CC BY
24
УДК37.044.588 Доц. Ю.М. Слюсарчук, канд. фЬ.-мат. наук;
доц. ЛЛ. Джавала, канд. фЬ.-мат. наук - НУ "Львгвська полтехшка "
ТЕХНОЛОГИ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ П1Д ЧАС П1ДГОТОВКИ 1Т-ФАХ1ВЦ1В
Для виршення проблем формування компетенцш шд час реал1зацп осв1тнього процесу шдготовки ГГ-фах1вщв та створення необхщно! траекторп подготовки запропо-новано широко використовувати технологи проектно-ор1ентованого навчання. Розроб-лена модель формування компетентностей шд час проектно-ор1ентованого навчання визначае взаемозв'язки м1ж етапами реалиаци проекту, особливостями формування компетенцш на трьох р1внях та результатами навчання. Когштивне моделювання ба-зуеться на найбшьш затребуваних компетенщях, як визначеш роботодавцями.
Зютавлення показниюв сформованост компетентностей шд час проектно-ор1енто-ваного навчання дае змогу побудувати ефективну структурно-лопчну схему навчально! роботи студента з вщповщною послщовшстю дисциплш та !х змютовим наповненням, а також обгрунтувати поеднання нових 1 традицшних осв1тшх технологш.
Ключовi слова: проектно-ор1ентоване навчання; компетенщя; модель компетентности осв1тнш простр; 1Т-фах1вець.
Постановка проблеми. На сьогодт Украша входить до п'япрки краш-лiдерiв з 1Т-аутсорсингу, одночасно посiдаючи перше мкце в свiтi щодо не ви-користання власного 1Т-ресурсу. У зв'язку iз швидким ростом шформацшно-ко-мушкацшних технологiй (1КТ) проблема кадрового забезпечення галузi стае де-далi нагальшшою. Брак квалiфiкованих IТ-фахiвцiв вiдчувають сьогодш багато галузей промисловостi i це, незважаючи на те, що практично кожний техтчний ВНЗ щороку випускае велику кшьккть спецiалiстiв. За даними Державного агентства з питань науки, шновацш та iнформатизацií, на одного 1Т-спещалкта припадае до п'яти вакансш.
Шдвищення ршня квалiфiкацií фахiвцiв 1Т-ринку е сьогоднi актуальним i затребуваним в Украíнi. Пiдготувати якiсного фанвця е не простим завданням, оскшьки досить швидко змiнюеться не тшьки програмне й апаратне забезпечення, але i технологií та методологи у виртенш виробничих проблем. Вiдповiдно до цього, необидно також змшювати пiдходи до пiдготовки фахiвцiв галуз^ Ос-вiтнi програми мають вщображати динамiку розвитку IТ-галузi, одночасно фор-муючи у студентш навики самостшно освоювати новi досягнення iндустрií.
Значну кшьккть щей та пiдходiв до оргашзацп роботи, що реалiзуються зараз на 1Т^рмах, можна використати i в освiтньому процесi, цим самим забравши прiрву мiж утверситетською освiтою та майбутньою професiйною да-яльнiстю молодо!' людини. Зокрема, це можуть бути колективнi форми вивчен-ня дисциплiн та проектна методолопя.
Аналiз останнiх дослщжень та публжацш. У 2013 р. Указом Президента Украши вiд 25 червня 2013 р., № 344/2013 затверджено Нащональну стра-тегда розвитку освии в Украíнi на перiод до 2021 р., яка визначае напрями дер-жавно1 полiтики у сферi освiти:
• модернiзацiя структури, змюту та органiзацií освiти на засадах компетенттсно-го тдходу;
• розвиток науково! та iнновацiйноí дiяльностi в освт, тдвищення якостi освiти на шновацшнш основц
• оновлення згщно з вимогами часу нормативно! бази системи освии, що охоп-люе розроблення та прийняття нових редакцш Законiв Украши "Про освiту", "Про вишу освиу".
Сучаснi методи проектного менеджменту започатковано в 70-п роки Технологи планування проектiв набули розвиток через ре^защю вiйськових проектов департаменту оборони США. Нинi колишш вiйськовi методи проектного менеджменту широко застосовують у цивiльних галузях економiки i в громадських оргашзащях усiх кра1н свiту.
