CC BY
13
Лiси люостепово! зони очевидно змiняться на лiсовi екосистеми полю-ся, а Полюся - на лiсовi екосистеми швденно! частини тайги. Вiдповiдно 3i змшою породного складу лiсiв та 1хньо1 продуктивност iстотнi зсуви можли-Bi в органiзацiйно-господарськiй структурi лiсогосподарського виробництва.
Коваль Я.В., Антоненко И.Я. Лесоресурсная компонента в формате вызова изменения климата
Определено место леса в формате смягчения и изменения климата. Рассмотрены особенности приведения лесистости территории к оптимальному уровню, повышение производительности лесов, улучшение их породного состава и размещение как важных факторов депонирования углерода и уменьшения последствий потепления климата.
Ключевые слова: климат, депонирование углерода, фитомасса, углеродный баланс атмосферы, производительность леса.
Koval Ya.V., Antonenko I.Ya. Forest Resources component in format of climate change challenge
The place of a wood for change of a climate is certain. The features of reduction forest level of territory to optimal, increase of efficiency of woods, improvement them structure, accommodation as important factors of carbon conservation and reduction of consequences of a climate are considered.
Keywords: a climate, carbon conservation, carbon ballanse of an atmosphere, efficiency of a wood.
УДК 630*6 Начальникуправлшня Б.1. Колкник, канд. екон. наук - Волинське обласне управлшня лкового та мисливського господарства
ОРГАНВАЩЙНО-ЕКОНОМ1ЧШ ЗАСАДИ ПЕРЕХОДУ УКРА1НИ НА МОДЕЛЬ СТАЛОГО УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н КЛ1МАТУ
На основi виконаного дослщження базових положень концепцп сталого роз-витку обгрунтовано органiзацiйно-економiчнi засади переходу Украши на модель сталого управлшня люами в умовах глобальних змш ^мату, що передбачають вра-хування цшного зарубiжного досвщу та реалiзацiю комплексу заходiв у рiзних сферах життeдiяльностi ще! ланки нацюнального господарства з метою максимального наближення стандартсв люогосподарсько! дiяльностi до iдеалiв сталого розвитку.
Ключов1 слова: сталий розвиток, модель сталого розвитку, стале управлшня ль сами, глобальш змши ^мату.
Постановка проблеми та и зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями. Забезпечення переходу люового господарства на засади сталого розвитку е важливим завданням, що сьогодш постало перед вггчизняною наукою та практикою. Водночас, треба розумгги, що "сталий розвиток" е щеал1зованим поняттям, яке характеризуе оптимальне поеднання, збалансування уЫх компоненпв природного середовища та господарсько! дь яльност сусшльства. Тому за умов тепершнього розвитку технологш та зва-жаючи на наявшсть цшого комплексу еколопчних, сощальних та економ1ч-них проблем розвитку сусшльства на сьогодш на порядку денному стопъ пи-тання здшснення низки тдготовчих оргашзацшно-економ1чних заход1в, що
дадуть змогу створити вщповщну базу для подальшо! практично! реашзаци принципiв сталого управлшня лiсами в Укра!ш.
Аналiз останшх публiкацiй з розглядуваноТ проблеми. Дослщження наукових праць у сферi люового господарства свiдчить, що дедалi бшьше дослiдникiв звертають увагу та обгрунтовують необхiднiсть якнайшвидшого переходу Укра!ни на модель сталого управлшня люами в умовах глобальних змiн клiмату. Основш теоретико-методологiчнi пiдходи щодо оргашзацшно-економiчного забезпечення цього процесу викладено у працях А. Бобка, Ю. Гайди, О. Голуба, В. Голяна, Б. Данилишина, В. Дюканова, Я. Дяченка, Я. Коваля, М. Козорiз, В. Кравщва, П. Лакиди, в. Мшенша, М. Римара, I. Синякевича, М. Степаненка, Ю. Тунищ, О. Фурдичка та багатьох шших. Базовi положення концепци сталого управлiння лiсами викладено у документах, ухвалених на Конференци ООН з навколишнього середовища i розвитку (3-14 червня 1992 р., Рю-де-Жанейро, Бразилiя), Всесвiтнiй зустрiчi на вищо-му рiвнi зi сталого розвитку (26 серпня - 4 вересня 2002 р., Йоганнесбург, Швденна Африка), Дев'ятнадцятш сеси Комггету з лiсового господарства ФАО (16-20 березня 2009 р., Рим, Ьашя) та багатьох шших заходах. Значну допомогу у вивченш цих проблем отримано також у рамках укра!нсько-шведського проекту з розроблення стратепчного плану розвитку люового сектору Укра!ни, а також за результатами роботи об'еднано! групи сшвробгг-никiв Свггового банку, укра!нських та мiжнародних консультанлв за шд-тримки Швейцарського агентства сшвробггництва та розвитку, а також орга-шзаци РКОБОЯ, яку фшансуе Мiнiстерство Великобритани у справах мiжна-родного розвитку.
