CC BY
18
TEOPETHKO-METOßO.tfOriHHI OCHOEH PA^OHAtfbHOTO EHKOPHCTAHHfl 3EME^bHHX PECyPCIE
PhD, Vitalii Dankevych
Ukraine, Zhytomyr, Zhytomyr National Agroecological University, Economics and Management Faculty, Department of International Economic Activity Management
ABSTRACT_
Land resources are not just a component of the environment, territory where the population resides and the countries administrative delimitation structure is conducted but, first of all - economic resources: agricultural land, forests, mineral deposits. Exhaustiveness is one of these resources characteristics that's why their rational and scientifically justified use is the key to each country economic prosperity. In order to achieve sustainable development it is necessary to use natural resources in such way when society material needs satisfaction meet optimum from involved in economic turnover resources and also their condition for future generations preservation. The way of land use in agriculture is significantly different from other industries where it is operated purely as a the spatial basis and mineral source - exhaustible resource, that is the specific agricultural production feature. Land in the agricultural sector due to its inherent natural properties and under careful treatment conditions could be used infinitely not only as a territorial resource, but also as the substance is able to provide living organisms vital functioning in order to obtain food products and raw materials for processing industries.
Постановка проблеми. В Укрш'т склався рiвень економiчних вщносин, який характеризуеться нарощуванням антропогенного впливу на навколишне природне середовище, що вщбуваеться на ефективност багатьох галузей народного господарства та екологiчного стану довкшля. Аграрна спрямованiсть краши вимагае удосконалення використання земельних ресурсiв як основного фактора виробництва i впровадження еколого-економiчних засад збалансованого землекористування.
Земельнi ресурси е стратепчною складовою природокористування. 1нтенсившсть !х використання пов'язують iз виконанням одночасно декшькох функцiй, серед яких варто видшити функцiю територiального базису розмщення рiзних галузей народного господарства, функцп природного ресурсу та основного засобу виробництва. Надзвичайно велике значення земельнi ресурси мають як основний зашб i предмет працi у сшьському та лiсовому господарствах. Водночас, протягом останшх десятилiть спостерiгаегься тенденщя до погiршення стану земельних ресуршв, особливо використання земель сiльськогосподарського призначення. У деяких регiонах Укра1ни цей процес набувае загрозливого характеру. В умовах глобалiзацil св^ово! економiки прюритетними завданнями у сферi використання цшних земельних ресурсiв стае !х еколопзащя.
Аналiз дослiджень та публiкацiй за темою. В умовах екстенсивних методiв господарсько! дiяльностi пiд досягненням максимального ефекту в здiйсненнi мети землекористування маеться на увазi лише економiчний ефект, що е неправомiрним, адже у землекористувачiв виникають i шш1 цiлi, наприклад, оздоровчi, рекреацiйнi та естетичт, яю не взятi до уваги. Максимальний ефект у юридичному аспектi не визначений, а е оцшочною категорiею, розумiння якого залежить вiд коментатора, його знань, досвщу та навичок. Необх1дно розробити нову системну критерпв та методику визначення рацiонального використання земель, якi вщповщали б економiчним, екологiчним й сощальним вимогам господарсько! дiяльностi.
Дослiдження нормативних документiв щодо розвитку земельних вщносин показало, що в актах земельного спрямування мютиться низка неузгоджень, а саме: чинний Земельний кодекс Украши [6] у статтях 91, 96 та Закон Украши "Про оренду землГ' [6] у ст. 22 серед обов'язюв власникiв земельних дшянок, землекористувачiв та орендарiв не закршлена обов'язковiсть !х рацiонального використання, вказавши лише на необхщнють !х цшьового використання, що е негативним, адже поняття рацiонального використання землi значно ширше, шж цiльове. Закон
ARTICLE INFO
Received 5 February 2017 Accepted 13 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
overconcentration, holdings, integration, market economy, finished products, efficiency.
© 2017 The Author.
