CC BY
14
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630* Ю.М. Марчук1, канд. с.-г. наук - Перший заступник
Голови Державного комтету лкового господарства Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ МЕХАН1ЗМЮ КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ
Розглянуто особливостi використання проекпв спiльного впровадження та схе-ми зелених швестицш та наведений аналiз пiдготовки проекту Бiокарбонового фонду щодо лiсорозведення на забруднених радюнукшдами землях в умовах Полiсся. Виокремлеш ключовi питання, якi потрiбно врахувати тд час започаткування подiб-них проекпв в Укрш'ш.
Ключов1 слова: проекти спшьного впровадження, схема зелених швестицш, Бюкарбоновий фонд.
Yu.M. Marchuk - First vice-chairman the Statutory broker of forestry of Ukraine Implementing features of Kyoto Protocol in Ukraine forestry mechanisms
In an article it is described in detail special features of implementation of JI projects and green investments scheme and provided analyze of preparation and design of the Ukrainian Biocarbon fund project on reforestation on contaminated lands in Polessye region. As a result it is given recommendations what should be done for supporting implementation of JI projects in Ukraine.
Keywords: JI project, green investments scheme, Biocarbon fund.
Зпдно з Кютським протоколом 1997 р. до рамковоi конвенци ООН з1 змши кшмату, шдустр1альш краши (наведет у додатку 1, враховуючи й Украшу) повинш зменшити викиди парникових газ1в на 5,2 % вщповщно до р1в-ня 1990 р. у 2008-2012 рр. Краши мають виконувати своi зобов'язання шляхом удосконалення внутрiшньоi полггики, спрямованоi на зниження викид1в та/або збшьшення поглинання парникових газiв (ПГ). Крiм цього, вщповщно до Кютського протоколу надано змогу використати три гнучк механiзми з продажу емiсiй (так званих вуглецевих кредилв) та запровадження проектiв, що знижують або компенсують емiсii:
• Проекти стльного впровадження (СВ). Вщповщно до ст. 6 Протоколу, ре-ал1зуються мiж крашами, як зазначено у додатку 1 (за цим мехатзмом реаль зуються вс проекти в Украш). Мехатзм СВ передбачае, що реалiзацiя проекту мае сприяти реальним, вимiрюваним та довготривалим позитивним змь нам стану довшлля та пом'якшенню антропогенного впливу на змшу ^ма-ту. Для ре^зацй проектiв СВ потрiбне виконання таких умов:
■ скорочення викид1в мае бути продемонстровано як рiзниця мiж базовим рiвнем викидiв, тобто кшькютю викидiв, що буде у майбутньому за вщсут-ностi цього проекту та рiвнем викидiв, що буде спостер^атися у разi запровадження проекту. Кошти за скорочення викидiв надходять лише пiсля фiзичного скорочення викидiв;
■ наявнiсть методiв щодо оцшки скорочення витрат енергп та викидiв парникових газiв, тдтверджених експертами;
1 Юрiй Миколайович МАРЧУК, канд. с.-г. наук - Перший заступник Голови Державного комтету люового господарства Украши
2. Екологiя довкшля
53
■ тривалiсть скорочення викидiв ПГ мае бути принаймш 10 рокiв тсля ре-ал1зацп проекту;
■ проект повинен вщповщати нацiональним прiоритетам;
■ проект повинен мати додатковi вигоди (скорочення витрат, тдвищення зайнятосл, полшшення якостi життя), що мае шдтвердити та пiдтримати мiсцева адмiнiстрацiя;
■ оргашзацп, якi пропонують проект, мають бути досвiдченими i вiдомими в галуз^ фiнансово стабiльними пiдприемствами. Зараз у свт за пiдтримки Свггового банку укладено угоди на виконання 10 проек^в СВ у люовому господарствi (Албашя, Бразил1я, Колумб1я, Коста Рша, Гондурас, Малi, Нь герiя, Румунiя) та схвалено 6 проек^в (Бразилiя, Китай, Iндiя, Молдова, Ншарагуа, Панама).
