CC BY
66
УДК 330.341
1НТЕГРАЦ1Я ТА ДЕЗ1НТЕГРАЦ1Я В СУЧАСН1Й ГЛОБАЛЬН!Й ЕКОНОМ1Ц1
© 2017
БЕЗРУКОВА Н. В.
УДК 330.341
Безрукова Н. В. 1нтегращя i дезiнтеграцiя в сучаснiй глобальнiй eKOHOMfyi
Метою cmammi е досл'дження теоретичных i практичних аспект'в нтеграцшних i дез1нтеграц1йних процеав у глобальнш економщ оцнка /х причин та насл'дж. Дотджено переваги та недол'ши нтеграцшних i дез'штеграцшних процеав. Окреслено основнi завдання, якi стоять перед державою в процеа штеграци. Окрема увага в статт'> прид'шена анал'зу причин дезнтеграцикран. Охарактеризовано особливостi дезнте-гра^йних процеав на прикладi окремих нтеграцшних об'еднань. Розкрито причини штеграци кра/н, якi призводять до створення замкнутих економiчних блошв, що конкурують м/ж собою. На основi проведеного досл'дження зроблено висновки, що в сучаснш свтов'ш економц постшно в'дбуваються процеси штеграци та дезнтеграци. Вони потребують постшного анал'ву, оскшьки утворення нових об'еднань вимагае критичноi оцнки досвiду функцюнування минулих.
Ключов'! слова: нтеграця, дезнтегра^я, глобальна економка, м'жнародт економiчнi в'дносини, свтовегосподарство. Табл.: 4. Ббл.: 14.
Безрукова Наталiя ВалерП'вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри мiжнародноl економ'ши та маркетингу, Полтавськиш на-цональниш техмчниш утверситет iменi Юр'т Кондратюка (пр. Першотравневиш, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: bezrukova.nataliya.1976@gmail.com
УДК 330.341
Безрукова Н. В. Интеграция и дезинтеграция в современной глобальной экономике
Целью статьи является исследование теоретических и практических аспектов интеграционных и дезинтеграционных процессов в глобаль-нош экономике, оценка их причин и последствиш. Исследованы преимущества и недостатки интеграционных и дезинтеграционных процессов. Очерчены основные задачи, которые стоят перед государством в процессе интеграции. Особое внимание в статье уделено анализу причин дезинтеграции стран. Охарактеризованы особенности дезин-теграционных процессов на примере отдельных интеграционных объ-единениш. Раскрыты причины интеграции стран, которые приводят к созданию замкнутых экономических блоков, конкурирующих между собош. На основе проведенного исследования сделаны выводы, что в современнош мировош экономике постоянно происходят процессы интеграции и дезинтеграции. Они требуют постоянного анализа, поскольку образование новых объединениш требует критическош оценки опыта функционирования прошлых.
Ключевые слова: интеграция, дезинтеграция, глобальная экономика, международные экономические отношения, мировое хозяшство. Табл.: 4. Библ.: 14.
Безрукова Наталия Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры международнош экономики и маркетинга, Полтавскиш национальныш техническиш университет имени Юрия Кондратюка (пр. Первомашскиш, 24, Полтава, 36011, Украина) E-mail: bezrukova.nataliya.1976@gmail.com
УДК 330.341
Bezrukova N. V. Integration and Disintegration in the Modern Global Economy
The article is aimed at studying the theoretical and practical aspects of the integration and disintegration processes in the global economy, evaluating their causes and consequences. The advantages and disadvantages of integration and disintegration processes have been researched. The main challenges facing the State in the process of integration have been outlined. The article particularly focuses on analyzing the causes for disintegration of countries. The features of disintegration processes are characterized on examples of individual integration groupings. The reasons for the integration of countries that lead to the creation of confined, competing economic blocs have been disclosed. On the basis of the carried out study has been concluded that the current world economy is constantly undergoing integration and disintegration processes. They require constant analyzing, as the formation of new associations requires critical evaluation of the experience of the preceding ones.
Keywords: integration, disintegration, global economy, international economic relations, world economy. Tbl.: 4. Bibl.: 14.