Укра!ни "Про охорону навколишнього природного середовища" у ст. 12, на вщмшу вщ вищезгаданих нормативно-правових актiв, одним iз обов'язкiв громадян визначае саме рацюнальне, а не цiльове використання природних ресурсiв.
Вiдсутнiсть чiткого та досконалого визначення i методики розрахунку ращонального використання та оцiнки землi у в1тчизняному екологiчному та земельному законодавсга потребуе доопрацювання наукових розробок iз цього важливого питання. Наявнi поняття рацiонального використання земель розроблено ще у радянський перiод i згодом, як багато шших iнститутiв земельного права, таких, як право постшного користування земельною дiлянкою та право державно! власност на землю, набули шшого змiсту.
Головним завданням у виршенш проблеми правильного i ращонального використання сшьськогосподарських земель е шдвищення !х родючостi та якостi, корисних якостей, що необхщно для задоволення матерiальних i духовних потреб людини i суспiльства [3]. Враховуючи попереднi дослiдження проблем землекористування, володiння та розпорядження рацiональне використання земл^ можна визначити як встановлення такого правового режиму окремих категорiй земель, який, по-перше, вiдповiдав би !х основному господарському призначенню, i, по-друге, забезпечував науково обгрунтоване використання цих земель [2]. Рацiональне використання земл1 визначаеться також як досягнення максимального ефекту у здiйсненнi мети землекористування, з урахуванням корисно! взаемодп землi з iншими природними факторами i при охоронi землi у процес використання як специф1чно! складово! будь-яко! дiяльностi.
Оскiльки, внаслiдок реформування на ефектившсть використання земель у сшьському господарствi, дiють позитивнi i екологiчно-дестабiлiзуючi чинники для удосконалення методики И дослiдження, першочерговим е обчислення економiчних показникiв (табл. 1). Дослiдження ефективносп землекористування в Укра!ш свiдчить про високе антропогенне навантаження на сшьськогосподарсью землi, забруднення промисловими вiдходами, зниження !х продуктивностi, що можна простежити при розрахунку вiдповiдних показникiв.
Таблиця 1. Показники ефективностi використання земельних ресуршв
Показник Характеристика
Темп приросту валово! продукци демонструе приркт валово! продукци за певний перiод
Темп приросту поавних площ демонструе приркт посiвних площ за певний перюд
Урожайшсть демонструе натуральну в1ддачу земельних ресурав
Темп приросту прибутку ввд реалiзащ! сшьгосппродукци та послуг демонструе динaмiку накопичення власного капталу та власного збагачення засновник1в
Питома продуктивнiсть землi дае порiвняльну оц1нку використання землi рiзних форм господарювання
Рiвень рентабельноси сшьськогосподарсько! дiяльностi демонструе масу прибутку, що припадае на масу витрат
Додана вартiсть на 1 га сшьгоспупдь демонструе суму додано! вартост1 на одиницю земельних ресурсiв
Ставка орендно! плати демонструе питому вагу нормативно! ощнки землi, що сплачуеться як орендна плата орендодавцевi
Питома вага багаторiчних насаджень у структурi сiльгоспугiдь демонструе можливостi до найбiльш витратного виду аграрно! дiяльностi, що залучае до обiгу бiльший перелiк земель за яюсними та к1льк1сними характеристиками
Темп приросту урожайносп демонструе приркт урожайностi за певний перюд
Землеввддача (без урахування вартосп земельних упдь) демонструе питому доходтсть всього аграрного сектора економши
Землевщдача (з урахуванням вартосп земельних упдь демонструе норму доходу за нормативною оцшкою (ринковою варт1стю) землi
Додаткова продукщя, отримана в результат полшшення культури землеробства демонструе насл1дки довготривало! капiталiзацi!
Маса прибутку на 1000 грн вартосп (нормативно! оц1нки) землi демонструе масу прибутку на одиницю вартосп (нормативно! оцiнки) землi
Питома вага сiльськогосподарських земель у приватнш власност1 демонструе частку сiльськогосподарських земель, що обробляються в особистих селянських, фермерських i приватних господарствах
Варт1сть додатково! продукци, отримано! за оптимальними попередниками демонструе абсолютний прирiст продукцi! за експертними ощнками оптимальност1 сiвозмiн
Джерело: побудовано на основ1 [8, 9, 11].
