CC BY
43
СОЦИОКУЛЬТУРНЫЕ АСПЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНЫМИ ПРОЦЕССАМИ В ВОИНСКИХ КОЛЛЕКТИВАХ
Севрук 1.1.
Проанализирована специфика управления социальными процессами в воинских коллективах в контексте системного и социокультурного подходов, что позволило увидеть и воинский коллектив, и протекающие в нем социальные процессы как социокультурные феномены. Выявлена специфика управленческих влияний в зависимости от присущих социальным процессам закономерностей.
Ключевые слова: управление социальными процессами, воинский коллектив, социокультурное время, социокультурное пространство, социокультурная среда.
SOCIO-CULTURAL ASPECTS OF THE CONTROL OVER SOCIAL PROCESSES IN MILITARY UNIT
Sevruk 1.1.
The analysis of the specific control over social processes in military unit in the context of systemic and socio-cultural approach has been done. It has allowed to consider both the military unit and the social processes taking place in it as socio-cultural phenomena. The dependence of peculiarity of control effects on intrinsic objective laws of social processes has been revealed.
Keywords: control over social processes, military unit, socio-cultural time, social and cultural space, socio-cultural environment.
УДК: 316.774
1.1. Чхеайло, кандидат фшософських наук, доцент ГЕНДЕРНА ТЕРАП1Я 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Розглянуто гендерн проблеми тформащйного сустльства, зокрема гендерна нерiвнiсть у сферi тформащйно-комунжащйних технолог1й та 1нтернету. Акценто-вано саме на гендерних проблемах тформащйного сустльства вукратському контек-стi. Визначено основн чинники, що лежать в основi цифрово'1 нерiвностi взагалi i в укратському суспiльствi зокрема. Проаналiзовано можливостi, як можуть надати жткам тформащйно-комуткацШш технологи, як важливий крок на шляху подолан-ня гендерно'1 цифрово'1 нерiвностi та перетворення И в цифровi можливостi.
Ключовi слова: тформатизащя, тформащйне суспыьство, тформащйно-кому-шкащйш технологи (1КТ), гендер, гендерш проблеми, гендерна нерiвнiсть, цифрова нерiвнiсть, гендерний розрив.
36 © Чхеайло I. I., 2011
Актуальтсть проблеми. Кшець XX ст. ознаменувався переходом вщ iндустрiального до шформацшного суспiльства. Насамперед це стосуеться краш Захщно1 Свропи, США, Японп, Китаю та деяких iнших технологiчно розвинених краш i регiонiв свпту. Не оминули цi процеси i схщ Свропи - бшь-шiсть постсоцiалiстичних краш, де теж спостер^аеться активна шформати-зацiя суспiльства. 1з наростанням процесiв масово! шформатизаци, стае очевидною необхщшсть комплексного вивчення гендерно! проблематики в iнформацiйному суспiльствi. Це передбачае багатофакторний анатз осно-вних тенденцш, що характеризують динамiку становища жшки в сучасному свiтi. У цьому контекстi гендерний зрiз дослщження iнформацiйного сустль-ства - не просто оригшальний пiдхiд, а одна i3 нових актуальних проблем, яка, безсумшвно, посiдае прiоритетне мiсце i вимагае наукового аналiзу явищ та процемв соцiального життя.
Переход до шформацшного сусшльства супроводжуеться розвитком со-цiуму за нормами особистiсного розвитку через заглиблення, вироблення iдентичностi та автентичносп, спiввiдношення рiзних iдентичностей у дiа-лозi i полiфонil рiзних свiтiв, культур, свiтосприймань, явищ i процесiв.
Постановка проблеми. У цих умовах гендерний аспект дослщження диктуеться потребою сучасного свггорозумшня. Особливо важливим стало врахування всiх цих чинниюв у зв'язку iз становлениям шформацшного сусшльства та загальнопланетарним процесом переходу вщ па^архатно1 куль-тури до бiархатноl, де чоловiче та жшоче начала в суспiльному житп будуть збалансованi.
