CC BY
22
Лiтература
1. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство: Пiдручник. - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2001. - С. 190-247.
2. Кузьминых Ю.В. Экономические основы формирования рынка экологических услуг в РФ (на примере лесных углеродных сертификатов): Автореф. дис... д-ра экон. наук. - Москва, 2005. - 34 с.
3. Powell I., White A., Landell-Mills N. Developing Markets for the Ecosystem Services of Forests. - Washington, DC: Forest Trends, 2002.
УДК 630*68 Асист. А.А. Головко - НЛТУ Украти
МОЖЛИВ1 ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАН1В ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ Л1СОВИМ ГОСПОДАРСТВОМ УКРАШИ
Дано оцшку юнуючш crpyKTypi оргашв державного управлшня люовим госпо-дарством, вказано можливi шляхи ïï реформування: надання державного люового фонду в оренду приватним тдприемствам або утворення державно'1' люово'1' компанп.
Ключов1 слова: державнi органи управлшня люовим господарством, функцп yправлiння, принципи управлшня люовим господарством, господарська дiяльнiсть.
Assist. A.A. Golovko - NUFWT of Ukraine The possible ways of Ukrainian Forestry state administration reformation
The structure of state forestry administration is considered, possible ways of its reformation are determined: lease of state forests to the private enterprises or establishing of state forestry company.
Keywords: state forestry administration, management functions, principles of forest management, economic activity.
З огляду на сучасний стан природного довюлля Украши та св1ту, пи-тання управлшня люами е особливо актуальним. Актуальшсть його для Украши зумовлена об'ективною необхщшстю перебудови адмшютративно-коман-дноï системи в ринково ор1ентовану систему державного управлшня. Незважа-ючи на усвщомлення представниками державноï влади необхщност реформування державного управлшня люовим господарством, наукових праць, присвя-чених цьому питанню, поки що мало. Питання розмежування функцп управлшня господарською д1яльн1стю в люовому фонд1 та функцп державного управлшня люами дослщжувалося в рамках сшльного украшсько-шведського проекту, покликаного дати оцшку стану л1сово1" галуз1 в Украм та нам1тити шляхи ïï реформування. Питання управлшня люовим господарством дослщжу-вав у своему шдручнику "Люова пол1тика" професор 1.М. Синякевич [4].
Метою ц1е!" статт е анал1з iснyючоï структури державних оргашв управлшня люами та пошук можливих шляхiв ïï вдосконалення.
У процесi державних органiв управлшня потрiбно вiдштовхyватися вiд певних принцишв, якi б вказували загальний напрямок реформ та певш прiоритети, на як потрiбно орiентyватися. Такi принципи розробляе професор 1.М. Синякевич у шдручнику "Люова полiтикам. Наводимо перелш тих, з якими повшстю погоджуемося:
• законодавче за^плення форм власност на лши i прав лiсовласникiв;
• розмежування функцiй управлiння лiсами вiд функцш управлiння лiсовим господарством;
• розмежування функци оргатзаци вiдтворення i використання лiсових ресур-сiв вiд функци контролю за результатами люокористування;
• розмежування вщповщальносп i використання лшових ресурсiв мiж цен-тральними i регiональними органами влади;
• унеможливлення дублювання функций управлiння лiсами та функцш управ-лiння лiсовим господарством;
• стабшьтсть системи управлiння лшами i лiсовим господарством;
• еволюцшне удосконалення системи управл1ння л1сами i л1совим господарством;
• уникнення управлшня об'ектами лiсокористування декшькома суб'ектами уп-равлiння;
• органiзацiя виробничо-господарсько!' дшльносп в лiсах рiзних форм власнос-тi на засадах ринково! економiки;
• урахування нацiональних особливостей переходного перiоду вiд адмшстра-тивно-командно! до ринково! економiки;
• урахування еколого-економiчних умов вiдтворення i використання лшових ресурсiв [4, с. 248].
