CC BY
29
5. Про шновацшну д1яльн1сть: Закон Украши вщ 04.07.2002 р., № 40-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15/print1382603425121932
6. Рубан В. 1нновацшна модель стратепчного розвитку Украши: методологш i досвщ / В. Рубан, О. Чубукова, В. Некрасов // Економжа Укра!ни : полiтико-економiчний журнал. - 2003. - № 6. - С. 14-19.
7. Рязанов В.Т. Економiчна политика шсля кризи: чи стане вона знову кейнаанською? / В.Т. Рязанов // Економжа Украши : полгтико-екожмчний журнал. - 2014. - № 5. - С. 4-27.
8. Статистичний щорiчник Украши за 2012 рш / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во Державно! служби статистики Украши. - 2013. - 558 с.
9. Шарко М. Модель формування национально! шновацшно! системи Украши / М. Шарко // Економжа Укра!ни : полгтико-екожмчний журнал. - 20005. - № 8. - С. 25-30.
Тринько Р.И., Невинская Г.Б. Социальная функция инновационной модели экономического развития
Раскрыта экономическая сущность категории "инновационное развитие". Выделены наиболее рельефные отличия в трактовке "инновации" отдельными авторами. Подчеркнуто, что преобладающее большинство авторов основным результатом инновационного развития считают технический результат и очень мало выделяют социальную сторону этого процесса. Практически единицы авторов акцентируют на экологических последствиях инноваций. Раскрыты позитивные и негативные последствия инновационного развития, сформулирована наиболее вероятная структура инновационного развития на перспективу. Предложена модель инновационного развития социализированного типа. Одним из сдерживающих факторов инновационного развития авторы считают экономическое неравенство общества.
Основным путем преодоления экономического неравенства авторы считают стартовое равенство личностей и рыночные методы воспроизводства раб очей силы.
Ключевые слова: сущность инноваций, социализация инноваций, стартовое равенство, преодоление бедности, структурные изменения инноваций.
Tryn'ko R.I, Nevins'ka G.B. The Socialization of Innovative Activity
The economic essence of the category of "innovative development" is disclosed. The most obvious differences in an interpretation of "innovation" by other authors are highlighted. The fact that the vast majority of authors mean the main result of innovative development is the technical result is stressed. At the same time a few authors allocate the social side of this process. There are few authors who emphasize ecological consequences of innovations. The positive and negative consequences of innovation development are revealed; the most probable structure of innovation development in the future is formulated. The model of innovative development of socialized type is proposed. The authors consider that one of the limiting factors of innovative development is the economic inequality of society. In according to the opinion of authors the main way to overcome economic inequality is a starting equality of individuals and market methods of reproduction of labour power.
Key words: innovations essence, innovations socialization, starting equality, overcoming of poverty, structural changes of innovations.
УДК 502.3/. 7:338.2 Ст. наук. ствроб. О.В. Бутрим, канд. екон. наук -
1нститут агроекологп i природокористування НААН Украти
ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ
На осж^ аналiзу зв^но! документацп Украши перед Секретарiатом Рамково! конвенцп про змшу шмату (РКЗК) ООН, показниюв Державно! цшьово! програми "Ль си Укра!ни" на 2010-2015 рр., проведено прогнозш оцшки обсяпв змш запаив вуглецю та парникових газiв у сектс^ люового господарства Украши до 2050 р. Окреслено коло найефектившших заходiв низьковуглецевого розвитку, що сприяють рацюнальному
природокористуванню у лковому господарствi та змщненню еколопчно! стiйкостi аг-роекосистем; проведено !х рангування та вартiсну оцiнку.
Ключов1 слова: запаси вуглецю, резервуар вуглецю, викиди парникових газiв, ль сове господарство, лiсовi ресурси, природоресурсний потенщал.
