CC BY
144
12. Карпшський Б.А. Стратепчний податковий менеджмент як мехашзм управлiння економiчним розвитком держави / Б. А. Карпшський, Н.С.Залуцька // Стратепчш прiоритети : науково-аналiтичний щоквартальний зб. - 2007. - № 4(5). - С. 126-133.
13. Карпшський Б.А. Удосконалення взаемин податково'1 служби з платниками подат-юв / Б.А. Карпiнський, Н.С.Залуцька // Актуальш проблеми економiки. - 2007. - № 2. - С. 128-136.
14. Колпаков В.М. Стратегический кадровый менеджмент / В.М. Колпаков, Г. А. Дми-тренко. - К. : Изд-во МАУП, 2005. - 752 с.
15. Ладанов И.В. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лидерство / И.В. Ладанов. - М. : Изд-во "Перспектива", 1997. - 288 с.
16. Малицкий Б.А. Неолиберализм и кризис инновационного развития экономики / Б. А. Малицкий // Формула кризиса. - К. : Вид-во "Феникс", 2009. - 64 с.
17. Мщенко В.1. Взаемодiя оргашв державного управлшня як фактор подолання фшан-сово'1 кризи / В.1. Мщенко, Р.С. Лисенко // Фшанси Украши. - 2009. - № 1. - С. 50-53.
18. Уманщв Ю.М. Глобальш фiнансовi виклики: свiтовий досвiд та украшсью реалп / Ю.М. Уманщв // Фшанси Украши. - 2009. - № 1. - С. 73-85.
19. Sapir J. Global finance in crisis: A provisional account of the "subprime" crisis and hov we got into it / J. Sapir // Economy and forecasting. - 2008. - № 4. - Р. 27-31.
20. Wellink N. Recent market turmoil - implications for supervisors and risk managers / N. Wellink // BIS Review. - 2008. - № 21. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bis.org / review/r080229 b.pdf.
Карпинский Б.А., Стеблецка Ю.И. Формирование и развитие лидерских основ в условиях глобальных финансовых вызовов
Рассмотрено формирование лидерских основ в финансовом сегменте, выделена роль лидера в условиях глобальных финансовых вызовов и проанализированы ловушки, которые снижают эффективность лидера. Предложен и реализован анкетный подход для оценивания изменений относительно лидера в образовательном сегменте.
Ключевые слова: лидер, глобальные финансовые вызовы, эффективность, оценивание, лидерство, финансовая организация, формирование, развитие.
Karpinsky B.A., Stebletska Yu. Yo. Formation and development of leadership fundamentals in the condition of global financial challenges
Development of leadership in the financial sector fundamentals is considered, role of the leadership in global financial challenges is selected, traps that reduce the effectiveness of the leader are analyzed. Questionnaire approach to assess the change in leadership in the educational sector is researched and realized.
Keywords: leader, global financial challenges, efficiency, effectiveness, leadership, financial organisation, formation, development.
УДК[332.122: 338.43](477) Ст. наук. ствроб. Х.М. Притула, канд. екон. наук; наук. ствроб. В.€. Крутн, канд. екон. наук - 1нститут РДНАН Украти
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й УКРА1НИ ТА ЕКОНОМ1ЧНО РОЗВИНЕНИХ КРА1Н: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
Розглянуто стан, тенденцп та основш проблемы аспекти розвитку сшьських те-риторш Украши. Здшснено порiвняльний аналiз економiчно розвинених кра'ш, виз-начено основш вщмшносп мiж тдходами до регулювання розвитку сшьських тери-торш. На основi аналiзу сформовано перелш заходiв, необхщних для активiзащi розвитку сшьських територш Украши.
Ключов1 слова: сшьська територiя, сшьське господарство, продовольча безпека.
