CC BY
57
УДК 333:33 Здобувач Т.В. Морська1 - Ужгородський НУ
ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЗАКАРПАТСЬКО' ОБЛАСТ1 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СГЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто земельно-ресурсний потенщал Закарпатсько! области його структуру, характеристику та штенсившсть цiльового використання. Проаналiзовано функцюналь-не використання земельного фонду Закарпатсько! областi. Основну увагу придшено економiчнiй ефективностi використання земельних упдь областi. Наведено динамiку показнигав урожайной! сiльськогосподарських культур за всiма категоршми госпо-дарств Закарпатсько! областi. Виокремлено основнi завдання щодо використання потенциалу розвитку сiльських територiй Закарпатсько! областi, зокрема земельно-ресурсного та вщповщають основну цiлям Державно! стратеги регюнального розвитку.
Ключовг слова: земельний ресурс, сiльська територiя, ефективнiсть, виробництво, сiльське господарство.
Iсторичнi штрихи до характеристики земельних ресурав Закарпаття вка-зують на 1х важливе та безупинне використання у сусшльному житп як речо-винного фактора й об'екта суспiльних вiдносин. Попри багатогранне призначен-ня, роль земельних ресурсов у виробництвi та природокористуваннi мае консер-вативний характер: основнi напрями !х функцiонування не пiдлягають або час-тково пiдлягають змiнам протягом iсторичних перiодiв. Земельнi ресурси зав-жди уособлювали територiю регiону, мкце проживания населения, найважливь ший природний ресурс, джерело продуктiв харчувания, сшьськогосподарсько! та мiнеральноí сировини. У контекста зазначеного земельш ресурси сiльських територш Закарпаття у сучасних умовах характеризуются наступним.
Сiльськi територií Закарпатсько! обласп вирiзияються малоземеллям, що характеризуеться вертикальною зональнктю: тут наявнi низинна (46,6 % сшьськогосподарських угiдь), передгiрська (26,5 %) i гiрська (26,9 %) пiдзони.
Гiрська та лiсостепова частини сшьських територiй регiону вирiзияють-ся щодо наявносп значних площ природних ландшафтов, якi у найменш змше-ному виглядi збереглися на землях, зайнятих лiсовою i чагарниковою рослин-нiстю, болотами. Правда, вони мають здебшьшого острiвний характер, що ус-кладнюе, а в окремих випадках, й унеможливлюе просторовi процеси на цено-тичному та генетичному рiвиях, притаманнi живiй природi.
Рiзноманiття природних ландшафпв i рослинних угруповань, територь альна структура природоохоронних територiй неповною мiрою вiдповiдають мiжнародним стандартам. Програма перспективного розвитку заповiдноí спра-ви в УкраМ, затверджена Постановою Верховно!' Ради Украши вiд 22 вересия 1994 р. стала поштовхом, передусiм у збiльшеннi площ природно-заповщного фонду. На сьогоднi площа еколопчно! мережi становить 77,2 % ввд загально! площi областi. Вiдношення фактично! площi територiй та об'ектав природно-за-повiдного фонду (ПЗФ) до загально! площi регiону становить 6,2 %.
За функцiональним використанням земельний фонд Закарпатсько! об-ластi (табл. 1) охоплюе: сiльськогосподарськi землi (451,6 тис. га); лки та лков-крип площi (723,7 тис. га); забудоваш землi пiд промисловими i транспортними
1 Наук. кергвник: проф. М.1. Пггюлич, д-р екон. наук
об'ектами, житлом, вулицями тощо (47,2 тис. га); земл^ що покритi поверхневи-ми водами i болотами (19,2 тис. га); iншi землi (33,6 тис. га).
Таким чином, станом на 01.01.2013 р., у ньому бшьшу половину займа-ють лiси та люовкрии площi (56,7 %). Його тершая е менш розораною порiв-няно з iншими регiонами краши. Землi сiльськогосподарського призначення займають 36,8 %, стьськогосподарсью угiддя - 35, %, у складi яких вагомими е площi сiножатей i пасовищ (49,8 %). Така структура земель не просто вiдрiз-няеться вщ структури земель у краíнi загалом, а е унiкальною у своему род1
Табл. 1. Структура земельного фонду Закарпатсько'1 облает^ тис. га
Складов! земельного фонду Рис
2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Загальна територ1я 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3 1275,3
Сшьськогосподарсьм угщдя 463,5 454,3 453,5 455,9 454,3 452,6 452,6 451,7 451,6
з них:
- ршля 200,9 200,6 200,5 200,6 200,6 200,2 200,0 199,8 199,8
- сшожаи {пасовища 233,8 226,6 225,9 228,1 226,6 225,0 225,3 225,1 94,7+130,3
- багатор1чш насадження 27,5 27,1 27,1 27,2 27,1 27,0 27,0 26,8 26,8
Шеи та люовкрит! плопц 719,3 724,2 724,2 723 724,2 724,1 724,0 724,3 723,7
Забудоваш земл1 43,6 44,5 44,2 44,2 44,5 45,8 46,6 47,1 47,2 .............♦
Вщкрип заболочеш земш 0,3 0,9 0,9 0,9 0,9 0,8 0,8 0,8 0,8
-------
В1дкрип земл1 без рослинного покриву 14,8 15,0 15,6 15,0 15,0 15,0 15,0 14,5 15,0
[нпи земгп 15,0 18,1 18,4 18,0 17,9 17,9 20,1 17,9 17,9
-------------ф.
