CC BY
30
профестног dimbHocmi на ocHoei визначених стандартами компетенцш), та культурологiчного (opieHmye cтудентiв на оволодтня загальнокультурними цтностями) метoдoлoгiчних nidxodie.
Ключовi слова: формування гoтoвнocтi до профестного тшомовного стлкування, системний nidxid, дiяльнicний nidxid, ocoбиcтicнo oрieнтoваний nidxid, компетенттсний nidxid, культурoлoгiчний nidxid.
О. В. ТЫНКАЛЮК
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПОДХОДЫ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ЭКОНОМИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ ИНОЯЗЫЧНОМУ ОБЩЕНИЮ
Проанализированы методологические аспекты формирования готовности будущт экономистов к профессиональному иноязычному общению; осуществлен анализ ключевыx понятий исследования; определены главные принципы реализации методологическш: noдxoдoв. Проблема формирования готовности будущт экономистов к профессиональному иноязычному общению рассматривается нами на основе: системного (дает возможность определить структуру готовности специалиста, выявить особенности построения содержания обучения); деятельностного (обеспечивает целенаправленное овладение студентами основными видами речевой деятельности); личностно ориентированного (способствует осуществлению дифференцированного отбора средств, форм и методов организации обучения); компетентностного (позволяет оценить уровень подготовленности специалистов к профессиональной деятельности на основе onределенныx стандартами компетенций); культурологического (ориентирует студентов на овладение общекультурными ценностями) методологическт noдxoдoв.
Ключевые слова: будущие экономисты, формирование готовности к профессиональному иноязычному общению, системный noдxoд, деятельностный noдxoд, личностно ориентированный noдxoд, компетентностный noдxoд, культурологический noдxoд.
O. V. TYNKALYUK
CONCEPTUAL APPROACHES OF READINESS FORMATION OF THE FUTURE SPECIALISTS OF ECONOMICS TO PROFESSIONAL FOREIGN LANGUAGE
COMMUNICATION
The methodological aspects of the formation of future economists to professional foreign language communication are analyzed in the article; the analysis of the key concepts of the study is conducted; the main principles of methodological approaches are defined. The problem offormation offuture economists' readiness to professional foreign language communication is considered on the basis of: system approach (allows determining the structure of readiness formation of the specialist of economic profile and identifying the features of training content); activity approach (provides mastering of the basic types of speech activity); individually oriented approach (contributes to the differentiation of tools, forms and methods of training); competence approach (allows assessing the level ofpreparedness of the future experts to professional activity on the basis of certain standards of competence); cultural approach (focuses students on mastering general cultural values).
Keywords: future economists, readiness formation to professional foreign language communication, system approach, activity approach, individually oriented approach, competence approach, and cultural approach.
освггшх систем в Укра!ш, що ввдбуваються у контексп свиових тенденцш, спрямоваш на забезпечення яшсного надання освггшх послуг, у тому чи^ оновлення системи професшно! тдготовки фахiвцiв економiчно! галуз^ спроможних на належному рiвнi спшкуватися мовами мiжнародного стлкування. В умовах економiчних та освггшх трансформацш, розширення мiжнародних контакпв у сферi суспшьного життя квалiфiковане володшня шоземною мовою е вагомою складовою професшно! компетентносп фахiвцiв рiзного профшю. Пращвники економiчно! галузi особливо потребують знань й умшь шшомовного стлкування, ввд формування яких залежить ефектившсть !хньо! фахово! тдготовки, виршення рiзних завдань професшно! дiяльностi, налагодження контакпв та активне ствробиництво з зарубiжними партнерами.
Аналiз праць В. Борщовецько!, Ю. Гапона, Н. Логутшо!, М. Бабинець, М. Галицько!, Л. Гапоненко та шших науковцiв, присвячених питаниям формування готовностi майбутнiх фахiвцiв немовних спещальностей до професiйного iншомовного стлкування, засвiдчуe, що методологiчну й теоретичну основу проблеми становлять засади концептуальних освiтнiх пiдходiв, яю потребують обгрунтування в контекст вирiшения завдань нашого дослiджения.
