CC BY
9
КОМПЕТЕНТ1СНИЙ П1ДХ1Д _У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1_
9. Сорокина Т. М. Развитие профессиональной компетенции будущего учителя начальной школы: Монография. — Н. Новгород: НГПУ, 2001. — 142 с.
10. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы // Народное образование. — 2003. — № 2. — С. 58-64.
11. Шишов С. Е., Кальней В. А. Мониторинг качества образования в школе // Российское педагогическое агентство. — 1998. — № 3. — С. 79.
12. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. — 2003. — № 5. — С. 4-7.
13. Петрук В. А. 1нформацшно-методичне забезпечення процесу формування професшних компетенцш майбутнього фах1вця з вищою техшчною освггою// Зб. наук. пр. — Випуск 14 / Редкол.: I. А. Зязюн (голова) та ш. — Кшв-Вшниця: ДОВ "Вшниця", 2007. — С. 377-381.
14. Петрук В. А. Теоретично--методичш засади формування компетентносп майбутшх фахiвцiв техшчних спещальностей у процес вивчення фундаментальних дисциплш: Монографiя. — Вшниця: УН1ВЕРСУМ — Вiнниця, 2006. — 292 с.
15. Юрей К. О. Сучасш тенденцп визначення ключових компетенцiй майбутнiх фахiвцiв в системi професшно! освiти. // Зб. наук. пр. — Випуск 14 / Редкол.: 1.А. Зязюн (голова) та ш. — Кшв-Вшниця: ДОВ "Вшниця", 2007. — С. 19-23.
16. Tuning methodology. Tuning model. Learning outcomes and competences (http://www.tuning.unideusto. org/tuningeu/index.php).
Майя КАДЕМ1Я
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНЦ1Й УЧН1В З ПРЕДМЕТУ "1НФОРМАЦШШ ТЕХНОЛОГИ"
Розглядаеться формування ключових компетенцш учтв з предмету "1нформацшт технологи" на основi використання сучасних педагоггчних технологш в професшному навчаннг. В статтг наведено особливостi перерахованих методик i технологш навчання. Узагальненi характеристики методик подано в таблицях.
Останшми роками кардинально змшилася пол1тична i соц1ально-економ1чна ситуащя в кра!ш, котра зумовила необхщнють вироблення нових пiдходiв до професшно! освiти.
Перехiд до ринково! економiки, посилення iнтеграцiйних моменпв у виробничих технологiях, змiна вцщв трудово! дiяльностi, динамiзм сучасних виробничих технологш, вiрогiднiсть безробiття, нечiткий ринок пращ зумовили необхщшсть пiдготовки фах1вщв нового типу, якi здатнi легко адаптуватися до свiту професiй, що постшно змiнюються; мають якостi, здiбностi, що дозволяють приймати рiшення в незапланованих ситуацiях.
Нинi необхiдний високий рiвень професiйноl квалiфiкацil фахiвцiв. На перший план слщ поставити питання тдвищення якостi пiдготовки випускника i забезпечення його конкурентоспроможностi.
Ринок робочо! сили вимагае вiд пращвника певних компетенцiй:
- професiйноl самостшносп;
- здiбностi до професiйного зростання;
- комушкативно! культури;
- умшня поставити мету, аналiзувати результати;
- вщповщальносп за якiсть працi.
Проблема формування творчо! особистостi майбутнiх фахiвцiв дослiджена у працях
B. Моляки, В. Рибалки, О. Романовського та ш.
Удосконалення професiоналiзму дослiджували С. Батишев, Б. Гершунський,
C. Гончаренко, Р. Гуревич, I. Зязюн, Н. Ничкало та iн.
Пiдвищення ефективносп педагогiчного процесу розглядали А. Алексюк, В. Бондар, Г. Гребенюк, В. Семиченко, Г. Селевко, В. Сидоренко, С. Полат та ш.
Проблему компетентносп та компетенцш дослщжували А. Андреев, О. Асмолов, I. Бестужев-Лада, I. 1ль!н, Н. Кузьмша, Л. Лантев, I. Лернер, Н. Ничкало, М. Скаткш, А. Хуторський та ш.