Геритор1'1, що покрик поверхневими водами 18,2 18,3 18,5 18,3 18,5 18,3 18,3 18,4 18,4
Зменшення обсяпв земельних упдь:-►
Збшьшення обсяпв земельних упдь:
Щодо структурних змiн у земельному фондi дослщжувано'1 територп, якi, зрозумто, були мiсце за час проведення земельно! й аграрно'1 реформ у кра-1т упродовж останнiх двадцяти рокiв, то вони значною мiрою перегукуються iз загальнодержавними тенденцiями. Для Закарпаття, як i для Украши загалом, притаманна стала тенденцiя до скорочення площi земель сшьськогосподарсько-го призначення за рахунок збшьшення лiсiв та люовкритих площ, забудованих земель. Насторожуе той факт, що продовжують зменшуватись площi сшьсько-господарських земель, зайнятих пiд сiножатями, пасовищами та багаторiчними насадженнями, виступаючи цим самим провшником занепадання тваринниць-ко!галуз1
Iнтенсивнiсть цiльового використання земельних ресурсiв рiзниться у розрiзi районiв Закарпатсько! областi. Найвищу сiльськогосподарську ос-воешсть територп мають землi низинно! природно-економiчноí зони. Визна-
чальну роль в економiчному i соцiальному розвитку регюну вiдiграють лки, якi е джерелом деревини i продуктiв з лкових рослин, а також виконують середо-вищезахисну i рекреацiйну роль. Питома вага урбашзованих територiй е мЫ-мальною на тлi областей Карпатського регюну.
За останне двадцятилитя вщбувся перерозподш сiльськогосподарських угiдь мiж власниками i користувачами. Усi земельш угiддя закрiпленi за 731290 землекористувачами, з яких 2078 е сшьськогосподарськими шдприем-ствами (з них 1799 - фермерськими господарствами), 719,8 тис. - господарства-ми населения. Сшввщношення площi сшьськогосподарських угiдь змiнилося на користь господарств населення, частка яких на початок 2012 р. становила 80,9 % проти 11,8 % у 1990 р.
На фермерсью господарства припадае 2,4 % сшьськогосподарських угiдь, бiльше половини ще1' площi - орендована. Вони виробляють 1,8 % вало-во1 продукцп сiльського господарства. На сьогоднi майже третина (29,4 %) фер-мерських господарств мають у землеволодiннi до 3 га i тiльки 1,3 % - у межах 50-100 га. Упродовж 1990-2012 рр. частка поавних площ усiх категорш господарств у земельному фондД областi стабшьно зменшувалась (вiд 15,3 % до 15,0 %), урожайнкть сшьськогосподарських культур була високою в основному за сприятливих природно-кл1матичних умов. Звичайно, вертикальна зональ-нiсть розташування сiльгоспугiдь обумовлюе значну диференцiацiю поавних площ у розрiзi природно-економiчних зон.
Ефективнкть використання сiльськогосподарських угiдь, 1х продуктив-нiсть залишаеться низькою. Передуам це стосуеться дрiбних дiлянок природ-них кормових угiдь, занедбаних дшянок багаторiчних насаджень. Здебшьшого згаданi сшьськогосподарсью угiддя використовуються безсистемно, культур-техшчш роботи на них не проводяться.
Основним видом економiчноí дiяльностi на сшьських територiях Закар-патсько1 обласп, як загалом i в краЫ, залишаеться сiльське господарство. Тут проживае 5,5 % всього сшьського населення краши. 1х зайиятiсть та матерiаль-ний добробут безпосередньо залежать ввд розвитку сшьськогосподарсько1' галу-зi та ефективносп використання 11 потенцiалу, зокрема земельного [1].
Упродовж 1995-2012 рр. показники ефективносп виробництва сшьсько-господарсько1 продукцií iстотно змiнювалися (табл. 2). Динамша показникiв свiдчить про зростання використання земельних угiдь у сшьськогосподарських пiдприемствах областi. За дослiджуваний перюд прослiдковуються недостатньо високi темпи виробництва продукцп тваринництва. Викликае занепокоення i той факт, що у господарствах населення мае мкце значне зменшення обсяпв виробництва тваринницько1' продукцп.
