CC BY
11
СУТШСГЬ ЕКОЛОГГЗАЦП
аЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА НА РАД1ОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЛЯХ В УМОВАХ IНТЕНСИФIКАЦIÏ ГОСПОДАРСЬКОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
Смаглш В. О., к. е. н., доцент кафедри еколог1чног безпеки та економ1ки природокористування Шегеда О. В., здобувач, Олшник В. А., астрант
Украг'на, Житомирський нацюнальний агроеколог1чний университет
ABSTRACT_
The thesis is devoted to the investigation of theoretical and methodological as well as practical aspects of ecological-economic rising efficiency of the lime application in radioactive contaminated areas. The alocative model which shows the effectiveness of liming in radioactive contaminated areas is proposed, the essence of which lies in determining the effectiveness of applying liming, the place of applying and the degree of rising the effectiveness. The model of region cluster for effective applying of chemistry reclamation is worked out. It predicts the integration mechanism of formation, cooperation with the local state bodies on the basis of state-private partnership. In the process of investigation methodological approaches to determining of ecological-economic effectiveness of lime application which is based on the indices of radioactive influence on the man, regulation of the work that was done on the chemical reclamation of the soils with applying of lime application supporting technology and local cultivation of radioactive contaminated areas are improved. Such terms as «ecologisation of agricultural production and ecological-economic efficiency of lime application in radioactive contaminated areas» received the further development. The calculation of the cost of averting danger of radiation dose on man and the effectiveness of liming on the basis of modern computer technologies were taking into account and grounded.
Постановка проблеми. Iсторiя людства нерозривно пов'язана з довкшлям, як базисом та умовою його юнування. На перших етапах розвитку людства його вплив на природне середовище був незначним, мав локальний характер, а виробнича дiяльнiсть грунтувалася на використанш природних сил навколишнього середовища (енерги води, в^ру, видобувних ресурсах та ш.)[3]. У Х1Х-ХХ ст. людина отримала можливють активно впливати на довкшля та користуватися рашше недоступними ресурсами. Як наслщок, умови життя, чисельшсть та можливосп людства стали змшюватися достатньо швидко.
Виникла хибна щея, що людина - господар природи, а природа невичерпне джерело потрiбних 1й ресурив. Така стратепя виробництва та використання природних ресуршв зумовила розвиток екологiчноi кризи. Найсуттевшою ознакою ХХ ст. е створення людством низки смертельних загроз своему розвитковi та iснуванню. Так, люди не тшьки «брали» потрiбне, а бездумно руйнували довкiлля [11]. Розорюючи степи i вирубуючи люи, створюючи необгрунтованi каскади водосховищ, забруднюючи рши i струмки, людина безповоротно порушувала рiвновагу екосистеми. Упродовж останшх рокiв, людина, повiривши у створений нею мiф, що вона е справжшм «царем природи» впритул наблизилася до межi повного самознищення, безперервно збшьшуючи кiлькiсть глобальних загроз своему юнуванню -ядернi вiйни, теплове, хiмiчне й радiацiйне забруднення довкшля, «озонова дiра», стрiмке зменшення рослинного i тваринного свiту.
Аналiз дослщжень та публiкацiй за темою. Вагомють вирiшення цих проблем привертае увагу провщних науковцiв [2, 5, 6, 8, 11, 13, 15, 19]. Зокрема, при вивченш питань ефективност внесення хiмiчних мелiорантiв та добрив значними е пращ: М. М. Баранова, С. Г. Криштаба, П. О. Мосдака, Т. Н. Уманянца, А. Г. Андр^ука, М. Й. Малша, П. Т. Саблука, М. А. Хвесика, В. М. Будзяка та шших дослщниюв. У сферi еколопзаци сiльськогосподарського
ARTICLE INFO
Received 9 February 2017 Accepted 18 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
ecological-economic
efficiency,
liming,
radiocontemination, ecologisation of agricultural production, allocation model, regional agrochemical cluster.
© 2017 The Authors.
виробництва роботи Б. В. Прикша, А. С. Горд^ука, В. М. Трегобчука, О. О. Веклич, К. М. Ситника, О. В. Брайона, А. В. Городецького, О. М. Паламарчука, Т. А. Карпищенка, Г. I. Купалово!, В. I. Павлова, М. А. Лендела, Ю. Г. Фесши, О. М. Царенка та шших науковщв.
