CC BY
11
Логинов А. А., Зякун А.М., Лауринавичус К.С. // Сотрудничество для решения проблемы отходов : матер. V Междунар. конф. - Харьков, 2008. - С. 178-179.
2. Попкова Ю.Б. Эколого-экономическое обоснование мероприятий по рекультивации городских нарушенных территорий // Экономическая эффективность природоохранной деятельности: теория и практика : матер. 10-й Междунар. конф. Российского общества экологической экономики. - М.-Калининград : Изд-во ЗАО "Экономика", 2009. - С. 183-185.
3. Попкова Ю.Б. оценка затрат и нормирование работ по рекультивации нарушенных городских земель // Экология. Экономика. Информатика : матер. XXXVII конф. "Математическое моделирование в проблемах рационального природопользования". - Ростов-на-Дону : Изд-во СКНЦ ВШ, 2009. - С. 125-127.
4. Сафронова С.А. Биодеградация в условиях естественных и искусственных экосистем / Сафронова С.А., Лыков И.Н. // Российская наука. - М. : Изд-во "Октопус", 2006. -С. 381-386.
Попкова Ю.Б. Економiчна ощнка бтгазу, який видшяеться на заб-руднених м^ьких територiях
Розглянут питання економiчноi ощнки бюгазу, який виднеться на забрудне-них мюьких територiях, несанкщонованих звалищах, пол^онах твердих побутових вiдходiв у рамках механiзмiв реалiзацii Киотского протоколу.
Ключовi слова: забруднеш мсью територп, бюгаз, пол^он твердих побутових вiдходiв, економiчна оцiнка, Киотский протокол.
Popkova Yu.B. Economic estimation of the biogas (manure gas) escaped
with polluted urban areas
Contemplate questions of an economic estimation of the biogas escaped with polluted urban areas, unauthorized dumps, solid domestic waste polygon within the bounds of execution mechanisms of the Kyoto Protocol.
Keywords: the polluted urban areas, biogas (manure gas), solid domestic waste polygon, an economic estimation, the Kyoto Protocol.
УДК 630*641 Здобувач П.Б. Попович1 - НУ
бюресурав i природокористування Украти, м. Кит
ПРОБЛЕМИ КЛАСИФ1КАЦ11 ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
СТАТИСТИЧНИХ ОДИНИЦЬ, ЯК1 ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЕПОНУВАННЯ ВУГЛЕЦЮ Л1СОВИМИ НАСАДЖЕННЯМИ ЯК ОСНОВНИЙ ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА
Розглянуто проблеми класифшацп виду економiчноi дiяльностi - виробництва, яке використовуе депонування вуглецю люовими насадженнями. Встановлено, що планетний кшмат стае природним ресурсом, який потребуе вщтворення, а здатнiсть бiосфери контролювати атмосферний парниковий ефект потребуе тдтримки з боку людини. Запропоновано пiдприемства, яю створюють вуглецедепонувальнi наса-дження як гнучю механiзми Кiотського протоколу, вщнесеш до нового виду еконо-мiчноi дiяльностi "очищення атмосфери" i до III пiдроздiлу суспiльного виробництва.
Ключов1 слова: природш ресурси, клiмат, Кютський протокол, гнучкi мехашз-ми Кютського протоколу, вуглецедепонувальнi насадження, вид економiчноi дiяль-ностi, III пiдроздiл суспшьного виробництва.
Способом юнування людини е задоволення своiх потреб за допомогою виробництва засоб1в юнування. У суспшьному виробнищш використовують-
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Укра1ни, м. Кшв
ся рiзнi тша i сили природи, що безпосередньо беруть участь в матерiальному виробництвi та невиробничiй дiяльностi - природш ресурси та всi iншi - при-роднi умови [10].
До природних умов, як найширшого поняття, варто вщнести всю су-купнiсть елементiв природи i, вщповщно, вважати природнi ресурси окремим видом природних умов. У вузькому смисл^ природш умови можна визначити як тша i сили природи, як на певному рiвнi розвитку продуктивних сил ю-тотнi для життя i дiяльностi людського суспiльства, але не беруть участi безпосередньо в матерiальнiй виробничiй i невиробничш дiяльностi людей.
