CC BY
48
УДК 327.1 JEL: С23; F02
СТАНОВЛЕННЯ БАГАТОПОЛЯРНОСТ! ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ ОДНОПОЛЯРН1Й МОДЕЛ1 СВ1ТУ В уМОвах фОРМувАННя НОвих цЕНТР1в впливу
© 2019
ХАЛ1НА О. В.
УДК 327.1 JEL: С23; F02
Халша О. В. Становлення багатополярностi як альтернативи однополярнш моделi CBiTy в умовах формування нових центрiв впливу
Мета cmammi полягае у дошджент cymHocmi основних моделей свтового порядку, у визначенн особливостей формування багатополярнот як сучасно:свтовоi системи з новими центрами економ'много впливу. Анал'вуючи, систематизуючи й узагальнюючи науков'> прац багатьохучених, було розглянуто становлення багатополярностiяк альтернативи однополярнш модел'> свту в умовах зростання нових центрiв впливу, зокрема, визначено проблеми багатополярного свту в умовах глобал'ваци. Об(рунтовано актуальшсть фундаментального дослдження феномена бага-тополярностi сучасного свту, охарактеризовано динамiка розвитку економ'нно зростаючих кран Аз'штсько-Тихоокеанського регону пор'вняно з пров'дними cвimовими центрами економiчного впливу: США, ЕС та Япошею. Значну увагу прид'шено формуванню нових полтико-економ'тих об'еднань. Розкрито нов'тт тенденци та особливостi багатополярноi системи свтоустрою в сучасних умовах. Що стосуеться перспектив становлення багатополярностi, автором зазначено, що перехiд до такоiновоiсистеми може стати тим самим джерелом у вир'шенш багатьох глобальних проблем, як пов'язаш зк встановленням стшкого балансу сил; врахуванням загальних штереав; зменшенням протистояння мiж центрами впливу; встановленням стимулюючого cпiвробimницmва.
Ключов'! слова: багатополяршсть, нов'> центри впливу, свтове господарство, глобалiзацiя, баланс сил. DOI: https://do'i.org/10.32983/2222-4459-2019-5-8-13 Табл.: 3. Б'бл.: 12.
Халша Ольга Валерпвна - кандидат економ'нних наук, доцент, кафедра мiжнародноiеконом'ши та свтового господарства, Хармвський нацо-нальний ушверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 327.1 JEL: С23; F02
Халина О. В. Становление многополярности как альтернативы однополярной модели мира в условиях формирования новых центров влияния
Целью статьи является исследование сущности основных моделей мирового порядка, определение особенностей формирования многополярности как современной мировой системы с новыми центрами экономического влияния. Анализируя, систематизируя и обобщая научные труды многих учёных, было рассмотрено становление многополярности как альтернативы однополярной модели мира в условиях роста новых центров влияния, в частности, определены проблемы многополярного мира в условиях глобализации. Обоснована актуальность фундаментального исследования феномена многополярности современного мира, охарактеризована динамика развития экономически растущих стран Азиатско-Тихоокеанского региона по сравнению с ведущими мировыми центрами экономического влияния: США, ЕС и Японией. Значительное внимание уделено формированию новых политико-экономических объединений. Раскрыты новые тенденции и особенности многополярной системы мироустройства в современных условиях. Что касается перспектив становления многополярности, автором отмечено, что переход к такой новой системе может стать тем самым источником в решении многих глобальных проблем, связанных с: установлением устойчивого баланса сил; учётом общих интересов; уменьшением противостояния между центрами влияния; установлением стимулирующего сотрудничества. Ключевые слова: многополярность, новые центры влияния, мировое хозяйство, глобализация, баланс сил. Табл.: 3. Библ.: 12.
Халина Ольга Валерьевна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 327.1 JEL: C23; F02
Khalina O. V. Formation of Multipolarity as an Alternative to the Unipolar Model of the World in the Context of the Formation of New Centers of Influence
The aim of the article is studying the essence of the basic models of world order, defining features of the formation of multipolarity as a modern world system with new centers of economic influence. By analyzing, systematizing and generalizing research works of a number of scientists, the formation of multipolarity is considered as an alternative to the unipolar model of the world in the context of the growth of new centers of influence, in particular, the problems of a multipolar world in the context of globalization are identified. The relevance of the fundamental study of the multipolarity phenomenon of the modern world is grounded, the development dynamics of the economically growing countries of the Asia-Pacific region in comparison with the world's leading centers of economic influence: the USA, the EU, and Japan is described. Considerable attention is paid to the formation of new political and economic associations. New trends and features of the multipolar system of the world order under modern conditions are revealed. With regard to the prospects for the emergence of multipolarity, the author notes that the transition to the new system could be a source in solving many global problems associated with: establishment of a stable balance of power; consideration for common interests; reduction of opposition between centers of influence; establishment of stimulating co-operation.
