CC BY
49
УДК 378.14
О. Б. АВРАМЕНКО
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д ПРИ ВИВЧЕНН1 ТЕХН1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГИ
У cmammi розкриваються теоретичш аспекти розвитку i формування професшних компетенцш випускниюв ey3ie, особливостi компетенттсного тдходу у професшнш тдготовц майбуттх учителiв освтньо! галузi «Технологi».
Ключовi слова: професшш компетенци, техтка, технологiя, освтня галузь «Технологiя».
О. Б. АВРАМЕНКО
КОМПЕТЕНТНОСНЫЙ ПОДХОД ПРИ ИЗУЧЕНИИ ТЕХНИЧЕСКИХ
ДИСЦИПЛИН В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ
УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИИ
В статье раскрываются теоретические аспекты развития и формирования профессиональных компетенций выпускников вузов, особенности компетентносного подхода в профессиональной подготовке будущих учителей образовательной области «Технология».
Ключевые слова: профессиональные компетенции, техника, технология, образовательная область «Технология».
O. B. AVRAMENKO
COMPETENCE APPROACH AT STUDY OF TECHNICAL DISCIPLINE IN TRAINING OF THE FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS
The theoretical aspects of the development are revealed in article and shaping of professional competency graduate of high school graduates, particularities of the competence approach in training of the future teachers of the educational area «Technology».
Keywords: professional competencies, technology, educational area «Technology».
Формування освггшх цшей ниш ввдбуваеться не на piBHi держав, а на мiждержавному, мiжнацiональному piBrax, коли основш прюритети освии й цш проголошуються в мiжнаpодниx конвенщях та документах i е стратепчними оpieнтиpами мiжнаpодноl спшьноти. Держави формують освиню полиику, спрямовану безпосередньо на lx штегращю в мiжнаpоднi ствтовариства. ООН разом з такими мiжнаpодними оргашзащями, як Рада Свропи, Оргашзащя економiчного спiвpобiтництва та розвитку, ниш плвдно пiдтpимуе свiтовi процеси модершзацп освiти.
У xодi реформування системи вищого освiти в Укра1ш актуалiзуеться проблема оновлення, перегляду пiдxодiв, змiсту, теxнологiй пiдготовки фаxiвцiв для piзниx сфер дiяльностi. Одним з таких пiдxодiв пропонуеться використовувати компетентшсний пiдxiд.
Аналiз ряду дослiджень, програмних документiв з розвитку системи освии показуе, що серед сучасних нормативних вимог до пiдготовки випускника вузу найважлившим е сфоpмованiсть у нього piзниx компетенцiй.
Компетентнiсно-оpiентований пiдxiд до формування змюту освiти став новим концептуальним оpiентиpом. Тpадицiйно метою вищо! освiти визначали набip знань, умшь,
навичок, якими повинний володiти выпускник. Сьогодш такий пiдхiд виявився недостатшм. Суспiльству, i передусiм роботодавцевi, виробництву, потрiбнi випускники, готовi до включения в подальшу життeдiяльнiсть, здатнi практично вирiшувати життeвi i професiйнi проблеми, що постають перед ними. А це багато в чому залежить не ввд отриманих знань, умшь та навичок, а вiд якихось додаткових якостей, для позначення яких i вживаються поняття «компетенцп» i «компетентности», бiльш вiдповiднi розумiнню сучасних цшей освiти.
Експерти кра!н Свропейського Союзу визначають поняття компетентностей як «здаттсть застосовувати знання й умшня» [12], що забезпечуе активне застосування навчальних досягнень у нових ситуащях. Науковцi европейських кра!н вважають, що набуття молоддю знань, умiнь i навичок спрямоване на вдосконалення !хньо! компетентиостi, сприяе iнтелектуальному й культурному розвитковi особистосп, формуванню в не! здатност швидко реагувати на запити часу. Саме тому важливим е усвщомлення самого поняття компетентности розумшня, як1 компетентноста i як необхвдно формувати, що мае бути результатом навчання.
В Укра!ш дослiдження проблеми упровадження компетентиiсного пiдходу в освт систематизовано у працях О. Пометун. Вони охоплюють як загальнi питання компетентнiсного п1дходу в освiтi тд кутом зору формування iерархi! компетентностей (ключових, галузевих, предметних), так i докладну розробку цих питань для освгтньо! галузi «Сусп1льствознавство» i предметних компетентностей з юторп [8]. Деяю аспекти компетентнiсного подходу в освгтнш галузi «Технолопя» розглянуто в працях професора О. Коберника.