З розширенням потреб суспшьства дедалi частiше в ролi природних ресурсiв виступають не тшьки природнi об'екти, що е джерелом сировини i палива, але й властивост природи, якi не мають речового змiсту. М.Я. Лемешев зазначае, що обмежешсть здатностi природного середовища до "знешко-дження" вiдходiв i регенерацп вiдновлюваних природних ресурЫв необхiдно розглядати як лiмiтацiйний чинник економiчного зростання [17].
Склад природних ресурЫв динамiчний, тому кiлькiсть видiв природних ресурсiв, 1хнш обсяг та можливост !х використання суспшьством безпе-рервно i швидко збшьшуються. Дедалi бiльша кiлькiсть елементiв природи перетворюеться з розвитком продуктивних сил у природш ресурси [9]. Пот-рiбно зауважити, що змiнюеться не сама потреба людського суспшьства у певному предмет або явишд природи, а можливють задоволення потреб лю-дини в цих предметах i явищах за рахунок навколишнього середовища.
Внаслщок видобування i подальшо! експлуатаци всi ресурси, рано чи тзно, перетворюються на вiдходи, якi знову повшстю, або частково вщнов-люються в ресурси за допомогою бюсферних або антропогенних механiзмiв. Д.1. Люрi видiляе 3 типи ресурсiв, за можливостями !хнього вiдновлення:
1. Природно-вщновлюваш ресурси. Шсля використання вони вщновлю-ються до вихщного стану за допомогою природних мехатзм1в. Тривалий час сустльство користувалося, практично, лише ними. Вони й тепер ста-новлять 98-99 % вщ всього обсягу споживаних ресурив. Це - бюмаси харчова 1 нехарчова, вода для комунальних потреб, зрошення, як середо-вище для розбавлення викид1в, повггря. Регенеращю цих ресурив забез-печують вщом1 бюпродуктивт, киматичт { пдролопчт процеси, що охоплюють як безпосередт мехатзми вщновлення так { транспортуван-ня вщход1в вщ мюць виникнення до мюць регенерацп а утворених природних ресуршв у зворотному напрям1. Щ цикли функцюнують та регу-люються завдяки безкоштовно! сонячно! та гравггацшно! енергп. Про-дуктивтсть природних мехатзм1в мае свою межу, яка л1мггуе кшьюсть регенерованих природних ресуршв, що !х бюсфера може вщновити. Лю-дина може докласти додаткову працю для штенсифшаци цих процеив.
2. Антропогенно-вщновлюват ресурси, яю у принцип можуть бути вщ-новлет з вщход1в для повторного використання, але природш мехатзми цього вщсутт. Регенеращя цих ресурив з вщход1в здшснюеться самим суспшьством за рахунок антропогенних мехашзм1в та енергп, що е в роз-поряджент людини.
3. Невщновлюват ресурси, якi у принципi не можуть бути вiдновленi. Ок-piM унiкальних природних утворень типу дорогоцшного камшня це pi3Hi викопнi енергоресурси: нафта, газ, вугшля, уран тощо [6]. Аналiз основних pесуpсiв, використовуваних людиною, показуе, що еволюцiя антропогенного ресурсокористування йде в напpямi створення ре-сурсних циклiв: Ресурс - Вщходи - Ресурс, аналогiчно природним кругообь гом. Вiдновлення pесуpсiв у них вщбуваеться як сумiсно природними й ан-тропогенними механiзмами (для таких ресуршв, як пpодукцiя сшьського, ль сового, рибного господарства, води та повггря, використовуваних зокрема для розбавлення забруднень тощо), так i лише внаслщок антропогенних затрат. Функцюнування цих циклiв вщбуваеться завдяки розсшванню невщнов-люваних енергетичних ресурЫв аналогiчно тому, як пpиpоднi кругооб^и здiйснюються за рахунок утилiзацiï сонячно1 енеpгiï [14].
