забезпечу-ючи пошук соцiально-економiчних i органiзацiйних механiзмiв ослабления цен-тралiзованого галузевого впливу;

• вибрати режим оргатзацн господарсько'1 дiяльностi, здiйснити вiдбiр i законо-давче встановлення територш з особливим статусом (особливi економiчнi й шно-вацiйно-технологiчнi комплекси регюну, зони екологiчноí уваги тощо). Мехашзми реалiзацií кластерного пiдходу повиннi опиратися на новi уп-

равлiнськi заходи, що зводиться переважно до бюджетних трансфертов i щльових програм. Йдеться про формування ново!' територiальноí структури економiчних кластерiв, спрямовано! на розвиток територiальних соцiально-економiчних ком-плексiв, здатних до бiльш ефективного саморозвитку з урахуванням можливо! ш-новацiйноí дiяльностi. Формування таких iнновацiйно-територiальних комплек-сш може бути здiйснене в рiзних варiантах: як соцiально-економiчних об'еднань, сусшльно-оргашзацшних структур, iнновацiйно-технологiчних формувань.

У такому пiдходi важливим е розвиток внутртнього ринку, змiцнення внутрiшнiх зв'язкiв на основi розвитку шляхово-транспортно! iнфраструктури, мiжгосподарських зв'язкiв. Для зон iнновацiйного розвитку й економiчних клас-терiв необхiдно визначити мету соцiально-економiчного розвитку й заходи щодо !х досягнення. Йдеться про стимулювання виникнення економiчних кластеров у рамках насамперед iнновацiйно активних територiй. Органiзацiя агропромисло-вих кластерiв на основi кiлькох райотв може спростити вихвд на зовнiшнiй (за межами району й закордонний) ринок iз достатшми обсягами продукцií. У рамках просторово! органiзацií доцшьно здшснити:

• розвиток iнформацiйно-комунiкацiйноí iнфраструктури, створення логiстичних центрiв;

• пошук механiзмiв узгодження iнтересiв держави, бiзнесу, населения (дотримання екологiчних стандартiв; бшьша синхрошзащя стратегiй розвитку сировинних компанш i населених пунктiв);

• реалiзацiю прiоритетних завдань (пiдвищення шфраструктурно1 забезпеченоси, упровадження твердих екологiчних стандартiв i формування системи контролю за '1хтм виконанням, приведення системи розселення у вщповщтсть до ефектив-ностi господарсько'1 д1яльносп, розвиток галузево'1 ресурсно'1 бази). Принципами оптимального розмщення продуктивних сил сшьського гос-

подарства е: збалансовашсть попиту i пропозипií, зокрема ринкового; пропор-цiйнiсть розвитку галузей АПК; комплексшсть використання земельних i при-родних ресурсiв, яка дде через використання генетичного потенцiалу рослинного i тваринного свiту, мiнiмiзуе втрати; компромiсного поеднання регiональних i га-лузевих iнтересiв.

Визначаючи принципи розмiшения сшьського господарства, варто заува-жити, що окремi з них е спшьними для всiх галузей господарства, а саме:

• наближення виробництва до ринюв збуту продукцп з урахуванням фактора збе-реження 11 якоси пiд час транспортування;

• збалансовашсть розвитку сшьського господарства i переробно!' промисловостi;

• змiцнення нащонально1 продовольчо1 безпеки i локалiзацií регiонiв з низьким рiвнем споживання продовольства на переичну особу;

• розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв АПК щодо питань мiжнародного розподiлу працi;

• збалансованiсть нацюнального i регiональних ринкiв сiльськогосподарськоí продукцп i продовольства.

До принцишв, якi е спепифiчними для АПК, можна вiднести:

• реалiзацiю генетичного потенцiалу рослинництва з урахуванням природно-^ма-тичних умов регiонiв;

• досягнення максимального поеднання регiонального розвитку тваринництва з умовами утримання худоби i птицi для реалiзацií 'íх бiологiчного потенцiалу;

• забезпечення пропорцш вирiшення бшково1 проблеми годiвлi худоби за умови збереження якiсних показниюв природного середовища;

• пропорцiйнiсть розвитку ринку пращ i виробництва.

ВирДшуючи питання про рацiональне розмiшения галузей рослинництва i тваринництва, ВС. Немчинов уперше запропонував принцип комплексностi або шдхвд за принципом едностi трьох максимумiв: максимального задоволення сус-пшьних потреб у продуктах харчування; забезпечення повного використання календарного фонду робочого часу протягом року за високо' продуктивной працi; максимально' продуктивной землi з урахуванням не тшьки збереження, а й зростання родючостД грунту [5].