Теоретико-методолопчною основою роботи слугують новггш здобутки економiки природокористування та охорони навколишнього середовища, якi висвiтлено у наукових працях вiтчизняних i зарубiжних учених. Досягнення поставлено! в робот мети здiйснювали за допомогою таких наукових методiв: абстрактно-логiчного (для узагальнення теоретико-методологiчних основ визначення еколого-економiчно! ефективностi вапнування та формування висновюв); монографiчного (для вивчення i аналiзу принципiв i закономiрностей екологiчно безпечного використання радiоактивно забруднених земель); статистично-економiчного (для дослiдження проведення хiмiчно! мелюрацн rрунтiв, з'ясування кiлькiсних параметрiв Г! вартостi); нормативного (для визначення порiвняльно! ефективностi використання рiзних засобiв хiмiчно! мелюрацн на сiльськогосподарських шдприемствах).
Основнi результати та !х аналiз. Сучасний стан розвитку цившзацн визначае рiзке загострення суперечностей мiж людиною i природою. Загрозливих для бюсфери масштабiв набуло використання природних ресуршв. Ринковi вiдносини стимулюють науково техшчний прогрес, що у свою чергу неухильно нарощуе техногенний тиск на бюсферу з боку промисловостi, енергетики, комунального та сшьського господарства [10].
Одним iз головних завдань науки i практики е забезпечення сталого розвитку сiльського господарства УкраГни, оскшьки лише така модель розвитку може забезпечити надшшсть та еколого-економiчну ефективнють функцiонування всього сiльськогосподарського виробництва. Сталим розвитком виробничих аграрних систем, шдгрунтя яких - землеробство, слiд вважати спроможнiсть досягати заплановано! продуктивностi за умови вщновлення природних ресуршв. особливо грунтового покриву, та тривалого часу збереження саморегуляцн, що пов'язане з напрямом бiохiмiчних циклiв, рiвнем продуктивносп агрофiтоценозiв, бiологiчною рiзноманiтнiстю, позитивним балансом енергн, напрямом трансформацн оргашчно! речовини та бюгенних елементiв.
Широке трактування проблеми сталостi агросфери насамперед полягае у визначенш можливостi забезпечення людини безпечними продуктами харчування, створення гармоншних умов проживання людей, що пов'язане i з виснаженням природних ресурав бiосфери, i з глобальним забрудненням довкшля. З огляду на зазначене, активiзуеться потреба гармошзацл вiдносин суспшьства i бiосфери, людини i природи. Враховуючи всю гостроту економiчних та еколопчних систем пов'язаних iз взаеморозвитком, сшд у стислi строки щентифшувати спiввiдношення бiологiчних i техногенних чинниюв розвитку агросфери, i на ближню, й на вiддалену перспективу, розробити моделi енергозберiгаючих, грунтозахисних систем землекористування, яю базуватимуться на досягненнях науки, зокрема новггньо! бютехнологн. космiчно! шформацл про стан ландшафтiв, грунтового покриву i посiвiв iз застосуванням геошформацшних систем i комп'ютерного програмного забезпечення, що дае змогу точно корегувати агротехшчш заходи в процеа вегетацп посiвiв, а також ефективно, з найбшьшою вiддачею, використовувати наявнi грунтово-ландшафтт фактори, матерiальнi та грошовi засоби.
За оцшкою науковцiв iнституту грунтознавства i агрохiмп iм. О.М. Соколовського, в даний час бшя 20% серед орних земель УкраГни в тш чи iншiй мiрi забруднено важкими металами, бшя 30% у структурi грунтового покриву орних земель УкраГни припадае на еродоваш грунти, понад 4,6 млн. га сшьськогосподарських упдь зазнали радiоактивного забруднення внаслщок аварi! на ЧАЕС [6]. Аналiз даних сучасно! екологiчно! науки та результати взаемодн економiчно! та еколопчно! систем призвели до усвiдомлення чотирьох важливих аспектiв:
По-перше, будь-який вид живих органiзмiв - унiкальний та неповторний. Знищення окремих видiв рослин та тварин е непоправною втратою, збитки вщ яко! в наш час важко уявити, оскiльки деяю види, що зникли або зникають, можуть нести поки що невщом^ але постiйно кориснi для людства властивосп.
