CC BY
18
Савчук Т.В., Рокочинский А.М., Волощук В.А. Глобальное потепление и его возможное влияние на естественно-ресурсный потенциал Западного региона Украины
Рассмотрены методические подходы и результаты оценивания по долгосрочному прогнозу изменения погодно-климатических условий и их влияния на естественно-ресурсный потенциал во время глобального потепления на примере зоны Западного Полесья Украины.
Ключевые слова: глобальное потепление, водные ресурсы, трансформации
Savchuk T. V, Rokochynskyy A.M., Voloschuk V.A. Global warming and him possible influence on naturally-resource potential of the Western region of Ukraine
Considered methodological approaches and results of evaluation of long-term changes in weather forecast and climate conditions and their impact on natural resources potential for global warming for example areas of the West Polesie Ukraine
Keywords: transformation, water resources, global warning.
УДК 630.91 Астр. О.В. Сакаль1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
СТИМУЛЮВАННЯ ЗАЛ1СНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ Д1ЛЯНОК ЯК ЗАХ1Д, СПРЯМОВАНИЙ НА ДОСЯГНЕННЯ Ц1ЛЕЙ КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ
Проаналiзовано шструменти заохочення залюнення i люовщновлення з метою досягнення цшей Кютського протоколу. Дослщжено потенщал не вкритих люом земель, яю тдлягають залюненню, у Львiвськiй область
Ключов1 слова: Кютський протокол, залюнення, люовщновлення, знелюнення, проекти спшьного впровадження, економiчне стимулювання.
Актуальшсть i мета дослвдження. Сторонами у Рамковш конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацш про змшу кшмату (дал - РКЗК ООН) [1] виз-нано важливу роль лшв як наземних поглинач1в \ нагромаджувач1в парнико-вих газ1в. За оцшками М1журядово! групи експерт1в з1 змши кшмату (дат -МГЕЗК), у 2000 р. близько 25 % обсягу вЫх викид1в С02 було наслщком пе-реведення лшв здебшьшого для сшьськогосподарських потреб у трошчнш зош, що бшьше, шж частка викид1в транспорту [2].
Вивчення передумов ефективного досягнення мети РКЗК ООН щодо забезпечення зашснення \ люовщновлення (тобто, реашзащя статей 3.3 \ 3.4 Кютського протоколу [3] до РКЗК ООН ) в Укрш'т на нацюнальному, ре-гюнальному та мюцевих р1внях е актуальним з огляду на шдготовку до Кон-ференци Оторш РКЗК ООН, що мае вщбутися у грудш 2009 р. у Копенгаген! з метою узгодження мехашзм1в регулювання емюш парникових газ1в шсля завершення першого перюду дп зобов'язань за Кютським протоколом до РКЗК ООН (2008-2012 рр.).
1 Наук. кер1вник: доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в.
2 Отатп 3.3 та 3.4 Кютського протоколу до РКЗК ООН регламентують д1яльшсть у сфер1 змш у землекористуванш 1 л1совому господарств1 з метою пом'якшення змши кл1мату (скорочення виквдв).
Метою нашого дослiдження е: 1) проаналiзувати шструменти заохо-чення залiснення i люовщновлення з метою досягнення цiлей Кютського протоколу; 2) оцiнити потенщал не вкритих лiсом земель, яю пiдлягають залю-ненню у Львiвськiй областi. Предметом досл1дження е шституцшш та орга-нiзацiйно-економiчнi передумови забезпечення залюнення i лiсовiдновлення з метою впливу на склад атмосферного повпря.