Анашзуючи шформащю, законодавство та юнуючий стан справ у галу-з1, наведену на офщшному сайт Державного комитету люового господарства, структуру державних оргашв управлшням л1совим господарством, можна подати таким чином (рис. 1): провщним органом державного управлшня люо-вим господарством е Державний ком1тет люового господарства, на який пок-ладено виконання вЫх функцш, пов'язаних з управлшня люами та веденням у них господарсько! д1яльностц Державному комитетов! шдпорядковуються вщ-повщт територ1альш управлшня люового господарства, науков1, дослщш ор-гашзаци, заклади освгти, ВО "Укрдержшспроект" (установа, яка займаеться люовпорядкуванням) та шш1 шдприемства прямого шдпорядкування [5]. Зпд-но з Указом Президента Укра!ни № 833/2005 вщ 23 травня 2005 р. [6], М1шс-терство охорони навколишнього природного середовища виконуе функцш координаци д1яльносл Державного ком1тету люового господарства. У рамках ще! функци Мшютерство охорони навколишнього природного середовища надшене повноваженнями формувати та контролювати за здшсненням державно! люово! пол1тики, погоджувати нормативш акти, що належать до ком-петенцн Кабшету мш1стр1в Укра!ни та розроблених Державним ком1тетом ль сового господарства, формувати структури оргашв, шдпорядкованих Державному ком1тетов1 люового господарства та здшснювати кадрову пол1тику щодо цих оргашв. Мшютерство охорони навколишнього природного середовища, кр1м того, мае право вимагати шформацш вщ Державного ком1тету люового господарства будь-яко! форми та змюту, що стосуеться його д1яльносл.
16 червня 2004 р. Постановою Кабшету Мш1стр1в № 770 було затвер-джено положення про Державну шспекцш з контролю за охороною, захис-том, використанням та вщтворенням л1су, яка шдпорядковуеться Мшютер-ству охорони навколишнього природного середовища та здшснюе функцш державного контролю [1].
Рис. 1. Структура оргашв державного управлшня лковим господарством Украти
Основш функци управлшня, якi здiйснюють обласнi управлшня люо-вого господарства (рис. 1), таю:
• здшснення законодавчо! Мщативи з питань регулювання люових ввдносин
та тсово! пол1тики;
• здшснення господарсько! дшльносп у державному люовому фондц
• участь у формувант державно! тсово! пол1тики;
• державний контроль;
• обл1к 1 мотторинг лю1в та мисливських тварин;
• оргатзащя люовпорядкування [2].
Такий склад функцш суперечить другому та третьому принципам уп-равлiння лiсовим господарством. Виршити цю суперечнiсть можна шляхом виключення з перелiку функцiй управлшня, що здiйснюють державнi органи, функци ведення господарсько! дiяльностi у державному люовому фондi.
Недолiком тако! структури управлшня е також вiдсутнiсть единого тдходу щодо управлiння лiсами, як не пiдпорядковуються Державному комь
тету люового господарства. Розроблення мехашзму управлiння цими люами послужить базою для подальшого запровадження приватно! власностi на люи.
До недолiкiв iснуючоï системи управлшня люовим господарством можна також зарахувати дублювання функцш управлшня кшькома держав-ними органами. Так, функцiя контролю за охороною, використанням та вщ-творенням лiсових ресурсiв здiйснюють обласш управлiння лiсового господарства, Державна шспекщя з контролю за охороною, захистом, використанням та вщтворенням люу, територiальнi ради народних депута^в. Таке бага-тократне дублювання функци контролю шяк не покрашуе його якост^ про що свiдчить хоча б високий рiвень самовiльних рубань (найпростший вид злочину в люах). Окрiм цього, територiальнi ради народних депутатв надше-нi деякими повноваженнями з розпорядження люовим фондом, хоча меха-нiзм практичноï реалiзацiï цих повноважень вщсутнш.
У цiлому, структуру управлшня люовим господарством, подано на рис. 1, i вона прямо суперечить 2, 3, 4, 5 та 9 принципам управлшня люовим господарством, сформульованим професором 1.М. Синякевичем.
3i сказаного вище можна зробити висновок, що юнуюча модель державного управлшня люами потребуе вдосконалення. Нова модель повинна передба-чати такий розподш функцiй управлiння мiж суб'ектами господарськоï дiяль-ностi, який, з одного боку, скеровував би цю дiяльнiсть до найбiльшоï економiч-ноï ефективностi, а з шшого ставив ïï в рамки концепци сталого розвитку. Вихо-дячи з аналiзу зарубiжного досвiду та умов господарювання, що склалися в Ук-раïнi, можна окреслити два варiанти реформування лiсового господарства: вь докремлення держави як власника люових ресуршв вiд господарсько!" дiяльностi шляхом делегування цих функцiй приватним пiдприемствам (таку модель вико-ристовують, зокрема, у Канада та США), шляхом створення державно1' люово1' компани, яка б виконувала функцiю ведення господарювання в державних лiсах (ця модель притаманна для Польшд, Естонiï, Швеци).