По-друге, природнi ресурси, яю не так давно оцiнювалися як невичерпш i до того ж безкоштовний дар природи, насправдi виявилися вичерпними i такими, якi можуть бути знищеш. Власне якiсть ресуршв пiд впливом глобального втручання людини набула шшо! сутi.
По-трете, бюсфера та !! складовi частини мають досить складну структуру та непрост закони функцюнування. Штучне конструювання екосистем та само! бюсфери - завдання, яю не може виршити сучасна людина, та й, можливо, не зможе майбутне людство. Вщтак, бшьшють
бюсферних структур, як виявилося, мають не таку вже високу стшюсть та пластичшсть. зруйнувати !х людина може, але вiдновити, вiдтворити - поки що ш.
Четверте i, мабуть, найбшьш важливе - усвiдомлення сучасною людиною можливосп свого виживання тiльки в умовах збереження такого природного середовища, до якого вона адаптована як живий оргашзм i як сшвучасник сучасних технологiй. Отже, хоча людина вибирае мiсце iснування, вона все ж таки залишаеться частиною природи, а людство -частиною бюсфери.
Пов^ря, воду та !жу, житло, предмети побуту людина на 99% отримуе вщ природи, або ж спещально вирощуе чи виробляе використовуючи природш ресурси. Сучасна суперечлива епоха, що поеднуе можливосп людини з !! залежнiстю вiд природи, поставила перед цившзованим свiтом альтернативу - або ми повинш повнiстю зруйнувати та коршним чином перетворити юнуючу бiосферу в свого роду техносферу, де все потрiбне людинi для життя буде вироблятися штучно, чи зберегти зв'язки людства з такою бюсферою, в яюй воно виникало протягом мiльйонiв рокiв.
Людство усвщомлюе негативнi наслiдки свое! дiяльностi у сферi сiльського господарства i шукае способи !х вирiшення в економiчнiй та соцiальнiй дiяльностi. Створюються державт структури та суспiльнi оргашзаци, дiяльнiсть яких спрямованi на вирiшення еколопчних проблем, приймаються економiчнi закони та здшснюються природоохороннi заходи. Вiдбуваються певш змiни у формуваннi еколопчно! пол^ики в аграрному секторi економiки.
Суспшьна думка все частiше звертаеться до ще! формування екологiчних проблем та спрямування ресурсiв нацюнально! економiки та !х задоволення. Серед них найважлившими вважають потреби в екологiчно безпечних продуктах харчування (нижче допустимих рiвнiв). забруднення водних, земельних, повiтряних та шших природних ресуршв.
Аналiз сучасно! науково! лiтератури з економiки природокористування дав змогу констатувати невизначенiсть поняття екологiзацiя сiльськогосподарського виробництва на радюактивно забруднених землях. В нашому розумшш - це системний процес, що дае можливють керувати змiнами, яю вiдбуваються у природному навколишньому середовища запобiгати поширенню його деградаци i забруднення, забезпечувати вiдтворення земельних ресуршв, сприяти виробництву екологiчно безпечно! сшьськогосподарсько! продукци.
Сьогоднi науково вирiшуеться питання щодо необхiдностi широкомасштабно! еколопчно! конверсп сiльського господарства. Швидкий розвиток ядерно! енергетики i широке впровадження джерел юшзуючого випромiнювання в рiзних галузях науки, техшки, народного господарства створили потенцшну загрозу радiацiйно! небезпеки для людини i забруднення навколишнього середовища, в тому чи^ сiльськогосподарського виробництва, радюактивними речовинами.