Iнновацiйнi педагопчш технологи в оргашзаци навчання дослщжеш в роботах Н. Корсунсько!, I. Захарово!, С. Полат, С. Сисоево!, Н. Тверезовсько!, В. Трайнева, I. Трайнева, Д. Чернiлевського та ш.
Традицiйний пiдхiд до освiтнього процесу переважно орiентований на формування комплексу знань, умшь i навичок. Це часто призводить до того, що випускник е добре iнформованим фахiвцем, проте вiн ще не може використовувати цю iнформацiю в свош професiйнiй дiяльностi.
Використання нових осв^шх технологiй сприяе вирiшенню ще! проблеми. Це дозволяе засво!ти необхiднi знання, вмiння i навички, а також виробляти i розвивати так зваш ключовi компетенци.
Мета статтi полягае у розглядi поняття "ключовi компетенщ!" та шляхiв !х формування.
Компетенщя (в перекладi з латинського сошре1епйа) визначае коло питань, в яких людина добре освiдомлена, володiе тзнаннями та досвiдом. Компетентна в певнш галузi людина володiе вiдповiдними знаннями та здiбностями, якi дозволяють !й обгрунтовано працювати в певнiй галуз^ ефективно дiяти в нiй.
Наголосимо, що поки що не юнуе единого узгодженого визначення цього термiну та перелiку ключових компетенцiй.
Як зазначае А. Хуторський, компетентшсть — це володшня людиною вiдповiдною компетенщею, котра включае його особисте ставлення до не! та предмету дiяльностi. Щд компетенцiею розумiемо сукупнiсть якостей особистост (знань, умiнь, навичок, способiв дiяльностi), що задаються за вщношенням до певного кола предметiв i процесiв, та необхiдних, щоб яюсно i продуктивно дiяти вiдповiдно до них.
Ключовi (базовi, унiверсальнi) компетенци дозволяють розв'язувати рiзноманiтнi проблеми у повсякденному професшному та соцiальному житп [3, 110].
Ключовi компетенци визначають сощально-професшну мобiльнiсть фахiвця; вони спираються на систему макро-, мiдi-, мш> умiнь, необхiдних для практично! дiяльностi фахiвця. Компетенци необхiднi для здшснення основних видiв професшно! дiяльностi фаивця. Вони прив'язанi до певно! професи чи групи професiй та можуть бути використаш фахiвцями спорiднених професш.
Для ефективного формування ключових компетенцш використовуються новi педагогiчнi технологи навчання, застосування яких дозволяе змiстити акценти на важливi моменти:
• самоврядування;
• саморегулящя;
• самоконтроль;
• власну актившсть учня.
Як свiдчить досвiд нашо! роботи, викладати iнформацiйнi технологil, можливо, значно легше, нiж деякi iншi предмети. Комп'ютернi iгри, 1нтернет, чати, електронна пошта, мультимедiйнi можливостi комп'ютера привертають увагу учшв, викликають шдвищений iнтерес до предмета.
З шшого боку, саме в процесi вивчення iнформацiйних технологiй особливо гостро проявляеться недостатнiсть традицiйного пiдходу до навчання виробленням лише певного набору знань, умшь i навичок.
Крiм того, специфiчною особливiстю iнформацiйних технологiй е можливють застосування цього предмета практично в ушх областях людсько! дiяльностi, у будь-якiй професil.
Таким чином, для формування ключових компетенцш у процеш навчання необхщно враховувати таю важливi моменти:
1. Об'ем годин, вщведений на вивчення iнформацiйних технологш для деяких професiй дуже малий, а об'ем матерiалу достатньо значний. Отже, викладач мае органiзувати навчальний процес таким чином, щоб учш могли за необхiднiстю самостiйно знайти i вивчити ту iнформацiю, котра залишилася за межами навчального курсу; тематики, передбачено! стандартом. У таких умовах виникае гостра необхщшсть формування професшно важливих якостей, а саме: самостшшсть, здiбнiсть до самоосвiти, вмшня точно орiентуватися у значному шформацшному просторi.