Keywords: multipolarity, new centers of influence, world economy, globalization, balance of power. Tabl.: 3. Bibl.: 12.
Khalina Olha V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Теорш багатополярносй, яка протистопь про-цесам глобалiзащ! та бiльшостi теорiй сватово! полiтики, нинi лише формуеться. Грунтуючись на порiвняннi потенцiалiв США та 6С, з одного боку, та зростаючих центрiв економiчно! сили (Китаю, 1нди, Сингапуру i Швденно! Коре!) - з iншого, становлення багатополярност змiнюе логiку подальших процесiв, яю е визначальними в утвореннi глобально! архитекту-ри сил, а саме в таких сферах, як полiтика, економжа, енергетика, демограф1я, культура тощо.
Мета статтi полягае у дослцженш сутностi осно-вних моделей свиового порядку, у визначеннi особли-востей формування багатополярност як сучасно! свпо-во! системи з новими центрами економiчного впливу.
Визначальною рисою переходу до багатополярно! моделi свiтоустрою е наявшсть деккькох центрiв при-йняття економiчних рiшень на планетарному рiвнi. Але така особливiсть цiе! моделi характеризуеться бороть-бою за право встановлення порядив у свиовому госпо-дарствi окремими державами й тим самим призводить до зниження сталого розвитку суспкьства. Отже, велика ккьюсть науковцiв зазначають, що сучасна еволюцш мiжнародних вiдносин веде до формування багатополярно! полщентрично! системи. Викликом для суспкь-ства у ХХ1 ст. стае пiдтримування балансу сил i стра-тегiчно! стабкьносй в умовах, коли мiжнароднi шсти-туци стають малоефективними, i виникае перспектива утворення багатополярного хаосу [1, с. 25-26 ]. В цкому процес становлення багатополярногу свпу е реальним та мае таю тенденщ!: окремi держави вже не можуть виступати в ролi единих оргашв влади або глобальних центрiв; держави у формат соцiально-економiчних систем стають основними суб'ектами свитого управлшня; формуються новi центри економiчного впливу навколо регюнальних блокiв.
На сучасному еташ функцiонування свiтово! системи жодна з кра!н не можете розвиватися поза зв'язюв з мiжнародним спiвтовариством. У ситуаци, що склада-еться на цей час, важливосп набувае аналiз не ткьки глобальних проблем взаемоди мiж окремими кра!нами, а i !х грамотна политика з мiжнародними регiональними структурами. Дослцження цих проблем е актуальною темою на сучасному еташ, що обумовлено такими факторами:
+ швидкими процесами iнтернацiоналiзацi! ви-робництва, посиленням мiжнародноl конку-ренци, коли кожна з кра!н мае можливiсть за-йняти пдне мiсце у свiтовому господарствi при ефективнiй взаемоди з економiчними центрами впливу та регюнальними iнтеграцiйними структурами; + забезпеченням внутршнього економiчного та соцiального розвитку iз залученням iноземних iнвестицiй, освоенням закордонних техноло-гiй та виходом на новi ринки в цкому, що стае можливим через розширення ефективного зо-внiшнього спiвробiтництва; + з появою укрупнень регюнальних об'еднань, наприклад, нарощування зв'язюв мiж 6С та
азшськими кра1нами, напрямки 1нтеграц1иних процейв дещо зм1нюють св1И курс i потребують бГльш теоретичного осмислення в межах транс-формування свiтового господарства.