Участь природних ресурЫв у сфеpi матеpiального виробництва та у процес вiдтвоpення ставить необхщшсть розглядати поняття природних ресурЫв як економiчноï категорп. Пpиpоднi ресурси мають вартють тому що, на 1'хне вiдтвоpення, виявлення, охорону витрачаеться велика кiлькiсть живо1' та уpечевленоï пpацi [13].
Пpиpоднi ресурси виступають економiчною категоpieю i в тих випад-ках, коли на ïx вiдтвоpення не витрачаеться суспiльна праця, оскiльки piзни-ця в якоси, мiсцi розташування i викоpистаннi ïx пiдпpиeмствами впливае на piвень iндивiдуальниx затрат пpацi а отже характеристики природних ресур-сiв е рентоутворювальними чинниками. Такi властивостi природних ресурЫв вiдповiдно до тpудовоï теоpiï вартостг
Вiдповiдно до неокласичноï економiчноï теорп цiннiсть, а отже, i вар-тiсть мають piдкiснi об'екти обмшу. Пpиpоднi ресурси е доволi рщюсними i тому в pазi обмшу ними людина надае ïм цшшсть, яку можна поpiвняти, а отже отримати шдстави для вимipу цieï цiнностi [15].
Планетарний кшмат, як умова iснування i ресурс виступае лише як ресурс, що не вилучаеться, оскшьки, кшмат окремо вщ iншиx умов середовища не юнуе. Вiн сам е загальними умовами iснування на планер i для бiосфеpи, i для антропосфери. Уся життeдiяльнiсть людського суспшьства вiдбуваeться у конкретних клiматичниx умовах певноï мiсцевостi. Усi теxнологiï виробництва i споЫб життя людей сформувалися i pозpаxованi на певш клiматичнi па-раметри.
Одним i з паpаметpiв клiмату е його стабшьшсть протягом iстоpичниx пpомiжкiв часу. Змши паpаметpiв клiматичноï системи, змiна газового складу атмосфери вщбувалася протягом всieï iстоpiï планети. Однак, цi змши були зумовленими природними причинами i вщбувалися достатньо повшьно, протягом значних пpомiжкiв часу. Протягом юнування людсько1' цивiлiзацiï (ос-таннi 5 тис. роюв) не спостеpiгалося змш середньо1' температури планети з такими темпами, як за останш 150 роюв. 1снувала природна умова - стабшь-ний клiмат планети, який використовувався у процеЫ виробництва, звичайно не прямо, а як загальна умова юнування.
Якщо розглядати ситуащю з економiчного погляду, то стабшьний кш-мат був суспшьним благом загального користування. Через недостатнш роз-виток науки клiмат шяк не усвiдомлювався як економiчне благо i тим паче, не йшлося про розумiння антропогенно! трансформаци кшмату. Доведено, що швидке потеплiння сучасного кшмату спричиняе антропогенною дiяль-шстю. Спалюючи викопне паливо, людство збшьшуе концентрацiю парнико-вих газiв в атмосфер^ що призводить до парникового ефекту [8].
У сучасних умовах швидкого потеплшня клiмат перестав бути ста-бiльним. Змiни параметрiв кшмату призводять до необхiдностi змiн у техно-логiях виробництва, параметрах забезпечення життедiяльностi людини (опус-телювання одних регюшв i затоплення внаслiдок тдняття рiвня свiтового океану вiд танення льодовиюв в iншому, дефiцит чисто! прюно! води, поши-рення нових хвороб тощо), як безпосередньо впливають на витрати виробництва i на життедiяльнiсть суспiльства. Використовуючи економiчний тд-хiд, можна говорити про утворення нестабшьносл клiмату, виникнення дефь циту стабiльностi, вичерпання стабiльностi кшмату.
