CC BY
17
УДК351.4:330.341.1 Доц. Р.М. Безус, канд. екон. наук;
доц. Н.1. Демчук, канд. екон. наук -Днтропетровський державний аграрний ушверситет
Ф1НАНСОВ1 РЕСУРСИ БЛАГОД1ЙНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й - ШВЕСТИЦН В АГРАРНИЙ КОМПЛЕКС УКРАШИ
Наведено обсяги державно! шдтримки сiльгоспвиробникiв ряду краш. На прикла-дi Мiжнародноl благодшно! оргашзацп "Добробут громад", яка е частиною мережi "Хейфер 1нтернешенл", описано напрямки спiвпрацi мiж органами влади i мiжнародни-ми благодiйними органiзацiями. Наведено низку проектов, якi реалiзуються за засадах спгвфшансування, однiею 3i сторш якого виступають благодiйнi оргашзацп. Визначено дiяльнiсть благодiйних органiзацiй по щдтримщ сiльгоспвиробникiв та розвитку сшьсь-ких територiй Украши. З'ясовано переваги фшансування проектiв за рахунок благо-дшних органiзацiй. Наведенi перспективи спiвпрацi з благодшними оргашзацшми у напрямку розвитку аграрного комплексу Украши.
Ключовi слова: державна шдтримка, сшьське господарство, благодшш оргашза-цн, органiчне агровиробництво.
Постановка проблеми. Забезпечення сталого розвитку та eK0H0Mi4H0r0 зростання агропромислового комплексу е прюритетним завданням eKOHOMi4HOi полiтики кра'ни. Саме збалансований тип розвитку АПК сприяе полiпшенню Bcix економiчних показнитв за умов удосконалення дií факторш, основними з яких е праця, земля, капiтал, пiдприемницькi здiбностi, наука та шформащя. Виняткове значения для розширення аграрного виробництва набувае проблема пошуку альтернативних джерел фiнансувания швестицшного забезпечення сiльського господарства як на регюнальному, так i на макрорiвнi.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш. Пiд час дослiдження проблем пошуку альтернативних джерел фшансування ^естищйного забезпечення аграрного сектору економжи Украши в умовах фшансово! глобалiзацií i мiжна-родних кредитних i фшансових вiдносин вагомих наукових результатов досягли вчеш 1.Л. Сазонець, А.А. Марченко, А.А. Пересада, Ю.В. Полякова та iншi. Проте недостатньо розробленими залишаються окремi питання активiзацií ш-вестищйно! дiяльностi внаслiдок рiзних джерел залучення ресурсiв з урахуван-ням особливостей регюшв кра'ни.
Формулювання мети дослвдження. Метою дослiджения е аналiз сучас-ного стану фiнансувания розвитку сшьського господарства, а саме фшансуван-ня аграрного сектору благодшними органiзацiями як складово!' розвитку сшьсь-кого господарства та полшшення iнвестицiйного клмату Украши i зокрема ii регiонiв.
Виклад основного матерiалу. Укра'на славиться своши родючими чор-ноземами. Площа сшьськогосподарських угiдь Укра1'ни становить 69 % терито-рц кра'ни i 22 % ввд площi цих упдь у бвропейському Союзi, при цьому в Укра-i'm чорноземи становлять 60 % уие! площi сшьськогосподарських земель. Спо-коивiку укра'нська земля давала змогу тим, хто на шй селився, не тiльки вижи-ти, а й жити в достатку.
Сшьське господарство iсторично е одшею з найважливiших галузей виробництва в УкраЫ, а село й сшьська громада е значними чинниками розвитку сучас-
ного украшського суспшьства. Нит близько третини населення - майже 15 млн oci6 - проживае в сшьськш мюцевост i !хне життя якнайлснше пов'язане з стьським господарством. Так, в УкраМ нал1чуеться близько 4,5 млн господарств населення, а частка господарств населення у сшьськогосподарському землекорис-тувант становить 45 %, при цьому '¿хня частка у виробнищш валово'1 продукци стьського господарства становить 48,2 %. Водночас майже пшмшьйона мешкан-щв села е безробггними й бшьше 2,5 млн - не повшстю зайнят [1].