Методологiчну основу дослiджения проблеми формування готовност майбутнiх економiстiв до професшного iншомовного спiлкувания складають засади освггтх пiдходiв, як1 розробляли рiзнi вченi: системного (Л. фон Берталанф^ I. Блауберг, В. Садовський, Е. Юдш та iн.), дiяльнiсного (I. Зiмняя, О. Леонтьев, С. Рубшштейн та iн.), особистiсно орieнтованого (Р. Гришкова, О. Бондаревська, I. Якиманська та iн.), компетентнiсного (I. Бех, Е. Зеер, А. Хуторський та ш.), культуролопчного (С. Верещагiн, Л. Вигоцький, В. Костомаров та ш.).
Мета статтi полягае у висвилент методологiчних аспектiв формування готовност майбутшх економiстiв до професiйного iншомовного стлкування.
У до^джент вказано! проблеми важливого значения надаемо обгрунтуванню методологiчних пiдходiв, як1, на нашу думку, дозволять розробити педагопчш умови та модель формування готовносп майбутшх економюпв до професшного шшомовного спiлкувания.
Так, осмислення теоретичних аспектiв дослiджения виводить нас на застосування системного пiдходу, загальну теорiю систем, розроблену в працях Т. Глыно!, О. Клименко, Н. Кузьмшо!, I. Блавберга та шших науковщв.
Системний пiдхiд е одночасно методолопчною орiентацiею в дiяльностi, за яко! об'ект пiзнания або управлшня розглядаеться як система, наука про принципи, поняття i способи вивчення або перетворения матерiальних та вдеальних систем [6, с. 22].
Педагопчну систему формувания готовност майбутнiх економюпв до професiйного iншомовного спiлкувания розглядатимемо як ввдкриту динамiчну систему, що тдпорядкована мел, головним принципам (системности цiлiсностi, комунiкативностi, структурностi, iерархiчностi, керованосп та цiлеспрямованостi, розвитку), мае зв'язки з професiйним середовищем, особливостi та закономiрностi, може розвиватися i змiнюватися пiд впливом зовнiшнiх i внутршшх чинник1в. З цього погляду застосування системного тдходу дасть нам змогу дослвдити процес формувания готовност фахiвцiв економiчного профiлю до професiйного шшомовного стлкування як педагопчну систему.
До^джувана система, на нашу думку, буде складовою системи вищого порядку, а отже, повинна включатися, як зазначае Т. Колбша, у зв'язки вищого рiвня (держави, навчального закладу тощо), забезпечуючи цим реалiзацiю суспiльно значущо! мети пiдготовки фахiвця. Iерархiчнiсть педагопчно! системи виявляеться в тому, що вона завдяки сво1й цiлiсностi може ввдтворюватися i на нижчих рiвнях (наприклад, кафедри) [9, с. 232-233]. I! цшсшсть забезпечують цiлi, завдання, принципи, змiст, методи, форми навчання i вихования та iншi структурш компоненти.
Л. Барановська вказуе, що така система зазнае впливу рiзних чинник1в:
• зовншнього середовища (перехщ Укра!ни до ринкових вiдносин, процеси реформувания форм власностi; процеси входження Укра!ни в свiтовий освiтнiй проспр; перехiд вищо! професiйноl школи на ступеневу систему тдготовки фахiвцiв);
• внутрштх статв самоХ системи, що зумовлеш дiею цих зовнiшнiх факторiв (перепрофiлювания системи фахово! пiдготовки залежно вiд потреб часу; змiни в освиньо-квалiфiкацiйних характеристиках випускник1в ВНЗ; гумаштаризащя пiдготовки кадрiв тощо) [1, с. 18].
Отже, системний тдхвд у нашому дослiдженнi дасть змогу:
- розглядати систему шшомовно! тдготовки студенпв у цiлiснiй системi професшно! пiдготовки фахiвцiв економiчного профiлю;
- виявити особливостi побудови змiсту навчання шоземно! мови професiйного спрямувания (аспект формувания готовносп майбутшх економюпв до професшного шшомовного стлкування);
- розкрити особливосп взаемодil суб'ектiв професiйного шшомовного стлкування та управлшня нею;
- визначити структуру готовносп фахiвця до професшного шшомовного стлкування;
- виявити тa обгpyнтyвaти педaгогiчнi умови i модель фоpмyвaння готовностi мaйбyтнix економiстiв до ^офе^йного iншомовного спiлкyвaння тощо.