Проблеми опису технологiй реалiзацií IТ-проектiв дослiджують багато вчених [1-4 та ш]. Виртення задач управлiння персоналом в IТ-галузi висвгг-лено у роботах А. Орлова, Дж.Х. Рейнвотера [5, 6]. З метою створення сучасно1 шфраструктури, сприятливих макроекономiчних умов та ефективних оргашза-цiйних механiзмiв, зокрема у сферi освiти, для прискореного розвитку сфери ш-формацiйно-комунiкацiйних технологiй в УкраМ затверджено вiдповiдну Програму розвитку [7].
Мета дослщження - проаналiзувати проблеми пiдвищення актуальностi змiсту вищо1 освiти для студештв IТ-спецiальностей та сформувати íх профе-сiйнi компетентносп на основi технологiй проектного менеджменту для оргаш-зацií практично1 складово1 частини навчання; здiйснити пошук шляхш реалiза-цií навчання на основi результат спiльних дослiджень студентав i викладач1в та вдосконалити практичнi навички у випускникiв унiверситетiв.
Виклад основного матер1алу. Професiйний успiх сьогоднiшнього студента лежить в специально оргашзованому освiтньому процесi. Основу ос-таннього становлять, з одного боку, сучасш педагопчш пiдходи, принципи i за-соби (компетентнiсний i комплексний шдходи, принцип наступностi тощо) у рамках особистiсно-орieнтованоí методики навчання, а з iншого - мотивацiя самого студента на висою досягнення в обранш професií.
Вже починаючи з перших курав, студент повинен розумии необхiднiсть унiверситетськоí пiдготовки для майбутнього кар'ерного росту. Цього можна досягти, наприклад, залученням практикуючих професiоналiв i потенцiйних ро-ботодавц1в до визначення змiсту освiти та реалiзацieю студентами проекпв нап-рикiнцi кожного семестру рiзного р1вня складностi залежно ввд набутих компе-тентностей пiд час навчання. О^м цього, технологiя розроблення проекту обов'язково включае мiжпредметнi зв'язки, а внаслщок дае змогу отримати практичнi навики. Особливiстю проектно!' методологи е: формулювання задач з невщомим заздалегiдь шляхом 1х вирiшення за умов обмеження у часi та ресурсах, що передбачае набуття знань самоспйно, вирiшуючи вiдповiднi завдання на кожному етапi виконання проекту.
Алгоритм виртення проблем проектно-орiентованим шдходом скла-даеться iз 7 еташв (табл.). Змiст навчання полягае у досягненн студентами не-обхвдних фахових результатiв, а саме встановлення ввдповщносп засвоених навчальних досягнень профшю конкретно1 навчально1 програми або 11 компонента: студент мае знати, розумии та бути здатним виконувати.
Ткно пов'язаними iз результатами навчання е компетентности яш дина-мiчно поеднують знання, розумiння та навички. Набуття та розвиток компетен-тностей е метою освишх програм. Компетентностi формуються у рiзних навчальних дисциплшах i оцiнюються на рiзних етапах. Найбшьш ефективно за-гальнi та спещальш компетентностi набуваються пiд час виконання проектних робiт (див. табл.). Модель формування компетентностей пiд час проектно-орiентованого навчання представлено на рис. та в таблиц!
Етапи реалiзацií проекту Компетентностi, отриманi на вщповщних етапах проекту Результат етапу
1. Аналiз проблематики задано!' галузi дослджень, потреб, формулювання мiдеi'м, визначення можливостей та шляхiв '11 реалiзадii'. 1. Здатнють до аналiзу i синтезу. 2. Здатнють знаходити та анал!зувати шформацго з рiзних джерел. 3. Здатнють управлшня iнформацiею. Готовнють членв проекту адаптуватись до рiзних ситуацш.
2. Планування загальних принци-пв виконання проекту, визначення вхщних даних для планування проектно! дяльносп. 4. Умшня прийняття обгрунтованих ршень. 5. Здатнють породжувати новi iдеi'. 6. Навики планування та управлшня проектами. Виявлення лiдера групи.
3. Прогнозування ефективност проекту. 7. Дослщницью навики та умшня. Використання математичного апарату.
4. Соцiальне значення (визначення можливостей фшансово! чи шформа-цiйноi' пiдтримки). 8. Здатнють спшкуватись з фахiвцями з шших галузей. Виявлення менеджерских якостей учасни-к1в проекту.
I ргвень - моральний аспект
5. Планування та визначення сфери вщповщальносп членв проекту. 9. Робота в команд! 10. В^^в^льнст^ 11. Лщерсью якостi учасникiв. Готовнiсть до роботи в реаль-них проектах.