Постановка проблеми. Лiсогосподарський (ЛГ) сектор економки мае широкий потенцiал за рiзними напрямками розвитку, iнтенсифiкацiя яких спри-ятиме виходу з екошмчно!' кризи. Незбалансована надмiрна експлуатащя лко-вих ресурсiв призводить до втрати природоресурсного i господарського потен-щ^в регiону, негативно впливае на стан агроландшафпв, сприяе втратам гумусу i родючостi земель. Це призводить до скорочення запасiв вуглецю у резервуарах лiсiв i мшеральних грунтiв у аграрному секторi. За умови подовження участi Украши у мiжнародних домовленостях з питань змши клiмату та врахо-вуючи пов'язану з цим потребу визначення полиик низьковуглецевого розвитку Украши, необхiдним е визначення заходiв, що мають високий потенщал зни-ження обсягш викидiв парникових газш (ПГ).
Аналiз тенденцш розвитку сектору ЛГ i динашки викидав/поглинання вуглецю за останне десятирiччя дае змогу визначити заходи, що спрямоваш на скорочення обсягш викидш, а врештi-решт, на збереження лкових екосистем. Цi заходи мають бути вписаш у систему економiчного розвитку ЛГ, що спри-ятиме забезпеченню ефективного використання лiсогосподарського потенциалу та надасть змогу ощнити !'х варткть.
Аналiз останнiх дослщжень. Питання низьковуглецевого розвитку всх секторш економiки Украши i ЛГ зокрема, порушуються як у Нащональному по-вiдомленнi [7], так i в Нацiональному кадастрi антропогенних викидш iз джерел та абсорбцц поглиначами ПГ в УкраЫ [5]. Про необхiднiсть збереження лкових екосистем, що е рушкм скорочення обсялв викидш ПГ та пом'якшення антропогенного впливу на змiну клiмату, йдеться в багатьох публшащях ще за пе-рюду радянсько! школи та у чинних законодавчих актах. За умов подовження учасп Украши в Кiотському протоколi потребують дослiдження напрямки скорочення обсялв викидiв та збiльшення поглинань ПГ у секторах економiчноí да-яльностi [6]. У цьому контекстi вибiр полiтик, заходш та шструментарда для за-безпечення низьковуглецевого розвитку потребують ощнювання та систематизации що дослiджено у щй роботi.
Об'екти та методика дослщжень. Динамiка запасiв вуглецю у резерву-арi лiсових екосистем е об'ектом дослвдження. За умов пiдготовки звиносп перед Секретарiатом РКЗК ООН використовуеться мiжнародна методика МГЕЗК [8], основний принцип яко! грунтуеться на ощнщ змiн запасiв вуглецю в резервуарах у розрiзi природних зон. Проте, за рекомендацiями мiжнародноí групи експертш, з метою шдвищення точностi i деталiзацií отриманих результапв [1] запропоновано використовувати ряд нащональних коефiцiентiв i параметрiв. У цьому матерiалi використано набутий досвiд у шдготовщ нацiональноí звинос-тi з питань сектора ЛГ за 2003-2012 рр.
Результати дослщжень. Необхвднкть скорочення викидш ПГ сприяе забезпеченню еколопчно! безпеки, складовою яко! е пом'якшення антропогенних впливiв на змiну клiмату. У цьому контекстi ЛГ мае потенщал скорочення обся-пв викидав ПГ i збiльшення обсяпв запасiв вуглецю.
Зпдно з кадастром ПГ [5], характер динамки змш запаав вуглецю для сектору ЛГ е вiдносно стабiльним - на рiвнi 60 млн т поглинання СО2 (рис.).
