CC BY
21
лiсовому ceKTopi повинен здiйснювати нагляд за дотриманням люового зако-нодавства в люах Bcix форм власностi та правил полювання на територiï мис-ливських упдь. Цей орган повинен мати штат i повноваження силового органу та бути спроможним власними силами давати вщЫч оргашзованим злочин-ним угрупованням у люовш сферi.
Ця модель управлшня лiсовим господарством е подiбною до польсь-коï, проте вона позбавлена деяких недолiкiв, притаманних останнш, а саме, концентрацiï функцш державного управлiння державними лiсовими тд-приемствами. Тобто, вона бiльшою мiрою вiдповiдае принципу розмежуван-ня функцш управлшня люами та лiсовим господарством. Також, на нашу думку, територiальнi державш управлiння лiсового господарства не повинш пiдпорядковуватися територiальним органам державноï влади. Вплив терито-рiальних громад на управлшня люами повинен проявлятися шляхом попе-реднього (на еташ планування) та заключного контролю (перевiрки вщповщ-ностi дiй планам люових пiдприемств), а також шляхом реашзаци права влас-ностi на люи, якi згiдно з чинним законодавством 1'м належать. Таким чином, буде реашзовано принцип розмежування вiдповiдальностi i використання ль сових ресурсiв мiж центральними i регiональними органами влади.
Лггература
1. Положения Про Державну шспекщю з контролю за охороною, захистом, викорис-танням та вщтворенням люу затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украïни вщ 16 чер-вня 2004 р. № 770.
2. Наказ Державного ком1тету люового господарства Украши "Про положення про За-карпатське обласне управлшня люового господарства" вщ 15 вересня 1998 р. № 89.
3. Петров А.П., Мамаев Б.М., Тепляков В.К., Щецииський Е.А. Государственное управление лесным хозяйством: Учебн. пособ. - М.: ВНИИЦ лесресурс, 1997. - 304 с.
4. Синякевич 1.М. Люова пол1тика: Пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2004. - 300 с.
5. Указ Президента Украши "Про положення про Державний ком1тет люового господарства Украши" вщ 12 листопада 1997 р. № 1267/97.
6. Указ Президента Украши "Про Мшютерство охорони навколишнього природного се-редовища" вщ 23 травня 2005 р. № 833/2005. - 232 с._
УДК 330.115 Ст. наук. ствроб. В.В. Кулик, канд. екон. наук;
астрант Ю.А. Хтрина - Мiжнародний науково-навчальний центр тформацшних технологш та систем НАН Украти
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ВИР1ШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЕКОЛОГВАЦП ЕКОНОМ1КИ
Проведено аналiз розвитку люового господарства Украши та визначено його вплив на еколопзащю економши. Проаналiзовано мiжнародний досвщ сталого розвитку люового господарства, зокрема мiжнароднi регюнальш програми сталого люо-користування. Запропоновано при реформуваннi галузi враховувати рiзнi пiдходи до моделювання розвитку галуз^ зокрема на основi ймовiрнiсно-автоматних моделей, системи нацiональних рахункiв та спецiалiзованих рахункiв лiсового господарства.
Ключов1 слова: екологiзацiя економiки, сталий розвиток люового господарства, моделювання розвитку люового господарства.
Senior research worker V.V. Kulyk; doctorate Yu.A. Hitrina - International Centre for Science and Studying of Information Technologies and Systems of NAS of Ukraine
Forestry as key factor of ecologization of economy
Development of the forestry of Ukraine was analyzed. Its influence on the ecologization of the economy was determined. International experience of sustainable development of forestry, particularly international regional programs for sustainable use of timber resources were analyzed. It was proposed to take into consideration different approaches to modelling for development of the field of forestry for the reforming of this field. In particular approaches based on the probabilistic and finite state models, the system of national accounts and the specialized accounts of the forestry were examined.
Keywords: ecologization of economy, sustainable development of forestry, modelling of forestry development.
