CC BY
25
УДК 340.1
Уляна Парпан
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмшютративного та шформацшного права, Навчально-наукового шституту права та психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка",
uparpan35@gmail.com
СТРАТЕГ1ЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
© Парпан У., 2017
У статт визначено стратегiчний потенцiал реформування системи вищоТ освiти УкраТни у контекст аналiзу сучасних соцiокультурних змш та iнтеграцiйних процес1в в европейський освiтнiй простiр. З'ясовано, що в умовах шновацшного розвитку змiнюeться функщональна роль освiти: iз транслятора знань i генератора специфiчних навичок i вм1нь вона перетворюеться, по-перше, в безпосереднього виробника знань ц по-друге, в активного учасника процесу трансформацн цих знань у новi продукти, технологи та послуги. Доведено, що украТнська система вищоТ освiти в УкраТш переживае процеси перетворення, як зумовленi, з одного боку, безперервною спонтанною адаптащею до змiнних умов зовшшнього середовища, з iншого -суперечшстю реформ.
Ключовi слова: вища освiта; реформування освiти; освiтянська полгтика; право на вищу освiту; глобашзащя; iнтеграцiйнi процеси; система вищоТ освгти; Закон УкраТни "Про вищу освгту".
Ульяна Парпан
СТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
В статье определено стратегический потенциал реформирования системы высшего образования Украины в контексте анализа современных социокультурных изменений и интеграционных процессов в европейское образовательное пространство. Установлено, что в условиях инновационного развития меняется функциональная роль образования: с транслятора знаний и генератора специфических навыков и умений она превращается, во-первых, в непосредственного производителя знаний и, во-вторых, в активного участника процесса трансформации этих знаний в новые продукты, технологии и услуги. Доказано, что украинская система высшего образования в Украине переживает процессы преобразования, обусловленные, с одной стороны, непрерывной спонтанной адаптацией к меняющимся условиям внешней среды, с другой - противоречием реформ.
Ключевые слова: высшее образование; реформирования образования; образовательная политика; право на высшее образование; глобализация; интеграционные процессы; система высшего образования; Закон Украины "О высшем образовании".
Ulyana Parpan
PhD, Assoc. Prof.,
Educational and Research Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Administrative and Information Law
STRATEGIC POTENTIAL FOR REFORMING HIGHER EDUCATION SYSTEM IN UKRAINE
The article defines the strategic potential of reforming the system of higher education of Ukraine in the context of the analysis of modern socio-cultural changes and integration processes in the European educational space. It is found out that in the conditions of innovative development the functional role of education changes: from the translator of knowledge and the generator of specific skills and abilities it turns, firstly, into the direct producer of knowledge and, secondly, in the active participant of the process of transformation of this knowledge into new products, technology and services. It is proved that the Ukrainian system of higher education in Ukraine is undergoing transformation processes, which, on the one hand, is conditioned by continuous spontaneous adaptation to changing environmental conditions, on the other hand, the contradiction of reforms.
Key words: higher education; reforming education; educational policy; the right to higher education; globalization; integration processes; higher education system; Law of Ukraine "On Higher Education".
Постановка проблеми. Стрiмкий поступ постшдустрГального сустльства, пов'язаний i3 глобалiзацiйними процесами, е визначальним у розвитку вищо! освГти початку ХХ1 ст. Укра!на, будучи одтею i3 кра!н, у якш вища освгга е доволi консервативною, зберГгаючи традицп минулого, поступово запроваджуе свгговг зокрема, европейсью стандарти вищо! освгга, яка призведе до яюсного оновлення не лише освггаього середовища, але й сустльства загалом.
Аналiз сучасних европейських та впчизняних тенденцш вищо! освгги засвщчив актуальтсть переходу вщ просто! пошформованосп чи навпъ просвггаицтва на вищий рiвень формування компетентносп майбуттх фахiвцiв. На чаш така система вищо! освгга, суть яко! у високих знаннях, компетенщях, педагопчних новащях, у тому, щоб створювати власну систему дiяльностi, легко адаптуватися до змш життя, розвивати власну компетентшсть.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання щодо проблем ефективного реформування освгш, i вищо! зокрема, порушувалися в останне десятирiччя в працях таких науковщв, як В. Андрущенка, Г. Артемчука, М. Свтуха, B. Лугового, В. Коцура, В. Кременя, М. Згуровського, В. Огнев'юка, В. Войтенка, В. Яблонського та ш. Проблеми та етапи становлення приватно! вищо! освгш висвгшеш в працях I. Тимошенка i В. Огаренка.