Стабшьний кшмат став рiдкiсним ресурсом, якщо поглянути на проблему з погляду економши, то значить, у нього з'явилася цшшсть для людини вщповщно до неокласично! економiчно! теорi!. К.Г. Гофман зазначав, що здатшсть навколишнього природного середовища до самоочищення i само-вiдновлення необхщно розглядати як потенцiйний прирiст каштальних ре-сурсiв розвитку економiки [16]
Рщюсшсть i цiннiсть, а також витрати пращ на шдтримання природного ресурсу в певному яюсному сташ - економiчнi категорi! i виникае мож-ливiсть оцiнити стабшьшсть клiмату, хоча б теоретично. Виходячи з наведе-них мiркувань, декларуеться виникнення пiдстав для економiчно! оцшки кш-мату, як будь-якого шшого природного ресурсу, появи у нього рщюсност^ виникнення цiнностi з одного боку, i витрат працi для його пiдтримання у певному сташ - з шшого, як джерел вартост^ i принципово! можливостi ви-явити цю вартiсть у щш.
У червнi 1992 р. в Рю-де-Жанейро вiдбулася Конференцiя ООН iз навколишнього середовища i розвитку (КОСР-92). Конференцiя прийняла кiлька важливих документiв. Серед них: Декларацiя Рю з навколишнього середовища i розвитку. Заява про принципи глобального консенсусу з управлiння, збе-реження i стiйкого розвитку всiх видiв лiсiв. Порядок денний на XXI ст. - документ, орiентований на шдготовку свiтово! спiльноти до виршення еколого-економiчних i соцiально-економiчних проблем близького майбутнього. Окрiм цього, у межах Конференци було тдготовлено Рамкову конвенцiю про змiну кшмату (РКЗК) i Конвенцiю про бюлопчну рiзноманiтнiсть.
У документах КОСР-92 записано, що свггова спiльнота повинна наб-лизитися до введення системи цш на всi види ресурсiв iз повним облiком збитку, що спричиняеться навколишньому середовищу i майбутнiм поколш-ням, а також до застосування квот на забруднення середовища.
Подальшого розвитку щ iде! набули у Кютському протоколi.
Кiотський протокол (КП) до РКЗК було прийнято у 1997 р. на Третш конференци сторiн у Кiото. Основна мета Протоколу - розробити та апробу-вати ефективш, прийнятнi для учасниюв Кiотського процесу механiзми ре-алiзацiï остаточно! мети РКЗК - стабшзаци клiмату.
Згiдно з Протоколом, промислово розвинеш краши повиннi скоротити сво! сумарнi викиди парникових газiв не менш нiж на 5 % порiвняно з рiвнем 1990 р. до 2008-2012 рр. Найвишд зобов'язання зi зниження викидiв взяли на себе краши Свропейського Союзу (8 %о). Росiï та Укра"ш достатньо зберегти викиди парникових газiв на рiвнi базового 1990 р. Протокол не передбачае зобов'язань щодо обмеження викидiв для краш, що розвиваються. Протокол не ставить за мету досягти стабшзаци концентраци парникових газiв в ат-мосферi за час ди встановлених у ньому зобов'язань. Зобов'язання на перюд шсля 2012 р. Кiотським протоколом не регламентоваш та будуть визначатися додатковими мiжнародними угодами.
Встановлено список парникових газiв, сумарнi викиди яких будуть враховуватися шд час оцiнювання досягнення щльових показникiв iз зниження чи обмеження викидiв. До нього увшшли дiоксид вуглецю (СО2), метан (СН4) i закис азоту (N20), а також три групи довгоживучих газiв. Рекоменду-ють здiйснювати "з метою сприяння сталому розвитку" полггику i низку захо-дiв щодо зниження викидiв, таких як шдвищення ефективностi використання енергiï та сприяння вщтворення лiсових ресурсiв, а також заохочення стшких форм сiльського господарства.
Кютським протоколом передбачено гнучкi мехатзми його реалiзацiï, що дають змогу тдвищити економiчну ефективнiсть дiй свiтовоï спiльноти щодо досягнення поставлених щлей шляхом мiжнародноï спiвпрацi в галузi зниження емiсiй парникових газiв iз використанням ринкових механiзмiв. До таких механiзмiв кооперацiï мiж крашами належать торпвля квотами на викиди, проекти спшьного запровадження (ПСЗ), спрямоват на скорочення ви-кидiв парникових газiв та / або на збшьшення 1'хнього поглинання, у крашах, що розвиваються прийняття механiзм чистого розвитку (МЧР), що охоплюе тшьки фiнансування проектiв iз скорочення викидiв.