Основна проблематика в цш галузi може бути зведена до низки науково-дослщних напрямiв, однак зупинимося на вивченнi i описаннi гендерно! не-рiвностi у сферi iнформацiйно-комунiкацiйиих технологiй (1КТ) та 1т,ернету.
Мета статтi: не заглиблюючись у докладний розгляд особливостей ш-формацiйного суспiльства, зробити акцент саме на гендерних проблемах ш-формацшного суспiльства в украшському контекстi.
Анал1з останн1х джерел i публжацш. Багато заруб1жних i вiтчизняних дослiдникiв зосередили свою увагу на вивченнi питань, пов'язаних з шфор-мацiйним сусшльством. Серед них М. Кастельс, С. Хантингтон, М.-Л. Маршалл, Е. Дайсон, Ф. Уебстер, М. Прайс, I. Мелюхш, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, О. Шевчук та ш. Наприкшщ минулого - на початку ниншнього столiття по-чинають активно проводитися роботи з вивчення взаемозв' язку гендерного чинника з 1КТ, а також висвiтлюватися особистюш проблеми, пов'язанi з рiв-нiстю/нерiвнiстю людей з погляду доступностi одержання шформаци i учас-тi в обмж нею.
Першiсть у вивченш проблем, викликаних гендерною нерiвнiстю в шфор-мацiйнiй сферi (гендерна цифрова нерiвнiсть (gender digital divide) у сферi 1КТ), належить американським i европейським ученим. Тут слiд згадати iмена П. Престон (проблеми соцiоекономiчного та полiтичного впливу новгт-
шх 1КТ, сощальш аспекти нових цифрових мережевих технологш), К. Со-ренсен (стратеги «включения» тендерного концепту в жигтeдiяльнiсть шформацшного сусшльства; сощальш i культурш аспекти шформацшно-комушка-цiйних технологiй, вивчення полiтики шформацшного сусшльства), Н. Оудсхорн (дослщження у сферi взаемоди науки та комушкацшних техиологiй i суспiльства), Р. Фрост (жшки i iнформацiйнi технологи), Н. Плiмо (гендернi проблеми в шформацшному суспiльствi).
У кра!нах СНД вперше тема визначення та опису гендерно! складово! iнформацiйного суспiльства з урахуванням росiйського контексту в рамках сощально! фiлософi! була порушена в дисертацшному дослiдженнi М. Лихо-бабiна «Гендерш детермiнанти iнформацiйного сусшльства» [1]. Низку ген-дерних аспектiв формування шформацшного сусшльства в Росп описано у працях Н. Васильево! (проблема гендеру в шформацшному суспiльствi в цшому) [2], О. Гапово! (глобалiзацiя, жшки та шформацшш технологi!) [3] та ш. Цiкавим у цьому вщношенш е працi укра!нсько! дослiдницi О. Горошко (гендер у мережi: становлення теоретично! парадигми) [4].
Виклад основного матерiалу. Дана дослщницька проблематика в Укра-!нi тiльки починае розвиватися i мае описовий та спорадичний характер. Укра!на та весь пострадянський простiр у цшому приедналися до Глобально! павутини набагато пiзнiше, i сучаснi iнформацiйнi технологi! виявилися до-ступними населенню також iстотно шзнше, нiж жителям розвинених кра!н. Звщси - обмежений доступ до свггового веб-контенту, низьк навички корис-тування 1КТ та 1нтернетом. Так, на 2007 р. Укра!на за готовшстю до шформа-цiйного суспiльства (шдекс 1КТ) посщала 75 мiсце з показником 3.46 серед 122 шших кра!н свiту [7, с. 4].