Рис. Площi господарськог дшльностц млн га i динамта обсягiв поглинання ПГ, млн
т СО2-е
Цей обсяг формуе приблизно 14 % (в абсолютних одиницях) вiд загаль-них обсяпв викидiв в Украíнi. При цьому, згiдно з даними Держземагентства, загальна площа земель, що пiдпорядкованi люогосподарському сектору Украши станом на 01.01.2012 р. - 10,6 млн га, з них - 9,6 млн га вкрито люовою рос-линшстю (люистють територп кра'ни, за даними Держлюагентства, становить 15,9 %, запас деревини в лiсах - у межах 2102 млн м3, загальна середня змша запасу сягае 35 млн м3 та вщбуваеться його поступове збтьшення). Провiдне значення тут мають лiсовiдновлення та люорозведення, зважаючи на задачу до-сягнення оптимальних показникiв лiсистостi Украши (20 %), необхiдно створи-ти понад 2 млн га нових лшв. Територiальним потенцiалом для цього е земи, виведенi iз сiльськогосподарського обпу - близько 8 млн га (щорiчний прирiст еродованих земель понад 80 тис. га, за наявносп вже пошкоджених 15 млн га). Вжова структура лiсiв в УкраМ iсторично сформована внаслiдок люовщновно'' дкльносп на великих площах суцiльних рубок у повоенний перюд (у 50-70-п роки минулого сторiччя). Тому майже половина площ лiсiв е середньостиглими iз середнiм вiком насаджень 60 роюв i лише 11 % площi масивiв е стиглими та перестиглими. Отже, в люах Украши переважае прирют бiомаси, що призво-дить до чистого поглинання вуглецю з атмосфери. 1стотним джерелом викидiв ПГ у ЛГ е лiсовi пожежi (у 2007 р. спостеркалось максимальний обсяг пожеж, що призвело до 1,1 млн т викидiв ПГ, у 2010 р. ''х обсяг знизився майже у 4,5 раза, а у 2012 р. - у 4). Змши запаав вуглецю вщбуваються тд впливом чинникiв (ранговано за зменшенням впливу [5]):
• iнтенсивнiсть проведення люорозведення та лiсовiдновлення;
• динамiка заготаельно!' дiяльностi та обсяги проведення рубок;
• кшьюсть випадкiв, iнтенсивнiсть, характер пожеж та поширення хвороб i шюд-никiв на територiях лiсiв УкраТни.
Зростання попиту на деревину на мiжнародному ринку обумовлюе необ-хiднiсть забезпечення рiвня якостi продукцп ЛГ вiдповiдно до Свропейських вимог та одночасно гостро сто'ть питання збереження i розширення екологiчноí ролi лiсiв (останне е особливо актуальним у свiтлi виконання Укра'ною вимог мiжнародноí дiяльностi, спрямовано'' на захист навколишнього природного се-редовища i пом'якшення впливiв на змiну кимату, зокрема). В умовах незалеж-носп на ведення ЛГ в УкраМ почали впливати фактори, що перешкоджають сталому веденню ЛГ та зростанню обсягiв поглинання ПГ:
• скорочення бюджетного фiнансування (на рiвнi третини вщ потреб);
• послабления узгодженоси у взаемодн мiж центральними органами влади щодо сталого ведення ЛГ, у тдпорядкувант яких знаходяться лiсовi землi;
• недостатньо прозорий розподш повноважень з охорони та вщтворення лiсiв мiж центральними та мюцевими органами влади призводить до !х дублювання та неефективного використання бюджетних коштiв, що шкодить сталому управ-лiнню ЛГ;
• недосконалiсть законодавчо! бази в частинi регулювання питань несанкщонова-ного використання ресурсiв ЛГ;
• вщсуттсть правових та економiчних механiзмiв стимулювання запровадження природозахисних технологш, охорони, захисту, вiдновлення лiсiв та сощально-го захисту працiвникiв галузi ЛГ.
За результатами проведеного огляду вiдповiдних документов i досль джень, аналiзу поточно!' ситуацií та виявлених бар'eрiв можливо визначити низку прюритепв розвитку ЛГ у контекста низьковуглецевого розвитку:
• проведення реформи державно! системи управлшня ЛГ, що передбачае передачу лiсiв державно! власносп пiд патронат спецiально уповноваженого центрального органу виконавчо! влади у галузi лiсового господарства - Держлка-гентства та посилення його функцш з одночасним розмежуванням природоохо-ронних i господарських функцiй; тдтримку комунально! власностi на лiси в межах населених пунктiв; пiдтримку приватно! власносп на лiси, якi створю-ються на землях, що перебувають у приватнiй власностi.
