CC BY
41
СОЩАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
УДК 37.011.3:316.61
Н. В. БАЙДЮК
НАПРЯМКИ ГАРМОН1ЗАЦИ ГЕНДЕРНИХ В1ДНОСИН У СУЧАСНОМУ
yKPAÏHCbKOMy СУСП1ЛЬСТВ1
Окреслено напрямки гармотзацп гендерних взаемин на pi3Hux pieHMX суспiльноï взаемодп: застосування принципу соцiальноï справедливостi, побудова гендерно-узгодженого мiжособистiсного стлкування, зниження рiвня вимог вiдповiдностi еталонам фемiнностi та маскулiнностi. Обгрунтовано роль гендерноï культуриу процеЫ гармотзацп гендерних вiдносин.
Ключовi слова: гендерн вiдносини, гендерш проблеми, гармотзащя, гендерна полтика, гендерна культура.
Н. В. БАЙДЮК
НАПРАВЛЕНИЯ ГАРМОНИЗАЦИИ ГЕНДЕРНЫХ ОТНОШЕНИЙ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ
Раскрыты направления гармонизации гендерных отношений на разных уровнях социального взаимодействия: применение принципа социальной справедливости, построение гендерно-согласованого общения, снижение уровня требований соответствия эталонам феминности и маскулинности. Обоснована роль гендерной культуры в процессе гармонизации гендерных отношений.
Ключевые слова: гендерные отношения, гендерные проблемы, гармонизация, гендерная политика, гендерная культура.
N. V. BAYDYUK
THE DIRECTIONS OF HARMONIZATION OF GENDER RELATIONS IN THE
MODERN UKRAINIAN SOCIETY
The article exposes directions of harmonization of gender relations on the different levels of social cooperation: the application of principle of social justice, the construction of gender adjusted interpersonal communication, decline in the level of requirements according to the standards of femininity and masculinity. The role of gender culture is defined in the process of harmonization of gender relations.
Keywords: gender relations, gender problems, harmonization, gender policy, gender culture.
В украшському cycn№CTBÎ тендер е значущим стратифшацшним фактором, що впливае на сощальний статус та самореалiзацiю особистосп. У сучаснш лиератур^ присвяченш гендерним проблемам, гендерш взаемини розглядаються як рiзновид сощальних ввдносин, що виникають у процес стльно1 життедiяльностi мiж представниками певно1 стал, пронизують ус сфери сощального життя, е конструктом певно1 культури, визначають мiжособистiсне стлкування та взаемодш. Цей тип сощальних ввдносин конструюеться основними шститутами сустльства шляхом соцiалiзацiï та зумовлений соцiально-економiчними, пол^ичними та культурними факторами.
Гендерш ввдносини - це доволi нова категорiя наукового тзнання, що стала предметом до^дження багатьох втизняних та зарyбiжних науковщв. Визначним внеском у вивчення гендерних взаемин е роботи у сферi гендерноï психологи (Т. Бендас, Ш. Бурн, О. Воронша, Т. Говорун, Д. 1саев, Н. Каменська, I. Клецина, I. Ковальчук, I. Кон, В. Кравець, I. Малкша-Пих, Л. Столярчук та ш.) i сощологи стап (I. Гудович, Т. Гурко, О. Здравомислова, Н. Коростилева, О Красова, А. Ростова, Г. Сшасте, А. Тьомшна, О. Ярська-Смiрнова та ш.). Теоретичнi основи гармонiзацiï сустльних вiдносин розробленi у працях Т. Берсеньово1', С. Iсанбаевоï, Н. Коростильово!', Н. Саблiноï та iн.
