CC BY
111
особистостi школяра та його шших компетентностей, зазначимо, що предметно-перетворювальна дiяльнiсть розвивае логiчне мислення, умiння аналiзувати й узагальнювати iнформацiю, знаходити причинно-наслiдковi зв'язки, створюе основу осмислення проблем, формування цшностей, умiння бачити й оцшювати результати свое! трудово! дiяльностi, створюе навички сшвроб^ництва. Знання, умiння, навички мають виконувати у трудовому навчанш функцiю не стiльки самостiйних цшей, скiльки засобiв у процесi фiзичного, iнтелектуального, соцiального i духовного розвитку особистост школяра. Важливим стае не наявшсть в iндивiда внутршньо! оргашзацп знань, особистих якостей та здiбностей, а здатнiсть застосовувати набутi компетентносп в життi та навчаннi.
Процес формування технолопчних компетенцiй в учшв основно! школи найбiльш успiшно здшснюеться шляхом широко використання в навчальному процесi творчих робiт школярiв: проектних робгт, дослiдницьких та iнших форм творчо! активностi тощо. Як показують спецiальнi дослiдження та педагогiчна практика, оргашзацшною формою реалiзацil компетентiсного тдходу до технолопчно! освiти можуть стати рiзноманiтнi iнтерактивнi форми й методи навчання, якi приходять на змшу пояснювально-iнформацiйним методам. Поширюються форми, спрямоваш на розвиток дитини, серед яких важливою е самоосвiта школярiв.
Таким чином, формування технолопчно! компетентностi зумовлене педагопчною свiдомiстю вчителя, його творчим, активно — дiевим ставленням до розумшня i впровадження компетентнiсного тдходу на основi сучасно! методики трудового навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абдулина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — М.: Просвещение, 1990. — 141 с.
2. Генецианский В. И. Знание как категория педагогики: опыт педагогической когнитологии. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. — 174 с.
3. Компетенция и компетентность: сколько их у российского школьника? // Народное образование. —2004. — №4. — С. 130-137.
4. Львова Ю. Л Педагогические этюды: Кн. Для учителя. — М.: Просвещение, 1990. — 63 с.
5. Нжолаенко С. М. Яшсна освгта — запорука самореал1заци особистосп // Освгта Укра!ни. — 2007. — С. 59.
6. Пометун О. I. Компетентшсний шдхвд — найважливший ор1ентир розвитку сучасно! освгти // Рщна школа. — 2005. — №1. — С. 65-69.
7. Селевко Г. Компетентности и их классификация // Народное образование. — 2004. — №4. — С. 138-143.
8. Стратегии модернизации содержания общего образования. Материалы разработки документов по обновлению общего образования. — М., 2001.
9. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. — М.: Пед. общество России, 1999. — 318 с.
Роман ГУРЕВИЧ
ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ЗАСОБАМИ МУЛЬТИМЕД1А-ТЕХНОЛОГ1Й
Розглянуто спгввгдношення та взаемозв'язок термтгв "компетенцгя" та "компетенттсть". Визначено поняття "ключова компетенцгя". Наведено перелгк ключових компетенцш у сфер1 освгти. Розглянуто можливостг мультимедга-технологш у формувант тформацшноЧ та комун1кативно1 компетентностI майбутшх педагоггв.
Сучасна втизняна освгта все бшьш цшеспрямовано використовуе компетентшсний шдхщ. З точки зору цього тдходу одним iз головних завдань освгти е формування ключових компетенцш, тобто готовносп тих, хто навчаеться використовувати засвоеш знання, навчальш вмшня i навички, а також способи дiяльностi в реальному житп для виршення практичних i теоретичних задач.
Компетентнiсть — це категорiя, що належить сферi взаемин мiж знаннями i практичною дiяльнiстю людини. Вона iнтегруе знання, вмiння i засвоенi способи дiяльностi стосовно конкретних умов, у конкретнш ситуаци, а мультимедiа дозволяють створити освггне середовище для формування i прояву компетентностi (рис. 1).
Рис. 1. Схема формування ключових компетенции.
Як бачимо, тут використовуються два поняття, що е доволi близькими, i тому треба визначити: що е компетентнють, а що е ключовою компетенцiею?