• Проекти механизму чистого розвитку. Реал1зуються м1ж крашами, зазначе-ними у додатку 1 та крашами, що розвиваються. У рамках цього мехатзму розвинет краши можуть 1нвестувати у проекти сталого розвитку в крашах, що розвиваються, допомагаючи цим крашам покращити яшсть життя та на-даючи змогу отримати фшансову тдтримку за рахунок продажу дозвол1в на викиди.
• М1жнародна торг1вля викидами. Вщповщно до цього мехатзму, краши, заз-начет у додатку 1, можуть торгувати кредитами щодо зменшення викид1в з шшими крашами додатку 1.
Кр1м цих трьох гнучких механ1зм1в, можливе використання схеми зе-лених швестицш (СЗ1) - добровольного мехатзму, встановленого крашою-продавцем з метою надання гаранти покупцям, що надходження вщ торг1вл1 вуглецевими кредитами будуть спрямоваш на фшансування природоохорон-них проекпв та програм "озеленення", що виконуватимуться до та шсля 2012 р. На вщмшу вщ проекпв СВ, роботи за СЗ1 не потребують тесту на до-датковють, а вуглецев1 кредити можна продавати до ф1зичного скорочення ви-кид1в ПГ. Водночас на СЗ1 не ддать правила Кютського протоколу, обсяг та умови використання надходжень укладаються на двостороннш основ^ а надходження можлив1 шсля 2012 р. Взагал1 потр1бно наголосити, що зараз у свт дуже невеликий досвщ використання СЗ1, iхнiй ринок лише створюеться.
Шсля ратифшаци Кiотського протоколу у 2004 р. перед Украшою вщ-крились значш можливостi використання його гнучких механiзмiв з огляду на мiжнародну торпвлю викидами. З метою апробацii його механiзмiв та час-тковоi компенсацп витрат на створення лiсових насаджень, Державний комь тет лiсового господарства за тдтримки Свiтового банку з 2004 р. став учас-ником розроблення проекту мiжнародного Бiокарбонового фонду "Створення захисних люових насаджень на забруднених радюнуклщами землях в умовах Полюся". Згiдно з проектом, було заплановано залюнити понад 4 тис. га земель, виведених з господарського використання внаслщок забруднення радь онуклщами у Житомирськiй та Кшвськш областях поза межами 30-кшомет-ровоi зони вiдчуження ЧАЕС. Пiдготовка проекту вщбувалась за схемою Свь тового банку щодо шдготовки аналогiчних проекпв, а на його пiдготовку було видшено грант уряду Япони.
Роботи з пiдготовки проекту зпдно з процедурою Свiтового Банку ви-конував консорцiумум на чолi з компашею Агротек (Iталiя). Виконання робгг поеднувало аналiтичнi та пiдготовчi роботи щодо паралельних проектних
цикшв Свггового Банку та Бюкарбонового фонду. Вони охоплювали виконання техшчного, законодавчого та економiчного аналiзу виконання проекту. Протягом 2005 р. державш люогосподарсью пiдприемства провели переговори, шдготували та пiдписали угоди з державними районними адмшГстраць ями на предмет передачi земель тд залiснення. Було укладено угоду на передачу 8486,1 га земель, зокрема по Кшвськш област - 5328,7 га, та 3157,4 га земель - по Житомирськш область
За умови створення захисних люових насаджень на забруднених радь онукшдами землях в умовах Полюся, вщповщно до запропонованих Бюкар-боновим фондом умов, повернення витрат через мехашзм кушвлГ зменшених викидГв, починаючи з 2012 р., могли б становити близько 25 млн грн. Це не зовЫм влаштовувало люогосподарсью пiдприемства Держкомлiсгоспу, як було заплановано задiяти до проекту, оскшьки до 2012 р. вони мали цшкови-то оплатити затрати для цього проекту. Орiентовнi витрати на створення та догляд за люовими насадженнями в рамках проекту за перюд з 2006 до 2015 рр. оцшено у 75 млн грн. Кошти на залюнення було заплановано отри-мати за рахунок залучення коштГв фондГв охорони природного навколишньо-го середовища областей та коштГв, отриманих як вщшкодування втрат люо-господарського виробництва.