Ус щ автори так чи шакше розглядають питання, яю стосуються переосмислення свггоглядно-щншсних основ сучасного простору вищо! освгга в сучасних сощокультурних умовах. Водночас на сьогодш бракуе комплексних дослщжень специфши штеграцшних процесГв у впчизняному просторГ вищо! освгга. Недостатньо дослщженими залишаються змютовГ та структурн особливосп становлення освггаього простору у перюди активних сощальних перетворень.
Мета статт - визначити стратепчний потенщал реформування системи вищо! освгга Укра!ни у контекст аналГзу сучасних сощокультурних змш та штеграцшних процесГв в европейський освггаш проспр.
Виклад основного матерiалу. Пiдвищення рiвня вщповщносп освiти вимогам сучасностi й реалiзаци освнянсько! полiтики в сферi якосп можливе лише за умови урахування функцп сучасно! школи як сощального iнституту. I! функцiя полягае в оновленш соцiальних цiнностей i норм шляхом вироблення нових та переймання прогресивних цшностей зi свiтового освннього досвiду, адекватних соцiально-iсторичним умовам Укра!ни [1, с. 13].
Необхiдно тдкреслити, що вища освiта здiйснюеться як процес передачi знань, навичок, умшь, суспiльного досвiду та традицiй, тому виршальним тут виступае науково-викладацький склад вищо! школи. Вiд кiлькостi та якосп науково-педагогiчних кадрiв залежить ефективнють та перспективи розвитку кожного конкретного вищого навчального закладу [2]. Подолання традицшного сформованого масово-репродуктивного характеру розвитку вищо! освни полягае у виведення И на особистюний рiвень, велику роль у цьому процес вдаграють законодавчi iнiцiативи про вищу освну, покликанi не лише формалiзувати И основш положення, але й кардинально вплинути на И подальше становлення i европейський поступ.
Констатуемо той факт, що збереження й академiчно!, i правово! самобутностi внчизняно! вищо! школи на тлi необхщно! штеграцп у европейський освiтнiй простiр е, на наш погляд, головним завданням нишшньо! освнньо! полiтики уряду [3, с. 474-475].
Дотримуемося думки про те, що тд системою державних оргашв i установ, що забезпечують реалiзацiю конституцiйного права на вищу освггу, слiд розумiти сукупнiсть таких, що взаемоддать i у порядку шдпорядкованосп, так i рiвноправних самоврядних систем, виступають структурними елементами, основним завданням яких е регулювання процесу реалiзацil конституцiйного права на вищу освну шляхом здiйснення свое! компетенци в частинi створення нормативно-правово! бази у сферi вищо! освiти, безпосереднього виконання i дотримання нормативних документа, контролю та нагляду за виконанням встановлених норм, захисту порушених прав. При цьому важливим фактором тако! взаемоди е розмежування компетенцш структурних елементiв системи таким чином, щоб !х повноваження не перетиналися, але в той же час не залишалося сфери, не вщнесено! до предмета вщання органу ще! системи [4, с. 145].
Зазначаемо, що вища освна з елiтарним за своею суттю процесом "передавання знань та вмшь вiд вчителя до учня"; вона все бiльше перетворюеться на певний, хоча i досить специфiчний, сектор сфери послуг ("вища освгга як рiзновид послуг") [5, с. 5]. На вшх стащях розвитку суспiльства на освiту i науку покладалися функци основного рушiя прогресу. Немае сумнiву, що вони е найефектившшою сферою iнвестування, адже освт вiдводиться прiоритетне мiсце у вихованш i формуваннi в тдростаючого поколiння свiтогляду громадянина, патрiота, висококвалiфiкованого фахiвця. Громадяни, якi здобули освпу належного рiвня, стають головною продуктивною силою, джерелом духовно! культури суспшьства [6, с. 277].
