CC BY
22
УДК 378.4
М. С. ГОЛОВАНЬ
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ОРГАН1ЗАЦИ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В Ф1НАНСОВОГО ПРОФ1ЛЮ В УМОВАХ КОМПЕТЕНТН1СНОГО
П1ДХОДУ
Описано реалiзацiю компетенттсного тдходу в умовах кредитно-ModynbHoï системи оргатзацп навчання майбуттх фахiвцiв фтансового профтю в eKOHOMÎHHOMy вищому навчальному 3a^adi (ВНЗ). Розкрито систему загальних та профестних компетенцт майбуттх фiнансистiв. Модель методичноï системи складаеться з цыьового, змiстового, процесуального, оргатзацтно-управлтського та результатно-оцтного функщональних компонентiв.
Ключовi слова: компетенттсний пiдхiд, професшш компетенцп, методична система, кредитно-модульна система оргатзацп навчання.
М. С. ГОЛОВАНЬ
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНАЯ СИСТЕМА ОРГАНИЗАЦИИ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ФИНАНСОВОГО ПРОФИЛЯ В УСЛОВИЯХ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА
Описана реализация компетентностного подхода в условиях кредитно--модульной системы организации обучения будущих специалистов финансового профиля в экономическом высшем учебном заведении. Цель обучения сформулирована в виде системы общих и профессиональных компетенций. Модель методической системы состоит из целевого, содержательного, процессуального, организационно-управленческого и результативно-оценочного функциональных компонентов.
Ключевые слова: компетентностный подход, профессиональные компетенции, методическая система, кредитно-модульная система организации обучения.
M. S. GOLOVAN
CREDIT MODULE SYSTEM OF STUDIES ORGANIZATION OF FUTURE FINANCIERS IN CONDITIONS OF COMPETENCY APPROACH
The realization of competence approach is described in the conditions of credit-module systems of studies organization offuture financiers of economic institution of higher education. The teaching purpose is formulated as a system of general and professional competency. The model of the methodical system consists of special purpose, rich in content, procession, organizationally administrative and successfully-evaluative functional components.
Keywords: competence approach, professional competency, methodical system, credit-module system organization of teaching.
Процеси глобалiзацiï та штеграцп cbîtoboï спшьноти, намiри Украши щодо входження в Свропейський осв^нш npocTip зумовили необхщшсть модершзацп системи професiйноï тдготовки майбуттх фахiвцiв. Одшею з передумов входження Украши до европейського та свиового освинього простору е запровадження в систему вищоï освии вимог Болонсько1' деклараци, спрямовано1' на формування загальноевропейсько1' системи вищоï освии i3 спшьними фундаментальними принципами функцюнування. Кредитно-модульна система оргатзацп навчального процесу, ефектившсть яко1' доведено досввдом проввдних европейських i вичизняних вищих навчальних закладiв, та компетенттсний до змюту вищо1' освии, вимагае суттевих змш у пiдходах до формування як змюту навчання, так i його структури та органiзацiï. Особливо1' уваги потребуе проблема розвитку професшно1' компетентност фахiвцiв в умовах кредитно-модульно1' системи органiзацiï навчального процесу.
Стутнь розробленостi проблеми. У контекстi основних положень Болонського процесу в останш роки з'явилися пращ, в яких висвилюються: методологiчнi аспекти дослiджуваноï
проблеми (I. I. Бабин, Я. Я. Болюбаш, В. В. Грубшко, В. С. Журавський, М. З. Згуровський, Ю. К. Рудавський, М. Ф. Степко, В. Д. Шинкарук); проблема модульного навчання, рейтингу та системи залшових одиниць (А. М. Алексюк, В. I. Бондар, П. I. Сшорський, , А. В. Фурман, Н. I. Шиян, П. А. Юцявичене); питання оргашзаци кредитно-модульно! системи навчання (Я. Я. Болюбаш, I. В Мороз, П. I. Сшорський, О. М. Сшрш, М. Ф. Степко, Л. Л. Товажнянський, В. Д. Шинкарук), проектування педагопчних систем i технологiй професшно! пiдготовки фахiвцiв (В. П. Безпалько, В. В. Раевський, I. Я. Лернер, О. В. Пехота, С. О. Сисоева).