• збшьшення площ лiсорозведення i лiсовiдновлення (особливо за рахунок еродо-ваних земель, яю виводяться iз сiльськогосподарського обну), що е ключовим iнструментом збшьшення обсягiв поглинання вуглецю;
• використання вiдходiв деревообробки як альтернативного палива (для енерге-тичних цiлей щорiчно можна використовувати до 1,4 млн м3 вiдходiв рубки, 1,1 млн м3 вiдходiв деревообробки, та 3,8 млн м3 дров [2], що сприятиме розши-ренню дiапазону доступних джерел енергопостачання та змщненню енергоне-залежностi Укра!ни);
• впровадження економiчного iнструменту "екологiчного податку" на продаж пального, покликаного надавати шдтримку власникам земель у дiяльностi щодо люорозведення, збереження та вiдновлення лгав;
• формування прозорого ринку деревини (впровадження аукщонно!, бiржово! торгiвлi) i запобiгання тiньовому обороту лiсово! продукцн шляхом сертифша-цп походження деревини не тшьки для мети експорту, а i для внутрiшнього ринку.
На основi аналiзу результатов останнiх ^ентаризацш ПГ у секторi лко-вого господарства [5], шформацц з Нацюнальних повiдомлень Укра'ни з питань змiни клшату [7], показниюв Держпрограми [4] та припущень щодо розвитку галузi на перспективу (до 2050 р.), проведено ощнку прогнозних обсяпв динамки вуглецю у лковому господарства Розрахунки проведено для базового ва-рiанта розвитку (на основi даних Нацiонального повiдомлення з питань змши клiмату [7], показникiв Держпрограми [4]) та варiанта iз залученням додатко-вих зусиль (на основi припущення, що до 2050 р. вдасться досягти показнитв економiчно розвинутих бвропейських кра'н, наприклад, за показниками ршня лiсистостi територц, характеристиками робiт з впровадження заходiв боротьби iз штдниками тощо). Крш того, на основi використання питомих показниюв Держпрограми [4], вартосп робiт з лкорозведення та ряду незалежних шфор-
мацшних джерел проведено ощнку витрат на впровадження заходiв низьковуг-лецевого розвитку. До уваги приймався нижчий рiвень щн. У табл. наведено ре-зультати розрахунтв з оцшки витрат на впровадження полиик i заходiв в сек-торi ЗЛГ, спрямованих на забезпечення низьковуглецевого розвитку.
Табл. Прогноз обсягiв впровадження заходiв низьковуглецевого розвитку лкового господарства Украти
Ключовi показники заходив Базовий вар1ант розвитку Варiант посиленого розвитку
2020 2050 2020 2050
Динамша вiковоí структури лко-вих насаджень (частина стиглих i перестиглих): - хвойних; - твердолистяних; - м'яколистяних % 11,0 23,0 28,0 50,0 50,0 50,0 11,0 23,0 28,0 11,0 23,0 28,0
Збшьшення лкистосп % 18,0 20,0 22,8 36,5
Протипожежнi заходи тис. га 10,0 10,0 10,0 20,0
Боротьба з хворобами i шюдниками % 10,0 20,0 10,0 50,0
Оцшка обсяпв вмки.мв ПГ1 ввд реалiзацiT заходiв 2010 2020 2050
млн т СО2-е млн т СО2-е змша до базового рiвня, % млн т СО2-е змша до базового рiвня, %
Базовий рiвень -55,6 -42,1 - -38,6 -
Збереження оптимально'! вшово! структури лiсових насаджень -55,6 -50,4 16,5 -53,4 27,8
Збшьшення лкистосп територп Украши -55,6 -47,1 10,7 -53,7 28,2
Проведення додаткових протипо-жежних заходiв та заходiв бороть-би з хворобами i шкiдниками -55,6 -42,2 0,3 -39,1 1,4
Всього -55,6 -108,8 61,3 -112,5 65,7
Витрати на впровадження заходiв, млн грн Базовий варiант розвитку Варiант посиленого розвитку
2020 2050 2020 2050
Динамжа вжово' структури люових насаджень 479,1 479,1 1518,0 1541,7
Збiльшення лiсистостi територп' Украши 1508,1 4558,9 16100,8 43799,8
Проведення: - протипожежних заходiв та 808,5 808,5 889,3 970,2
- заходiв боротьби з хворобами i шюдника-ми, що зменшуе площу загибелi насаджень 83,9 83,9 100,6 125,8
Всього 2879,6 5930,4 18608,8 46437,5
Результати проведеного аналiзу показали, що найбiльш затратними е заходи з лкорозведення i лiсовiдновлення та пiдтримка оптимально!', з позицш низьковуглецевого розвитку, вшово! структури лiсових насаджень. Водночас 1х застосування мае найвищий позитивний ефект для шдвищення продуктивностi лiсiв. Крш того, загальновiдомим е значення лiсiв для родючостi фунтш, збере-
1 Значения зi знаком мшус (-) - вщповщаюгь поглинанню вуглецю.
