CC BY
36
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 502.58:630.64 (477) Доц. М. Т. Бець, канд. екон. наук -НЛТУ Украми
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРАШИ В УМОВАХ РИНКУ
Проаналiзовано структуру фiнансового мехашзму лiсового господарства, роз-глянуто напрямки його подальшого удосконалення вiдповiдно до вимог ринково'1 системи господарювання. Викладено пропозицп щодо створення власно'1 економiчно незалежно'1 фшансово'1 бази галузi за рахунок включення у ринковi вщносини рiзно-манiття корисностей лiсу, сощальних i екологiчних функцiй лiсових екосистем, дос-лiджено взаeмовiдносини мiж люоресурсною сферою, лiсоспоживачами i державою, визначено координацшний орган ïx дiй.
Ключов1 слова: меxанiзм, фiнанси, лiсоресурсна сфера, люовий комплекс, ринковi вiдносини, швестицп, бюджет, лiсовi ресурси, плата.
Doc. M.T. Bets - NUFWT of Ukraine Financial security of forestry Ukrainian in conditions market
Analyzes structure financial mechanism of forestry. Considered direction him perfection according to demanders market system managing. Stated suggestions about creation own economize independent financial basis of branch at the expense of draw ion in marketing relation variety profit ones forest social ecological function forest ecosystem. Suggested relations between forest recourses forestussing and country, defied body coordination their.
Keywords: finance, forest recourses sphere, forestry complex, marketing relation, budget, pay.
Постановка проблеми. Фшансов1 ресурси люового господарства формуються суб'ектами господарювання за рахунок р1зних вид1в грошових доход1в, вщрахувань та надходжень i використовують ïx на вщтворення люо-вих ресуршв, люовирощування, матер1альне стимулювання пращвниюв люу, задоволення сощальних та шших потреб галузь Використання фшансових ресурЫв у люогосподарському виробнищш здшснюеться здебшьшого через грошов1 фонди спещального призначення (головним чином фонд державного бюджету), що дае змогу узгоджувати потреби галуз1 з ïï можливостями, ште-ресами шдприемств, забезпечити концентращю ресурЫв на основних нап-рямках розвитку люового господарства [2].
М1жнародш засади щодо сталого люоуправлшня та потреби держави щодо прозорост та прогнозованост дш лiсовоï галуз1 вимагають розширення джерел фшансових ресуршв, створення власноï ринковоорiентованоï системи фшансування, передуЫм за рахунок реструктуризаци iснуючоï системи та включення в економ1чш вщносини р1зноман1ття корисностей люу
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Досвщ передових краïн Свро-пи (Фшлянди, Нiмеччини, Iталiï, Чеxiï, Словаччини, Польшд тощо) свiдчить, що науково обгрунтоване ведення лiсового господарства, рацюнальне ком-плексне використання лiсовиx ресуршв у поеднаннi з ефективними заходами 1'х збереження i вiдтворення, незалежно вiд форми власностi на люи i народно-господарського призначення, стае важливим пiдгрунтям створення власно1' еколого-економiчно орiентованоï системи фiнансування лiсовирощування.
Так, у ринковi умови недостатньо ще залучет землi лiсового фонду Украши як територiально-просторова база, про що свдаать наявнi значнi роз-
138
36i|)Miik науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
бiжностi мiж величиною плати за ресурси люу на коренi i щнами на заготов-ленi ресурси деревини. Плата i платежi за лiсовi ресурси та !х використання повинш стати основним регулятором лiсогосподарського виробництва. На да-ному етапi ця плата, и складовi та мехашзм розподiлу не вiдповiдають вимо-гам до люового господарства в умовах ринку [3].
Фшансування люоресурсно! сфери в умовах ринково! системи госпо-дарювання зумовлюе необхiднiсть удосконалення фшансового механiзму га-лузi за рахунок уточнення складових механiзму, пошуку його шструменпв та оцiнки можливостей переходу люового господарства на самофiнансування i самозабезпечення.
З лiтературних джерел та передового виробничого досвщу дов^емо-ся, що в значно бiльшiй частинi суб'еклв галузi, зокрема у регiонах Карпат, Полюся i Лiсостепу наявнi можливост i резерви для створення власно! еко-номiчно незалежно! фшансово! бази. Такими резервами е ресурси, як частко-во залученi в ринковi економiчнi вiдносини на грунт корисност лiсу [4].