Вiдтак, реформування освни в Укра!ш, яке розпочалося тсля проголошення нею незалежностi, було зумовлено вщразу трьома причинами: значними соцiально-економiчними трансформацiями в кра!ш, змшою векторiв у полiтичному, соцiальному та економiчному розвитку держави; поширенням глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв у свт, бурхливим розвитком iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Обравши европейський вектор розвитку, практично через невеликий юторичний промiжок часу вщ проголошення незалежностi Укра!на приедналася до Болонського процесу, що також викликало не тшьки значш змiни у змют й органiзацil вищо! освни, а й вплинуло на вш iншi ланки освiти [7, с. 38].
Отже, освна - це суспшьне явище, яке впливае на вш сфери економiчного життя суспшьства та е вагомим елементом на шляху досягнення високих темтв економiчного зростання та його добробуту. Устшне реформування вищо! освiти в умовах ринкових вщносин та глобалiзацiйних процешв, реалiзацiя потреб особистостi у вищш професiйнiй освiтi, розвиток державно! i недержавно! освiти - все це потребуе удосконалення практичних форм i методiв державного регулювання освiтньо! сфери, тдвищення ефективностi управлiння вищою освною на вiдповiднiй науково-теоретичнiй основi [8].
Вважаемо, що важливими на сьогодш е перетворення застаршо! системи вищих навчальних закладiв, притаманних минулому, до стану шновацшно!, що вщповщатиме запитам i потребам
сучасно! людини [9, с. 449], "... тдготовка знанневого працiвника не обмежусться отриманням базово! вищо! освiти лише за рахунок засвоення стандартних програм ВНЗ. Його вщмшною особливютю е участь в освоент i творент знань. Переважно такi працiвники, на вщмшу вiд звичних, рутинних послуг у виробничому чи управлшському процесс надають аналiтичнi послуги, в основi яких створення, модифiкацiя i синтез знань" [10, с. 11].
На думку деяких дослщниюв, виршальними для вищо! школи повиннi стати вщповда на запитання: якi знання необхщт студенту для успiшно!' професiйно!' дiяльностi? Здобуття вищо! освiти не е гаранпею працевлаштування майбутнього фахiвця. Бшьшють наших випускникiв не можуть знайти роботу за одержаною спецiальнiстю. Це пов'язано з тим, що система вищо! освгги недостатньо орiентована на ринок пращ, ^ як наслщок вiдсутня зацiкавленiсть пiдприемств i оргашзацш у проведеннi виробничих практик та запрошент молодих фахiвцiв на роботу. Крiм того вiдсутня сучасна система працевлаштування випускниюв вищих навчальних закладiв. Необхiдно створити таку модель системи вищо! освгш, у якiй державне замовлення би точно вщповщало обсягу та спещальностям, якi затребуванi на даному етат розвитку суспiльства, з урахуванням перспектив його розвитку на найближчi 10 рокiв [2].
Необхщно зауважити, що в умовах шновацшного розвитку змiнюеться функцiональна роль освгш: iз транслятора знань i генератора специфiчних навичок i вмiнь вона перетворюеться, по-перше, в безпосереднього виробника знань ^ по-друге, в активного учасника процесу трансформацi! цих знань у новi продукти, технологи та послуги. Вщповщно, в центр виходить сфера виробництва, передачi та поширення знань, або освiта, що вимагае серйозного перетворення насамперед ВНЗ, бо саме вони перетворюються на ключовий елемент ушх соцiальних i економiчних процесiв, формуючи !х суб'екпв [11].
Поширеною е думка про те, що в умовах глобального ринку освгтш послуги все бшьше набувають ознак товару, на конкурентоздатшсть послуг в сегментi вищо! освгш впливають домiнанти: iнтернацiоналiзацiя освiти як умова здшснення експортно-iмпортних операцiй, яю регулюються фiнансовими i правовими мехашзмами мiжнародного та нацiональних рiвнiв компетентности iнформатизацiя освiти як сукупнiсть ознак якосн надання послуг та !х трансферу в просторi i чаш в умовах глобально! шформатизацп сустльства; масовiзацiя освiти, що забезпечуе масштаби попиту на послуги, цiнову сегментащю ринку [12, с. 200].