1нструменти стимулювання залiснення i лковвдновлення. Згiдно з Маракешськими домовленостями (2001 р.) зал1снення i л1сов1дновлення е без-посереднiм наслiдком дiяльностi людини щодо трансформаци земель з шших видiв землекористування в лiс. Поняття "залюнення" i млiсовiдновленням не охоплюють садiння або вiдновлення рослинностi шсля лiсозаготiвель або природних збурень1, осюльки такi тимчасовi втрати лiсового покриву не вва-жають знелiсненням. Вщновлення рослинностi пiсля лiсозаготiвлi розгля-даеться як дiяльнiсть в галузi люового господарства. Рiзниця мiж залiсненням та люовщновленням полягае в тому, що залiснення вiдбуваеться на дiлянках земл^ якi не були вкритi люом протягом щонайменше 50 рокiв, тодi як люо-вiдновлення вiдбуваеться на територй, яка була вкрита лiсом до 31 грудня 1989 р. Дiяльнiсть щодо залiснення та люовщновлення часто передбачае шд-готовку земельно! дшянки для садiння дерев, що може призвести до змш у нагромадженш та абсорбци у вЫх резервуарах вуглецю, що необхiдно вщоб-ражати у нацiональних кадастрах парникових г^в [4].
Перспективними шструментами заохочення залiснення i люовщнов-лення з метою досягнення цшей Кютського протоколу е таю: проекти спшь-ного впровадження, мехашзм чистого розвитку, мiжнародна торгiвля квотами, а також надання субсидш, податкових i кредитних пiльг, створення фон-дiв пiдтримки i розвитку, компенсацiя витрат i збиткiв тощо.
В Укршт для забезпечення виконання зобов'язань вщповщно до РКЗК ООН, затверджено таю органiзацiйно-правовi iнструменти, зокрема: Концеп-щю нацюнально! еколопчно! полiтики, Нацiональний план заходiв з реалiзацil положень Кютського протоколу до РКЗК ООН, Порядок шдготовки, розгляду, схвалення та реалiзацil проектiв, спрямованих на скорочення обсягу антропо-генних викидiв парникових газiв, Iнструкцiю про реалiзацiю проектiв спшьно-го впровадження за нацiональною процедурою [5-8]. Рекомендацй Секретарь ату РКЗК ООН для Украши мiстять, серед шшого, надавати детальну шформа-щю про ефект вiд усiх кшматоохоронних заходiв (впроваджених i запланова-них), юльюсть викидiв парникових газiв, поглинутих за рахунок люового господарства, шдготувати прогнози щодо змiни обсяпв кожного з парникових га-зiв у землекористуваннi та лiсовому господарств^ краще описувати методоло-гiю, яку використовують пiд час обчислень та прогнозувань, розробити моделi впливу змши клiмату на землекористування та люове господарство [9].
1 Збуреннями називають процеси, яш викликають зменшення або перерозподш пул1в (резерв1в) вуглецю в земних екосистемах. Збурення можуть бути стихшними, антропогенними або неведомого походження, вони зачшають вуглецевий цикл керованих л1сових площ та шших керованих земель. Тому !х необхвдно враховувати в кадастрах 1 долучати до оцшки змш нагромадження вуглецю 1 парникових газ1в для земель, на яких здшснюегься д1яльшсть зпдно з1 статтями 3.3, 3.4 Кютського протоколу.
На думку 1.О. Александрова та О.В. Логачово1', серед MexaHÏ3MÎB Ki-отського протоколу прюритетними для використання в Укршт е механiзм спiльного впровадження [10], вщповщно до якого промислово розвинеш кра-ши можуть отримати кредити на викиди парникових шляхом швестування у заходи 3i скорочення викидiв у крашах, що розвиваються i крашах з перехщ-ною економжою.
Загалом, кiлькiсть проектiв спiльного впровадження, представлених в ООН, швидко зростае, причому бшьше половини з них росшсью, однак серед них немае жодного проекту у сферi люового чи сiльського господарства. Як наголошуе Д. Лугова, у сферi землекористування та люового господарства можливостi для проек^в спiльного впровадження недостатньо дослщжеш, оскiльки ïx реалiзацiя супроводжуеться значними економiчними i правовими проблемами [2]. На наш погляд, такими проблемами е, зокрема, невизначе-ност1, зумовлеш нестабiльнiстю полiтичноï ситуаци в Укршш, недосконалю-тю украïнськоï законодавчо-нормативноï бази щодо охорони земель, облжу, використання i вщтворення лiсовиx i земельних ресурЫв, iнвестування у дь яльтсть, пов'язану iз залiсненням та люовщновленням, а також невщповщ-нiсть нащональних методик облiку, кадастрiв та реестрiв даним мiжнародно-го облiку резервуарiв вуглецю та iншиx парникових газiв, а вiдтак, i емiсiй парникових газiв, вiдсутнiсть належних методик ощнювання лiсовиx земель як природного ресурсу.
