CC BY
219
communication technologies as an important step on the ways of overcoming of gender digital inequality and transformation him in digital possibility is done.
Keywords: informatization, informative society, informatively-communication technologies, gender, gender problems, gender inequality, digital inequality, gender severance.
УДК 316.35:355
О. Л. Гончаренко, кандидат фшософських наук
СОЦ1АЛЬНИЙ СТАТУС, ПРЕСТИЖ ТА 1М1ДЖ ЗБРОЙНИХ СИЛ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ IX РОЗВ'ЯЗАННЯ
До^джено сощальний статус, престиж та iмiдж збройних сил. Проаналiзова-но характеры риси та науково-практичж аспекти цих понять. Синтезовано досвiд провiдних крат свiту. ОбТрунтовано можливкть i визначено основш шляхи форму-вання позитивних аспектiв сощального статусу, престижу та iмiджу Збройних Сил Украти.
Ключовi слова: держава, суспыьство, сусптьна свiдомiсть, збройн сили, армiя, вшськовий професюнал, сощальний статус, престиж, iмiдж, военна реклама, ЗМ1.
Боговi i солдатовi поклоняються тшьки тд час вшни.
Коли ж вщновлюеться мир, то Бога забувають, а солдата зневажають.
Епiтафiя на пам 'ятнику англШському солдатовi, полеглому на чужит.
Актуальтсть проблеми. Проблемне коло означених питань е предметом фшософського i сощально-полличного дискурсу, громадсько! уваги як в ста-бшьних, так i в транзитивных кра!нах. Держави, защкавлеш у надшнш бое-здатносп арми, наполегливо намагаються забезпечити високий рiвень и авторитету i привабливого iмiджу. У свою чергу, армiя завжди прагнула гiдного соцiального статусу з високим авторитетом i школи не демонструвала байду-жого ставлення до свого iмiджу. Незважаючи на потенцшну необхiднiсть i суттеву значущiсть соцiального статусу, престижу та iмiджу для арми, до-слiдження ще! проблематики позбавлене всебiчностi i повноти. Отже, неви-значенiсть сучасних тенденцш вияву означених понять, необхiднiсть усвщом-лення зарубiжного досвiду та його практично! значущост для Збройних Сил Укра!ни актуалiзують наше дослiдження.
44 © Гончаренко О. Л., 2011
Анализ наукових джерел I публжацш. Поява армп як специфiчного со-цiального Днституту в Дсторп цивМзацш пов'язана iз зародженням рабовлас-ницького суспДльства. Водночас у держави з'явилася нагальна потреба у ви-значеннД статусу суб'eктiв вДйськово! дДяльностД, 1'хшх престижу та iмiджу. Проте соцДальне осмислення цих понять почалося лише з ХУШ-Х1Х ст., коли вДйна стала масовим явищем, а традицшш обгрунтування 11 причин - незадо-вiльними. Плiдно працювали на цДй нивi вiйськовi теоретики i практики О. фон БДсмарк, Г. Бюлов, М. Головiн, Г. Дельбрюк, М. Драгомиров, Ф. Енгельс, Г. ЖомДнД, К. фон Клаузевиць, Г. Леер, Г. Ллойд, Х. фон Мольтке, Наполеон, А. РедДгер, О. Суворов та Дн. I тшьки у ХХ ст., переважно у його другДй по-ловинi, дослiдження статусу, престижу та iмiджу набули фДлософського та наукового характеру. Найбiльш вДдомими дослДдниками цДе! сфери е О. Барабанщиков, М. Едмондс, В. Ковалевський, Ч. Коттон, Н. Коупленд, Г. Лассвел, Ч. Москос, Ж. Планше, Я. Подоляка, С. Тюшкевич, С. Хантшгтон, В. Хаузер, М. Яновиць та Дн.
На зламi столДть iнтерес до вивчення означено! проблематики тшьки зростае. К ретельно дослДджують як вДтчизняш (В. Алещенко, В. Анань!н, Е. АфонДн, В. ВарДй, В. Галеев, О. Данильян, О. Дзьобань, П. Квггкш, В. Ман-драгеля, С. Мануйлов, А. Паткян, В. Смолянюк, М. ТребДн та Дн.), так Д за-рубДжнД (Б. Абрахамссон, Р. Арон, К. Ганьярд, М. Гареев, М. Дещ, Р. Дорр, О. ДугДн, А. Каменев, М. ван Кревелд, О. Сенявська, В. СеребряннДков, П. ФД-вер, М. Шоу та Дн.) вченД. Однак слДд зауважити: по-перше, науковцД дослД-джують соцДальний статус, престиж та ДмДдж суб'ектДв вДйськово! дДяльностД майже окремо один вДд одного, не задДюючи комплексний пДдхДд, де цД по-няття виявляються як взаемопов'язанД та взаемообумовленД; по-друге, пере-важна бДльшДсть науковцДв дослДджуе цД поняття з позицДй нацДональних збройних сил. Тому зазначенД моменти актуалДзують дане дослДдження.