1(7) March 2017 25
Прюритетним використанням термшу "рацюнальне землекористування" в умовах глобатзацп в авторському трактуваннi е його визначення як цiльове використання сiльськогосподарських угiдь, при якому досягнуто баланс (найоптимальшше, пропорцiйне \ гармошчне зiставлення) мiж ефективнiстю використання земель i екологiчними вимогами [12]. Ефективне використання земель - це виважене, науково обгрунтоване, планове, iз врахуванням довгострокових iнтересiв суспiльства, використання земель, при якому отримують максимальну користь при мшмальних витратах.
У сшьському господарствi земля - це головний зашб виробництва продукцп, предмет \ засобiв працi. Вона здебiльшого визначае темпи розвитку i рiвень виробництва. Економiчна ефективнiсть землекористування у сшьському господарсга виражена системою показникiв, що характеризують, як ефективнiсть використання вшх закрiплених за господарством земельних ресуршв, так i ефективнiсть окремих 11 видiв. Аналiз сукупностi показникiв ефективносп використання земельних ресурсiв дае шдстави подiлити 1х на 4 групи: перша характеризуе економiчну ефективнiсть, друга - технолопчну, третя - сощальну, четверта - екологiчну (рис. 1).
Анашз стану використання земельних ресурав аграрних тдприемств складаеться з послщовних етатв: визначення складу та структури сiльськогосподарських угiдь (загальна земельна площа, площа ршл^ сiнокосiв, пасовищ, багаторiчних насаджень, наявностi зрошуваних чи осушених земель); визначення складу та структури пошвних площ (площi посiву зернових та зернобобових, технiчних, кормових та шших культур) [10]. Данi показники мають суттевий вплив на результати господарсько! дiяльностi сiльськогосподарських товаровиробниюв.
Важливим е визначення рiвня iнтенсивностi використання земельних упдь. Для цього розраховують: ступiнь господарського використання землi, яка розраховуеться дшенням площ1 сiльськогосподарських упдь на всю земельну площу господарства; показник рiвня розораносп, що визначаеться як частка вщ дiлення площi рiллi на загальну земельну площу сшьськогосподарських угiдь пiдприемства; питому вагу штенсивних культур. Показники економiчноl ефективносп використання земельних ресурсiв сiльськогосподарських тдприемств, в основному, базуються на розрахунках, пов'язаних iз площами сiльськогосподарських упдь чи ршл^ i подiляються на натуральш та вартiснi. _
EKOHOMi4Hi
■ урожайнiсть сiльськогосподарських культур, ц/га;
■ виробництво основних видiв продукцп рослинництва в розрахунку на 100 га ршт, ц;
■ виробництво основних видав продукцп тваринництва в розрахунку на 100 га упдь, ц;
■ виробництво валово! чи товарно! продукцп рослинництва в розрахунку на одиницю земельно! площц
■ ■ ■ ■ ■
структура сшьськогосподарських упдь;
питома вага сшьськогосподарських упдь у загальнш площi земл %; питома вага рiллi в структурi сiльськогосподарських упдь, %; питома вага мелюрованих земельно;
питома вага посшш сiльськогоподарських культур в площi рiллi, %
Технологiчнi
■ ■
землевiддача; землетстшсть
Рис. 1. Групи показниюв ефективност1 використання сшьськогосподарських земель Джерело: побудовано на основ1 [8, 14, 15].