Останшм часом у Свросоюз1 спостерггають скорочення витрат на прове-дення Сдино'1 стьськогосподарсько!* полггики (Common Agricultural Policy), а це свщчить про скорочення тдтримки агросектору [2]. Тенденцш до зниження рiвня державно!* пiдтримки виробникiв загалом вiдображае загальносвiтовi тен-денцп (рис.). I це е, безсумшвно, сигналом для виробниюв сшьськогосподарсь-ко! продукци, що варто шукати iнших джерел фшансування для забезпечення iснування тдприемств.
Рис. Обсяг тдтримки виробнитв сыьськогосподарськог продукци, у % вiд валово'1 виручки ферм 2010-2011 рр. [3]
Водночас, основними джерелами фшансування сощально'* розбудови села е асигнування державного i мюцевих бюджетiв, позабюджетних та спещаль-них фондiв. О^м цього, до таких джерел вщносять власнi нагромадження тд-приемств, оргашзацш та громадян, кредитнi ресурси, кошти вiд приватизацп майна, благодiйних фондiв тощо.
Функцií розпорядника цiльових державних централiзованих катталов-кладень у сощальну сферу села покладаються на органи мюцевого самоуправ-лiння i мюцеву державну адмiнiстрацiю, якi несуть однакову вщповщальшсть з iншими учасниками швестицшного процесу за цiльове й ефективне ''х викорис-тання. Надання рiзноманiтних побутових та соцiально-культурних послуг фь нансуеться з мiсцевого бюджету i часто iз залученням коштiв стьськогоспо-дарських пiдприемств.
Важливою умовою ефективного виршення економiчного та соцiального розвитку села i передусiм полiпшення демографiчноí ситуацп у селi е належне здiйснення житлового будiвництва. Житлово-будiвельнi правовщносини грун-туються на основi Закону Украши "Про прюритетшсть соцiального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарствГ' [4], Указу Пре-
задента Укра'ни "Про Основнi засади розвитку сощально! сфери села" [5], а та-кож норм житлового та iншого чинного законодавства. Наявнiсть належно! ш-фраструктури в сiльськiй мiсцевостi, як осередку проживання робочо! сили, яка задiяна в сiльському господарствi, забезпечуе шдвищення привабливостi робо-ти в галуз!
Законом Укра'ни "Про прюритетнкть социального розвитку села та аг-ропромислового комплексу в народному господарствГ передбачено, що будiв-ництво в сшьськш мiсцевостi водопроводов, каналiзацiйних систем i споруд, ме-режi газо- i електрозабезпечення, шлянв, об'ектав побуту, житла здайснюеться за рахунок державного i мiсцевого бюджетiв. На жаль, достатнього обсягу фь нансування для виконання цих зобов'язань, як важливого важеля економiчного впливу на суб'ектав господарювання та розвитку соцiально-економiчних проце-сiв в аграрному секторi, не мае.
На сучасному еташ пошук альтернативних джерел фiнансувания розвитку сшьсько! iнфраструктури та сiльського господарства е надзвичайно актуаль-ним питанням. I одним iз таких джерел е фiнансовi ресурси благодiйних оргаш-зацiй. Згiдно з Господарським кодексом Укра!ни (ст. 131), благодайною оргаш-зацiею визнаеться недержавна органiзацiя, яка здшснюе благодiйну дiяльнiсть в Пересах сусшльства або окремих категорiй оаб без мети одержання прибутюв вщ цiеl дiяльностi [6]. Благодiйнi оргашзацц утворюються i дiють за територь альним принципом.
Благодiйна органiзацiя мае право здшснювати неприбуткову господарсь-ку дiяльнiсть, спрямовану на виконання ii статутних цiлей та завдань. Здшснен-ня благодiйними органiзацiями дiяльностi у виглядi надання певних послуг (виконання роби), що пiдлягають обов'язковш сертифiкацil або лiцензуванню, до-пускаеться пiсля тако! сертифiкацil або лщензування в установленому законом порядку.