Особливу наукову щншсть для формування необхщно! оргашзацшно-правово! бази для вiдвернення загроз, як несе людству глобальна змiна кль мату, мае пропозицiя Ю. Тунищ щодо ухвалення "Еколопчно! Конститущ! ЗемлГ' - безпрецедентного мiжнародного правового акта глобально! еколо-гiчно! безпеки i сталого розвитку цивiлiзацi! [9], який дасть змогу згуртувати ус кра!ни свiту для належно! вiдповiдi на глобальш виклики.
Визначення окремих невиршених питань дослiджуваноТ проблеми. Дослщжуючи окремi теоретико-методологiчнi пiдходи щодо виршення проблем переходу Укра!ни на засади сталого управлшня люами, можна заз-начити, що основна увага зосереджуеться на обгрунтуванш цiльових орiенти-рiв та стратегiй його досягнення. Водночас, недостатньо уваги придшяеться формуванню вщповщного органiзацiйного, фiнансового, законодавчого, ш-ститущонального та iнформацiйного забезпечення реалiзацi! всього комплексу заходiв на шляху до сталого управлшня люами, виходячи зi сучасно! поль тично! та економiчно! ситуацi! у суспiльствi, а також глобальних виклиюв. Важливо також вивчити досвщ сусiднiх кра!н у цьому напрямку, щоб мшмь зувати або усунути можливi ризики.
Завдання дослвдження. Основна мета цього дослщження полягае в обгрунтуваннi органiзацiйно-економiчних засад переходу Укра!ни на модель сталого управлшня люами в умовах глобальних змш клiмату на основi опра-
цювання базових положень основних докуменлв, ухвалених на мiжнародно-му рiвнi у цш сферi.
Виклад основного матерiалу з обгрунтуванням отриманих науко-вих результа^в. За роки незалежностi лiсове господарство Украши пройшло складний шлях ринково! трансформацiï - вiд кризи 90-х рр. ХХ ст. i до забезпечення стабшьного зростання, починаючи з перших роюв ХХ1 ст. Результатом цих реформувань стало вщновлення, а в бшьшост випадкiв - i ютотне покращення показникiв роботи ще1' сфери дiяльностi порiвняно з 1990 р. За значного збшьшення обсяпв заготiвлi лiквiдноï деревини (на 40 % - з 12642 тис. га у 1990 р. до 17687 тис. га - у 2008 р.) вдалося ще ютот-шше збшьшити площi лiсовiдновлення (у 2,1 раза - з 37,5 тис. га у 1990 р. до 80,2 тис. га - у 2008 р.), зокрема переважно внаслщок збшьшення природного поновлення.
Це особливо важливо з огляду на те, що Украша в рамках ди базових положень Кютського протоколу мае зобов'язання щодо недопущення зростання викидiв парникових газiв на ïï територп [1]. Згiдно ст. 2 Кютського протоколу до Рамково!" конвенци ООН про змiну клiмату важливим напрям-ком реалiзацiï цих положень е реалiзацiя заходiв щодо сприяння сталому розвитку, серед яких видшено впровадження рацiональних методiв ведення люо-вого господарства, залiснення i люовщновлення на стiйкiй основi з метою збшьшення масштабiв поглинання парникових газiв [5].
Головними завданнями та основними вимогами сталого розвитку е по-долання бщносп, змша нерацiональних моделей виробництва i споживання, охорона i ращональне використання природо-ресурсно1' бази економiчного i соцiального розвитку.