Гендерна нерiвнiсть е однieю з найбшьш показових нерiвностей, яка ще бiльше ускладнюеться цифровою революцieю, що зачiпаe всi соцiальнi групи незалежно вщ рiвня доходу. В усьому свiтi жiнки зштовхуються iз серйозними проблемами не пльки економiчного, а й сощального, культурного характеру, як! обмежують або повнiстю позбавляють !х доступу до шформацшно-комуш-кацiйних технологш, можливост користуватися ними i мати з цього зиск. Зростае усвщомлення тих можливостей, як! можуть надати жшкам шформа-цiйно-комунiкацiйнi технологi!, i це вже е важливим кроком на шляху подо-лання гендерно! цифрово! нерiвностi i перетворення !! на цифров! можливосп.
Участь жшок в iнформацiйному сустльстга нарiвнi !з чоловiками безпо-середньо впливае на шдвищення доход!в людей, робить !х бшьш стшкими, тим самим сприяе сощальним i економiчним успiхам сусшльства. Жшки е головною економiчною, а найчастше i робочою силою у б^шосп кра!н. У розвинених кра!нах формуються жшоч! елiти, серйозне жшоче ло6! в за-конодавчих органах влади. Оскшьки економiка все бшьше й бiльше залежить вщ шформаци, проблеми доступу жшок до 1КТ та !х використання стають усе б^ше важливими як для розвинених кра!н, так i для кра!н, що розвиваються. Загальновизнаною е зручшсть 1КТ для використання, передавання та поши-
рення шформацп. Однак важко оч^вати, що 1КТ стануть доступними для жшок у ходi «природного» розвитку, якщо й далi використовуватимуться тдходи i технологи, що не враховують гендерних аспектiв.
Питання справедливого доступу до 1КТ i незалежностi в отриманш та виробництвi шформаци, потрiбно! жшкам, е центральними питаниями у спра-вi пiдвищення ролi жшок i побудови iнформацiйного суспiльства для вмх. Сл1д зазначити, що проблема гендерних детермшант iнформацiйного сустль-ства ниш привертае настшьки серйозну увагу у свт, що на глобальному рiвнi 11 курируе спецiальний заступник Генерального директора ЮНЕСКО з питань комушкацп i розвитку шформаци [1, с. 5].
Постановка даного питання останшми роками посщае усе бшьш значне мiсце в проведеннi всесвггшх зустрiчей на вищому рiвнi i мiжнародних кон -ференцiй, присвячених шформацшному суспiльству. Найбiльш яскравим вщбиттям цього стало проведення в 2005 р. Всесвггаього самiту iз проблем шформацшного суспiльства в Тунiсi. Ще на етапi п1дготування Самiту в 2002 р. мiжнароднi жiночi оргашзаци домоглися включення гендерних аспектiв у процес вироблення концепцп Глобального шформацшного сустльства.
Вивчення позитивного свiтового досвщу дае можливiсть зробити висно-вок про дощлъшсть забезпечення в практищ формування державно! полтики щодо гендерно! рiвностi в Укра!ш Для реал1зацп цих планiв Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни 5 липня в 2006 р. № 384 р схвалив Концепщю Державно! програми гендерно! рiвностi в укра!нському суспiльствi на 2006-2010 роки. У цьому документi вщзначено, що «розв'язання гендерних проблем мае потребу в кон -цептуальному визначенш, формуваннi i реалiзацi! гендерно! пол^ики як основи гендерно! культури, розвитку гендерно! активносп ж1нок i чоловтв, адаптацi! до свiтових умов гендерно! демократ. Останнiм часом сталися по-мiтнi зрушення в законодавчому забезпеченш рiвностi статей в Укра!нi. Президент Укра!ни 26 липня в 2005 р. видав Указ «Про вдосконалювання роботи центральних i мюцевих органiв виконавчо! влади щодо забезпечення рiвних прав i можливостей жшок i чоловiкiв». Верховна Рада Укра!ни 8 вересня в 2005 р. ухвалила Закон Укра!ни «Про забезпечення рiвних прав i можливостей жшок i чоловiкiв» та iншi документи. Розроблено нацiональний механiзм щодо впровадження державно! гендерно! полiтики [6, с.10].