КрГм основних робгт, консультанти проекту також здшснили оцшку потенцiалу поглинання вуглецю на прикладГ 5 адмiнiстративних областей: Кшвсько1", Житомирсько!', Рiвненськоi, Волинсько", Чернiгiвськоi, що повшс-тю охоплюють Полюьку зону, враховуючи частину лiсостеповоi. Цшьова площа оцшки становила 452 тис. га забруднених, покинутих чи деградованих земель. Очшуеться, що дГяльшсть з люорозведення обраних 5 адмшГстратив-них регюшв протягом 80 роюв виробництва зумовить поглинання вуглецю у 207 млн т С02, беручи до уваги змши в запасах вуглецю у живш бюмасг Тому, цштсть сектора люового господарства, тшьки завдяки дГяльност з люо-розведення та люовщновлення у планi надлишку одиниць визначеноi кгль-кост (1.5 млрд т С02 еквiваленту), становить не менше 13 % (у разi озеленен-ня ОВК через еквГвалент скорочення емiсii або збшьшення стоку).
У рамках шдготовки та реалiзацii проекту пiдприемства Держкомлю-госпу за власш кошти протягом 2006-2007 рр. створили 1590 га люових насаджень (див. табл.).
Подальшу роботу в напрямку шдготовки проекту призупинив Бюкар-бонов фонд через порушення встановлених термшв шдготовки. Переговори щодо укладання Угоди про кушвлю зменшених викидГв не проведено через вщсутшсть ухваленоi на законодавчому рГвш процедури купiвлi/продажу 1;С02 еквiваленту. ПотрГбно зазначити, що процес створення вщповщно' зако-нодавчоi бази було розпочато у 2006 р., але на цей час не завершено.
Ще одшею важливою перешкодою реалiзацii цього проекту, а в по-дальшому - г в реалiзацii шших подГбних проектiв у люовому господарств^ е складнощi з видшенням земель шд створення нових люових насаджень, що перебувають поза компетенщею ДержкомлГсгоспу.
2. Екологiя довкiлля
55
Табл. Обсяги створення насаджень тд час тдготовки проекту Бюкарбонового фонду "Створення захисних л^ових насаджень на забрудненихрадiонуклiдами землях вумовах Пол'шся" тдприемства Держкомл'шгосчу за власш кошти
№ з.п. Державт тдприемства Створено захисних лшових насаджень, га
2006 2007
Житомщ рська область
1 Бшокоровицький лшгосп 60 61
2 Коростенське ЛМГ 40 60
3 Лугинський лшгосп 40 40
4 Малинський лшгосп 62 12
5 Народицький СЛГ 92 102
6 Овруцький лшгосп 50 66
7 Олевський лшгосп 60 70
8 Радомишльське ЛМГ 36 31
9 Словечанський лшгосп 55 70
Разом 495 512
Кишська область
1 Димерський лшгосп
2 1ванювський лшгосп 110 99
3 Клавдпвський лшгосп 20
4 Макар1вський лшгосп 21
5 Полшький лшгосп 43 80
6 Тетер1вський ДВ лшгосп 150 60
Разом 344 239
Таким чином, перший проект спшьного впровадження в люовому гос-подарст завершився на фазi документально! тдготовки. Перспективи його запровадження залишаються невизначеними. У ходi його тдготовки було ви-явлено такi ключовi питання, якi потрiбно враховувати тд час започаткуван-ня подiбних проек^в в УкраА'ш:
1. Проекти в люовому господарств1, в рамках реал1зацп мехатзм1в Кютсь-кого протоколу, можуть стосуватись лише люорозведення, удосконален-ня заход1в охорони л1с1в вщ пожеж та удосконалення практики ведения люового господарства з метою зменшення викид1в парникових газ1в.
2. При розгляд1 питання доцшьносп започаткування проекту спшьного впровадження з люорозведення потр1бно враховувати факт, що перш1 4-5 роюв тсля створення люових насаджень результат поглинання е вщ'емним. Тому за наявност невеликого кредитного перюду таю проекти е маловипдними.