Bezrukova Nataliia V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of International Economics and Marketing, Poltava National Technical University named after Yuri Kondratyuk (24 Pershotrav-nevyi Ave., Poltava, 36011, Ukraine) E-mail: bezrukova.nataliya.1976@gmail.com
У сучаснш глобальнш економщ постшно спосте-риаються процеси штеграци та дезштеграци, як зумовлеш рядом факторiв економiчного, сощаль-ного та полпичного характеру. Процеси штеграци, з одного боку, вимагають вц держав, що об'еднуються, по-шуку компромкних ршень у рiзних сферах суспкьного життя та узгодження взаемних штерейв. 1нтеграцш е процесом, який неминуче веде до втрати державами самостшност у виршенш певних питань, але надае !м можливкть отримати переваги вц кнування в «единш родиш держав», що мають спкьш штереси та проводять узгоджену полiтику. Дезштеграцш, з шшого боку, надае державi самостшнкть та незалежнкть у визначенш на-прямiв подальшого економiчного, культурного, полпичного розвитку, але водночас позбавляе переваг кнуван-ня в «единш родиш». Проте дезштеграцш не е руйшв-
ним явищем сучасно! глобально! економiчноí системи, а навпаки, стае джерелом утворення нових об'еднань, iнодi бкьш продуктивних. Дезштеграцш е об'ективним процесом сучасно! свггово! економжи i, в бкьшост ви-падюв, обумовлена економiчними причинами, такими як, наприклад, економiчний тиск одше! держави через використання власно! полпично! мщностЬ У даному контекст дезiнтеграцiя сприяе здшсненню ефективних кроив на шляху розвитку нових штеграцшних процейв. Отже, процеси штеграци та дезштеграци, яю вцбува-ються у глобальнш економщ та викликають економiчну та полпичну напружешсть в окремих регюнах, приво-дять до перебудови системи мiжнародних економiчних вцносин та змши центрiв геополпичного впливу. Саме щ процеси сприяють подальшому кнуванню глобального соцiально-економiчного простору, в якому кожна
держава може знаити оптимальнии шлях розвитку, якии не обмежуються тиском з боку шших краш.
Дослiдженням процейв штеграцй та дезштегра-цй свггово! економiки заИмалися ряд науковцiв, серед яких на особливу увагу заслуговують працi Б. Балассi, Й. Фенга, Г. Хавбауера, М. Емерсона, Д. Бонде, Д. Дженш, В. Зуева, Д. Лук'яненка, А. Поручника та шших.
Метою стати е дослГдження теоретичних i прак-тичних аспекйв iнтеграцiИних i дезiнтеградiИних проце-сгв у глобальнiИ економiцi, оцiнка !х причин та наслiдкiв.
IнтеграцiИнi процеси, якi вiдбуваються в сучасному свитому господарствi, е дiевими каталiзаторами Иого розвитку. СвГтове господарство перетворилося на мережу штеграцшних об'еднань, якi взаемодшть мiж собою.
Але в сучасних умовах розвитку мiжнародних еко-номiчних вГдносин iнтеграцiИнi процеси призводять до конфлжту iнтересiв окремо! держави та штересш надна-цiонального утворення в цкому. Крiм того, iнтеграцiИнi процеси породжують протирiччя мiж державними штер-есами в штеграцй та зацiкавленiстю окремих суб'ектiв господарювання - пiдприемствами та органшацшми, якi часто не бачать конкретних економiчних переваг вiд штеграци. Виршення даних протирiч можливо шляхом цкеспрямованого управлiння iнтеграцiИними проце-сами, яю мають привести до шдвищення ефективностi та конкурентоспроможностi нацюнально! економши в цкому. У цих умовах доцкьно забезпечити узгодження полiтичних штеграцшних мотивiв держави та еконо-мiчних iнтересiв окремих господарюючих суб'ектiв. Це можливо через обгрунтовану рацiоналiзацiю державних витрат, а саме: надання пкьгового фiнансування тим пiдприемствам, якi шдтримують iнтеграцiИнi прюрите-ти держави та експортують товари у краши, що входять до iнтеграцiИного об'еднання. Тобто позитивниИ еконо-мiчниИ ефект вГд 1нтеграцГ1 повиннi вiдчувати господа-рюючi суб'екти держави, а не лише полiтична елiта.