ження гумусу, а отже, для збереження запаав вуглецю в сшьськогосподарських землях та агроресурсного потенцiалу.
Висновки та перспективи подальших дослщжень
Про актуальнiсть ре^зацц заходав низьковуглецевого розвитку ЛГ свщ-чать такi показники, як недостатнш р1вень лiсистостi територií Украши, площа еродованих грунпв, швидкiсть поширення ерозшних процесiв та ступiнь ix ш-тенсивностi. Зазначенi негативнi процеси вщбуваються на фонi недостатньо ре-алiзованого потенцiалу лiсорозведення i лiсовiдновлення.
Запропонований перелiк заходав низьковуглецевого розвитку е шстру-ментом забезпечення збалансованого ведения ЛГ та сприяе вiдтворенню i збе-реженню родючостi грунтiв, що призводить до скорочення обсягiв викидш вуглецю вiд сшьськогосподарських земель. Проте ефективнкть цих iнструмеитiв потребуе пiдтримки з боку держави та активного впровадження реформ. Клю-човим моментом реформування, на нашу думку, е виршення питання власностi на землю, що стимулюватиме до збшьшення капiталовкладень у вiдтворения та збереження лiсiв.
У цьому контекстi перспективними е дослiджения з поглиблено1 оцшки та систематизацií заходав щодо збшьшення запас1в вуглецю у резервуарах лко-вих насаджень, яш також сприятимуть збалансованому веденню ЛГ.
Лiтература
1. Букша 1.Ф. Iнвентаризацiя парникових газш у ceKTopi землекористування та люового господарства : монографiя / 1.Ф. Букша, О.В. Бутрим, В.П. Пастернак. - Харюв : ХНАУ iM. В.В. Докучаева. - 2008. - 232 с.
2. Гелетуха Г.Г. Огляд вщновлюваних джерел енерги в сшьському та люовому господар-сты Украши : огляд. робота / Г.Г. Гелетуха, Т.А. Железна; Нмецько-Украшський аграрний дiалог. - К. : Вид-во 1н-ту економiчних дослiджень та полгтичних консультаций. - 26 с.
3. Дворецький А.М. Методичнi шдходи розрахунку вартостi рiллi на основi вiдновлення енергетичного ресурсу гумусу / А.М. Дворецький // Ефективна економжа : зб. наук. праць. -Дншропетровськ. - 2013. - № 5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economy. nayka.com.ua/? n=5&y=2013.
4. Державна цшьова програма "Лiси Украши" на 2010-2015 роки, затверджена Постановок) Кабшету Мiнiстрiв Украши № 977 вщ 16.09.2009 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article? art_id=102734&cat_id=66071.
5. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции поглотителями парниковых газов в Украине за 1990-2011 гг. / Государственное агентство экологических инвестиций Украины и др. - К., 2013. - 642 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://unfccc.int/national_reports/annex_i_ghg_inventories/national_inventories_submissions/items/738 3.php.
6. Потреба в швестицшх у зменшення викищв ПГ: Крива граничних витрат на зменшення викидов в Укра'М. - NERA Economic Consulting, 2012. - 187 с. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ebrd.com/downloads/research/economics/publications/specials/Ukraine_ MACC_report_UA.pdf.