У науковш л1тератур1, опублшованш шсля проголошення незалежносп Укра!ни. головним критер1ем обгрунтування ефективносп використання земель в сшьському господарсга вважають прибуток 1з одинищ площ1 \ р1вень рентабельность Водночас, об'ективним такий критерш може бути лише при сприятливих еколопчних умовах { впровадженш науково обгрунтовано! системи землекористування. Для визначення ефективност сшьськогосподарського виробництва у свт використовуеться ряд показниюв: частка додано! вартост сшьського господарства (% ВВП), ¡ндекс виробництва продукци, шдекс додано! вартост сшьського господарства у розрахунку на 1 пращвника, вдекс виходу зерна з 1 га з1брано! площ1 (табл. 2). 1х анал1з дае шдстави стверджувати що економ1чна ефективнють використання земельних ресуршв в Укра!ш знаходиться на оптимальному р1вш.
Таблиця 2. Динамша показникiв ефективностi використання земельних ресуршв у зарyбiжних кра!нах
Краша Частка додано! варгоси сiльського господарства (% ВВП) Индекс виробництва продукци (2013-2015 рр. до 2005-2007 рр.) 1ндекс додано! вартосп сшьського господарства у розрахунку на 1 пращвника (2015 р. до 1990 р.) Индекс виходу зерна з 1 га з!брано! площ! (2015 р. до 1990 р.)
1990 р. 2015 р. рослинництва тваринництва
Укра!на 26 10 134.7 98,5 203,1 111,8
Франщя 4 2 97,0 99,7 243,6 116,0
Нiмеччина 1 1 95,2 109,4 224,6 129,3
Угорщина 15 4 7 6,6 91,1 244,6 100,4
Латвия 22 4 118,4 121,1 202,4 226,7
Польща 8 4 102,7 105,8 185,0 149,5
Бiлорyсь 24 9 107,3 134,6 278,6 127,2
РФ 17 4 97,5 120,4 141,1 106,6
США 2 1 100,5 106,6 244,3 110,5
Китай 27 10 125,6 120,4 200,9 133,8
Джерело: розраховано за даними [14].
Водночас, прибутковють господарсько! дхяльност бшьшост впчизняних товаровиробниюв досягаеться не завжди з урахуванням еколопчних та сощальних чинниюв. Розорашсть сшьськогосподарських упдь обумовлюеться змшами багатьох фактор1в, яю дуже суперечливь Певш з них позитивно впливають на результатившсть використання земельних упдь, шш1 - навпаки. Так, для прикладу, одним 1з показниюв використання земельних упдь е структура виробництва 1, в першу чергу, структура пошвних площ, яка за останш роки значно змшилася й обумовлена високою штенсивнютю використання земельних упдь для вирощування енергомютких культур.
Основним показником ефективносп використання пошвних площ е урожайшсть. Однак у бшьшосп господарств Укра!ни високий урожай сшьськогосподарських культур одержують, в основному, за сприятливих природно-ктматичних умов, без належно! науково обгрунтовано! системи !х вирощування ^ особливо, зменшення внесення добрив, що свщчить про значне виснаження запашв доступних для рослинних форм поживних речовин у грунтах.
Рхвень штенсивност використання земельних ресуршв визначають за такими показниками: ступенем господарського використання земл^ яка розраховуеться дшенням площ! сшьськогосподарських упдь на всю земельну площу господарства; ступенем розораносп, що обчислюеться як частка вщ дшення площ1 ршлх i багаторiчних культурних насаджень на площу сшьськогосподарських упдь; ступенем мелюрованосп як вщношення площ! мелюрованих земель (зрошуваних, осушених) до загально! площ1 сшьськогосподарських упдь; питомою вагою штенсивних культур (цукрових буряюв, льону, картоплх, овочхв, соняшнику, зерново! кукурудзи, конопт) у загальнш посхвнш площ1 шдприемства; коефщхентом повторного використання земл^ який визначаеться вщношенням посхвно! площ1 разом 1з площею повторних пос1в1в до посхвно! площ1 господарства.