Люове господарство належить до тих видiв eKOHOMi4HOi дiяльностi, частка яких у CTpyKrypi економжи е незначною, але вплив дано! галузi на економжу та екологда е надзвичайно вагомим, який важко переощнити. Люи та природно-ландшафтш заповщники i3 вщповщною флорою i фауною е не-вщ'емною складовою нащонального багатства, примноження та яюст характеристики якого значною мiрою залежать вщ парадигми та стратеги !х приро-доохоронного використання, ефективного люовпорядкування та люокористу-вання, державного регулювання розвитку галузь Через це доцшьно проаналь зувати особливост розвитку галузi та можливi напрями удосконалення ii роз-витку на принципах сталого розвитку.
В Укра!ш останнiм часом придшяеться значна увага бережливому та ефективному люокористуванню [1-5], що пов'язано зi складними природно-екологiчними умовами, необхщшстю якiсного полiпшення стану природного середовища, переходом на якiсно новi умови господарювання. Водночас ця проблема е досить глибинною за сутнiстю, потребуе широкого сусшльного обговорення та контролю, системного розв'язання низки складних взаемо-пов'язаних проблем. Це, насамперед, встановлення ефективного державного регулювання розвитку люово! галуз^ вироблення системи критерив ефективного природокористування в галузi та в сумiжних сферах, удосконалення процеЫв лiсовiдновлення та лiсорозведення, удосконалення матерiально-тех-нiчного забезпечення галузi, вироблення програми та низки заходiв щодо удосконалення процешв лiсокористування, досягнення необхiдного рiвня до-хiдностi суб,ектiв господарювання галузi та iн.
Аналiзуючи лiсове господарство Украши, необхiдно вiдзначити таке. Частка його в структурi економiки в 2001-03 рр. становила тшьки 0,4 % ВВП. Галузь характеризуеться високою часткою ВДВ в структурi випуску, пози-тивним експортно-iмпортним сальдо, вщносно високою часткою зароб^но! плати в структурi ВДВ [2-3], що е позитивними характеристиками i основою для подальших наукових розвiдок щодо вивчення та формування оптималь-них технiко-економiчних параметрiв розвитку галузi.
Протягом 2000-03 рр. вщбуваеться неухильне зростання обсяпв продукций робiт та послуг люового господарства - на 49 %, зокрема заго^вля лжвщно! деревини зросла на 26,7 % i досягла до кризового рiвня заготiвлi [6]. При цьому тривалий час щорiчна площа рубань лiсу головного користування
знаходиться на piBHi 22-27 тис. га, тодi ж як загальна площа рубань ютотно залежить вiд площ рубань, пов'язаних з веденням лiсового господарства, очисткою вщ захаращеностi та шших рубань. Обсяги лiсовiдновлення досяг-ли в 2002-03 рр. рiвня 1985 р., зокрема бшьш нiж у 2 рази зросли обсяги природного вщновлення лiсiв, досягши рiвня в 9,9 тис. га. В цшому система по-казникiв розвитку люово1 галузi дае змогу ощнити тенденцiï розвитку рiзних сфер дiяльностi галузi - вiдстежуеться чiтка тенденщя до зменшення збору живицi, зменшення створення захисних насаджень та полезахисних люових смуг, вщбуваеться зростання загибелi лiсових насаджень, кiлькостi лiсових пожеж, хоч збитки вщ них зменшуються.
Лiсове господарство разом з мисливством та рибальством необхiдно розглядати як основу для вщновлення та примноження бюлопчного рiзнома-нiття. У цьому плат дiяльнiсть лiсового господарства та мисливства мае за-безпечити збереження та шдтримку оптимальних пропорцiй розвитку лiсовоï фауни. За 1991-2003 рр. в Украш вiдбулися певнi змши в структурi лiсовоï фауни: на третину зменшилось поголiв,я копитних звiрiв, при цьому поголiв,я лосiв зменшилось майже на 70 %; проте вщбувалося зростання поголiв,я хут-рових звiрiв - на 9,9 % та пернатоï дичини - на 76,8 % [6]. Незважаючи на не-гативну динамiку поголiв,я копитних, у 2001-03 рр. намггились позитивш тенденцiï щодо зростання поголiв,я найбшьш численних груп лiсовоï фауни -олешв, кабанiв та козуль.