Базовi засади сталого лiсокористування було закладено ще на Конференци ООН з навколишнього середовища i розвитку, яка вщбулася 3-14 чер-вня 1992 р. у Рю-де-Жанейро. В ухваленому документi мПовiстка дня на ХХ1 столiттям було видшено окремий роздш "Збереження i ращональне використання ресурЫв у цшях розвитку", де окремим пунктом передбачено комплекс заходiв з боротьби iз збезлiсенням:
1) збереження багатогранноï ролi та рiзноманiтних функцiй всiх видiв лiсiв, лiсових угiдь i люових масивiв;
2) удосконалення заходiв щодо охорони, рацюнального використання i збереження всiх лiсiв й озеленення в усiх районах, що тддалися деградацiï, за допомогою лiсовiдновлення, залюнення та iнших вiдновних заходiв;
3) сприяння ефективному використанню i здшсненню оцiнки з метою виз-начення повноï вартостi товарiв i послуг, отримуваних завдяки використанню л^в, лiсових угiдь i лiсових масивiв;
4) створення i/або змiцнення потенщалу у сферi планування, ощнювання i систематичного огляду вщповщних програм, прогресу, заходiв, включа-ючи комерцiйну торпвлю, i процесiв, пов'язаних з люовими ресурсами [4].
На Всесв^нш зустрiчi на вищому рiвнi в Йоганнесбурзi вже у 2002 р. було ухвалено резолюцiю, в якш зазначалося, що глобалiзацiя вiдкриваe новi можливостi i ставить новi важк завдання у сферi сталого розвитку. Зокрема,
вона вщкривае hobï можливостi для розширення торпвл^ iнвестицiй i noTOKiB капiталу, а також для техшчного прогресу, враховуючи розвиток шформа-цiйних технологiй, на користь зростання свгтово1" економiки, розвитку i шд-вищення рiвня життя у всьому свт. Водночас, збершаються серйознi пробле-ми, зокрема гострi фiнансовi кризи, вiдсутнiсть безпеки, убопсть, iзольова-нiсть i нерiвнiсть як на державному, так i на мiжнародному рiвнях.
Краши з перехщною економiкою i краши, що розвиваються, стика-ються з особливими труднощами у справi реагування на щ важкi виклики i можливостi. Глобашзащя повинна бути всеохоплюючою i справедливою. Тому необхщно провадити полггику i вживати заходiв на нацюнальному i мiж-народному рiвнях, як розроблялися i здiйснювалися б за повно1 i дiевоï учас-т краïн з перехiдною економiкою i краш, що розвиваються, для надання 1'м допомоги в ефективному виршенш цих важливих завдань i використанш цих можливостей. Це потребуе вжиття невщкладних заходiв на всiх рiвнях [6].
Загалом, стале управлiння люами - це довготривала, цiлеспрямована, економiчно вигiдна, екологiчно вiдповiдальна i сощально зорiентована взаемодiя людини i люових екосистем. Воно передбачае таке люокористуван-ня, в основi якого - забезпечення прийнятного рiвня життя для людей, що живуть сьогодш i для майбутшх поколшь. Ринкова ж економжа досi була пе-реважно спрямована на отримання максимального прибутку вщ використан-ня лiсових ресуршв. Проте, на рубежi XXI ст. людство усвiдомило, що стра-тепя розвитку лiсового сектору не повинна бути орiентована на бездумне ви-нищування лiсiв або на необмежене тдвищення ïхньоï продуктивностi. Зу-силля доцшьно спрямувати передовсiм на шдтримку всiх компонентiв люо-вих екосистем з метою забезпечення ними функцш, життево важливих для збереження нашоï планети, а також на шдтримку ïхньоï здатностi до вщтво-рення. З огляду на це управлшня люами на екосистемному рiвнi повинне ба-зуватися на таких принципах:
• збереження бюлопчно1 р1зноматтност1;
• тдтримання продуктивно! здатност лю1в;
• тдтримання життеспйкосп та саттарного благополуччя л1с1в;
• охорона грунтових i водних ресурс1в;
• тдтримання внеску люу в глобальний вуглецевий цикл;
• комплексне використання л1с1в для сустльних потреб;
• забезпечення прибутковост i економ1чно1 доцшьност1 експлуатацп лю1в.
Практична реалiзацiя цих принципiв можлива лише в разi консолщацп зусиль вЫх сфер суспiльства, виробникiв i споживачiв лiсопродукцiï, держав-них i мюцевих органiв влади [8].