Основне завдання держави в процей штеграцй -це постшно оцiнювати результативнiсть подальшо! ш-теграцй з метою визначення 'й меж, за якими 'й погли-блення стае неефективним i дiе проти iнтересiв суб'ектiв господарювання. Так, не завжди проходження вск форм штеграцй - вiд зони преференцшно! торгiвлi до еконо-мiчного та полiтичного союзу - е доцкьним. Глибока iнтеграцiя, як правило, виявляеться ефективною при об'еднаннi невеликих держав, близьких за рiвнем еко-номiчного розвитку (середнiИ або вище середнього) з досить високим рiвнем зркост нацiональних економiк, якi мають культурну близькiсть та схожi за полГтичним устроем. Бiльшiсть iнтеграцiИних об'еднань де-факто ю-нують на рiвнi зон преференцшно! або вкьно! торгiвлi, отримуючи переваги вiд вкьного пересування товарiв та послуг мiж ними. Так, за даними Свстово! оргашзацй торгiвлi (СОТ), на кiнець 2015 р. у свт було зареестро-вано 423 регюнальш торговельнi угоди. НаИбкьшими серед них е бвропеИськиИ Союз, Швшчноамериканська угода про вкьну торивлю, Асоцiацiя краш Швденно-Сх1дно! АзГ1 (АСЕАН). На цГ три об'еднання краш при-
ходить 55% свГтового експорту та 58% свГтового Гмпорту [1, с. 46].
У процесГ штеграцй краша отримуе певнГ еконо-мГчнГ переваги, якГ виникають за рахунок «ефекту масштабу», тобто економши держав, що Гнтегруються, маючи декГлька галузеИ спещамзаци, отримують емкиИ ринок збуту власно! продукцГ!.
Однак поряд з штеграцшними процесами у глобаль-нГИ економГцГ завжди вГдбувалися Г дезштеграцшнГ процеси. Зараз ми е !х сводками маИже на вах континентах.
ДезГнтеграцГя, з одного боку, призводить до осла-блення взаемозв'язюв та руИнування штеграцшних об'еднань. Однак цеИ процес не можна розглядати ткь-ки з негативного боку, осккьки руИнування окремих ш-теграцГИних об'еднань веде до створення нових.
ДезГнтегруються, як правило, ГмперГ! та багато-нацГональнГ держави [2]. Шдтвердженням цього е де-зГнтеграцГИнГ процеси в СхГднГИ бврош, СРСР, СНД. Але пГсля дезштеграцй держави шукали новГ вектори штеграцй, яю змГцнили б !х економГчне становище. На основГ аналГзу дезштеграцшних процесГв у СНД може-мо визначити !х основнГ причини: полГтичниИ, еконо-мГчниИ та культурниИ тиск з боку Росшсько! ФедерацГ!, нерГвноправшсть вГдносин мГж крашами - учасницями Спшдружносп, залежнГсть держав вГд постачань нафти та газу Гз РосГ1, яка манГпулювала цГнами на щ ресурси у власних Гнтересах.
На теренах СНД з'явилося ккька нових угрупу-вань, але в одних з них спостериаеться домГнування Ро-сГ1, що викликае ряд проблем, яю стають причинами дезштеграцй (Союз РФ та Бкоруй, МитниИ Союз), ГншГ -маИже не працюють, осккьки держави обрали европеИ-ськиИ вектор Гнтеграцй (ГУАМ), а деяким взагалГ не до-велося реалГзуватися (ЦентральноазГИськиИ економГч-ниИ союз).
