CC BY
27
Обмеження рухово! активностi сприяе зниженню функцiональних можливостей м'язово! системи. Унаслщок обмеження м'язово! активностi виникае детренованiсть серцево-судинно! системи, збiльшуеться частота серцевих скорочень у споко!. Порушуеться також регуляцiя артерiального тиску (вш пiдвищуеться).
Недостатня рухливiсть студентiв i тривале перебування в одному положенш за столом чи партою можуть спричинити порушення постави, виникнення сутулост^ деформаци хребта.
Зниження рухово! активносп у середньому i старшому вщ може прискорити старiння органiзму. Унаслщок сидячого способу життя передчасно виникае слабють та млявiсть м'язiв, порушуеться загальний мозковий кровообш. Хворим, яю тривалий час перебувають на лiжковому режимi, призначають комплекс лiкувально!' пмнастики.
Ходити щоденно довго i в надежному напрямi — це перший, хоч i незначний, але обов'язковий крок до здорового способу життя.
Ще стародавш мислителi Платон i Арiстотель звернули увагу на те, що при ходьбi краще думаеться, що найяскравiшi думки звичайно приходять до людини пiд час прогулянок. Цшеспрямоваш прогулянки дуже кориснi для здоров'я, особливо для тих, у кого робота пов'язана iз сидшням.
Слщ тдкреслити, що при використанш фiзичних вправ необхвдно врахувати стан здоров'я, фiзичнi та психiчнi можливосп, фiзичний розвиток та вiк людини, рiвень тренованостi серцево-судинно! системи.
Фiзичнi вправи слiд розглядати як важливий фактор збереження високо! i продуктивно! не тшьки фiзично!, але i психiчно! активностi людини на довп роки. Люди, якi систематично займаються фiзичними вправа, хворiють на 17,5% менше, нiж тi, хто ними нехтуе (М.К. Фуркало, А.П. Дорогий, 1986).
Фiзичне тренування органiзму людини повинно регулярно здшснюватись на вшх етапах !! розвитку, що забезпечить тривалу молодiсть i старiсть без хвороб, життя з трудовим тднесенням та натхненням.
Висновок. Для збшьшення фiзично! активностi протягом дня потрiбне виконання фiзичних вправ — шлях до здоров'я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанесенко Г.Л. Здоровий споаб життя // Актуальш проблеми здорового способу життя: Тези доповвдей I Украшсько! науково-практично!' конференций — Ки!в, 1992. — С. 3-7.
2. Брехман И.И. Валеология — нака о здоровье. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 208 с.
3. Колбанов В.В. Двигательная активность, образ жизни и здоровья учащихся, студентов, педагогов и физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи. — Гродно, 2001. — 289 с.
4. Мурза В.П. Ф1зичш вправи 1 здоров'я. — Ки!в: Здоров'я, 1996. — 253 с.
5. Свирида С. Навчаемо датей ЗСЖ // Учитель. — 2000. — № 46. — С. 27-31.
6. Сологуб А. Здоровий споаб життя / Рвдна школа. — № 12. — 1995. — 127 с.
Мирон ВАЧЕВСЬКИЙ СУЧАСНА ЕКОНОМ1ЧНА ОСВ1ТА У ШДГОТОВЩ МАРКЕТОЛОГ1В
У статтi висвтлено аспекти економiчноi освiти молодi. Доведено, що навчання вимагае модершзаци системи освiти, вивчення основ економiки, менеджменту, iнформацii, iнтелектуальноi власностi, дисциплiн, як мають вiдношення до формування профестно'1' компетенци майбуттх маркетологiв.
Аналiз останшх дослщжень засвщчуе, що, незважаючи на посилену увагу вчених до проблем оргашзаци економiчно! осв^и, шдготовки майбутшх вчителiв до педагопчно! дiяльностi, деяю важливi аспекти готовноси до формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш в умовах ринково! економши залишаються недостатньо або зовшм не дослщженими. До них належить проблема економiчно! освiти учнiв загальноосвiтнiх шкш та студентiв ВНЗ. А формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш не мае систематизованого характеру, виршуючи лише окремi локальш питання. Запровадження
ступенево! системи освiти потребуе, в свою чергу, якiсно нового тдходу до формування у майбутшх маркетологiв професiйних компетенцiй. У таких умовах здшснюеться безпосереднiй вплив на змют освiти, пов'язаний з ринковою конкуренцiею, виникнення нових вимог на ринку пращ знань iз маркетингу, штелектуально! власностi, економiки, iнформацiйних технологш, вiдповiдних нових професiйних умiнь i навичок. Сьогоднi стае реальним i необхiдним повернення науки до потреб суспшьного виробництва, а виробництва — до науки. Виршення ще! проблеми базуеться на всебiчному розвитку штелектуально! власносп у всiх галузях народного господарства.