Компетенцiя в переклавд з латинсько! "еошре1епйа" означае коло питань, в яких людина добре пошформована, володiе знаннями та досвщом. Компетентна в певнiй сферi людина володiе вiдповiдними знаннями та здiбностями, що дозволяють 1и обгрунтовано судити про цю область i ефективно дiяти в нiй.
У методиках навчання окремих предметiв поняття "компетенщя" використовуеться давно, наприклад, лiнгводидактичнi компетенци застосовують у вивченнi мов, комушкативш -в iнформатицi тощо. Останшми роками поняття "компетенцiя" вийшло на загальнодидактичний i методичний рiвень. Це пов'язане з його системно-практичними функщями та штеграцшною метапредметною роллю в загальнш освiтi. Посилення уваги до даного поняття зумовлене також рекомендащями Ради Свропи, що вiдносяться до оновлення освгги, 11 наближенням до замовлення сощуму.
Орiентацiя на компетентшсний пiдхiд приводить у багатьох випадках до необхщност розширення меж осв^нього простору за межi формального в паралельш освiтнi системи неформально! i позаформально! освiти з урахуванням iндивiдуальних iнтересiв i можливостей тих, хто навчаеться.
Вивченню можливостей компетентнюного пiдходу в системi загально! та професшно! освiти присвяченi роботи багатьох дослщниюв, у тому чи^ укра1нських. Зокрема, колективна монографiя "Компетентшсний шдхщ у сучаснiй освiтi: св^овий досвiд та украшсью перспективи" (Н. Бiбiк, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева) [2], де розглядаються питання компетентнюного шдходу до формування змюту середньо! освiти, складовi реалiзацil компетентнiсного шдходу в осв^ньому процесi, наведено перелш ключових компетенцiй, визначених укра1нськими педагогами та ш.
У лiтературi можна зустрiти значну кiлькiсть означень поняття "ключова компетенцiя". У наших дослщженнях ми дотримуемося означення, що розглядае ключовг компетенцИ як важливi специфiчнi компетенци, котрi використовуються в повсякденному житп в процесi здшснення дiяльностi в сферi освiти, на робочому мiсцi або пiд час одержання професшно! шдготовки.
У той самий час, за визначенням росшського науковця Б. Ельконiна, компетентнiсть — це квалiфiкацiйна характеристика iндивiда, взята в момент його включення в певну дiяльнiсть. Оскiльки в будь-яко! дi! е два аспекти: ресурсний i продуктивний, то саме розвиток компетентносп визначае перетворення ресурсу в продукт.
Слщ наголосити, що не мае единого узгодженого визначення i перелшу ключових компетенцiй. Оскiльки компетенци — це, насамперед, замовлення суспшьства до шдготовки його громадян, то такий перелш багато в чому визначаеться угодженою позищею соцiуму в певнш кра!нi або регiонi. Досягти такого узгодження не завжди вдаеться. Наприклад, у процесi виконання мiжнародного проекту "Визначення i вiдбiр ключових компетенцш", що реалiзовувався органiзацiею економiчного спiвробiтництва i розвитку та Нацюнальними iнститутами освiтньо! статистики Швейцарi! i США, строгого визначення ключових компетенцш вироблено не було.
Пiд час симпозiуму Ради Свропи за темою "Ключовi компетенцi! для Свропи" було визначено орiентовний перелiк ключових компетенцш, який нацшював майбутнiх фахiвцiв на таю (Рис. 2 ):
Вивчати:
- ум^и одержувати користь з досвщу;
- оргашзовувати взаемозв'язок сво!х знань i упорядковувати !х;
- оргашзовувати сво! власнi прийоми вивчення;
- ум^и вирiшувати проблеми;
- самостшно займатися сво!м навчанням.
Шукати:
- запрошувати рiзнi бази даних;
- опитувати оточення;
- консультуватися у експер^в;
- одержувати шформащю;
- ум^и працювати з документами i класифiкувати !х.