В умовах глобалхзацшних перетворень, завдяки ращональнш трансформаци земельних упдь { вдосконаленню !х структури, тдвищенню частки ршлх, багаторхчних культурних насаджень { мелюрованих земель у загальнш площ1 сшьськогосподарських упдь, тдвищенню коефщхента повторного використання землх можливост шдприемства щодо збшьшення обсягу виробництва продукци зростатимуть. З огляду на зазначене, важливо не вийти за рацюнальш
Me^i ko^hoto 3 Ha3BaHHx noKa3HuKiB, ocKinbKu ^ Mo^e npH3BecTH go noripmeHHa BuKopucTaHHa 3eMni, BTpaTH ii pogronocri. HanpuKnag, HagMipHe po3oproBaHHa cinbcbKorocnogapcbKux yrigb y 6araTbox rocnogapcTBax cnpunuHuno iHTeHCHBHHH po3bhtok BiTpoBoi Ta BogHoi epo3ii 3 yciMa BignoBigHHMH HeraTHBHHMH HacnigKaMu.
EKoHoMinHy e^eKTHBHicTb BuKopucraHHa 3eMni Bu3HanaroTb TaKo^ Ha ocHoBi cucTeMH HaTypanbHHx i BapTicHHx noKa3HHKiB. flo HaTypanbHux noKa3HHKiB BigHocaTb: ypo^aHmcTb cinbCbKorocnogapcbKHx KynbTyp; bhpoöhh^bo oKpeMHx BugiB TBapuHHu^Koi npogy^ii' Ha 100 ra BignoBigHHx 3eMenbHux yrigb (npogy^iro eKoTapeTBa i BiBnapcTBa po3paxoByroTb Ha 100 ra cinbCbKorocnogapcbKHx yrigb, eBHHapeTBa - Ha pinnro, nraxiBHu^raa - Ha nno^y 3epHoBHx). flo BapTicHHx noKa3HHKiB BigHocaTb: внpo6ннцтвo BanoBoi' npogy^ii' y nopiBHaHHux цiнaх, ToBapHoi npogy^ii' y noTonHHx цiнax peani3a^i', hhctoi npogy^ii' i npu6yTKy b po3paxyHKy Ha reKTap cinbCbKorocnogapcbKHx yrigb.
Cnig 3a3HanHTH, ^o HaTypanbHi noKa3HHKH xapaKTepu3yroTb npogyKTHBHicTb nume neBHoi nacTHHH cinbCbKorocnogapcbKHx yrigb, a BapTicHi - Bciei' ix nno^i. Цi gBi rpynu noKa3HHKiB go^nbHo po3paxoByBaTH aK Ha reKTap ^i3HHHoi' nno^i, TaK i 3 ypaxyBaHHaM rpomoBoi o^hkh reKTapa cinbCbKorocnogapcbKHx yrigb, b aKiH Bigo6pa^eHa ix eKoHoMinHa pogronicrb. Y nepmoMy BunagKy Mo^Ha cyguTH npo ^aKTHHHo gocarHyTuH piBeHb BuKopucTaHHa 3eMni 6e3 ypaxyBaHHa ii aKocri, a b gpyroMy - o6'gkthbho o^hhth pe3ynbTaTu rocnogaproBaHHa.
Y aKocri rnmux gogaTKoBux noKa3HHKiB npu 3icTaBneHHi piBHa BuKopucTaHHa 3eMni 3acTocoByroTbca: nuroMa Bara cinbcbKorocnogapcbKux yrigb y 3aranbmH 3eMenbHiH nno^i; nuToMa Bara pinni y cKnagi cinbcbKorocnogapcbKux yrigb; nuroMa Bara nociBiB y nno^i pinni. 3pocTaHHa nHToMoi' Baru cinbcbKorocnogapcbKux yrigb, pinni, nociBiB b 3aranbmH 3eMenbHiH nno^i Mae Ba^nuBe 3HaneHHa npu BuKopucraHHi 3eMni, cBignuTb npo nporpec 3eMnepo6cTBa.
