CC BY
53
УДК 37.01:378.1(075.8)
Шарата Н.Г., к.пед.н. (natalya sharata@mail.ru), Христенко О.А., к.е.н. ®
Миколагвський державный аграрный утверситет
КОНЦЕПЦ1Я ВИХОВНО1 РОБОТИ У КОНТЕКСТ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ НА ПРИКЛАД1 МИКОЛА1ВСЬКОГО ДАУ
У статт1 розглядаеться концепщя виховног роботи у контекст1 Болонського процесу на прикладг Миколагвського державного агарного утверситету. Наведено способи ефективного управлтня виховним процесом.
Ключовi слова: виховання, студент, Болонський процес, самоврядування.
Головною особливктю сучасно! вищо! школи е И особиста 3opieHTOBarncTb. Сьогоднi вищий навчальний заклад покликаний формувати нову генерацш украшсько! штел^енци - грамотну, всебiчно розвинену, творчу i вщповщальну за себе i сво! ди, здатну активно спрямовувати на подальший розвиток незалежно! Украшсько! держави вс набутi знання й умiння.
Процес виховання у вищому навчальному закладi органiчно поеднаний iз процесом навчання молодо опанування основами наук, багатством нащонально! i свггово! культури. Навчання повинно мати не лише осв^ню орiентацiю, але й обов'язково мати виховну спрямовашсть.
Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладi спрямовано на формування активно! життево! позици, високо моральних рис, професiйних якостей та сощально! активностi майбутнього фахiвця.
Навчання мае особливе значення у становленш особистостi керiвника аграрного сектора економжи. Воно не лише озброюе його необхщними для професшно! дiяльностi знаннями, але й визначае св^огляд, життеву поведшку, систему цiннiсних орiентацiй, умшня налагоджувати стосунки з колегами, !хшми сiм'ями, галузевим керiвництвом; творчу актившсть, високо моральнi риси, рiзноманiтнi сощально щншсш якостi, а також здатшсть до самовдосконалення, самовиховання.
Аналiз кожно! з дисциплш, передбачено! планами пiдготовки фахiвця, дозволяе зробити висновок, що вони е складовою частиною виховно! роботи.
Нащональний характер гумаштарно! освiти в Укра!ш забезпечуеться змiстовним розглядом у навчальних дисциплiнах таких питань, як: нащональне вiдродження в контекстi iсторичного досвщу, нацiональна iсторична пам'ять, державно-правовi аспекти нащонального вiдродження; проблеми етнонащонально! пол^ики; культура мiжетнiчного спiлкування, нацiональне виховання. Отже, метою вивчення предмета гумаштарного та сощально-економiчного напрямку е оволодшня майбутнiми фахiвцями системою знань про людину i суспiльство, !х сутшсть, походження, шляхи самовизначення та самоствердження, що е умовою формування св^оглядних орiентацiй
® Шарата Н.Г., Христенко О.А., 2011
особистост^ Студенти повинш усвщомити хщ кторичного, полiтичного i культурного розвитку укра!нського суспiльства в контекстi свггово! спiвдружностi народiв, засво!ти сво! права та обов'язки вщповщно до норм державного та мiжнародного права, визначити свою нащонально-громадянську позицiю патрiота Укра!ни.
Студенти вищого навчального закладу, вивчаючи професшно-орieнтованi дисциплiни, оволодiвають професшними знаннями, вмiннями та навичками вщповщно до державного стандарту, отримують знання про мюце та здобутки втизняного сiльського господарства у контекстi досягнень св^ово! аграрно! науки та практики, вивчають законодавство Укра!ни про земельну реформу, постанови i рiшення Уряду Укра!ни з питань пщприемницько! дiяльностi; iсторiю економiчних вчень, нацiональний та мiжнародний досвiд теори та практики сшьського господарства.
Мета виховання - сформувати всебiчно й гармонiйно розвинену, моральну, культурно, професiйно й сощально компетентну особистiсть, здатну ефективно реалiзовувати сво! права й обов'язки й устшно здiйснювати професiйну дiяльнiсть. У нових соцiально-економiчних умовах актуальним стае розвиток тако! сукупностi компетенцiй, яка б забезпечувала молодiй людинi здатшсть: бути вiдповiдальним; приймати спiльнi ршення; регулювати конфлiкти ненасильницьким шляхом; розум^и та сприймати рiзнi культури, релки, мови та нацiональнi традицi!; волод^и новими технологiями, розумiти рамки !х застосування й розповсюдження; здiйснювати шновацшну дiяльнiсть; адаптуватися в умовах сучасного св^.