Проте гендернi перетворення в Укра!ш йдуть повiльно, i у суспiльствi iснуе певне упереджене ставлення до всього спектра гендерних проблем, у тому чи^ гендерного вимiру шформацшного сустльства.
Одшею з головних причин гальмування впровадження iдей гендерно! рiвностi е наявнiсть i панування в суспiлънiй свiдомостi стереотипних уявлень щодо сощальних ролей ж1нок i чоловiкiв. «Для Укра!ни проблема гендерно! рiвностi не е актуальною», «Жшки не мають нiяких проблем для просування в Укра!нi», «Гендер, гендерш ролi, гендернi стереотипи та iншi термiни та названi ними проблеми прийшли до нас iз Заходу i нав'язуються нам». Цi й iншi стереотипи тиражуються в ЗМ1, на цих стереотипах виховуються дни.
Стереотипи е причинами багатьох гендерних проблем, як бiльшiстю взагалi не вважаються гендерними. Серед них: проблеми чоловтв, проститущя, на-сильство, торпвля людьми тощо.
Сталий розвиток, глобальна безпека, мир, забезпечення прав людини, а також викоршення бiдностi, нерiвностi, насильства, расизму та шших форм дискримшаци е складовими одного порядку денного для людства. Жодну з цих проблем не можна розв'язати без реалiзацi! прав жшок як складово! прав людини, а також без активно! участ громадянського суспiльства.
Вiдповiдно до загальноприйнятих поглядiв на iнформацiйне суспiлъство його специф!ка е такою, що вшьний обмiн iнформацiею сприяе подоланню злидшв, бiдностi, нерiвностi тощо. Однак п, хто вiдключенi вiд такого об-мiну, мають обмеженi можливостi в пошуку роботи, налагодженнi соцiалъних зв'язюв, культурному обмiнi. Це негативно впливае на економiчну ефектив-нiсть, розвиток i збереження культури, а також рiвень освiти.
Жiнки, як! мають необхщш ресурси для доступу i використання шфор-мацiйних i комушкацшних технологiй, мають реальну вигоду. Кожному окремо i сусшльству в цшому 1КТ пропонуе величезнi можливосп !з пере-борювання iзолъованостi жшок, можливосп жшок висловлювати думку щодо покращення управлшня i досягнення гендерно! р!вносп. Але цей потенцiал може бути реалiзований лише тод!, якщо чинники, як! зумовлюють гендерну цифрову нерiвнiсть, будуть усвiдомленi i подоланi.
Доступ жшок до 1КТ - це не просто питання наявностi приеднаного до 1нтернету комп'ютера, яким жшка може користуватися. 1снуе велика юльюсть шших проблем, як! визначають доступшсть для жшки технологiй.
Як правило, вид!ляють мм чинниюв, що лежать в основ! цифрово! не-р!вност взагалг сощальну та нацюнальну належшсть, стать, вж, р!вень освгти, мову та географ!чну зону. Звичайно ус! щ чинники м!ж собою взаемопов'язаш. Так, гендерний чинник пов'язаний з мовним, тому що значно менша кшьюсть жшок у свт в цшому знають англшську, а бшьша частка свггових веб-ресурмв представлена саме щею мовою [5, с. 63].
Проблема цифрово! нер!вносп бшьшою м!рою виявляеться на м1жособис-тюному р!вш сощально! взаемоди. При цьому анал!з емтричних ! теоретичних джерел, дослщжень ! веб-контенту свщчить, що найважлившим чинником процесу глобально! шформатизацп стае феномен «цифрового розриву» м!ж р!зними групами сустльства. Цей розрив виявляеться, зокрема, у зростаючому гендерному дисбаланс! ! проблем! «включення» жшок у використання 1КТ, що стае одним !з ключових аспекпв нового етапу розвитку людства [4, с. 5].