СлГд зазначити, що в союзГ РосГ! та Бкоруй, якиИ почав свое кснування в 1997 р., уже з 2006 р. з'явилося багато перешкод для подальшо! Гнтеграцй. Це пов'язано, перш за все, зГ збкьшенням цш на газ для БкорусЬ ПГсля чого президент О. Лукашенко заявив про намГр збереження незалежностГ та сувере-нГтету Бкоруа [3]. Зараз, згГдно з результатами соцю-логГчного опитування, яке було проведене Бкоруським Гнститутом стратегГчних дослГджень, 54,8% респонден-тГв заявили, що вони категорично проти побудови со-юзно! держави з РосГею [4]. ВзагалГ, через економГчнГ та полГтичш суперечки, зокрема «молочно! вГИни», процес штеграцй мГж двома державами Иде досить складно та нагадуе поступову дезштеграцш. Суб'екти господарювання Бкоруй поступово виходять на новГ ринки, у тому числГ И бвропеИського Союзу, позбавляючись до-мГнуючого впливу РосГ!.
ФункцГонування Митного союзу бвразшського економГчного союзу, членами якого е Рос1я, Бкорусь, Казахстан, Киргиз1я та ВГрменя, також вГдбуваеться досить проблематично, осккьки переваги вГд функцю-нування даного союзу головним чином отримуе РФ [5]. Так, на думку полГтолога В. Б. Пастухова, МитниИ союз мае не економГчну, а, скорше, гдеолопчну основу [6].
Доказом цього е тоИ факт, що 1 ачня 2015 р. Бкорусь повернула прикордонниИ контроль на кордон з РосГею. Також бкоруська влада заявила про плани вГдмовитися вГд рубля в розрахунках з РФ Г повернутися до доларГв США. Щ поди е яскравим прикладом дезштеграцшних процесГв, якГ е наслГдком порушення РосГею укладених домовленостеИ Г полГтичного та економГчного тиску на шшГ держави - члени об'еднання.
Прагнучи позбавитися тиску РосГ! та з метою орГ-ентацГ! на европеИсью цшностГ, у 1997 р. Грузш, Укра!на, АзербаИджан Г Молдова створили ре-гГональну оргашзацш ГУАМ. У 2006 р. краши-учаснищ шдписали протокол про створення зони вкьно! торггвлГ [7]. Однак зараз можна сказати, що оргашзацш не дося-гла тих цкеИ, якГ перед нею ставилися. Лише у 2015 р. штерес до ГУАМ почав поновлюватися. Так, 27 березня 2017 р. у КиевГ був проведений самГт кра!н-учасниць, темою якого була оргашзацш угоди про вкьну торпвлю та транспортного коридору в рамках ГУАМ [8]. П1д час зустрГчГ був пГдписаниИ ряд документш щодо запрова-дження зони вкьно! торггвлГ мГж кра!нами, зокрема протокол про взаемне визнання результатгв митних процедур щодо товарГв та транспортних засобГв, якГ перетина-ють державнГ кордони кра!н - члешв ГУАМ [9]. Введення в дш зони вкьно! торгГвлГ плануеться у 2017 р.
ЦентральноазГИськиИ економГчниИ союз - це нере-алГзованиИ проект полГтико-економГчного об'еднання, у склад якого мали увГИти Казахстан, Киргизш, Таджикистан, Туркменш, Узбекистан. 1дею створення даного угрупування запропонував президент Казахстану Нурсултан Назарбаев у 2007 р. Але проект не був реалГзо-ваниИ через досить рГзш Гнтереси держав та вГдсутшсть пГдтримки с боку колишнього президента Узбекистану 1слама Каримова [10].