Формулювання цлей. Дана стаття викликана спробою аналДзу зазначених понять крДзь призму соцДально-фшософсько! рефлекси. Для цього необхДдно розв'язати такД завдання: по-перше, здДйснити соцДально-фшософський аналДз понять «соцДальний статус», «престиж» та «ДмДдж»; по-друге, розробити ав-торський погляд на взаемозв'язок та взаемообумовленДсть цих понять; потрете, здДйснити пошук рацДонального у свДтовому досвДдД та узагальнити особливостД функцДонування соцДального статусу, престижу та ДмДджу у збройних силах; по-четверте, розробити узагальненД рекомендацп та визначити можливостД використання цього досвДду у практичнДй дДяльностД Збройних Сил Укра!ни.
Виклад основного матер1алу. «СоцДальний статус», «престижа» та «ДмДдж» е дДалектично взаемообумовленими та взаемопов'язаними поняттями. Як однД з якДсних показникДв военно! политики держави, вони виступають тими детер-мДнантами, що визначають формування суб'ектДв вДйськово! дДяльностД [1, с. 35; 2, с. 64; 3]. Науковий пДдхДд до проблем соцДального статусу, пре-
стижу та iмiджу суб'екпв вшськово! дiяльностi та шляхiв !х формування передбачае передусiм визначення категорiально-понятгевого апарату.
Статус (вiд лат. status - стан справ, становище) у вшськовш сферi мож-на визначити як становище особистосп або сощально! групи в системi вщ-носин в армп та суспiльствi, що визначае !х права, обов'язки, привше!. Со-цiальний статус задаеться наявною системою сустльних вщносин i об'ективно зумовлюеться мiсцем суб'екта вшськово! дiяльностi в сощальнш структурi, а також визначае престиж.
Престиж (вщ франц. prestige - авторитет, вплив, повага) - це та привабли-вють, що притаманна рiзним сторонам дiяльностi людей, !х становищу в сус-пiльствi. Можна вiдмiтити два види престижу: адмiнiстративний (посадовий) та особистюний (психологiчний). Адмiнiстративний престиж Грунтуеться на правових, адмшютративно-владних можливостях суб'екта, а особистюний -на його корпоративних чи iндивiдуальних якостях i поведшщ. Обидва види престижу мають взаемозалежш об'ективну i суб'ективну сторони. Об'ективна сторона престижу за формальними ознаками полягае в престиж! структури, посади, вшськового звання, вислуги роюв, професи, тривалост служби в да-нш частиш. Суб'ективна сторона за неформальними ознаками полягае в престиж! суб'екта як синтезу його корпоративних чи особиспсних якостей: професшно-дшових, морально-полтичних, оргашзаторських, комушкативних, педагоочних, психолопчних якостей, що визначають його спроможшсть i готовшсть до виршення вшськово-професшних завдань. Престиж детерм!-нуеться трансформованою системою щнностей i, отже, виступае своерщним iндикатором соцiального статусу суб'ектiв вшськово! д!яльносп, а також формуе !х !мщж. У свою чергу, iмiдж (вщ англ. image - образ) за сво!м пуль-суючим характером, змщнюе або послаблюе престиж суб'екпв вшськово! д!яльносп. Врештi-решт !мщж об'ективуеться в соцiальному статусi. Такий кругооб^ свщчить про взаемозв'язок i взаемозумовлешсть цих понять.
З позицш дослщження суб'ектiв вшськово! д!яльносп як носив понять «сощальний статус», «престижа» та <амщж» вм суб'екти можуть бути класи-фiкованi за такими р!внями: корпоративний - оргашзацшш структури: зброй-m сили, види та роди вшськ, частини, шдрозд!ли та ш.; посадовий - особи, що обшмають посади мшютра оборони, командувача виду збройних сил, командира полку, батальйону, роти, солдата та ш.; професшний - суб'екти як нос!! конкретних професш - льотчик, десантник, моряк, оператор та ш.; пер-сошфжований - конкретш особи.