Розумшчи зростаючу актуальнiсть вирiшення проблем забезпечення сталого розвитку люового господарства, 16-20 березня 2009 р. на Дев'ятнад-цятш сеси FAO, яка вщбулася у Римi, було ухвалено Стратегiю ФАО в галузi лiсiв та лiсового господарства. 1дея розроблення цього документа виникла у зв'язку з тим, що iснуе високий стушнь ризику провалу принципiв сталого ве-дення лiсового господарства у деяких провщних крашах за вщсутносп на-лежно1' полiтичноï волi, ефективного управлшня й економiчного прогресу.
Лiсовий сектор продовжуе перебували пiд впливом глобальних змш. Глобалiзацiя внаслiдок швидкого розширення торпвл^ збiльшених трансна-цiональних швестицш, а також за допомогою впровадження вдосконалених iнформацiйних i комунiкацiйних технологш у всесвiтньому масштабi, надае новi можливостi i новi виклики. Люове господарство стае бiльш орiентова-ним на людину, а сприйняття лiсiв суспшьством зазнало значних змiн у нап-рямку пiдвищення екологiчно!, сощально! i культурно! цiнностi лiсiв.
Втрата i деградацiя лiсiв у багатьох кра!нах, що розвиваються, особливо в трошчних регiонах, ставить новi виклики. Життезабезпечення населення у сшьськш мiсцевостi нерiдко залежить вiд продуктивних лiсiв, що тдтриму-ють зайнятють i доходи i, таким чином, зменшують рiвень бiдностi. Зростан-ня попиту на продовольство, волокно i паливо може спричинити значнi не-запланованi змiни у сферi землекористування, враховуючи великомасштабне вирубування лiсiв.
Стратепя ФАО у сферi лiсiв та лкового господарства передбачае ре-алiзацiю таких глобальних цiлей:
1. Повернути назад тенденцию втрати люового покриву у всьому свт за допомогою сталого ведення люового господарства, включаючи охорону, вщновлення, залюнення { люовщновлення, а також збшьшити зусилля для запоб1гання деградацп л1с1в.
2. Розширити економ1чт, сощальт { еколопчт переваги, пов'язат з люа-ми, зокрема шляхом полшшення життезабезпечення залежного вщ л1с1в населення.
3. Значно збшьшити площу лю1в у всьому свт й шших територш, що охо-роняються, 1з сталим веденням люового господарства, а також частку ль соматер1ал1в з л1с1в 1з сталим веденням люового господарства.
4. Повернути назад тенденцию скорочення офщшного сприяння розвитку сталого ведення люового господарства I мобтзувати значно збшьшет нов1 1 додатков1 фшансов1 ресурси для реал1зацп принцитв сталого ведення люового господарства [7].
На сьогодш органи державно! влади в Укра!ш розглядають можли-вють торгiвлi вуглеводними квотами, як значний резерв збшьшення прибут-ковостi. Але в цьому питанш потрiбно врахувати негативний досвщ лшвни-кiв сусщньо! Росi!, якi ризикнули пiти шляхом реалiзацi! пiлотних Кiотських проектiв.
У шдсумку, лiсгоспи Нижегородсько! областi дотепер не можуть от-римати грошi за створення в регiонi у 2008 р. так званих "кютских лiсiв" - ль сiв, що висаджувалися i вирощувалися на рашше непокритих лiсом площах (колишнiх землях сшьськогосподарського призначення) з метою додаткового поглинання i скрiплення вуглекислого газу з атмосфери. Вирощування таких лiсiв передбачаеться Кютським протоколом до Рамково! конвенцi! ООН про змiну кшмату. Офiцiйна назва цих лiсiв у документаци Федерального агентства люового господарства Росi! - вуглевододепонувальнi насадження.