Мета виховання молодi конкретизуеться через систему завдань: виховання ставлення до пращ як до першо! життево! необхщноси, важливо! цiнностi й головного способу досягнення особистого устху, формування потреби у професшному вдосконаленш, вихованнi цiлеспрямованостi, готовностi до конкурентоспроможност та спiвпрацi у професiйнiй дiяльностi; формування орiентацi! на гуманiстичнi св^оглядш установки й духовнi цiнностi у нових сощально-пол^ичних та економiчних умовах суспшьства, здiбностi визначення свого мюця й мети у життi, формування самосвщомост й найвищих потреб особистостц виховання почуття патрiотизму, вiдданостi у служшш Вiтчизнi; формування установки на безперервний процес саморозвитку, на засвоення художшх та наукових досягнень загальнолюдсько! та нащонально! культури, на формування почуття мiри, смаку, стилю, що дозволять брати участь у культурному житт укра!нського суспiльства; залучення до загальнолюдських норм моральностi, нацiональних традицш i корпоративних цiнностей свого професшного й соцiального середовища, розвиток навичок адекватно! самоощнки й оцiнки результат свое! дiяльностi; формування потреби у здоровому способi життя й фiзичному удосконаленнi, у закрiпленнi морального й фiзичного здоров'я. Формування культу Ым'!, поваги до старшого поколiння, почуття вщповщальност за виховання дiтей; збереження та закршлення найкращих традицiй Микола!вського державного аграрного унiверситету, укра!нського студентства, спрямованих на виховання у студенев
уявлень про престижшсть обраного ними ВНЗ; розвиток та удосконалення роботи оргашв студентського самоврядування як одше! iз необхщних умов сучасного розвитку ушверситетського об'еднання; формування корпоративно! культури ушверситету, що визначае систему щнностей, яка об'еднуе студентську молодь та науково-педагопчний склад ВНЗ для досягнення спшьно! мети; формування згуртованого ушверситетського колективу, комфортних сощально-психолопчних умов для комушкативно-особисткного розвитку майбутнiх фахiвцiв.
Принципи оргашзащ! виховання: демократизм, що передбачае реалiзацiю системи виховання, яка базуеться на педагопщ спiвпрацi взаемодi! викладача й студента; об'ективiзм i гумашзм як основа взаемодi! iз суб'ектами виховання; повага до загальнолюдських щнностей, прав i свобод громадян, коректшсть, терпимiсть, дотримання етичних норм; професiоналiзм, органiзованiсть, вiдповiдальнiсть, дисциплiна та самодисциплша, компетентнiсть; конструктивнiсть, рацiоналiзм, активна участь у громадському життi ВНЗ, самодiяльностi, спортивних заходах тощо; толерантнiсть, що передбачае наявшсть плюралiзму думок, пiдходiв, рiзних iдей для вирiшення проблем, терпимкть до думок iнших людей, врахування !х iнтересiв, терпимiсть до шшого способу життя та поведшки людей, що вiдповiдае нормативним вимогам закошв; iндивiдуалiзацiя та диференцiацiя, що формують систему виховання у ВНЗ; патрютизм та виховання любовi до Укра!ни, почуття вiдповiдальностi; варiативнiсть технологш та змiсту виховного процесу.
Цшшсними орiентацiями виховання е:
1. Людина як найвища цiннiсть - особисткть студента у сво!й унiкальностi, !! свiт у поеднаннi зовнiшнiх проявiв та внутрiшнiх хвилювань, !! права та життевi iнтереси, сьогодення та майбуття.
2. Честь i гщшсть - як моральний критерiй та регулятор життевого та професшного самовизначення особистоси, !! дiяльностi та вщношення всiх суб'ектiв навчального процесу, як моральна основа творчо! соцiально спрямовано! самореалiзацi!.
3. Особисте та суспшьне благо - як ключова життева мета громадянина Укра!ни, як гармоншне поеднання у життi студента особистого та колективного.
4. Свобода та вщповщальшсть, право вибору як найважливша передумова устшно! дiяльностi та пiдтримка в ушверситет демократичного устрою життя.
5. Розвиток - як основний смисл професшно! дiяльностi педагогiчного колективу, що сприяе розвитку творчо! шдивщуальноси студента.