Регюнальна структура галузi в цiлому вщповщае природно-зонально-му подiлу, що подшяе територiю Украши на зони Полюся, Лiсостепу та Степу. Бшьше половини обсягiв продукцiï, робiт та послуг в 2003 р. припадало на шють областей: Житомирську (12,72 %), Кшвську (9,83 %), Рiвненську (9,77 %), Львiвську (7,57 %), Чернiгiвську (7,09 %) i Закарпатську (6,19 %). Протягом 1997-2003 рокiв спостерiгаеться тенденцiя до зростання частки ль сово1' галузi в цих областях - з 49,2 % в 1997 р. до 53,15 % в 2003 р. Окремо необхщно видшити ряд твденних та схщних регюшв (АР Крим, Донецька, Дншропетровська, Запорiзька, Луганська, Микола1вська, Одеська та Херсон-ська областi), де частка галузi не перевищуе одного вщсотка.
Ринковi перетворення галузi щонайбшьше вiдображають ïï оргашза-цiйну шфраструктуру, зокрема структуру пiдприемств, яких в 2003 р. налiчува-лось 619. За оргашзацшно-правовими формами господарювання люове господарство представлено, головним чином, державними шдприемствами - 59,8 % вщ кiлькостi всiх пiдприемств галузi в 2003 р., господарськими товариствами -10,5 %, приватними шдприемствами - 4,4 %, виробничими кооперативами -2,4 %, а також шдприемствами шших форм господарювання - 22,9 %.
Люова галузь е постачальником сировини для деревообробно!" та це-люлозно-паперово1' галузей промисловостi. В УкраАт в 2001 р. налiчувалось 3667 пiдприемств деревообробно1' галузi та 5314 шдприемств целюлозно-па-перово1' i полiграфiчноï промисловостi, включаючи видавничi шдприемства. Бiльшiсть цих пiдприемств належить до недержавного сектора економжи, i насамперед до колективно1' та приватно1' форми власность Наприклад, у дере-вообробнш галузi в 2001 р. шдприемства колективно!' форми власностi стано-
вили 62,3 % вiд кiлькостi Bcix тдприемств, а в целюлозно-паперовiй та пол^-рафiчнiй - 56,9 %, приватш шдприемства вiдповiдно становили 36 % i 25,8 %. Аналопчна оргашзацшно-правова структура тдприемств вказаних вище галузей вщстежуеться i в Pociï [7].
Мiжгалузевi зв'язки вказують на необхiднiсть встановлення оптималь-них взаемозв'язюв мiж природоохоронними iнтересами, що покладенi на ль сове господарство та сумiжнi сфери - з одного боку, та приватними штереса-ми шших учасникiв ринку - з шшоь У Росiï через це здшснюеться розмежу-вання власне люового господарства та лiсовоï промисловост [2-3], i на цiй основi - вiдбуваються становлення та розвиток даного сектора економжи. Аналогiчнi процеси оптимiзацiï структури та дiяльностi люового господарства вщбуваються i в Польшд [2-3], що зумовлено необхщнютю забезпечення комплексного господарювання, органiчного поеднання iнтересiв мiсцевого самоврядування, державних природоохоронних штерешв та пiдприемцiв, зайнятих в данш сферi дiяльностi, на принципах самоокупность Проблема формування бiльш ефективноï iнфраструктури лiсового господарства, що вщ-повiдала б вимогам ринкового господарства та високим еколопчним свгго-вим стандартам, юнуе i в Укрш'ш.
1снуюча органiзацiйно-правова iнфраструктура лiсовоï галузi побудо-вана на державному фшансуванш [8]. Це визначае всю систему фшансових потокiв у галузi, яю iснують на сьогоднi та яю мають визначати дiяльнiсть га-лузi пiсля ïï реформування [2-3]. Важливим чинником полшшення фшансово-го становища галузi мае стати бiльш повне використання внутршнього по-тенцiалу галуз^ який би грунтувався на принципах самоокупност^ самофь нансування та самоуправлшня. Через це реформування галузi та вщповщно1" системи фiнансування мае оргашчно пов'язувати суспiльнi iнтереси та меха-нiзми саморегулювання галузевого розвитку. Розглянемо можливi пiдходи до аналiзу та моделювання процеЫв галузевого розвитку.