У 2008 р. у Нижегородськш област було висаджено близько 4 тис. га таких лiсiв, а також забезпечено догляд за ними. Передбачалося, що з федерального бюджету на цю мету буде видшено близько ста мшьйошв рублiв. Ль
согосподарськ шдприемства регiону розраховували на те, що завдяки коштам на створення "юотських лiсiвм вони зможуть зберегти штат квалiфiкованих спiвробiтникiв, придбати нову техшку, що використовуватиметься для люогос-подарських робiт i боротьби з люовими пожежами. Проте, фактично вони отри-мали тiльки аванс (близько 10 %), а решту коштiв дотепер не отримано. Ситу-ацiя поглиблюеться тим, що основне фiнансування люового господарства - через мехашзм субвенцiй з федерального бюджету на здшснення переданих Ни-жегородськiй област повноважень у сферi лiсових вщносин - також затри-муеться майже на три мюящ. Внаслiдок багато люогосподарських пiдприемств регiону на сьогодш перебувають на меж банкрутства. За шформащею Федерального агентства люового господарства Роси, у 2008 р. у програмi створення "юотських лiсiв" брали участь республiка Марiй Ел, Брянська, Нижегородська, Омська, Оренбурзька, Орловська, Саратовська i Ульяновська область
Сьогодш в Роси побутуе думка, що, осюльки вона мае найвищий люо-ресурсний потенщал, то ш i без Кютського протоколу iншi краши повинш платити внески, за поглинання 1'хшх антропогенних викидiв парникових га-зiв. Враховуючи викладений негативний дослщ, багато дослiдникiв у Роси вважають, що Кютський протокол було створено, щоб росшським лiсам не платити щ внески. Щоб витрати з рацюнального лiсокористування несла Ро-шя, а користуватися поглинальними ресурсами росшських лiсiв могли iншi краши [3].
Украша також е активним учасником мiжнародних заходiв, спрямова-них на реалiзацiю принципiв сталого управлiння люами з метою вiдвернення загроз глобальних змiн клiмату. Про це свщчить те, що основною метою роз-робленоï Концепцiï реформування i розвитку люового господарства е забез-печенш сталого розвитку лiсового господарства, шдвищення ролi лiсового сектору у державь Необхiднiсть розроблення Концепцiï зумовлена станов-ленням нових економiчних вiдносин у держав^ потребою подолання супереч-ностей мiж екологiчними, економiчними i сощальними цiлями, забезпечення сталого розвитку люового господарства шляхом пiдвищення ефективностi управлшня, багатоцшьового використання лiсових земель, люових ресурсiв та корисних властивостей люу, а також необхiднiстю збiльшення плошд лiсiв до оптимальноï [2].
Але, щоб не допустити повторення пркого досвщу Росiï у питаннi створення "юотських лiсiв", в Украïнi потрiбно створити вiдповiдну законо-давчу базу, яка б чгтко розмежовувала повноваження оргашв державноï влади та окремих лiсокористувачiв щодо участi у мiжнародних зiбраннях з проблем сталого розвитку люового господарства та обмежувала можливостi укла-дення на них рiзних угод без належноï комплексноï експертизи, вивчення за-рубiжного досвiду та згоди органiв законодавчоï та виконавчоï влади.
На сьогодш за шдтримки спецiалiзованих зарубiжних оргашзацш Ук-ра1на поступово реалiзовуе вщповщш органiзацiйно-економiчнi та норматив-но-правовi заходи для переходу люового господарства на засади сталого управлшня люами. Водночас, досвщ перших етапiв ринковоï трансформацiï сфери лiсового господарства показав, що без повноцшного функцiонування
вщповщно1' ринково1' iнфраструктури та реорганiзацiï системи управлшня у люовому господарствi неможливо забезпечити реашзацш стратегiчних цiлей розвитку ще1' галузi. Особливо актуальним е виршення цих проблем на регь ональному рiвнi, де безпосередньо вiдбуваeться реалiзацiя положень люово1* полiтики держави.
Перехщ лiсового господарства Украши на модель сталого розвитку передбачае реалiзацiю цшого комплексу заходiв у рiзних сферах жи-ш^яль-ностi цieï ланки нацюнального господарства. Насамперед, необхiдно обрати оптимальний варiант системи управлiння цieю галуззю, що передбачае чiтке визначення повноваження центрального i регюнальних органiв управлшня, принципи взаемоди мiж ними, а також з органами мюцево1* влади. Не менш важливим е узгодження системи фшансового забезпечення лiсового господарства з використанням альтернативних джерел фшансування (банкiвське кредитування, приватнi швестицп, страховi фонди, мiжнароднi гранти, лiзин-говi операцiï тощо), а безпосередньо пов'язано iз вирiшенням питання опо-даткування лiсокористування (доцiльнiсть стягнення попнево1' плати з догля-дових рубань, принципи ïï розподiлу мiж бюджетами рiзних рiвнiв та обгрун-тування розмiру або замiна рентою).
