Формування знань і умінь студентів у процесі залучення до здорового способу життя Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Ковбан О.Л., Стах1в М.М. ©

Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З.Гжицького

ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ I УМ1НЬ СТУДЕНТ1В У ПРОЦЕС1 ЗАЛУЧЕННЯ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

У сучасному сусmльствi до переважаючих захворювань населення вщносять так зваш хвороби цившзаци, що природно позначаеться на тривалост життя, характеризуючи демографiчну ситуацiю в Укра1ш як несприятливу. Зменшення чисельност населення, висока смертнiсть i низька народжувашсть - це наслiдки найнебезпечшших хвороб, якi е у суспшьствь Встановлено, що двi третини захворювань розвиваються через порушення способу життя. Ц причини можуть бути усунеш волею i бажанням само! людини.

Серцево-судинш захворювання, ожирiння, пухлини, психiчнi розлади -це далеко неповний перелж недуг, що примушують людину страждати.

Особливу заклопотанiсть у цьому питанш викликае стан здоров'я студентсько! молодi та молодого поколiння загалом, чисельшсть якого за даними Всесвггньо! оргашзаци здоров'я становить 30,0 % населення земно! кул1 Це найбiльш мобшьна частина трудових ресурсiв, вiд здоров'я та мщносл яко! залежить подальше соцiально-економiчне благополуччя Укра1ни.

Одним iз найважливiших наслiдкiв науково-технiчного прогресу е зменшення частки м'язових зусиль у житт сучасно! людини. Сьогоднi вони втратили роль "генератора" енерги. Якщо в серединi XIX столiття 94,0 % вае! роботи, що виконувалася на Землi, проводилося за рахунок м'язових зусиль i тiльки 6,0 % забезпечувалося за рахунок "сторонньо!" енерги (води, вiтру, спаленого палива i т. п.), то на межi XX i XXI столт з м'язовою дiяльнiстю пов'язано лише 0,5 %, тодi як 95,5 % забезпечено енерпею рiзноманiтних пристро!в та машин [2].

Ще 100 роюв тому хвороби серця та судин були медичним курйозом, а в наш час бия 50,0 % вЫх випадюв смертi зумовлеш цiею патологiею [1, 3]. Внаслщок серцево-судинних захворювань смертнiсть в економiчно розвинених кра!нах збiльшилася в 5-6 разiв, однак за останнi 10-15 роюв знизилася: в Япони майже на 40,0 %; Австрали на 32,0 %; Фшлянди на 20 %; Англи на 16,0 %; Шмеччиш на 12,0 %.

Позитивш змiни в цих кра!нах сталися завдяки впровадженню державних програм, яю сприяють залученню населення до масових занять фiзичними вправами i спортом.

Найбшьш iстотних результатiв в оздоровленш населення засобами фiзичноl культури i спорту досягли такi кра!ни як Япошя, США, Канада, де оздоровчим тренуванням займаеться вщ 65,0 % до 80,0 % дорослого населення.

© Ковбан О.Л., Стах1в М.М., 2009 320

У Роси не бшьше, шж 5,0 % [2].

Неважко передбачити, що ситуащя аналопчна росшськш складаеться i в Укра!ш. Рiзке погiршення стану здоров'я школярiв стало стiйкою тенденцiею, яка не може не хвилювати батькiв, педагопв, соцiологiв. Стрiмкi змiни соцiально-економiчного розвитку призвели i до змiни способу життя значно! частини суспiльства, що вщбилося на духовному i фiзичному розвитку молодого поколiння. 90,0 % д^ей шкiльного вiку мають вщхилення в станi здоров'я, 50,0 % мають незадовшьну фiзичну пiдготовленiсть, що пщтверджуеться i станом здоров'я призовниюв, внаслiдок якого кожний четвертий отримуе вщтермшування у службi в Збройних Силах [4].

Ан^зуючи стан здоров'я молодих людей у вщ вщ 17 до 23 рокiв, можна вщзначити тi несприятливi чинники, через шкщливий вплив яких пояснюеться зниження 1хньо1 життездатностi. Це захворювання серцево-судинно! системи, органiв дихання, травлення як результат не тшьки впливу навколишнього середовища, несприятливих умов пращ, життя i вiдпочинку, але i результат низько! рухово! активностi. Усе це призводить до зниження захисних сил оргашзму, виникнення простудних захворювань, ожиршня, остеохондрозу, невралги тощо [1, 2, 3].

Автори зазначають, що за час навчання у ВЗО в студенив-медиюв спостер^аеться загострення хрошчних захворювань i системи кровообiгу з 8,6 % на першому кура до 11,7 % на останшх курсах (у чоловшв). У жшок цi показники дещо вищi: вщ 13,8 % - на першому кура до 16,8 % на останшх курсах. У той же час збшьшення серцево-судинних захворювань, як у чоловшв, так i в жшок - з 16,6 % на першому кура до 21,0 % на другому кура [4].

За даними обстеження Б.1. Новжова, що проводилося в Московському державному ушверситеи, у 4 000 студенев зафжсовано попршення стану здоров'я на 2 кура на 8,0 %, на 3 кура на 16,9 %, на 4 кура на 22,2 % [2, 3].

Дослщження, що проводилися одночасно в Житомирському аграрно-еколопчному i Житомирському нащональному ушверситетах показали, що у студенев у вщ вщ 17 до 22 роюв iстотнi проблеми зi здоров'ям: хронiчнi захворювання, iнвалiднiсть, звшьнення вiд фiзичних навантажень. У першому випадку: у студентiв аграрно-екологiчного ушверситету цей показник дорiвнював 17,4 %, а у майбутшх педагогiв 35,5 % [4].