З огляду нa те, що студент - це суб^кт нaвчaльно-пiзнaвaльноï дiяльностi, в мaйбyтньомy - сyб'eкт пpофесiйноï дiяльностi, a iншомовнa мовленнeвa дiяльнiсть фоpмye його готовнiсть до виконaння ^офе^йн^ фyнкцiй в iншомовномy сеpедовищi, вaжливим для нaшого дослiдження e тaкож дiяльнiсний nidxid. Концепцiя цього пдаоду сфоpмyвaлaся нa бaзi теоpетичниx положень, pозpоблениx y пpaцяx Б. Анaньeвa, Л. Виготського, M. Дьяченкa, M. Kararn, А. Леонтьeвa, С. Рубшштейта, Д. Eльконiнa тa iншиx вченж.
Отож, y дослiдженнi ми вжодимо з того, що дiяльнiсний nidxid:
• pеaлiзyeться в yчiннi, тобто ^оцес yчiння необxiдно pозглядaти як дiяльнiсть, пpоцес нaвчaння y вищому нaвчaльномy зaклaдi - як оpгaнiзaцiю нaвчaльно-пiзнaвaльноï дiяльностi стyдентiв;
• e фyндaментaльним пpинципом, оскiльки y ньому pозглядaють меxaнiзми фоpмyвaння тa pозвиткy особистостi шляxом пpоектyвaння, констpyювaння, оpгaнiзaцiï i yпpaвлiння пpоцесом людсько1' дiяльностi [10, с. 25-2б, 33].
Л. Mомот y дiяльнiсномy компонентi змюту освiти нaзивae основнi види дшльносп -(зaгaльно нaвчaльнy, пiзнaвaльнy, пеpетвоpювaльнy (твоpчy), сaмооpгaнiзaцiйнy [11, с. 88].
Шд чaс вивчення iноземноï мови вaжливою e нaвчaльно-пiзнaвaльнa дiяльнiсть мaйбyтнix економiстiв. Беpyчи до yвaги пiдxоди Г. Костишино1', В. Слaстьонiнa, Д. Елькошш, pозглядaтимемо нaвчaльно-пiзнaвaльнy дiяльнiсть студента як дiяльнiсть щодо зaсвоeння ним зшнь, нaбyття вмiнь i нaвичок, досвiдy пpaктичноï дiяльностi, особиспсного тa пpофесiйного pозвиткy, що зaбезпечye фоpмyвaння готовност мaйбyтнього економiстa до ^офе^йного iншомовного спiлкyвaння вiдповiдно до потреб фaxy.
Оск1льки дiяльнiсть стyдентiв e ^офесшно спpямовaною, вонa стae нaвчaльно-пpофесiйною дiяльнiстю. TaRy дiяльнiсть О. Дpоновa нaзивae квaзiпpофесiйною дiяльнiстю, яга e особливим видом дiяльностi, сввдомо спpямовaною нa пiдготовкy стyдентiв до оволодшня вибpaною ними пpофесieю, що допомaгae 1'м зaнypитися y свгг пpофесiйного сеpедовищa, пpишвидшyючи тa покpaщyючи пiдготовкy до ïï виконaння. Iï стpyктypy склaдaють мотиви, цiлi-pезyльтaти, зaсоби, опеpaцiï, умови тощо [б, с. 52].
Визнaчaючи стpyктypy готовностi мaйбyтнix економiстiв до пpофесiйного iншомовного спiлкyвaння нa зaсaдax дiяльнiсного пiдxодy, зосеpедимо yвaгy нa iншомовнiй мовленнeвiй дiяльностi, що e i умовою, i ^оввдним зaсобом iншомовноï пiдготовки студента в змюп його зaгaльнопpофесiйноï тдготовки.
Фоpмyвaння тaкоï готовностi пов'язyeмо з оволодшням стyдентaми основними видaми мовлентево1' дiяльностi: говоpiнням, ayдiювaнням, читaнням, письмом. Це вaжливi yснi тa письмовi фоpми iншомовного спiлкyвaння, нa основi якиx вiдбyвaeться цiлеспpямовaне оволодiння мовлентевими дiями з метою ïx подaльшого викоpистaння для виpiшення комyнiкaтивниx зaвдaнь в iншомовномy пpофесiйномy сеpедовищi.
