CC BY
17
2. ПДВ: реформувати не можна скасувати. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/publications/4b9f92bc9fce1/.
3. Graham Harrison. Russell Krelovel. VAT Refunds: A Ruview of Country Experience // IMF Working Paper WP/05/218. - 2005. - P. 8.
4. Закон Укра'ни № 639 вщ 31.10.2008 р. "Про першочерговi заходи щодо запоб^ання негативним наслщкам фшансово'' кризи та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв Украши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
5. ПДВ - податок для обраних?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. minprom .ua/digest/41334. html.
6. Податковий кодекс Укра'ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. sta.gov.ua / control/uk/publish/article? art_id=300560&cat_id=46733.
7. Показники виконання Державного бюджету Укра'ни за ачень-грудень 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive / ma-in?&cat_ id=77643&stind=1.
8. Показники виконання Державного бюджету Укра'ни за ачень-жовтень 2010 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/control/uk / publish/archive/main ?&cat_id=77643&stind=1.
9. Податковий кодекс Укра'ни: коротко про головне. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gorod.ck.ua/newsua/1083/.
Буряк П.Ю., Савчук О.Я, Савчук Н.В. Налог на добавленную стоимость как псевдонейтральный налог системы налогообложения Украины
Оценена роль налога на добавленную стоимость в структуре доходов Государственного бюджета Украины. Доказана необходимость усовершенствования НДС в связи с потерей им свойств принципа нейтральности налогообложения. Установлено, что даже учитывая новые положения Налогового кодекса Украины, где предусмотрено снижение объема основной ставки НДС, не учтена потребность дифференциации ставки НДС на социально необходимые товары и услугу.
Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, механизм НДС, доходы Государственного бюджета, система налогообложения.
Buriyak. P.Yu., Savchuk O.Ya., Savchouk N.V. The role of value added tax in the income structure of the State Budget of Ukraine.
Estimation part of value added tax revenues in the State Budget of Ukraine. The necessity of improvement of VAT at the loss of his property tax neutrality principle. It is set that even taking into account new positions of the Internal revenue code of Ukraine, where the decline of volume of basic rate of VAT is foreseen, the necessity of differentiation of rates of VAT is not taken into account on socially necessary commodities and services.
Keywords: value added tax, VAT mechanism, fiscal revenues, the tax system.
УДК[332.122:338.43]:338.242 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський,
канд. екон. наук - 1РДНАН Украти; студ. А.В. Колодшчук; студ. М.В. Мартинюк - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Визначено основш принципи реформування системи державно' тдтримки аг-ровиробництва та сшьських територш, розглянуто прюритети державного регулю-вання розвитку сшьських територш. Встановлено, що одним iз основних завдань державного регулювання соцiально-економiчного розвитку е припинення руйнацп сощально' шфраструктури на селi внаслщок постшно' нестачi коштив у мюцевих бюджетах i агровиробниюв.
Ключов1 слова: державне регулювання, сшьсью територп, агровиробництво, ресурси, фшансування, сощальна шфраструктура, зайнятють, тдприемництво.
В умовах розвитку ринково! економiки в Укра!ш основним напрямком аграрних реформ мае стати курс на шдвищення !х сощально! спрямованостi, послiдовну переорiентацiю сшьсько! економiки на задоволення потреб насе-лення. Проблеми соцiально-економiчного розвитку сшьських територiй дос-лiджено в наукових працях О. Булавко, В. Бутенко, П. Гайдуцького, В. Горка-вого, Р. Косодiя, М. Кропивко, Л. Михайлово!, В. Онищенка, Б. Панасюка, В. Пили, I. Прокопи, П. Саблука, В. Трегобчука, О. Цепка, Л. Шепотько, В. Юрчишина та ш.
Однак недостатньо уваги придшено обгрунтуванню концептуальних засад державно! пол^ики розвитку сiльських територiй. Аграрна пол^ика в Укра!ш не здатна забезпечити повнощнний розвиток сiльських територiй та подолання бщносп, оскiльки за класифшащею СОТ, бюджетнi кошти мають спрямовуватися не лише на агровиробництво, а й на збшьшення фшансуван-ня так званих "зелених" програм (розвиток невиробничо! iнфраструктури, енергозабезпечення, будiвництво дорщ охорона довкiлля, цiновий мошто-ринг, тдтримка обслуговуючо! iнфраструктури). Водночас, обсяги бюджетного фшансування агровиробництва е меншими за фактичнi потреби, тодi як конкурснi вiдбори часто е недостатньо об'ективними.