Продовжуе скорочуватись чисельнiсть поголiв'я тварин у сшьськогосподарських шдприемствах. Погiршуеться структура посшних площ. Надмiрна пи-тома вага зернових культур призводить до зниження ефективностi використання земельних упдь. При цьому частка картоплi, овочш залишаеться надзвичайно низькою, оскiльки 1х основними виробниками е господарства населення. Припи-нилось виробництво тютюну, зменшились посши тд кормовими культурами.
Табл. 2. Економiчна ефектившсть використання земельнихугiдь та рiвень продуктивностi пращ в стьськогосподарському виробництвi Закарпатськог областi
Рш Валова продукцш з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь, тис. грн Валова продукцш ильського господарства на одну особу, грн
2005 823,1
2006 822,5 2775,7
2007 814,6 2988,7
2008 838,8 3064,8
2009 873,1 3174,6
2010 848,0 3078,0
2011 895,4 3234,0
2012 931,6 3354,0
Складено за даними статистичного щорiчника Закарпаття за 2012 р. [2]
Протягом 1995-2012 рр. скорочувалась чисельнiсть зайнятих у сшьсько-господарських пiдприемствах, знижувалася щiльнiсть поголш'я тварин, вартiсть основних виробничих фондiв, спрощувалася структура посшних площ за одно-часного збшьшення оборотних фондiв на виробництво сшьськогосподарсько1' продукцц. Як наслiдок, значна частина сшьськогосподарських пiдприемств прсько1' зони припинили свою дiяльнiсть, а низинно1' працювали iз значними збитками. Очiкувати значного шдвищення ефективностi виробництва в сшьгос-ппiдприемствах в найближчому майбутньому не приходиться.
Визначальними чинниками збшьшення обсяпв виробництва продукцц е показники урожайносп сшьськогосподарських культур та продуктивностi тварин, так зваш показники технолопчно!' ефективностi сiльського господарства. У галузi рослинництва Закарпаття зростала середня врожайнкть окремих видш сiльськогосподарських культур (табл. 3). Так, упродовж 2005-2012 рр. зросла урожайнкть картоплi, овочш, а в сшьськогосподарських шдприемствах i зерно-вих культур. Незважаючи на покращення показникiв урожайностi, 1х загальний ршень засвiдчуе низький ршень штенсифшацп виробництва та його ефектив-ностi. У крашах €С досягнуто мiнiмум утричi кращих показникiв урожайностi сiльськогосподарських культур. На сьогодш у бiльшостi господарств обласп високий урожай с1льськогосподарських культур одержують в основному за сприятливих природно-клiматичних умов, без належно1 науково обфунтовано!' системи 1х вирощування.
Табл. 3. Динамжа показниюв урожайностi сшьськогосподарських культур за вама категорiями господарств Закарпатськог области, ц/га
Вид продукцц Рк Темп зростання 2012 р. до 2005 р., %
2005 2008 2009 2010 2011 2012
Зерно 37,0 36,8 36,3 32,8 37,6 36,1 97,5
Картопля 156,1 162,7 169,4 141,0 165,5 168,7 108,1
Овочi 174,2 183,9 186,2 186,9 192,2 203,0 116,5
Плоди i ягоди 54,6 67,4 75,5 79,1 78,9 93,8 171,8
Виноград 66,8 52,1 45,7 51,7 52,6 59,0 108,0
Складено за даними статистичного щорiчника Закарпаття за 2012 рш [2]
Показники урожайносп основних сiльськогосподарських культур не ввд-повiдають потенцiйним можливостям рослин i тварин. Низькою залишаеться продуктивнiсть значно!' частини пасовищ i сiнокосiв. Значно нижчими за се-редньообласнi значения е показники урожайносп сiльгоспкультур у передпрнш i гiрськiй зонах. Таким чином, завдання щодо використання потенщалу розвит-ку сшьських територiй Закарпатсько!' областi, зокрема земельно-ресурсного, вiдповiдають основним щлям Державно!' стратегií регiонального розвитку на перюд до 2020 р. i передбачаеться досягти за рахунок [3]:
• застосування ефективних систем землекористування;
• впровадження сучасних технологiй вирощування сiльськогосподарських культур;
• запровадження комплексних агрохiмiчних та люових мелiорацiй;
• розвитку виробничо! та сощально! iнфраструктури для пiдйому сшьсько! мюце-востi;
• створення повнофункцюнально! мережi регiональних агропромислових ринкiв з метою спрощення залучення господарств населення до виробництва готово! харчово! продукцп;
• стимулювання господарювання на землi власникiв земельних дiлянок сшьсько-господарського призначення та сiльських мешканцiв шляхом впровадження по-етапно! пiдтримки устшного господаря;
• забезпечення розвитку ильськогосподарсько! кооперацн шляхом створення сiльськогосподарських обслуговуючих кооперативiв;
• гарантоване соцiальне забезпечення мешканщв сiльських територш, !х активне залучення до громадського життя;
• реалiзацii програми державно!' шдтримки молодих пращвниюв, залучених до роботи в селах i селищах.