Зшчний iнтеpес для нaшого дослiдження становлять зaсaди особистiсно оpieнтовaного пiдxодy, особиспсно оpieнтовaноï освiти i нaвчaння, pозpобленi y пpaцяx I. Беxa,
0. Бондapевськоï, M. Вiкyлiноï, Р. Гpишковоï, О. Пexоти, К. Плaтоновa, А. Фaсолi,
1. Якимaнськоï тa ш.
Зокpемa, О. Пexотa pозглядae особиспсно оpieнтовaний пiдxiд як вaжливий пс^олого-педaгогiчний пpинцип, основу якого становить сyкyпнiсть виxiдниx теоpетичниx положень ^о особиспсть i пpaктичниx методичниx зaсобiв, як1 спpияють ïï цiлiсномy вивченню тa гapмонiйномy pозвиткy [13, с. 277].
Розвиток i сaмоpозвиток особистосп мaйбyтнього економiстa y пpоцесi фоpмyвaння готовност до пpофесiйного iншомовного спiлкyвaння зaбезпечye особистiсно оpieнтовaне нaвчaння. Шд ним pозyмiють оpгaнiзaцiю нaвчaльного ^оцесу нa зaсaдax всебiчного вpaxyвaння iндивiдyaльниx потpеб i можливостей стyдентa, глибо^' повaги до його особистостi, ставлення до нього як до сввдомого i вiдповiдaльного сyб'eктa нaвчaльно-виxовноï взaeмодiï з виклaдaчем i pовесникaми [7, с. б2б].
Eфективнiсть його впpовaдження y вищiй школi (зa I. Беxом) зaбезпечyють тaкi псиxолого-педaгогiчнi умови: pозyмiння стyдентaми мiсця й pолi особистiсно оpieнтовaного
навчання; забезпечення особистiсно opieHTOBaHOi спрямованосп викладання академiчних дисциплiн; формування в студенпв позитивно! мотиваци до самостшного oвoлoдiння знаннями в цьому напрямку; пpiopитет активних метoдiв навчання, як1 спонукають студенпв до самостшних пошук1в, педaгoгiчнoгo мислення та посилення практично! спpямoвaнoстi навчальних занять, що сприяють формуванню умiнь i навичок пpoфесiйнo! дiяльнoстi [2, с. 115].
Продовжуючи думку вченого зазначимо, що такий пiдхiд дасть змогу уpiзнoмaнiтнити форми opгaнiзaцi! навчання при вивченш iнoземнo! мови студентами екoнoмiчнoгo факультету, серед яких можна виокремити:
• особиспсно opieнтoвaнi лекцп (проблемна лекщя, лекдiя iз зaздaлегiдь запланованими помилками, лекцiя-вiзуaлiзaцiя, лекдiя-бесiдa, лекдiя-дискусiя);
• особиспсно opieнтoвaнi (семiнapськi та пpaктичнi) заняття (мiждисциплiнapнi, нaукoвi, пpoблемнi, темaтичнi, opieнтaцiйнi, системнi);
• самостшну нaукoвo-дoслiдну роботу студенпв (пiдгoтoвкa дoпoвiдей, pефеpaтiв, есе, творчих пpoектiв, курсових, бакалаврських дипломних роб^ тощо).
Виявленi переваги особиспсно opieнтoвaнoгo пiдхoду та дoсвiд практично! роботи у ВНЗ переконують в тому, що формування готовност майбутшх екoнoмiстiв до пpoфесiйнoгo iншoмoвнoгo стлкування доцшьно розглядати на oснoвi цього тдходу. Вiн сприятиме розвитку особистосп фaхiвця, здiйсненню дифеpенцiйoвaнoгo вiдбopу зaсoбiв, форм i метoдiв opгaнiзaцi! навчально-тзнавально! дiяльнoстi в пpoцесi пpoфесiйнo! шшомовно! пiдгoтoвки студенпв з урахуванням !хшх iндивiдуaльних особливостей, piвня гoтoвнoстi до навчання, самоосвии та самовиховання.