Пщприемницью структури Володшня та розпорядження -► Державш органи управлшня люами
i k i к Користування люовими ресурсами Вщтворення лiсових ресурсiв Контроль i к
Рис. 2. Схема державного управлшня лжами, яка використовуеться
у США та Канадi [3, с. 82]
Зупинимося детальшше на кожному з варiантiв. Принципова схема оргашзаци управлшня державними люами за першим варiантом виглядае таким чином (рис. 2): державш органи управлшня виконують функцш розпо-
рядження люами та контролю за веденням дiяльностi в них, а приватш фiрми здiйснюють рiзнi види користування люовими ресурсами та !х вщтворення. Вiдносини мiж державними органами та приватними фiрмами здiйснюються на договiрнiй основi. Така схема управлiння люовим господарством викорис-товуеться у Канадi та США.
При впровадженнi вказано! вище схеми управлiння лiсами в Укра!ш потрiбно утворити мiсцевi управлшня лiсовим господарством та створювати вс умови для розвитку приватних фiрм, якi б займалися веденням люового господарства (рис. 3). Такi фiрми могли б утворитися шляхом поступово! приватизацп майна державних лiсових шдприемств iз залученням кадрiв лю-госшв до цих фiрм.
Рис. 3. Можлива структура оргашв державного управлшня лковим господарством Украши
На Державну шспекцш з контролю за охороною, захистом, викорис-танням та вщтворенням лiсу потрiбно покласти функцiю контролю за дотри-манням законодавства в люах всiх форм власностi. При цьому оргаш варто створити службу люово1' охорони, яка б виконувала функцiю охорони лiсiв i мала б достатньо можливостей для запобшання будь-яким злочинам, що здiйснюються в люовому фондi, та навiть роз^дування вже скоених злочинiв.
При реалiзацiï будь-якого з перелiчених варiантiв реформування управлшня люовим господарством потрiбно роздiляти лiси згiдно з 1'х цiльовим призначенням на двi групи: експлуатацiйнi лiси та неексплуатацiйнi - тобто люи, якi виконують функцш збереження бiорiзноманiття, збереження культурно:' та iсторичноï спадщини, лiси, в яких не здшснюеться iнтенсивне люо-користування (досвiд зарубiжних лiсiв показуе, що частка таких лiсiв у люо-вому фондi повинна бути незначною, 2-3 %). При цьому варто використову-вати рiзнi шдходи до управлiння цими лiсами. Щодо другоï групи потрiбно зберегти юнуючу централiзовану систему управлiння або ж утворити спещ-альний орган, який ошкувався б цими лiсами.
До переваг ^eï моделi можна вщнести подiбнiсть до iснуючоï, простота структури державних органiв управлiння. Серед недолтв можна назвати потребу передачi майнового комплексу державних лiсових шдприемств при-ватним пiдприeмствам, вiдсутнiсть недержавних оргашзацш з шдготовлени-ми фахiвцями у сферi лiсового господарства, невщповщнють принципу ево-люцiйного вдосконалення системи управлшня люами i люовим господарством. Найвагомшим аргументом проти запровадження ^eï моделi е вже на-бутий досвiд передачi лiсосiчного фонду для освоення шдприемствам-шдряд-никам рiзних форм власностi у Закарпатськiй та 1вано-Франювськш областях. Там така практика себе не виправдала i вщ неï довелося вiдмовитися.
Тому, на нашу думку, найбшьш доцшьним для умов Украши виглядае другий варiант реформування структури державних оргашв управлшня люо-вим господарством (рис. 4). При цьому на базi не так давно лжвщованих державних люогосподарських об'еднань варто було б утворити державну люову компанш, яка була б покликана здшснювати користування державним люо-вим фондом. Дiяльнiсть такоï компани повинна регулюватися окремим законом. Оргашзащя управлшня державною люовою компанieю повинна бути по-дiбною до органiзацiï управлшня акцюнерним товариством, а саме, необхщно вiдокремити Державний комiтет лiсового господарства (розпорядника державним люовим фондом) вщ управлiння господарською дiяльнiстю державноï ль совоï компани. Для кращоï органiзацiï роботи державноï лiсовоï компани можна утворити Спостережну раду, до якоï входили б представники установ, пов'язаних з люовим господарством, представники науки тощо. Це дало б змо-гу Спостережнiй радi виконувати ще й функцiю координаци. Призначати склад дирекци необхiдно доручити Спостережнш радi. За таких умов Державний ком^ет лiсового господарства зможе формувати органи управлшня дер-жавноï лiсовоï компани, не втручаючись при цьому у сам процес управлшня.