Постановка проблеми. Останшми роками дедалi бшьшо1 актуальнос-т набувають проблеми розвитку сшьських територiй Украши, що спричиненi як поглибленням кризового становища в економiчнiй та сощальнш сферах нащонально1 економжи внаслiдок загальносвiтових тенденцiй, так i вщсут-нiстю дiевих заходiв для 1х пiдтримки з боку держави. Основними внутршш-ми чинниками, що значно шдсилюють проблеми сiльських територш, е низь-кий рiвень життя сiльського населення, деградацiя i вимирання сш, нерозви-ненiсть сощально1 i виробничо! iнфраструктур, 1х переважна сшьськогоспо-дарська спецiалiзацiя тощо. I це з урахуванням того, що на сшьських терито-рiях проживае третина населення краши, вони формують продовольчу безпе-ку краши, вiдповiдають за еколопчну складову розвитку переважно! частини територи краши.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй з ще1 тематики шдтверджуе актуальнiсть проблем, iснуючих на сшьських територiях Украши. Вагомий внесок у ix дослiдження внесли таю вггчизняш вченi, як П.Т. Саблук, Ю.Е. Губенi, I.B. Прокопа, О.М. Бородша, Л. Шепотько, В.В. Юрчишин, А.М. Третяк, K.I. Якуба та шшь
Метою до^дження е ощнювання сучасних тенденцiй розвитку i проблем сшьських територш Украши та порiвняльний аналiз досвiду еконо-мiчно розвинених краш, зокрема краш-члешв Свропейського Союзу, з !х ви-рiшення.
Виклад основного матерiалу. Проблеми сiльських територш Украши е на сьогоднi значними, що спричинено не лише специфiчними умовами !х функцiонування у часи СРСР, але й тим, що протягом останшх двох десяти-л^ь не було вжито необхiдних заходiв з боку держави для шдтримки чи сти-мулювання 1хнього розвитку. Водночас, як яюсть життя населення, рiвень економiчноl ефективностi сiльського господарства та забезпечешсть об'екта-ми шфраструктури сiльських територiй навiть наймолодших краш-члешв Свропейського Союзу стабiльно зростае тривалий час, в Укршт ситуацiя е кардинально протилежною: рiвень життя сшьського населення знижуеться, посилюються тенденцп деградаци та вимирання сiл, актуалiзуються проблеми гарантування продовольчо1 безпеки тощо.
Про низький рiвень життя сшьських мешканщв Украши свiдчить пе-редуЫм частка населення iз середньодушовими мюячними загальними доходами нижче прожиткового мшмуму. Якщо загалом по УкраАт у 2009 р. вона становила 16 %, то у сшьськш мюцевост - 22 %, водночас, ведення сшьського господарства на присадибних дшянках для 55 % сшьського населення стало основним джерелом доходу [1, 2]. Частка доходiв вщ особистого тдсоб-ного господарства та вщ самозаго^вель становила 22 % сукупних ресурЫв сшьських домогосподарств.
Показник частки витрат на харчування у загальнш структурi витрат населення е досить поширеним показником у дослщженнях проблем бщнос-ri. Скорочення реальних доходiв населення вплинуло на змши у структурi його сукупних витрат - збшьшилася частка витрат, що спрямовуеться на харчування. Сшьсью домогосподарства спрямовували на цю статтю бiльшу час-
тину сукупних витрат, шж мюью (вiдповiдно, 57 % проти 50 %) i це при тому, що пороговим значенням цього показника вважаеться 60 % [1]. Для по-pÏBMHM, у крашах СС питома вага витрат на харчування у загальних витра-тах домогосподарств знаходиться в межах 10-25 % [3].
Основним видом економiчноï дiяльностi на сшьських територiях Украши залишаеться сiльське господарство, у якому зайнято бшьшють селян. У 2009 р. сшьське господарство було однiею з небагатьох галузей економiки, яка продемонструвала 0,2 % зростання, проте загалом ситуацiя залишаеться вкрай незадовiльною. Зокрема середньорiчна заробiтна плата у сшьському господарствi е найнижчою серед галузей економжи. Незавершенiсть земель-ноï реформи, вщсутшсть кадастру землi, незадовiльний фшансовий стан шд-приемств, вiдсутнiсть повноцiнноï державноï пiдтримки тощо зумовлюе ско-рочення обсягiв виробництва i шддае загрозi продовольчу безпеку краïни: результатом е цьогорiчний дефiцит цукру, нарощування обсягiв iмпорту молоч-но1' продукцiï з Бiлорусi, картоплi з Сгипту тощо. I це незважаючи на те, що Украша володiе унiкальними чорноземами i е найбшьш розораною крашою в Свропi: на одну особу припадае 0,89 га сшьськогосподарських упдь i 0,69 га орних земель (у крашах Свропи щ показники становлять, вщповщно, 0,37 га i 0,21 га) [4].
Станом на 1 Ычня 2010 р. частка сшьських жшешв у загальнш кшь-костi наявного населення Украши становила 31,4 % [5]. Якщо середня щшь-нiсть населення по Укршт загалом становить 76 оЫб на км2, то середня щшь-нiсть сiльського населення станом на 2005 р. становила 26,5 ошб на км . У Польшд ж середня щшьшсть сшьського населення становить 51 особу на км i змшюеться вщ мшмального значення 24 особи на км2 у приморських реп-онах до 105 ошб на км у прських регюнах.