Також потрiбно остаточно вирiшити питання щодо оргашзацшно-пра-вових форм лiсогосподарськоï дiяльностi та власностi на лiси: доцшьшсть вь докремлення лiсовирощування вiд лiсозаготiвлi i перероблення, визначення перспектив розвитку приватних структур у люовому господарств^ можливос-тi акцiонування та створення холдингових компанш на базi системи держшс-госпiв, розвиток i контроль за дiяльнiстю малих форм господарювання (при-ватнi лiсорами), доцiльнiсть передачi лiсiв неспецiалiзованих вiдомств в управлшня Держкомлюгоспу i, взагалi, приватизаци земель лiсового фонду.
Подальшого вдосконалення потребуе система органiзацiï ринку люо-вих ресурсiв у планi розбудови його шфраструктури (створення спецiалiзова-них люових бiрж, консалтингових, аудиторських компанш, торгових домiв, посередницьких структур), усунення проблемних моменлв щодо проведення люових аукцiонiв, а також регулювання експорту люових ресурсiв та максимального задоволення потреб украшських споживачiв.
Серед прюршепв розвитку галузей лiсового комплексу можна виокре-мити: стимулювання комплексного перероблення деревини та процеЫв ресур-созбереження, розвиток виробництв iз поглибленого перероблення деревини (вщновлення системи люокомбша^в), стимулювання залучення в обiг неси-ровинних властивостей лiсiв (рекреацiя, мисливство, продукщя недеревинно-го походження), запровадження елеменпв екологiчного менеджменту (лiсова сертифжащя, стандартизацiя, екологiчний аудит, експертиза, лщензування).
Висновки. Отже, у системi управлшня люовим господарством сьогод-нi е ще багато невиршених питань, що стримують процес переходу галузi на засади сталого розвитку. Важливо розумгги, що лише компетентний та зваже-ний пiдхiд до вирiшення цих проблем дасть змогу створити належну оргаш-зацiйно-економiчну основу для подальшого максимального наближення
стандарт лiсогосподарськоï дiяльностi до iдеалiв сталого розвитку в умовах глобалiзацiï економiки та згубних наслщюв змiни клiмату.
Забезпечення сталого управлшня люами дасть змогу нашш краïнi от-римати додатковi вигоди вiд продажу невикористаних квот на викиди парни-кових газiв i спрямувати цi кошти у подальшу екологiзацiю лiсового господарства шляхом запровадження шновацшних енергоефективних i ресурсо-ощадних технологiй на основi врахування внеску кожного регiону у загаль-ний результат.
Л1тература
1. Дюканов В.Г. Мехашзми Кютського протоколу: досвщ та перспективи для Украши / Дюканов В.Г., Дюканова О.В. - К. : Вид-во "Фенкс", 2006. - 160 с.
2. Концепщя реформування та розвитку люового господарства Украши. Схвалена роз-порядженням Кабшету Мшютр1в Украины вщ 18 кв1тня 2006 р., № 208-р // Офщшний вюник Украши вщ 03.05.2006. - 2006. - № 16. - С. 224.
3. Лесной форум Гринпис России. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. fo-restforum.ru/viewtopic.php? f=9&t=5067 (21.03.09). - Назва з екрану.
4. Пов1стка дня на XXI столлтя. Прийнята на Конференцп ООН по навколишньому се-редовищу i розвитку, 3-14 червня 1992 р., Рю-де-Жанейро, Бразилiя. Офiцiйний веб-сайт Ор-гашзацп Об'еднаних Нацiй. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/ conferen/wssd/agenda21. - Назва з екрану.
5. Рамочная конвенция ООН об изменении климата. - UNFCCC, 1992. - 29 с.
6. Резолющя 2. План виконання виршень Всесв^ньо1 зустрiчi на вищому рiвнi по ста-лому розвитку. Прийнята Учасниками Всесв^ньо1 зустрiчi на вищому рiвнi по сталому розвитку, 26 серпня - 4 вересня 2002 р., Йоганнесбург, Швденна Африка. Офщшний веб-сайт Оргашзацп Об'еднаних Нацiй. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/ conferen/wssd/docs / plan_wssd.pdf. - Назва з екрану.
7. Стратепя в област1 лшв та лiсового господарства // Продовольча i сшьськогоспо-дарська оргашзащя Об'еднаних Нацiй (FAO). Ком^ет по лiсовому господарству. Дев'ятнадця-та сеая. 16-20 березня 2009 р., Рим, 1ташя. - 9 с.