Вважаемо, що укра!нська система вищо! освгш переживае процеси перетворення, якi зумовлет, з одного боку, безперервною спонтанною адаптащею до змiнних умов зовтшнього середовища, з iншого - суперечтстю реформ. Водночас, система вищо! освгш глибоко проникае як у сощальну, так i в економiчну сфери, виходить на ринки пращ, товарiв, послуг i капiталу. За таких умов важливими як стимуляторами так i дестимуляторами розвитку дослщжувано! сфери е фiнансовi важелi. Без належного фшансового забезпечення, вища освiта не буде здатна забезпечити кра!т вщтворення та розвиток !! iнтелектуального потенщалу, що негативно вплине на розвиток сустльства [13, с. 277].
Система освгш сустльства мае вщповщати його стратепчним завданням. У Нацiональнiй доктрин розвитку освiти в Укра!нi тдкреслено те, що освiта мае стати стратепчним ресурсом полшшення добробуту людей, забезпечення нащональних iнтересiв, змiцнення авторитету i конкурентоспроможностi держави на мiжнароднiй аренi. Проте стан справ у галузi освiти, темпи та глибина перетворень не повною мiрою задовольняють потреби особистосн, суспiльства й держави. Глобалiзацiя, змiна технологiй, перехiд до шформацшно-технолопчного суспiльства, утвердження прiоритетiв сталого розвитку, iншi властивi сучаснiй цившзацп риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник - основний важшь сучасного прогресу, потребу в радикальнш модернiзацi! галузi; ставлять перед державою, суспшьством завдання забезпечити прюритеттсть розвитку освiти i науки, першочерговють розв'язання !х нагальних проблем.
Згщно iз програмою економiчних реформ Укра!ни на 2010-2014 рр. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка", реформа освгш розглядаеться як необхiдна складова тдвищення конкурентоспроможностi освiти, входження !! в европейський проспр та пiдвищення стандарив життя. Одними iз важливих напрямюв реформування системи освiти, за щею програмою
е: тдвищення самостшносп навчальних закладiв у розпорядженш фiнансовими ресурсами за рахунок розширення можливостей навчальних закладiв залучати додатковi кошти за рахунок легалiзацi! iнституту "ендавменту" - благодiйних цшьових некомерцiйних фондiв; використання грантово! тдтримки дослiдних проектiв та освiтнiх шновацш; розширення списку платних послуг, що надаються за навчальними закладами; забезпечення якосп освни; оптимiзацiя мережi навчальних закладiв з урахуванням демографiчних i економiчних реалiй [14].
Наголошуемо на тому, що позитивним i надзвичайно важливим можна назвати положення Закону Укра!ни "Про вищу освiту" [15], на основi якого власнi надходження державних i комунальних вищих навчальних закладiв можна зараховувати на поточш та/або вкладнi (депозитнi) рахунки установ державних банюв. Зазначенi змiни внесено i до Бюджетного кодексу Укра!ни, що дiйсно дае право вищим навчальним закладам бшьш вiльнiше розпоряджатися власними надходженнями. Вщповщний порядок розмщення вищими i професiйно-технiчними навчальними закладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банюв державного сектору економши тимчасово вшьних бюджетних коштiв, отриманих за надання платних послуг,затверджений Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни у серпнi 2015 р..
Таким чином, правовий мехашзм системи регулювання вищою освпою являе собою сукупшсть мiжнародно-правових актiв, зобов'язань Укра!ни, Конституцi! Укра!ни, законiв Укра!ни, пiдзаконних нормативних правових актiв та шдивщуальних актiв застосування, покликану здшснювати регулювання правовiдносин мiж суб'ектами освнньо! дiяльностi в процесi впливу на сферу освни. Органiзацiйний механiзм регулювання вищо! освни - послiдовно й обгрунтовано застосовувана сукупнiсть органiзацiйно-системного, оргашзацшно-адмшютративного та органiзацiйно-iнформацiйного аспектiв. Особливостями оргашзацшно-правового механiзму державного регулювання трансформацi! вищо! освни е самостiйний розвиток та шновацшна дiяльнiсть, що акцентовано в Закон Укра!ни "Про вищу освпу", а саме: повна автономiя вищих навчальних закладiв, !х право самостшно розпоряджатися власними коштами, свобода у визначенш академiчних стратегiй i пiдходiв [15].