При анал!з! сощального статусу того чи шшого суб'екта слщ ураховувати р!зш аспекти цього поняття - сутшсний (мюце в сощальнш систем!), норма-тивний (сощальна роль), ощнний (сощальний престиж). Воно розкривае основш функци особистосп чи групи як суб'екпв сусшльних вщносин; включае !хню д!яльшсть, що вщповщае визначеним принципам i нормам; ощнку ще! д!яльносп з боку сусшльства, що вщображаеться у таких якюно-
кДлькДсних показниках, як зарплата, пДльги, привДле!, нагороди, звання та Дн.; а також самооцДнку, що збДгаеться (не збДгаеться) з оцДнкою сусшльства. Со-цДальний статус характеризуеться сукупнДстю прав, свобод, обов'язкДв Д вДд-повДдальнДстю, якД суспДльство закрДплюе за вДдповДдними суб'ектами для виконання ними соцДальних завдань, що створюють гДднД стандарти життя, можливостД для всебДчного розвитку Д застосування здДбностей людини [4; 5; 6; 7; 8].
СоцДальний статус суб'ектДв вДйськово! дДяльностД визначае низка чинни-кДв [5; 9; 10]: по-перше, суспДльне визнання вшськово! професп, розумДння 11 необхДдностД, навДть за умов мирного часу; по-друге, легДтимнДсть Д чДтка ви-значенДсть функцДональних обов'язкДв Д наказДв, якД виконують вДйськовД про-фесДонали; по-трете, соцДальний та правовий захист вшськовослужбовцДв, ветеранДв та членДв 1хнДх сДмей, що повинен вДдповДдати ступеню ризику та складностД завдань Д умов вДйськово! служби. ДослДдники проблем матерДаль-ного становища та соцДально-правового захисту вДйськовослужбовцДв, роблять висновок про !х щДльний зв'язок з престижем вДйськових професДй та арми [2; 3; 6; 11; 12]; по-четверте, вДдображення соцДально! стратифДкаци суспДль-ства в арми; по-п'яте, справедливД можливостД забезпечення кар'ерного про-сування по службД; по-шосте, особистДснД чинники вДйськового професДонала: рДвень освДти, вДйськово-професДйна культура, ступДнь розвитку сутнДсних сил особистостД (свДдомДсть, Днтелект, мораль, воля та Дн.).
Отже, соцДальний статус суб'ектДв вДйськово! дДяльностД - це один з осно-воположних складових обороноздатностД держави, який повинен пДдтримува-тися системою державних заходДв щодо всебДчного забезпечення мДлДтарного соцДуму всДею повнотою прав та свобод [4; 7; 9; 13]. Нормальним слДд визнати високий та середнДй рДвнД статусу вДйськових у сустльствД а низький - ненор-мальним. Низький рДвень соцДального статусу, обумовлений полДтичними, економДчними та соцДокультурними трансформацДйними процесами, попри вимоги часу демонструе надмДрну ДнерцДю та неспроможнДсть держави до швидко! адаптаци у збройних силах та сусшльствД. Коливання соцДального статусу вДддзеркалюе престиж, зумовлений трансформацДею системи цДннос-тей. Нехтування станом соцДального статусу армД! знижуе !! престиж Д викли-кае такД негативнД наслДдки для сусшльства [3; 6; 7; 11; 14; 15]:
- у суспДльствД, яке зневажае свою армДю, вДйськовослужбовцД втрачають сенс служби, а тому добровДльне звДльнення набувае масового характеру;
- соцДальна стратифДкацДя сусшльства представлена в арми переважно нижчими стратами, що позначаеться на Днтелектуальному та моральному по-тенцДалах збройних сил;
- матерДальне становище та соцДально-правовий захист вДйськовослуж-бовцДв, ветеранДв та членДв !хнДх сДмей балансуе на маргДнальнДй межД;
- боездатнДсть збройних сил знижуеться, виконання службових обов'язкДв набувае формального характеру, а неформальнД обов'язки спрямованД на по-
шук <^вого» заробгтку; сусшльство ставиться до армп вороже (байдуже), вважаючи вiйськовий бюджет даремними витратами;
- для армп характерними е кар'еризм у пршому розумiннi цього слова, протекщошзм, бюрократизм, его!зм, меркантилiзм. Особистюш якостi при службовому просуваннi майже не враховуються;
- знижуеться морально-психолопчна обстановка у вiйськових колективах;
- вшськова служба вважаеться непривабливою та безперспективною, а тому конкурси щодо добору в вiйськовi навчальнi заклади низью.