Загалом проблеми розвитку сшьських територш СС е подiбними до вггчизняних i потребують значно1' уваги. За даними Свропейсько1' комiсiï, по-над 91 % площд СС належить до сшьських територш, на яких проживае 51 % населення цього об'еднання краш. Це зумовлюе необхщшсть активного регу-лювання та пiдтримки розвитку сшьських територш з метою зрiвноваженого та сталого розвитку нацiональноï економжи, хоча це завдання е достатньо складним нав^ь для найрозвиненiших краш СС, таких як Шмеччина, Фран-цiя, Iталiя чи Великобританiя. Динамiчнi змiни у свiтовому господарствi пос-тiйно створюють новi вимоги, як потрiбно враховувати для того, аби сшьсью територiï поступово не перетворювалися в депресивнi райони внаслiдок по-силення мiграцiï населення, забруднення навколишнього середовища, вщсут-ностi необхiдноï шфраструктури чи економiчноï недоцiльностi здiйснення сшьськогосподарсько1" дiяльностi мешканцями сiльських територiй. Тому ос-новними напрямами аграрно1' полггики Свропейського Союзу е: пiдвищення конкурентоспроможност сiльського господарства, охорона навколишнього середовища, благоустрш сiльських територiй та шдвищення рiвня життя селян, розвиток альтернативних видiв дiяльностi на сшьських територiях.
Саме диверсифiкацiя видiв економiчноï дiяльностi призвела до знач-них яюсних зрушень у розвитку сшьський територiй. Незважаючи на те, що
переважна частка плошд ввропейського Союзу належить до територш цього типу, у сшьському господаре™ краш вС станом на 2008 р. були активно за-дiянi лише 2,4 % населення або 11,8 млн оЫб. При цьому, цей показник пос-тшно зменшуеться i в 2000 р. вш становив 3,1 %, або 15 млн оЫб. Водночас, в Укрш'ш частка зайнятого населення у сшьському господарствi е значно ви-щою i становила у 2008 р. 15,8 %. Проте тенденщя зменшення частки зайнятого населення у цьому секторi економiки притаманна i Украшу порiвняно з 2005 р. вона зменшилась на 3,6 % [5].
Загальнонацюнальна тенденцiя до скорочення чисельност населення притаманна як мюьким, так i сiльським поселенням Украши. Так, у 2009 р. загальне скорочення чисельност населення краши вiдбулося, насамперед, унаслiдок скорочення сшьського населення. Його частка у загальному скоро-ченнi чисельностi населення краши становила 65,5 %, що перевищуе анало-пчний показник 2008 р. (64,4 %). Лише в Закарпатськш обл. другий рш пос-шль вiдбуваеться прирiст чисельностi сiльського населення. Загалом частка сiльського населення Украши у працездатному вщ становила на 1 Ычня 2009 р. 55,8 % [6]. Водночас, у Польшд, яка е вщносно молодим членом вС, частка сiльського населення у продуктивному вщ постiйно зростае, що дае додатковий ефект для 1х розвитку. Так, якщо у 2000 р. вона становила 57 %, то у 2008 р. досягнуто рiвня 62 %. Значно вищим, ашж у мюькш мюцевост^ е також щорiчний натуральний прирiст населення сш, що становить 1,5 особи на 1000 оЫб (або загалом 22,5 тис. оЫб), у той час як мюьке населення збшь-шуеться лише на 0,5 особи на 1000 оЫб (або 12,6 тис. оЫб щорiчно) [7].
Несприятливi умови проживання на сiльських територiях вплинули на значнi мiграцiйнi потоки з сшьсько! мiсцевостi. У 2009 р. практично у вЫх регюнах Украши (за винятком Автономно! Республжи Крим, Дншропет-ровсько! та Черкасько! областей) вiдбулося скорочення чисельностi сшьських мешканщв внаслiдок процесiв мйраци. Зворотною е ситуацiя в Польщi, що спричинено не лише достатшми для життя доходами мешканцiв сiльських територш, але й тим, що найбшьша активнiсть мiжнародноl та мiжрегiональноl мйрацп у Польщi припадала на 1990-т роки, коли вiдмiнностi мiж сощально-економiчним розвиток захiдних та постсощалютичних краш ввропи були такими ютотними, що спричиняли активний пошук джерел доходiв у промис-лово-розвинених крашах.