Залежно вiд методу, який застосовують для пiдраxунку змiн у нагромадженш вуглецю i викидiв парникових газiв у проектах щодо землекористування, змш у землекористуванш i люового господарства, за рiзнi роки отри-мують рiзнi величини нагромаджень вуглецю i викидiв парникових газiв про-тягом всього термiну реалiзацiï проекту. Похибки, що можуть виникнути шд час оцiнювання за невiрно обраною методикою, знижують або швелюють ре-зультативнiсть проекту. Це зумовлюе важливу роль правильного вибору методики ощнювання, а вщтак i ефектившсть стимулiв трансформаци земель шших категорш у лiсовi. За даними [2] на сьогодт нагромадження вуглецю у грунтах значно переважае його обсяг у рослинност^ особливо у нелюових екосистемах середшх i високих широт (рис. 1).
На глобальному рiвнi оргашчний вмiст вуглецю в мшеральних люо-вих грунтах бшьший, нiж в органiчниx лiсовиx грунтах. Шд час ощнювання вмюту вуглецю в мшеральних грунтах МГЕЗК припускае, що оргашчний вуг-лець у люових грунтах досягае з часом просторово-усереднено!" стало!" вели-чини залежно вщ типу грунту, типу люу, практики господарювання i характеру збурень. Абсорбщя та вивiльнення оргашчного вуглецю з лiсовиx грунтiв протягом перехщного перюду (перiоду ротаци або штервалу повторення сти-xiйниx явищ) до нового рiвноважного стану вщбуваеться лiнiйним чином [4].
Отже, з метою досягнення цшей Кютського протоколу необхщно сти-мулювати суб,ектiв господарювання до збереження коршних типiв люу, зас-тосування безпечних для довкшля лiсозаготiвельниx меxанiзмiв, це допомо-же запоб^ти iстотним порушенням та змт типу лiсового грунту як резервуару оргашчного вуглецю та спричинити додаткове його вившьнення.
Рис. 1. Глобальне нагромадження вуглецю в рослинностi тарезерви вуглецю у tрунтi на глибиш до 1 м (складено за [9])
Оцшювання потенщалу не вкритих лком земель, як шдлягають зал^ненню у Львiвськiй область З метою дослщження передумов впрова-дження механiзмiв Кiотського протоколу РКЗК ООН у Львiвськiй областi, ми проанашзували iнформацiю, надану у вщповщь на виконання рiшення Львiвськоl обласно! ради вiд 11 жовтня 2005 р., №427 "Про передачу земель шд захисне люорозведення" Львiвським обласним головним управлшням зе-мельних ресурЫв згiдно з даними швентаризаци земель про плошд еродова-них та непридатних для сшьськогосподарського використання земель Львiвському обласному управлiнню лiсового господарства. На рис. 2 наведено дат про наявтсть в област земельних дшянок, що можуть бути передаш пiд залiснення (лiсовiдновлення) до державного люового фонду. Всього в об-ластi пiд залiснення (люовщновлення) може бути передано 3904,8 га, найбiльшi плошi знаходяться у Жовювському - 412,6 га, Кам'янка-Бузько-му - 306,0 га, Мостиському - 367,9 га, Радехiвському - 500,6 га, Стрийсько-му - 678,9 га, Яворiвському - 391,0 га районах. Середня площа дшянки земл^ що може бути залюнена у Львiвськiй областi становить 22,4 га (0,1-170,0 га). Здебшьшого це землi запасу сшьсько1 (селищно!) ради, як згiдно iз законо-давством Украши не переданi у власнiсть або не надаш у постiйне користу-вання, а також землi, право власност або користування якими припинено, та землi резервного фонду. Залюнення (лiсовiдновлення) таких дiлянок сприяло б у майбутньому створенню додаткових квот на торпвлю викидами парнико-вих газiв, тобто, сприяло б покращенню соцiально-економiчноl ситуаци мю-цево! громади та Украши загалом.