Всi цi негативнi наслщки спричиняють зниження мотивацп до вшськово! служби як внутршньо! спонуки вшськово! д1яльносп. I навпаки, шдвищення сощального статусу суб'ектiв вiйськово! дiяльностi повертаеться високим рiвнем престижу, соцiально-правово! захищеносп, соцiально-психологiчного комфорту, соцiально! свободи та можливост реалiзувати свiй творчий по-тенцiал. Так чи iнакше коливання рiвня соцiального статусу суб'ектiв вшськово! дiяльностi адаптуеться у масовш свiдомостi перш за все офiцерiв, набу-ваючи своерщного емоцiйного забарвлення. Аксiоматичним е твердження, що держава, яка байдуже ставиться до престижу свое! армп, швидко губить свш власний престиж [3; 7; 12]. 1накше просто не може бути, бо арм1я - це важ-ливий державний орган i водночас невщ'емна частина свого народу. Сьогод-т не виглядае шокуючим той факт що молодь забезпечених сустльств роз-винених кра!н все бшьш цинiчно ставиться до вiйськово! служби, а просяк-нутiсть цивiльного сусшльства цiнностями мiлiтарного соцiуму сходить нашвець. Це викликае небажання молодi йти до лав збройних сил, адаптува-тися до армшських цiнностей, нести тягар вшськово! служби. З другого боку, шдвищення культу iндивiдуалiзму, прагматизму, соцiально-економiчного благополуччя рiвня життя у сустльствах викликае зростання незадоволення вшськових професiоналiв втратою свого соцiального статусу i престижу вiй-ськово! служби. Отже, таку ситуащю можна певною мiрою визнавати як маргiналiзацiю вшська [2; 5; 13; 14, с. 385, 518].
Свгтовий досвiд свщчить про те, що пiдвищення сощального статусу i престижу суб'ектiв вшськово! дiяльностi, повна реалiзацiя можливостей вшськовослужбовця на користь кра!ни, вiйськово! справи та особистосп можливi з урахуванням певно! системи заходiв. Цi узагальнеш заходи повиннi стати свого роду точкою вщлжу для всього комплексу конструктивних заходiв щодо реформування Збройних Сил Укра!ни [1; 7; 8; 12; 14]:
- вщображення в керiвних документах держави положения про сощальний статус суб'ектiв вiйськово! дiяльностi як одного з основоположних складових обороноздатностi держави, замах на який слщ розглядати як дi!, здатш по-хитнути безпеку кра!ни;
- приведення соцiального статусу вшськових професiоналiв до вiдповiд-носп рiвню державних завдань, якi вони виконують на основi концепцi! державно! служби. Така концепц1я повинна гарантувати вiйськовослужбовцям, ветеранам та членам !хшх сiмей повний соцiально-правовий захист;
- введення контрактно! системи для всДх категорДй вшськовослужбовцДв з конкретизацДею прав Д обов'язкДв обох сторДн;
- розширення прав Д свобод вДйськових у царинД самовдосконалення, отри-маннД додатково! освДти, у тому числД за кордоном;
- корпус вДйськових професДоналДв повинен мати своерДдний еталон Днте-лектуальностД, вДйськово! честД та професДйного вдосконалення з метою запо-бДгання проникненню дилетантДв у професДйний прошарок.
Поняття «ДмДдж суб'ектДв вДйськово! дДяльностД» належить до числа вДдносно нових понять Ддеологп та полДтики. Воно вДдображае соцДальнД очДкування суспДльства, зумовленД !хнДми найгострДшими потребами та Днтересами. У процесД формування ДмДджу армД! активну роль вДдДграе готовнДсть соцДуму так чи Днакше сприймати об'ект. Сучасний полДтичний та вДйськовий ДстеблДшмент придДляе постДйну увагу полДтичнДй Д соцДаль-нДй значущостД ДмДджу армД!, визначае параметри ново! моделД взаемодД! армД! зД ЗМ1, вимагае активДзацД! участД командирДв усДх рДвнДв у форму-ваннД гДдного ДмДджу всДх суб'ектДв вДйськово! дДяльностД. Мистецтво формування вигДдного державД образу (ДмДджу) армД! вДдомо з давнДх-давен. Але справжня революцДя у цДй справД вДдбулася лише в ХХ ст. завдяки на-уково-технДчному прогресу, розвитку комушкацш, ЗМ1, глобалДзацД! та загостренню суперництва в усДх сферах життя. Формування ДмДджу зброй-них сил стало однДею з важливих складових полДтично!, ДдеологДчно! та шформацшно! боротьби [1; 2; 16].