Проблему компетентшсного тдходу у навчаннi до^джували росiйськi та украшсьш вченi: В. А Болотов., Н. М. Бiбiк, I. О. Зимня, В. В. Сершов, О. В. Овчарук, О. I. Пометун, Ю. Г. Татур, А. В. Хуторський, В.Д. Шадриков та ш. В останнi роки зрiс штерес до проблеми реалiзацi! компетентнiсного тдходу в умовах кредитно-модульно! системи оргашзаци навчання. Зокрема, в роботах О. М. Бобоново! [1], М. Ю. Кадемп та Л. П. Василевсько!-Скупи [4], Л. Шевченко [7] описано проектування кредитно-модульно! методично! системи тдготовки педагопчних кадрiв до використання шформацшно-комушкацшних технологiй у навчальному процесi в умовах становлення компетентнiсного пiдходу. У робот [3] нами побудована компетентшсна модель випускника економiчного вищого навчального закладу (ВНЗ) напряму пiдготовки «Фшанси i кредит». Невирiшеною залишаеться проблема реалiзацi! компетентнiсного пiдходу в умовах кредитно-модульно! системи оргашзаци навчання майбутшх фахiвцiв взагалi i фiнансового профшю в економiчному ВНЗ зокрема.
Метою статп е розкриття структури кредитно-модульно-компетентшсно! моделi методично! системи навчання майбутшх фахiвцiв фiнансового профiлю в економiчному ВНЗ.
Виклад основного матерiалу. У процес побудови кредитно-модульно! системи оргашзаци навчання майбутшх фахiвцiв фiнансового профшю в умовах компетентшсного тдходу ми дотримувалися таких положень.
Компетентшсний тдхвд - це сукупнiсть загальних принцитв визначення цiлей, добору змiсту освпи, органiзацi! освiтнього процесу i оцшки результатiв освiти. Компетентнiсний пiдхiд означае поступову переорiентацiю домiнуючо! освiтньо! парадигми з переважною транслящею знань, формуванням навичок на створення умов для активного набуття студентами системи компетенцш.
Компетенщя - це сукупнiсть взаемозв'язаних якостей особи (знань, умшь, способiв дiяльностi, досв^) i е вiдчуженою наперед заданою соцiальною вимогою (нормою) до освиньо! пiдготовки особи, необхвдно! для !! як1сно! продуктивно! дiяльностi в певнiй сферi (А. В. Хуторський [6, с. 141]). Поняття «компетенции фiксуе коло заданих ззовш цiлей i способiв д1яльност1, тобто ввдображуе переважно соцiальний бiк дiяльностi суб'екта. Так, у професiйнiй дiяльностi компетенщя суб'екта визначаеться посадовими обов'язками й посадовою шструкщею, а в системi освiти - цiлями навчально! дiяльностi суб'екта освiти i навчальним планом.
Компетентшсть - це iнтегративне утворення особистосп, що поеднуе в собi знання, умiння, навички, досвiд i особиспсш якостi, як1 обумовлюють прагнення, готовшсть i здатнiсть розв'язувати проблеми i завдання, що виникають в реальних життевих ситуацiях, усвiдомлюючи при цьому значущiсть предмету i результату дiяльностi [2, с. 30]. Компетентнiсть виявляеться в успiшно реалiзованiй у дiяльностi компетенцi! i включае особисте ставлення до предмету i продукту д1яльност1 Поняття «компетентноси» вiдображуе внутрiшнiй бгк дальноси суб'екта з реалiзацi! тих цшей, як1 заданi в понятп «компетенци». Тому ми погоджуемося з думкою Ю. М. Швалба про те, що найбшьш обгрунтованим поняттям компетентност1 е !! визначення як здатносл суб' екта до виршення певного класу завдань [8, с.31].
Професiйна компетентнiсть - це штегративне утворення особистост1, що поеднуе в собi сукупнiсть знань, умiнь, досв^, здiбностей та готовностi i здатносп особистост1 дiяти у складнiй ситуаци та вирiшувати професiйнi завдання з високим ступенем невизначеностi; здатнiсть до досягнення бiльш як1сного результату пращ, ставлення до професп як до цшносп.