Найбiльшою катастрофою св^ового масштабу визнано аварiю на Чорнобильсьюй АЕС 26 квiтня 1986 р., наслщки яко! зумовили створення складно! еколопчно! ситуацi! в Полiському регюш Укра!ни, що загрожуе здоров'ю i життю теперiшнього i майбутнього поколшь. Так, у наслiдок аварi! в атмосферу потрапило близько 3,5% радюактивного палива ^з 192 т палива, що знаходилося в реакторi четвертого енергоблоку). 1з врахуванням розпаду сумарний випад радiоактивних речовин становив 50 млн. кюрь Викид сумiшi продукпв радiоактивного подiлу був представлений майже 200-ма iзотопами бiльш як 70-ти хiмiчних елементiв, основна частина з яких - короткоживучь З часом швидюсть розпаду сповiльнилась i на сьогодш залишаються
13^ 90с тг
переважно довгоживучi радiонуклiди, такi як Cs, Sr, плутонш, америцiй. По-перше висота, яко! досягли радюактивш викиди, становила 2 км, що зумовило забруднення значно! територп (практично всiе! пiвнiчно! пiвкулi земного шару). Друга особливють полягае у нерiвномiрностi випадання радiоактивних опадiв: величина щшьносп радiоактивного забруднення навiть у межах тридцятикшометрово! зони варiювала в десятки разiв i бiльше.
На даний час в Укра!ш забруднено майже 8,8 млн. га орних земель, пасовищ та сшожатей, 4,4 млн. га люу (40%). Близько 180 тис. га земель мають щшьшсть забруднення понад 40 Ki км i виведенi з користування, а це територi! площею понад 50 тис. км у 74-х районах 12-ти областей (Житомирська, Ки!вська, Волинська, Рiвненська, Чернiгiвська. Черкаська, Хмельницька, Вшницька, Сумська, Тернопiльська, Iвано-Франкiвська, Чершвецька). На цiй площi розташовано 2294 населеш пункти, у яких проживають понад 3,2 млн. чоловш. серед яких - близько 1 млн. дтей, яю мають статус потерпших.
На сьогоднi необхiдно максимально зменшити внутршне опромiнення людей i тварин забруднених територш, яке складае вщ 75 до 95% загально! дози. Таке опромшення формуеться
за рахунок споживання забруднено! продукцп, переважно молока i м'яса, вироблених у приватному сектор^ яке в рацiонi харчування людей складае 70-90%. Зовнiшне опромшення стабiлiзувалося i залежить лише вщ щiльностi забруднення грунтiв, яке в процес розкладу радiонуклiдiв постiйно зменшуеться.
Незалежно вiд шляхiв надходження у навколишне середовище, радiонуклiди надходять у грунт. Вш е основним сховищем «довгоживучих» радiонуклiдiв, у якому т перебувають на протязi найбiльш тривалого перiоду часу порiвняно з рештою ланок бiологiчного ланцюга.
Через декшька рокiв пiсля випадiння радiоактивних опадiв на земну поверхню надходження радюнуклщв у рослини iз грунту стае основним шляхом 1хнього поступлення в корм тварин i продукти харчування людини. Поглинання радiонуклiдiв зумовлюе дуже тривале (протягом десятирiч) 1х юнування у грунт та постiйне надходження у сшьськогосподарську продукцiю. Закрiплення радюнуклщв значною мiрою залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей радiоактивних речовин, фiзико-хiмiчноi характеристики опадiв, якi утворилися в результат аварii на Чорнобильськiй АЕС, та властивостей грунту - поглинально! властивосп. гранулометричного i мiнералогiчного складу та агрохiмiчноi властивостi взаемодп радiонуклiдiв з грунтом [36; 98].
Рiвень забрудненосп рослинно! продукцii радiонуклiдами, що надходять у рослини через кореш, залежить вщ типу грунту. Найвищий рiвнь забруднення спостерiгаються у рослин, як ростуть на дерново-пiдзолистих грунтах легкого гранулометричного складу (шщаних \ сушщаних), що займають бiльше 80% Житомирського Полюся, нижчий - на шрих люових, найнижчий - на чорноземах. Концентрацп радiонуклiдiв (за однакових умов забруднення) у рослинах, вирощених на рiзних грунтах i в рiзних грунтово-клiматичних зонах, можуть рiзнитися в десятки разiв.