Думати:
- оргашзовувати взаемозв'язок минулих i нишшшх подiй;
- критично вiдноситися до того або шшого аспекту розвитку наших суспшьств;
- умiти протистояти невпевненосп i складностi;
- займати позищю в дискусiях i виковувати свою власну думку;
- бачити важливють полiтичного i економiчного оточення, в якому проходить навчання i робота;
- оцшювати соцiальнi звички, пов'язаш зi здоров'ям, споживанням, а також iз навколишнiм середовищем;
- ум^и оцiнювати витвори мистецтва i лтератури.
Спiвробiтничати:
- умiти спiвробiтничати i працювати в групi;
- ухвалювати рiшення — узгоджувати розбiжностi i конфлiкти;
- умiти домовлятися;
- ум^и розробляти i виконувати контракти.
Прийматися за справу:
- включатися в проект;
- нести вщповщальшсть;
- входити до групи або колективу i робити свш внесок;
- доводити солщарнють;
- ум^и органiзовувати свою роботу;
- ум^и користуватися обчислювальними i моделюючими приладами.
Адаптуватися:
- ум^и використовувати новi технологи шформацп i комушкаци;
- доводити гнучюсть перед можливiстю швидких змiн;
- демонструвати стшюсть перед труднощами;
- ум^и знаходити новi розв'язки [5].
Анатз даного перелiку компетенцiй показуе !х достатню креативну спрямованiсть, хоча i не завжди в явному вигляд^ а як пiдготовчий етап до творчосп. До власне креативних компетенцш з даного списку можна вщнести: "ум^и одержувати користь з досвщу", "ум^и вирiшувати проблеми", "оргашзовувати взаемозв'язок минулих i нинiшнiх подш", "умiти знаходити новi розв'язки". В той самий час, вказiвки на даш вмiння ще недостатньо для того, щоб цiлiсно представити весь комплекс знань, умшь, способiв дiяльностi i досвiду учня вiдносно його креативних компетенцш.
У програмних документах щодо модершзацп укра!нсько! освiти видшено наступнi ключовi компетенцй:
- компетенцй в сферi тзнавально! дiяльностi, засноваш на засвоеннi способiв самостiйного набуття знань з рiзних джерел шформацп;
- компетенцй в сферi суспшьно! дiяльностi;
- компетенцй в сферi трудово! дiяльностi;
- iнформацiйнi i комунiкативнi компетенцi!.
Аналiзуючи рiзнi шдходи до ключових компетенцiй, ми видшили унiверсальне iнварiантне ядро в рiзних пiдходах: це iнформацiйна та комушкативна компетенцi!. Особлива роль !х полягае в тому, що вони е основою шформацшно! дiяльностi як головного виду дiяльностi в iнформацiйному суспшьстта, а також основою для освоення i використання iнформацiйних i телекомуткащйних технологiй.
Для реалiзацi! компетентнiсного тдходу в системi загально! освiти необидна шдготовка i перепiдготовка вчителiв, здатних в реальнiй життевiй i профешйнш дiяльностi застосовувати засвоенi знання й умшня. Це вимагае змiни традицшного навчального процесу, оскiльки для формування компетентно! людини необхщне створення особливих навчальних ситуацiй, що грають роль моделей реальних життевих ситуацш, а також здшснення ефективного контролю за дiяльнiстю тих, хто навчаеться, у робой з цими моделями.
Основний шдхщ, прийнятий у нашiй робой полягае в тому, що щ ситуацл можна створити в спещальних навчальних середовищах, використовуючи сучаснi мультимедiа-технологi!.
Надалi пiд освттм мультимедга ми розуштимемо дидактичний програмний засiб, котрий пред'являе освiтнiй змiст в штерактивнш формi за допомогою рiзних вцщв iнформацi!, iнтегроване використання яких сприяе пiдвищенню ефективностi тзнавальних процесiв.
Мета дослщження полягала в тому, щоб визначити дидактичнi моделi i принципи формування iнформацiйно! та комунiкативно! компетенцш на основi мультимедiа-технологiй для шдготовки майбутнiх вчителiв до реалiзацi! компетентшсного пiдходу i розробити на !х основi методичну систему для вщкрито! освiти.
Найадекватнiшою методикою використання мультимедiа — технологiй для формування компетенцш слугують активнi методи навчання, до яких вщносяться кейс-метод, метод керованого вщкриття, метод проектiв i портфельний пiдхiд ("портфолiо").