За наполегливого позитивного ставлення щодо забезпечення гДдного рДв-ня соцДального статусу суб'ектДв вДйськово! дДяльностД створюваний державою ДмДдж працюе на змДцнення збройних сил Д безпеки кра!ни, на !хнДй престиж. Отже, формування позитивного ДмДджу збройних сил, здатного перемогти реальних чи потенцДйних супротивникДв, вилучити зД свого образу (ДмДджу) все, що пДдривае довДру до армД! Д сДе невпевненДсть в !! можливостях, та не допустити спекуляцДй на !! невдачах Д вадах, - одне з найважливДших завдань для будь-яко! держави Д об'ект уваги з боку всДх гДлок влади. 1мДдж вДддзерка-люе турботу держави про свою армДю. З другого боку, турбота держави про армДю формуе !! ДмДдж та престиж. Президент росДйсько! АкадемД! вДйськових наук, генерал армД! М. Гареев, здДйснюючи фДлософсько-Дсторичний аналДз значення ДмДджу для армп, робить влучний висновок: «Жодна армДя не може вдало дДяти, якщо, як це було в росДйсько-японську вДйну у 1904-1905 роках або в ЧечнД в 1994-1996 роках, вона морально знищуеться сво!ми ж спДввДт-чизниками та ЗМ1. I навпаки, як це було у Велику ВДтчизняну вДйну, моральна пДдтримка примножуе сили армД!» [5, с. 25].
РезультативнДсть та ефективнДсть формування ДмДджу суб'ектДв вДйськово! дДяльностД таких провДдних кра!н свДту як США, Велика БританДя, НДмеччина, ФранцДя, 1талДя, ШвецДя та Дн., шдтверджеш високим рейтингом довДри на-селення до армД!, оптимДзацДею цивДльно-вДйськових стосункДв, сформованою
системою демократичного контролю над армiею, стшким позитивним !м!-джем, престижшстю вшськово! професп та високим сощальним статусом вiйськових професiоналiв [1; 2; 8; 10; 11; 14]. Досвщ ефективного i результативного формування iмiджу армiй захщних держав, а також Росп потребуе Грунтовного вивчення та впровадження iмiджевих технологiй у военну по-лiтику Укра!ни.
Накопичений захщний досвщ дозволяе визначити чинники, що впливають на формування позитивного iмiджу суб'ектiв вшськово! дiяльностi [1; 2; 3; 6]: ставлення вищого керiвництва держави до збройних сил та його участь у важливих заходах вшськово! життедiяльностi; забезпечення годного сощ-ального статусу вiйськовослужбовцiв, ветерашв та членiв !хнiх сiмей; пропаганда переваг вшськово! служби та перспектив службового росту; висвгт-лення в ЗМ1 процесу виконання вшськовослужбовцями завдань бойово! пiдготовки та участ в озброених конфлiктах; виготовлення якюно! реклами з метою пробудження штересу до армi! та вiйськово! служби.
Що стосуеться нишшнього iмiджу Збройних Сил Укра!ни, то вiн дшсно нижчий за !х об'ективний стан. Вш «...складаеться зi значно! кшькосп нега-тивних характеристик. Сьогоднi арм1я у свiдомостi бiльшостi громадян Укра-!ни асоцiюеться з нерозв'язаними проблемами, кризами i болiсним процесом радикального реформування, який ускладнюеться !! недофшансуванням» [1, с. 38]. Забезпечення вщповщносп iмiджу об'ективним якостям збройних сил тдвищить його, але не настшьки, щоб вiн вiдповiдав рiвню, необидному для пiдияття престижу Збройних Сил держави. Оскшьки збройнi сили е злш-ком з суспiльства, то цей процес передбачае i його глибоку змiну - створення нових матерiальних i духовних можливостей для якюного вiдроджения армi!. Для цього потрiбно розробити та здiйснити державну полiтику i стратегiю подолання тих негативiв, як1 суттево впливають на авторитет збройних сил усередиш кра!ни i за кордоном [1; 2; 8; 17].