7. Третье, четвертое и пятое национальные сообщения Украины по вопросам изменения климата. Подготовленные на выполнение статей 4 и Рамочной конвенции ООН об изменении климата и статьи 7 Киотского протокола, Киев, 2009 г. / М-во екологи та природних ресурив Украши та ш. - К., 2009. - 367 с.
8. Указания по эффективной практике в секторе землепользования, изменения в землепользовании и лесного хозяйства (IPCC Good Practice Guidance for Good Practice Guidance for Land Use, Land-Use Change and Forestry, 2003). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ipcc-nggip.iges.or.jp/public/gpglulucf/gpglulucf_languages.html.
Бутрим О.В. Оценка потенциала низкоуглеродного развития лесного хозяйства Украины
На основе анализа отчетной документации Украины перед Секретариатом Рамочной конвенции об изменении климата (РКИК) ООН, показателей Государственной целевой программы "Леса Украины" на 2010-2015 гг., проведены прогнозные оценки объемов изменений запасов углерода в секторе лесного хозяйства Украины до 2050 г. Очерчен круг наиболее эффективных мероприятий низкоуглеродного развития, которые способствуют обеспечению рационального использования природоресурсного потенциала лесного хозяйства и укрепленик экологической стабильности агроэкосис-тем; проведено их ранжирование и стоимостная оценка.
Ключевые слова: запасы углерода, резервуар углерода, выбросы парниковых газов, лесное хозяйство, лесные ресурсы, природоресурсный потенциал.
Butrym O.V. Capacity Assessment of the Low-Carbon Development of Forestry in Ukraine
Based on the analysis reporting documentation Ukraine in front of UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) and target indicators of the State program "Forest of Ukraine" for 2010-2015 the projections of volume changes in carbon stocks of Forestry in Ukraine has been conducted up to 2050. List of the most effective low carbon development activities at forest lands was described. These activities are aimed at a balanced use by the natural resource potential of forestry and environmental improvement of agriculture. The cost of these activities were estimated.
Key words: carbon stock, carbon pool, GHG emission, forestry, forest resources, natural resource potential. _
УДК 336.76 Доц. М.В. Корнеев, канд. екон. наук, фтансовий аналтик -
ТОВ "Агро1нвестГруп "
ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНС1АЛ1ЗАЦН ТОВАРНИХ РИНК1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Визначено поняття "фiнансiалiзацiя" загалом та застосування його до товарних рингав. Розглянуто змют, базовi ознаки, характеры особливост фiнансiалiзацil товарних риншв у сучасних умовах. Наведено групування детерминант фiнансiалiзацil товарних риншв за окремими аспектами (лiбералiзацiя валютно-фшансового регулювання, розвиток технологий торговельно! дшльносй, поширення фшансових шновацш, психо-лопчно-поведшкова детерминанта). Дослщжено ключову детермшанту фiнансiалiзацil товарних риншв (поява рiзноманiтних шструмен™ финансового шжишрингу).
Ключовi слова: фшаниал1защя, товар, детермшанта, ринок, похщш фiнансовi шструменти, лiбералiзацiя, конгломераця, фшансовий iнжинiринг.
Постановка проблеми. В умовах поширення фшансових шновацш, роз-кручування вбудовано!' шфляцшно!' спiралi, глобалiзацií економiчних та фшансових зв'язюв, дерегулювання фiнансових ринкш, фiнансовий сектор та реаль-ний сектор економши з взаемодоповнювальних перетворюються на антагонк-тичнi, з превалюванням фiнансового сектору. Тривалий час кризовi явища в реальному секторi економiки були зумовленi перевиробництвом товарiв та браком платоспроможного попиту, позаяк кризи, що виникали напритнщ ХХ - початку ХХ1 ст., пов'язанi з "перевиробництвом" фшансових актишв, мають бшь-шу частоту та глибину фiнансових наслiдкiв для економки. Прояви вiдриву фь нансового сектору ввд реального та фiнансiалiзацií товарних ринкш е взаемодо-повнювальними тенденциями розвитку свiтового господарства сьогодш, тому потребують уваги з боку науковщв.