На мiцнiсть за^плення радiонуклiдiв у грунтi й, отже, на !хне надходження у рослини та накопичення у врожаi значно впливають такi чинники, як: реакщя грунтового середовища, вмiст обмiнного кальцда та калiю, iншi хiмiчнi елементи, склад поглинутих основ, вмiст оргашчних речовин. Радiонуклiди Сs137 i Sr90 надходять у рослини у значно бшьшш кiлькостi з кислих грунпв, нiж iз слабокислих та нейтральних. У мiру зростання кислотностi грунту знижуеться мiцнiсть закрiплення радiонуклiдiв, збшьшуеться !хня рухливiсть i надходження у рослини. Знизити накопичення «довгоживучих» радюнуклщв цезда чи стронцiю у врожа! сiльськогосподарських культур можна шляхом внесення карбонатiв кальцiю, магнiю та калда. Крiм того, стронцiй \ кальцш е хiмiчними аналогами i за надходження !х у рослини мiж ними можуть виникати певш конкуренты вщносини (антагонiзм). Так, якщо вмют кальцiю у грунтi на кшька порядкiв бшьший, нiж стронцiю, можливють потрапляння стронцiю в рослини обмежена.
Забруднення рослин радюнукшдами в перший перюд пiсля аварii на ЧАЕС вщбувалося двома шляхами: позакореневим i кореневим. Радiонуклiди, що потрапляють на поверхню рослин, можуть проникати у внутршш тканини, перемiщуватися i накопичуватися у врожа! культур. Розмiри накопичення радюнуклщв у врожа! значною мiрою залежить вiд бiологiчних особливостей культур: рiзнi види i навiть сорти рослин з неоднаковою iнтенсивнiстю поглинають i накопичують радiонуклiди. Так, здебшьшого тi види i сорти сшьськогосподарських культур, що мають низький вмют калда i кальцiю, накопичують незначну кiлькiсть радiонуклiдiв цезiю i стронцда Добiр культур i сортiв, як рiзняться за здатнiстю накопичувати у врожш' мшмальт кiлькостi радiоцезiю \ радюстронцда - найпростiший i найдешевший захщ зниження вмiсту цих радюнуклщв у рослинницькш продукцii [4].
Уа види випромiнювань - зовтшне, внутрiшне i змiшане - взаемодiють з живою матерiею i зумовлюють виникнення прямих або побiчних явищ. Розмiри пошкоджень рослин вiд опромшення, залежать вiд дози i тривалосп його дii, вiд здатностi рослин до регенерацп i низки iнших умов. Як вiдомо, до складу кожно! рослин входить 75-95% води. Щц час опромiнення рослин у результат розщеплення молекул води вщбуваеться створення рацикалiв ОН, Н, НО2 i Н2О iз подальшим утворенням перекисiв i гiдроперекисiв, як1 мають важливе значення для виникнення первинних хiмiчних змiн i подальшого радiацiйного пошкодження рослин.
У сiльськогосподарськiй радюекологи накопичено багатий експериментальний досвiд з проблем зниження поступлення радюнуклщв з грунту у рослини. Значна частина iз розроблених у лабораторних умовах методiв i засобiв - непридатш для практики. Йдеться, зокрема, про методи зв'язування радюнуклщв у верхньому шарi грунту з допомогою вшпрацьованих масел, мазуту, дизельного палива; методи очищення кореневмюного шару шляхом застосування рiзних солей (розчинiв соляно! кислоти, солей залiза, кальцiю, натрiю та ш.). В низцi випадкiв вдавалося знизити вмiст рацiонуклiдiв у врожа! сiльськогосподарських
культур в 5-7 pa3iB, але Bei ш заходи не були рекомендован виробництву, оскшьки використання ïx у реальних умовах на великих площах неможливе. Тому, 3i значно1 кiлькостi наукових розробок було рекомендовано лише Ti, яю дають змогу знизити надходження радюнуклщв у врожай, е техшчно здiйсненими i економiчно вигiдними.
Як вщзначае Б. М. Аненков, загальноприйнят агроxiмiчнi заходи такi як вапнування, внесення мiнеральниx i органiчниx добрив, направлен на пiдвищення родючостi груипв, але щ ж заходи виявилися дуже корисними для зниження забрудненост врожаю радiонуклiдами. Внесення вапна покращуе фiзичнi та xiмiчнi властивостi грунту, шдвищуе ïx родючють, зменшуе вмют Cs137 i Sr90 у врожаï в 1,5 - 3,0 рази.