У педагопчнш теори не iснуе единого визначення понять «компетенцiя» i «компетентнiсть». Перше поняття частше застосовуеться для позначення: освинього результату, що виражаеться в тдготовленосл випускника, реальному володiннi методами, засобами дальности можливостi впоратися з поставленими завданнями; тако1 форми поеднання знань, умiнь i навичок, що дозволяе ставити i вирiшувати проблеми з перетворення навколишнього середовища.
Компетентшсть - це оволодiния особислстю ввдповвдною компетенцiею. Пiд компетентнiстю частiше розумiеться iнтегральна як1сть особистостi, що виявляеться в загальнiй здатностi i готовносп II до дiяльностi, засновано1 на знаннях i досвiдi, що придбаш в процесi навчання i соцiалiзацп й орiентованi на самостiйну й устшну участь у дiяльностi.
Таким чином, компетенщя порiвияно з поняттями «знання, умшня, навички» розглядаеться як бшьш складна соцiально-дидактична особиспсна структура, заснована на щнностях, спрямованостi, знаннях, досвш, придбаних особистiстю як у процес навчання, так i поза ним. Вона виражаеться в мобшзацп особиспстю отриманих знань, досвiду, поведшкових вiдносин у конкретнiй ситуацп для ршення рiзноманiтних задач, у тому чи^ вирiшения складних реальних завдань. У структуру компетенцп входить сформовашсть в особистост1 внутрiшньоI мотивацiI, психолопчно! i практичноI готовностi до досягнення бiльш як1сних результатiв у свош професiйнiй дiяльностi, соцiальному життi.
Поняття компетенцп i компетентностi системнi, багатокомпонентш. Вони характеризують визначене коло предмелв i процесiв, реалiзуються на рiзних рiвиях, тобто включають рiзнi розумовi операцiI (аналiтичнi, критичнi, комунiкативнi), а також практичш умiния, здоровий глузд i мають свою класифiкацiю й iерархiю. Змiстовний аспект термiна «компетенщя» включае три складових: когнiтивну (володшня знаннями); операцiйну (сформованiсть способiв дiяльностi, технологiчноI грамотностi); аксиологiчну. Така точка зору на суттсть компетенцii переважае в роботах росшських дослiдникiв [2].
1снують рiзнi пiдходи до класифшацп компетентностей, рiзнi схеми, наповнюванiсть, трактування. Дж. Равен вибудував модель загальноI компетентност1, що становить матрицю з 143 елеменпв, але такий обсяг робить II застосування практично неможливим. Одна з найбшьш багатоаспектних класифшацш компетентностей запропонована Г. Селевком, в основi яко! лежать так1 ознаки: ключовi суперкомпетентностi, види дiяльностi, сфери громадського життя, галузi суспiльного знання, галузi суспiльного виробництва, складовi психолопчно! сфери, здiбностi, рiвнi соцiального розвитку i статусу [10].
Система компетентностей в освт мае iерархiчну структуру, рiвнi яко! складають: 1. Ключовi компетентност1 (мiжпредметнi i надпремедметнi компетентности - здатнiсть людини здiйснювати складш полiфункцiональнi, полiпредметнi, культурнодоцiльнi види даяльносп,
ефективно вирiшуючи актуальнi iндивiдуальнi та сощальт проблеми. 2. Загальногалузевi компетентност - компетентностi, як1 формуються учнем упродовж засвоення змiсту певно! освиньо! галузi в усiх класах середньо! школи i вiдображаються в розумшт «способу юнування» вiдповiдно! галузi, тобто того мюця, що ця галузь посiдае в суспiльствi, а також умшня застосовувати !х на практищ у рамках культурно доцшьно! дальноси для вирiшення iндивiдуальних та сощальних проблем. 3. Предметн1 компетентност - складова загальногалузевих компетентностей, яка стосуеться конкретного предмета.
Осшльки метою статп е розкриття використання можливостей компетентностного тдходу при технiчнiй пiдготовцi учителiв технолопчно! освiти у вузi, то нас передуем цiкавлять класифшаци компетенцш у професiйнiй сферi.
Поняття «професшна компетентшсть» у педагогiчнiй науцi визначаеться, розглядаеться рiзними авторами по-рiзному, у тому чи^ як: сукупнiсть знань i умiнь, що визначають результатившсть працi; обсяг навичок виконання задачц комбiнацiя особистiсних якостей i властивостей; комплекс знань i професiйно значимих особислсних якостей; вектор професюналiзацi!; едшсть теоретично! i практично! готовностi до пращ, здатност здiйснювати складнi види дш та iн.