Таким чином, виникае суперечшсть мiж вимогами суспшьства та наявним науковим тдходом стосовно пiдготовки фахiвцiв до пращ в умовах ринково! економiки.
Мета статт1 — висвГтлити проблеми тдготовки маркетологiв до сучасних умов ринково! економши iз високим рiвнем професшних компетенцiй.
Реформування освiти в Укра!ш е частиною процесiв оновлення освгтшх систем, що вiдбуваються упродовж останшх двадцяти рокiв у европейських кра!нах i пов'язанi з визнанням значущосп знань як рушiя суспiльного добробуту та прогресу. Ц змiни стосуються створення нових освiтнiх стандартiв, оновлення та перегляду навчальних програм, змюту навчально-дидактичних матерiалiв, пiдручникiв, форм i методiв навчання. Цшеспрямоване набуття молоддю знань, умiнь i навичок, !х трансформацiя у компетентнiсть сприяе як особистiсному культурному розвитковi, так i розвитку технологiй, здатностi швидко реагувати на запити часу. Бшьшють кра!н европи сьогоднi розпочала грунтовну дискусiю навколо проблеми забезпечення людини необхiдними умшнями та знаннями для створення гармоншно! взаемодi! з технолопчно розвиненим суспiльством. Саме тому важливо усвщомити суть поняття "компетентнють" у суспшьств^ що базуеться на знаннях, обiзнаностi, авторитетностi. Важливо розумiти, яко! саме компетенцi! необхiдно навчити i як, що мае бути технолопею навчання для досягнення визначених результат навчання. Цi питання автор розкривае у робот [2].
За роки незалежност Укра!ни сформовано основне законодавче поле освгтянсько! галузi, розроблено нормативно-правову базу для створення i розвитку нащонально! системи освiти. Як вщзначав на II всеукра!нському з'!здi пращвниюв освiти Мiнiстр освiти i науки Укра!ни В. Кремень "Цшеспрямовано i послiдовно формуеться державна полiтика в галузi освгш" [4].
Сучасна шкшьна освiта в Укра!нi спрямована на надання учневi необхiдних знань, вироблення умiнь i навичок. За перюд навчання вiн мае опанувати багато фактичного матерiалу. Натомiсть школа сьогодш не достатньо навчае школярiв приймати ршення, використовувати iнформацiйнi та комушкацшш технологi!, критично мислити, вирiшувати конфлшти, орiентуватись на ринку працi, як вщзначено в роботi [5].
У зв'язку з вищесказаним зростае роль економiчно! пiдготовки молодi як незмшного компонента всебiчно! освiти особистостi, одше! з умов успiшного виконання нею професшних функцш. Про це, зокрема, йдеться у робой О. Шпака "Економiчна тдготовка педагогiчних кадрiв в системi безперервно! освгш" [6].
Одним зi шлях1в оновлення змiсту освгти й узгодження його з сучасними потребами, штегращею до европейського та свГтового освiтнiх просторiв е орiентацiя навчання на набуття ключових компетенщй та на вироблення ефективних шляхiв !х запровадження. Така умова вимагае вщ сучасно! школи особливо ршучих реформацiйних пiдходiв до оновлення змюту освгш та до застосування нових педагопчних пiдходiв до навчання, впровадження iнформацiйних та комунiкацiйних технологiй, вивчення основ економiки, яю модернiзують процеси розвитку суспiльства.
При вивченнi основ економши в загальноосвiтнiй школГ учш отримують знання Г уявлення про економГчш явища Г категорп, розвиток держави в минулому, сучасному Г майбутньому. Тюний зв'язок економГки з багатьма дисциплшами, яю вивчаються в школГ, шдвищуе прагнення учшв до самостшностГ, формування чГтких поглядГв на вибГр професп Г сфери трудово! дГяльност [1].
Особливе значення у шдготовщ сучасного спещалюта-маркетолога до роботи в умовах ринково! економГки мае вивчення у закладах освГти дисциплши "штелектуальна власнють", яка передбачае засвоення майбутшми маркетологами основ науково! шформаци, патентознавства, маркетингу, фшаншв. Цг знання допомагають !м орГентуватися у складному ринковому
конкурентному середовищ^ формують творче мислення, здатнiсть до iнновацiйноï дiяльностi. Такий пiдхiд до основних засад змюту осв^и е метою навчання i виховання, бажання i вмшня вчитися, тому комплекс знань, умшь i навичок е основним чинником набуття необхiдних життевих компетенцiй [3].