Тематики багатополярностГ, так чи шакше, торка-лися в сво1х роботах ДевГд Кампф (у статтi «Поява багатополярного свiту»), iсторик бльського Унiверситету Пол Кеннедi (в rami «Злет i падiння великих держав»), геополiтик ДеИл Уолтон (в книзГ «Геополiтика i великi держави в XXI столГт. Багатополярнiсть i революцiя в стратегiчнiИ перспективi»), американськиИ полполог Дiлiп Хiро (в книзi «Шсля 1мперГ1. Народження багатополярного свиу») та Гн. НаИближче до розумшня сут-ностГ багатополярностГ пГдГИшов британськиИ фахГвець ФабГо ПетГто, якиИ спробував побудувати серИозну И обгрунтовану альтернативу однополярного свпу на основГ правових i фГлософських концептГв К. ШмГтта. Але з чисто науково'1 точки зору, повноцшно'1 i заюнче-но'1 «ТеорГ1 багатополярного свГту» на сьогодш не Гснуе. У всГх цих книгах, статтях i заявах не мютиться нГ точного визначення що таке багатополярниИ свГт, ш теорГя Иого походження.
Поняття «багатополярнГсть» у контекстГ мГжна-родних вГдносин вперше було вжито у публГкацГ1 амери-канських полГтологГв К. ДоИча i Д. Сшгера «Multipolar Power System and International Stability» («Багатополяр-на енергосистема та мГжнародна стабкьшсть»), яка да-туеться 1964 роком i видана 1нститутом Джона ГопкГнса [2, с. 390-406]. БагатополярнГсть передбачае таку систему мГжнародних вГдносин, в рамках яко'1 декГлька кра-!н, яю досягли наИвищого рГвня економГко-полГтичного i соцГально-культурного розвитку, мають можливГсть впливати на свГтовГ подГ1 [3].
Сучасна система мГжнародних вГдносин може вва-жатися прикладом частково'1 багатополярностГ, в якш пануе лише один евроатлантичниИ центр сил, однак окремГ великГ держави починають претендувати на статус полюсГв у рГзних регГональних i функцюнальних сегментах Гснуючо'1 системи.
НаИчастше звернення до термГна «багатополярнГсть» мае на увазГ лише вказГвку на те, що в цеИ час у процесГ глобал1зацГ1 у безперечних цен-трГв впливу в сучасному свт (США, бвропеИського Союзу) з'являються певнГ конкуренти - могутш регюналь-нГ держави i спкки держав, що належать до «Другого» свГту, або кра'1ни, яю бурхливо розвиваються. Оцшюю-чи сучасниИ свГт, варто видкити особливе мГсце i азГат-ському регГону, якиИ на сьогодш стае одним Гз головних центрГв впливу. Насамперед Идеться про КитаИ, а далГ за ним слГдують ЯпонГя та Швденна Корея. ПадГння ста-рих геополпичних структур i формування нових супро-воджуються рГзкою змГною балансу сил i зростанням економГчного потенцГалу АзГатсько-Тихоокеанського регГону (АТР). Саме в цьому регюш складаеться особлива структура, яка в наИближчому маИбутньому при збереженнГ наявних тенденцГИ може справити ГстотниИ вплив на розстановку свпових сил, навпь певною мГрою змГнити баланс штересш на мГжнароднГИ аренГ. НовГтня
багатополюсшсть, яка простежуеться в мiжнародних вГдносинах на цей час, це лише одна iз багатьох альтернатив розвитку подгй. Формування такого типу багато-полярностi передбачае створення сучасно! мiжнародно! системи, де рiзнi сфери й вимiри матимуть рiзну власно-силову конфiгурацiю [4, с. 151-152]. Зазначаються певш сучаснi тенденцГ! у становленш процесу багатополярно! мiжнародно! системи: в структурному вГдношенш муль-типолярна система не обов'язково передбачае рГвшсть силових потенцiалiв провГдних гравцiв. Така розбГж-нГсть компенсуеться спроможнГстю певних кра!н кон-центрувати ресурси на прюритетш напрямки й досяга-ти результат шляхом прямих загроз або застосування силових засобiв;
+ становлення багатополярностi виявило слаб-кГсть шституцюнальних г нормативних чинни-кГв, яю забезпечують регулювання та загальне утримання конкуренцГ! у межах мГжнародно! взаемодГ! з приводу мирного спГвГснування; + подальший розвиток ситуацГ! супроводжуеться спГввГдношенням стратегГй, ГнтересГв Г засобГв реагування провГдно! четвГрки свГтових акто-рГв, до яких входять: Китай, США, 6С та Росш.