Зпдно з Законом Укра'ни "Про благодшництво та благодiйнi органiза-ид", благодшна органiзацiя - недержавна органiзацiя, головною метою дяль-ностi яко! е здшснення благодiйноl дiяльностi в штересах суспiльства або окремих категорш осiб [7]. Однiею з таких оргашзацш е Хейфер 1нтернешенл (Heifer International). Метою дiяльностi неприбутково! благодiйиоl органiзацil е по-долання голоду i бiдностi у свт шляхом надання допомоги у виглядi тварин, рослин, знань, навичок, а також шших ресурсов бiдним родинам для того, щоб допомогти !м вiдчути впевненiсть у lхиiх силах.
З часу заснування у 1944 р., Хейфер 1нтернешенл пiдтримала у 128 кра-!нах свiту близько 715,5 млн амей, що налiчують 94,5 млн осiб, допомагаючи людям подолати бщшсть та голод i досягнути самозабезпечення. Мiжнародна благодiйна оргашзащя "Добробут громад" (попередня назва "Хейфер Проджект 1нтернешенл"), яка е частиною мережi "Хейфер 1нтернешенл", з 1994 р. усшш-но працюе в УкраЫ.
У роботi Мiжнародного благодшного фонду "Хейфер Проджект 1нтерне-шенл" ця органiзацiя у li даяльносп враховуе такi особливостi, умови та проце-си, що вiдбуваються наразi в укра!нському селi:
• низький рiвень життя, поширення бщносл, недостатнiй соцiальний захист насе-лення в сiльськiй мюцевостц
• недостатня державна пiдтримка сiльськогосподарського агровиробництва, молочного тваринництва, розвитку ильських територш;
• значна питома вага особистих селянських господарств у сучаснiй структурi ви-робництва молока, м'яса та шшо!' сiльськогосподарськоí продукцп;
• вщсуттсть республiканських та регiональних програм розвитку та тдтримки сiльськогосподарського пiдприeмництва в селах;
• недоступтсть пiльгового кредитування для дрiбних сiльськогосподарських пщ-приемств та особистих селянських господарств;
• недостатнш доступ селян до тльгового кредитування, можливостей навчання (зокрема щодо ведення сiльського господарства, самоврядування на сел^ лобь ювання iнтересiв ильських громад), консультацшно'1 та правово'1 шдтримки, по-шуку партнерiв, соцiальних послуг у селi тощо;
• часто низька довiра до влади, засобiв масово'1 шформацп;
• вiдсутнiсть аналiзу впливу соцiальних процесiв на чоловтв та жiнок, а також на не задоволення '1х практичних i стратегiчних гендерних потреб сiльського на-селення;
• тенденцп до невпевненостi в майбутньому власно'1 родини та краши;
• недостатнiй рiвень медичного обслуговування, закриття дошкiльних навчаль-них закладiв та скорочення закладiв соцiально-культурного призначення;
• досить низький рiвень ветеринарного обслуговування тварин в особистих пщ-собних господарствах селян.
Ця благодiйна органiзацiя поряд iз соцiально-економiчними умовами сьогодення та культурно-кторичними особливостями укра'нського села врахо-вуе i характернi риси нацiонального менталiтету, досвiд та регiональнi вщмш-носп у веденнi окремих видiв сшьськогосподарсько! дiяльностi.