2. ¡нформацшш технологи розвиваються дуже швидкими темпами. В програмному i апаратному забезпеченш комп'ютера постiйно вiдбуваються змiни. Фахiвець, який використовуе в сво!й дiяльностi iнформацiйнi та комп'ютернi технологи, мае бути в курс змiн, що вiдбуваються, стежити за новинками, вм^и засвоювати нове в програмному i апаратному забезпеченнi. Тому важливо формувати в учшв розумiння необхiдностi постшного саморозвитку, самонавчання.
Вивчення iнформацiйних технологiй носить практичний, прикладний характер. Необхiдно виробляти в учшв ставлення до комп'ютера як до шструменту свое! професшно! дiяльностi, здатного полегшити вирiшення професiйних завдань. За умови рiзноманiтного програмного забезпечення грамотний фахiвець мае вмiти вибирати оптимальш засоби i способи виршення того чи iншого завдання. Отже, виникае необхiднiсть виробляти такi якосп: вмiння правильно сформулювати постановку завдання, спланувати сво! ди щодо його виршення, проаналiзувати результати роботи, критично оцшити !х i зрозумiти, чи досягнута мета.
Ниш значний комплекс завдань виршуеться за допомогою комп'ютерних технологш. Проте його неможливо виршити поодинцi. Наприклад, розробка WЕВ — сторшок, створення баз даних, шдготовка макету друкарського видання i т. ш. набагато ефективнiше здiйснюеться за умови роботи над ним колективу розробниюв. У зв'язку з цим необхщно виробляти в учшв таю якосп, як комушкабельшсть, умiння працювати в колективi, планувати колективнi ди, розподiляти роботу з досягнення загально! мети i, нарештi, презентувати свою роботу.
Для реалiзацil мети вироблення ключових компетенцiй ми в сво!й практицi застосовуемо такi методики, як робота з текстом, дидактичне завдання, дiловi iгри, вивчення окремого випадку, проектна дiяльнiсть учнiв, телекомунiкацiйнi проекти, модульне навчання, "кейс"— технологи.
Кожна з цих методик усшшно використовуеться як для засвоення нового матерiалу, одержання нових знань, так i для оцiнки якостi засвоення матерiалу через вирiшення практичних завдань.
Таблиця 1.
Особливостг перерахованих вище методик наведенг.
Методика Особливосл Ключовi компетенцi!
Направляючий текст Дозволяе розв'язати проблему несшвпадання темпiв засвоення шформаци учнями, рiвнiв початково! пiдготовки. Учнi самостiйно працюють з iнформацiею, оцiнюють рiвень засвоення теоретичного матерiалу, вибирають оптимальний спошб виконання завдання, визначають, чи досягнута поставлена мета. Можливе виконання завдань в групi. Самостшшсть, здатнiсть до самоосвiти. Умiння планувати роботу для виконання завдання. Умшня аналiзувати, оцiнювати результати роботи. Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, умiння працювати в колективу
Дидактичне завдання Постановка навчального завдання, наближеного до реально! виробничо! ситуаци. Аналiз наявних знань, самостiйний пошук потрiбно! iнформацi!. Необхiднiсть вибору оптимального способу виконання роботи, прийняття рiшення. Самостiйнiсть, здатнiсть до самоосв^и. Умiння планувати роботу з виконання завдання. Умшня аналiзувати, оцiнювати результати роботи. Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, умшня працювати в колективу
Обмш думками в групах, дискус1я. Самостшне виконання роботи. Анал1з усшшносп досягнення мети, визначення перспективи подальшо! роботи. Вщповщальшсть за прийняте ршення. Самопрезентащя.
Вивчення часткового (окремого) випадку Постановка реального виробничого завдання. Необхщшсть виявлення проблеми, причини виникнення проблемно! ситуаци. Обмш думками в групах, дискус1я. Пошук шлях1в виршення проблемно! ситуаци, самостшний пошук необхщно! для цього шформаци. Можлива багатовар1антшсть проблеми, необхщшсть знайти способи виршення проблеми з мш1мальними витратами. Необхщшсть доведення правильносп прийнятого ршення. • Критичне мислення, здатшсть анатзувати. Самостшшсть здатшсть до самоосв1ти. Умшня планувати роботу по виконанню завдання. Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, умшня працювати в колектив1. Вщповщальшсть за прийняте ршення. Самопрезентащя.