Для моделювання рiзних фiнансових схем фшансування галузi та складних iнфраструктурних взаемозв'язюв у нiй доцiльно будувати взаемо-пов'язану систему бюджетiв та фшансових потоюв мiж ними. При цьому систему фшансових потоюв можна розглядати як систему ймовiрнiсних автома-■пв1, дiяльнiсть яких мае описувати iснуючi або реформованi галузевi шфрас-труктурнi взаемозв'язки, i суттю яких е система товарних та фшансових потоюв. Задача моделювання за тако1' постановки полягае у забезпеченш у довгот-ривалому перiодi необхщного рiвня дохiдностi рiзних суб,ектiв люового господарства, забезпечення помiрних темшв 1'х росту тощо. При цьому очшуеться, що всi учасники дiятимуть в рамках сво1'х функцiональних повноважень i вщ-повiдно до чинного законодавства. Побудова тако1' системи може ускладнити-ся причинами iнформацiйного характеру: конфщенцшнють мiкроекономiчноï iнформацiï, вiдсутнiсть часових закономiрностей у русi та обсягах товарних та фшансових потоюв, значний вплив суб'ективних чинниюв на розподш галузе-вих фiнансових ресурсiв, невпорядкованють експортно-iмпортних операцiй, вiдсутнiсть галузевого суб'екта (бiржi), що позитивно впливав би на сталий рь
1 Такий шдхвд передбачае в широкому розумшш тюне поеднання товарного та фшансового ринк1в.
вень галузевих цiн та пропозици та ш. Окрiм цих причин, також необхщно ви-дiлити причини законодавчого характеру, де закони не узгоджеш мiж собою i часто вiдстоюють штереси окремих груп. Така постановка питання не дае змо-ги враховувати ряд яюсних показникiв дiяльностi галуз^ якi в першу чергу ма-ють бути покладенi в основу дiяльностi лiсового господарства.
1ншим шляхом моделювання та аналiзу галузевого розвитку може бути побудова системи галузевих рахунюв, яю характеризують процеси вщтво-рення такого виду економiчноï дiяльностi як млiсове господарство". Побудова такоï системи рахункiв надае змогу системно вщстежувати всю гаму взаемозв'язюв галузi (мiжгалузевих, мiжбюджетних, попит i пропозищю, ви-робництво та ш.) з метою управлiння системою галузевих доходiв, пiдтримки оптимальних пропорцiй вщтворення [9]. Проте така система рахунюв повшс-тю унеможливлюе розгляд природоохоронних аспек^в, зокрема системи яюсних природоохоронних показниюв у сферi люового господарства, охоро-ни водних ресурЫв, бiологiчного рiзноманiття тощо.
У свгговш практицi вже тривалий час розробляються та активно вико-ристовують в природоохороннш дiяльностi спецiальнi монiторинговi шстру-ментари, якi дають змогу системно вщстежувати еколого-економiчне становище в цшому та супроводжувати ix низкою природоохоронних заходiв, спря-мованих на покращення системи найбiльш критичних еколопчних парамет-рiв. Еколого-економiчнi баланси (Integrated Environmental and Economic Accounting) дають змогу тюно пов'язати природоохоронш i економiчнi iнтереси суспiльства та виробити на ïx основi низку вщповщних еколого-економiчниx заxодiв вiдновлювального та захисного характеру [10, 11]. Еколого-економiч-m баланси як i система нацюнальних раxункiв iз вiдповiдним iнструментарiем е основою для формування, вироблення та супроводження низки державних заxодiв щодо сталого розвитку, i в даному разi - сталого розвитку еколого-економiчниx систем. Природооxороннi заходи за своею сутшстю багатоаспек-тш i включають розроблення системи спещальних раxункiв (системи балан-сiв), наприклад, рахунюв мшеральних ресурсiв [12], люових ресурсiв [13], водних ресурсiв та ш. Це дае змогу здшснювати системний монiторинг природного середовища, вiдстежувати негативнi прояви господарськоï дiяльностi та ефективно використовувати фiнансовi та iншi ресурси на вiдновлення природного середовища, локалiзацiю негативних наслщюв людськоï дiяльностi.