Передача земель запасу та резервного фонду здшснюеться за ршен-ням оргашв мюцевого самоврядування спецiальними комiсiями. Проте, нез-важаючи на наявнiсть значних площ земель, придатних пiд залiснення (люо-вiдновлення), iснують певнi перешкоди для створення (вщновлення) лiсiв на таких дшянках. Зокрема, деякi керiвники сшьських (селищних) рад, а також сшьсью громади вiдмовляються передавати земельнi дшянки до держлюфон-ду, шдприемства люового господарства не проявляють активностi щодо залу-чення дiлянок до люокультурного виробництва, висока вартiсть проектiв вщ-ведення земельних дiлянок пiд залюнення та оформлення державного акту на право постшного користування дiлянкою (за деякими даними - 10001500 грн/га). Деяк вiдмови передачi дшянок органами мiсцевого самоврядування мотивуються рiзними причинами, наприклад, резервуванням дшянки для наступного заповщання тощо.
Рис. 2. Земельш дтянки Львiвськоi облает^ яш можуть бути передат тд залкнення (лiсовiдновлення)
Враховуючи значну вартють робгг щодо передачi дiлянок шд залю-нення та вартiсть люокультурних робiт на дiлянках з незначною площею, мю-цевi громади та окремi приватнi особи не защкавлеш у створеннi лiсiв. Дос-вщ ре^заци бiльшостi експериментальних проектiв щодо землекористуван-ня, змiни у землекористуванш i лiсовому господарствi показуе, що критично важливу роль часто вщграе залучення мiсцевих громад до розроблення проекту i управлiння ним [11].
Уряд Украши з метою реашзацп Комплексно: програми шдтримки розвитку украшського села i Основних напрямiв урядово1 полiтики в частит створення належно1 iнфраструктури села розробив проекти спрощення про-цедури надання земельних дшянок у власшсть i користування, що може час-тково вирiшити проблему передачi земельних дшянок сшьських (селищних) рад шд залiснення (лiсовiдновлення).
У зв'язку iз залiсненням (лiсовiдновленням) МГЗЕК видiлено двi обль ковi категори земель: "Земл^ трансформованi в лiсовi плошi", за якою тран-сформованi землi облшовуються упродовж 20 рокiв, i "Лiсовi плошi, що зали-шаються люовими площами", до яко! цi землi переходять через 20 рокiв. У зв'язку з цим розроблено окремi методики ощнювання змiни вмiсту парнико-вих газiв на лiсових дшянках для вказаних категорiй. Зазвичай вважають, що вуглець нагромаджуеться у грунт пiсля залiснення оброблюваних землях. Однак швидюсть нагромадження вуглецю у грунт може значною мiрою зале-жати вщ iнтенсивностi попереднього землекористування [4].
Для досягнення цшей Кютського протоколу доцiльно залiснювати зе-мельш дiлянки, площа яких вiдповiдае мшмальним критерiям територп зпд-но iз Марокканськими домовленостями, 0,05-1,0 га. У Львiвськiй областi е 9 земельних дшянок, як можуть бути передаш шд залiснення, площа яких становить до 1,0 га. Для ушфжаци статистичних даних щодо лiсiв св^у FAO пропонуе вiдносити до лiсiв землi площею понад 0,5 га. Тобто, у разi залю-нення дiлянки землi можуть шдпорядковувати рiзним цiлям, з метою ощнювання потенщалу абсорбци та вившьнення парникових газiв дiлянок землi у Львiвськiй областi, що можуть бути зашснеш, потрiбно керуватися методиками i вимогами, затвердженими Сторонами РКЗК ООН.