У рамках компетентностного тдходу з урахуванням змютовно! наповнюваностi основних понять пропонуеться тд професiйною компетенцiею розумiти еднiсть знань, умшь, здiбностей i готовностi особистосп дiяти в ситуацi!, що складаеться, i вирiшувати професiйнi задачi з високим рiвнем невизначеностi; здатнiсть i готовнiсть до досягнення бiльш яшсного результату працi, вiдношення до професи як цiнностi.
Похiдним вiд термша «компетенщя» («професiйна компетенщя») е поняття «ключовi компетенци». У бiльшостi публшацш «ключовi професiйнi компетенци» розглядаються як базово!, унiверсальнi компетенцi!, загальнi для вих професiй i спецiальностей i як1 можна було б застосовувати у виляких ситуацiях.
I. А. Зiмняя визначае три велик! класи ключових компетенций: компетенцi!, що ввдносяться до людини як особистостi, суб'екта дiяльностi, спiлкування; компетенцi!, що ввдносяться до соцiально! взаемодi! людини i соцiально! сфери; компетенцi!, що вiдносяться до дiяльностi людини [6]. М. Стобарт називае п'ять груп компетенцш, оволодшня якими е основним критерiем якостi освiти: полiтичнi i сощальт компетенцi!; компетенцi! стосовно життя в багатокультурному суспiльствi; компетенцi!, що визначають володшня усним i письмовим стлкуванням; компетенцi!, пов'язанi з виникненням шформацшного суспiльства; компетенцi!, що реалiзують здатшсть i бажання учитися все життя [4; 5].
Реалiзацiя сучасних вимог до професшно! тдготовки випускник1в вузiв припускае досягнення iнтегрованого концевого результату освии, яким може розглядатися сформовашсть у майбутнього фахiвця ключових компетенцш як едносп узагальнених знань та умшь, ушверсальних здiбностей i готовносп до вирiшення великих груп завдань - ввд особистiсних до сощальних, професшних i спецiальних професiйних компетенцш, що визначають володшня власне професшною дiяльнiстю на високому рiвнi, готовшсть до iнновацiй у професiйнiй сферг
Застосування компетентносного пiдходу до тдготовки вчителiв технологiчно! освiти припускае, усввдомлення всiма суб'ектами освiтнього процесу кшцево! мети свое! дiяльностi: пiдготовку фахiвця що володiе як ключовими, так i спецiальними професiйними компетенцiями, здатного вирiшувати рiзноманiтнi задачi педагогiчно! практики, готового до шновацшно! дiяльностi, що мае високу мотивацшну спрямованiсть на високопродуктивну працю, що усвiдомлюе сустльну значимiсть професi! i свою роль педагога у реалiзацi! соцiальних функцш.
Використання розглянутого пiдходу також вимагае ощнки наявного потенцiалу, досвiду роботи в шдготовщ вчителiв, його критичного аналiзу, розробки вiдповiдно! нормативно! й навчально-методично! бази, переглядi змiсту, технологи i методики тдготовки майбутнiх учителiв трудового навчання з урахуванням орiентацi! на новий освiтнiй результат.
Аналiз сучасно! практики пiдготовки вчителiв освиньо! галузi «Технолопя» на технолого-педагогiчному факультет Уманського державного педагогiчного унiверситету iменi Павла Тичини дозволяе зробити висновок, що компетентшстний пiдхiд не е для нас абсолютно
новaтоpським, елементи його aктивно викоpистовyються i pозвивaються в нaвчaльно-вжовному пpоцесi нa фaкyльтетi.
Фоpмyвaння ключовж i спецiaльниx пpофесiйниx компетенцiй мaйбyтнix вчителш вимaгae iнтегpaтивного пiдxодy i pеaлiзyeться в xодi всього нaвчaльно-виxовного пpоцесy, в якому не можш жоpстко зaкpiпити конкpетнi дисциплiни aбо види дiяльностi «^д^в^льними» 3a в^шення нaзвaниx зaвдaнь.
Пpеpогaтивою пеpевaжно спецiaльниx теxнiчниx дисциплiн е фоpмyвaння компетенцш y сфеpi тpyдовоï дiяльностi. Теxнiчнi дисциплiни спpямовaнi нa pозвиток ^офе^йн^ yмiнь i нaвичок щодо викошння конкpетниx виpобничиx фyнкцiй. Хочa вiдповiдний пpофесiйний piвень фоpмyeться пpотягом ycieï пpофесiйноï дiяльностi, уже нa студентськш лaвi зaклaдaються основи того, що нaзивaeться «швчитися pобити», тобто визшчений piвень мaйстеpностi y виpiшеннi ^офе^йн^ зaвдaнь, твоpчiсть y нестaндapтниx ситyaцiяx, пошук нестaндapтниx i ефективниx piшень.