Одним i3 завдань реалiзацiï освiтньоï Програми е оновлення змюту осв^и, визначення змiсту навчальних гумаштарних та природничо-математичних дисциплiн, вивчення економiчних дисциплiн: менеджменту i маркетингу, шдприемництва та iнформацiï, знань з iнтелектуальноï власностi, а також умiнь i навичок засвоення та практичного застосування цих знань в умовах ринково1' економши.
Випускник вищого педагогiчного навчального закладу з вщповщно1' спецiалiзацiï повинен не тшьки бути особисто шдготовленим до життя в ринкових умовах, але й на належному рiвнi володiти методикою викладання "Основ економiчних знань". Вiд рiвня його професшно1' пiдготовки залежатиме ефективнiсть формування у випускниюв середньо1' загальноосвiтньоï школи готовносп до життя i майбутньо1' професшно1' дiяльностi в ринкових умовах, а також шщативнють, компетентнiсть, творча шдприемливють та дiловитiсть нового поколiння.
Безперечно важливими е знання, вмiння та навички, котрi молодь набувае у процес навчання в школi, професшному середньому закладi та ВНЗ. Набут знання — основа формування у майбутшх фахiвцiв професiйних компетенцiй, що пов'язано з багатьма чинниками, оскшьки саме компетенция дозволяе визначити готовнють випускника ВНЗ до життя, його подальшого розвитку й активно!' участ в дiяльностi суспiльства.
Наш шдхвд щодо розв'язання цих та шших проблем мае системно-узагальнюючий характер. Ми намагаемося переосмислити методологда, теоретико-методичнi засади формування професшних компетенцш, провести дiалектико-методологiчний аналiз цього явища, узагальнити юнуючий напрямок розвитку iнтелектуальноï творчостi випускника ВНЗ, застосувати сучасш психолого-педагогiчнi чинники щодо методiв та засобiв реалiзацiï як новоï системи формування у майбутшх маркетолопв професiйних компетенцiй, так i особистюно-орiентований пiдхiд у навчанш й вихованнi на основi безперервноï освiти "школа — ВНЗ". У школi змiст освiти мае включати вивчення основ економiки, а формування майбутньоï професiï у ВНЗ повинно вщбуватися через засвоення знань iз науковоï iнформацiï, патентознавства та маркетингу, яю сприяють розвитку знань iз iнтелектуальноï власностi як науки, що в ринковш економiцi застосовуеться у всiх галузях людськоï дiяльностi.
Вивчення студентами основ iнтелектуальноï власносп — основ економiчних знань, шформаци, патентознавства, маркетингу: промислового, сфери послуг, маркетинговоï культури, стратепчного, товарноï та iнновацiйноï полiтики, цiновоï полiтики, товарноï полiтики, управлiння трудовими ресурсами, стандартизацп та мiжнародного маркетингу — сприяе розкриттю природних даних молодi, збагачуе ïï духовно, виробляе активну життеву позицiю, залучае до управлiння виробництвом, виконуючи таким чином важливу сощальну функцiю — формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш. Слщ також зауважити, що формування професшних компетенцш грунтуеться на загальнолюдських цiнностях та принципах науковосп, полiкультурностi, свiтського характеру освгги, системностi, iнтегрованостi, едностi навчання й виховання, на засадах гумашзму, демократп, громадськоï свiдомостi, взаемоповаги мiж народами в iнтересах людини, родини, суспшьства та держави.
Отже, вказаш тенденцiï у освiтi в умовах гумашзаци i демократизацiï повиннi поглиблюватися на основi високих професiйних компетенцш у галузi iнтелектуальноï власностi, рацiоналiзацiï й винахiдництва. ïх постiйний розвиток свщчить про можливостi працiвникiв галузей народного господарства вести науковий пошук на кожному робочому мiсцi, максимально використовувати наявш резерви для удосконалення виробництва, технiки й технологiï. А сам розвиток iнтелектуальноï власностi залежить вщ пiдготовки особистостi до трудовоï дiяльностi, що вимагае нових пiдходiв у навчальному процесi як школи, так i вищих навчальних закладiв освiти.