МБО " Добробут Громад" не лише враховуе у сво'й робоп полiтичнi, еко-номiчнi та сощально-культурш перетворення у селi, а й проводить мошторинг внеску проектiв у демократичш процеси, спонукае досягненню самозабезпечен-ня громад та окремих родин, шдвишуе соцiальний захист та рiвнiсть чоловiкiв i жiнок. Ця мiжнародна благодiйна органiзацiя у партнерствi з шшими органiзацi-ями допомагае сшьським громадам, дрiбним фермерам та фермерським об'еднанням покращувати рiвень життя та досягати самозабезпечення шляхом:
• надання високопродуктивних тварин i технiчноí допомоги в галузi покращення здоров'я тварин та догляду за ними, вдосконалення навичок господарювання та запровадження нових технологiй для полiпшенн;я харчування та пщвищення прибутку родин;
• навчання членiв громад, фермерських груп, неурядових органiзацiй з урахуван-ням змiн умов ринково'1 економiки, наявних та нових потреб та шституцшного розвитку ключових груп;
• пiдтримки розвитку демократы та утвердження людських цшностей, рiвноправ-ностi членiв родини та имейно'1 гармон11;
• пiдтримки шщатив на мiсцях щодо покращення якоси життя сiльського насе-лення; забезпечення екологiчно сприятливого навколишнього середовища для проживання, покращання ситуац11 з охороною здоров'я;
• спiвпрацi з урядовими та неурядовими оргашзац1ями, мiжнародними донорсь-кими структурами, робота яких спрямована на сприяння сталому розвитку сшьських громад та сiльського господарства [8].
Сьогоднi благодшна органiзацiя надала iстотну пiдтримку 69 сшьсько-господарським обслуговуючим кооперативам; задыла у с. Лосятин Кременець-кого району Терношльсько!' обл. новий проект "Розвиток полуничних коопера-тивiв" за шдтримки кшькох донорiв; активно змщнюе партнерство з мiжнарод-ними оргашзащями (зокрема ФАО, "Екосистем фонд Данон", СОКОДЕВ1), бiз-нес-структурами ("Данон Украша"), органами самоуправлiння та органами влади на мiсцях; у Чершвецькш обл. завершила будiвництво молокопереробного шдприемства "Молочний край"; отримала спiвфiнансування вщ держави на бу-д1вництво нового кооперативного молокопереробного шдприемства в Юровог-радськш обл. Завершена в 2012 р. друга фаза проекту "Розвиток молочарських кооперативiв в Украíнi" за фшансуванням "Екосистем фонду Данон" та "Данон Украша". Тридцять громад отримали обладнання, представники громад пройшли навчання, отримали необхiднi консультацií та шше [8].
Головна мета проекту "Розвиток молочарських кооператив1в" - розвива-ючи молочарськi кооперативи у шести регюнах, змiнити занедбаний стан моло-чарського сектору Украши на динамiчно розвиваючий. Конкретна мета друго!' фази проекту - створення 20 молочарських кооперативiв для збирання високо-якiсного молока вiд iндивiдуальних здавачiв та продажу його за кращими щна-ми, що вплине на збшьшення доходiв селян вiд виробництва молока. Загальний бюджет друго1 фази проекту становив 10,5 млн грн. Цей проект впроваджував-ся МБО "Добробут громад" у спiвпрацi з "Данон Украша" за шдтримки "Екосистем фонду Данон" (Францк) та "Хейфер 1нтернешенл" (США).
Залучено додаткове фшансування проектiв з розвитку ланцюжк1в додано! вартостi. Фiнансування надано в рамках конкурсу проекту Агро^ест (иБАШ) "Розвиток спроможностi органiзацiй сiльськогосподарських виробни-кiв". У 2012 фшансовому роцi (з 1 липня 2011 р. по 30 червня 2012 р.) загальний проектний та операцшний бюджет органiзацií становив 28743880 грн, не включаючи ресурси загальною вартiстю 3891136 грн, якi були отримаш оргаш-защями-виконавцями проектав вщ iнших партнерiв [9]. Джерела фшансування програми включають фiнансування штаб-квартири, грантове фiнансування, спiвфiнансування вiд iнших донорiв та державних структур. Надаеться негро-шова шдтримка у виглядi роботи волонтерiв, залучення мiсцевих ресурс1в.