Вiдчуження прав на викид парникових газiв у межах ПСЗ i МЧР i торпвля вуглецевими квотами е ринково орiентованими мехатзмами регулю-вання. Допускаеться також спшьне виконання зобов'язань, коли Сторони, як досягли угоди про сумiсне виконання сво1'х зобов'язань, розглядаються як та-кi, що виконали цi зобов'язання за умови, що ix загальнi сумарнi сукупнi ан-тропогеннi викиди парникових газiв не перевищують встановлених кшькос-тей. Краïни мають розробити шституцшну систему торгiвлi одиницями вики-дiв i абсорбцп, що мае включати до себе зокрема нащональний кадастр вики-дiв i поглинання [2].
Науковщ свiту вказують два шляхи виршення цього питання: змен-шення викидiв СО2 та його адсорбщя з атмосфери. Причому, найефективш-ший шлях - одночасне поеднання цих двох методiв. Оскшьки викиди здiйснюються здебiльшого промисловiстю, то для ïxього зменшення необхщ-но кардинально змшювати технологи виробництв та енергетики. Таю змши
потребують багато часу та кош^в. Тому бшьша надiя та увага покладаються на другий шлях - зв'язування СО2 з атмосфери. Воно можливе двома способами: техногенним та природним. Техногенний споЫб передбачае розроблення людиною спещальних технологш для адсоpбцiï вуглецю. Природний - вико-ристання звичайних бюлопчних пpоцесiв природи [1].
Для виконання зобов'язань, за ст. 3 КП про зменшення викидiв ПГ, ви-користовуються чистi змiни у кшькосп викидiв iз джерел i абсорбцп погли-начами парникових газiв, якi е прямим результатом дiяльностi людини у сфе-pi змш землекористування i в лiсовому господарств^ яка обмежуеться, люо-насадженням, люовщновленням та збезлiсенням [4]. Одиницями облжу вики-дiв i поглинання для люового господарства е:
• одинищ абсорбцп (ОА) RMU (Removal Units) - одинищ вим1рювання стошв поглинання СО2 екосистемами (здеб1льшого люами), внаслвдок д1яльност1 по змш землекористування i лшового господарства (LULUCF), вим1рюються в тоннах СО2-екв1валента;
• одинищ скорочення викид1в (ОСВ) ERU (Emission Reduction Units). Одинищ скорочення викид1в отримат внаслвдок проекту спшьного запровадження (ПСЗ). Ввдл1чуються ввд базового р1вня викид1в i вим1рюються в тоннах СО2-екшвалента. Можуть бути передат швесторов1 проекту.
Якщо pанiше суспшьство не звертало уваги на витрати з охорони природи, то необхщшсть долучати витрати на природоохоронш заходи до за-гальних витрат виробництва змушуе переглянути структуру суспшьного ви-робництва.
З часiв Карла Маркса у суспшьному виpобництвi виокремлюють 2 шдроздши. Весь суспiльний продукт, а отже, i вш суспiльнi виробництва, розпадаеться на два великих шдроздши:
I. Засоби виробництва, тобто товари, що мають таку форму, в якш вони по-винт ввшти або, щонайменше, можуть увiйти до продуктивного спожи-вання.
II. Предмети споживання, тобто товари, що мають таку форму, в якш вони входять в iндивiдуальне споживання. У кожному з цих пiдpоздiлiв су-купнiсть piзниx галузей виробництва, яш належать до цього пiдpоздiлу, становить одну велику галузь виробництва: в одному випадку - галузь виробництва засобiв виробництва, в iншому випадку - предмета споживання [3].
Маркс i його послщовники вважали природш ресурси i пpиpоднi умо-ви безкоштовними, якщо для 1'хнього видобутку не застосовуеться людська праця. Природш ресурси е невичерпними i безкоштовними. Тому вони як таю не е об'ектом економiчниx вiдносин. Вони роблять працю бшьш продуктивною, не пiдвищуючи вартос^ продукту, не збiльшуючи ваpтостi товару [7]. Вщходи скидалися у навколишне середовище i нixто на турбувався спець ально про ïx знешкодження. Подiбна модель природокористування шзшше дiстала назву фpонтальноï економiки, ïï схему наведено на рис. 1. Стршками показано рух речовинно-енергетичних потоюв.