Iндивiдуалiзацiя навчання в умовах розвитку ключових компетенцш вимагае проведення мошторингу пiзнавального стилю студенев, розширення дружньо! iнтерактивностi мультимедiа-технологiй за рахунок використання системи програмних вiртуальних агента, що дозволяють реалiзувати особисто орiентований i практико-орiентований пiдходи. Методична система шдготовки майбутшх вчителiв до використання мультимедiа-технологiй в умовах компетентшсного пщходу визначаеться в даний час розвитком змюту навчання, спрямованим на освоення i використання мультимедiа- технологш i методики навчання, що використовуе сучасш дiяльнiснi моделi (метод проекпв, кейс-метод), особистiсно орiентованi засоби мультимедiа.
На основi вивчення структури професшно! дiяльностi вчителя, нами були видшеш основнi компетенцi!, якi визначають стутнь його готовностi до самостiйно! роботи в умовах вщкрито! освгти:
- гнформацШна (як ушверсальш способи пошуку, одержання, обробки, представлення i передачi шформацп, узагальнення, систематизацiï i перетворення шформацп в знання);
- моделююча (як ушверсальна дослiдницька, що розвивае розумшня i логiчне мислення);
- контрольно-оцгнна, гностична (якюш i кiлькiснi оцшки, самооцiнка, "портфельний шдхвд");
- мобШзацтна (як штегращя управлiнськоï, менеджеральноï, оргашзацшно].', конструктивноï);
- культурно-цгншсна (що включае погляд на освiту як на освоення культурних i iнтелектуальних цшностей, покликана реалiзувати принципи громадянськоï освгти);
- комуткативна (що сприяе сощатзацп, розвитку навичок спiлкування, продуктивно!' комушкацп, спiвпрацi, самонавчання у вiдкритому освгтньому просторi, життя в полiкультурному суспшьств^ толерантностi).
Системотвiрними в цьому списку е шформацшш i комунiкативнi компетенци. Саме щ компетенцiï е основою системи неперервноï освiти, що мае на увазi вмiння знаходити, ощнювати i використовувати в професiйнiй педагопчнш дiяльностi необхвдну iнформацiю. Крiм того, шформацшш i комушкативш компетенцiï стають необхщним елементом соцiалiзацiï особи, як вщзначав наприклад, один iз провщних росiйських фахiвцiв в галузi соцiальноï iнформатики К. Колiн [1, 22]. Природним середовищем формування цих компетенцш е мультимедiа -технологiï.
Мультимедiа-технологiï можна визначити як систему комп'ютерних iнформацiйних технологiй, що можуть бути використаними для реалiзацiï iдеï об'еднання рiзнорiдноï iнформацiï в едине комп'ютерне iнформацiйне середовище. Кожна iз мультимедiа-технологiй володiе своею схемою об'еднання, якш пiдкоряються мультимедiа-редактори, що призначенi для створення мультимедiа-продуктiв у рамках даноï технологи, самi мультимедiа-продукти i педагопчш технологiï ix використання. 1стотне розширення можливостей мультимедiа-технологiй дають так зваш гiпермедiа-теxнологiï. Ми розумiемо гiпермедiа як розподшену в комп'ютернiй мереж гшертекстову структуру мультимедiа. Найбiльш близьке нам визначення цiеï технологи, дане Д. Парк (D. Park): Гiпермедiа — це мультимедiа, iнтегруюче структурнi характеристики систем управлшня базами даних; психолопчш методи для представлення знань i техшчш методи пiдтримки процесiв взаемодп людина-комп'ютер. У деяких роботах шдкреслюеться, що гiпермедiа — це мехашзм зовнiшнього представлення активних мережних структур людського пiзнання [6, 82]. Прихильники гiпермедiа-систем уважають, що вони моделюють асоцiативну пам'ять i тим самим сприяють бiльш тривалому запам'ятовуванню i активiзацiï логiчного мислення.
Можливостi мультимедiа- i гiпермедiа-теxнологiй дозволяють активно ïx використовувати майбутнiми вчителями для освоення компетентнюного пiдxоду, для пiдготовки iнтерактивниx дидактичних матерiалiв.