Комплекс заxодiв, спрямованих на одержання рослинницькоï продукцiï, яка вiдповiдае еколопчним стандартам, складаеться з 4-х груп: оргашзащйних, агротеxнiчниx, агроxiмiчниx, теxнологiчниx.
Оргашзацшш заходи передбачають:
а) проведення швентаризацп сiльськогосподарськиx угiдь за показниками щшьносп забруднення радiонуклiдами i складання вщповщних картограм;
б) прогнозування вмiсту радюнуклщв, послуговуючись довiдковими таблицями;
в) визначення угiдь, де можна вирощувати певш культури для рiзного використання: на продовольчi цiлi; на виробництво кормiв; на теxнiчну переробку; для одержання насшневого матерiалу.
Для цього необхщно переглянути, а за необxiдностi змшити структуру посiвниx площ i оргашзувати радiацiйний контроль за якiстю рослинницько1' продукцiï, що вирощуеться.
Теxнологiчнi заходи передбачають:
а) застосування спецiальниx технологш очистки землi;
б) переробку одержаноï продукцiï з метою зниження в нш вмiсту радiонуклiдiв.
Для цього проводять промивання i первинне очищення зiбраноï плодоовочевоï продукцп i техшчних культур, застосовують рiзнi засоби збирання зернових, овочевих i кормових культур, яю забезпечують недопущення вторинного забруднення врожаю, переробляють одержану продукцiï (на цукор, спирт тощо) з метою зниження концентрацп радюнуклщв в продуктах переробки.
Агротехшчш заходи охоплюють:
а) збшьшення площ пiд культури з низьким рiвнем накопичення радiонуклiдiв;
б) проведення глибоко1' оранки з перевертанням скиби (на високо родючих, з потужним орним шаром грунтах), глибокого двохярусного оброб^ку;
в) попередження вторинного забруднення рослин шляхом скорочення кшькосп мiжрядного обробiтку, виконання робiт по вологому групп, використання широкозахватно1' техшки;
г) корiнне i поверхневе полшшення сiножатей i пасовищ, iз вишвом травосумiшок з мiнеральним нагромадженням радюнуклщв.
Агроxiмiчнi заходи передбачають вапнування кислих грунтiв, внесення пiдвищениx доз фосфоро-калшних та органiчниx добрив, рiзного роду мелюраипв (xiмiчна мелiорацiя грунтiв). Проведення вапнування кислих груипв сприяе полшшенню росту рослин, а також зменшуе надходження в них радюнуклщв. В умовах Полюся дози вапнякових добрив розраховують за пдрол^ичною кислотнютю грунту або за рН сольово1' витяжки з грунту з урахуванням його мехашчного складу.
Для подальшого зниження внутршнього опромiнення населення Украши шляхом обмеження надходжень радiонуклiдiв з продуктами харчування та стимулювання створення та дотримання виробниками продукцп необxiдниx умов одержання продукцп, яка б вщповщала радiацiйним стандартам, фаxiвцями з радюбюлогп було розроблено «Допустимi норми вмюту радiонуклiдiв цезiю-137 i стронцiю-90 у продуктах харчування та питнш водш. Для контролю за станом радюлопчно1' ситуацй' та ïï прогнозування в краш проводять радiологiчний монiторинг - систему спостережень, кшькюного оцiнювання та контролю за поводженням радюнуклщв у навколишньому середовищi (повiтрi, водi, продукцп рослинництва i тваринництва та продуктах 1'хньо1' переробки), а також розробляють та впроваджують комплекс заxодiв, спрямованих на зменшення надходження радiонуклiдiв у рослинницьку, тваринницьку та шшу продукщю й особливо в органiзм людини. Насамперед, слщ остерiгатися iзотопiв, що мають тенденщю накопичуватися у певних тканинах (наприклад, йод - у щитовиднш залозi, стронцiй - у кютках скелета тварин), а також тих, що мають активнють на довгий перюд шврозпаду - цезш-137, стронцiй-90, плутонiй-239.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Характер радiоактивного забруднення внаслщок аварп на Чорнобильськiй АЕС дае пiдставу стверджувати, що в Укра!ш на процеси !хньо! природно! та штучно! дезактивацп до допустимих piBmB забруднення радiоактивними речовинами потрiбно як мшмум 100 рокiв. Це означае, що протягом багатьох рокiв, а в окремих регюнах, можливо, i столiть, на мiльйонах гектарiв родючих земель Полiсся i Лiсостепу доведеться вести сшьськогосподарське виробництво в умовах забруднення грунту, рослин, водойм та шших об'екпв навколишнього середовища радюактивними речовинами. Iнтенсивнiсть та характер агроеколопчних проблем вимагае уваги саме до негативних сторш екологiчно безпечного розвитку агропромислового виробництва, необхщна змiна прюритепв екологiчно! полiтики, що в свою чергу вимагае досконального штегрального анатзу стану, тенденцiй i особливостей розвитку чинниюв iснування i функцiонування агроекосистеми.