Новий економiчний механiзм використання iнтелектуальноï власностi впливае на динамшу витрат у виробництвi, зокрема на оргашзащю, планування i впровадження у народне господарство новин. Сам процес упровадження техшчних новин мае три основш стадiï: вiд
дослщження до першого виробничого освоення, вiд першого виробничого освоення до масового випуску; вiд виробництва нововведення до його кiнцевого використання споживачем. Сукупшсть цих стадiй складае iнновацiйний процес. Найбiльш вузькими "мюцями" у цьому процесi — е ланки взаемодп науки — техшки — технологiï — виробництва — фшанив — маркетингу — споживання, тобто ланки, де проходить розрив безпосередньоï ди iнновацiйного процесу.
Поглиблення зв'язку iнтелектуальноï власностi з економiкою вщповщае завданням удосконалення господарського механiзму i, у свою чергу, висувае об'ективш вимоги до органiзацiï iнтелектуальноï власност на мiцнiй економiчнiй основi, тдготовки маркетологiв у всiх сферах господарсько1' дiяльностi.
Сьогоднi ми можемо стверджувати, що досягнення у процесi навчання вiдповiдного рiвня знань — це кроки до створення пiдrрунтя для того, щоб основнi результати навчання базувалися на досягненнi випускниками навчальних закладiв необхiдних професiйних компетенцiй.
Аналiз лiтературних джерел, вивчення масового та передового педагопчного досвiду свiдчать, що загальноосв^ня школа, вищi навчальнi заклади, незважаючи на певнi позитивнi зрушення у вивченнi економiчних дисциплiн, не забезпечують належних умов для економiчноï освiти й пiдготовки молодi. Особливо це стосуеться вищих навчальних педагопчних закладiв освiти. Треба подбати, щоб випускники-педагоги мали вiдповiдний рiвень знань, могли вчити учшвську молодь основ штелектуально1' власностi. Адже сьогоднi вчителi недостатньо пiдготовленi до цiеï важливо1' i вiдповiдальноï роботи, не мають знань з маркетингу та патентознавства, i звюно, не можуть дати учням необхiднi знання з шдприемництва, правильно зорiентувати ix у виборi професiï.
Особливо актуальними е дослщження, спрямованi на вдосконалення навчального процесу в Украш, розроблення нових положень, навчальних програм, посiбникiв, пiдручникiв для формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш на основi науково].' шформаци та патентноï документаци, економiчного мехашзму маркетингу, цiновоï системи, фiнансiв та податковоï полiтики, процесу роздержавлення i приватизаци, якi тiсно переплiтаються у навчальному процесс Цi аспекти i зумовили необхщшсть науковоï розробки питань, що стосуються вивчення молоддю основ економши, iнформацiï, патентознавства, маркетингу, створення управлшських систем з iнтелектуальноï власносп, пiдготовки учнiвськоï та студентськоï молодi до набуття професiйниx компетенцiй.
Опрацювання та аналiз результатiв перевiрки ефективносп запропонованоï системи формування професiйниx компетенцш у майбутшх маркетолопв дозволить штенсифшувати вивчення основ наук, з сучасних наукових позицш розглянути роль i мюце економiчноï освiти учнiвськоï молодi та професiйноï освiти випускникiв ВНЗ, штенсифшувати органiзацiю продуктивноï працi, активiзувати iнтелектуальну власнiсть. Такий пiдxiд до побудови новоï системи сприятиме штенсифшаци розвитку науки i теxнiки, здшсненню загальнонаукових мiжпредметниx та мiждисциплiнарниx зв'язюв.
Реалiзацiя моделi формування професiйниx компетенцш у майбутшх маркетолопв потребуе наукового управлшня, пристосування до умов демократизаци та гуманiзацiï загальноосвiтньоï школи. Неможливо шдняти навчально-виховний процес на яюсно новий рiвень без високого рiвня професiйноï готовностi тих, хто безпосередньо запроваджуе в життя соцiальне замовлення суспiльства — пiдготовку фаxiвцiв iз високими професiйними компетенцiями. Будь-яка перебудова навчання — процес складаний i неоднозначний, зокрема, шдхщ до розробки та впровадження в навчальний процес нових програм, пiдручникiв, пошбниюв, апробованi технологи навчання. Сучасна освгта у своему розвитку пiдiйшла до такого рiвня, коли потрiбен i новий напрямок думок i новий шдхвд до навчання на основi нових розробок: пiдручникiв, посiбникiв, навчальних програм, яю б вiдповiдали сучасним вимогам ринковоï економiки.
Висновки. За результатами дослщження висуваються i рекомендуються такi основнi теоретичнi висновки, що характеризують позицiю автора.