Цд принципи не втратили свое' актуальностi в сучасних умовах, коли йдеть-ся про нацюнальну продовольчу безпеку, вирiшеиня сощальних проблем зайнятос-тД селянства та охорону природних ресурсiв вДд деградацц. Принципово новим в аг-рарнш полггищ мае бути покладений принцип необидно!' достатностД, який замД-нюе невиправданий принцип приведення системи до максимального рДвня.

Висновки. Принципами оптимального розмДщення продуктивних сил сшьського господарства е: збалансовашсть попиту Д пропозицп, зокрема ринкового, пропорцшшсть розвитку галузей АПК, комплексшсть використання земельних Д природних ресурсДв.

У рамках просторово' органiзацií сiльських територiй дощльно здiйснити реалiзацiю прiоритетних завдань (шдвищення iнфраструктурноí забезпеченостi; упровадження жорстких еколопчних стандартiв i формування системи контролю за 1хшм виконанням, приведення системи розселення у вiдповiднiсть до ефектив-но!' господарсько' дiяльностi, розвиток галузево' ресурсно!' бази).

Для реалiзацií щлей iнновацiйного розвитку сшьського господарства та виртення проблем соцiально-економiчного розвитку сшьських територiй необ-хвдно розробити перспективш напрями спецiалiзацií й залучення швестицш для сiльськогосподарських кластерiв з урахуванням природного та сощально-еконо-мiчного районування.

Лiтература

1. Андршчук В.Г. Проблеми розвитку приватних аграрних тдприемств i вдосконалення м1жгалузевих економiчних вщносин / В.Г. Андрiйчук // Проблеми формування ринково! економь ки. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - С. 29-38.

2. Гайдуцький П.1. Про основнi засади реформування системи державно! пiдтримки сшьсь-кого господарства та сшьсько! територГ! / П.1. Гайдуцький // Економжа АПК : мiжнар. наук.-ви-робн. журнал. - 2005. - № 11. - С. 43-48.

3. Дацш О.1. Розвиток шновацшно! дГяльностГ в агропромисловому виро6ництвГ Укра!ни / О.1. Дацш. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2004. - 428 с.

4. Малж М.Й. До питання сталого розвитку сшьських територш / М.Й. Малж // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2008. - № 5. - С. 51-58.

5. Немчинов В.С. Розмщення продуктивних сил: вибраш твори / В.С. Немчинов. - В 4-ох т. - М., 1967. - Т. 4. - 547 с.

6. Прокопа I. Сшьсью територи Укра!ни: дослiдження i регулювання розвитку / I. Прокопа // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2007. - № 6. - С. 50-56.

7. Розвиток сшьських територш Укра!ни / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : 1ВЦ Держкомстату Укра!ни, 2006. - 751 с.

Важинский Ф.А., Молнар А. С. Организационно-экономические механизмы обеспечения развития сельских территорий

Выделены приоритетные задачи государственной политики регулирования занятости и рынка труда на селе; государственной политики в сфере развития социальной и производственной инфраструктуры сельских территорий. Рассмотрены мероприятия по реализации целей инновационного развития сельского хозяйства Украины и решения проблем социально-экономического развития сельских территорий; формирование новой территориальной структуры экономических кластеров, направленной на развитие территориальных социально-экономических комплексов, способных к более эффективному саморазвитию с учетом возможной инновационной деятельности. Определены принципы оптимального размещения производительных сил сельского хозяйства.

Ключевые слова: сельские территории, диверсификация сельской территории, государственная политика, концентрация и специализация производства, инновационное развитие сельского хозяйства.

Vazhynsky F.A., Molnar O.S. Organizational and Economic Mechanisms Ensuring the Development of Rural Areas

The priority tasks of the state policy regulating employment and labour market in rural territories, and also state policy in the sphere of social and industrial infrastructure development in rural territories are highlighted. Measures to achieve the objectives of innovative development of Ukraine's agriculture and solving problems of socio-economic development of rural territories are considered. The formation of the new territorial structure of economic clusters aimed at development of territorial socio-economic complexes capable of more effective self-development taking into account possible innovation activity is studied. Some principles of optimal allocation of productive forces in agriculture are defined.

Key words: rural territories, diversification of rural territories, public policy, concentration and specialization of production, innovative development of agriculture.