Дшова гра Поеднання елемент1в р1зних методик. Постановка виробничого завдання. Необхщшсть використання знань 1 досвщу попередшх уроюв. Необхщшсть планування спшьних дш в груш. Необхщшсть виршення проблемних ситуацш. Виб1р оптимального вар1анту виконання роботи. Презентащя виконано! роботи. Оцшка, анатз усшшност досягнення мети. Умшня точно сформулювати мету роботи. Критичне мислення, здатшсть анатзувати. Самостшшсть, здатшсть до самоосв1ти. Умшня планувати роботу по виконанню завдання. Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, умшня працювати в колектив1. Вщповщальшсть за ухвалене ршення. Самопрезентащя.
Проектне навчання Поеднання елемент1в р1зних методик. Постановка виробничого завдання. Необхщшсть використання знань 1 досвщу попередшх уроюв. Необхщшсть планування спшьних дш в груш. Необхщшсть виршення проблемних ситуацш. Виб1р оптимального вар1анту виконання роботи. Презентащя виконано! роботи. Умшня точно сформулювати мету роботи. Критичне мислення, здатшсть анатзувати. Самостшшсть, здатшсть до самоосв1ти. Умшня планувати роботу з виконання завдання. Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, умшня працювати в колектив1. Вщповщальшсть за прийняте ршення.
Оцшка, аналiз успiшностi досягнення мети. Самопрезентацiя.
Телекомушкацшш проекти Поеднання рiзних методик. Постановка завдання. Необхщшсть використання знань попереднiх урокiв. Необхщшсть планування спiльних дiй учнiв. Необхщшсть виршення проблемних ситуацiй. Необхiднiсть спшкування в телекомунiкацiйнiй мережi. Вибiр оптимального варiанту виконання роботи. Презентацiя роботи в телекомушкацшнш мережi. Оцiнка, аналiз успiшностi досягнення мети. Умшня точно сформувати мету роботи. Критичне мислення, здатшсть аналiзувати. Самостiйнiсть, здатнiсть до самоосвпи. Умiння планувати роботу. Умiння здшснювати пошук необхiдноï iнформацiï. Комунiкабельнiсть, умшня спшкуватися у телекомушкацшнш мережа Умшня працювати в колектив^ Вiдповiдальнiсть за прийняте рiшення. Самопрезентацiя.
Модульне навчання Поеднання рiзних методик. Постановка виробничого завдання. Необхщшсть використання знань попередшх уроюв. Необхiднiсть планування дiй вiдповiдно до певного алгоритму. Вибiр оптимального варiанту виконання роботи. Iнтеграцiя дiй згiдно з навчальними елементами окремого модуля. Презентащя роботи. Оцiнка, аналiз успiшностi досягнення мети. Умiння точно сформулювати мету роботи. Критичне мислення, здатнiсть аналiзувати. Самостiйнiсть у виконаннi виробничих операцш. Умiння iнтегрувати знання, умiння з окремих виробничих процесiв (операцiй). Комушкабельшсть, умшня спшкуватися, працювати в колективь Вщповщальшсть за виконання виробничих операцш. Самопрезентащя.
"Кейс" технологи Постановка навчального (виробничого) завдання. Аналiз наявних знань, самостiйний пошук потрiбноï iнформацiï. Необхiднiсть вибору оптимального способу виконання завдання, прийняття ршення. Обмiн думками в групах. Самостшне виконання роботи. Аналiз досягнень реалiзацiï мети, визначення перспективи подальшоï роботи. Самостiйнiсть, здатнiсть до самоосвпи. Умiння планувати роботу для досягнення мети. Умшня аналiзувати оцiнювати результати власно1' роботи. Умiння спiлкуватися, комушкабельшсть, працювати в колективь Вiдповiдальнiсть. Самопрезентащя.