Бюджетна пiдтримка сшьського господарства характеризуеться не-цiльовим використанням кош^в, а також нерiвномiрнiстю [2]. Понад це, тдтримка надаеться переважно агрошдприемствам, як виробляють лише трети-ну обсягiв продукци галузi i на яких працюе менше третини працездатних селян. Фермерськ та особистi селянськi господарства, в яких виробляеться двi третини валово! сшьськогосподарсько! продукци та зайнято двi третини працездатних селян, тако! пiдтримки практично не отримують.
Важливе значення мае формування та реашзащя цшеспрямовано! по-лiтики розвитку сшьських територш. Впровадження сучасно! ринково! систе-ми державно! пiдтримки сшьського господарства та сшьських територш, що вщповщае зазначеним принципам (рис.), стане передумовою iнтеграцi! Укра-!ни до СС, а також сприятиме створенню балансу державного впливу на сшьських територiях. Саме полiтика розвитку агровиробництва мае стати складовою частиною полггики сiльського розвитку, а не навпаки. Еколопчна орiентацiя сiльського розвитку мае базуватися на принцип "забруднювач сплачуе", оскiльки в iншому випадку яюсть довкiлля великою мiрою залежа-тиме вщ наявностi державних коштiв.
Основними джерелами фшансування сощально! iнфраструктури на сшьських територiях е державний, обласний та районний бюджети, добро-вшьш внески громадян i позабюджетнi надходження. Водночас, головна роль у формуванш фшансових ресурсiв на утримання сощально! шфраструктури бiльшою мiрою вiдводиться мюцевим бюджетам.
Коштiв мiсцевих бюджетiв недостатньо навггь для простого вщтво-рення сощально! шфраструктури села. Кошти мюцевих бюдже^в формують-ся насамперед за рахунок мюцевих податкiв i зборiв, якi сплачують шд-приемства, розташоваш на територi! вiдповiдно! територiально! одинищ. Бюджети сiльських рад залежать передусiм вiд рiвня економiчного розвитку та
величини внесюв агрошдприемств, економiчний стан яких пояснюе досить низьку наповнювашсть мюцевих бюджетов.
Рис. Принципи реформування аграрно'1 полтики та полтики стьського розвитку
К^м дефiциту мiсцевих бюджетiв, з кожним роком дедалi бiльше ус-кладнюеться i функцiонування сiльських рад. Особливу увагу потрiбно при-дiляти шдвищенню якостi управлiнських кадрiв, пiдготовцi та шдвищенню квалiфiкащl працiвникiв органiв мюцевого самоврядування [6]. Програми со-цiально-економiчного розвитку, а також вщповщш рiчнi плани i бюджети ма-ють складатися за принципом "знизу - вверх" з урахуванням швестицшного потенцiалу державного i мiсцевих бюдже^в, а також галузевих мiнiстерств у плат дотримання встановлених соцiальних нормативiв.
На особливу увагу шд час розроблення полггики сощально-економ1ч-ного розвитку сшьських територш заслуговуе проблема забезпечення селян робочими мюцями { належним р1внем оплати пращ. Загалом, р1вень зайнятос-т сшьського населения в Укра'ш продовжуе знижуватися, внаслщок чого чи-мало найбшьш працездатних { квал1фжованих селян працюють лише в осо-бистих пщсобних господарствах, займаються др1бними промислами або ви-'жджають за кордон. Зарплата в сшьському господарств1 { дотепер е найниж-чою, пор1вняно з шшими галузями економжи. Очевидно, що сощально-еко-ном1чну безпеку селян можна забезпечити лише шляхом збшьшення оплати пращ в сшьському господарств1 до середнього р1вня за галузями економжи.
Дотепер не врегульовано питання щодо визначення зайнятост оЫб, яю мають у власност або користуванш земельну дшянку (пай). Диверсифжа-щя економ1чно' активност в сшьськш мюцевосл е основною передумовою усшшно' модершзацн аграрного сектору. Трудов1 ресурси, яю вившьняються з сшьського господарства внаслщок техшко-технолопчного прогресу, мо-жуть абсорбуватися несшьськогосподарськими видами д1яльност1.
Несшьськогосподарська зайнятють може стати фактором стабшзацн { зростання доход1в селян. Маемо на уваз1 бшьш повне використання не лише сшьськогосподарських угщь, але й комушкацшних та рекреацшних ресурЫв, корисних копалин, лшв, водоймищ, сприятливого середовища проживання. Взагал1, сшьсью територн е найбшьш прийнятним мюцем розташування аг-росервюних служб, загот1вельних { переробних пщприемств тощо.