Зауважуемо, що змiст ново! правово! бази е втшенням досвщу минулого i умов сучасного постшдус^ального суспiльства. Зокрема, у 2014 р. прийнято Закон Укра!ни "Про вищу освпу", який став своерщним нарiжним каменем для подальшого поступу вищо! освни. Закладеш принципи вiдповiдають загальноевропейським нормам i принципам сучасностi, як базованi на вiдповiдностi вищо! освни сьогоденню. Зокрема, чiльне мiсце вщведено високому рiвню освiтньо! дiяльностi, яка дае змогу забезпечити на належному рiвнi здобуття особою вищо! освпи за обраною нею фахом; проведення науково! пращ шляхом творчо! дiяльностi усiх часникiв навчально-виховного процесу з метою тдготовки кадрiв вищо! квалiфiкацi!. Вважаемо, що саме це забезпечить належний рiвень економiчного поступу держави та !! громадян. Доволi важливими е положення про патрютичне, правове i екологiчне виховання здобувачiв вищо! освiти через утвердження моральних загальнолюдських цшностей, здорового способу життя, активно! громадянсько! позицi! та сощально! активностi, вмiння до самоорганiзацi! i вiльного мислення, поеднання освiтньо!, науково! та шновацшно! працi. Не менш важливими е створення сприятливих умов для реалiзацi! зазначених положень, розкриття здiбностей i талантiв студентсько! молодо примноження моральних i нацiональних культурних цiнностей, налагодження мiжнародних зв'язкiв. Доволi цiкавим е положення про вивчення попиту на окремi спецiальностi на ринку пращ. Вважаемо, що це передуем пов'язано з моннорингом потреби у забезпеченш тими чи шшими спецiальностями державними мiсцями [15].
Варто тдкреслити, що прийняття Закону Укра!ни "Про вищу освiту" (2014 р.) уможливило осучаснене бачення розвитку ушверситетсько! освiти кра!ни. Основними завданнями вищого навчального закладу (вщповщно до ст. 26) виокремлено: провадження на високому рiвнi освнньо! дiяльностi, яка забезпечуе здобуття особами вищо! освни вщповщного ступеня за обраними ними спещальностями; для ушверситетв, академiй, iнститутiв - провадження науково! дiяльностi шляхом проведення наукових дослщжень i забезпечення творчо! дiяльностi учасникiв освiтнього процесу, тдготовки наукових кадрiв вищо! квалiфiкацi! i використання отриманих результатiв у
освггаьому процесц участь у забезпеченш суспшьного та eK0H0Mi4H0r0 розвитку держави через формування людського капiталу; формування особистосп шляхом патрiотичного, правового, екологiчного виховання, утвердження в учасниюв освiтнього процесу моральних щнностей, сощально! активностi, громадянсько! позицп та вiдповiдальностi, здорового способу життя, умiння вiльно мислити та самооргашзовуватися в сучасних умовах; забезпечення оргашчного поеднання в освiтньому процес освггаьо! науково! та шновацшно! дiяльностi; створення необхiдних умов для реатазацп учасниками освiтнього процесу !хшх здiбностей i талантiв; збереження та примноження моральних, культурних, наукових цiнностей i досягнень суспiльства; поширення знань серед населення, тдвищення освiтнього i культурного рiвня громадян; налагодження мiжнародних зв'язюв та провадження мiжнародноl дiяльностi в галузi освiти, науки, спорту, мистецтва i культури; вивчення попиту на окремi спецiальностi на ринку пращ [15].
Констатуемо, що для украшського сустльства, що вщкривае свою нащональну самоiдентичнiсть, принципове значення мае розробка проблем удосконалення управлшня iнновацiйними процесами у вищш школi, аналiз сучасного стану в^чизняно! системи вищо! освгги, розкриття соцiальних механiзмiв ll шновацшного розвитку .
Як вважае О. Присвгша, е два тдходи до ощнювання та систематизацп мiжнародного партнерства у вищш освт: функцiональний тдхщ, перевагами якого е можливють виокремити види спiвробiтництва та iнструменти оргашзацп партнерства та тдтримки: механiзми фшансово! тдтримки, встановлення партнерських вщносин та сшвробггаицтво мГж окремими навчальними закладами, тдтримка розвитку iнформацiйних технологiй та проведення реформ в державному та шституцшному регулюванш освГти та другий щдхщ, який враховуе ощнку масштабу мГжюродного спiвробiтництва за ознаками механiзмiв, яю були розробленi для сприяння розвитку вищо! освгш i дослщжень, як правило, вони рГзняться в залежносп вщ тюноти спiвпрацi та кшькосп учасникiв [12, с. 203].