Мiжнародна благодiйна оргашзащя "Добробут громад" постшно працюе над диверсифiкацiею джерел фшансування. Так у 2012 р. збшьшилася частка фшансування за рахунок гранив з iнших джерел. У 2012 фшансовому рощ сшв-фшансування 40 проектов (24 даючих у 2013 фшансовому рощ) становило 3891136 грн, включаючи фшансування д1яльносп сiльськогосподарських об-слуговуючих кооператив1в за рахунок державного бюджету, гранив iнших ор-гашзацш, власних внескiв громад (зокрема негрошових) тощо [8].
Висновки. Вагомими причинами, пор^вняно невеликих обсяпв ^ести-цш, зокрема й iноземних, у сшьську iнфраструктуру та пiдприемства аграрно! сфери е !х неоптимальна структура, вщсутнкть налагоджено! системи збуту сiльськогосподарськоí продукцц, низький р1вень як економiчних, так i техноло-гiчних знань сшьгоспвиробнишв, вiдсутнiсть сприятливого середовища та обфунтовано! концепцií економiчного розвитку регiонiв, зокрема концепцп ш-вестицiйноí стратегií на перспективу з урахуванням регiональних особливостей.
Багато потенцшних шоземних iHBecTopiB утримуються вiд ^естування в аграрний сектор Украши, мотивуючи це насамперед нестабiльнiстю законодав-ства в держав^ надмiрним податковим тиском, неготовнктю бiльшостi украшсь-ких партнерш дотримуватися договiрних зобов'язань, нечiткою роботою судово1 системи та iншими факторами, що формують iнвестицiйний клiмат держави.
Водночас, мiжнароднi благодiйнi органiзацiï готовi ризикувати. ïxm фь нанси е альтернативним джерелом фiнансування iнвестицiйного забезпечення розвитку сiльського господарства та сшьських територiй як на регiональному, так i на макрор1внях. Але одшею з умов, яка стае домшуючою сьогоднi, е участь громади в проектах тдтримки сiльського господарства та сощально1 розбудови села. Досвiд свдаить про те, що в тих репонах Украши, де громади е зршими та iнiцiативними, розвиваеться нова для Украши форма спiвпрацi мiж ресурсотримачами та ïx реципiентами, а проекти, пiдтриманi благодiйними ор-гашзащями, е чинними, що безумовно впливае на стадий розвиток сiльських те-риторiй та сiльського господарства краши загалом.
Лiтература
1. Мщатива "Р1ДНЕ СЕЛО" Практичш кроки. Господарства населення та сшьськогоспо-дарська кооперащя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://minagro.gov.ua/node/3389.
2. What is the Common Agricultural Policy (CAP)?. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecpa.eu/information-page/agriculture-today/common-agricultural-policy-cap
3. Agriculture: Support to agriculture at historic lows, says OECD. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.oecd.org/newsroom/agriculture support to agriculture athistoriclowssaysoecd.htm
4. Закон Украши "Про прюритетшсть сощального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господариш". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/400-12
5. Указ Президента Украши "Про Основш засади розвитку социально!' сфери села". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1356/2000
6. Господарський кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kodeksy. com.ua/gospodars_kij_kodeks_ukraini.htm
7. Закон Украши "Про благодшництво та благодшш оргашзаци". [Електронний ресурс]. -Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/531/97-%D0 %B2 %D1 %80
8. Р1чний звгг МБО "Добробут громад". 2012 рш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.heifer.org.ua/heafer/files/Heifer-Ukraine_Annual_Report_2012FY_UKR. Pdf.
9. Проект Агро1нвест. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agroinvest.org.ua/ ukr/cooperation/
Безус Р.Н., Демчук Н.И. Финансовые ресурсы благотворительных организаций - инвестиции в аграрный комплекс Украины
Приведены объемы государственной поддержки сельхозпроизводителей ряда стран. На примере Международной благотворительной организации "Добробут громад", которая является частью сети "Хейфер Интернешнл", описаны направления сотрудничества между органами власти и международными благотворительными организациями. Приведен ряд проектов, которые реализуются основе софинансирования, одной из сторон которого выступают благотворительные организации. Определенна деятельность благотворительных организаций по поддержке сельхозпроизводителей и развития сельских территорий Украины. Определены преимущества финансирования проектов за счет благотворительных организаций. Приведены перспективы сотрудничества с благотворительными организациями в направлении развития аграрного комплекса Украины.