Перелiк та змiст професшних компетенцiй, якими повинен володiти майбутнш фахiвець фiнансового профiлю сформульований нами в робоп [3]. Професiйнi компетенци подiленi на загально-професiйнi у ввдповвдносп з видами дiяльностi i профшьно-професшм, а для мапстратури використано поняття професiйно-спецiалiзованi компетенци. Загально-професшт
компетенцiï окреслюють коло здатностей особистосп до теоретичного, методологiчного використання теоретичних основ 1'х професiйноï дiяльностi. Профiльно-професiйнi компетенцiï вказують на професшний профiль випускника, iдентифiкують його професшну дiяльнiсть в конкретнiй предметнiй галузi на вiдповiдному квалiфiкацiйному рiвнi. Профеайно-сnецiалiзованi компетенцп розкривають спецiалiзацiю мапстерсько1' освiтньоï програми. Загально-nрофесiйнi компетенцп: загальноекономiчна, органiзацiйна, облiково-аналiтична, планово-економiчна, контрольна, технолопчна, навчально-методична, дослiдницька, управлiнська. Профiльно-nрофесiйнi компетенцп: фшансово-бюджетна, податково-бюджетна, фiнансово-правова, у сферi фiнансiв пiдприемств, фiнансово-кредитна, страхова, у сферi фiнансового ринку.
При формуванш складу i змiсту компетенцiй ми виходили з розумшня того, що кожна компетенщя мае когнiтивну (знания i розумшня), д1яльшсну (практичне й оперативне застосування знань) i мотивацшно-щншсну (цiнностi як органiчна частина способу сприйняття i життя з шшими людьми в соцiальному контекстi) i емоцшно-вольову складовi. Компетенцiï повиннi бути подшеш за певною ознакою на окремi групи по 5-7 компетенцш, що особливо важливо при формуванш засобiв оцiнювания рiвия набуття компетенцш.
Оскшьки компетенцiï фахiвця обумовленi конкретними видами його професшно1' дiяльностi i перелшом узагальнених завдань, для виршення яких спецiалiст повинен актуалiзувати знання, умiния та досвiд д1яльносп, тому компетенцп повинш подаватися у виглядi 1'х складових: знань, умiнь та досв^ дiяльностi. Досвiд дiяльностi ввдбивае р1вневий характер освоення компетенцiй, тому по^бно здiйснити декомпозицiю компетенцiй на «знання» та «умшня». Це дозволить визначити конкретний змют дисциплiни i допоможе визначити стутнь сформованост компетенцп. При цьому знання та умшня повинш кошювати розпiзнавальнi особливостi компетенцп, чико визначати необхiднi для ïï освоення змiст i технологи.
«Мова дiяльностi» як результат навчання описуеться в категорiях професiйних фуикцiй i завдань, ям повинен успiшно вирiшувати випускник, а «мова здатностей» описуе необхвдш для цього якостi i властивост людини. Одна й та ж компетенщя може проявлятися у розв'язанш як рiзних професiйних завдань, так i завдань сощального й особиспсного плану. У свою чергу, у процес розв'язання конкретного завдання може проявлятися вiдразу калька компетенцш.
Компетенцп й задачi професiйноï дiяльностi пов'язанi мiж собою: компетенцп вщбивають «внутрiшнi» властивост i якостi (внутрiшиiй контекст), а задачi професiйноï дiяльностi - зовнiшнi обставини (зовнiшнiй контекст) i результати.
Таким чином, створення осв^ньо-професшно! програми (ОПП) вимагае попередньо! побудови матрицi узгодження функцiй i завдань професiйноï дiяльностi i компетенцш випускника. Наявнють перелiку професiйних задач, в яких знаходять вiдображення та чи шша компетенцiя, власне, й дозволяе перекинути мiсток вiд компетенцш як формалгзованих цыей вищоï професiйноï освiти до змкту модулiв i засобiв оцiнки ОПП.
Освiтнiй модуль можна видiлити шляхом групування задач, в яких проявляеться одна й та ж компетенщя. Тодi щ задачi й складуть змiстову основу навчальних та контрольних завдань, розв'язання яких буде складати змiст даного модуля. Професшш задачi можуть бути згруповаш за функцiями професiйноï дiяльностi, або на основi тiеï галузi знань, в рамках якоï усшшно вирiшуються данi завдання.