Мета дослщження - вдосконалення методики викладання дисциплiни '^зичне виховання", враховуючи чинники фiзичного i духовного розвитку сучасно! молодi.

Результати дослщження.

З'ясовуючи причини високо! захворюваност студентiв ми дiйшли висновку, що кшьккть здорових i осiб з вщхиленнями в станi здоров'я може мати рiзнi показники, залежно вщ тривалостi перiоду навчання в ВЗО, оргашзаци умов працi та вщпочинку, а також регiональних особливостей.

Однак, тенденщя до погiршення стану здоров'я молодi очевидна. Тривалiсть робочого дня i навчальне навантаження студента складае до 12 годин на добу. А в перюд екзаменацшно! сеси досягае 15-16 годин на добу i це

321

вщбуваеться на фош зниження фiзичних навантажень, вщсутносп ращонального режиму харчування, сну, вiдпочинку, загартовуючих процедур, в умовах збiльшення нервово-психiчно! дiяльностi, що прогресуе в процеш навчання. Шкiдливi звички, що мають мiсце в студентському середовищi, е серйозною передумовою для розвитку рiзних захворювань та предпатологiчних змiн.

Заняття фiзичними вправами i спортом, використання загартовуючих процедур, розумна оргашзащя вдасно! життедiяльностi, орiентацiя на здоровий споЫб життя е життево необхiдними.

З вищевикладеного стають зрозумiдими мiсце i роль неспещально! фiзкудьтурно! освiти i фiзкудьтурного виховання в механiзмi функщонування i розвитку фiзично! кудьтури та И видiв, з метою оздоровдення та виховання молодо

У зв'язку з цим, неможливо переоцiнити важливкть i необхiднiсть не тiдьки самостшних занять фiзичними вправами, аде i навчальних занять з фiзичного виховання. Хоча треба зазначити, що передбачеш програмою заняття обсягом 2-4 обов'язкових години на тиждень, не виршують усiх питань оздоровдення мододi, навт якщо вони проводяться на надежному оргашзацшно-методичному рiвнi. Аде вiдзначимо, що яккно органiзований, емоцiйно насичений педагопчний процес, буде сприяти вирiшенню осв^шх завдань, залученню студентiв до переосмислення цiнностей фiзично! кудьтури. А отримаш знання, умiння i навички зможуть застосувати в практищ повсякденного життя.

З давшх пiр дюдство визнае оздоровчий впдив фiзичних вправ. Бiдьшiсть людей i в наш час цiнять !хнш сприятдивий впдив на органiзм, аде усвщомдено небагато хто займаеться. Знання про корисшсть не призведи до свщомо! необхiдностi, тобто не стали науковими знаннями, що формують свщомкть, принципи поведшки та спонукають до активности

Усунення фiзкудьтурного неуцтва, виховання мiжособистiсного спiдкування, поведiнки в колектив^ органiзацiя здорового змiстовного дозвiддя, вщмова вiд шкiддивих звичок - це и складовi, якi повиннi дягти в основу неспещально! фiзкудьтурно! освгги, що супроводжуеться овододiнням руховими умшнями i навичками.

З урахуванням наведених вище мiркувань ми розгдядаемо знання i умiння як необхiднi важливi компоненти потреб молодо! дюдини, що визначаються багатством i рiзноманiттям емоцш, якi трансформуються в мотиви, штереси, бажання, переконання, iдеали, спонукаючi до ди та досягнення поставдено! мети.

Треба зазначити, що потреби студенев у заняттях рiзними видами рухово! активностi визначаються не тiдьки сумою отриманих знань у галузi фiзичноl кудьтури, рiвнем обiзнаностi, загально! кудьтури конкретного шдивщуума, але i сформованими руховими умшнями i навичками. Це дозводяе мододш дюдинi вiдчувати себе конкурентно-спроможньою особистiстю, яка орiентуеться у виборi засобiв i методiв, необхщних для реалiзацi! завдань, що

322

висуваються для досягнення запланованого результату.

Висновки.

На основi вивченого матерiалу можна стверджувати, що розв'язання питання про змiцнення здоров'я студенев, якi займаються рiзними видами рухово! активности залежить вiд багатьох складових освiти i самого навчального процесу, а саме:

а) отриманих наукових знань про фiзичну культуру i спорт;

б) формування св^огляду з прiоритетом здорового способу життя i турботи про власне здоров'я;

в) розвитку рухових якостей i здiбностей, з метою !хнього використання в практищ повсякденного життя;

г) виховання потреби до самовдосконалення та самотзнання скерованих на формування мети та И реалiзацiю.

Метою подальшого наукового пошуку буде визначення сформованост знань та надбання навичок здорового стилю життя, що запроваджуються на заняттях з "Фiзичного виховання" у студентсько! молодi мiст Львова та Донецька.

Л1тература

1. Аналiз стану здоров'я студенев вищих навчальних закладiв / Г. Грибан, Т. Кутик // Спортивний вкник Приднiпров'я, 2004. - №7. - С. 130-132.

2. Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. - К.: Здоров'я, 1989. - 272 с.

3. Физическая культура студента / Учеб. под. ред. В.И. Клынича. -М.: Гардарики, 2002. - 448 с.

4. Физическая культура и здоровье / Учеб. под ред. В.В. Пономарёвой. - М.: ГОУ ВУНМЦ, 2001. - 325 с.

Стаття надшшла до редакцИ 13.03.2009

323