Для розвитку пщприемницьких ш1щатив, задоволення потреби в кадрах у сфер1 надання послуг та ор1ентацп безроб1тних на самостшну зайня-тють важливу роль також мае вщшравати державна служба зайнятосл, що може здшснювати навчання безробгтних та забезпечення 'х необхщними ш-формацшно-консультацшними послугами, що дасть змогу 'м вщкрити власну справу. Досить перспективним е створення локальних центр1в перероблення, перенесення у сшьську мюцевють деяких вид1в промислових виробництв, що сприятиме наповненню мюцевих бюджет1в та акумуляцн людського кашталу через покращення умов життя { пщвищення доход1в селян.
Забезпечешсть ринку пращ трудовими ресурсами в сшьськш мюце-вост тюно пов'язана з р1внем розвитку сощально' та виробничо' шфраструк-тури. Для залучення працездатних у сшьських регюнах потр1бно створити адекватну сощальну шфраструктуру (культурно-побутов1 умови, медичне об-слуговування, освгта). Тшьки розвинена шфраструктура допоможе наблизити сшьський спос1б життя до мюького { привабити молодь для життя та пращ в сшьськш мюцевосп [3].
Що стосуеться розвитку матер1ально' бази сшьсько' сощально' ш-фраструктури, то тут необхщно, по-перше, поступово вщновлювати держав-не швестування (хоча б до обсяпв, передбачених законодавством Укра'ни -0,5 % ВВП), а по-друге - запроваджувати прозорий { жорсткий порядок використання бюджетних кошт1в, яю видшяються на створення шфраструктурних об'ект1в [8]. Особливим напрямком державного регулювання розвитку сощально' шфраструктури е пол1тика пщтримки молодих { багатод1тних родин, розвитку мереж1 медичних установ для матер1 { дитини, мереж1 дошкшьного
виховання, закладiв для людей похилого вшу. При вир1шенш завдань подо-лання сощального занепаду села особливо! уваги потребують найбiльш враз-ливi (проблемнi) поселення i територi! [7].
Таким чином, соцiально-економiчний розвиток сiльських територш е важливою складовою аграрно!, сощально! та регiонально! державно! пол1ти-ки. У нових економiчних та полгтичних умовах вiн мае базуватися на нових засадах оргашзацшного забезпечення та фшансування. Потрiбно змiнити прь оритети державного регулювання, перейшовши вiд програмно! пiдтримки ви-робництва до шдтримки комплексного розвитку сiльських територiй, коли у центрi уваги перебуватиме людина з !! соцiальними потребами. У цьому кон-текстi одним з основних прюритет1в регулювання сiльського розвитку е вирь шення проблеми сшьсько! зайнятостi.
Одним iз основних завдань державного регулювання сощально-еконо-мiчного розвитку е припинення руйнаци соцiально! шфраструктури на селi внаслiдок постiйно! нестачi коштiв у мiсцевих бюджетах i агровиробникiв. Необхiдно удосконалити структуру i систему управлiння сощально-економ1ч-ним розвитком сшьських територiй з метою розвитку сощально! шфраструктури, системи мошторингу, дорадчих служб, а також реалiзацi! прюритетних положень програми гармонiзацi! законодавства Укра!ни iз стандартами GC.
Лггература
1. Богуш Л.Г. Комплексний розвиток сощально! сфери сшьсько! мюцевосп Укра!ни: проблеми та пщходи до пщвищення ефективносп його державного регулювання / Л.Г. Богуш // Становление современной науки (экономические науки) : матер. научн. Интернет-конф., 2006 г. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka. com/CCN / Economics /15_bogush.doc.htm.
2. Гайдуцький П.1. Про основш засади реформування системи державно! пщтримки сшьського господарства та сшьсько! територи / П.1. Гайдуцький // Економша АПК. - 2005. -№ 11. - С. 43-48.
3. Заяць Т. А. Попит на робочу силу: проблеми формування та економ1чного стимулю-вання / Т. А. Заяць // Укра!на: аспекти пращ. - 2005. - № 2. - С. 31-39.
4. Кириленко 1.Г. Трансформащя сощально-економ1чних перетворень у сшьському господарств1 Укра!ни: проблеми, перспективи / 1.Г. Кириленко. - К. : ННЦ "1н-т аграрно! еко-номши", 2005. - 452 с.