6. Професшна компетентнiсть та гуманiстична орiентацiя - як головш умови вирiшення професшних завдань, поставлених перед майбутнiм фахiвцем в умовах модернiзацi! суспiльства та системи вищо! професiйно! освiти в Укра!ш.
Мiсiя виховання у Микола!вському державному аграрному унiверситетi - створення умов для духовно-морального й культурного розвитку,
громадянського становлення, збагачення особистого та професшного досвщу, правильного виршення суспшьних та особистих проблем, а також умов для сприяння саморе^заци студенев, формування корпоративно! культури студента Микола!вського ДАУ.
Основнi напрями виховно! роботи
Виховна робота не мае будь-яких ч^ко встановлених меж. Вона мае пульсувати в уЫх видах життедiяльностi суб'ектiв навчального процесу. Виховна робота, у першу чергу, спрямована на формування професшно значущих якостей особистоси, а позанавчальна - переважно на оргашзащю соцiально значущого середовища дiяльностi суб'ектiв навчального процесу поза навчанням, спрямована на розвиток особистост^ Мiж позанавчальною та виховною роботою кнуе iнверсiйна (пряма - зворотна) залежшсть. Перша мае створювати сприятливi умови для оргашзаци другой друга насичуе першу щншсним змiстом, надаючи ш соцiально- й професiйно-цiннiсний характер.
Виховання студентства - це процес творчий, зорiентований на проблеми, пов'язаш зi специфiкою вищого навчального закладу, особливостями регюну. В iдеальнiй перспективi вищi навчальнi заклади мають стати шкалою саморозвитку, самоуправлшня, самодисциплiни, свiдомоï вщповщальноси, спiвробiтництва й творчостi викладача i студента.
Вищий навчальний заклад мае здшснювати пiдготовку свiдомоï iнтелегенцiï, сприяти оновленню i збагаченню iнтелектуального генофонду наци, вихованню ïï бiзнесовоï та полiтичноï елiти, примножувати культурний потенщал, який забезпечить високу ефективнiсть дiяльностi майбутнiх фахiвцiв. Це може бути досягнуто через: виховання майбутшх фахiвцiв авторитетними, високоосвiченими людьми, носiями високос' загально1' свiтоглядноï, полiтичноï, професiйноï, правовой iнтелектуальноï, сощально-психологiчноï, емоцiйноï, фiзичноï та екологiчноï культури; створення необхщних умов для вiльного розвитку особистост студента, його мислення i загальноï культури шляхом залучення до рiзноманiтних видiв творчоï дiяльностi (науково-дослiдноï, тек^чно^ культурно-просвiтницькоï, громадсько1, оздоровчо-спортивноï тощо); збагачення естетичного досвщу студенев шляхом участ 1х у вiдродженнi забутих та створенш нових нацiонально-культурних традицiй регюну, мкта, села, навчального закладу, розвиток художшх здiбностей; формування «Я-концепци» людини-творця на пiдставi самоосвiти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральноï самозавершеностi; пропаганду здорового способу життя, запобкання вживанню студентами алкоголю, наркотиюв, викорiнення шкiдливих звичок.
Виховна робота в Микола1вському державному аграрному ушверситет мае багатий досвщ i традици, а унiверситетський потенщал - базу для ïï всебiчноï оргашзаци. Завдання виховання в ушверситет реалiзуються як через змiст дисциплш, що викладаються, через виховання власним прикладом; так i через створення сприятливого виховного середовища для самореалiзацiï особисткного потенщалу, через позанавчальну дiяльнiсть студентiв.
Професшне виховання Професшна спрямовашсть особистост представляеться як ieрархiя мотивiв поведшки, самореалiзацiï, солiдарностi користi й лщерства. Важливий показник професiйноï спрямованостi - новаторська позищя - творче ставлення до дшсноси, що мае сощогенну природу. Сьогоднi професiонал мае бути творчою особистiстю, наполегливо працювати над собою й прагнути застосовувати на практищ професiйнi навички.
Професiоналiзацiю студентства треба розглядати у розвитку, у напряму спещально органiзованоï творчоï дiяльностi. Виховний процес, що базуеться на професшних цiнностях, формуе особливi рiзновiковi угрупування, поеднанi професiйною спрямованiстю й солщаршстю, корпоративними iнтересами, соцiально значущою дiяльнiстю.