Постановка завдання. Створення власно! економiчно незалежно! фь нансово! бази люоресурсно! сфери передбачае включення в ринковi вщноси-ни компоненти люоресурсного потенцiалу та сощально-еколопчш функци ль су, для чого пропонуемо:
• ощнити структуру дшчого фшансового мехатзму лшового господарства, розглянути напрямки його подальшого удосконалення ввдповвдно до вимог ринково! системи господарювання;
• розглянути наявт та запропонувати додатков1 (потенцшт) джерела фшан-сування, зокрема за рахунок сощально - корисних властивостей лшових екосистем;
• запропонувати способи врегулювання взаемоввдносин мiж люоресурсною сферою, люоспоживачами 1 державою.
Викладення основного матерiалу. Проблема фiнансування люового господарства тiсно пов'язана з И специфiчними особливостями - довготрива-лим перюдом лiсовирошування та поеднанням у цьому процес природних i трудових ресурЫв.
Чинне законодавство Укра!ни поки що не встановлюе чiтких мехашз-мiв акумулювання та цiльового використання кош^в вiд зборiв за спещальне використання лiсових ресурсiв, що негативно позначаеться на сташ лiсiв i навколишньому середовишi.
Так, податковi платеж! держшсгосшв за обсягами переважують у де-кшька разiв фiнансування з бюджету, а саме доходи Державного бюджету Ук-ра!ни передбачено в 2006 р. на суму 71017, 0 тис. грн. проти запланованих 50000,0 тис. грн. у 2003 р. вщ збору за спещальне використання люових ресур-шв та користування земельними дiлянками лiсового фонду, а видатки на ве-дення люового господарства та мисливства передбачеш на 2006 р. в сумi 2653,3 тис. грн., зокрема на оплату пращ 1205,5 тис. грн., на комунальш послу-ги та енергоносй 72,7 тис. грн., тобто сшввщношення запланованих доходiв до видатюв на ведення лiсового господарства в 2006 р. становить 26,7 разiв [1].
Бюджетне фшансування люового господарства передуЫм необхiдне на пiдприемствах галуз^ зосереджених у степових i люостепових районах, а
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
139
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
також у надмiрно виснажених лiсах з вкрай незначними обсягами люоексплу-атаци i лiсах природоохоронного призначення, де рубання люу з екологiчних мiркувань не проводяться. Однак значна частина суб'еклв галуз^ зокрема в Закарпатськiй, 1вано-Франювськш, Чернiвецькiй, Хмельницькiй областях i Люостепу володiе наявними можливостями i резервами для створення влас-но1 економiчно незалежно1 фiнансовоï бази.
Подальший розвиток люового господарства передбачае передусiм ре-формування його фiнансовоï системи за принципом належност певноï облас-т до певного суспiльно-географiчного типу люовиробничих комплексiв Ук-раïни. Створення люових насаджень, ïx охорона i використання вимагають мобiлiзацiï власних коштiв, зокрема за рахунок залучення в господарський об^ рекреацiйниx властивостей лiсу та надання люових угiдь (землi люового фонду, насадження тощо) на еколопчно прийнятних умовах у користування, оренду, заставу [5].
Створення розвинутих ринкових вщносин у сферi лiсового господарства передбачае приведення юнуючо1' форми плати за ресурси люу, що вико-ристовують згiдно з вимогами цившьного законодавства, за якими плата за ресурси формуеться за результатами угоди кушвльпродажу, а розмiр плати за лiсовi ресурси встановлюють зпдно з попитом i пропозицiею.
У люовому господарствi, крiм основно!' плати за лiсовi ресурси (як основного фшансового джерела), е потенцшт (невикористат) резерви для роз-ширення джерел фiнансування галузi (рис. 1) [5].
Вказат аспекти розширення джерел плати за використання люових ресурЫв дадуть змогу забезпечити в окремих регюнах краши стiйку фшансо-ву базу люогосподарського виробництва. Така система господарювання спри-ятиме залученню ресурЫв лiсу та ïx екологiчниx функцш у систему ринкових вiдносин, що сприятиме тдвищенню ефективностi лiсового господарства як важливоï галузi матерiального виробництва.