Низький рiвень життя сшьського населення спричинене здебшьшого низьким рiвнем оплати працi у сшьському господарсга, яке на сьогоднi зали-шаеться основним видом дiяльностi на сшьських територiях Украши. У 2000 р. И рiвень становив 48,3 % вщ рiвня середньомюячно! зароб^но! плати в економiцi загалом. I хоча останшми роками заробiтна плата в цьому секторi зростае швидшими темпами, нiж И величина в середньому по економщ краши (у 2008 р. рiвень заробггно! плати був вже на рiвнi 59,6 % вiд рiвня се-редньомюячно! заробггно! плати в економщ УкраАт), проте тако! динамiки недостатньо, щоби зрiвнятися з нею [8]. Таку ситуацда пояснюють змiною структури витрат на виробництво сшьськогосподарсько! продукцй. Витрати на оплату працi знизилися в 3 рази (порiвняно з 1990 р.), що i вплинуло на та-
кий низький рiвень оплати пращ у сшьському господарствь Водночас, зросла частка матерiальних витрат за рахунок зростання вартост насшня i садивного матерiалу та мшеральних добрив у два рази, вартост нафтопродуктiв - у три рази, оплати послуг i робгг, виконаних стороншми органiзацiями - у два i бшьше разiв, зате зменшилась частка витрат на амортизащю i корми, що негативно вплинуло на оновлення фондiв галузi та занепад тваринництва. Зростання вартост продукцiï i послуг, як використовують у виробництвi сшьсько-господарсько1' продукцiï, компенсувалося заниженою оплатою пращ в галузь
Завдяки своему величезному природно-ресурсного потенщалу, Украша перманентно може гарантувати високий рiвень продовольчо1' безпеки i позицiонувати себе як експортно-орiентована сiльськогосподарська краша. В умовах зростаючого попиту на продовольство у свт саме агропромисловий комплекс е важлившим, атж запаси нафти i газу, оскшьки ресурси сшьсько-го господарства е вщновлюваними. Тим паче, стала стшкою тенденцiя до зростання щн на сiльськогосподарську продукцiю. Найбшьш наочним у 2009 р. стало зростання щни на цукор, який ввшшов у тршку лiдерiв за ростом щн серед 36 сировинних товарiв, досягнувши свого максимуму з 1990 р. [9].
Украша, нарiвнi з Бразилiею i Канадою, виробляе 3 % вщ св^ового об'ему зернових; посiдае четверте мюце в свiтi за виробництвом картопль Згiдно з даними ООН, у 2008 р. за виробництвом картоплi Украша випереди-ла США, Шмеччину, Польщу i навiть Бiлорусь. У цьому секторi аграрно1' ш-дустри Украша поступаеться лише Китаю, Росшськш Федерацiï та Iндiï, а споживання картоплi в краïнi досягае дуже високого рiвня - 140 кг на душу населення в рж. Бшьше шж за тридцятьма видами сшьськогосподарсько1" продукцiï краша входить до першо1' десятки за об'емом 1'х виробництва у свiтi [10]. Проте, згiдно з дослiдженнями Свiтового банку, сшьське господарство Украши не реалiзовуе свого виробничого потенщалу, виробляючи лише 22 % вщ можливих обсяпв продукцiï. Одним iз чинникiв, а, водночас, наслщюв вiдсутностi розвитку агропромислового комплексу е низька швестицшна привабливють цього сектору економiки. Так, за перюд вiд 1992 р. до 1 жов-тня 2008 р. в аграрний сектор надшшло лише 2,6 млрд дол., тобто лише 7 % вщ загальних прямих швестицш в Укра!'ну [11].