Освiтнiй модуль - це високооргашзована й адекватна структурi змiсту освiти особист1сно-розвивальна система психолопчного, дидактичного i методичного забезпечення процесу засвоення студентом певного компонента змодельованого сощокультурного досвiду. В освиньому модулi (табл. 1) ми видаемо цiлiсну сукупнiсть взаемопов'язаних компонентiв, особислсно-розвивальний характер яких визначаеться спрямованiстю хх змiсту на розвиток потребнiсно-мотивацiйноï, когнiтивноï, дiяльнiсноï, цiннiсно-рефлексивноï та емоцiйно-вольовоï сфер особистостi майбутнього фахiвця.
Кожний змiстовий модуль складаеться з таких компоненпв: специфтаци модуля (назви модуля, цшей та результат1в навчання, критерпв оцiнки результатiв, рiвнiв засвоення, вимог до об'екту оцiнювання, вхiдних вимог, нормативноï тривалостi навчання, пояснювальноï записки); навчального матерiалу (сукупносп текстового матерiалу i дидактичних засобiв його
опанування); оцтних матерiалiв (сукупносл дидактичних вимiрювальних засобiв iз встановлення ршня досягнення результалв навчання).
Опанування студентом певного змютового модуля призводить до освоення вiдповiдного набору компетенцш i зараховуеться йому у виглядi певно! кiлькостi кредитних одиниць.
Таблиця 1
Структура освтнього модуля у вимiрах компонентiв змкту фаховог освти
№ з/п Змют компоненпв фахово! освiти Змiст структурних компонентiв освiтнього модуля Компонент професiйно! компетент-ностi Методи формування
1. Цiлi навчання Цшьовий компонент Потребнiсно-мотивацшний Прийоми формування та розвитку мотивiв навчання
2. Знання (система науково-професiйних знань, моральних та цшшсних норм, ставлень) Змiстовий модуль Когнiтивний Пояснювальний, iлюстративний, репродуктивний, проблемний, дослвдницький
3. Способи даяльносп (умiння та навички) Модуль формування способiв дiяльностi Дiяльнiсний
4. Досвiд творчо!' та науково-дослвдно! дiяльностi Евристичний модуль Усi компоненти Частково-пошуковий (евристичний), дослiдницький
5. Досвiд саморегуляцil засвоення змюту освiти й духовно-морального саморозвитку Модуль формування саморегуляци засвоення змiсту освiти й духовно- морального саморозвитку Щншсно-рефлексисний Вправи у плану-ваннi, само органi-заци навчально! роботи й поведiн-ки, контроль i самоконтроль навчальних дiй i поведiнки
6. Досвiд емоцшно-вольового ставлення до процесу, результату дiяльностi, духовних цiнностей, свiту в цшому Афективно- розвивальний модуль Емоцiйно-вольовий Створення емоцiйно-мораль-них ситуацiй та емоцшного пере-живання знань i умiнь
Загальна схема побудови компетентшсних моделей випускниюв i нацшених на них ОПП полягае у розв'язаннi таких взаемопов'язаних завдань: 1) виявлення перел^ функцiй i завдань професiйно! дiяльностi з кожного напряму i рiвня пiдготовки; 2) побудови та уточнения перел^ компетенцiй випускнишв; 3) узгодження мiж собою перелiку компетенцiй i перелiку функцiй i завдань; 4) визначення способiв вимiрювания компетенцiй; 5) визначення нормативного значення кожно! компетенци на предмет визнання !! рiвня достатнього для здiйснения професiйно! дальность
У процесi формування та розвитку професiйно! компетентност будемо дотримуватися таких пiдходiв: компетенттсного тдходу, який передбачае створення умов для опанування комплексу професшних компетенцiй в сучасному економiчно нестабiльному суспiльствi; акцентуваннi уваги на способах i характеровi дiй, укршлення взаемозв'язку мiж мотивацiйною i цiннiсно-орiентацiйною складовою особистостi; дiяльнiсного тдходу, осшльки розвиток особи
вiдбуваeться тшьки в дiяльностi; oco6ncmicno орicнтованого тдходу до процесу навчання, який сприяе включению студенпв у навчально-пiзнавальну дiяльнiсть i зорieнтований на розвиток внутрiшньоï мотивацiï особистосп, формування активно1 позицiï студента, формування професiйного iнтересу, шдивщуального пiдходу до студенпв, органiзацiю зворотного зв'язку; аксiологiчного тдходу, спрямованого на формування цшшсних орieнтацiй особистостi; системного тдходу, враховуючи, що iнформатична компетентнiсть i процес ïï розвитку е складними системами.