Важливе мiсце у забезпеченш сталого розвитку лiсового господарства вщграе мiжнародна спiвпраця в рамках ООН, зокрема з питань навко-лишнього середовища та розвитку (The United Nations Conference on Environment and Development, UNCED). Ухвалена на конференцп зi сталого розвитку в Рю-де-Жанейро в 1992 р. програма "Порядок денний на ХХ1 столiття" роз-глядала головнi принципи сталого управлшня лiсами як важливу складову сталого розвитку в цшому. На основi "Лiсовиx принципiв" та "Порядку дня на ХХ1 сташття" було сформовано науковi критер^ та керiвнi принципи уп-равлiння, збереження та сталого розвитку вЫх тишв лiсiв[14], якi включили такi аспекти як: розширення лiсовиx ресурсiв; бюлопчне рiзноманiття; здо-ров'я лiсiв та ïx життездатнiсть; заxиснi, продуктивнi та соцiально-економiчнi функц^ лiсiв; законодавча пол^ика та iнституцiйна структура.
Прикладом мiжнародноï спiвпрацi у сферi сталого розвитку люового господарства е регюнальний проект моделi лiсового господарства, який здшснювався за пiдтримки ФАО ООН i охоплював чотири краши Швденно-Схiдноï Азiï (Китай, Бiрма, Ташанд та Фiлiппiни). Мета проекту полягала в об,еднаннi зусиль чотирьох нацюнальних проектiв щодо сталого управлiння ïx лiсовими ресурсами шляхом змiцнення нацiональних та наддержавних можливостей у розвитку та реалiзацiï галузево1' моделi лiсiв [15]. При вико-наннi проекту акцент робився на взаемозалежност вЫх компонент велико1' екосистеми, необxiднiсть розширення сфери лiсового управлiння в напрямi iнтегрованого використання земель та спшьне планування, використання i управлiння ресурсною базою на основi ефективного партнерства учасниюв.
Свропейська економiчна комiсiя з мониторингу та оцiнки навколишнього середовища проводить комплексну координуючу роботу щодо мошторингу навколишнього середовища в крашах Центрально:' та Сxiдноï Свропи. Розроб-лена ними система екологiчниx показниюв мiстить 118 показниюв i охоплюе та-кi напрямки як атмосферне повпря, змiни клiмату, вiдxоди, водш ресурси, бь ологiчне рiзноманiття, земельш ресурси. Якюну сторону функцiонування люового господарства характеризують показники змши клiмату, бiологiчного рiзно-манiття та середовища проживання - люистють, викиди двоокису вуглецю, за-гальна площа природних територш, що знаходяться тд охороною, природнi ль си, видовий склад дерев у них, види люових рослин, що зникають, частка зника-ючих видiв тварин, що знаходяться шд захистом европейськоï конвенци, кшь-кiсть видiв рослин та тварин у пропорци до територи краïни, змiни чисельностi рiзниx видiв тварин, кiлькiсть зникаючих класiв на рiзниx географiчниx рiвняx, кiлькiсть зникаючих видiв, що ендемiчнi для Свропи, загальна площа вщновле-них водно-болотних упдь (екосистем), ендемiчне багатство видав у пропорци до площд поверхш бiогеографiчниx регiонiв, змiни видового складу водно-болот-них угiдь [16]. Наведет показники мають задовольняти так критери як вiдпо-вiднiсть нацiональним еколопчним прюритетам та мiжнароднiй екологiчнiй по-лiтицi, доступнiсть для розумiння громадськосп, можливiсть вимiрювання, на-явнiсть часових рядiв, передбачуванiсть, прiоритетнiсть. Для бшьшосп показ-никiв бiологiчного рiзноманiття та середовища проживання в Укра1ш наявнють часових ряд^в даних характеризуеться як "слабка", а сумарна оцiнка за 6 крите-рiями е нижчою, шж середньозважена оцiнка для вшх кра1н [16].