Жшки, враховуючи !х бюлопчну ! сощальну роль, б!льше, шж чоловжи, залежать вщ то! стльноти, в якш вони живуть. Тому жшок бшьше, шж чоло-втв, хвилюють сощальш ! економ!чш проблеми свое! стльноти, а також проблеми довк!лля. Для бшьшост суспшьств, у тому числ Укра!на, 1КТ вщ-кривае можливосп доступу до загальносвггового фонду знань, у тому раз!,
якщо у потенцшних користувачiв е доступ до вщповщно! iнфраструктури i необхiднi навички користування 1КТ.
Проведений аналiз цифрово! нерiвностi показуе, що, як правило, до осно-вних гендерних детермшант iнформацiйного суспiльства в укра!нському контекстi належать:
- сощально-культурш бар'ери, що ускладнюють безпосереднiй доступ жшок та ефективне використання ними 1КТ;
- гендернi аспекти науково-техшчно! освгш та професiйного тдготуван-ня i оволодшня навичками користування 1КТ;
- гендернi аспекти мови 1КТ та гендерний вим!р 1нтернет-контенту як вщображення потреби жшок систематизувати сво! знання i виробляти сво! погляди, а також мати можливосп виразити себе та сво! погляди в шформа-цшному простор! мереж!;
- гендерна нерiвнiсть в економiчнiй сферi (вартiсть пiдключення до мереж!, придбання програмного забезпечення, моб!льшсть, права штелектуаль-но! власностi та традицшш жшоч! галузi знання);
- вщсутшсть ж!нок у структурах, вiдповiдальних за прийняття ршень у сферi 1КТ на р!зних державних р!внях;
- гендерш аспекти политики у сферi 1КТ [4, с. 4].
Окремо слщ зупинитися на сощокультурних бар'ерах, як! непрямо чи явно спонукають певш групи населення шддавати цензур! сво! слова ! вчинки або не дозволяють соб! окремих вид!в д1яльносп, вважаючи, що вони не для них. С точки зору 1КТ щ чинники можуть юнувати в р!зних формах вщ уявлень про природу ! роль технологш ! машин до усвщомлення доступност техно-логш, невпевненост в доступ!, як! Грунтуються на вщнесенш себе до пе! чи шшо! стап, вшэво! групи тощо.
У щлому жшки мають (якщо взагал! мають) менший, н!ж чоловжи, доступ до послуг 1КТ. Велика кшьк!сть невидимих бар'ер!в обмежуе участь ж!нок ! д!вчаток в шформацшному сусшльств!
Одшею з найб!льш поширених ! важких для розв'язання е проблема тех-нофобп, або боязш техшки. У жшок часто непрост! вщносини з техшкою ! машинами, як! склалися давно в результат! пануючого в сустльстга уявлен-ня про те, що машини ! техшка е суто чолов!чою сферою ! не передбачеш для ж!нок. Жшки, особливо старшого в!ку, що навчаються робот! на комп'ютер!, почуваються незручно, якщо шструктор, який проводить навчання, - чоловж. Це породжуе засноване на гендерних вщмшностях ставлення до вивчення ! використання шформацшних технологш.
Як тшьки д!вчата починають ходити до школи, !м дають зрозумгти, що вивчати точш ! техшчш дисциплши небажано. У цьому внаслщок власних уявлень умисно або без нам!ру беруть участь ! батьки, ! вчител!. Поступове випснення ж!нок у рамках вме! науково-техшчно! системи, починаючи з! школи ! аж до р!вня прийняття ршень, характеризуеться як «природна втрата» [8, с. 42-44].
Явище «природно! втрати» означае, що все менше жшок з'являеться в галуз! техшки, скорочуеться юльюсть жшок-учених та шженер!в в наукових та шженерно-конструкторських сферах, а також юльюсть жшок, як! обшмають провщш пости у сфер! 1КТ. Гендерш переваги не на користь жшок в ушвер-ситетах ! науково-дослщних шститутах складаються ! на р!вш управлшня цими закладами. Жшкам, як! обрали науково-техшчну спещальшсть, склад-шше знайти роботу, отримати пщвищення ! посаду кер!вника.