Спираючись на зазначенi вище положення, зафiксуемо так1 вимоги щодо конструювання змiсту освiти, принципiв, методiв i форм кредитно-модульного навчання: а) адекватшсть змiсту освiти потребам у розвитку вих структурних компоненпв особистостi студента та потребам суспшьства; б) адекватшсть змюту освiтнього модуля компонентам змюту освiти в ïx дiалектичнiй едностц в) адекватнiсть принцитв кредитно-модульно1' системи оргашзаци навчання його процесуальним компонентам; г) спрямовашсть методу цiльовиx орiентацiй групи методiв навчання на конкретш компоненти змiсту освiти; д) ввдповвдшсть форм органiзацiï навчання ïï щлям, змiсту й методам.
Кредитно-модульна система оргашзаци навчання грунтуеться на принципах порiвняльноï трудомiсткостi кредитiв, кредитносп, модульносп, паритетностi, органiзацiйноï динамiчностi, усвiдомленоï' перспективи, методичного консультування, дiагностичностi тощо. Перелiченi принципи дозволяють видiлити структурнi компоненти модуля в кредитно-модульнш системi оргашзаци навчання, яю дозволять сформувати професшну компетентнiсть у студентiв як в рамках аудиторно].', так i поза аудиторноï самостiйноï роботи: цШ навчання, що включають мотивацiйну, когнiтивну та дiяльнiсну складову; тформацшне забезпечення, що реалiзуеться в xодi навчального процесу на лекщях, семiнарськиx та практичних заняттях, самостiйнiй аудиторнiй та поза аудиторнш роботi студентiв; тструментальне забезпечення, яке включае цiльову програму дш студента, рекомендацiï викладача щодо реалiзацiï цiльовоï програми дiй, консультацiï викладача; мотивацшне забезпечення, спрямоване на тдтримку пiзнавальноï мотивацiï' студента на високому рiвнi; систему контролю за виконанням поставлених цiлей, включаючи систему самоконтролю.
Цш навчання, реалiзованi крiзь призму модульного тдходу, дозволяють створити шформацшно-методичне й консультацiйне забезпечення, яке дае можливють студенту самостшно працювати з навчальним матерiалом, використовуючи його повшстю або вибираючи з нього фрагменти у ввдповвдносп зi своïми освггшми потребами.
У нашому дослiдженнi компонентами методичноï системи е: мета, змют, методи, засоби, органiзацiйнi форми навчання та критери оцiнювания результатiв навчання.
Побудова моделi кредитно-модульно-компетентнiсноï' системи навчання складаеться з таких завдань [5, с. 16]: визначення перел^ компетенцш, як1 повиннi бути сформованi у процеа навчання; визначення перелiку модулiв навчальноï' програми, як1 забезпечать формування видшених компетенцiй; визначення обсягу кредипв для кожного модуля, залежно ввд його трудомiсткостi; розробки модулiв.
Професшна компетентнiсть як цiльовий компонент методичноï системи навчання майбутнix фаxiвцiв фшансового профiлю передбачае усвiдомлену мотивацiю економiчноï дiяльностi: ефективне, творче й ввдповвдальне застосування знань, умiнь та досв^ дiяльностi у стандартних i нестандартних професшних ситуащях; готовнiсть до конструктивноï спiвпрацi i мiжособистiсного дiалогу з партнером.