IIр1вень - фахов1сть
6. Реалiзацiя еташв проекту 12. Здатнiсть працювати самостiйно. 13. Умшня планувати час. 14. Здатнiсть застосовувати фаховi знання на практицi. Практичн навички з предметно! област.
IIIр1вень - професюнал1зм
7. Перевiрка вщповщносп цiлям проекту. 15. Турбота про якють. 16. Бажання досягти устху. 17. Здатнiсть до критики та самокритики. 18. Взаемодiя мiж учасниками проекту. 19. Здатнiсть пристосовуватись до нових ситуацш. 20. Умшня мотивувати людей та рухатись до спшьних цшей. 21. Умшня виршувати конфлiктнi ситуаци. Гармонiйне поеднання ос-новоположних особистiсних якостей з професшни-ми навиками у галуз!
навчання
Компетентность
Результат етапу
Готовнють членв проекту адаптуватись до рiзних ситуацш.
Виявлення лiдера групи.
нування проектно'! дяльносга.
проектами.
3. Прогнозування
ефективност проекту.
7. Дослщницью навики та умшня.
Використання математичного апарату
4. Сощальне значення (визначення можливостей фiнансовоí чи шформа-цшноУ пiдтримки)._
8. Здатнють спiлкуватись з фахiвцями з шших галузей.
Виявлення ме-неджерських якостей учасни-к1в проекту.
Iр1вень - моральний аспект
5. Планування та визначення сфери вщповщальносп члетв проекту._
9. Робота в команд!
10. Вщповщальтсть.
11. Лщерсью якосп учасниюв.
Готовнiсть до роботи в реаль-них проектах
IIр1вень - фахов1сть
6. Реалiзацiя етапiв проекту
12. Здаттсть працювати самостiйно.
13. Умшня планувати час.
14. Здатнiсть застосовувати фаховi знання на практиш.
Практичнi навички з предметно! област.
IIIр1вень - професюнал1зм
7. Перевiрка вiдповiдностi цiлям проекту.
15. Турбота про якють
16. Бажання досягти успiху.
17. Здатнiсть до критики та самокритики.
18. Взаeмодiя мiж учасниками проекту.
19. Здатнiсть пристосовуватись до нових ситуацш.
20. Умiння мотивувати людей та рухатись до спшьних цшей.
21. Ум1'ння вирiшувати конфшк-м ситуацдУ.
Гармонiйне поеднання ос-новоположних особистюних якостей з професiйни-ми навиками у галуз!
Модель визначае взаемозв'язки мiж етапами реалiзацií проекту, особли-востями формування компетенцiй на трьох рiвнях та результатами навчання.
Унiверситетськiй освт необхiдно орieнтуватися на задоволення потреб потенцшних роботодавцiв - замовникiв i споживачш ocbîthîx послуг. Цей фактор i визначае модель формування компетентностей пiд час проектно-оркнто-ваного навчання. Вiд випускника очiкуються здатнкть до професiйноï мобшь-ностi в умовах розвитку та змши технологш, швидко!' адаптацiï на ринках пращ, розвитку кар'ери. Основними документами, на основi яких створено модель формування компетентностей, е професшш стандарти провщних IТ-компанiй та галузевих асоцiацiй, зокрема "Асощацп Iнформацiйних технологiй Украши" [8], Association for Computing Machinery [9], IEEE Computer Society [10].
Наголос на отриманш студентами певних компетентностей чи 1х сукуп-ностi забезпечуе ефективнкть реалiзацiï ц1лей освiтнiх програм, робить ïï дина-мiчною, пов'язуе iз потребами на ринку пращ. Можна видшити три складовi частини проектного менеджменту за 1х специфiчним змiстом: спецiальнi знання з предмету проекту (правильний пiдбiр тематики проекпв для студентiв рiзних курсiв навчання, враховуючи 1х ршень знань); ефективнкть оргашзацп проек-тних дiй (майстернкть викладача); спiвробiтництво всiх учасникiв проекту (ви-ховання вмiння працювати в команд^.
Незалежно вiд галузi, обсягу або форми оргашзацп проекту можна виз-начити деят загальнi принципи керування, яких повинен дотримуватися викла-дач, беручи активну участь у робоп команди:
• упорядкування i затвердження загального плану проекту;
• розроблення планiв на кожен етап проекту;
• розроблення планiв на окремi дц;
• здiйснення контролю за реалiзацieю планiв i дш;
• вживання заходiв у разi виявлення вiдхилень мiж планом i результатом.