8. Сунгуров Р.В. Устойчивое управление лесами и лесная сертификация // Устойчивое лесопользование. - 2003. - № 1. - С. 26-27.
9. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конститущя Земль 1дея. Концепцiя. Проблеми. - Львiв : Вид. центр Львiвського НУ iм. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
Колиснык Б.И. Организационно-экономические принципы перехода Украины на модель постоянного управления лесами в условиях глобальных изменений климата
На основе выполненного исследования базовых положений концепции устойчивого развития обоснованы организационно-экономические принципы перехода Украины на модель постоянного управления лесами в условиях глобальных изменений климата, которые предусматривают учет ценного зарубежного опыта и реализацию комплекса мероприятий в разных сферах жизнедеятельности этого звена национального хозяйства с целью максимального приближения стандартов лесохозяй-ственной деятельности к идеалам устойчивого развития.
Ключевые слова: устойчивое развитие, модель устойчивого развития, постоянное управление лесами, глобальные изменения климата.
Kolisnyk B.I. Organizational-economic bases of transition of Ukraine on a permanent case frame by forests in the conditions of global changes of climate
On the basis of the conducted research of base positions of conception of steady development, grounded organizationally economic principles of transition of Ukraine on a permanent case the forests frame in the conditions of global changes of climate of, which foresee the account of valuable foreign experience and realization of whole complex of
measures in the different spheres of vital functions of this link of national economy with the purpose of the maximal approaching of standards of forestry activity to the ideals of steady development
Keywords: steady development, model of steady development, permanent management by forests, global changes of climate._
УДК 504:341.23 Докторант O.I. Колодш1, канд. екон. наук;
капелан O.P. Кисть2; доц. В. Т. Андрушко2, д-р фтософи -НЛТУ Украти, м. nbsîs; нач. вiддiлу Л.€. Ястська3; докторант Л.М. Волошин1, канд. екон. наук
ДУХОВН1 ТА ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
З позицп духовних та правових норм проаналiзовано назрш питання охорони навколишнього природного середовища; взаемозв'язку духовност людини з ïï правами та обов'язками, вщповщальшстю перед Богом у контекст ефективного управлшня i запоб^ання кризовим еколопчним ситуащям як гарантп виршення екопроблем.
Ключов1 слова: навколишне середовище, еколопя, ^мат, Бог, душа, духов-шсть, людина, право, законодавство, обов'язок.
Вжиття невщкладних комплексних заходiв для охорони навколишно-го середовища, зменшення небезпеки природних катаклiзмiв, ефективне управлшня земними, водними та шшими ресурсами, ращональне використання прогнозiв для кшматичного обслуговування i захисту здоров'я людини е над-звичайно актуальними шд час впровадження в уЫх сферах життeдiяльностi принцитв стшкого екорозвитку.
Науковi спостереження, аналiз даних провiдних учених свггу, зокрема Мiжнародноï групи експертiв зi змiни клiмату при ООН (МГЕЗК), проведенi в останнi роки з метою з'ясування причин розвитку зростаючо1' кiлькостi регь ональних кризових еколопчних ситуацiй i поглиблення глобально:' еколопч-но1' кризи переконливо свiдчать, що сьогодш клiмат негативно змiнюeться на-багато швидше, нiж це передбачалось, i становить загрозу людству.
У процеЫ наростання та загострення еколопчних проблем громадсь-кiсть, усвiдомивши масштаб та наслщки неминучих загроз, намагалась скон-солiдувати своï сили задля пошуку виршення екопроблем, що знайшло свое втшення у проведеннi рiзноманiтних мiжнародних зустрiчей, форумiв. Найвизначнiшою серед них стала свггова конференцiя 1992 р. в Рю-де-Жа-нейро, що засвщчила назрiлу потребу застанови над переорieнтацieю попе-реднiх форм господарювання на планер i пристання до умов сталого розвитку. Зпдно з погодженою та прийнятою урядами програмою "AgencIa-21" (Порядку денного на XXI ст.), вона мала б стати провщною етично-полггичною нормою XXI ст.
1 Люблшський Kaтолицький ушверситет;
2 НЛТУ Укрш'ни, м. Льв1в;
3 вщдш прaвовоï роботи, прaвовоï осв1ти, реeстрaцiï нормaтивно-прaвових якпв тя реeстрaцiï об'eднaнь гро-мaдян Головного упрaвлiния юстиц11 у Льв1вськш обл.
196
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних npaub