Змютовий компонент методичноï системи передбачае реконструкцш стандартного змiсту навчання з включенням до нього завдань ситуативного характеру, розв'язання яких потребуе мiжпредметниx знань, використання iнформацiйниx технологш; нестандартних, як1 вимагають умiния дослвдницького пошуку економiчниx даних в комп'ютерних мережах, шформацшно-професiйноï спiвпрацi i прогнозування соцiальниx наслiдкiв професiйниx ршень.
Процесуальний компонент методичноï системи передбачае розробку спецiальниx засобiв методичного забезпечення ситуацш формування професiйноï компетентностi (рiзнорiвневиx завдань та навчально-методичних вказiвок, мультимедшних засобiв навчання, мережних комп'ютерних засобiв контролю, рейтинговоï оцiнки навчальних досягнень, системи
консультативноï пiдтримки самостiйноï роботи тощо), як1 активiзують мотивацiйнi та рефлексивно-творчi функцiï студентiв у процес навчання.
Органiзацiйно-управлiнський компонент пов'язаний з вибором системи оргашзаци навчання, форм i засобiв навчання, а також з управлшням як1стю освiтнього процесу на кожному з етатв навчання. Засоби як компонент методичноï системи включають: навчально-методичне забезпечення (розгорнуту робочу навчальну програму, курс лекцш, курс семiнарських, практичних та лабораторних робщ методичнi рекомендацiï щодо самостiйноï роботи студентiв), персональнi комп'ютери, локальну й глобальну комп'ютерну мережу, шформацшно-комушкативне навчальне середовище. Органiзацiйнi форми: лекцп, семiнарськi, практичнi та лабораторнi роботи, шдиввдуальш заняття, самостiйну роботу. Методи навчання: пояснювально^люстративний, репродуктивний, проблемний, дослвдницький, дiалогiчний, проектний, що стимулюють розвиток досвiду рефлексп та творчост!
Результативно-оцшний компонент вiдбивае вимоги до професiйноï пiдготовки студентiв i пов'язаний з рiзноманiтними формами контролю i ощнюванням рiвия навчальних досягнень у процеа реалiзацiï цiлей i змiсту на кожному з етатв навчання.
Лопка розгортання методичноï системи формування професiйноï компетентност передбачае поступове зростання особистiсноï активностi, нарощування досвiду рефлексiï, комушкаци i творчоï дiяльностi студентiв у процеа навчання. Динамiка змiни ситуацп формування професiйноï компетентност студентiв полягае в переходi вiд формально засвоених знань, умшь i навичок до ^х рефлексивно-вмотивованого осягнення, вiд репродуктивноï навчальноï дiяльностi до проблемно-творчоï, ввд зовнiшиьо-дiалогiчного спiлкувания до емоцiйно-цiннiсного дiалогу.
Функцiонувания побудованоï методичноï системи навчання буде ефективним, якщо виконанi в свош сукупностi органiзацiйнi, психолого-педагогiчнi та дидактичш умови на всiх етапах ïï практичноï реалiзацiï, зокрема: формування iнформатичноï компетентностi, буде однiею з прюритетних цiлей навчання iнформатики; буде здшснено добiр змiсту навчального матерiалу, достатнього для опанування iнформатичних компетенцш, важливих для професiйноï д1яльносл майбутнього економюта; навчальний курс побудовано за модульним принципом з використанням модульно-рейтинговоï системи контролю; у процесi навчання використовуються методи й оргашзацшш форми навчання, як активiзують навчально-тзнавальну дiяльнiсть студентiв; поетапна реалiзацiя формування професiйноï компетентност майбутнього економiста передбачае розвиток мотивацiйно-цiннiсноï сфери особистосл студента, неперервне зростання його пiзнавальноï активносп, нарощування досвiду рефлексивноï, комунiкативноï i творчоï дiяльностi; буде забезпечена готовшсть викладача до формування професiйноï компетентносп студента в умовах кредитно-модульноï системи оргашзаци навчання.
Подальшого дослiджения потребуе проблема визначення критерпв та рiвнiв розвитку професiйноï компетентност майбутнiх фахiвцiв фiнансового профiлю у процесi навчання у вищому навчальному закладi економiчного профiлю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобонова Е. Н. Проектирование методической системы подготовки педагогических кадров к использованию ИКТ в обучении в условиях становления компетентностного подхода / Е. Н. Бобонова // Электронный научный журнал «Вестник Омского государственного педагогического университета». - Вып. 2007 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.omsk.edu
2. Головань М. С. Компетенщя i компетентшсть: досввд теорп, теорiя досввду / М. С. Головань // Вища освгта Украши. - 2008. - № 3. - С. 23-30.