nneaga BrrnroHaHux нayкoвцiв npmpuMyeTbca no3u^i, ^o cynacm MeTogu rocnogaproBaHHa e HecyMicHi 3 KoH^n^ero 3axucTy Ta noninmeHHa aKicHoro cTaHy 3eMenbHux pecypciB. BogHonac, geKnapa^i' ^ogo pa^oHanbHoro BuKopucTaHHa H oxopoHu 3eMenb 3anumaroTbca звннaHннм racnoM, ocKinbKu 3eMneBnacHuKu Ta 3eMneKopucTyBani BcinaKo nuHaTb onip BnpoBag^eHHro "eKonorinHux" 3aKoHiB y npoцec BuKopucraHHa 3eMni, nocunaronucb Ha 3Hanm Brnpara Ha Bupo6Hu^rBo npogyKuji", ^o nigpuBae ix KoHKypemocnpoMo^HicTb. Cno^uBa^Ke cTaBneHHa go 3eMenbHux pecypciB c^opMyBano nume oguH opiemup go rocnogapcbKoi gianbHocTi -"goxig" [13]. BignoBigHo HagMipHe 3axonneHHa MaTepianbHuMu цiннocтaмн c^opMyBano cno^uBa^Ky ^inoco^iro b 3eMneKopucTyBaHHi, aKa crana g^epenoM ycix Horo eKonorinHux. eKoHoMinHux Ta co^anbHux Herapa3giB. ToMy BuHuKae Heo6xigHicTb nepexogy go HayKoBo o6rpyHToBaHoro rocnogaproBaHHa gna oTpuMaHHa nocTiHHux npu6yTKiB y goBroTpuBanoMy nepiogi.
nepegyMoBoro ^opMyBaHHa cucTeMu pa^oHanbHoro 3eMneKopucryBaHHa Mo^yrb 6yTu nume rnu6uHHi nepeTBopeHHa BigHocuH eKoHoMinHoi' cTpyKTypu cycninbcTBa - BigHocuH BnacHocTi Ha 3eMnro, ag^e cucTeMy pa^oHanbHoro BuKopucraHHa 3eMenbHux pecypciB y cinbcbKoMy rocnogapcTBi $opMye cyKynHicTb huhhumb pi3Horo xapaKTepy, gia aKux e B3aeMo3yMoBneHa (puc. 2). PiBeHb iHTeHcuBHocri BuKopucraHHa 3eMenb cinbcbKorocnogapcbKoro npu3HaneHHa 3ane^uTb Big TaKux noKa3HuKiB, aK: nacTKa eKonorinHoi' npogyкцil, cTyneHa rocnogapcbKoro BuKopucTaHHa, nacTKu iHTeHcuBHux KynbTyp, cTyneHa po3opaHocTi, nacTKu BuKopucTaHHa eKoTexHonoriH, кoe^iцieнтa noBTopHoro BuKopucTaHHa.
Buxoganu 3 Toro, ^o 3eMni cinbcbKorocnogapcbKoro npu3HaneHHa 3aHMaroTb 6nu3bKo 71 % TepuTopii YKpaiHu, to ronoBHe 3HaneHHa Mae omuMi3a^a caMe цнx 3eMenb. npucTynaronu go onтнмiзaцil 3eMneKopucTyBaHHa, y nepmy nepry, Heo6xigHo B3aTu go yBaru 3aKoH MaKcuMyMy, c^opMynboBaHuH H. O. PeHMepcoM: y gaHoMy reorpa^inHoMy Mic^ npu icHyronux npupogHux yMoBax eKocucreMa Mo»e npogyKyBaTu 6ioMacy i MaTu 6ionorinHy npogyKTuBHicTb He Bu^y, Hm цe BnacTuBo HaHnpogyKTuBHimuM ii' eneMemaM b ix igeanbHoMy noegHaHHi. Y po6oTax ro. OgyMa 6yno noKa3aHo, ^o MaKcuManbHuH ypo^aH Mo^e 6yru oTpuMaHuH npu neBHoMy noegHaHHi nno^: nepeTBopeHux nroguHoro, i npupogHux eKocucTeM. MaKcuManbHuH eкonoгo-coцianbнo-eKoHoMinHuH e^eKT gocaraerbca npu 40 % ocBoeHoi' TepuTopii i 60 % nno^ npupogHux eKocucTeM (gna мicцa cKnagaHHa po3paxyHKoBoi' Mogeni).