Центральне мiсце у професшному вихованнi в унiверситетi займае питання забезпечення взаемозв'язку виховного процесу з навчальною та науковою роботою. Цей напрям передбачае: удосконалення структури i змiсту освiтнiх програм у рамках державного стандарту на основi поеднання фундаменталiзацiï, гуманiзацiï й професiйноï освгги; звернення уваги всiх кафедр до загальнокультурно!', гуманiстичноï й морально-етично1' функци освiти; розвиток нових технологiй навчання, шформацшних, оргашзацшно-методичних систем забезпечення навчального процесу, використання у змкт i технологiях навчання методологiчних, сощолопчних та психологiчних основ педагогiки толерантности посилення мотивацiï студентiв до участ у наукових дослiдженнях кафедр ВНЗ; створення умов для творчоï та професiйноï самореалiзацiï особистостi студента; примноження та закрiплення традицiй ВНЗ; включення правових знань до змiсту занять з рiзних дисциплiн; включення до лекцшних курсiв, практичних та семшарських занять iз соцiально-гуманiтарним та економiчним дисциплiнам роздiлiв, що розкривають сутшсть поняття економiчноï свободи особистостi, професiйноï мобiльностi та iнших якостей, що формують поняття «професiоналiзм».
У результат професiйного виховання у студентiв мають бути сформованi такi якостi особистоси, як: працелюбство, економiчна рацiональнiсть, професшна етика, здiбностi приймати вiдповiдальнi ршення, вмiння працювати в колективi, розвинут творчi здiбностi та iншi якоси, необхiднi фахiвцевi.
Громадянсько-патрiотичне виховання Прюритет формування громадянськоï позици, патрiотичних почутпв, здiбностi до працi та життя в умовах демократичного суспшьства визначае важливу змiстову домiнанту у вихованш студентськоï молодi. Громадянськiсть - фундаментальна яккть людства, що полягае в усвщомленш обов'язку перед суспiльством, державою та його виконання.
Громадянсько-патрютичне виховання передбачае: формування у молодi полiтичноï культури, грамотностi; умiння вести дискусш; формування у студентiв нацiонального самоусвщомлення, формування знань iз проблем патрютизму та iнтернацiоналiзму, культури мiжособистiсного спшкування;
виховання почуття вщповщальноси, дисциплши в уЫх сферах дiяльностi; формування культурних, моральних, патрiотичних норм та установок у студенев.
Правове виховання Правова освгга - невiд'емна частина професшного вдосконалення студента вищого навчального закладу. Засвоення знань з основ держави та права, виховання у студенев поваги до закону, прав людини, небайдужого ставлення до порушення законност та правопорядку вщбуваеться на теоретичних, практичних заняттях та вдосконалюеться тд час позааудиторноï роботи.
Для налагодження систематичноï право-виховноï роботи велике значення мае взаемодiя з правоохоронними органами. Викладачi та спiвробiтники ВНЗ спiльно з пращвниками правоохоронних органiв проводять вщповщну роботу, спрямовану на знання й дотримання у поведшщ Законiв Украши, iндивiдуальну роботу зi студентами, розширення знань застосування на практицi закошв держави, що, в свою чергу, сформуе юридичну грамотнiсть i культуру, знання правових основ державноси, правових норм та закошв.
Духовно-моральне та культурно-естетичне виховання Духовно-моральне виховання студенев е невiд'емною частиною всiеï виховноï дiяльностi. Завдання морального виховання студенев полягае у формуваннi поважного ставлення до громадянського обов'язку, моральноï культури й духовностi, культури спшкування та мiжособистiсних стосункiв, активноï громадянськоï позици, здорового морально-психологiчного клiмату у колектив^ здорового способу життя.
Основним завданням естетичного виховання е залучення студенев, професорсько-викладацького складу та сшвроб^ниюв до культурних цiнностей, до розвитку естетичного смаку, залучення до активноï культурноï дiяльностi, що здiйснюеться через гумаштарну сферу.
Напрям виховноï роботи щодо формування здорового способу життя Сощальш наслiдки шкiдливих звичок загрожують здоров'ю наци, економщ краши, правопорядку, безпещ держави. У зв'язку з цим формування здорового способу життя - невщ'емна частина виховання студентськоï молодо Ïï складнiсть обумовлюеться у тому, що молодi люди, яю не вiдчувають проблем зi здоров'ям або мають високу самооцшку рiвня здоров'я, не вiдчувають у цьому потреби. Тому необхщно продумувати технологш формування здорового способу життя студент^^ молодi, мобiлiзацiï ресурсiв для побудови здорового та щасливого життя, усвщомлення себе творцем життевих ситуацiй. Для того щоб молодь хотiла зробити свое життя бшьш здоровим, необхщно, по-перше, знати ïï мотиви поведшки, а по-друге, так органiзувати роботу щодо формування здорових звичок, щоб запропоноваш програми сприяли як досягненню цих цшей, так i змщненню здоров'я.