ЗагальнГ тенденцГ! еволюцГ! окремих елементГв мГжнародно! системи передусГм залежать вГд тактики евроатлантично! спкьноти, тобто у спроможностГ зна-йти форми реагування Г засоби впливу, яю здатнГ вГдно-
вити керовашсть мГжнародно-економГчними процеса-ми й уникнути подальших деструктивних наслГдкГв [5, с. 242-243]. В цкому ситуацш у свГтовому господарствГ на сучасному еташ не однозначна, дослГдники у всьому свт розходяться у поглядах. Деяю вважають, що бага-тополярний свГт почав свое Гснування вже з 2010 року, а шшГ наполягають на гегемон! США, тобто пануванш однополярностГ. Доречним буде провести порГвняльний аналГз мГж двома вищезгаданими елементами свпово-го порядку. Структуры показники, якГ поданГ в табл. 1, дають змогу провести паралель мГж реальним станом мГжнародних вГдносин Г можливою системою пануван-ня. Безумовно, влада США мае великий вплив на свГ-тову систему в цкому, але державою-гегемоном !! вже складно назвати, осккьки поступово висуваються на перший план шшГ могутш держави. Прикладом такого впровадження можна виокремити об'еднання БР1КС -полпико-економГчне об'еднання БразилГ! (Б), РосГ! (Р), 1нди (I), Китаю (К) - це угрупування з економГчним характером, але багато дослГдниюв вважають, що Г по-лГтичнГ риси притаманш для нього. На круглому столГ в рамках «БР1КС: сьогодш... » В. М. Давидов, голова ПрезидГ! Науково! ради нацГонального комГтету по до-слГдженню БР1КС, висунув свою думку, що БР1КС - це не панацея в регулюванш свпоустрою, але може стати одним Гз засобГв для створення ново! багатополярно! системи [6, с. 147-148].
Таблиця 1
Порiвняльнi характеристики тй ознаки однополярно! та багатополярно! моделей за структурними показниками
№ з/п Критерп порiвняння Однополярна модель Багатополярна модель
1 Структура м1жнародно! системи Наявнкть фактичного або визначеного гегемона Вщсутнкть загальновизнаного гегемона або лщера
2 Ступшь структурованосп вщносин Вщносини будуються залежно вщ уподо-бань глобального центру, \ мають жор-сткий структурований характер Учасники мають ступшь автономп у вибор1 партнер^ або у визначенн сво'х позицш
3 Допом1жш структури координаци вщносин задля глобально! безпеки НАТО, РБ ООН, в-7/в-8 РБ ООН, в-20, глобальн форуми, регюнальш мжнароды орган1зацй' з питань безпеки
4 Структура ухвалення ршень Ршення приймаються домшуючою державою окремо або разом з и союзниками Ршення ухвалюються великими державами або ¡нтеграцшними об'сднаннями
Джерело: складено автором на основi [7, с. 15].
Показники з табл. 2 демонструють сучасш транс-формацГ! у свГшвш системГ та дають змогу ви-дкити актуальнГ тенденцГ! формування свГто-устрою: поступова втрата лГдерських позицГй США, змГна балансу сил, посилення регГональних угруповань, поява нових претендентГв на роль центрГв влади. Щ тен-денцГ! е поштовхом для осмислення та прийняття процесу трансформацГ! системи та переходу до мультипо-лярного светового порядку [8, с. 6-7].
Однак процес втрати домшування е складним Г довгостроковим, а також супроводжуеться жорстким протистоянням з боку держави-гегемона, що Гснувала. Головною проблемою у формуванш сучасного свГто-устрою е те, що однополярного свГту вже не кснуе, хоча окремим кра!нам важко визнати свою втрату першостГ
та влади, але Г не пройшла повна трансформацш у бага-тополярний свп, що ускладнюе повноцГнне функцюну-вання системи мГжнародних вГдносин. Важливим чин-ником у трансформацГ! глобального свпоустрою стала змГна геоекономГчно! та геополГтично! ситуацГй у другому десятилГттГ XXI ст. Зокрема, це пов'язано з утво-ренням нового конкурентного середовища, осккьки у число свГтових економГчних лГдерГв, окрГм США, 6С та ЯпонГ!, увГйшли й так званш зростаючГ центри економГч-ного впливу: Китай, 1ндш, Сшгапур й ПГвденна Корея.
