Фізична активність як підсистема у формуванні здорового способу життя Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

1гор ШЕРЕМЕТ

Ф1ЗИЧНА АКТИВШСТЬ ЯК П1ДСИСТЕМА У ФОРМУВАНН1 ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Вiдомо, що основними факторами, як визначають здоров'я, е спо^б життя, систематична рухова активнкть, котрi ведуть до пiдвищення працездатностi, зниження ризику захворiти в майбутньому.

Здоровий спошб життя (ЗСЖ) — це реалiзацiя комплексу едино! науково-обгрунтовано! медико-бюлопчно! i сощально-психолопчно! системи профшактичних мiроприемств. Важливим фактором в його формуванш е комплексне використання оздоровчо^зкультурних засобiв.

Людина живе цiлеспрямовано шд час рухово! активностi, а рухова актившсть — це рiзноманiтнi фiзичнi вправи. Ми ставимо питання про використання фiзичних вправ для забезпечення здоров'я здорових людей та в розробщ системи здорового способу життя.

Що таке здоров'я здорово! людини? В здоров'! можна видшити два аспекти: медико-бiологiчний i сощально-гумаштарний. Здоров'я ми розглядаемо як нормальний психосоматичний стан i здатнiсть людини оптимально задовольнити основнi життевi потреби (харчування, здатшсть до фiзичних навантажень, авторегулящя сво!х функцiй, фiзична здатшсть до працi, нормальне адаптування до постшного змiнного зовнiшнього середовища тощо). Здоров'я i е соцiальна можливють, яка опираеться на психофiзiологiчний стимул для впровадження особистих установлень.

В сучасний перюд розвитку суспшьства, ми отримуемо знання з питань: що таке хвора людина, що таке "практично здорова людина". А що таке здоров'я i здорова людина?

Цей невеликий вступ потрiбен для того, щоб показати, що нам потрiбна така система охорони здоров'я, яка б головним роздшом свое! дiяльностi вважала боротьбу за здоров'я здорово! людини. Тшьки таким шляхом ми зможемо зрушити з мертво! точки наше вщношення до здорово! високопрацездатно! людини, людини майбутнього, яка буде будувати високорозвинену укра!нську державу.

Одним iз аспекпв ново! системи охорони здоров'я людини мае бути зв'язок медицини з цшим рядом правових, економiчних, екологiчних, санiтарно-епiдемiологiчних, рекреацшних, фiзкультурно-спортивних i iнших впливiв. А це в свою чергу веде до повно! змши правових i економiчних програм кра!ни в цьому напрямку.

Ми навченi мало турбуватися про свое здоров'я. однак зараз вщомо багато засобiв, що дають змогу без лшаря зберегти здоров'я i бадьорiсть аж до глибоко! старостi. Це фiзичнi вправи. Щоб змщнити серцево-судинну систему, одна надають перевагу б^у, iншi плаванню, лижам чи прогулянщ на велосипедi.

Природш засоби мають велику оздоровчу ефектившсть, приносять справжню радiсть, причому потреба в них i задоволення, яке вони дають, тим бшьш^ чим тривалше !х застосовують.

Якщо вранщ в автобусi, на вулицi чи на робой ви бачите в'ялу, драивливу людину з поганим настроем, то знайте, що вона страждае вщ хрошчного фiзичного недовантаження, що знижуе життевий тонус i одночасно шдвищуе емоцiйну збудливiсть. Тому, якщо людина вранщ прокидаеться дратiвливою i з поганим настроем, негайно треба збшьшити фiзичне навантаження на оргашзм, причому особливу увагу слiд придшяти заняттям у ранковi години.

Ранкова пмнастика — це традицiйний оздоровчий зашб. За !х допомогою розв'язують щлий комплекс завдань: вiд швидко! активiзацi! всiх систем органiзму тсля нiчного сну до розвитку окремих фiзичних якостей i корекцi! деяких дефектiв. Роль фiзично! активностi не заюнчуеться впливом на фiзичне удосконалення. Фiзична активнiсть належить до фiзiологiчно важливих елементiв нормально! життедiяльностi, вона впливае на юстково-суглобовий апарат, кровообщ дихання, обмiн речовин, ендокринну рiвновагу, на дiяльнiсть нервово! та шших систем органiзму. Тому адекватний рiвень рухово! активностi гармонiйно формуе оргашзм анатомiчно i функцiонально, переважно визначае стшюсть людини до несприятливих умов навколишнього середовища, до хвороботворних факторiв.