Узагальнення свгтового досвщу дозволяе визначити основнi напрями формування позитивного iмiджу збройних сил [1; 2; 8; 11; 16; 17]. По-перше, популяризащя дiяльностi збройних сил - вщкритого i зрозумiлого для сус-пiльства iнституту, котрий у будь-якш ситуацi! залишаеться п^дконтрольним сусшльству. По-друге, забезпечення ефективного функцiонування системи демократичного цившьного контролю над армiею. По-трете, лобiювання вiйськових iнтересiв в парламента По-четверте, створення iнформацiйно! безпеки для iмiджу збройних сил та штеграц1я вiйськових ЗМ1 в шформацш-ний простiр кра!ни; ефективне використання всесвггаьо! iнформацiйно! мереж! 1нтернет; органiзацiя реклами; налагодження ефективних зв'язюв !з р!з-ними групами громадськосп, зокрема, з молоддю як потенцшними в!йсько-вослужбовцями. По-п' яте, формування ново! моделi взаемодi! армп з громадськiстю; створення ново! системи зв'язюв армi! з населенням, яка Грунтуеться на засадах дов!ри i партнерства. По-шосте, створення i пропаган-дування позитивного !м!джу суб'ектiв вшськово! д!яльносп на корпоратив-
ному, посадовому, професДйному та персонДфДкованому рДвнях. По-сьоме, формування ДмДджу армД! на основД наукових досягнень. По-восьме, органДза-цДя, реалДзацДя та вдосконалення кадрово! политики; належна подготовка фа-хДвцДв у зв'язках з громадськДстю.
Отже, змДст ДмДджу збройних сил визначаеться !х природою та ДсторДею, вДйськовою полДтикою та ДдеологДею держави. 1мДдж армД! розробляеться структурами законодавчо! Д виконавчо! влади, полДтичними, вДйськовими дД-ячами та представниками науки, а потДм через ЗМ1 та засоби духовно! куль-тури Д освДти впроваджуеться в суспДльну свДдомДсть як на теоретичному, так Д на практичному соцДально-полДтичному рДвнД.
УсД кра!ни, якД ясно розумДють роль та мДсце збройних сил у забезпеченнД нацДонально! безпеки, наполегливо реалДзують рекламну програму сво!х збройних сил, ефективнДсть яко! забезпечуеться грунтовними науковими до-слДдженнями. СучаснД фахДвцД, що дослДджують рекламу военно! служби, вважають !! складовою маркетингово! дДяльностД, яка дозволяе створювати ДмДдж збройних сил, шдвищувати !х престиж. Вважаеться, що военну рекламу слДд розглядати як дДевий Днструмент конкурентно! боротьби за якДсний кон -тингент. Военна реклама розвинених кра!н свДту передбачае наявнДсть теоретично! та дослДдницько! баз. Вважаючи рекламну дДяльнДсть без дослДдниць-ко! роботи непродуктивною, всД захДднД военно-рекламнД служби мають у своему складД дослДдницькД шдроздши. Сама ж практична дДяльнДсть щодо реклами збройних сил Д вДйськово! служби в зарубДжних кра!нах побудована на декДлькох базових постулатах, якД умовно можна звести до двох груп. До першог групи слДд вДднести заходи, спрямованД на вДдбиття у свДдомостД рДзних прошаркДв суспДльства привабливого ДмДджу збройних сил Д в такий спосДб, досягти позитивного ставлення до вДйськових. Другу групу заходДв складають такД, що вДдповДдають основоположним життевим цДнностям, цДлям Д стимулам молодих людей. Це передусДм прагнення молодД повнДше розкрити сво! мож-ливостД та виявити сво! здДбностД; стати матерДально забезпеченою Д незалеж-ною; здобути освДту або хорошу професДю, якД забезпечать безбДдне Дснуван-ня пДсля служби; помандрувати, розширити кругозДр Д, нарештД, бажання випро-бувати себе, сво! сили в цДкавДй Д незвичнДй справД. У рекламД збройнД сили - це об'ект, де все це доступно молодД.
СтрДмкий розвиток ДнформацДйних Д комп'ютерних технологДй, а також методДв манДпуляцДй суспДльною свДдомДстю навели вДйськове керДвництво провДдних захДдних кра!н на думку про необхДднДсть розгляду заходДв щодо управлДння ЗМ1 як виду бойового забезпечення. На вДдмДну вДд реклами, яка мае бути тДльки позитивною через !! замовлення та фДнансування, ЗМ1 можуть висвДтлювати збройнД сили як у позитивД так Д в негативД. 1мДдж армД! форму -еться переважно за тою ДнформацДею яку транслюють ЗМ1 [16]. Отже, роль та вДдповДдальшсть ЗМ1 у формуваннД суспДльно! думки стосовно вДйськових набувають непересДчного значения. Цей аргумент актуалДзуе потребу не тДль-ки у навчаннД офДцерДв сшлкуванню Дз представниками ЗМ1, а й у створеннД
спещальних структур, як б займалися питаннями тако! взаемоди на страте-пчному, оперативному та тактичному р!внях [14, с. 513, 526]. Арм1я не фор-муеться засобами масово! iнформацi!, але в iнформацiйну епоху армiю не-можливо формувати без них.