Вщсутшсть адекватного державного регулювання цiеï сфери, недос-тупнiсть фiнансових ресурсiв впливае на низьку ефектившсть ведення сшьсь-когосподарського виробництва. Пiдвищення продуктивностi пращ, уро-жайностi та рентабельностi галузi можливi лише за умови використання су-часних технологiй виробництва, залучення ново1' технiки, нових пiдходiв до процесу виробництва, а це е можливим лише за наявнос^ швестицш як внут-рiшнiх, так i зовшшшх. Створення сприятливих та стабшьних умов для вкла-дення швестицш у сшьське господарство краши на взаемовипдних засадах для держави-швестора-орендодавця дасть змогу повною мiрою використати наявний потенщал для розвитку сiльського господарства в Украшь
У Польщi висока ефектившсть сшьських господарств забезпечуе вщ-повщш доходи суб,ектiв, зайнятих у аграрному секторь Зокрема, середньомi-
сячний дохщ (брутто) на одну особу, зайнято! у сферi сiльського господар-ства, становив у 2008 р. 575 дол. США. Водночас, середньомюячш доходи загалом по кра!ш становили 856 дол. США [7]. Порiвняно з укра!нськими ре-алiями таю доходи е надзвичайно високими, хоча потрiбно пам'ятати, що аг-ропромисловий комплекс вС базуеться на значнш державнiй пiдтримцi, яка проявляеться не лише у послабленому оподаткуванш суб'ек^в ще! дiяльнос-тi, але й у дотащях, субсидуваннi чи вщшкодуванш витрат на страхування сшьськогосподарсько! дiяльностi. Зокрема, за програмами ЛШМЯ (Агентства реструктуризацй i модершзацй сiльського господарства), здшснюються вип-лати субсидiй на сшьськогосподарсью угiддя (базова субсидiя на кожен гектар становить 125 евро на рж; виплати структурних пенсш (сплачують фермеру шсля досягнення йому 55-рiчного вiку ^ наприклад, за наявностi 20 га сшьгоспупдь, дорiвнюють 500 евро на мюяць); субсидй низькотоварним гос-подарствам (1250 евро на рж на кожне господарство) тощо [12].
Сучасний стан державного регулювання розвитку сшьських територш вiдповiдно, сiльського господарства Украши е незадовшьним. Незважаючи на свггову кризу i кризу, пов'язану з внутрiшнiми особливостями ведення сшьського господарства, тодi як усi краши свггу посилюють державну шд-тримку аграрного сектору, в Укра!ш цього року вш позбавлений тваринниць-ко! дотацй, здешевлених кредитiв (задекларований урядом випуск держобль гацiй з дохщшстю до 30 % унеможливлюе надання банком кредиту нижче ще! вартост^, пiдтримки укра!нського машинобудування на покриття страхо-вих премiй. На сьогодш конкурентоспроможнiсть нацiональноl сiльськогос-подарсько! продукцй досягаеться здебiльшого лише внаслiдок дешево! робо-чо! сили i нещадно! експлуатацй землi, що не може тривати й надалi. Якщо у розвинених кра!нах свiту питома вага витрат на оплату пращ, вщнесених на собiвартiсть виробництва сiльськогосподарсько! продукцй досягае 45-50 %, то в Укра!ш у 2009 р. цей показник становив 21,6 % (загалом по вЫх галузях економжи - 51 %).
З мiркувань продовольчо! безпеки, загрози надлишково! мiграцi! сшьського населення в мюта i за кордон, розвинеш кра!ни свiту активно суб-сидують аграрний сектор. Величина таких субсидш досягае в США 21 % вщ вартостi сшьськогосподарсько! продукцi!, у кра!нах вС - у середньому 50 %, у Швейцарй - 82 %. За оцшками, майже на 75 % обсяпв сiльськогосподарсь-ко! продукцi!, що реалiзуеться на внутрiшньому ринку вС, поширюються державш заходи пiдтримки [13].
У розвинених кра!нах частка державних витрат на сшьське господарство в структурi ВВП змiнюеться вщ 0,1 % (Нова Зеландiя) до 4,1 % (Фшлян-дiя). У деяких кра!нах частка державних витрат на шдтримку нацiонального сiльськогосподарського виробництва дорiвнюе або перевищуе частку сшьського господарства у ВВП. До таких кра!н належать, насамперед, бшьш розвинеш в економiчному вщношенш Норвегiя, Австрiя, Японiя тощо [13]. Укра-!на ж вирiзняеться низьким рiвнем пiдтримки сiльського господарства: станом на 2009 вона становила 0,3 % ВВП, водночас, вклад сшьського господарства у ВВП становив 8,2 %. При цьому вщбуваеться витрачання навггь цих
кош^в через диспаритет цш на продукщю промисловост^ що споживаеться у сiльському господарств^ та цiн на сiльськогосподарську продукщю. Система державно1' пiдтримки характеризуеться розпорошешстю, недосконалiстю i непрозорiстю форм та механiзмiв надання пiдтримки. Пiдтримку надають пе-реважно сiльськогосподарським пiдприемствам, а фермерськ та особистi се-лянськ господарства тако1' пiдтримки практично не отримують. Це при тому, що зокрема у Карпатському регюш, переважна частка продукцп рослинниц-тва i тваринництва виробляеться в однооЫбних господарствах населення.