Природно-економчний потенщал рацюнального використання земель сшьськогосподарського
призначення
Родючють грунту
Економ1чний розвиток господарства
Форма власносп i господарювання
Т
Т
Т
Рiвень iнгенсивносгi використання земель сшьськогосподарського призначення
I
Частка еколопчно! продукци
I
Стутнь господарського використання
I
Частка штенсивних культур
Т
I
Стyпiнь розораносп
I
Частка використання екотехнологш
Коефщент повторного використання
Рiвень ефективностi використання земель сшьськогосподарського призначення
Питомий вихвд валово! продукци
Питома виручка вiд реалiзацi! продукци
Прибуток вiд реалiзацi! продукци
Рис. 2. Можливост7 таргвеньрац1онального використання земель сшьськогосподарського
призначення
Джерело: власш дослвдження.
Проанатзувавши результати наукових дослiджень, можна сказати, що реатзащя правила максимуму еколого-соцiально-економiчного ефекту е основою для забезпечення рацюнального землекористування. Але реалiзувати цю оптишзащю дуже непросто. Людство навчилося створювати природно-антропогенш екосистеми: висаджувати люи, створювати водойми ! болота (та осушувати !х), залужувати територи тощо. Тобто недоторканних природних екосистем залишилося дуже мало, i для оптишзацп поеднання площ в умовах глобал!заци прийдеться знову створювати природно-антропогеннi екосистеми. Особливо це стосуеться Укра!ни, де землi природно-заповiдного фонду складають лише 0,2 % [8]. Враховуючи зазначене, необхщно розробляти нов! методики землекористування.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Розглядаючи земельнi ресурси як складову частину екосистеми, варто виходити з того, що екосистема - це единий природний комплекс, утворений живими оргашзмами i середовищем !х iснування, де жив! й нежив! елементи пов'язаш м1ж собою обмшом речовин ! енергп. Щоб земля залишалася постшним джерелом багатства людей, вона повинна рацюнально використовуватися. Для цього необхщна нова парадигма - концепщя сталого землекористування. Стале землекористування, на наш погляд, - це така система вщносин суспшьного розвитку, при якш досягаеться оптимальне сшввщношення м1ж економ!чним зростанням, нормал!защею яюсного стану земельних ресурс!в, задоволенням матер!альних ! духовних потреб населення.
Обгрунтовуючи необхщшсть сталого землекористування, його важливють з метою збереження земельних ресурс!в, необхщно спиратися на основш сощальш, економ!чш та еколопчш закони ! принципи. Вважаемо вкрай необхщним в умовах реформування земельних вщносин додержуватися, насамперед, таких принцитв: системного тдходу до ращонал!зацп землеволодшня ! землекористування; охорони земель; своечасного усунення та попередження негативного впливу деградованих земель на здоров'я ! добробут населення, навколишне середовище; забезпечення задоволення сощально-економ!чних штерешв у сфер! земельних вщносин та !х гармошзаци з еколопчною складовою. Варто виокремити позищю щодо комплексносп показниюв ефективносп використання земл! економ!чних (наприклад. землевщдача); сощальних (наприклад, кшьюсть пращвниюв на 1000 га упдь); еколопчних (наприклад, динамша вмюту поживних речовин в орному шар!).
Розкриваючи змют системного шдходу, доцшьно розглядати землекористування у тривимiрнiй системi координат: економiчmй (економiчнi потреби використання земельних ресуршв i грунтiв, характер використання земл^ ринок продуктiв, розмiщення виробництва, рiвень iнтенсифiкацiï, розвиток iнфраструктури тощо); сощальнш (соцiальнi iнституцiï землекористування i землеволодшня, зокрема, господарський уклад, комплекс розпоряджень та обов'язюв людини вiдносно земл^ земельного устрою, права власностi на землю, сервгтупв, соцiальноï iнфраструктури); еколопчний (природно-ресурсний потенцiал, агроекологiчнi особливосп використання грунпв, якiсть продукцiï, екологiчний стан грунпв, екологiчнi обмеження).