Сьогоднi гендернi вiдносини визначаються як конфлштш, що мiстять прояви гендерного насильства. Наявною е значна кшьшсть протирiч та проблем у взаеминах статей, основними причинами яких е стшшсть патрiархальних гендерних стереотишв на фонi змiни гендерних ролей у бш егалiтарностi, нерiвний сощальний статус чоловiкiв i жiнок. Найболючiшi проблеми породжують: кризовi явища у им'1 (домашне насильство, стрiмке зростання неповних сiмей, проблема подвшно1 зайнятосп ж1нки) [8]; прояви дискримшаци за ознакою статц сексизм у засобах масово! шформаци; горизонтальна та вертикальна гендерна сегрегащя у сферi зайнятостц рiзниця в оплат працi жшок та чоловiкiв; зростання психологiчних проблем, конфлшлв мiж чоловiками та жшками у сферi мiжособистiсних стосункiв; нереалiзований потенцiал сощально1 ролi матерi для жшки та ролi батька для чоловша; гендерне самовизначення особистостi тощо. Для рiзних рiвнiв сусшльно1 взаемоди характерними рисами е прагнення продемонструвати перевагу одше1 статi над шшою, низький рiвень гендерно1 культури та гендерно1 чутливостi. Враховуючи значний обсяг знань про негативш тенденци у гендерних взаеминах, вважаемо за необхщне звернути увагу на способи побудови мiжстатевого спiлкування на основi взаемно1 згоди та взаеморозумiння.
Метою статп е окреслення напрямк1в гармошзаци гендерних взаемин на рiзних рiвнях сусшльно1 взаемоди, що сприятиме вирiшенню сощальних проблем у цiй сферi.
Гармошя у широкому розумiннi - це фшософська категорiя, що передбачае сшвзвучшсть, рiвновагу, узгодженiсть частин у розрiзненому цiлому. З цим поняттям пов'язаний закономiрний характер розвитку дiйсностi, внутршня та зовнiшня узгодженiсть, цiлiснiсть та ввдповвдшсть змiсту i форми. Розглядаючи гармошю з точки зору дiалектики, можемо виокремити головний критерiй гармони - синтез стшкосп i мшливосп, рiвностi i нерiвностi, де ввдмшносп, протилежносп, що становлять змiст гармони, не лише сшвюнують (це була б статика, а не гармошя), доповнюють, а взаемно зумовлюють одна одну. Таким чином, реальна гармошя завжди динамiчна, переживае перюд становления i тому недосконала [2]. Гармошзащя будь-яких суспiльних вiдносин постае як мета i засiб суспiльного розвитку, е неперервним, багатовекторним, поетапним узгодженням штереив соцiальних суб'ектiв, що ввдображаеться у вирiшеннi протирiч, знятт1 гостроти i напруги [10, с. 4].
У суспiльствi нiколи не бувае повно1 гендерно1 гармони чи абсолютного гендерного конфлшту. Основний шлях до послаблення гендерно1 конфлiктностi, на думку Н. Коростильово1 - це узгодження, що становить стан, ознаку чи процес взаемоди мiж гендерними суб'ектами, яю прагнуть мати схожi щнносп, потреби, iнтереси, цiлi. Гендерна злагоджешсть складаеться iз суб'екпв (жiнок та чоловiкiв), !х взаемоди та гендерно-чутливого соцiального настрою. Гендерна злагода - це л^вдащя конфлiктностi в умовах сучасного суспшьства [8].
Гармошзащя ввдносин двох рiвноцiнних половин людства - чоловiкiв та ж1нок з метою якомога повного розкриття !х потенщалу в iм'я суспiльного прогресу е важливим завданням сучасного сощуму. Дiалектична еднiсть жiнок та чоловiкiв мiстить у собi, з одного боку, прояв об'ективних процес1в вирiвнювання можливостей статей, а з шшого - прояв ново1 iдеологil сучасного сощального життя, зокрема iдеологil рiвностi статей.
Гендернi вiдносини конструюються на рiзних рiвиях соцiальноl взаемодil: мiж державою та гендерними групами (макрорiвень), мiж рiзним гендерними групами (мезорiвень), мiж суб'ектами рiзноl статi (мiкрорiвень) та на внутрiшньоособистiсному рiвнi (переживання власно1 гендерно1 iдентичностi) [7, с. 9].