У зв'язку з цим перед фахiвцями сшьського господарства рiзних напрямiв постали завдання щодо органiзацi! проведення дозиметричного i радiометричного контролю рiзних об'ектiв забруднення, охорони працi та техшки, радiацiйно! безпеки, модифiкацi! чи навггь замiни звичайних загальноприйнятих технологш у рослинництвi та тваринництвi з метою зменшення надходження та нагромадження радiоактивних речовин сiльськогосподарськими культурами i тваринами й одержання продукци з допустимими рiвнями якостi. Вимоги рацюнального природокористування треба враховувати на вшх пiдсистемах сучасного сiльського господарства (сфера виготовлення засобiв виробництва для сшьського господарства, сфера його матерiально-технiчного обслуговування, власне сiльськогосподарське виробництво, заготiвля, збершання, первина переробка i реалiзацiя сшьськогосподарсько! продукци).
З огляду на зазначене проблема реабштацп забруднених територш Полюся Укра!ни, як складова подолання наслщюв Чорнобильсько! катастрофи, поряд iз формуванням еколопчно! стабiльностi агроландшафтiв включае i соцiально-економiчну адаптацiю населення до нових умов проживання. Вiдтак, активiзуеться питання комплексного узагальнення всебiчного вивчення вшх аспектiв !! вирiшення i побудови оптимютично! перспективи вiдродження ефективного фуикцюнуваиня сiльських територiй, уражених наслiдками Чорнобильського вибуху.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар О.1. Концептуальнi пiдходи до напрямiв можливого використання у агровиробництвi вiдчужених радюактивно забруднених земель / О.1. Бондар, О.1. Дутов // Екологiчнi науки: науково-практичний журнал. - К.: ДЕА, 2015. - № 1/2015 (5). - С. 187-194.
2. Булипн С.Ю. Щодо програми безпечного ведення сiльськогосподарського виробництва на територiях, забруднених радюнукшдами внаслiдок Чорнобильсько! катастрофи / С.Ю. Булигiн, Б.С. Прiстер, О.1. Фурдичко, О.1. Дутов // Вюник аграрно! науки. - 2012. - № 5. - С. 53-57.
3. Данкевич В. С. Стан використання орендованих земель та дотримання договiрних зобов'язань швесторами / В. С. Данкевич // Вюник ЖНАЕУ.- 2012.- № 2, т.2.- С. 19-26
4. Данкевич С. М. Еколопчш особливост ведення сшьськогосподарського виробництва на забруднених радюнуклщами територiях з використанням японського досвiду / С. М. Данкевич, В.С. Данкевич // Вюн. ЖНАЕУ. - 2016. - № 1 (55). т. 3. - С. 24-37.
5. Данкевич С. Переваги i ризики надконцентрацп агропромислового виробництва та земельних ресуршв: економiчний, еколопчний та сощальний аспект [Електронний ресурс] / С. Данкевич, В. Данкевич // Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal.-2016.- Vol. 2.- No. 3.- С. 60-74.- Режим доступу: www.are-journal.com.
6. Зшчук Т. О. Свропейський досвщ формування ринку сшьськогосподарських земель: реали та перспективи для Укра!ни / Т. О. Зiнчук, В. С. Данкевич // Економ^ АПК. - 2016. - № 12. - С. 84-92.
7. Комплексна програма розвитку сшьського господарства Житомирсько! обласп у 2009-2010 роках та на перюд до 2015 року / М. М. Дейсан. - Житомир: Рута, 2009. - 304 с.