Процес дезштеграци сприяе приИняттю нових ефективних рГшень, створенню нових угрупувань. ЦеИ процес стае невГд'емною рушГИною силою глобально! економжи, пГдвищуючи ефективнГсть функцюнування глобально! економГчно! системи в цкому. У даниИ час змГнюються та доповнюються причини об'еднання кра-!н. Якщо у ХХ ст. головними причинами штеграци були схожГсть економГчного розвитку, територГальна близь-кГсть, демонстрацшниИ ефект, «ефект домГно», то у ХХ1 ст. пГд впливом стрГмкого розвитку нових технологГИ, ГнновацГИних процесГв, вичерпання природних ресурсГв причини штеграци змГнюються [11]. Зараз до причин об'еднання кра!н можна вГднести технолопчну наси-ченГсть, наявнГсть природно-ресурсно! бази, яка може об'еднати кра!ни навгть рГзного рГвня економГчного розвитку та рГзного територГального розташування. Можна прослГдкувати закономГрнГсть: технологГчно розвину-тГ кра!ни, як правило, бГднГ в планГ наявностГ ресурсГв. Саме тому вони можуть об'еднуватися з кра!нами, рГвень розвитку яких нижче, але якГ мають достатню ресурсну базу. Так, технологГчно розвинутГ кра!ни отримують доступ до природно-ресурсно! бази, а ресурсно багатГ кра-!ни - доступ до технологГИ. Часто причинами штеграци стають намГри створення масштабного внутрГшнього ринку кра!н, що веде до утворення замкнутих економГч-
них блокГв та зменшуе залежшсть економГк держав вГд зовшшнк факторГв (табл. 1) [12, с. 22]. Тобто у свГто-вому господарствГ конкурують мГж собою не держави, а !х ГнтеграцГИнГ об'еднання, осккьки окрема держава, Гзольована вГд Гнших, навГть за наявностГ вс1х елементГв «ромба М. Портера» [13] не може конкурувати з продук-тивним об'еднанням кра!н, взаемодГя яких забезпечуе синерпчниИ ефект. Особливо цеИ процес простежуеть-ся в зрких штеграцшних об'еднаннях.
Таблиця 1
Питома вага експорту всередин iнтеграцiйних угрупувань у вiдношеннi до загального експорту, % [12, с. 22]
Об'еднання краж Рк
1995 2000 2005
£С28 91,6 92,5 91,2
НАФТА 87,2 90,8 90,4
МЕРКОСУР 33,9 27,7 19,9
АСЕАН 41,9 39,0 39,4
Усучасних умовах розвитку мГжнародних економГч-них вГдносин стабГльнГсть економГчного розвитку нацГональних економГк залежить значною мГрою вГд ступеня !х ГнтеграцГ! та полГтики регюнального спГв-робГтництва. Але особливо слГд пГдкреслити, що така Гн-теграцГя мае бути продуктивною та взаемовигГдною для кра!н, що об'еднуються. Створення непродуктивних ре-гГональних об'еднань з домГнуванням одше! кра!ни рано чи пГзно призводить до дезштеграцшних процесГв.
Для сучасних мГжнародних економГчних вГдно-син характерним е процес збкьшення вгдкритостГ на-цГональних економГк, що веде до постГИного збГльшення угод про створення зон преференцГИно! та вГльно! тор-гГвлГ, якГ доповнюються угодами про подальше спГвро-бГтництво кра!н у рГзних сферах.
1нтеграцш економГк носить регГональниИ характер Г, з одного боку, суперечить процесу глобалГзацГ!, осккьки призводить до формування регюнальних еко-номГчних блокГв, в яких замикаються торговельш, Гнвес-тицГИнГ, мГграцГИнГ процеси. Кра!ни надають одна ГншГИ взаемнГ преференцГ!, якГ створюють переваги в конку-рентнГИ боротьбГ з Гншими кра!нами. Але, з Гншого боку, новостворенГ угрупування взаемодГють мГж собою в торговельнГИ, швестицшнш та мГграцГИних сферах. ЦеИ факт приводить до створення глобального економГчно-го простору, в якому взаемодГють всГ кра!ни свГту.
Багато в чому процесу взаемодГ! регГональних об'еднань сприяють транснацГональнГ корпорацГ!, якГ здшснюють торговельнГ та ГнвестицГИнГ операцГ! в ус1х кра!нах свГту та отримують переваги глобального розмГ-щення (табл. 2) [14, с. 15)]. 620, АТЕС, НАФТА е провГд-ними рецишентами Гноземних прямих ГнвестицГ!. Вод-ночас транснацГональнГ корпорацГ! з кра!н 620, АТЕС, НАФТА залишаються провГдними свГтовими Гнвестора-ми. Це значно посилюе взаемодГю мГж регГонами свГту.
Водночас значна частина швестицшних потокГв замикаеться всерединГ штеграцшних об'еднань (табл. 3) [14, с. 16].
Таблиця 2
Прямi iноземнi iнвестицii' по групах кра'н у 2015-2016 рр. [14, с. 15]
Об'еднання кра'н Обсяг швестицш, млрд дол. США Питома вага в загальносвгговому обсязЬ%
2015 р. 2016 р. 2015 р. 2016 р.