Гендерна гармошя на макрорiвнi та мезорiвнi визначаеться ступенем мiжгруповоl узгодженост1, що залежить вiд статусно-рольових та цiннiсних спiввiдношень мiж гендерними групами. Сьогодш статуснi та щншсш орiентири жiночоl та чоловiчоl груп населення е не збалансованi та сповнеш протирiч. Соцiальний статус статей i соцiальна статева стереотипiзацiя е реальними факторами конфлштносп у сощостатевш поведiнцi ж1нок та чоловiкiв. Вирiвнювання дисбалансу у вiдносинах статей повинно виявлятися у виваженш гендернш полШищ держави, у загальному напрямку розвитку суспшьства. Гендерна полиика держави е одшею iз складових соцiальноl полиики та спрямована на гармонiзацiю штересш гендерних груп [8, с. 4].
На впровадження iдеl гендерно1 рiвностi в укра1нському суспiльствi спрямованi ратифшащя Коивенцil ООН «Про лiквiдацiю вах форм дискримiнацil щодо жiнок^>, створено вичизняне законодавство: Закону Укра1ни Про забезпечення р1вних прав та можливостей жшок i чоловiкiв 8 вересня 2005 р., та Державно1 програми з утвердження Гендерно1 рiвностi в
украшському суспшьств1 на перюд до 2010 р., розробка Концепци загальнодержавно1 програми Нацiональний план дiй щодо реалiзацil рiвних прав та можливостей жшок i чоловiкiв на перiод до 2016 року. Вказаш нормативно-правовi акти проголошують необхiднiсть виховання i пропаганди серед населения Украши культури гендерно! рiвностi, поширення просвиницькох дiяльностi у цш сферi, що веде до полшшення якостi життя громадян i громадянок та стабiльного розвитку уих сфер !х життeдiяльностi.
Збалансована гендерна полиика е одним з механiзмiв гармотзацп гендерних взаемин та здатна послабити конфлштшсть мiж соцiодемографiчними групами населення, чоловiками i жiнками, вирiвняти статуснi позицп статей у сустльств^ укрiпити iнститут с1м'!, зробити гендерш стереотипи бшьш нейтральними. Гендерна гармошя на макрорiвнi може бути досягнута зусиллями насамперед само1 держави та безпосередньо учасниками гендерно1 взаемодп. Для И досягнення необхiдною е змша не лише чоловiкiв та жшок, й суспшьства, в якому вони живуть [8, с. 6].
Одним iз принципiв регуляцп та гармотзацп гендерних ввдносин на макрорiвнi е сощалъна справедливiсть - найбшьша гуматстична цiннiсть, загальна моральна оцiнка суспшьних вiдносин, що розумiеться як мiра рiвностi в розподiлi матерiальних i духовних благ у суспiльствi, статуив i влади. Справедливiсть спрямована на формування гуманних стосунк1в у сустльств^ розвиток культури (в тому числ1 гендерно1), виступае ефективною м1рою регулювання сусп1льних в1дносин, налагодження гармонiйних умов життя людей, де кожен член суспшьства зможе реалiзувати свш внутршнш потенцiал. Справедливiсть е унiверсалiею, необидною для гармотзацп суспшьства [4, с. 5].
На мшрор^вш у взаемоввдносинах статей на перше мюце виступае гендерно-узгоджене стлкування. Воно засновуеться на розвитку особливих стосуншв м1ж чоловшами та жiнками, до яких ввдносять любов, взаемоповагу, сп1вчуття, спiвпереживання, доброзичливють. Внутр1шн1й настрiй вiдiграе визначальну роль при налагодженш спiлкування з протилежною статтю. У с1м'! вс1 сторони життедiяльностi чоловiка та дружини: штимш, Ф1з1олог1чн1, етичнi -набувають гармоншного розвитку.