8. Микитюк В. М. Сучасш тенденци формування виробничо! структури скотарських шдприемств / В. М. Микитюк, В. С. Данкевич // Вюник нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування. Економiчнi науки. - 2012. - № 1 (57). - С. 185-192.
9. Микитюк В. М. Форми оргашзаци виробництва та ошишзащя виробничо! структури скотарських шдприемств / В. М. Микитюк, В. С. Данкевич // Наук. вюн. Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш iм. С. Г. Гжицького. Економiчнi науки. - 2012. - № 1 (51). - С. 433-439.
10. Науковi основи агропромислового виробництва в зош Полюся i захщного регюну Укра!ни / редкол.: В. М. Зубець (голова) [та ш]. - К.: Аграрна наука, 2010. - 944 с.
11. Нацюнальна доповщь Украши "25 pokíb Чорнобильсько! катастрофи. Безпека майбутнього". - К.: К1М, 2011. - 395 с.
12. Оргашчне сiльське господарство та його розвиток в умовах коопераци / [Н. В. Зшовчук, В. В. Зшовчук, О. В. Скидан, ..., ..., В. С. Данкевич та íh.]; за ред. Н. В. Зшовчук. -Житомир: "Рута" 2011. - 160 с.
13. Паламарчук Р. П. Економшо-еколопчш аспекти матерiально-технiчного забезпечення штегрованих пiдприeмств в умовах штенсивного землеробства: практичш рекомендаци / Р. П. Паламарчук, С. П. Ковальова [та íh.]; «Житомирська фiлiя ДУ 1нститут охорони грунпв Укра!ни». - Житомир, 2015.- 88 с.
14. Прютер Б.С. Мшращя радiонуклiдiв в rрунтi та !х перехiд в рослини в зош авари на ЧАЕС / Б.С. Прютер //Грунтознавство. - 1992. - №10. - 60 с.
15. Рекомендаци по веденню сшьськогосподарського виробництва в умовах радiоактивного забруднення твшчних районiв Житомирщини, постраждалих у результат авари на Чорнобильськiй АЕС на перюд 2011-2016 рр. / М. М. Дейсан, М. П. Дщювський, Ю. I. Савченко, .... ..., В. С. Данкевич [та íh.] ; 1н-т сшьського госп-ва Полюся НААН. - Житомир, 2011. - 34 с.
16. Рудик Р. I. Методичш рекомендаци щодо оптишзацп виробничо! структури високотоварних сiльськогосподарських шдприемств Житомирсько! областi / Р. I. Рудик, Т. Ю. Приймачук, С. М. Данкевич [та íh.]; Ih-т сшьського госп-ва Полюся НААН. - Житомир, 2016.- 97 с.
17. Ширма В.В. До питання про роль обслуговуючо! коопераци в шновацшному розвитку сшьськогосподарських шдприемств / В. В. Ширма, В. С. Данкевич // Кооперативний маркетинг в агробiзнесi: проблеми i перспективи розвитку в Украшк матерiали Всеукр. наук.-практ. конф., присвячено! Мiжнародному руху кооперативiв ( м. Житомир, 5-7 квггня. 2012 р.). - Житомир: Вид-во "ЖНАЕУ", 2012. - С. 268-273.
18. Dankevych V.Y. The essence, tasks and functions of the farm land market / V.Y.Dankevych // The advanced science journal. - 2013. - № 8. - P. 12-16.
19. Dankevych Y. Ecologically certified agricultural production management system development [Electronic resource] / Y. Dankevych, V. Dankevych, O. Chaikin // Agricultural and Resource Economics : International Scientific EJournal. - 2016. - Vol. 2. - No. 4. - pp. 5-16. - Mode of access : www.arejournal.com.
20. IAEA International Atomic Energy Agency. Environmental consequences of the Chernobyl accident and their remediation: twenty years of experience. Report of the UN Chernobyl Forum "Environment". - Vienna, IAEA, 2006. - 166 p.
21. Togamura Y. Reducing radionuclide contamination of forage crops. Intern. Sci. Sympos. on Combating Radionuclide Contamination in Agrosoil Environment (Japan, Fukushima, 8-10 March 2012). Materials. - Tokyo : MAFF, 2012. - P. 319-328