Жшки з!штовхуються з проблемою отримання освгти взагал!. Дв! третини неграмотних людей - це жшки. I хоч освгта в загальноосвгтшх закладах Укра-!ни з точки зору гендеру занепокоення не викликае, все ж таки хвилюе об-межений доступ жшок до професшного шдготування в галуз! 1КТ.
У XXI ст. бшьша частина населення свпу (а такою е жшки) не мае «голосу» в Штернеп. Домшування чоловтв як користувач!в, проектувальник!в, модератор!в, омб, що приймають ршення, ! виробник!в зм!сту для Штернет-сторшок, сайпв, блопв викликае низку питань про те, який змют переважа-тиме в Штернеп, якою буде культурна спрямовашсть тако! шформацп ! знань, в якому свил будуть представлен! жшки в юберпростор! взагал! ! в!ртуальнш реальносп зокрема.
Точка зору жшок, !х знання, досвщ, проблеми не знаходять належно! уваги ! висвплення в Iнтернетi, при цьому домшуючими залишаються ген-дерн! стереотипи. Проблема стосуеться не тшьки дискримшацп жшок ! ви-св!тлення !х в Iнтернетi ! засобах масово! шформацп, а й потреби жшок сис-тематизувати сво! знання ! виробити власний погляд, свое ставлення до явищ дшсносп, а також мати можлив!сть висловлювати !х у простор! Штернету.
Висновок. Одним !з найбшьш значущих ! важливих шдикатор!в процесу глобально! шформатизацп став феномен «цифрово! нер!вносп» м!ж р!зними групами сусшльства. Под!бш вщмшносп, що вщбуваються за гендерною ознакою, стають ключовим аспектом сучасного сусшльства.
Проблема тендерного дисбалансу в процесах формування шформацшного сустльства, наявна у свт в цшому ! зокрема в Украш, потребуе невщкладного розв'язання на р!вш як надюнальних, так ! м1жнародних сустльних шститупв.
Для стимулювання залучення жшок у процеси високопродуктивного ви-користання IКТ необхщно розробляти для них проблеми стипендш ! гранив у галуз! науки ! техшки, а також програми дослщжень, де братимуть участь ж!нки як висококвал!фжоваш фах!вщ.
Жшки повинш мати р!вний доступ до професшного падготування на вмх р!внях, до яких належить програмування ! проектування, розроблення про-грамного забезпечення ! шформацшний менеджмент.
Подальша дослщницька робота !з проблеми гендерно! цифрово! нер!вно-ст може полягати в розширенш об'екта дослщження, поглибленш анал!зу проблеми. Чим бшьше буде розглянуто сфер та галузей сусшльного життя з позицш ГКТ та гендеру, тим ближче ! швидше ми прийдемо до гендерно вр!вноваженого сусшльства. 42
Л1ТЕРАТУРА
1. Лихобабин, М. Ю. Гендерные детерминанты информационного общества [Текст] : автореф. дис. ... канд. филос. наук : спец.09.00.11 «Социальная философия» / М. Ю. Лихобабин. - Ростов н/Д, 2006. - 28 с.
2. Васильева, В. Проблема гендера в информационном обществе [Текст] / В. Васильева // Женщина в жизни общества. - М., 2006. - С. 25-46.
3. Гапова, Е. И. Информационные технологии, глобализация, ее герои и их женщины [Текст] / Е. И. Гапова // Гендерные исслед. - 2003. - № 7- 8. - С. 23- 25.
4. Горошко, О. I. Цифрова нершшсть: гендерний анал1з (глобальна i локальна пер-спективи [Текст] / О. I. Горошко // Вюн. Мгжнар. Слов'ян. ун-ту. Сер. : «Соцюло-пчш науки» - Х., 2008. - Т. XI, № 2. - С. 3- 7.
5. Человек и новые информационные технологии: завтра начинается сегодня [Текст] / [Бим-Бад Б. М. Ван, Поведская Е., Досиль Масейра А.]. - СПб. : Речь, 2007. - 320 с.