Висновки. Сощальний статус, престиж та !мщж збройних сил виступають одними з якюних показниюв военно! политики держави, як повинт шдтриму-ватися системою державних заходiв щодо всебiчного забезпечения мiлiтарного сощуму. Сощальний статус, престиж та !мщж суб'екпв вшськово! дояльносп визначають !х становище i сприйияття в сустльстга. Вони виступають своерщ-ним барометром як цившьно-вшськових вщиосин, так i затребуваносп армп з боку держави. Об'ективна оцiнка р!вшв соцiального статусу, престижу та !мщжу суб'екпв вшськово! дояльносп дозволяе постшно корегувати вшськову политику держави шляхом визначения прiоритетних напрям!в Г! розвитку.
Арми провщних кра!н свиу мають величезний досвщ урахування i бережливого ставления до сощального статусу, престижу та !мщжу збройних сил. Ц поияття супроводжують армiю протягом усiе! !! !сторп, але на р!зних юторичних етапах для кожно! кра!ни шляхи i засоби !х вирiшення мають специфiчнi риси, що зумовлюються нацiонально-iсторичними традищями, соцiально-економiчними можливостями i зовшшньополгшчними щлями. Тому повшстю приймати досвщ шших кра!н або iгнорувати його навряд чи ви-правдано. Тшьки творче осмислення досягнень армiй шших кра!н дозволить вийти на головш напрями у пошуках прiоритетiв для Збройних Сил Укра!ни.
Перспективами подальшихрозеток дослщжувано! проблематики уявля-ються таю: обгрунтування мюия i рол! сощального статусу, престижу та !мщжу як основоположних складових обороноздатносп держави; наукове розроблен-ия концепцп державно! служби вшськовослужбовщв; дослщжения свгтових тенденцш розвитку военно! сфери, як! визначають напрями дш суб'екпв вшськово! дальности. У свою чергу ускладнення вшськово! д!яльносп спонукае до пошуюв гнучкого ставлення до використания вмх переваг, як можуть дати сощальний статус, престиж та !мщж; анал!з системи щнностей вшськових ! цившьних транзитивного укра!нського сусшльства; напрацювания шлях!в мш!м!заци цих розбгжностей; формувания ново! модел взаемоди арми з гро-мадсьюстю; дослщження особливостей вияву р!зних р!вшв сощального статусу, престижу та !мщжу: корпоративний, посадовий, професшний, персошфшэ-ваний; вивчення сощального статусу вшськовослужбовщв, ветерашв та члешв !хиiх амей з метою приведения його до вщиовщиосп р!вию державних завдань, як вони виконують; дослщжения мехашзму взаемоди збройних сил ! ЗМ1; ви-вчения впливу реклами на вшськову службу. Перспективи подальшого розвитку означено! проблематики безперечно мають м!ждисциплшарний характер. Ця обставина для адекватного пошуку вщповщей вимагае розробления методологи на фшософському р!вш для комплексного бачения проблеми сощального статусу, престижу та !мщжу збройних сил.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алещенко, В. I. 1мвдж Збройних Сил Украши: Сутшсть, стан та напрями форму-вання [Текст] / В. I. Алещенко // Наука i оборона. - 2007. - № 3. - С. 35-44.
2. Серебрянников, В. В. Имидж армии: Проблемы формирования [Текст] / В. В. Серебрянников // Военная мысль. - 2005. - № 12. - С. 64- 71.
3. Janowitz, M. The Professional Soldier: a Sotial and Political Portrait [Text] / M. Janowitz // 2nd. ed. - N. Y. - L. : Free Press & Collier-McMillan, 1977.
4. Галеев, В. А. Сощальний статус вшськовослужбовщв в умовах транформаци сус-тльства [Текст] : автореф. дис. ... канд. соцюл. наук: 22.00.04 / НАН Украши, 1н-т соцюлогп / В. А. Галеев. - К., 1995. - 19 с.
5. Гареев, М. Смысл военной службы: ХХ век и уроки для будущего [Текст] / М. Гареев // Свобод. мысль-ХХ1. - 2000. - № 2. - С. 22.
6. Дугин, А. Г. Философия войны [Текст] / А. Г. Дугин. - М. : Яуза, Эксмо, 2004. - 256 с.
7. Требш, М. П. Армiя та сустльство: сощально-фшософський аналiз взаемодп в умовах трансформаци [Текст] : монографiя / М. П. Требин. - Х. : Вид. Дiм «1НЖЕК», 2004. - 404 с.