180

Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2007. — №°2.

Обмеження рухово! активностi сприяе зниженню функцiональних можливостей м'язово! системи. Унаслщок обмеження м'язово! активностi виникае детренованiсть серцево-судинно! системи, збiльшуеться частота серцевих скорочень у споко!. Порушуеться також регуляцiя артерiального тиску (вш пiдвищуеться).

Недостатня рухливiсть студентiв i тривале перебування в одному положенш за столом чи партою можуть спричинити порушення постави, виникнення сутулост^ деформаци хребта.

Зниження рухово! активносп у середньому i старшому вщ може прискорити старiння органiзму. Унаслщок сидячого способу життя передчасно виникае слабють та млявiсть м'язiв, порушуеться загальний мозковий кровообш. Хворим, яю тривалий час перебувають на лiжковому режимi, призначають комплекс лiкувально!' пмнастики.

Ходити щоденно довго i в надежному напрямi — це перший, хоч i незначний, але обов'язковий крок до здорового способу життя.

Ще стародавш мислителi Платон i Арiстотель звернули увагу на те, що при ходьбi краще думаеться, що найяскравiшi думки звичайно приходять до людини пiд час прогулянок. Цшеспрямоваш прогулянки дуже кориснi для здоров'я, особливо для тих, у кого робота пов'язана iз сидшням.

Слщ тдкреслити, що при використанш фiзичних вправ необхвдно врахувати стан здоров'я, фiзичнi та психiчнi можливосп, фiзичний розвиток та вiк людини, рiвень тренованостi серцево-судинно! системи.

Фiзичнi вправи слiд розглядати як важливий фактор збереження високо! i продуктивно! не тшьки фiзично!, але i психiчно! активностi людини на довп роки. Люди, якi систематично займаються фiзичними вправа, хворiють на 17,5% менше, нiж тi, хто ними нехтуе (М.К. Фуркало, А.П. Дорогий, 1986).

Фiзичне тренування органiзму людини повинно регулярно здшснюватись на вшх етапах !! розвитку, що забезпечить тривалу молодiсть i старiсть без хвороб, життя з трудовим тднесенням та натхненням.

Висновок. Для збшьшення фiзично! активностi протягом дня потрiбне виконання фiзичних вправ — шлях до здоров'я.

Л1ТЕРАТУРА

1. Апанесенко Г.Л. Здоровий споаб життя // Актуальш проблеми здорового способу життя: Тези доповвдей I Украшсько! науково-практично!' конференций — Ки!в, 1992. — С. 3-7.

2. Брехман И.И. Валеология — нака о здоровье. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 208 с.

3. Колбанов В.В. Двигательная активность, образ жизни и здоровья учащихся, студентов, педагогов и физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи. — Гродно, 2001. — 289 с.

4. Мурза В.П. Ф1зичш вправи 1 здоров'я. — Ки!в: Здоров'я, 1996. — 253 с.

5. Свирида С. Навчаемо датей ЗСЖ // Учитель. — 2000. — № 46. — С. 27-31.

6. Сологуб А. Здоровий споаб життя / Рвдна школа. — № 12. — 1995. — 127 с.

Мирон ВАЧЕВСЬКИЙ СУЧАСНА ЕКОНОМ1ЧНА ОСВ1ТА У ШДГОТОВЩ МАРКЕТОЛОГ1В

У статтi висвтлено аспекти економiчноi освiти молодi. Доведено, що навчання вимагае модершзаци системи освiти, вивчення основ економiки, менеджменту, iнформацii, iнтелектуальноi власностi, дисциплiн, як мають вiдношення до формування профестно'1' компетенци майбуттх маркетологiв.

Аналiз останшх дослщжень засвщчуе, що, незважаючи на посилену увагу вчених до проблем оргашзаци економiчно! осв^и, шдготовки майбутшх вчителiв до педагопчно! дiяльностi, деяю важливi аспекти готовноси до формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш в умовах ринково! економши залишаються недостатньо або зовшм не дослщженими. До них належить проблема економiчно! освiти учнiв загальноосвiтнiх шкш та студентiв ВНЗ. А формування у майбутшх маркетолопв професшних компетенцш не мае систематизованого характеру, виршуючи лише окремi локальш питання. Запровадження

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2007. — №2.

181