Низький рiвень життя сшьських мешканщв та неефективнiсть ведення сшьського господарства Украши значною мiрою пов'язаш з вiдсутнiстю прогнозовано1' цiновоï полггики на сiльськогосподарську продукцiю. Держава покликана затверджувати мшмальш гарантованi цiни на основш види сшьсь-когосподарсько1' продукцп на основi нормативних витрат з урахуванням про-дуктивностi землi та свшських тварин, а також норм доходност на задiянi у виробнищш ресурси, зокрема на землю. У цьому аспект особливо цiкавим для Украши е принцип передбачуваност щново1" полiтики Свропейського Союзу. Зокрема на цукор, до 2015 р. визначено базову цшу тонни буряюв, компенсацшш виплати за скорочення ïx виробництва та мехашзм доплат за шдвищення цукристостi бурякiв на кожну десяту вщсотка. Усi цi параметри доведет СС до кожно1' краши-члена, а через Агентство ARiMR - до кожного фермера. Вщповщно до програми SAPARD (Спецiальна передвступна прог-рама для сшьського господарства та розвитку села), у сферi рослинництва фь нансуються заходи щодо скорочення виробництва цукру. Цукровi заводи от-римували за тонну невиробленого цукру вщ 730 евро у 2006-2008 рр. до 520 евро у 2009-2010 рр. При цьому за умов скорочення поЫвних площ i кшь-кос^ цукрових заводiв виробництво цукру зменшилось неютотно [12].
В рамках формування цшово1" полiтики актуальностi набувае системне прогнозування кон'юнктури свiтового аграрного ринку на середньо- i довго-термшову перспективи, складання балансу сшьськогосподарських продуктiв у державi та ïï регiонаx, визначення рiвня самозабезпечення й обсяпв необ-xiдниx експортних закутвель тощо.
Сучасна заxiдна економiчна теорiя i практика виходять з концепци, за яко1' основними меxанiзмами, на основi яких регулюються цiни, е дiя еконо-мiчниx законiв, а саме: закону вартост^ який враховуе цшу виробника, закону утримання норми прибутку (у СС максимальна частка прибутку не може перевищувати 21 %, в Япони - 19 %), закону норми експлуатаци, що регулюе рiвень заробггно1' плати [13].
Велике значення в розвинених крашах надаеться питанням регулюван-ня розподшу прибутку мiж галузями господарського комплексу. Так, за японською моделлю ринково1' економжи розподiл прибуткiв е таким: банки отримують менше шж 1 % прибутюв промисловостi та сшьськогосподарських товаровиробниюв; комерцiйнi структури - близько 4 %; виробники - 92-95 %, з них 70-85 % спрямовуеться на стимулювання процешв розширеного вщтво-рення [13]. Це характерно для бшьшос^ розвинених краш свггу. В Укра1'ш ж ситуащя е зворотною. За таких умов використання прибутку ефективний роз-
виток економжи Укра!ни, й особливо тако! трудомютко! галузi з подовженою тривалiстю обйових засобiв, як сiльське господарство, е неможливим.
Важливим напрямом здiйснення структурних перетворень на сшьсь-ких територiях е диверсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва та роз-виток несiльськогосподарських видiв дiяльностi. У кра!нах ввропейського Союзу станом на 2005 р. несшьськогосподарська зайнятють на сiльських те-риторiях становила 13,3 % (1,3 % - це агротуризм, 0,1 % - народт ремесла i промисли, 6,8 % - власна переробка сшьськогосподарсько! продукцй, 0,3 % -люове господарство, 0,2 % - аквакультура, 0,4 % - виробництво альтернативно! енергй, 2,1 % - контракты роботи, 5,3 % - iншi види дiяльностi). Акцент робиться на промисловому переробленш продукцй тваринництва i рослин-ництва переважно у мюцях !! безпосереднього виробництва, штенсивному розвитку агротуризму, вирощуванш квiтiв, декоративних рослин, риболов-ствi, бджiльництвi, народних ремеслах тощо [14]. Проблема диверсифжацй сфер зайнятост сiльських мешканцiв особливо актуальна в регюнах Укра!ни з високою часткою селян. Зокрема, на територй трьох областей Карпатського регюну (Закарпатськш, Чернiвецькiй та Iвано-Франкiвськiй) частки сшьського населення е найвищими по Укра!ш (вщповщно, 62,8 %, 58,1 % i 56,8 %). Враховуючи високу частку сшьських мешканщв у структурi населення Карпатського регюну i вищу середньо! по Укра!нi частку зайнятого населення у сшьському господарств^ частка населення зайнятого у сшьському господар-ствi змшюеться у Карпатському регiонi в межах 40-46 %.