3. Насадження, що створюються вщповщно до вимог проектов спшьного впровадження, потребують шших технологш створення { вирощування, не перед-бачених юнуючою в люовому господарств1 нормативною базою. З огляду на це, потр1бно внести вщповщт змши до чинних нормативних документов.
4. Пщ час започаткування проекив спшьного впровадження рецитенту обов'язково потр1бно довести принцип додатковосп, тобто довести факт, що без цього проекту таю заходи в цш галуз1 не здшснювались би. Одним з визначальних чиииикiв щодо устшност реалiзацil таких
проектiв е видшення в установленому законом порядку земель тд створення мКiотських лiсiвм.
Лггература
1. Кютський Протокол до рамково! конвенцп ООН про змiни клiмату. Ратифшовано Законом N 1430-IV (1430-15) ид 04.02.2004.
2. Потенц1йн1 можливост1 для поширення поглинання вуглецю вiдповiдно до Кютсько-го протоколу в укра!нському лiсовому ceKTOpi // Пiдготовка проекту Бюкарбонового фонду в Украiнi з люорозведення : звiт за проектом. - К., 2006. - 22 с.
3. Економпчний та фшансовий анал1з // Пiдготовка проекту Бюкарбонового фонду в Укра!ш з люорозведення : звгг за проектом. - К., 2006. - 15 с.
4. Схеми зелених швестицш - концепцп, ще!, перспективи // Матерiали семiнару. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.siteresources.worldbank.org/intukraineinukra inian/Resources/GISseminarPPT 1 Ukr. pdf.
УДК37.011.3:504 Доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук; студ. О.О. Лесьтв;
студ. М. Т. MameieHKo - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ОСВГГШЙ ПРОЕКТ "ECOBEE"
Проаналiзовано потребу запровадження еколопчно'1' осв^и в ycix школах для пщвищення рiвня еколопчно'1' свiдомостi й еколопчного виховання молодого поко-лiння. Встановлено, що вона передбачае вдосконалення внутршнього свiтy самого учня на засадах почуття людсько'1' гiдностi, гyманiзмy, взаемодопомоги, виховання якостей особистосп. Екологiчна осв^а розвиваеться з урахуванням традицшно'1' культури, але не е вyзьконацiональною, а формуеться у планетарному масштабi, через усвщомлення себе як частини макросв^у, пов'язано'1' з ним численними нероз-ривними зв'язками. Для покращення еколопчно'1' освiти запропоновано ввести еколо-го-освiтнiй проект "ECOBEE" у загальноосв^шх середнiх школах.
Ключов1 слова: еколопчна освiта, екологiчне виховання, екологiчна свщо-мiсть, еколого-освiтнiй проект "ECOBEE", еколопя.
Assoc. prof. V.P. Oliferchuk; stud. O.O. Les'kiv; stud. M.T. Matviyenko -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Eco-educational project "ECOBEE"
The necessity of introducing of ecological in each school for increasing level of ecological consciousness and ecological training of young generation has been analized. It is set that it foresees perfection of the internal world of student on principles of sense of human dignity, humanism, mutual help, education of qualities of personality. Ecological education develops taking into account a traditional culture, but there is not вузьконацюналь-ною, but formed in a planetary scale, through the awareness of itself as part of macrocosm, related to him numerous indissoluble copulas. The introduction of the eco-educational project "ECOBEE" in secondary school has been suggested for improvement of ecological education.
Keywords: ecological education, ecological training, ecological consciousness, eco-educational project "ECOBEE", ecology.
Еколопчна осв1та на поч. Ill тисячолггтя стала обов'язковою складо-вою гармоншного, еколопчно безпечного розвитку. Еколопчне виховання й шформування населення, еколопчна шдготовка кадр1в назваш в багатьох м1жнародних документах одними з найважливших i вкрай потр1бних засоб1в здшснення переходу до сталого розвитку у XXI ст. уЫх краш св1ту. Загально-визнаним е те, що чим бшьше еколопчно усвщомленими й обгрунтованим е управлшсью ршення на вЫх р1внях (локальному, регюнальному, нацюналь-ному, м1жнародному), тим ближче ми до сталого, тим р1вень розвитку сус-
2. Еколопя довкшля
57