Лггература
1. Дишлюк Н.1. Особливост регiонального розвитку сiльських територш Украши / Н.1. Дишлюк // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 154, ч. 3. - С. 226-230.
2. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2012 рж. - Ужгород : Вид-во Гол. упр. стат. у Закарпатськш области 2013. - 511 с.
3. Державна стратегш регiонального розвитку на перюд до 2020 р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.kmu.gov.ua.
Морская Т.В. Земельно-ресурсный потенциал Закарпатской области и его влияние на развитие сельского хозяйства
Рассмотрен земельно ресурсный потенциал Закарпатской области, его структура, характеристика и интенсивность целевого использования. Проанализировано функциональное использование земельного фонда Закарпатской области. Основное внимание уделено экономической эффективности использования земельных угодий области. Приведена динамика показателей урожайности сельскохозяйственных культур за всеми категориями хозяйств Закарпатской области. Выделены основные задания относительно использования потенциала развития сельских территорий Закарпатской области, в частности земельно ресурсного и отвечают основным целям Государственной стратегии регионального развития.
Ключевые слова: земельный ресурс, сельская территория, эффективность, производство, сельское хозяйство.
Morska T. V. Land and Resource Potential of the Transcarpathian Region and its Influence on the Development of Agriculture
Land-resource potential of the Transcarpathian region, its structure and characteristics and also intensity of intended use are considered. The functional use of land resources of the Transcarpathian region is analysed. The main attention is paid to the economic efficiency of land area. The dynamic parameters of crop yields in all categories of farms in the Transcarpathian region are shown. The main tasks of using the potential of rural development of the Transcarpathian region, including land resources and meet the basic objectives of the State Strategy are highlighted.
Key words: land resources, rural areas, effectiveness, manufacturing and agriculture.
УДК 330.[564.24+366] Доц. €.Г. Самойленко, канд. екон. наук -
Национальна металургшна академiя Украти
ДЕТ1Н1ЗАЦ1Я НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ ТШЬОВО'1 ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Розкрито засоби деташзаци неформального сектора тшьово! економши Укра!ни. Головними способами е надання шльгових кредитив з метою шновацшного розвитку цього сектору; розвиток шотечного кредитування за наявност постшно! легально! ро-боти; подолання негативного менталтету у сусшльств^ Також необхщно зменшити трансакцшш витрати до нижчого рiвня, нiж при робот в неформальному секторi. Для цього потрiбне зменшення податкiв, бюрократичних перешкод i посилення вщповщаль-ностi за неформальну дiяльнiсть.
Ключовi слова: тшьова економжа, легальна економжа, неформальний сегмент тшьово! економiки, економiчне зростання.
Постановка проблеми. Неформальний сектор тшьово!' економжи при-таманний як економiчно розвиненим кра'нам, так i кра'нам, що розвиваються, та охоплюе види правомiрноí економiчноí дiяльностi, що здiйснюються нелега-лiзованими пiдприемствами. Цей сегмент пньово!' економiки виконуе важливу функцiю - забезпечуе частину населення робочими мкцями, що дае змогу шд-тримувати високiй ршень зайиятостi та сукупного попиту. Неформальна еконо-мiка дае змогу не тшьки виживати певнш частинi населення в умовах перехвд-но1' економiки, але i в короткотермшовому перiодi стимулюе легальний сектор, оскшьки частина грошей, що зароблеш в неформальному секторi, йдуть на спо-живання товарiв та послуг, ят виробленi в державному та формальному приватному секторах економжи. Зазначена характеристика мультиплжативно впливае на легальний сектор, посилюючи мультиплiкативну хвилю. Кр1м цього, незважаючи на формування негативних явищ у свiдомостi населення, в корот-костроковому перiодi виникають й позитивнi - це проявляеться у набуваннi но-вих професшних навикiв, iнiцiативностi та гнучкостi. Бшьш того, певна частина населення мае можливкть нагромадження первiсного капiталу, що е досить важливим за умови легалiзацií цих пiдприемцiв, оск1льки може дати потужний поштовх для розвитку малого та середнього бiзнесу.
Формування цшей статтi. Мета роботи - визначення цiлей та метод1в детМзацл неформального сектора тгньово!' економiки Украши. Методичш та теоретичнi проблеми, пов'язаш з тiньовою економiкою, розробляють як вичиз-иянi [2, 3, 5-8], так й шоземш фахiвцi [4]. Основна увага концентруеться на дос-лiдженнi сутностi та масштабiв пньово!' економiки.