На регюнальш управлiння люового господарства доцiльно покласти функци управлшня люами неексплуатацшного призначення, планування, шд-
тримки люових пiдприемств недержавно! форми власност^ консультування, встановлення норм та лiмiтiв на користування лiсовими ресурсами, облжу та монiторингу лiсових ресурсiв.
Умовш позначення: > облж лкового фонду, планування, мониторинг стану л1сового фонду,
консультування; -*• лшшне шдпорядкування; ----контроль, охорона Л1С1в,
Рис. 4. Можлива структура оргашв державного управлшня л^овим
господарством Украши
За Державним ком^етом люового господарства залишиться функцiя формування люово! полiтики держави, перерозподiлу коштiв, як будуть от-риманi як прибуток вщ дiяльностi державно! лiсово!' компанп, управлiння ль сами, якi не виконують експлуатацшно! функцi!.
Лiсову охорону варто вщокремити, як i у попереднш моделi, у самос-тшний пiдроздiл при Державнiй iнспекцi! за охороною, захистом, викорис-танням та вщтворенням лiсiв, яка пiдпорядковуеться Мшютерству охорони навколишнього природного середовища. Цей орган державного управлшня в
люовому секторi повинен здшснювати нагляд за дотриманням люового зако-нодавства в люах вЫх форм власностi та правил полювання на територи мис-ливських упдь. Цей орган повинен мати штат i повноваження силового органу та бути спроможним власними силами давати вщЫч оргашзованим злочин-ним угрупованням у люовш сферi.
Ця модель управлшня люовим господарством е подiбною до польсь-коï, проте вона позбавлена деяких недолтв, притаманних останнш, а саме, концентраци функцш державного управлшня державними люовими шд-приемствами. Тобто, вона бiльшою мiрою вiдповiдаe принципу розмежування функцш управлшня люами та люовим господарством. Також, на нашу думку, територiальнi державш управлшня люового господарства не повинш шдпорядковуватися територiальним органам державноï влади. Вплив терито-рiальних громад на управлшня люами повинен проявлятися шляхом попе-реднього (на еташ планування) та заключного контролю (перевiрки вщповщ-ностi дiй планам люових пiдприeмств), а також шляхом реашзаци права влас-ностi на люи, як згiдно з чинним законодавством 1м належать. Таким чином, буде реалiзовано принцип розмежування вiдповiдальностi i використання ль сових ресурсiв мiж центральними i регiональними органами влади.
Лггература
1. Положення Про Державну шспекцш з контролю за охороною, захистом, викорис-танням та вщтворенням люу затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 16 чер-вня 2004 р. № 770.
2. Наказ Державного ком1тету люового господарства Украши "Про положення про За-карпатське обласне управлшня люового господарства" вщ 15 вересня 1998 р. № 89.
3. Петров А.П., Мамаев Б.М., Тепляков В.К., Щецинський Е.А. Государственное управление лесным хозяйством: Учебн. пособ. - М.: ВНИИЦ лесресурс, 1997. - 304 с.
4. Синякевич 1.М. Л1сова пол1тика: П1дручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2004. - 300 с.
5. Указ Президента Украши "Про положення про Державний ком1тет люового господарства Украï'ни" вщ 12 листопада 1997 р. № 1267/97.
6. Указ Президента Украши "Про Мшютерство охорони навколишнього природного середовища" вщ 23 травня 2005 р. № 833/2005. - 232 с._
УДК 330.115 Ст. наук. ствроб. В.В. Кулик, канд. екон. наук;
астрант Ю.А. Хтрина - М1жнародний науково-навчальний центр тформацшних технологт та систем НАН Украти
Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО ЯК ВИР1ШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЕКОЛОГВАЦП ЕКОНОМ1КИ
Проведено анал1з розвитку люового господарства Украши та визначено його вплив на еколопзащю економ1ки. Проанал1зовано м1жнародний досвщ сталого розвитку люового господарства, зокрема м1жнародш регюнальш програми сталого люо-користування. Запропоновано при реформуванн1 галуз1 враховувати р1зш п1дходи до моделювання розвитку галуз1, зокрема на основ1 ймов1рнюно-автоматних моделей, системи нац1ональних рахунк1в та спещал1зованих рахунк1в л1сового господарства.
Ключов1 слова: еколог1зац1я економ1ки, сталий розвиток люового господарства, моделювання розвитку люового господарства.