Загрозливим для економши Укра!ни е i формування сшьськогоспо-дарського експорту здебiльшого товарами з низьким ступенем оброблення. Ц категорй товарiв е чутливими до зовшшшх чинникiв та е нестабiльними за цшовим складником, що робить кра!ну вразливiшою. Зокрема, Укра!на ек-спортуе близько 90 % вирощеного рапсу в кра!ни вС. Виснажуючи сво! грун-ти вирощуванням рапсу ми не лише забезпечуемо сировиною европейськ заводи з його перероблення, але й виршуемо проблеми европейсько! енергоне-залежностi. Держава повинна заохочувати експорт товарiв з високим ступенем оброблення i створювати вигiднi умови для продажу i перероблення рапсу на внутршньому ринку, що сприятиме розширенню внутршнього ринку бюпалива, покриватиме дефiцит в рослинних жирах завдяки рапсовш олi!, за-безпечуватиме сировиною (шротом) для виробництва комбiкормiв тощо.
Незважаючи на поширеш сьогоднi концепцi! самодостатнього розвитку територш, як пропагуються i втiлюються у европейських кра!нах, у сучасних нацюнальних реалiях без активного державного регулювання вирiшити безлiч прогресивних проблем неможливо. Маючи у сво!й сукупностi спшьш проблеми розвитку, кожна з сшьських територш характеризуеться сво!ми природно-клiматичними, соцiальними, економiчними та еколопчними особливостями розвитку. Залежно вiд цих особливостей розвитку на рiвнi держави i мiсцевих органiв влади i повиннi розроблятися вiдповiднi iнструменти впливу.
Висновки. Аналiз зарубiжного досвiду з питань розвитку сшьських територш свщчить про значну вщсталють Укра!ни вщ бiльшостi економiчно розвинених кра!н. Рiвень доходiв сiльського населення, структура видiв еко-
номiчноï дiяльностi на сшьських територiяx, ефективнiсть сшьського господарства, забезпечешсть сiльськиx мешканщв об'ектами виробничо1' та сощ-ально1' iнфраструктур е значно нижчими, шж у крашах СС, причому ситуащя з усiма перелiченими проблемами не покращуеться, а попршуеться. Тому, з метою активiзацiï розвитку сiльськиx територш необхщним е впровадження вiдповiдниx заxодiв з ïx пiдтримки та сприяння позитивним зрушенням в еко-номiчнiй та соцiальнiй сферах.
Вiдповiдно, першочерговими заходами, покликаними забезпечити ста-лий розвиток сшьських територш, повинш бути:
Ä * ___ • •__• и
• розмежування заходш тдтримки с1льського господарства i сшьських територш;
А ' * ' U * * _
• тдтримка сшьських територш з низьким р1внем розвитку альського господарства та несприятливими кшматичними умовами;
_ • и •
• спрямування державноï п1дтримки сшьських територш на шдвищення р1вня ïï облаштування як сфери життя, д1яльност1 та побуту селян;
• розвиток альтернативних вид1в економ1чноï д1яльност1 на сшьських територ1ях;
• врегулювання питань надежного використання та охорони природних ресур-с1в с1льських територ1И;
• мотивац1я розвитку с1льського господарства та аграрного ринку шляхом сти-мулювання п1двищення куп1вельно1 спроможност1 населення через зростання зароб1тно1 плати 1 пенсш громадян, зам1ни ус1х п1льг грошовими адресни-ми субсид1ями;
• формування ефективно1 та прозоро1 системи державно1 п1дтримки с1льського господарства, що проявлялася б не лише у послабленому оподаткувант суб'ект1в цш д1яльност1, але й у реальних дотац1ях, субсидуванн1 чи в1дшко-дуванн1 витрат на страхування с1льськогосподарсько1 д1яльност1 тощо;
• гарантування р1вних умов тдтримки вс1х с1льськогосподарських виробник1в незалежно в1д ïxmx вид1в, тип1в, розм1р1в, форм власност1 та господарюван-ня. На сьогодт таку п1дтримку мають переважно с1льськогосподарськ1 п1д-приемства, а фермерськ1 та особист1 селянськ1 господарства тако1 п1дтримки практично не мають. При цьому 50 % продукцп рослинництва 1 60 % продукцп тваринництва в Украш1 виробляеться саме в таких господарствах, як1 пе-ребувають у власност1 населення;
• наближення системи п1дтримки с1льського господарства до вимог СОТ 1 стандарт1в Свропейського Союзу;
• усунення диспаритету ц1н на продукц1ю промисловост1, що споживаеться у с1льському господарств1, та ц1н на с1льськогосподарську продукцию;
• затвердження м1н1мальних гарантованих ц1н на основт види с1льськогоспо-дарсько1 продукцп, в1дпов1дно до нормативних витрат, як1 повинн1 врахову-вати продуктивн1сть земл1 та с1льськогосподарських тварин, норми дох1днос-т1 на зад1ян1 у виробництв1 ресурси, зокрема на землю;