1. Розглянувши загальний стан системи економiчноï осв^и в нашiй краïнi, можна констатувати, що вона е важливою умовою формування у майбутнix маркетологiв професшних компетенцш для життя i роботи у цившзованому суспшьствь ïï необхщшсть диктуеться сучасним станом розвитку економши i суспiльства, глибокими перетвореннями в нашш краïнi.
Економiчна освпа е органiчною складовою загальноï середньоï освiти i повинна вщображати ïï загальнi тенденцiï, розвиватися i реформуватися разом з нею.
Серед найважливших проблем можна видшити кадрову, матерiально-технiчного забезпечення, якостi пiдручникiв та змюту навчання, стану невизначеносп економiчноï науки, проблему впровадження "Основ економiчних знань", "Патентознавство", як обов'язкових шкшьних предметiв, вивчення у вищих навчальних закладах куршв "Основи науковоï шформацй", "1нтелектуальна власнiсть", удосконалення курсу "Маркетинг". Ус цi проблеми взаемозв'язанi, жодноï з них не можна вилучити чи обминути.
Виршення проблем економiчноï освiти, формування у молодi професшних компетенцш вимагае значних зусиль з боку освггян, управлшщв, широкоï громадськосп та з боку держави, для якоï прiоритетним напрямком полiтики мае стати саме розвиток освгш. При цьому не тшьки школа е вщповщальною за набуття особистiстю необхщних компетенцiй; на ix формування впливають сiм'я, робота, мас-медiа, релiгiйнi та культурш органiзацiï.
2. Чинники, що впливають на засади формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш, пов'язаш iз управлшням iнтелектуальною власнiстю (рацiоналiзацiею i винахщництвом) на промислових шдприемствах, тiсно переплiтаються з пiдготовкою до цiеï дiяльностi студентiв ВНЗ, яю, працюючи, в майбутньому зможуть втшювати набутi знання в практику, шновацшну дiяльнiсть та примножувати багатства i добробут суспшьства. Виконаш дослiдження шдтверджують, що iнтелектуальна власнiсть на шдприемствах ефективна тшьки за умови, що вона стае оргашчною складовою частиною виробничоï дiяльностi трудового колективу та загальними iнтересами суспiльства з шдготовки спецiалiстiв-маркетологiв, випускникiв ВНЗ до участ у розвитку наукового прогресу. У цьому полягае ïï економiчна доцшьнють i вигода.
3. Ефективнiсть розвитку науково-техшчного прогресу в галузях народного господарства суттево знижуеться внаслiдок вщсутносп комплексноï системи розвитку професiйниx компетенцш, вивчення у закладах освгш iнтелектуальноï власностi, здатнiсть особистостi сприймати iндивiдуальнi та соцiальнi потреби та вщповщати на них. Автор розробив i впровадив у навчальний процес загальноосвпшх шкш i вищих навчальних закладiв навчальнi програми i пiдручники з блоку економiчниx дисциплiн, пiдготовки та формування у майбутшх маркетолопв необхщних професшних компетенцш.
4. Перехщ Украши до ринковоï економiки вимагае кардинальних змiн в економiчнiй освiтi школярiв, розвитку таких якостей, як самостшнють i пiдприемливiсть. Вiдповiдно до цього слад виробляти шляхи пiдготовки учнiвськоï та студентськоï молодi до ринковоï системи господарювання i самостiйноï трудовоï дiяльностi. Загальна стратегiя нашоï держави повинна штегруватися до загальноевропейського та свггового спiвтовариства, впровадження системи компетенцш сприятиме сходженню Украïни на мiжнародний рiвень освiтнix досягнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вачевський М.В. Педагопчш аспекти економ1чно1 шдготовки молод1 до вибору професп в сучасних умовах // Актуальш проблеми економ1ки. — 2004. — №1. — С. 190-204.
2. Вачевський М.В. Формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш // Молодь i ринок. — 2004. — №2(8). — С.13-22.
3. Вачевський М.В. Теоретико-методичш засади формування у майбутшх маркетолопв професшно1 компетенци. Монограф1я. — К.: Професюнал, 2005. — 364 с.
4. Кремень В.Г. Освгга у ХХ1 столгтп // Вища школа. — 2002. — №4, 6. — С.9-17.
5. Овчарук О. Компетентност1 як ключ до оновлення змюту освгги. Стратепя реформування осв1ти в Укра1н1. — К.: К.1.С, 2003. — 296 с.
6. Шпак О.Т. Економ1чна шдготовка педагог1чних кадр1в в систем1 безперервно1 осв1ти. — К.: "Четверта хвиля". — 2000.