В умовах нестабiльноï економiки, нестшкого фiнансового стану шд-приемств люового господарства та екологiчноï кризи пропонуеться створення спещального фонду бюджетування люового господарства з огляду положень роздшу VI мФiнансове забезпечення" Проекту Концепци реформування та розвитку лiсового господарства Украши за рахунок коштiв вщ зборiв за використання люових ресурсiв, якi повиннi покривати вс видатки лiсового господарства. При цьому держшсгоспи (iншi лiсокористувачi) мають реалiзувати право на землю зпдно iз Земельним кодексом Украши.
Збори за спещальне використання люових ресуршв, надiйшовши до мiсцевиx бюджетiв, бюджету Автономноï Республiки Крим та Державного бюджету Украши i мають бути спрямоваш на виконання робгг з вщтворення лiсовиx ресурсiв, на шдтримку ix у належному станi i на ix охорону. Голов-ним розпорядником коштiв фонду розвитку люового господарства е найвища iнституцiя галузi - Держкомлiсгосп Мiнiстерства охорони навколишнього се-редовища Украïни (рис. 2).
Кошти фонду використовують у межах бюджетних програм, визначе-них законодавством, зпдно з кошторисами доxодiв i видатюв, якi затверджуе
140
Збiрник науково-технiчних праць
Рис. 1. Наявт та dodaniKoei (джерела) фтансування псового господарства
Рис. 2. Структура фшансового мехатзму ярового господарства Украши:
- стягнення плати за лксш ресурси ■¿ГЙ" ~ використання коптв ввд плати за л1сов1 ресурси
Науковий вкник, 2006, вип. 16.5
М1шстерство охорони навколишнього середовища за погодженням з Мшфь ном Украши. Перелжи люоохоронних заход1в у межах бюджетних програм фонду погоджуе Кабшет М1шстр1в Украши за поданням Мшютерства охоро-ни навколишнього природного середовища.
Порядок подання запит1в на видшення кошт1в з фонду розвитку галуз1 для здшснення люогосподарських заход1в до Мшютерства охорони навколишнього середовища передбачае, що планування люогосподарських заход1в за програмами фонду здшснюеться державними галузевими управлшськими структурами вищого р1вня 1ерархи та територ1альними галузевими органами на регюнальному р1вш.
Юридичш особи подаватимуть запити вщповщним територ1альним органам, шдпорядкованим Держкомлюгоспу за мюцем реал1зацИ заход1в, як попередньо отримали позитивну експертну оцшку вщповщного територ1аль-ного органу Мшютерства охорони навколишнього природного середовища та Державно! шспекци з державного контролю за охороною, захистом, викорис-танням та вщтворенням лшв Мшприроди Украши.
Експертна оцшка може здшснюватися за штегральним показником, який характеризуе прибутковють менеджменту люокористування в Шмеччи-m (м. Бавар1я): питомий люовий дохщ деревини на одиницю плошд; вщсоток виходу товарно! деревини; питом1 витрати на управлшня люогосподарськими заходами на спорудження шлях1в, дор1г, комушкацш; загальний i питомий дохщ вщ продажу деревини; виробнич1 витрати на загот1влю деревини; сума валового i сума чистого прибутку (норматив чистого у сшввщношенш до валового пропонуеться на р1вш 28 %) [4].
Залучення i розподш кошт1в фонду розвитку люового господарства здшснюватиметься вщповщно до вимог розподшу кошт1в Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Прюритетними для фшан-сування люогосподарських затрат е заходи, погоджеш з Мшютерством охорони навколишнього природного середовища, що обумовлюють значення ль су як об'екта багатоцшьового використання, що виходить за меж1 люового господарства.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про Державний бюджет Украши на 2005 рш"// Урядовий кур'ер. -в1д 30.12. 2004 р.
2. Закон УкраТни "Про внесения змш до Люового кодексу Украши" № 3404- IV вщ 08.02.2006 р.// ВВР.
3. Антонечко 1.Я, Дзюбенко О.М. Формування ринкова ор1ентованого фшансового ме-хашзму люового господарства Украши// Региональна економша. 2005 р. - С. 73-79.
4. Бобко А. Окрем1 аспекти економши сучасного д1с1вництва в Укра1'т// Економша Украши. - 2002 р. № 7(512). - С. 41-49.
5. Моисеев Н.А., Бурдин Н.А. О новом Лесном кодексе Российской Федерации// Лесное хозяйство. - 2004 г, № 3. - С. 2-6.
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
143