5. Крисанов Д.Ф. Сельское расселение: социально-экономический аспект / Д.Ф. Криса-нов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - 143 с.
6. Кропивко М.Ф. Оргашзащя державного та самоврядного управлшня розвитком сшьських територш / М.Ф. Кропивко // Сощально-економ1чш проблеми розвитку укра!нсько-го села i сшьських територш : матер. сьомих р1чних збор1в Всеукра!нського конгресу вчених економют!в-аграрниюв. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - С. 120-123.
7. Месель-Веселяк В.Я. Реформування аграрного сектора Укра!ни (результати, проблеми) / В.Я. Месель-Веселяк // Соцiально-економiчнi проблеми розвитку укра!нського села i сiльських територш : матер. сьомих рiчних зборiв Всеукра!нського конгресу вчених економю-■пв-аграрниюв. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - С. 182-189.
8. Прокопа 1.В. Сощальш аспекти розвитку сшьських територш / 1.В. Прокопа // Сощ-ально-економiчнi проблеми розвитку укра!нського села i сiльських територш : матер. сьомих рiчних зборiв Всеукра!нського конгресу вчених економiстiв-аграрникiв. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - С. 94-99.
Важинский Ф.А., Колодийчук А.В., Мартынюк М.В. Государственная регуляция развития сельских территорий
Определены основные принципы реформирования системы государственной поддержки агропроизводства и сельских территорий, рассмотрены приоритеты госу-
дарственной регуляции развития сельских территорий. Установлено, что одним из основных заданий государственной регуляции социально-экономического развития есть прекращение разрушения социальной инфраструктуры на селе в результате постоянного недостатка средств в местных бюджетах и агропроизводителей.
Ключевые слова: государственная регуляция, сельские территории, агропроиз-водство, ресурсы, финансирование, социальная инфраструктура, занятость, предпринимательство.
VazhynskyiF.A., Kolodiychuk A.V., MartynyukM.V. Government control of development of rural territories
Basic principles of reformation of the system of state support of agrarian production and rural territories are certain, priorities of government control of development of rural territories are considered. It is set that one of basic tasks of government control of socioeconomic development there is stopping of destruction of social infrastructure on a village as a result of permanent lack of money in local budgets and agrarian producers.
Keywords: government control, rural territories, agrarian production, resources, financings, social infrastructure, employment, enterprise.
УДК 657.6 Магктр О.А. Галань; доц. В.М. Чубай, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
МЕТОДИКИ ОЦ1НЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ: СУТЬ, НЕДОЛ1КИ ТА ЗАХОДИ IX УСУНЕННЯ
Досдщжено поширеш на сьогодш методики оцшювання аудиторського ризику, виявлено недолши ix використання на практищ та запропоновано шляхи усунення цих недодшв процесу визначення рiвня аудиторського ризику.
Формулювання проблеми. Невщ'емним елементом ринковоi еконо-мжи е незалежний аудит, проведения якого завжди супроводжуеться певни-ми ризиками. Аудитор повинен ч1тко розумгги: у чому полягае суть аудиторського ризику, яю його складов!, як його визначити i яким е оптимальний та допустимий рiвень.
На сьогодш ризик зводять до ймовiрностi настання поди, яка може статися або т, результат яко'' може бути позитивним (прибутки, виграш), не-гативним (втрати, програш) та нульовим [7]. Проте аудиторський ризик не можна розглядати як звичайний ризик, оскшьки шчого позитивного вш у сво'й природi не несе. Позитивним е процес виявлення, оцшювання та мшь мiзацii аудиторського ризику, адже саме це захистить аудиторську фiрму та аудитора, зокрема вщ настання негативно'' поди (подання неправильного аудиторського висновку).
Уникнути аудиторського ризику неможливо, оскшьки його уникнення означае вщмову вщ аудиторсько'' перевiрки чи надання супутшх послуг. Тому аудитори намагаються мiнiмiзувати значення цього ризику, а для цього спершу потрiбно правильно визначити його рiвень. Тому сьогодш дуже акту-альним залишаеться питання оцiнювання аудиторського ризику.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Питання оцшювання аудиторського ризику i ризиюв аудиторсько'' дiяльностi дослiджували таю укра-iнськi та зарубiжнi вчеш, як: Е.А. Аренс, Дж.К. Лоббек [1], С.М. Бичкова [3], М.Т. Бшуха [2], Г.М. Давидов [4], Н.1. Дорош [5], К.П. Дудка [6] С.Н. Петрен-