Аналiзуючи гендернi в1дносини на м1жосо6ист1сному р1вн1, Т. В. Бендас вважае що, гармошчш гендернi взаемини е наслвдком конвергенцИ (зближення, компромюу) статей, що вiдображаеться у дитячих ^ах, зародженнi цiкавостi до протилежно1 статi наприкiнцi молодшого школьного в1ку, формуваннi закоханостi, романтичного кохання у шдттковому та юнацькому в1ц1, штимних вiдносинах у молодост1 та зршосп, подружн1х вiдносинах, виконаннi батьшвських ролей, дшових вiдносинах дорослих. Досл1дниця наголошуе, що наукою ще остаточно не визначено причини, яш лежать в основ1 конвергенцИ статей. Найбiльш вагомими серед них можемо вважати необхвдшсть продовження роду та потребу в умшш спiлкуватися з представниками не лише свое1, а й шшо1 статi [1, с. 277].
О. Красова i I. Гудович пропонують ввести у науковий о661г нове поняття - гендерний синергiзм, змют якого полягае у продуктивн1й взаемодп статей на основ1 усвiдомлення !х природно1 та сощально1 взаемодоповнюваностi, ше1 толерантностi та пошуку таких життевих стратегш i технологiй, що не вимагають позбавлення н1 фемiнностi, ш маскулiнностi [3, с. 9].
Поняття толерантностi псно пов'язане з гармоншними гендерними вiдносинами i виступае системою щнностей, норм та зразшв поведшки, спрямованих на повагу та визнання iндивiдуальних особливостей 1нших людей, прагненням до взаемодп на основ1 взаеморозумшня. Взаемна повага та взаемне визнання - це невiд'емнi складовi егалиарнох моделi мiжстатевих стосуншв [10, с. 15]. На м1жосо6ист1сному р1вн1 спшкуванш м1ж статями повинна переважати позищя спiвробiтництва, заснована на позитивн1й ощнщ партнера, визнаннi його ц1нн1сних установок, переваг та недолтв [8]. Толерантшсть е основним способом досягнення згоди та взаеморозумшня, сощально1 гармотзацп. Установка на толерантне ставлення передбачае ствчуття i спiвпереживания, прагнення до злагоди та вирiшения конФл1кт1в ненасильницьким способами. Толерантшсть, як особиспсна риса е основою гармотзацп в1дносин [10, с. 6].
Основними критерiями толерантностi у тендерному спшкуванш повинш стати: ввдмова в1д насилля та дискримшацп; р^вшсть та врахування iнтересiв 1ншого; усввдомлене ставлення до самого себе та протилежно1 статi; позитивн1 ц1л1 стлкування; здаттсть зберiгати внутр1шню ст1йк1сть i рiвновагу у складних, проблемних ситуащях; повага до особистих прав i свобод; розумшня емоцiйного стану партнера, повага до його шдив^альних особливостей [8; 10].
У гендерних вiдносинах необхвдно дотримуватися pîbhoctî у ставленнi один до одного як до особистосп. Гармоншне гендерне спiлкування можливе лише у випадку врахування настрою сшврозмовника, позитивного сприйняття представника iншоï стап та наявност установки на довiру. Таке спiлкування спрямоване на подолання комушкативних бар'eрiв, зумовлених гендерними стереотипами та рiзними стилями поведiнки статей, покликане пом'якшувати протирiччя та конфлштшсть мiж чоловiками та женками.
Гендерно-узгоджене стлкування передбачае наявнiсть у його учаснишв толерантноï свiдомостi, що виражаеться у злагодi, досягненнi спiльних штересш та цiлей, усвiдомленнi труднощiв, з якими стикаеться партнер, вираженнi ствчуття, поваги до його думки, вiдмовi вiд спроб довести на основi вiдмiнностей мiж статями перевагу однiеï статi над iншою, пiдтримцi позитивних емоцiй [8, с. 7].
Внутршньособиспсш феномени гендерного змiсту - це внутршньо особистiсний гендерний конфлiкт та криза гендерноï iдентичностi. У процес гендерноï соцiалiзацiï формуються гендернi установки та уявлення особистостi, конструюеться гендерна вдентичшсть, усвiдомлюеться досвiд мiжстатевоï взаемоди. У системi гендерно1' iдентифiкацiï вагомий вплив мають не лише власш уявлення, й уявлення оточуючих про те, якими повинш бути «справжш» чоловiки i ж1нки.