Отже, вибiр 3aco6iB формування ключових компетенцiй достатньо рiзноманiтний, проте Bei вони слугують досягненню поставлено! мети. Це пов'язане з тим, що:
• учш працюють в невеликих групах, а це дозволяе створити сприятливе середовище для формування комушкативних якостей, розвитку iнiцiативи, оскшьки в групi багатьом учням легше висловити свою думку, нiж сам-на-сам з викладачем;
• будь-яка з цих методик передбачае самооргашзащю, самостiйну дiяльнiсть, самоконтроль y4HiB;
• кожна з методик передбачае постановку завдання, максимально наближеного до реально! виробничо! ситуаци, що тдвищуе розумшня учнями мети навчання;
• кожна з цих методик передбачае виконання "повно! робочо! ди", вiд постановки завдання до анатзу i оцшки резyльтатiв роботи [2, 39].
Останшм часом у навчальних закладах набула поширення робота в освiтнiх телекомушкацшних проектах. Дiяльнiсть yчнiв у проектах розглядаеться як групове дослiдження глобальних проблем сyчасностi з використанням шформацшно-телекомyнiкацiйних технологiй (1ТКТ), якi стимулюють i пiдсилюють навчання з боку учшв, оскiльки вони:
• особистюно орiентованi;
• використовують множину дидактичних пiдходiв — навчання в сшвпращ, незалежнi заняття, мозковий штурм, евристичне й проблемне навчання, дискyсiя, командне навчання;
• самовмотивоваш, що означае зростання штересу до роботи в мiрy ïï виконання;
• шдтримують педагогiчнi цiлi в когнiтивнiй, ефективнш i психомоторнiй областях на вшх рiвнях — знання, розyмiння, використання, аналiз, синтез.
• дозволяють навчатися на власному досвщ та досвщ iнших не формально, а в конкретнш справi;
• приносять задоволення учням, якi бачать продукт власноï працi; [1, 30-31]
Тим самим, маючи yспiшний педагогiчний досвiд, ми з впевнешстю можемо сказати, що використання педагопчних технологiй навчання служить досягненню основноï мети -формуванню ключових компетенцiй, покликаних допомогти випускнику стати не тiльки компетентним фахiвцем, професiоналом, а й особистiстю, здатною адаптуватися в рiзних життевих ситуащях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуревич Р. С., Кадем1я М. Ю., Шевченко Л. С. Навчання у телекомушкацшних освггшх проектах
(з досвщу роботи). — Вшниця, 2007. — 138 с.
2. Кадем1я М. Ю., Шестопалюк О. В. Методична робота i компетентшсть педагопв навчальних
заклад1в професшно — техшчно1 освети. Вшниця: ВДПУ, 2007. — 71 с.
3. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технологии креативного обучения. — М.:
Изд-во МГУ, 2003. — 416 с.
4. Совет Европы: Симпозиум по теме "Ключевые компетенции для Европы": Док. DECS/SC/sec. (96)
43. Берн, 1996. — 511 с.
В'ячеслав ПОДОЛЯК
КЛАСИФ1КАЦ1Я КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСП НА ОСНОВ1 ПОР1ВНЯЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
У cmammi i3 застосуванням порiвняльного anani3y запропонована класифiкацiя компетентностей oco6ucmocmi. Визначено суть поняття "компетенттсть ", встановлено шiсть груп компетентностей, зокрема: соцiальнi, полкультурт, комyнiкативнi, iнформацiйнi, саморозвитку та самоосвiти, компетентностi, що реалiзyються у прагненнi i здатностi до рацюнально'1 продуктивно'1, творчо'1 дiяльностi.
В Державному стандарт базовоï i повноï середньоï осв^и, який визначае вимоги до рiвня загальноосвiтньоï тдготовки учшв i випускниюв основно1' та старшо1' школи та гаранти держави в ïï досягненш, вiдзначаеться, що змют цiеï освiти створюе передумови для всебiчного розвитку особистостi, зокрема формування сощально].', комyнiкативноï, комп'ютерноï та шших видiв компетентностi.