Оскшьки досягнення мети проекту залежить вiд умiння його керiвника
узгоджувати i вирiшувати проблеми, що виникають у студентiв пiд час реалiза-цiï поставлених задач, то функцп викладача змiнюють свiй оркнтир у бiк проектного менеджменту.
Проте i самих студеипв необхiдно готувати до самостшного прийняття рiшень, вмiти аналiзувати можливiсть успiху рiзноманiтних альтернатив реаль зацiï завдань проекту. Для вiзуалiзацiï мiркувань можна будувати дерево ртень вибору шлянв розв'язку поставленого завдання ("гiлки" як розгалуження нап-рямш роботи). За допомогою вивчення рiзних шлянв реалiзацiï проекту можна визначити, який iз них мае найбшьший шанс на успiх. Звичайно, необидно за-дати критерiï успiху або ощнки результатiв, оскiльки важливою особливктю формування результатiв навчання е те, що вони повинш бути вишрювальними. До таких критерiïв можна вщнести: час виконання завдання, використання мен-шо1 кiлькостi матерiалу, скорочення витрат тощо. Викладач повинен мати мож-ливiсть застосовувати широкий асортимент рiзних форм оцiнювання, щоб адекватно встановити ршень досягнення студентом результатов навчання. При цьому необхiдно, щоб студенти були детально ознайомлеш iз методами ощню-вання. Важливе значення мае залучення представниюв професiйних оргашзащй i можливих працедавщв до процесу постановки задачi.
У сучасному свт в галузi 1Т iснуе налагоджена кооперацiя навчальних закладiв i реального бiзнесу. У Львовi прикладом тако1 спiвпрацi е деякi проекти
Львiвського кластеру шформацшних технологiй та бiзнес-послуг (Lviv IT-BPO Cluster), який заснований провщними компанiями в галузi 1Т та аутсорсингу 6i3-нес-процес1в, якi спльно взяли на себе iнiцiативу з проведення системних змш у бiзнес-середовищi мiста [11]. Популярним зараз е здшснення заходш, пiд час яких фахiвцi з рiзних областей розробки программного забезпечення (програмк-ти, дизайнери, менеджери) сшльно працюють над виртенням деяко1 проблеми.
У Киевi з метою створення iнновацiйноí системи, яка забезпечуе шдго-товку квалiфiкованих фахнвщв для компанiй IT-iндустрií, вiдкрито BIONIC University [12] - освиню iнiцiативу iнновацiйного парку BIONIC Hill, прюригетом для якого зараз е створення системи шдготовки професiйних кадрiв, максимально орiентованоí на реальш потреби IT-iндустрií. Програми насиченi проек-тною практикою, а тренери - професшш розробники та керiвники у сферi ство-рення програмного забезпечення.
Важливим напрямом навчання на цих курсах е програми розвитку нави-чок i компетенцш, якi дають змогу майбутнiм фахшцям бути успiшними i ефек-тивними в роботi завдяки високiй самооргашзацп, яккному плануванню часу та роботи, ефективнш комунiкацií, а також програми з шдприемництва.
Висновки. В епоху шформатизацп сусшльства - навчання не мае базу-ватися на запам'ятовуванш. З одного боку, не потрiбно перевантажувати мозок зайвими знаннями, основний вщсоток яких, як показуе практика, згодом не ви-користовуеться, з шшого, навчання потрiбно переорiентовувати на розвиток здатносп думати, навчатися, аналiзувати, аргументувати i приймати в шдсумку правильнi рiшення.
Реалiзацiя проектно-орiентованого навчання дае змогу добре сформува-ти таю навички у студентш як: умшня розробляти та керувати проектами, пла-нувати час, здатнiсть продукувати новi iдеí, здатнiсть шукати, опрацьовувати та аналiзувати iнформацiю з рiзних джерел, умiння працювати в команд^ умiння оцiнювати та пiдтримувати яккть виконано!' роботи. Усi цi компетентносп е ду-же важливими для роботодавщв та збiльшують шанс працевлаштування випус-кника. Компанií-працедавцi хочуть отримувати команди фахiвцiв, здатних ефективно оргашзовувати виконання завдань у реальних проектах.