Нинi людство дiйшло до межi природного вiдновлення всieï бiосфеpи. Ми перебуваемо у ситуацп кризи редуценпв. Природа тривалий час мпiдстав-ляла плече" людству, настав час допомогти природг Так само, як вщбувалася
замiна природних процеЫв штучними пiд час неол^ично! революци, коли лю-дина почала обробляти землю i засiвати 11 рослинами, так зараз людство мае докласти працю до очищення i перероблення навколишнього середовища, до-повнювальни i замiнюючи природнi вiдновлювальнi процеси штучними.
Щодо вуглецедепонуючих насаджень, то можна навести таку анало-пю. Людина контролюе склад Грунтового розчину i вмiсту в ньому елеменлв живлення КРК та iнших у бажаних для не! концентращях шляхом внесення оргашчних i мiнеральних добрив на земельних дшянках сшьськогосподарсь-кого призначення. Добрива вносяться також у лiсовi й аквакультури. Людство досягло такого розвитку, коли за допомогою пращ регулюе родючють полiв. Настав такий час, коли виникае необхщшсть регулювати газовий склад атмосфери, цим самим регулюючи глобальний кшмат через регулювання парникового ефекту, спричиненого парниковими газами. Але людське сус-шльство не може робити це шакше, нiж докладаючи працю - тобто займа-ючись виробництвом.
Рис. 1. Схема фронтальное економши
Як вщомо виробництво вщбуваеться дискретно сощальними шститу-тами, як охоплюють матерiальнi, людськi й шституцшт чинники - шд-приемства, установи, оргашзаци. Пiдприемства об'еднуються в галуз^ галузi у пiдроздiли - статистичш одиницi [5].
В Укра1ш основними статистичними одиницями е тдприемства (чи iншi юридичнi особи) та мiсцевi одиницi (структурно i топографiчно вщок-ремленi одиницi пiдприемства), яю iдентифiкуються в Единому державному реестрi пiдприемств та органiзацiй Укра1ни (СДРПОУ). Також може застосо-вуватися нове поняття, яке запровадив европейський регламент - одиниця за видом економiчноl дiяльностi (ОВЕД), як частина тдприемства, яка окремо не щентифжуеться в СДРПОУ, але мае певну господарську та фшансову са-мостiйнiсть.
Економiчна дiяльнiсть - процес виробництва продукци (товарiв та послуг), який здшснюеться з використанням певних ресурсiв: сировини, ма-терiалiв, устаткування, робочо! сили, технолопчних процесiв тощо. Еконо-мiчна дiяльнiсть характеризуеться витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукци.
До якого шдроздшу виробництва можна вщнести тдприемства, якi вирощують лiсовi насадження, створеш на землях, де лiсу рашше не було з метою поглинання атмосферного вуглецю задля запоб^ання глобальному по-теплiнню? Якщо природоохороннi заходи шдприемств вважалися допомiж-ним виробництвом, то для вуглецедепонуючих насаджень все виробництво е основним i його не можна вщнести нi до виробництва засобiв виробництва, нi до виробництва предме^в споживання.
Тому автор пропонуе введення нового шдроздшу суспшьного виробництва, який поеднував би у собi галузi або види дiяльностi виробництва природних умов та ресурЫв. Назву пропонують таку: III шдроздш суспшьно-го виробництва - "виробництво природних умов та природних ресурав", хоча вона неточно вщповщае змюту, оскiльки "виробництво" i "природа" -антагошсти. Тому можливий варiант - "виробництво загальних умов кну-вання та ресурсiв". Хоча i в цьому випадку не вдаеться уникнути антагошз-му. Виробництво загальних умов юнування передбачае вiдновлення природного стану екосистем штучним шляхом, вилучаючи i концентруючи забруд-нення, тобто утворення ресурЫв для шших шдроздшв виробництва. Таким чином, виробництво чистого природного середовища з необхщшстю виконання закошв термодинамiки передбачае утворення вiдходiв - концентрова-них речовин, можливо корисних для людини. Галузь, у яку можна об'еднати пiдприемства, що виробляють одиницi поглинутого вуглецю вщ економiчно! дiяльностi, можна назвати - "Очистки атмосфери", хоча, погоджуюсь, назва не досить вдала. Запрошую колег до науково! сшвпращ.