Сучасш вимоги до якoстi iншoмoвнo! тдготовки фaхiвцiв у ВНЗ акцентують на пoтpебi комплексного oцiнення результапв навчальних досягнень студенпв на засадах застосування компетентшсного пiдхoду. Його гoлoвнi вде! oбгpунтoвaнi у працях В. Болотова, Е. Зеера, I. Зимньо!, Н. Микитенко, Л. Морсько!, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторского, Г. Галла, Г. Джонса, Д. Маттеуса та ш
У до^дженш формування готовносп майбутшх економюпв до професшного iншoмoвнoгo спiлкувaння на засадах цього тдходу важливими e врахування таких положень:
• перспектившсть кoмпетентнiснoгo тдходу полягае у тому, що в ньому мае бути високий стутнь готовност фaхiвдя до успiшнo! професшно! дiяльнoстi, забезпечення aктивiзaцi! мехaнiзмiв загального i пpoфесiйнoгo саморозвитку студента i врахування мотиваци, !! динaмiки у процеа пpoфесiйнo! пiдгoтoвки, навчання, оргашзацп саморуху до концевого результату;
• основне призначення кoмпетентнiснoгo пiдхoду полягае в створенш умов для сaмoopгaнiзaцi! даяльносп та oсoбистoстi фaхiвця, виявлення i розвитку його творчих можливостей, формування професшно! позицп [10, с. 49].
Компетенттсний тдхвд визначае пpiopитетну спрямовашсть на цiлi-вектopи oсвiти (навчання, учшня, самовизначення, сaмoaктуaлiзaцiю, сoцiaлiзaцiю, розвиток шдив^альносп). 1нструментальними засобами !х досягнення е принципово нoвi oсвiтнi конструкти: компетентности компетенцп i метaпpoфесiйнi якoстi [8, с. 5]. Анaлiз цих понять дасть змогу розкрити змют шшомовно! професшно! комушкативно! кoмпетентнoстi та !! компоненпв у кoнтекстi pеaлiзaцi! завдань щодо формування гoтoвнoстi мaйбутнiх економюпв до пpoфесiйнoгo iншoмoвнoгo спiлкувaння на засадах компетентшсного тдходу.
На думку експерпв Ради Свропи, поняття компетентносп передбачае спpoмoжнiсть oсoбистoстi сприймати й ввдповвдати на iндивiдуaльнi та сощальш потреби i включае комплекс ввдношень, цiннoстей, знань, навичок. Кoмпетентнoстi - це загальш або ключoвi умшня, бaзoвi умiння, фундaментaльнi шляхи навчання, ключoвi квaлiфiкaцi!, кpoснaвчaльнi умiння або навички, ключoвi уявлення, опори або опорш знання [12].
Важливого значення експерти надають iнoземним мовам та шформацшним комп'ютерним технoлoгiям, виокремлюючи !х як Abi ключoвi компетентности що потребують посилено! уваги.
Дoслiдники також неоднозначно класифшують компетенцп та кoмпетентнoстi. Так, у доповщ Мiжнapoднo! кoмiсi! з освии для XXI ст. «Освиа. Прихований скарб» (ЮНЕСКО,
1996 р.) Ж. Делор актуалiзував чотири глобальнi KOMneTeHTHOCTi для сучасно! освiти: навчитися пiзнавати; навчитися працювати; навчитися жити разом; навчитися жити [5, с. 24].
Значения для нашого дослiджeння мають також тдходи науковщв до виокремлення груп i видiв компетентностей за певними ознаками. А. Хуторськой, враховуючи подш змюту освiти на метапредметну (для вих предмепв), мiжпрeдмeтну (для освггшх галузей) i предметну (для кожного навчального предмета) складов^ запропонував трирiвнeву ieрархiю: 1) ключовi компетенци, що ввдносяться до метапредметного змiсту освии; 2) загальнопрeдмeтнi компетенцп, що ввдносяться до певного ряду навчальних предмепв; 3) прeдмeтнi, що формуються в рамках окремих навчальних предмепв [16].