Суть процесу навчання полягае в тому, що викладач сприяе студентовi у використанш знань для виршення певноï проблеми. Все це характеризуемся певною крапкою в час i просторi, де стосунки "викладач-студент" заснованi на iдентифiкацiï проблеми i побудовi вiдповiдного знання. Частше всього, студент потребуе допомоги i пояснення; при цьому середовище вiртуального навчання i мультимедiа-теxнологiï якраз зможуть допомогти в iдентифiкацiï конкретних ускладнень i iндивiдуальноï допомоги конкретному студенту в ситуацп вирiшення проблеми i розвитку конкретноï компетенц^. На рис. 3 представлено схему взаемодш мiж викладачем i студентом пiд час виршення проблем в умовах занурення учасниюв освiтнього процесу в гiпермедiа-середовище.
На сxемi прийнятi наступнi позначення: С — студент, В — викладач або електронний посередник, РПРС — ршення проблем реального св^у. РПМС — ршення проблем у модельнш ситуацп; ПРС — проблеми реального свггу, К — компетенци, З — знання.
Дослiджуючи роль комушкацн мiж учасниками освгтнього процесу в умовах вiртуального навчання, ми довели необхщшсть введення в осв^ш мультимедiа штелектуальних програмних персонашв або агентiв, яю забезпечують керiвництво i психологiчну шдтримку в процесi розв'язання навчально! задача
Слiд зазначити, що iнтелектуальнi програмш агенти дозволять подолати психологiчний бар'ер вщчуження, розв'язати проблему вiдторгнення мультимедiа педагогами, сприятимуть "пожвавленню" середовища вiртуально! реальностi.
Монiторинг освiтнього стилю студенев у мультимедiа-продуктах i середовищах, визначення дидактично значущих властивостей вiртуальних програмних агенпв, !х адаптованiсть i настроювашсть студентами залежно вiд конкретних освгтшх задач дозволить на практицi реашзувати особисто орiентованi принципи навчання.
У центр методично! системи формування шформацшно! i комунiкативно! компетенцiй майбутнiх учителiв необхiдно помiстити iндивiдуальну систему навчання самого студента, що формуеться i розвиваеться, iнтерферувати !! iз запитами ринку прац1, неформально! i позаформальног освгти, що дозволяе проектувати вщкриту методичну систему, основним засобом i середовищем формування ключових компетенцiй в якш служать мультимедiа-технологi! (рис. 4). Досвщ нашо! роботи свiдчить, що найефектившшою методикою формування iнформацiйно! i комунiкативно! компетенцiй е активнi дiяльнiснi методи навчання: кероване вiдкриття, кейс-стадi, "Портфолю", проектний метод. Зупинимося докладнiше на методi кейс-стадi.
Вщомою особливiстю методу кейс-стадi (Case Study) е створення проблемно! ситуацп на основi фактiв з реального життя. Case — не просто правдивий опис подiй, а единий шформацшно-комушкативний комплекс, що дозволяе зрозумiти ситуащю, висунути гiпотезу, вмiти знайти необхщну iнформацiю, провести дискусiю i зрештою ухвалити правильне рiшення. Будь-яка кейс-ситуащя багатозначна (не мае единого правильного ршення). Навчання на основi кейс-методу базуеться на необхщносп ухвалення рiшень в умовах недолшу або надмiрностi iнформацi!. Остантм часом все популяршшим е представлення кейс-ситуацш у виглядi мультимедiа-презентацi! або WEB-публiкацiй в Iнтернетi. Метод кейс-стадi дозволяе реалiзувати найефективнiшу методику формування шформацшно! та комушкативно! компетенцiй i деяких iнших, представлених на наступному рисунку (рис. 4).
У процесi дослiдження були виявлеш проблеми методичного i психолого-педагопчного плану, пов'язанi з неготовнiстю до ефективно! реалiзацi! розвивальних властивостей штерактивних мультимедiа-середовищ, серед них: iнтенсифiкацiя тдготовки до уроку, ускладнення дiяльностi педагога, зниження уваги студенев до пояснення викладача, тощо. Пiд час анашзу результатiв навчання було встановлено, що основш причини неефективностi використання мультимедiа в умовах компетентнiсного пiдходу пов'язаш як з низькою
iнтерактивнiстю, вщвертютю i дружнiстю бiльшостi мультимедiа-продуктiв, так i з недостатньою квалiфiкацiею педагопв у використаннi сучасних 1КТ.