В основi формування гендерно1' iдентифiкацiï лежить система зразшв-еталошв. Невiдповiднiсть зразкам, постшне звернення уваги оточуючих на деяк1 особливосТ шдиввда, що не вiдповiдають цим зразкам, здатне спровокувати негативне ставлення до себе [7]. Умовою безконфлштного самосприйняття себе як представника певно1' статi, носiя гендерних характеристик i суб'екта гендерно1' ролi е позитивна самооцтка. Позитивне сприйняття себе як представника певно1' статi передбачае: перегляд змюту традицiйних канонiв маскулiнностi та фемшносп, лiквiдацiю тиску на чоловiкiв щодо необхiдностi постiйного досягнення усшху, а для жiнок - зняття страху на шляху до професшного досягнення; розширення можливостей вибору, рух особистосТ у напрямку якомога бшьш повно1' самореалiзацiï.
Важливим засобом гармошзаци гендерних ввдносин е освга, спрямована на формування егалiтарних поглядiв. Бшьш освiдченнi люди значно частiше демонструють егалiтарнi установки, крiм того, у жшок так установки вираженi бшьше [7].
Одна з умов гармоншно1' взаемодiï статей на всiх рiвнях високий pieeHb гендерноЧ культури. На макрорiвнi гендерна культура становить систему форм i способiв органiзацiï суспшьного життя, яка сприяе становленню особистосл чоловiка i ж1нки як рiвних соцiальних iстот, а також сукупшсть статево-рольових цiнностей у суспiльних ввдносинах i вiдповiдних 1'м нормативiв поведшки, потреб, iнтересiв та форм дiяльностi. На рiвнi мiжособистiсноï взаемодiï гендерна культура постае як знания сощально-психолопчних механiзмiв становления особистостi чоловiка i жшки як рiзних бiологiчних, проте рiвних соцiальних iстот. Культура гендерних взаемин е системою ввдносин статей на основi загальнолюдських, нацiональних та особиспсних цiнностей, що залучае особиспсть до виконання рiзноманiтних гендерних ролей, сприяе усввдомленню себе як представника певно1' статi та формуе ввдповвдну гендерну поведiнку [5, с. 24].
Вивчаючи роль соцiального педагога у формуванш гендерно1' культури старшокласник1в, Н. Маркова аналiзуе ïï феномен як складне штегроване динамiчне утворення особистосп, що е системою соцiально-статевих щнностей, статусiв, норм i позицiй на ввдповвдному рiвнi розвитку суспiльства, сощально1' групи, особистостi. Системний аналiз дозволив дослвднищ визначити структуру гендерно1' культури особистосп, що включае: знанневий блок (сукупшсть знань про особливосп жшочо1' та чоловiчоï iндивiдуальностi, сутнiсть гендерних ролей та стереотишв), блок сощального досвiду (вмiния орiентуватися в ситуаци гендерно1' взаемодiï, давати гендерну ощнку процесам i явищам, будувати гуманш стосунки з оточуючими, аналiзувати власну статеворольову поведiнку), блок рефлексiï (впевнешсть у собi i сво1'х силах, умшня дати адекватну оцiнку свош дiяльностi з позицiï тендера i скласти програму саморозвитку) [9, с. 7-8]. Гендерна культура не сумюна з домiнуванням патрiархальних цiнностей, що дозволяють пригшчення однiеï статi шшою. Вона передбачае гармошзащю вiдносин чоловтв i ж1нок у суспiльствi, ввдображае прагнення соцiуму до вирiвнювання статуив двох його складових.