Видкення АзГатсько-Тихоокеанського регГону як вГдокремленого геополГтичного простору мае велику особливГсть у своему формуванш, на вГдмшу вГд евро-пейського регГону, де об'еднання кра!н зумовлено економГчним розвитком держав, а не близьюстю територГй,
Таблиця 2
Порiвняльнi характеристики та ознаки однополярноТ та багатополярноТ моделей за принципами панування
№ з/п Критерп порiвняння Однополярна модель Багатополярна модель
1 Визначення «правил гри» Переважний вплив краТни-гегемона Скорочення спектра загальновизнаних правил, ршення приймаються провщними державами за зб1гом ¡нтереав
2 ДомЫуючий принцип формування коал1ц|й Глобальн коалщп формуються п1д нагля-дом домшуючоТ держави Глобальн коалщп як прояв демонстративного та волевизволенного характеру
3 Методи глобального регулювання Регулювання залежить в1д захщних фшансово-економтних угрупувань та безпосередньо - гегемона Ршення при глобальному регулюванш залежать в1д провщних держав та Т'х позицш
4 Позицюнування провщних держав \ центра сил Провщш держави з економтним, полн тичним \ вшськовим потенц1алом мають входити до союз1в держави-гегемона й уникати демонстративного протистоян-ня дтм глобального лщера Посилення суперечностей \ змша балансу сил у вщносинах м1ж «периферию» \ «центром» м1ж-народноТ системи. Формування трансрегюналь-них асоц1ацш та коалщм м1ж великими державами за власними ¡нтересами та задля виршення глобальних проблем
Джерело: складено автором на основi [7, с. 15].
як в АТР. Це дае змогу видкяти окрем1 аз1атськ1 краши як представник1в вищезазначеного рег1ону, але не ак-центувати увагу на економ1чному потенц1ал1 об'еднання у цкому [9, с. 18].
Рейтинг глобально! конкурентоспроможност ви-разно показуе розподк сил у глобальному госпо-дарств! Цей важливий показник формуеться Всес-в1тн1м Економ1чним Форумом 1 складаеться з 12 кон-трольних показниюв. Цими складовими е: як1сть шсти-
тут1в; шфраструктура; макроеконом1чна стабкьшсть; здоров'я 1 початкова осв1та; вища осв1та 1 професшна п1дготовка; ефективн1сть ринку товар1в 1 послуг; ефек-тившсть ринку прац1; розвинен1сть ф1нансового ринку; технолопчний р1вень; розм1р внутршнього ринку; конкурентоспроможн1сть п1дприемств; 1нновац1йний потенщал [10]. За динам1кою, яку наведено у табл. 3, можна виокремити, що Топ-10 краш, як1 вказаш нижче, займали ключов1 позици 1 в попередньому рейтингу, ще раз наголошуючи на своему глобальному розвитку.
Таблиця 3
Топ-10 краТн у рейтингу глобально! конкурентоспроможносп за 2015/2016-2017/2018 перiоди
№ з/п Роки
КраТни 2015/2016 2016/2017 2017/2018
№ Оцшка № Оцшка № Оцшка
1 Швейцары 1 5.76 1 5.81 1 5.86
2 США 2 5.61 3 5.70 2 5.85
3 Снгапур 3 5.68 2 5.72 3 5.71
4 НЛдерланди 5 5.50 4 5.57 4 5.66
5 НЛмеччина 4 5.53 5 5.57 5 5.65
6 Гонконг 7 5.46 9 5.48 6 5.53
7 Швецт 9 5.43 6 5.53 7 5.52
8 Великобриташя 10 5.43 7 5.49 8 5.51
9 Япошя 6 5.47 8 5.48 9 5.49
10 ФЫляндт 8 5.45 10 5.44 10 5.49
Джерело: складено автором на основi [10; 11].
Якщо говорити про окрем1 краши, то США станом на перюд 2017/2018 рж займае друге м1сце, поступаю-чись лише Швейцари, яка займае найвищу позиц1ю за весь вказаний перюд. Що стосуеться краш 6С, то Вели-кобритан1я 1 Швец1я, з 2015/16 по 2017/18 роки змогли шднятися на дв1 подкки вгору й отримати, в1дпов1дно, восьму 1 сьому позици, натом1сть Ф1нлянд1я, навпаки,
втратила свое 8-ме м1сце, але все ж таки залишилася в десятщ найкращих. Присутн1сть Япони в цьому рейтингу в1дображае глобальну конкурентоспроможн1сть ще! краши, але втрата позици за охарактеризований пер1од на три подкки наштовхуе на думку, що еко-ном1чн1 центри влади все ж слабшають, а Азшсько-Тихоокеанський рег1он виходить уперед.