Якщо вважати продукцiею пiдприемств, як використовують такi насадження одинищ поглинутого вуглецю, то вiдходами будуть запаси вуглецю, концентроваш у деревиш. Природним ресурсом для такого виробництва е атмосфера з шдвищеним рiвнем СО2, готовою продукцiею, яка буде реалiзову-ватися на ринку - одинищ поглинутого вуглецю, а вщходами - деревина, у якш нагромаджений надлишковий для атмосфери вуглець.
Для виду економiчно! дiяльностi зi створення та вирощування вуглецедепонуючих люових насаджень можна навести аналопю. Такi шд-приемства подiбнi до шдприемств з надання послуг щодо прибирання примь щень. Облжовою одиницею робот е площа поверхнi з певними параметрами наявност забруднювальних речовин, а вводами е сконцентрованi забрудни-ки. Для пiдприемств, якi виробляють одинищ поглинутого вуглецю, товар-ною реалiзованою продукцiею е саме нагромаджений вуглець, а не повггря зi зменшеною концентрацiею СО2.
Подiбнi виробництва об'еднуються в III пiдроздiл, який е в глобальнш економiцi функщональним аналогом редуцентiв у бiосферi. Схема глобально! економiчно! системи набуде рис схожих iз бiосферою. З навколишнього середовища економжа отримуе енерпю i речовину. Перший i другий шдроздши -виробництво засобiв виробництва i виробництво предметiв споживання ана-логiчнi продуцентам бiосфери, блок споживання аналопчний бiосферним консументам рiзних порядюв, а III пiдроздiл, виробництво загальних умов ю-нування та ресурЫв, аналопчний редуцентам. Схему суспшьного виробництва з III шдроздшом зображено на рис. 2.
Рис. 2. Схема сусптьного виробництва з IIIтдроздтом
Лщерство в розвитку технологш багато разiв переходило вiд одного регюну Землi до iншого. 50 тис. роюв тому воно належало Схщнш Африцi. Вiд 40 до 25 тис. роюв тому в Австрали вперше винайшли кам,янi знаряддя з полiрованим лезом i рукояткою, а також засоби пересування по водь Передня Азiя i Закавказзя стали iнiцiаторами неолггично! революцп ^ тисячолiттями опiсля, виробництва залiза. У Швшчнш Африцi та в Месопотами з'явилися гончарна справа, виробництво скла i ткацтво. Тривалий час провщним вироб-ником технологiй був Китай. У першш половинi другого тисячолтя гло-бальне значення мали виробнич^ вiйськовi й iнтелектуальнi технологи ара-бiв. Америка, яка нiколи рашше не вiдiгравала лщерсько! ролi, усунула цю мнесправедливiстьм у ХХ ст. [11]. Тому в Укра!ни е шанс захопити техноло-гiчне лщерство ново! епохи. Поряд з бю-, нано-, технологiями, виробництво загальних умов юнування може бути укра!нською економiчною нiшею у глобальному розподш працi, який допоможе залучити шоземш iнвестицi!, пок-ращити екологiчний стан територи кра!ни.
Виробництво одиниць поглинутого вуглецю може стати найсучасш-шими технологiями.
Л1тература
1. Домашовець Г.С. Зональна бюпродуктивнють лшв Льв1вщини та !! динамша : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02/ Домашовець Галина Степашвна. - К., 2008. - 374 с.
2. Закон УкраТни "Про ратифшащю Кютського протоколу до Рамково! Конвенци Ор-гашзацп Об'еднаних Нацш про зм1ну кшмату" // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. -№ 19. - С. 261. - 285.
3. Карл Маркс. Критика политической экономии / под ред. Ф. Энгельса. - М. : Изд-во полит. лит-ры, 1984 - Т. 1. - 596 с.