Ключевые слова: государственная поддержка, сельское хозяйство, благотворительные организации, органическое агропроизводство.
Bezus R.M., Demchuk N.I. The Financial Resources of Charities - Investments in Ukraine' Agricultural Sector
The amount of state aid to farmers in several countries is provided. The areas of cooperation between governments and international charities are described on the example of the international charity"Dobrobut Hromad", which is a part of the network "Heifer International". The number of projects that are implemented according to the principles of co-financing, their one side are charities, is stated. The activities of charities to support agricultural and rural development in Ukraine are determined. The advantages of financing projects through charitable organizations are defined. The prospects for cooperation with charitable organizations towards the development of the agricultural sector of Ukraine are specified.
Keywords: government support, agriculture, charities, organic agricultural production.
УДК 339.137.2 Проф. Т.Г. Васильщв, д-р екон. наук - Львiвська КА;
викл. Н.В. Магас -Львiвський тститутМАУП
ПЕРЕДУМОВИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ РОЗДР1БНО1 ТОРГ1ВЛ1
Обгрунтовано теоретичш основи оцшювання фшансових показникш дшльносп роздрiбних торговельних шдприемств; проведено аншш основних показнигав обсяпв та ефективност фшансово! дшльнои! роздрiбних торговельних шдприемств Виногра-дшського району Закарпатсько! обл.; проаншшовано вщсоток залучення прямих фшансових швестицш роздрiбними торговельними шдприемствами Виноградiвського району Закарпатсько! обл.; розглянуто важлишсть впливу фiнансово-економiчного стану на конкурентоспроможшсть пiдприемств роздрiбноl торгiвлi.
Ключовi слова: роздрiбна торгiвля, пiдприемства, забезпечення конкурентоспро-можностi, передумови формування конкурентних позидiй.
Постановка проблеми. В умовах ринкових вiдносин пiдприeмства торим самостiйно несуть вiдповiдальнiсть за результати свое!' дiяльностi. Торго-вельнi шдприемства функцiонують в умовах пiдвищеного ризику, оскшьки для забезпечення вiдповiдного рiвня конкурентоспроможностi, ш необхiднi додат-ковi фiнансовi ресурси, якi вони позичають iз зовнiшнiх джерел фiнансування. ^iM цього, пiдприемствам торгiвлi постiйно необидно даагностувати загрози зовнiшнього середовища, ят не залежать вiд ix фшансово! дiяльностi шд-приемства. Пiдприемства змушеш дослiджувати дiяльнiсть конкурент1в (знати: ят вони застосовують новiтнi методи управлшня, як вони мотивують сво!х пра-щвнишв до пiдвищення результатiв д1яльносп, яш методи маркетингу плану-ють застосувати, чи використовують недобросовiснi способи конкуренцп) для того, щоб не втрачати свое! частки ринку i пiдвищувати перспективи подальшо-го розвитку. Для здшснення цих завдань шдприемствам торгiвлi потрiбно мати успiшну фшансову дiяльнiсть як передумову збереження вщповщного рiвня конкурентоспроможностi.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй. Дослiдження питання конку-рентоспроможностi пiдприемств торгiвлi вiдображенi в роботах таких вчених, як: СМ. 1льчишин [1], С М. Гайдар [2], КВ. Беляева [3], 1.Б. Садовська [4], Н.В. Сергшчук [5], АО. Вознюк [7], O.G. Бабина [8], О.П. Фещенко [9], В.М. Полозова [10], Ol. 1ляш [11] та багато iншиx. Однак в сучасних умовах визначення передумов конкурентоспроможностi шдприемств роз^бно! торпв-лi ще залишаються актуальними i тому потребують додаткового вивчення.