6. Свгг тсля Пекшу+15 [iнформацiйно-довiдкове видання / упор. Гендерний ресурс-ний центр]. - Х. : ХЖО «Корона», 2009. - 32 с.
7. Bridging the Digital Divide: Internet Access in Centraland Eastern Europe 2007. [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: Available at: http://www.cdt.org/
8. Плимо, Н. Гендерные проблемы в информационном обществе [Текст] / Н. Плимо. -СПб. : Российская национальная библиотека, 2004. - 102 с.
ГЕНДЕРНАЯ ТЕРАПИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА
Чхеайло И. И.
Рассмотрены гендерные проблемы информационного общества, а именно ген-дерное неравенство в сфере информационно-коммуникационных технологий и Интернета. Акцентировано внимание на гендерных проблемах информационного общества в украинском контексте. Определены основные факторы, лежащие в основе цифрового неравенства вообще и в украинском обществе в частности. Проанализированы возможности, которые предоставляют женщинам информационно-коммуникационные технологии в качестве важного шага на пути преодоления гендерного цифрового неравенства и преобразования его в цифровые возможности.
Ключевые слова: информатизация, информационное общество, информационно-коммуникационные технологии (ИКТ), гендер, гендерные проблемы, гендерное неравенство, цифровое неравенство, гендерный разрыв.
GENDER THERAPY OF INFORMATIONAL SOCIETY
Chkheailo 1.1.
In the article are reviewed gender problems of informational society, namely gender inequality in the field of informatively- communication technologies and Internet. Attention is accented exactly on the gender problems of informative society in the Ukrainian context. Main factors that are the basis of digital inequality in general and in Ukrainian society in particular are certain. The analysis of possibilities that give to the women informatively-
communication technologies as an important step on the ways of overcoming of gender digital inequality and transformation him in digital possibility is done.
Keywords: informatization, informative society, informatively-communication technologies, gender, gender problems, gender inequality, digital inequality, gender severance.
УДК 316.35:355
О. Л. Гончаренко, кандидат фшософських наук
СОЦ1АЛЬНИЙ СТАТУС, ПРЕСТИЖ ТА 1М1ДЖ ЗБРОЙНИХ СИЛ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ IX РОЗВ'ЯЗАННЯ
До^джено сощальний статус, престиж та iмiдж збройних сил. Проаналiзова-но характеры риси та науково-практичж аспекти цих понять. Синтезовано досвiд провiдних крат свiту. ОбТрунтовано можлив^ть i визначено основш шляхи форму-вання позитивних аспектiв сощального статусу, престижу та iмiджу Збройних Сил Украти.
Ключов1 слова: держава, суспыьство, сусптьна свiдомiсть, збройн сили, армiя, вшськовий професюнал, сощальний статус, престиж, iмiдж, военна реклама, ЗМ1.
Богов! ! солдатов! поклоняються тшьки тд час вшни.
Коли ж вщновлюеться мир, то Бога забувають, а солдата зневажають.
Епiтафiя на пам 'ятнику англШському солдатовi, полеглому на чужит.
Актуальтсть проблеми. Проблемне коло означених питань е предметом фшософського ! сощально-полпичного дискурсу, громадсько! уваги як в ста-бшьних, так ! в транзитивних кра!нах. Держави, защкавлеш у надшнш бое-здатносп арми, наполегливо намагаються забезпечити високий р!вень и авторитету ! привабливого !мщжу. У свою чергу, арм!я завжди прагнула одного сощального статусу з високим авторитетом ! школи не демонструвала байду-жого ставлення до свого !м!джу. Незважаючи на потенцшну необхщшсть ! суттеву значущ!сть сощального статусу, престижу та !мщжу для арми, до-слщження ще! проблематики позбавлене всеб!чност ! повноти. Отже, неви-значешсть сучасних тенденцш вияву означених понять, необхщшсть усвщом-лення заруб!жного досвщу та його практично! значущост для Збройних Сил Укра!ни актуал!зують наше дослщження.
44 © Гончаренко О. Л., 2011