3. Головань М.С. Компетентшсна модель випускника економiчного ВНЗ напряму тдготовки «фшанси i кредит» / М. С. Головаь // Проблеми iнженерно-педагогiчноï освгти. Збiрник наукових праць. Випуск 22-23 - Харюв, У1ПА, 2009. - С. 46-53.
4. Кадемiя М. Ю. Формування 1КТ-компетентносл педагога на основi кредитно-модульно^ системи / М. Ю. Кадемiя, Л. П. Василевська-Скупа // [Електронний ресурс ] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Sitimn/2010_25/ formyvannya%20ikt.pdf
5. Научные подходы к созданию образовательно-профессиональных программ на модульной основе в сфере гуманитарного образования [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ntf. vspu.ac.ru/files/_51/moduli.pdf
6. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Ученик в общеобразовательной школе. - М.: ИОСО РАО, 2002. - С. 135-157.
7. Шевченко Л. Проектування кредитно-модульно-компетентшсно! моделi навчання майбутшх учителiв-предметникiв / Л. Шевченко // Збiрник наукових праць Уманського державного педагопчного уншерситету iменi Павла Тичини / гол. ред.: Мартинюк М.Т. - Умань: ПП «Жовтий О.О.», 2010. - Ч. 3. - С. 329-338.
8. Швалб Юрш Психологiчнi аспекти компетентшсного пiдходу в освiтi / Ю. Швалб // Вища школа. - 2010. - № 1. - С. 31-36.
УДК 37.02:377
О. А. СТАХОВА
CИСТЕМАТИЗАЦIЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ У ПРОФЕСШН1Й ШДГОТОВЩ ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ОСНОВ САМООСВ1ТНЬО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 ЕКОНОМ1СТА
Обгрунтована Heo6xidHicmb формування основ самоосвтньог di^bHocmi майбутнього eKOHOMicma для його профестно-творчого розвитку; окреслено Micце та роль систематизацй та узагальнення знань у формуванш основ самоосвтньоi дiяльноcтi майбутнього фахiвця. Проаналiзовано важливicть використання рiзних сучасних навчальних технологш, ят покликан активiзувати навчально-тзнавальну дiяльнicть студента. Встановлено значимicть cамоcтiйноi роботи у процеЫ профеciйноi тдготовки майбутнього фахiвця економiчного профтю.
Ключовi слова: узагальнення та систематизащя знань, професшна освта, професшна компетенттсть, самоосвтня дiяльнicть економicта, тзнавальна дiяльнicть студента.
Е. А. СТАХОВА
СИСТЕМАТИЗАЦИЯ И ОБОБЩЕНИЕ ЗНАНИЙ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ КАК ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ОСНОВ САМООБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЭКОНОМИСТА
Обоснована необходимость формирования основ самообразовательной деятельности будущего экономиста для его профессионально-творческого развития; определено место и роль систематизации и обобщения знаний в формировании основ самообразовательной деятельности будущего специалиста. Проанализирована важность применения разных современных обучающих технологий, которые призваны активизировать учебно-познавательную деятельность студента. Установлена значимость самостоятельной работы в процессе профессиональной подготовки будущего специалиста экономического направления.
Ключевые слова: обобщение и систематизация знаний, профессиональное образование, профессиональная компетентность, самообразовательная деятельность экономиста, познавательная деятельность студента.
O. E. STAHOVA
THE SYSTEMATIZATION AND GENERALIZATION OF THE KNOWLEDGE IN THE PROCESS OF THE PROFESSIONAL EDUCATION AS THE BASIS OF ECONOMIST'S SELF-EDUCATIONAL ACTIVITY FORMING
The article is devoted to the necessity of the forming of the self-educational activity of the future economists for their professional and creative development. The place and the role of the systematization and generalization of knowledge in the basis forming of self-educational activity of the future specialist are substantiated in this article.