Принциповою вГдмшшстю багатополярно! моделГ вГд минуло! «концепци» полягае в тому, що: свп про-довжуе будуватися не лише на основГ евроцентрично!, а Г евроатлантично! моделях. Це пов'язано зГ зростаю-чою роллю держав з трансрегюнальними амбщшми; протГкання регюнальних Г свГтових справ перестае бути шд тиском центрГв впливу, що сприяе можливостям використовувати Гнструменти «м'яко! сили»; функцю-нування сучасного мГжнародного права стае головним мГрилом лептимноста дГй кра!н на сучасному еташ, що е своерГдним засобом стабкьного розвитку свпово-го простору [12, с. 3]. На сучасному еташ вГдбуваеться перерозподк мГж рГзними центрами впливу, яю здатнГ домГнувати над шшими державами та у зовшшньому свГтГ у цкому. Можна виокремити деккька тенденцГй, якГ характеризують поступову змшу системи свГтового господарства: поширення думки про ослаблення Заходу; змщення центру свГтово! економГки в напрямку АзГ!; виокремлення Гсламського свГту як дестабшзуючо! структури у мГжнароднш системГ; формування нових полГтично-економГчних об'еднань, таких як: Трансатлан-тичне торговельне та швестицшне партнерство (ТТ1П), ЕкономГчний пояс шовкового шляху (ЕПШП), бвразш-ський економГчний союз (6АЕС); Транстихоокеанське партнерство (ТТП).
Також варто зазначити, що процес глобалшаци призвГв до змГни економГчно! Г геополГтично! ситуацГ! у цкому й виокремив мГжнароднГ регГональнГ об'ед-нання, союзи Г транснацГональнГ корпорацГ! (ТНК) як важливГ суб'екти багатополярного свГту.
При з'ясуваннГ особливостей формування багато-полярностГ як ново! свГтово! системи необхГдно конста-тувати головш умови переходу до не!: сприятливГ полГ-тичнГ обставини XX столГття, сучаснГ досягнення науко-вого та техшчного прогресу, посилення конкурентно! боротьби Г пошук найкращих умов дшльноста за межами нацГональних кордонГв. В результата дослГдження були виокремленГ таю тенденцГ! формування багатополярно! моделГ свГтового порядку, а саме: окремГ держави вже не можуть виступати в ролГ единих органГв влади або глобальних центрГв, держави у формата сощально-економГчних систем стають основними суб'ектами свГтового управлшня, створюються новГ центри економГч-ного впливу навколо регюнальних блоюв.
Таким чином, становлення багатополярноста як системи свГтового простору характеризуеться на-явшстю деюлькох центрГв економГчного впливу та розвиненою штеграцшною дшльшстю на регюналь-ному та мГжнародному рГвнях, що вГдкривае новГ можли-востГ для гармоншного розвитку свГтового господарства в цкому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Дейнека Т. А. Моноцентричысть i полщентричысть як cy4acHi вияви суперечностей шституцюнального опосеред-кування розвитку свггово! економти. Б'знес 1нформ. 2016. № 12. С. 24-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_12_4
2. Deutsch K. W., Singer J. D. Multipolar Power System and International Stability. World Politics. 1964. No. 3. Р. 390-406. URL: http://users.metu.edu.tr/utuba/Deutsch.pdf
3. Хейфец В. Л., Костюк Р. В., Власов Н. А., Ниязов Н. С.
История новейшего времени. М. : Юрайт, 2017. 345 с. URL: https://stud.com.ua/77851/politologiya/mizhnarodni_vidnosini_ pochatku_stolittya_formuvannya_bagatopolyarnogo_svitu
4. Кононенко С. Теоретичн передумови розумшня су-часно! багатополярносп. Полiтичний менеджмент: електрон. наук. вид. 2013. № 59. URL: http://newipiend.pimentos.com.ua/ wp-content/uploads/2018/08/kononenko_teoretychni.pdf
5. Толстов С. Структуры та полггичш ознаки багатополярносп. Американська ктор'я та полтика. 2016. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ahp_2016_2_34
6. Арапова Е. Я., Окунева Л. С. БРИКС на мировой арене: новации современного этапа. Сравнительная политика : электрон. науч. изд. 2017. № 4. Т. 8. URL: https://www. comparativepolitics.org/jour/article/view/747/568
7. Толстов С. Мiжнародна система початку ХХ1 стол^-тя. Зовншн справи. 2013. № 10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ zovsp_2013_10_6
8. Перская В. В., Эскиндаров М. А. Многополярность: институты и механизмы согласования национальных интересов : монография. М. : КНОРУС, 2018. 538 с.