Для практично! реалiзацi! компетентнiсного пiдходу в системi пiдготовки майбутнiх вчителiв розроблений курс "Мультимедiа в освт", проведена апробащя окремих модулiв даного курсу в методичнш пiдготовцi майбутнiх учителiв трудового навчання, в рамках спецкурсГв проведено вивчення методiв "Кейс-стадГ' i методу "Портфолю" як унiверсальних методiв формування i оцiнки iнформацiйно! i комунiкативно! компетенцiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев А. Л. Компетентносная парадигма в образовании: опыт философско-методического анализа // Педагогика. — 2005. — № 4. — С. 19-27.
2. Компетентшсний шдхвд у сучаснш освт: свгговий досв1д та укра!нськ1 перспективи: Ыблютека з освгтньо! полтики / Шд заг. ред. О. В.Овчарук. — К.: "К.1.С", — 2004. — 136 с.
3. Компетентносп та компетенцп: до визначення понять в укра!нському контексп // Вгдкритий урок. — 2004. — № 17-18. — С. 13-17.
4. Пометун О. I. Компетентшсний пвдхвд — найважливший ор1ентир розвитку сучасно!' освгти // РГдна школа. — 2005. — № 1. — С. 55-69.
5. Совет Европы: Симпозиум по теме "Ключевые компетенции для Европы": Док. DECS/SC/Sec. (96) 43. Берн, 1996. — 511с.
6. Хуторской А. В. Дидактичная эвристика. Теория и технология креативного обучения. — М.: Изд-во МГУ, 2003. — 416с.
Олена СИСОеВА
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ I-II Р1ВН1В АКРЕДИТАЦ11
У данш статт1 розглянуто теоретичнг тдходи до вивчення проблеми професшног компетентностi майбуттх фахгвщв вищих навчальних заклад1в. Акцентуеться увага на ргзних тдходах до визначення поняття компетенцИ i компетентностi. Запропоновано шляхи формування компетентноi особистостi технiчного фахiвця та ттегровано модель ключових компетенцш. Визначено напрямки розв 'язування проблеми формування професшног компетентностi в сучасному свiтi.
Одшею з основних вимог до професшно-техшчно! освгти е вимога забезпечення !! якосн. Головним мiрилом якосп освгти стае компетентнють фахiвця. Професiйно-технiчна освпа все бiльше орiентуеться на тдготовку квалiфiкованого фахiвця вщповщного рГвня та профшю, конкурентноздатного на нацiональному та европейському ринках пращ, компетентного спещалюта, який не ильки вшьно володiе вибраною професiею й орiентуеться в сумГжних галузях дГяльносн, а й готовий до поснйного професшного росту, сощально! та професшно! мобшьносн. Сучасш працедавщ бшьше защкавлеш не в оцшках за засвоеш освГтньо! програми, не ильки в якосп знань, умшь, навичок (ЗУН) майбутнього пращвника, а бшьше в його компетентносп та компетенцп. Лщери бГзнесу защкавлеш у фахГвцевГ, який в оптимальт термши зможе реатзувати певний проект, спрямований на розв'язання проблеми розвитку або виживання оргашзацп (шдприемства).
За останне десятирГччя в усьому свт й в тому числГ в Укра!ш вимоги до результапв освгти формулюються здебшьшого за допомогою категорп компетентнють, компетенцп. Так, вщповщно до Програми Кабшету МшютрГв Укра!ни "НазустрГч людям", серед основних завдань сучасно! школи е формування в учшв загальнонауково!, загальнокультурно!, технолопчно!, комушкативно! i сощально! компетентностей на основГ засвоення системи знань про природу, людину, суспшьство, культуру, виробництво, оволодшня засобами шзнавально! й практично! дГяльносп [1, 3].
Тому ниш зростае увага до вивчення рГзних виявГв компетентносп як передумов на шляху тдготовки особистосп до життево! та професшно! дГяльноси, устшного самоствердження й взаемодп з навколишшм свГтом. Бшьше того, розв'язання проблеми