Висновки. Таким чином, у сисгсмГ вищо! освГти Украши закладено щонайменше два протирГччя, яю живлять кризовГ явища: 1) протирГччя мГж вшьним ринком працi i системою вузьких спещальностей; 2) протирГччя мГж попитом на вищу освпу i можливостями державного фшансування. Для розв'язання цих протирГч необхiдно якнайшвидше впровадити в повному о6сязГ елементи ринкових вщносин у вищу школу Украши через: 1) Болонський процес у широкому сенс (як творчу адаптащю мiжнародного досвщу функцiонування вищо! освгга в ринкових умовах); 2) Болонський процес у вузькому сенс (як реалiзацiю механiзмiв i засобiв досягнення щлей Болонсько! декларацп).
1. Ншолаенко С. Яюстъ вищог освти Украгни - погляд у майбутне / С. Ншолаенко // Ceim фшанав. - Випуск 3(8). - Жовтенъ. - 2006. - С. 7-22. 2. Киян М., Окладна М., Перевалова Л. Сучасш тенденцИ розвитку вищог освти в Украгш М. Киян, М. Окладна. - URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences (дата звернення: 01.10.2017). 3. Демченко Н. М. Вища школа в Украгш: iсmорико-nравовi аспекти / Н.М. Демченко // Правове регулювання економши. -2012. - № 11-12. - С. 474-482. 4. Якименко О. О. Чинники впливу на реалiзацiю оргатзацшно-правового мехатзму державного регулювання трансформацИ вищог освти в Украгм / О. О. Якименко // Вiсник Нащоналъного утверситету цивтъного захисту Украгни. Cерiя: Державне управлшня. - 2016. - Вип. 2. - С. 141-151. 5. Горбачик А. П. Особливостi менеджменту вищог освти в сучасних умовах / А.П. Горбачик // Актуалъш проблеми сощологп, психологИ, педагогши. -2010. - Вип. 11. - С. 5-20. 6. Римар Ю. М. Стан та перспективи розвитку вищог школи в Украгш / Ю.М. Римар //Biсник Нащоналъного утверситету "Лъвiвсъка полтехтка". Cерiя: Проблеми економши та управлшня. - 2008. - № 628. - С.277-280. 7. Сисоева С. Освтш реформи: освiтологiчний контекст / С. Сисоева // Освiтологiя. - 2013. - Вип. 2. - С. 36-45. 8. Велъчева Н. I. Науково-теоретичш основи державного регулювання вищог освти / Н. I. Велъчева. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 (дата звернення: 11.10.2017). 9. Тоффлер Е. Шок будущого / Е. Тоффлер. - М.: Просвещение, 2004. - 557 с. 10. Вовканич С. Й. Теоретико-
методологячт основи до^дження людського та ттелектуального капталу в знанневомгсткШ економщ: концептуал1зац1я понять / С. Й. Вовканич //Регюнальна економта. - 2007. - № 4. - С. 7-19. 11. Ржетшевська В. В. Проблеми та перспективи функщонування вищих навчальних заклад1в у рег1ональтй тновацттй систем1 / Р. В. Ржетшевська // Ефективна економта. - 2013. - № 3. -URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_3_30 (дата звернення: 12. 10. 2017). 12. Присвтла О. В. Домтанти розвитку вищог освти в умовах глобального ринку освттх послуг: дис. канд. екон. наук / О. В. Присвтла. - Днтропетровськ, 2016. - 276 с. 13. Рибчанська Х. В. Оцтка фтансових важел1в розвитку вищог освти Украгни /Х. В. Рибчанська // Финансы, учет, банки. - 2016. - Вип. 1(21). -С. 276-288. 14. Програма економ1чних реформ Украгни на 2010-2014 рр. - URL: http://www.president.gov.ua/docs/ Programa_reform_FINAL_2.pdf. (дата звернення: 14.12.2017). 15. Про вищу освту: Закон Украгни в1д 01. 07. 2014 р. № 1556-VII. - URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page2 (дата звернення: 15.12.2017) .