Лiсовому господарству выводиться важливе значення у вiдновленнi якюних показникiв навколишнього середовища у Вiрменiï. Через це на лiси покладаються функц^: заxиснi (регулювання водневого балансу, запоб^ання ероз^, захист земель), сощальш (оздоровлення та рекреацiя) та особливi (природнi територ^, що особливо охороняються). Значний антропогенний вплив на люи Вiрменiï в серединi 90-х роюв мала економiчна блокада, енер-гетична криза та вiйськовi д^. Це призвело до скорочення площд люових дшя-нок, деградац^ лiсовиx ландшаф^в, зниження продуктивностi лiсiв, виник-нення рiзновiковиx низькопродуктивних лiсiв, зниження бюлопчного рiзно-манiття. Така ситуацiя негативно вплинула на екологш та функцп навколишнього середовища [17, с.39]. На сьогоднi Вiрменiя спiвпрацюе зi Шве-
цiею за програмою "Оцшка лiсовиx ресурсiв" та "Управлшня державними ль сами", отримуючи вщповщну фiнансову та теxнiчну допомогу.
Люове господарство в Украïнi виконуе насамперед природоохоронну та ресурсозбершаючу функци, що мае рiзнi прояви - збереження бюлопчного рiзноманiття, пiдтримка оптимальних пропорцiй вiдтворення лiсовоï флори i фауни, забезпечення сталого температурно-кшматичного середовища, зокрема попередження та зменшення сили паводюв через бшьш рiвномiрне танення снтв у гiрськиx районах Карпат, зменшення шюдливих викидiв та подолання парникового ефекту (за рахунок зменшення в повiтрi вуглекислого газу), збереження та примноження туристичного й оздоровчого потенщалу лiсiв. У зв'язку з цим лiсове господарство необхщно розглядати як один iз важливих чинникiв, що позитивно впливае на подолання негативних клiматичниx змiн.
Ведення люового господарства в Украïнi грунтуеться на Державнiй програмi "Лiси Украши", яка визначае основнi напрямки розвитку галузi [18]: збiльшення лiсистостi територи у природних зонах до оптимального рiвня; пiдвищення продуктивностi, полiпшення яюсного складу лiсовиx насаджень; нарощування природоохоронного потенщалу лiсiв, збереження ïx бiологiчного рiзноманiття; пiдвищення стiйкостi люових екосистем до впли-ву негативних чинниюв середовища, змiн клiмату; розширення застосування методiв рацiонального використання люових ресурсiв; розширення робiт iз захисного люорозведення i агролiсомелiорацiï; удосконалення нормативно-правовоï бази у галузi люового господарства та ïï гармонiзацiя з мiжнародни-ми принципами сталого розвитку i управлшня люами; посилення державного контролю за охороною, захистом, використанням та вщтворенням лiсiв та ш.
Сталий розвиток економiки необxiдно розглядати у взаемозв'язку iз сталим розвитком соцiально-економiчниx та екологiчниx систем, шших сфер людськоï дiяльностi, що оргашчно ïx доповнюють. Лiсове господарство, ви-конуючи природоохоронну та ресурсозберiгаючу функци, е виршальним чинником екологiзацiï економжи i мiстить такi аспекти як збереження бюлопчного рiзноманiття та середовища проживання, обмеження негативного впливу, пов'язаного зi змiною клiмату та ш.
Реформування економiки i лiсовоï галузi зокрема, потребуе розроб-лення нових бшьш ефективних меxанiзмiв фшансування. Моделювання фун-кцiонування лiсовоï галузi можна здiйснювати як за допомогою системи iмi-тацiйного моделювання, так i на основi побудови системи еколого-економiч-них балансiв, що дають змогу здшснювати монiторинг та приймати вщповщ-нi управлiнськi рiшення щодо сталого розвитку еколого-економiчниx систем, враховуючи рiзнi фiзичнi та вартiснi показники.
Лггература
1. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Льв1в: НТШ, УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
2. Лгсове господарство Укра1ни: проблеми та перспективы/ За ред. акад. НАН Укра-1ни 1.Р. Юхновського. М1жвщомча анал1тично-консультативна рада з питань розвитку продук-тивних сил i виробничих в1дносин. - К.: Либ1дь, 2003. - 177 с.