8. Feaver, P. The Civil-Military Problematique: Huntington, Janowitz, and the Question of Civillian Control [Text] / P. Feaver // Armed Forces & Society. - Winter 1996. -P. 149- 177.
9. Афонш, Е. А. Становлення Збройних Сил Украши: сощальш та сощально-психо-лопчш проблеми [Текст] / Е. А. Афонш // НАН Украши, 1н-т соцюлогп; вщп. ред. Л. В. Сохань, Л. Ф. Бурлачук. - К. : 1нтерграфж, 1994. - 304 с.
10. Shaw, M. Post-military society: militarism, demilitarizm, and war at the end of the twentieth century [Текст] / M. Shaw. - Philadelphia : Temple University Press, 1991. -229 pp.
11. Desch, M. C. Civilian Control of the Military: The Changing Security Environment [Text] / M. C. Desch. - Baltimore and London : The Johns Hopkins University Press, 1999. - 184 p.
12. Мануйлов, G. М. Фактори формування морально! культури особистост майбут-нього фахiвця [Текст] / G. М. Мануйлов // Наук. зап. Харк. ун-ту Повггр. Сил. Сощальна фшософш, психологш. - Х. : ХУПС, 2007. - Вип. 2 (28). - С. 7- 10.
13. Аванесова, Г. А. Военная деятельность: культурологический анализ [Текст] / Г. А. Аванесова // Военная мысль. - 2006. - № 6. - С. 54- 61.
14. Мандрагеля, В. А. Причини та характер воен (збройних конфлжпв): фшософсько-соцюлопчний аналiз [Текст] : монографш / В. А. Мандрагеля. - К. : 1н-т металофь зики iм. Г. В. Курдюмова НАН Украши, 2003. - 570 с.
15. Смолянюк, В. Ф. Военно-силова практика як константа цившзацшного поступу (свгг, регюн, Украша) [Текст] / В. Ф. Смолянюк // Вюн. Нац. юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого. Сер. : Фшософш, фшософш права, полполопя, соцюлогш. -Х., 2009. - Вип. 1. - С. 88-99.
16. Строубл, У. Средства массовой информации: влияние на внешнюю политику в информационный век [Текст] / У. Строубл // США-Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 1. - С. 75- 80.
17. Дорр, Р. Армия США. Корпус морской пехоты США [Текст] / Р Дорр, К. Ганьярд. -М. : Изд-во Эксмо, 2004. - 572 с.
СОЦИАЛЬНЫЙ СТАТУС, ПРЕСТИЖ И ИМИДЖ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ: ПРОБЛЕМЫ И ПУТИ ИХ РАЗРЕШЕНИЯ
Гончаренко А. Л.
Исследованы социальный статус, престиж и имидж вооруженных сил. Проанализированы характерные черты и научно-практические аспекты этих понятий. Синтезирован опыт ведущих стран мира. Обоснована возможность и определены основные пути формирования положительных аспектов социального статуса, престижа и имиджа Вооруженных Сил Украины.
Ключевые слова: государство, общество, общественное сознание, вооруженные силы, армия, военный профессионал, социальный статус, престиж, имидж, военная реклама, СМИ.
SOCIAL STATUS, PRESTIGE AND IMAGE OF ARMED FORCES: PROBLEMS AND WAYS OF SOLVING THEM
Goncharenko О. L.
The article is devoted to the research of armed forces'social status, prestige and image. The main peculiarities and scientific practical aspects of these concepts are being analyzed. The experience of leading countries of the world is being synthesized. The possibility is being grounded, and the main ways of forming the positive aspects of the social status, prestige and image of the Ukrainian Armed Forces are being determined.
Key words: State, society, public consciousness, armed forces, army, military professional, social status, prestige, image, military advertisement, mass media.
УДК 008.17
М. Б. Ценко, кандидат фДлософських наук, доцент ЕТИКЕТ ЯК ЗАС1Б САМО1ДЕНТИФ1КАЦП ОСОБИСТОСТ1
Розглянуто суттсть сощокультурно1 самоiдентифiкацii особистостi та роль етикету як одного iз засобiв здШснення цього процесу. Розкрито функци етикету щодо визначення людиною певних особистiсних якостей та особливостi впливу ети-кетноi культури на рiзнiрiвнi самоiдентифiкацii особистостi.
Ключовi слова: самоiдентифiкацiя, особистiсть, етикет, функци етикету, етикетна культура.
Актуальтсть проблеми. Формування та самовизначення особистосп завжди зумовлене сощальними процесами та особливостями сощокультурно! 54 © Ценко М. Б., 2011