REFERENCES
1. Nikolayenko S. Yakist' vyshchoyi osvity Ukrayiny - pohlyad u maybutnye [The quality of higher education in Ukraine is a look into the future]. Svit finansiv. Vol. 3(8). October. 2006. pp. 7-22. 2. Kyyan M., Okladna M., Perevalova L. Cuchasni tendentsiyi rozvytku vyshchoyi osvity v Ukrayini [Contemporary trends in the development of higher education in Ukraine]. Available at: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Conferences. 3. Demchenko N. M. Vyshcha shkola v Ukrayini: istoryko-pravovi aspekty [Higher school in Ukraine: historical and legal aspects]. Pravove rehulyuvannya ekonomiky. 2012. No. 11-12. pp. 474-482. 4. Yakymenko O. O. Chynnyky vplyvu na realizatsiyu orhanizatsiyno-pravovoho mekhanizmu derzhavnoho rehulyuvannya transformatsiyi vyshchoyi osvity v Ukrayini [Factors influencing the implementation of the organizational and legal mechanism of state regulation of the transformation of higher education in Ukraine]. Visnyk Natsional'noho universytetu tsyvil'noho zakhystu Ukrayiny. Seriya: Derzhavne upravlinnya. 2016. Vol. 2. pp. 141-151. 5. Horbachyk A. P. Osoblyvosti menedzhmentu vyshchoyi osvity v suchasnykh umovakh [Features of management of higher education in modern conditions]. Aktual'ni problemy sotsiolohiyi, psykholohiyi, pedahohiky. 2010. Vol. 11. pp. 5-20. 6. Rymar Yu. M. Stan ta perspektyvy rozvytku vyshchoyi shkoly v Ukrayini [The state and prospects of the development of higher education in Ukraine.]. Visnyk Natsional 'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Seriya: Problemy ekonomiky ta upravlinnya. 2008. No. 628. pp.2 77-280. 7. Sysoyeva S. Osvitni reformy: osvitolohichnyy kontekst [Educational Reforms: Educational Context]. Osvitolohiya. 2013. Vol. 2. pp. 36-45. 8. Vyel'cheva N. I. Naukovo-teoretychni osnovy derzhavnoho rehulyuvannya vyshchoyi osvity [Theoretical and theoretical foundations of state regulation of higher education]. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_13 9. Toffler E. Shok budushchogo [Shock of the future]. Moskva: "Prosveshchenie", 2004. 557 p. 10. Vovkanych S. Y. Teoretyko-metodolohichni osnovy doslidzhennya lyuds'koho ta intelektual'noho kapitalu v znannyevomistkiy ekonomitsi: kontseptualizatsiyaponyat' [Teoretiko-metodologicheskie osnovi doslisdzhennya chelovekogo te intelektualnogo kapitalu v znannnevomistkij ekonomi: conceptualizatsii understand]. / Rehional'na ekonomika. 2007. No. 4. pp. 7-19. 11. Rzhepishevs'ka V. V. Problemy ta perspektyvy funktsionuvannya vyshchykh navchal'nykh zakladiv u rehional'niy innovatsiyniy systemi [The problems are the perspective of the function of the whistle-blowing novices in the regional innovative system]. Efektyvna ekonomika. 2013. No. 3: Available at http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2013_3_30. 12. Prysvitla O. V. Dominanty rozvytku vyshchoyi osvity v umovakh hlobal'noho rynku osvitnikh posluh. Dys. kand. ekon. nauk. [Dominanti rozvitku vishcheo osviti in the minds of the global market of osvitni h ambassador.]. Dnipropetrovs 'k, 2016. 276 p. 13. Rybchans'ka Kh. V. Otsinka finansovykh vazheliv rozvytku vyshchoyi osvity Ukrayiny [Assessment of financial leverage for the development of higher education in Ukraine]. Fynansu, uchet, banky. 2016. Vol. 1(21). pp. 276-288. 14. Prohrama ekonomichnykh reform Ukrayiny na 2010-2014 rr. [Program of economic reforms of Ukraine for 2010-2014]. Available at: http://www.president.gov.ua/docs/ Programa_reform_FINAL_2.pdf.. 15. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrayiny vid 01. 07. 2014 r. No. 1556-VII. [About higher education: Law of Ukraine dated 01.07.2014 No. 1556-VII.]. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page2 .
Дата надходження: 24.10.2017р.