Яккть шдготовки фахшщв визначаеться умовами трансформацп нав-чального академiчного середовища (оптимальний набiр дисциплiн) в яккно но-вий освiтньо-професiйний (квазiпрофесiйний) проспр, створений для пiдтрим-ки навчального процесу iнтерактивними формами i технолопями навчання, ре-алiзацiею реальних проектш у навчальних лабораторiях та !Т-компашях.
Зiставлення показникiв сформованостi компетентностей е невщ'емною частиною зворотного зв'язку для коригування вiдповiдних навчальних заход1в. Оцшка адекватностi моделi формування компетентностей 1Т-фах1вця пiд час проектно-орiентованого навчання дае змогу вибудувати логiку послiдовностi дисциплш та 1х змiстове наповнення, а також обфунтувати поеднання нових i традицiйних освiтнiх технологiй.
Лiтература
1. Грекул В.И. Управление внедрением информационных систем / В.И. Грекул, Г.Н. Де-нищенко, Н.Л. Коровкина. - М. : Интернет-университет информационных технологий. Бином. Лаборатория базовых знаний, 2008. - 224 с.
2. Braglia M. An integrated approach to implement Project Management Information Systems within the Extended Enterprise / M. Braglia, M. Frosolini // International Journal of Project Management. 2014. - Vol. 32(1). - Pp. 18-29.
3. Lee S.-K. Success model of project management information system in construction / S.-K. Lee, J.-H. Yu // Automation in Construction. 2012. - Vol. 25. - Pp. 82-93.
4. Caniels M. The effects of Project Management Information Systems on decision making in a multi project environment / M. Caniels, R. Bakens // International Journal of Project Management. 2012. - Vol. 30(2). - Pp. 162-175.
5. Орлов А. Секреты управления программистами / А. Орлов. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2008. - 192 с.
6. Рейнвотер Дж.Х. Как пасти котов. Наставление для программистов, руководящих другими программистами / Дж.Х. Рейнвотер. - СПб. : Изд-во "Питер", 2006. - 256 с.
7. Програма розвитку сфери шформацшно-комунжацшних технологий в Укршш (редакцш вщ 25 листопада 2013, доопрацьована за участю ЦОВВ). Проект / Державне агентство з питань науки, шновацш та шформатизаци Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dknii. gov.ua/? q=system / files/sites/default/files/images.
8. "Асощащя 1нформацшннх технологий Украши". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://itukraine.org.ua/.
9. Association for Computing Machinery. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. acm.org/.
10. IEEE Computer Society. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.computer.org/ web/guest/home.
11. Кластер шформацшнпх технологий та бiзнес-послуг. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://it-bpo.lviv.ua/.
12. Офщшний сайт BIONIC University. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://bionic-university.com/uk/.
Слюсарчук Ю.М., Джавала Л.Л. Технологии проектного обучения при подготовке ИТ-специалистов
Для решения проблем формирования компетенций при реализации образовательного процесса подготовки ИТ-специалистов и создания необходимой траектории подготовки предложено широко использовать технологии проектно-ориентированного обучения. Разработанная модель формирования компетенций при проектно-ориентиро-ванном обучении определяет взаимосвязи между этапами реализации проекта, особенностями формирования компетенций на трех уровнях и результатами обучения. Когнитивное моделирование базируется на наиболее востребованных компетенциях, которые определены работодателями. Сопоставление показателей сформированности компетенций при проектно-ориентированном обучении позволяет построить эффективную структурно-логическую схему учебной работы студента с соответствующей последовательностью дисциплин и их смысловым наполнением, а также обосновать сочетание новых и традиционных технологий обучения.
Ключевые слова: проектно-ориентированное обучение; компетенция; модель компетентности; образовательное пространство; ИТ-специалист.
Slyusarchuk Yu.M., Dzhavala L.L. Technology project training in preparing IT professionals
The wide use of technologies of project-oriented learning is offered to solve the problems of competences formation during the implementation of the educational process of training IT professionals and creating of the required training trajectory. The developed model of competencies formation in project-oriented learning defines the relationships between the stages of the project realization, peculiarities of the formation of competencies in 3 levels and learning outcomes. The cognitive modeling is based on the most required competencies identified by employers. The comparison of indicators in the formation of competencies at project-oriented learning allows to build an effective structural and logical scheme of student academic work with the appropriate sequence of subjects and their semantic content, as well as to argument the combination of new and traditional learning technologies.
Keywords: project-oriented learning; competence; model of competence; educational environment; IT-specialist.