Узагальнюючи вищевикладений матерiал, можемо вiдмiтити, що основними напрямками гармонiзацiï гендерних вiдносин е:
• на макрорiвнi та мезорiвнi - розробка даевого iнструментарiю реалiзацil державно1 сощально1 пол1тики у сферi гендерних ввдносин та дотримання принципу сощально1 справедливостi, що передбачае р1вний доступ до суспшьних ресурив, створення р1вних умов для самореалiзацil осо6истост1;
• на м1крор1вш - побудова гендерно-узгодженого спiлкувания, що базуеться на засадах синерпзму, конвергенци статей; основоположним принципом такого стлкування е толерантшсть, ввдмова в1д насильства та дискримшацп;
• на внутршньоособиспсному р1вн1 - позитивне сприйняття себе як представника певно1 статi, позитивна самооцiнка та виршення внутр1шньо осо6ист1сного гендерного конФл1кту за допомогою лкшдаци тиску суворо1 вшповвдносп власно1 поведшки еталонам фемiнностi та маскулшносп.
Важливими, невiд'емними складовими на шляху до гармошзаци гендерних взаемин на вс1х р1внях е тдвищення р1вня гендерно1 осв1ти та гендерно1 культури суспiльства.
Розглянут1 нами аспекти стосуються загальних шдход1в до гармошзаци гендерних ввдносин. Б1льш детального до^дження потребують педагогiчнi умови професшно1 тдготовки фахiвцiв, що волод1ють особливою професшною як1стю - гендерною компетентнiстю та готов1 здiйснювати гармонiзуючий вплив на юнуючу систему гендерних взаемин.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бендас Т. В. Гендерная психология: учебное пособие / Т. В. Бендас. - СПб.: Питер, 2008. - 431 с.
2. Берсенева Т. П. Гармония как субъективный феномен / Т. П. Берсенева: [Електронный ресурс] // Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета» Выпуск 2006. - Режим доступа: http://www.omsk.edu/article/vestnik-omgpu-2.pdf
3. Гудович И. С. Специфика гендерного подхода в анализе современных российских реалий / И. С. Гудович, Е. Ю. Красова, Вестник Воронежского государственного университета. Сер. 1. Гуманит. науки. - 2006. - № 1. - С. 12-32.
4. Исанбаева С. Д. Справедливость как принцип гармонизации социальных отношений : автореф. дисс. ... канд. филос. наук: 09.00.11 / С. Д. Исанбаева. - Уфа, 2010 - 18 с.
5. Каменская Е. Н. Гендерный поход в педагогике: монография / Е. Н. Каменская. - Ростов-на-Дону, 2006 - 368с.
6. ^к^жд! О. М. Формування тендерши культури молодо науково-методичш матерiали до тренiнговоl програми / Ктнедш О. М., Юзь О. Б. // Практична психолопя та сощальна робота. -2007. - № 8. - С. 64-68.
7. Клецина И. С. Психология гендерних отношений: автореф. дисс. доктора психол. наук : 19.00.05 / И. С. Клецина. - СПб, 2004. - 39 с.
8. Коростылева Н. Н. Гендерный конфликт как разновидность социальных конфликтов: автореф. дисс. ... канд. филос. наук: 09.00.11. / Н. Н. Коростылева; Воронежская архит.-строит. акад. -Воронеж, 1998. - 20 с.
9. Маркова Н. В. Педагопчш засади д1яльност1 сощального педагога з формування гендерноl культури старшокласниюв : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Н. В. Маркова. - Луганськ, 2010 - 22 с.
10. Саблина Н. А. Толерантность как способ гармонизации семейных отношений в России: автореф. дисс. ... канд. социол. наук: 22.00.04 / Н. А. Саблина. Иркутск, 2006 - 18 с.
УДК 316.61:374
О. В. ЛИТОВЧЕНКО
ПРОБЛЕМА «СОЩАЛЬНЕ-ШДИВ1ДУАЛЬНЕ» У КОНТЕКСТ СОЩАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТ1 У ПОЗАШК1ЛЬНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Представлено теоретичт аспекти проблеми свального та iндивiдуалъного у контекстi до^дження сощального становлення особистостi, ролi позашюлъних навчалъних закладiв у цих процесах.
Ключовi слова: соцiалъне становлення особистостi, соцiалъне-iндивiдуалъне, соцiалънiстъ, соцiалъна педагогжа, позашюлъний навчалъний заклад.