Отже, компетентшсть е iнтeгрованим поняттям, що визначае рiвeнь профeсiоналiзму фахiвця eкономiчного профiлю, а досягнення компетентносп вiдбуваеться через здобуття ним необхвдних компeтeнцiй, що е метою його професшно! пiдготовки. Ми дотримуемося також погляду дослiдникiв, як1 вважають, що компетенция становить потeнцiал випускника ВНЗ, а компетентшсть е актуальним проявом компетенци в профeсiйнiй дiяльностi.
Шд час навчання у ВНЗ студенти оволодшають не лише загальнокультурними цшностями, а й рiзними видами професшно! культури (eкономiчною культурою, культурою оргашзацп, культурою управлiння, культурою профeсiйного стлкування, культурою професшного мовлення в шшомовному сeрeдовищi). У дослiджeннi ми беремо до уваги культуролопчний пiдхiд, використання якого дасть змогу навчати студенпв eкономiчних спeцiальностeй шоземно! мови у взаемодп i взаемозв'язку рвдно! та шшомовних культур.
Культурологiчний пiдхiд заснований на культурологи як наущ про способи (технологи) здшснення колективного життя людей i про домовленосп (сощальш конвенцп) стосовно припустимостi i прийнятносп тих або iнших способiв задоволення !хшх iнтeрeсiв i потреб; процеси формування у рiзних людських колективах комплeксiв !хшх соцiально значущих знань i соцiального досвiду, як1 разом творять осмислену i впорядковану картину свггу, що вiдображае спeцифiку юторпчно! долi певного спiвтовариства; змiст процеав сощально! комушкацп i соцiальнe функцюнування мов ще! комушкацп [14, с. 43].
О. Тарнопольський зазначае, що тенденция навчати мову в рамках культури та через не! виникла давно i чiтко сформулювалася тсля виходу книги Р. Ладо «Linguistics across Cultures: Applied Linguistics for Language Teachers». Сьогодт цей тдхвд е одним з провiдних, оскшьки навчання мови без навчання культури не може формувати повноцiнноi шшомовно! профeсiйноi комунiкативноi компeтeнцii [15, с. 71].
Д. Кшлш вказуе, що для навчання комушкацп в контексп навчально! програми важливою е культура у значенш стандартно! нормативно! поведшки, яка вiдрiзияе носiiв певно! мови у рiзних комунiкативних ситуацiях, сприяе розвитку мiжкультурних здiбностeй та дозволяе подолати культурний бар'ер [17, с. 5].
Важливе значення для виршення завдань дослiджeния мае розумiния сутносп культури профeсiйного спiлкування. А. Бичок визначае культуру профeсiйного спiлкувания фахiвця мiжиародного бiзнeсу та менеджменту як шструмент управлiния менеджера, що грунтуеться на комунiкативному eлeмeнтi, виявом якого е процес обмiну iнформацiею засобами стлкування та взаемодгя представник!в рiзних груп i нацiональних культур у виршенш профeсiйних завдань на мiжнародному рiвнi. Культуру профeсiйного спiлкувания фахiвця дослiдниця вважае основою його професшно! та соцюкультурно! дiяльностi, яку визначають сукупшсть цiннiсних орiентирiв, норм професшно! поведшки, дотримання загального i службового етикету у процесах мiжсуб'ектноi взаемодп на предметно-шформацшному та iнтeрактивному рiвнях у прийияттi управлiнських рiшeнь [3, с. 22].
С. Кожушко одним iз завдань формування готовностг студенпв eкономiчного факультету до профeсiйного шшомовного стлкування е пошук шляхiв практично! реал1заци принципу культуровiдповiдиостi, вбачаючи його «у ввдпрацювант в навчальному процеа стандартiв дiлово! комунiкативно! повeдiнки при вивчент iнозeмно! мови профeсiйного спрямування» [15, с. 73].
Оск!лькп при цьому мае формуватися сукупнiсть професшних компeтeнцiй, Р. Гришкова стверджуе, що нацюнально-культурний компонент змiсту навчання професшно! шоземно! мови передбачае ознайомлення студенпв з культурно-побутовими особливостями, типами
службових вiдносин, стилями управлшня, iepapxÎ4Horo пiдпорядкування, манерою спiлкування, нормами комушкативно! поведшки партнер1в тощо [4, с. 105].