Висновки. В Украш вщсутш органiзацiйно-правовi iнструменти сти-мулювання залюнення та лiсовiдновлення на землях, яю наданi або можуть бути надаш для створення (вiдновлення) лiсу.
В Укра1ш необхiдно узгодити визначення понять та удосконалити процедуру та показники нащонально1 системи оцiнювання абсорбци та вившьнення вуглецю та шших парникових газiв з люових площ за всiма резервуарами вщповщно до Керiвних вказiвок щодо землекористування, змш у землеко-ристуванш та лiсовому господарствi МГЕЗК, що дасть змогу ефективно реаль зовувати положення Кютського протоколу до РКЗК ООН щодо торгiвлi квотами, проекпв спшьного впровадження та мехашзму чистого розвитку.
У Керiвних вказiвках щодо ефективно1 практики для землекористування, змш у землекористуванш та люового господарства МГЕЗК не розгля-даеться резервуар вуглецю в неоргашчних грунтах, але наголошено на необ-хiдностi вiдокремлення в аналiтичних процедурах оргашчно1 та неоргашчно1 частин грунту.
Ефективна практика полягае у здшсненш ощнювання та звггноси за вшма типами трансформаци лiсових земель (включаючи знелiснення) в iншi види землекористування i навпаки. 1снуе потреба у розробленш методики оцiнювання викидiв шших, о^м СО2, парникових газiв шд час трансформаци земель, що перебували в обробiтку, пасовищ, земель населених пункпв та
iнших категорш земель в лiсовi площi (методика оцшювання вмюту СО2 в ок-ремих резервуарах iнших категорiй земель та люових площ наведено у KbpiB-них вказiвках щодо ефективно! практики для землекористування, змiн у землекористуванш та люового господарства МГЕЗК).
Реалiзацiя пpоектiв спiльного впровадження, зпдно з Kiотським протоколом РКЗК ООН, створюе значнi перспективи для покращення стану люо-вих екосистем в Украшь Залiснення (шсовщновлення) земельних дiлянок у Львiвськiй област сприяло б у майбутньому створенню не тiльки приросту сировинно! бази люових pесуpсiв, вигод вiд виконуваних люовими екосисте-мами соцiально-екологiчних функцш, а також додаткових квот на торпвлю викидами парникових газiв, тобто сприяло б покращенню сощально-еконо-мiчного стану мiсцевих громад.
Л1тература
1. Рамкова конвенщя Оргашзаци Об'еднаних Нацш про змiну клiмату. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_044&p =1256147668550881.
2. Луговая, Д. Пилотные проекты совместного осуществления в лесном хозяйстве России. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wwf.ru/data/publ_period/forest_mag 19/06_1.pdf.
3. Про ратифжащю Кютського протоколу до Рамково! конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацш про зм^ клiмату: закон Украши вiд 4 лютого 2004 р., № 1430. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_801&p= 1248258028302983.
4. Руководящие указания по эффективной практике для землепользования, изменений у землепользовании и лесного хозяйства: Межправительственная группа экспертов по изменению климата. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/ pub-lic/gpglulucf/gpglulucf/russian/full.pdf
5. Концепщя нацюнально! еколопчно! пол^ики Украши на перюд до 2020 року: розпо-рядження Kабiнету МЫс^в Украши вiд 17 жовтня 2007 р., № 880. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=880-2007-%F0 &p= 1248258028302983.
6. Про затверджеиия Нацюнального плану заходiв з pеалiзацii положень Кютського протоколу до Рамково! конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацiй про зм^ клiмату: розпоря-дження Kабiнету МЫс^в Украши вiд 18 серпня 2005 р., № 346 у редакци розпорядження Kабiнету Мiнiстpiв Украши вщ 5 березня 2009 р., № 272. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=346-2005-%F0&p =12482580283083.
7. Порядок пщготовки, розгляду, схвалення та pеалiзацii пpоектiв, спрямованих на ско-рочення обсягу антропогенних викидiв парникових газiв постанова Kабiнету Мiнiстpiв Украши вiд 22 лютого 2006 р., № 206 у редакци постанови Кабшету Мiнiстpiв Украши вщ 20 серпня 2008 р., № 718. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=718-2008-%EF&p=1248258028302983.