3. Люове господарство Украши: стратегия розвитку/ За ред. акад. НАН Украши 1.Р. Юхновського. Мгжвщомча анал1тично-консультативна рада з питань розвитку продук-тивних сил i виробничих в1дносин. - К.: Либщь, 2003. - 34 с.
4. Люовий кодекс Украши// Вщомосп Верховно1 Ради. - 1994, № 17. - С. 99.
5. Адамовський О.М. Оптимiзацiя лiсокористування на ochobí еколого-економiчних критерпв (на прикладi пiдприeмств Украшських Карпат): Автореф. дис. ... канд. екон. наук. -Львiв: Афша, 2003. - 20 с.
6. Статистичний щорiчник Украши за 2003 рш. - К.: Консультант, 2004. - 631 с.
7. Российский статистический ежегодник: Стат. сб. - М.: Госкомстат России. - 2002. - 690 с.
8. Наказ "Про затвердження Порядку фшансування з державного бюджету витрат на люове господарство i мелюращю земель у 2001 рощ" № 137/154/69 вщ 02.04.2001 МЫстерсгва екологй та природних ресурсiв Украши, МЫстерство фiнансiв Украши, Мiнiстерство економ^ Украши.
9. Бакаев О.О., Кулик В.В., Цюпко С.В. Економiчний кругообк доходiв в сiльському господарствi// Економка АПК. - 2002, № 6(92). - С. 53-62.
10. Integrated Environmental and Economic Accounting - An Operational Manual. DRAFT.
11. Carson C. Integrated Economic and Environmental Satellite Accounts// Survey of current business. - 1994, № 4. - pp. 33-49.
12. Accounting for Mineral Resources: Issues and BEA's Initial Estimates// Survey of current business. - 1994, № 4. - pp. 50-65.
13. Wagner G.U.S. Timber Accounts, 1957-1997. http://www.un.org/russian/esa/sustainab-le/forests.htm
14. The Regional Project on Assistance for the Implementation of the Model Forest Approach for Sustainable Forest Management in the Asia Pacific Region (GCP/RAS/177/JPN)// www.fao.org/forestry.
15. Основной набор экологических показателей для стран Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии// www.unece.org
16. Национальный доклад "О состоянии окружающей среды Армении в 2002 году". // www.unece.org.
17. Постанова Кабшету М1шс^в Украши "Про Державну програму "Люи Украши" на 2002-2015 роки" вщ 29.04.02 № 581._
УДК 630*43 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. О.В. Леман - УкрНД1ЛГА; ст. наук. ствроб. Т.Ф. Стельмахова-ЛуганськаЛНДС; наук. ствроб. Ю.В. Плугатар - Кримська ГЛНДС
ПОЖЕЖ1 ЯК ЧИННИК ДЕСТАБ1ЛВАЩ1 СТАНУ Л1С1В ЗЕЛЕНИХ ЗОН М1СТ УКРА1НИ
На 0CH0Bi аналiзу бази даних люових пожеж у люах зелених зон Харкова, Херсона, Лисичансько-Рубiжансько-Сiверськодонецькоi промагломерацп визначено особливосп i закономiрностi виникнення люових пожеж та горимосп насаджень i чинники, що сприяють i^ поширенню.
Ключов1 слова: люи зелених зон, лiсовi пожеж.
Senior research officer V.P. Voron, Ph.D; junior research officer O.V. Leman -URIFFM; senior research officer T.F. Stelmakhova - Lugans'k FRS;
research officer Yu.V. Plugatar - Crimea MFRS
Fires as factor of destabilization of forest state in green belts
of Ukrainian cities
We have detected peculiarities and regularities of forest fire origins and factors that are favourable to their expansion on the base of analysis of forest fire database in forests of green belts of Kharkiv, Kherson and Lysychansk-Rubizhne-Severodonetsk industrial aglo-meration.
Keywords: green belts forests, forest fires.
1 Заввдувач лабораторп екологй' л1су УкрНД1ЛГА