Активно-pозвивaючий xapaктеp виклaдaння спецiaльниx дисциплш вiдобpaжaeться як y змiстi, тaк i y фоpмax нaвчaння. Сьогодш усе бшьше виклaдaчi викоpистовyють a^r^m фоpми: pольовi i дiловi цри, тpенiнги, виpiшення виpобничиx ситyaцiй, п^отовта пpоектiв, метод «кейав», нaвчaння в rnpax, пiдготовкa зaxодiв для кон^етно!' цiльовоï гpyпи споживaчiв i ш. Пpичомy чaсто зaвдaння, що виконують студенти, викоpистовyються в нaвчaльномy ^оцеи, виконуються нa зaмовлення шк1л, ^оводяться i зaxищaються пpивселюдно пеpед ayдитоpieю.
Збiльшення кшькосл чaсy нa сaмостiйнy pоботy стyдентiв, оpгaнiзaцiйне, нaвчaльно-методичне ïï зaбезпечення, pозмaïтiсть зaпpопоновaниx виклaдaчaми фоpм ïï контpолю стимулюють фоpмyвaння як iнфоpмaцiйниx, тaк i освiтнix компетенцiй мaйбyтнix фaxiвцiв, що зaбезпечyють здaтнiсть i готовнiсть до сaмостiйноï пiзнaвaльноï pоботи, постiйномy сaмоосвiтi i сaмовдосконaленню, пpофесiйномy pостовi, дослiдницькiй дiяльностi. Ha фaкyльтетi впpовaдженa системa контpольно-тестовиx зaвдaнь, pейтинговa системa оцiнки нaвчaльно-пiзнaвaльноï дiяльностi студенпв, що дозволяють здiйснювaти постiйний контpоль пpоцесy якосп пiдготовки мaйбyтнix фaxiвцiв.
Актyaльною ^облемою, як1й пpидiляeться знaчнa yвaгa да фaкyльтетi i якa зaймae здачне мiсце в змiстi пpофесiйниx компетенцш, е фоpмyвaння пpофесiйного мислення, пpофесiйноï спpямовaностi особистостi мaйбyтнього фaxiвця, y стpyктypi якого взaeмодiють iнтеpеси i сxильностi до мaйбyтньоï пpофесiйноï дiяльностi як стapтовa основa подaльшого pозвиткy пpофесiйниx здабностей, позитивнi мотиви вибоpy й одеpжaння пpофесiï i бaжaння пpaцювaти зa спецiaльнiстю. Як покaзaли pезyльтaти соцiологiчниx дослiджень, для студенпв нaшого фaкyльтетy xapaктеpнi дуже низький piвень мотивaцiï вибоpy мaйбyтньоï пpофесiï, що не спpияe визнaченню пpофесiйноï оpieнтовaностi нa пpофесiю, i ввдсутшсть пpофесiйного добоpy пpи пpийомi aбiтypieнтiв нa фaкyльтет. У зв'язку з цим да виклaдaчiв спецiaльниx дисциплш поклaдaються зaвдaння не тiльки нaвчaння стyдентiв, a i фоpмyвaння цшшсно-етичного компонентa пpофесiйниx компетенцiй.
Рaзом з тим, незвaжaючи нa визнaченi с^оби пеpеоpieнтaцiï, виклaдaння спецiaльниx дисциплiн i сввдчення того, що компетентнiстний пiдxiд безболiсно «стикуеться» з нaшою тpaдицiйною iнстpyментaльно-педaгогiчною тpiaдою «здання - умшня - давички», пpотиpiччя зaлишaються: пеpевaжae дисциплiнapнa apxiтектонiкa нaд мiждисциплiнapною в побyдовi нaвчaльниx плaнiв; спецiaльнi дисциплши, здебiльшого, yсе-тaки мaють суто кон^етний xapaктеp, оpieнтовaний нa фоpмyвaння ^офе^йн^ yмiнь i нaвичок, a не в^ основниx склaдовиx пpофесiйниx компетенцш; фоpмaльно студент визнaeться суб'ектом освiтньоï дiяльностi i водночaс збеpiгaeться пеpевaжно колишня логiкa нaвчaння, pозpaxовaнa да пaсивного об'eктa, коли виклaдaч зaлишaeться основним джеpелом тa iнтеpпpетaтоpом iнфоpмaцiï; пpотиpiччя мiж збiльшенням чaсy да сaмостiйнy pоботy стyдентiв i зaвaнтaженiстю виклaдaчa, неpaцiонaльною, неноpмовaною к1льк1стю годин, що видмються нa контpоль зa сaмостiйною pоботою стyдентiв.