Здоровий споаб життя, особиста вщповщальшсть за свое здоров'я формуеться переважно системою фiзичного виховання у ВНЗ.
Слщ пам'ятати, що виховання - це процес безперервного творчого пошуку. Провщна роль у вихованш студенев належить професорсько-викладацькому складу, науковцям ВНЗ. Сьогоднi виховання - це не лише передача досвщу вщ старшого поколiння молодшому, але й ствпраця викладачiв i студентiв у сферi 1х спiльноï навчальноï i позанавчальноï дiяльностi. Найбiльш важливий аспект виховання, що впливае на студентську молодь, це шститутська атмосфера, що формуеться силами вЫх спiвробiтникiв ВНЗ. Система виховання мае бути динамiчною, творчою, демократичною, постшно розвиватися й удосконалюватися, морально i матерiально стимулюватися. Реалiзацiя змiсту даноï концепцiï мае здшснюватися на основi комплексного тдходу, що передбачае еднiсть i погоджешсть усiх його складових, взаемодiю вЫх суб'ектiв виховного процесу.
Л1тература
1. Авдеева I. М. 1нновацшш комушкативш технологiï в роботi куратора академiчноï групи : навч. посiб. для вищ. навч. закл. / I. М. Авдеева, I. М. Мельникова. — К. : Професюнал, 2007. — 298 с.
2. Васянович Г. П. Морально-правова вщповщальшсть педагога : [теоретико-методолопчний аспект]. — К. — Львiв, 1997. — 163 с.
3. Ващенко Г. Виховний щеал / Г. Ващенко. — Дрогобич, 1997. — 214 с.
4. Винтин И. А. Организация воспитательной работы в вузе во внеурочное время / И. А. Винтин // Педагогика. — 2004. — № 9. — С. 58-64.
5. Гонтаровська Н. Б. Розвиток особистост в психолого-педагопчному контекст / Н. Б. Гонтаровська // Педагопка i психолопя. — 2005. — № 1. — С. 32-41.
6. Жалдак Л. М. Педагопчш умови гуртування студентськоï групи вищого аграрного закладу осв^и (теоретико-методолопчний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. п.н. : спец. 13.00.02 / Л. М. Жалдак. —К., 2001.
— 20 с.
7. Зязюн I. А. Краса педагопчних дш : навч. поЫб. [для вчителiв, асшрашчв, студ. середшх та вищих навч. закл.] / I. А. Зязюн, Г. М. Сагач. — К. : Украшський фшансовий шститут менеджменту i бiзнесу, 1997. — 302 с.
8. Молчанова О. Б. Роль сощально-пол^ичних дисциплш у формуванш громадян^^ позици сучасноï молодi / О. Б. Молчанова // Трансформащя вузiвськоï осв^и на рубежi XX-XXI столт : наук.-метод. зб. — Микола1в, 2001. — С. 30-33.
9. Монахов Н. И. Изучение эффективности воспитания : теория и методика / Н. И. Монахов; [опыт експерим. исслед.]. — М. : Педагогика, 1981.
— 144 с.
10. Нштюк £. Виховання духовноси i толерантноси молодi е основою розвитку сучасноï осв^и / £. НЫтюк; (текст виступу [заст. голови Центр. Ком^ету профспiлки прац. освiти i науки Украши на XI пленумi ЦК Профспшки] // Освiта Укра1ни. — 2005. — № 30. — С. 6-7.
11. Нжолаенко С. Наше завдання - виховати людину, громадянина, особисткть / С. Школаенко // Освгга Украши. — 2005. — № 36. — С. 2-4.
12. Alvesson M. Cultural perspectives on organization / M. Alvesson. — Cambridge, 1993.— 426 p.
13. Ardyle M. The psychology of interpersonal behavior / M. Ardyle. — London, 1977. — 288 p.
14. Blake R. The managerial grid / R. Blake, I. Mouton. — Houston, TX; Gulf, 1985. — 254 p.
Summary
The conception of morale building activities in the context of Bologna process by the example of Mykolayiv State Agrarian University is considered in this article. The ways of effective management of educational process are given.