4. Кютський протокол до Рамково! конвенци Оргатзацп Об'еднаних Нацш про зм1ну кшмату. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=995_801&с=1 #Card
5. Класиф1кац1я вид1в екож^чно! дiяльностi: ДК 009:2005. - [ Чинний вщ 2006-04-01]. - К. : Держспоживстандарт Укра!ни, 2005. - 250 с. - (Нащональний класифшатор Укра!ни).
6. Люри Д.И. Развитие ресурсоиспользования и экологические кризисы. - М. : Изд-во "Дельта", 1997. - 174 с.
7. Маркс К. Экономическая рукопись 1861-1863 годов : сочинения / Маркс К., Энгельс Ф. - 2-е изд. - М. : Изд-во полит. лит-ры, 1968. - Т. 47. - 1968. - 498 с.
8. МГЭИК, 2001 (IPCC): Изменения климата 2001. Третий оценочный доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата (IPCC). Резюме для лиц, определяющих политику. - Т. 1. Научные аспекты. - 109 с. - Т. 2. Последствия, адаптация и уязвимость. - 107 с. - Т. 3. Смягчение последствий. - 103 с. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ipcc.ch
9. Мельник Л.Г. Экологическая Экономика. - Сумы : Университетская книга, 2001. -
350 с.
10. Минц А.А. Географические подходы к экономической оценке природных ресурсов // Экономические проблемы оптимизации природопользования : сб. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 158 с.
11. Назаретян А.П. Векторы исторической эволюции / А.П. Назаретян // Общественные науки и современность. - 1999. - № 2. - С. 112-126.
12. Постанова Ради ЕЕС N 696/93 вщ 15 березня 1993 про статистичш одинищ спос-тереження та аналiзу виробничо'1 системи Свропейсько'1 Спшьноти // Official Journal of the European Communities. - 1993. - № 76. - С. 1-28.).
13. Струмилин С.Г. К оценке даровых благ природы : избранные произведения / С.Г. Струмилин. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - Т. 1. - С. 143-150.
14. Траектория экологических кризисов // Доклады РАН. - 2004. - Т. 394. - № 2. - С. 252-254.
15. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал. - М. : Изд-во "Прогресс", 1998. - 297 с.
16. Экономические проблемы природопользования / под ред. К.Г. Гофмана, Г.А. Мот-кина. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 142 с.
17. Экономические проблемы природопользования / под ред. М.Я. Лемешева, Е.П. Ушакова. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 150 с.
Поповыч П.Б. Проблемы классификации экономической деятельности статистических единиц, которые используют депонирование углерода лесными насаждениями как основной технологический процесс производства
Рассмотрены проблемы классификации вида экономической деятельности -производства, которое использует депонирование углерода лесными насаждениями. Установлено, что планетарный климат становится природным ресурсом, который нуждается в воссоздании, а способность биосферы контролировать атмосферный парниковый эффект нуждается в поддержке со стороны человека. Предложены предприятия, которые создают угледепонирующие насаждения как гибкие механизмы Киотского протокола, отнесенные к новому виду экономической деятельности "очистки атмосферы" и к III подразделу общественного производства.
Ключевые слова: природные ресурсы, климат, Киотский протокол, гибкие механизмы Киотского протокола, угледепонирующие насаждения, вид экономической деятельности, III подраздел общественного производства.
Popovych P.B. Problems of economic activity classification of statistic units, which are using carbon deposition by forest plantations as main technological production process
To deals with the problem of classifying the type of economic activity - production, which uses forest carbon deposit plantations. Established that the planetary climate is a natural resource that needs to play, and the ability to control the biosphere atmospheric greenhouse gases requires support from the people. A company that creates forest carbon deposit plantations as flexible mechanisms of the Kyoto Protocol is to carry a new type of economic activity "cleaning the atmosphere and taking it to the third unit of social production.
Keywords: natural resources, climate, the Kyoto Protocol flexible mechanisms of the Kyoto Protocol, forest carbon deposit plantations, the type of economic activity, the third unit of social production. _