9. Лагутина М. Л. Глобальный регион как элемент мировой политической системы XXI века. Сравнительная политика -электрон. науч. изд. 2015. № 6 (19). С. 16-21. URL: https://doi.org/10.18611/2221-3279-2015-6-2(19)-16-21
10. Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкурентоспособности 2017-2018. URL: https://gtmarket. ru/news/2018/09/30/7246
11. World Economic Forum: The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/ GCR2017-2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport20 17%E2%80%932018.pdf
12. Циватый В. Г. БРИКС в полицентричной модели современного мирового сообщества: интеграционное, глоба-лизационное и институциональное измерение региональной внешней политики. кторичш науки: електрон. наук. вид. 2017. Ч. 1. 11 с.
REFERENCES
Arapova, Ye. Ya., and Okuneva, L. S. "BRIKS na mirovoy arene: novatsii sovremennogo etapa" [BRICS on the world stage: innovations of the modern stage]. Sravnitelnaya politika. 2017. https:// www.comparativepolitics.org/jour/article/view/747/568
Deineka, T. A. "Monotsentrychnist i politsentrychnist yak su-chasni vyiavy superechnostei instytutsionalnoho oposeredkuvan-nia rozvytku svitovoi ekonomiky" [Monocentricity and polycentric-ity as modern contradictions of the institutional mediation of the development of the world economy]. Biznes Inform. 2016. http:// nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2016_12_4
Deutsch, K. W., and Singer, J. D. "Multipolar Power System and International Stability". World Politics. 1964. http://users.metu. edu.tr/utuba/Deutsch.pdf
Kheyfets, V. L. et al. "Istoriya noveyshego vremeni" [The history of modern times]. https://stud.com.ua/77851/politologiya/ mizhnarodni_vidnosini_pochatku_stolittya_formuvannya_bag-atopolyarnogo_svitu
Kononenko, S. "Teoretychni peredumovy rozuminnia su-chasnoi bahatopoliarnosti" [Theoretical preconditions for the understanding of modern multipolarity]. Politychnyi menedzh-ment. 2013. http://newipiend.pimentos.com.ua/wp-content/ uploads/2018/08/kononenko_teoretychni.pdf
Lagutina, M. L. "Globalnyy region kak element mirovoy politicheskoy sistemy XXI veka" [Global region as an element of the world political system of the XXI century]. Sravnitelnaya politika. 2015. https://doi.org/10.18611/2221-3279-2015-6-2(19)-16-21
Perskaya, V. V., and Eskindarov, M. A. Mnogopolyarnost: in-stituty i mekhanizmy soglasovaniya natsionalnykh interesov [Mul-tipolarity: institutions and mechanisms for coordinating national interests]. Moscow: KNORUS, 2018.
Tolstov, S. "Mizhnarodna systema pochatku XXI stolittia" [International system of the beginning of the XXI century]. Zovnishni spravy. 2013. http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_10_6
Tolstov, S. "Strukturni ta politychni oznaky bahatopoliarnos-ti" [Structural and political signs of multipolarity]. Amerykanska is-toriia ta polityka. 2016. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ahp_2016_2_34
Tsivatyy, V. H. "BRIKS v politsentrichnoy modeli sovremen-nogo mirovogo soobshchestva: integratsionnoye, globalizatsion-noye i institutsionalnoye izmereniye regionalnoy vneshney poli-tiki" [BRICS in the polycentric model of the modern global community: the integration, globalization and institutional dimension of regional foreign policy]. Istorychni nauky, vol. 1 (2017).
"Vsemirnyy ekonomicheskiy forum: reyting globalnoy konkurentosposobnosti 2017-2018" [World Economic Forum: Global Competitiveness Rating 2017-2018]. https://gtmarket.ru/ news/2018/09/30/7246
"World Economic Forum: The Global Competitiveness Report 2017-2018". http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018 /05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%9 32018.pdf
[x:
CL
o
o
S
I 0 I
s
LU
BI3HECIHQOPM № 5 '2019
www.business-inform.net