8. 1иструкц1я про реашзащю пpоектiв спiльного впровадження за нацюнальною процедурою: наказ Нацiонального агентства еколопчних iнвестицiй Украши вiд 18 грудня 2008 р., № 79. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main. cgi?nreg=z0027-09&p=1248258028302983.
9. Ukraine. Report of the centralized in-depth review of the second national communication of Ukraine. United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC). - September 23, 2009. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unfccc.int/resource/docs/2009/idr/ ukr02.pdf.
10. Александров, 1.О. Оцшка ефекту вщ pеалiзацii проекпв спшьного впровадження/ 1.О. Александров, О.В. Логачова // Економша промисловосп. - 2008. - № 3. - С. 134-138. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/handle/ 123456789/2625.
11. Землепользование, изменения у землепользовании и лесное хозяйство. - 2000 г. Специальный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ipcc.ch/pdf/special-reports/spm/srl-ru.pdf.
Сакаль О.В. Стимулирование залесения земельных участков как прием, направленный на достижение целей Киотского протокола
Проанализированы инструменты поощрения залесения и лесовосстановления с целью достижения целей Киотского протокола. Исследовано потенциал не покрытых лесом земель, которые подлежат залесненню, во Львовской области.
Ключевые слова: Киотский протокол, залесение, лесовосстановление, обезлесение, проекты общего внедрения, экономическое стимулирование.
Sakal O.V. Encourage Reforestation of Land for Achievements Kyoto Protocol
International and Ukrainian regulatory acts on accounting of greenhouse gases in the process of land use, land-use change and forestry are analyzed. Land plots available for afforestation within the Kyoto Protocol implementation in L'viv region are evaluated.
Keywords: Kyoto Protocol, reforestation, afforestation, deforestation, project of joint implementation, economic incentives.
УДК 504.06 Магктр О.В. Семмв1 -
НУ "Киево-Могилянська Академш "
РОЛЬ НАДЛИШКУ РОЗПОД1ЛЕНИХ КВОТ ДЛЯ КЮТСЬКОГО ПЕР1ОДУ У ВИКОНАНН1 М1ЖНАРОДНИХ Ц1ЛЕЙ З1 СКОРОЧЕННЯ ВИКИД1В НА НАСТУПНИЙ
ПЕР1ОД ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
Здшснено огляд результат аналiзу пол^ичних сценарпв розвитку мiжнарод-них neperoBopiB 3i скорочення викидiв парникових ra3iB та можливi наслщки перего-BopiB для Украши та шших краш Центрально!' та Схщно'1 Свропи
Ключов1 слова: Кютський протокол, парниковi гази, перюд зобов'язань, поль тичш сценарп розвитку переговорiв.
Роль Кютського протоколу у скороченш викид1в парникових газ1в на св^овому р1вн1 досить складно прорахувати. Причин тому е кшька: заздале-пдь не амбщшний акумульований р1вень скорочень для краш Додатку Б Ki-отського Протоколу2; спад виробництва та енергоспоживання у розвинених краш протягом перюду зобов'язань у зв'язку з глобальним економiчним спадом ; вщмова вщ виконання та ратифiкацiï документу США та Канадою; ri-гантськ розмiри надлишкiв Одиниць встановленоï кшькост (ОВК) у краïн Центральноï та Схiдноï Свропи4.
1 Наук. кер1вник: О.О. Веклич, д-р екон. наук - Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши
2 Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.unfccc.int/resource/docs/convkp/kpeng.pdf
3 GHG data total excluding LULUCF. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unfccc.int/ghg_data/ghg_ data_unfccc/time_series_annex_i/items/3841 .php
4 Ingo Ramming. AAU Trading and the Impact on Kyoto and EU Emissions Trading. Before the Flood or Storm in a Tea-cup? Greenhouse Gas Market Report 2008. September 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.carbontradefinance.com/articles/IETA_GHG_Market_Report_2008%20AAU%20Trading.pdf