Врахування цих аспекпв на заняттях з iноземноï мови, на нашу думку, дасть змогу майбутшм фахiвцям економiчного профiлю оволодии знаннями та навичками вiдповiдноï комунiкативноï поведiнки в iншомовному середовищi.
Шд час вивчення iноземноï мови професшного спрямування з метою розширення знань про краши, мова яких вивчаеться, необхiдно передбачити вивчення тем професшного спрямування з нащонально-культурним змiстом («Культура i сустльне життя Великоï Британп», «Украшський народ: його iсторiя, культура, традици» тощо), пiдiбрати вiдповiдно до теми форми, методи та засоби оргашзацп навчання.
Охарактеризован вище методолопчш аспекти сприяють дослiдженню проблеми за темою наукового пошуку i дають можливiсть вивчити структуру готовностi майбутнього економюта до професiйного iншомовного стлкування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барановська Л. В. Теоретико-методичт основи навчання професiйного стлкування студенпв вищого аграрного навчального закладу: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Л. В. Барановська. - К., 2005. - 43 с.
2. Бех I. Д. Особиспсно зорiентоване виховання: наук.-метод. поибник / I. Д. Бех. - К.: 1ЗМН, 1998. -204 с.
3. Бичок А. В. Формування культури професшного стлкування майбуттх менеджерiв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / А. В. Бичок - Тернотль, 2010. - 296 с.
4. Гришкова Р. О. Педагопчт засади формування шшомовжи сощокультурно1 компетенцп студента нефшолопчних спецiальностей у процес фахово1 пiдготовки: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Р. О. Гришкова. - К., 2007. - 446 с.
5. Делор Ж. Образование: сокрытое сокровище / Ж. Делор // Международная комиссия по образованию в XXI веке / UNESCO. - 1996. - 31 с.
6. Дронова О. В. Формирование профессиональных умений будущих экономистов средствами иностранного языка в вузе: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / О. В. Дронова. - Нижний Новгород, 2002. - 171 с.
7. Енциклопедiя освгти / гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - 1040 с.
8. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования : компетентностный подход: учеб. пособие / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк. - М.: Москов. психол.-пед. ин-т, 2005. - 216 с.
9. Колбша Т. В. Формування мiжкультурноï комуткацп майбуттх економкпв: теоретико-методолопчний аспект: монографiя / Т. В. Колбша. - Х.: 1НЖЕК, 2008. - 392 с.
10. Костишина Г. I. Формування навчально-шзнавальжи д1яльносп студенпв вищих навчальних закладiв: теор1я i практика / Г. Костишина, В. Чайка. - Тернотль: ТНПУ, 2010. - 349 с.
11. Момот Л. .Щяльтсний компонент змюту освгти / Л. Момот // Освгта i управлшня. - 2004. - № 2. -C. 88-92.
12. Овчар ук О. Новi орiентири освгттх шновацш в Украш у контекст! компетентшсного тдходу до формування змюту шкiльноï освгти / О. Овчарук // Вюник програм шкшьних обмшв. - 2004. -№ 22. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://visnyk.iatp.org.ua/visnyk/issue_article.
13. Пехота О. М. Особиспсно орiентована освга i технологи / О. М. Пехота // Неперервна професшна освгта: проблеми, пошуки, перспективи: / за ред. I. А. Зязюна. - К.: Вшол, 2000. - С. 274-297.
14. Саенко Н. В. Культуролопчний шдхвд до навчання iноземних мов у вищих техшчних навчальних закладах: монографiя / Н. В. Саенко. - Х.: Вид-во ХНАДУ, 2008. - 340 с.
15. Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку: учеб. пособие / О. Б. Тарнопольский, С. П. Кожушко. - К.: Ленвит, 2004. - 192 с.
16. Хуторской А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты / А. В. Хуторской // Эйдос: Интернет-журнал / Центр дистанционого образования «Эйдос». - 2002. - 23 апреля. [Электронний ресурс]. - Режим доступа: http: // www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm.
17. Killick D. Culture and capacity: Crossing the divide / D. Killick // IATEFL Issues. - 1999. - № 148. - P. 4-7.