Л1ТЕРАТУРА
1. Бродський Ю. Б. Економiко-математична модель опташзацп виробничоï структури високотоварних сшьськогосподарських пiдприeмств / Ю. Б. Бродський, В. С. Данкевич // Вюн. Житомир. держ. технол. ун-ту. Економiчнi науки. - 2011. - № 1 (55). - С. 180-183.
2. Ведение аграрного бизнеса в Украине / Ассоциация «Украинский клуб аграрного бизнеса». - Киев : УКАБ, 2015. - 82 с.
3. Данкевич В. С. Стан використання орендованих земель та дотримання договiрних зобов'язань швесторами / В. С. Данкевич // Вюник ЖНАЕУ.- 2012.- № 2, т.2.- С. 19-26
4. Данкевич С. Переваги i ризики надконцентрацп агропромислового виробництва та земельних ресуршв: економiчний, еколопчний та сощальний аспект [Електронний ресурс] / С. Данкевич, В. Данкевич // Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal.-2016.- Vol. 2.- No. 3.- С. 60-74.- Режим доступу: www.are-journal.com.
5. Зшчук Т. О. Свропейський досвщ формування ринку сшьськогосподарських земель: реали та перспективи для Украши / Т. О. Зiнчук, В. С. Данкевич // Економ^ АПК. - 2016. - № 12. - С. 84-92.
6. Лта: Закон [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ligazakon
7. Микитюк В. М. Форми оргашзацл виробництва та ошишзащя виробничоï структури скотарських шдприемств / В. М. Микитюк, В. С. Данкевич // Наук. вюн. Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологш iм. С. Г. Гжицького. Економiчнi науки. - 2012. - № 1 (51). - С. 433-439.
8. Науковi основи агропромислового виробництва в зош Полюся i захщного регюну Украши / редкол.: В. М. Зубець (голова) [та ш]. - К.: Аграрна наука, 2010. - 944 с.
9. Паламарчук Р. П. Економшо-еколопчш аспекти матерiально-технiчного забезпечення iнтегрованих пiдприeмств в умовах штенсивного землеробства: практичш рекомендацiï / Р. П. Паламарчук, С. П. Ковальова [та ш.]; «Житомирська фiлiя ДУ 1нститут охорони rрунтiв Украши». - Житомир, 2015. - 88 с.
10. Рудик Р. I. Методичт рекомендацп щодо оптимiзацiï виробничо1' структури високотоварних сiльськогосподарських пiдприeмств Житомирсько1' областi / Р. I. Рудик, Т. Ю. Приймачук, С. М. Данкевич [та ш.]; 1н-т сiльського госп-ва Полюся НААН. - Житомир, 2016.- 97 с.
11. Скидан О. В. 1нституцюнальш засади формування аграрно1' полпики Укра1'ни: монографiя / О. В. Скидан. - Житомир: Вид-во «Полюся», 2010. - 308 с.
12. Dankevych Y. Ecologically certified agricultural production management system development [Electronic resource] / Y. Dankevych, V. Dankevych, O. Chaikin // Agricultural and Resource Economics : International Scientific EJournal. - 2016. - Vol. 2. - No. 4. - pp. 5-16. - Mode of access : www.arejournal.com.
13. Dankevych Y. M. The utilization of natural resources under the conditions of intersectoral intergration / Y. M. Dankevych // The advanced science journal.- 2013.- № 8.- P. 7-11.
14. Rousset S. Voluntary environmental and organic standards in agriculture / Sylvain Rousset, Koen Deconinck, Hyunchul Jeong and Martin von Lampe // OECD Food, Agriculture and Fisheries Papers, № 86. France. 2015 - p. 32-43. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/tad/ntm/voluntary
15. Shil P. Evolution and Future of Environmental Marketing / Parag Shil // Asia Pacific Journal of Marketing & Management Review, Vol. 1, # 3. New Delhi, India. 2012. - p. 74 - 81.