Ha в^шення зaзнaчениx пpотиpiч i пpоблем повинний бути спpямовaний весь нaвчaльно-виxовний потенцiaл вузу. Ixнe piшення бaчиться дам y:
- теоpетичномy осмисленнi ^облем фоpмyвaння пpофесiйниx компетенцiй мaйбyтнix вчителiв (цiлей, зaдaч, змiстy, теxнологiï, оцшки pезyльтaтiв);
- побудовi всього навчально-виховного процесу з урахуванням досягнення головного результату тдготовки фахiвця з високим рiвнем професiйноï компетентностi;
- переходi кожного викладача, зайнятого в процесi тдготовки студенпв, вiд передачi професiйно значимоï iнформацiï й органiзацiï до керiвництва самостiйною навчально-пiзнавальною i професшно-практичною дiяльнiстю студентiв;
- усвiдомленнi викладачем своеï ролi у пiдтримцi становлення новоï генераци фахiвцiв, заснованого на волi вибору i самовизначення, проявi творчих здiбностей i формуваннi професшно1' свiдомостi, адекватно!' потребам суспiльства й особистосп;
- переорieнтацiï на розвиток особистосп майбутнього педагога, змш суб'ектно-об'ектних вiдносин на суб'eктно-суб'eктнi, системному баченш моделi майбутнього фахiвця як сукупност особистiсних i професiйних якостей.
Усе це вимагае перебудови свщомосп викладацького корпусу, творчоï роботи з перегляду власноï ролi i функцш, пiдвищення своеï компетентностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiбiк Н. М. Компетентнiсна освгга - вiд теорiï до практики / Бiбiк Н. М., Срмаков I. Г., Овчарук О. В. - К.: Плеяда, 2005. - 120 с.
2. Болотов В. А. Компетентносная модель: от идеи к образовательной парадигме / Болотов В. А., Сериков В. В. // Педагогика. - 2003. - № 10. - С. 9-14.
3. Срмаков I. Педагопка життетворчосп: орiентири для XXI столгття, кроки до компетентносп та теграци в суспшьство / Срмаков I. // Науково-методичний збiрник. - К.: Контекст, 2000. - С. 18-19.
4. Жук О. Л. Компетентности подход в высшем профессиональном образовании / Жук О. Л. // Адукацыя i выхаванне. - 2004. - № 12. - С. 41-48.
5. Жук О. Л. Психолого-педагогическая компетентность выпускника университета / Жук О. Л. // Вышэйшая школа. - 2004. - № 6. - С. 45-51.
6. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / Зимняя И. А. // Высшее образование. - 2003. - № 5. - С. 34-42.
7. Овчарук О. В. Компетентносп як ключ до оновлення змiсту освгти / Овчарук О. В. // Стратепя реформування освгти в Украш. - К.: К1.С., 2003. - С. 68-75.
8. Пометун О. I. Компетентшсний тдхщ - найважливший орiентир розвитку сучасно" освгти / Пометун О. I. // Рвдна школа. - 2005. - ичень. - С. 65-69.
9. Раков С. А. Формування математичних компетентностей випускника школи як м^я математично1 осв^и / Раков С. А // Математика в школг - 2005. - № 5. - С. 2-8.
10. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Селевко Г. // Народное образование. - 2004. -№ 4. - С. 138-143.
11. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / Хуторской А. В. // Народное образование. - 2003. - №2.- С. 58-64.
12. Key Competencies. A developing concept in general compulsory education. Eurydice. The information network on education in Europe, 2002. - 28 p.
УДК 378. 22. 016: 377]: 7.012
Ю. А. СР1БНА
ДИЗАЙН-ОСВ1ТА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСIЙНОÏ ПОДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ
ТЕХНОЛОГИ
В епоху науково-техтчного прогресу особливог aKmyanbHocmi набувае естетична di^bmcmb oco6ucmocmi. Саме тому освта повинна дати випускникам загальне уявлення про ece6i4He поширення дизайну в життi сучасного сустльства. Дизайн фактично проникае у вd сфери життя розвинутих краш i стае неодмтним компонентом мaсовоï та елiтaрноï культури, тому його вважають творчiстю майбутнього. З огляду на сказане, виникае нагальна потреба розробки мехатзму вдосконалення тдготовки студентiв — майбуттх учителiв технологи до вивчення в загальноосвттх навчальних закладах основ дизайну та до^дження шляхiв його практичного упровадження.
Ключовi слова: дизайн, дизайн-освта, професшно-техтчна освта, художньо-конструкторська дiяльнiсть, профеЫйна дiяльнiсть, техтко-естетичт знання.