• • и I _
зд1йснення системного прогнозування конюнктури св1тового аграрного ринку на середньо- 1 довготерм1нову перспективи;
• формування балансу сшьськогосподарських продукт1в у держав1 та ïï рег1-онах, визначення р1вня самозабезпечення й обсяг1в необх1дних 1мпортних за-куп1вель тощо;
• створення системи стимул1в для формування експорту с1льськогосподарсь^' продукц1ï завдяки товарам з високим ступенем оброблення;
• створення сприятливих та стабiльних умов для вкладення iнвестицiй у сiльське господарство краши на взаемовигвдних засадах для держави-швес-тора-орендодавця;
• врегулювання державою питання адекватного розподiлу прибутку мiж галу-зями сiльського господарства, за якого основними отримувачами прибутшв стали б виробники, зокрема сiльськогосподарськоï продукцй", як спрямову-вали б зароблет кошти на розширене вiдтворення.
Лггература
1. Витрати i ресурси домогосподарств Украши за 9 мюящв 2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroua.net/economics.
2. Розвиток сшьських територш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.gisu-pravlenie.at.ua.
3. Оцшка стану продовольчо" безпеки Украши у 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.me.gov.ua.
4. Забезпечення конкурентоспроможност аграрного сектора економши Украши на внутршньому i зовшшньому ринках : наукова доповщь / Трегобчук В.М., Пасхавер Б.Й., Бо-родша О.М. та ш. / за ред. акад. УААН В.М. Трегобчука, чл.-кор. УААН Б.Й. Пасхавера. - К. : 1н-т економши та прогнозування, 2007. - 260 с.
5. Статистичний щорiчник Украши за 2008 рш / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленко. - К. : Вид-во "Консультант", 2009. - 568 с.
6. Демографiчна ситуащя в Укрш'ш у 2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Rocznik statystyczny rolnictwa 2009 / Glôwny Urz^d Statystyczny. [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.stat.gov.pl.
8. Праця Украши 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
9. Игра в сахар. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroua.net.
10. Food and Agriculture Organization of the United Nations. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.faostat.fao.org.
11. Украина пока не реализовала свой инвестиционный потенциал - IFC. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apk-inform.ru.
12. Чеботарьов В.А. Досвщ структурних перетворень в агропромисловому виробнищта постсощалютичних краш у контексп "х вступу до Свропейського Союзу / В. А. Чеботарьов // Економка АПК. - 2007. - № 2. - С. 142-148.
13. Саблук П.Т. Розвиток сшьських територш в контексп забезпечення економiчноï стабшьносп держави / П.Т. Саблук // Економша АПК. - 2005. - № 11. - С. 4-12.
14. Филимонова Н.Г. Опыт формирования системы приоритетов структурной политики в сельском хозяйстве Европейского Союза. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kgau.ru.
Притула К.М., Крупин В.Е. Современные тенденции развития сельских территорий Украины и экономично развитых стран: сравнительный анализ
Рассмотрено состояние, тенденции и основные проблемные аспекты развития сельских территорий Украины. Проведен сравнительный анализ с экономически развитыми странами, определены основные отличия между подходами к регулированию развития сельских территорий. На основании осуществленного анализа сформулировано перечень мероприятий, необходимых для активизации развития сельских территорий Украины.
Ключевые слова: сельская территория, сельское хозяйство, продовольственная безопасность.
Prytula K.M., Krupin V.E. Current trends in development of rural territories of Ukraine and the economically developed countries: a comparative analysis
The article reviews the status, trends and major problematic aspects of development of rural territories of Ukraine. A comparative analysis of economically developed countries has been conducted; the main differences between the approaches to rural territories' development regulation have been defined. Based on the conducted analysis, a list of measures called to intensify the development of rural territories of Ukraine has been formulated.
Keywords: rural territory, agriculture, food security.