в20 888 1147 50 66
АТЕС 913 926 51 53
НАФТА 423 452 24 26
Ствдружысть нацш 259 488 15 28
БР1КС 258 277 15 16
АКТ (краТни Африки, Карибського басейну i Тихого океану) 56 51 3 3
ЕЕ о_ О ш
I— <
=П =Г
о
<
2 Ш
Таблиця 3
1нвестицп всерединi окремих груп кра'н [14, с. 16]
Об'еднання кра'н 1нвестицм всередиш окремих груп кра'н, %
2010 р. 2015 р.
в20 46 43
НАФТА 16 15
АТЕС 44 48
БР1КС 3 10
Ствдружысть нацш 20 20
АКТ 6 11
Поряд з активними штеграцшними процесами вiдбуваються дезiнтеграцiйнi, яю ведуть до формуван-ня регюнальних торговельних та iнвестицiйних блокiв краш. Але якщо брати до уваги 620, то кра!ни «велико! 20» е учасниками рiзних iнтеграцiйних групувань, що свiдчить про посилення взаемодГ! економiк. Так, збкь-шення швестицш до кра!н 620 було наслГдком рiзкого збкьшення iнвестицiй до Великобритани, США, Ав-стралГ! та РосГ! в результатi процесiв злиття-поглинання (табл. 4) [14, с. 17].
Отже, процеси злиття-поглинання активно вГд-буваються в кра!нах 620 особливо в таких секторах, як нафтогазова, виробництво напо!в та електрошка. Кра!ни АТЕС залишаються головним дже-релом глобальних iнвестицiй. Кра!ни НАФТА е як дже-
релом (25 % свггових закордонних iнвестицiй у 2016 р.), так i реципiентом глобальних шоземних iнвестицiй (30% iнвестицiй найбкьших 500 транснацюнальних корпора-ц1й). Iноземнi швестищ! до кра!н БР1КС перевищують !х швестицГ! до iнших кра!н. Сшвдружшсть нацiй (52 кра!-ни) е чистим рецишентом iнвестицiй, бiльшiсть з який концентруеться у Великобритани, СшгапурГ Канада АвстралГ! та 1ндГ!. Кра!ни АКТ е чистими iмпортерами швестицш [14, с. 18-20].
НаслГдки дезштеграцГ! для транснацГональних корпорацГй, як основних суб'ектГв глобалГзацГ!, не мож-на ощнювати однозначно. Так, з одного боку, доступ на ринки цих кра!н ускладнюеться через появу певних обмежень. Але, з шшого боку, створення нових бГльш продуктивних штеграцшних об'еднань дГе на користь транснащоналГзацГ! економжи, оскГльки корпорацГ! з часом отримують спрощений доступ на ринки кра!н ново-утвореного штеграцшного угрупування, яке функцюнуе бкьш ефективно, шж минуле.
Також окремГ штеграцшш об'еднання кра!н ви-ступають членами глобальних економГчних оргашза-цш. Так, не тГльки кра!ни - члени 6С, але Г бвросоюз як митний союз е членом Свгтово! оргашзацГ! торгшль Це сприяе подальшш торговельнш лГбералГзацГ! та штенси-фкаци процесу глобалГзацГ! в цкому.
ВИСНОВКИ
Отже, у сучаснш глобальнш економщ кнують як об'еднуючГ фактори (розширення ринкГв збуту, доступ до сировинно! бази та технологГй, створення замкнутих
Таблиця 4
Злиття-поглинання всередин окремих груп кра'н (млрд дол., %) [14, с. 17]
Об'еднання кра'н Внутршж злиття-поглинання Внутршш злиття-поглинання до загальних злитлв-поглинань
2014 2015 2016 2014 2015 2016
в20 81 276 299 39 61 76
НАФТА 42 57 56 31 26 40
АТЕС 204 173 173 63 45 50
БР1КС 2 3 22 5 6 22
Ствдружысть нацш 20 22 6 - 14 6
АКТ 4 0,2 0,01 56 6 0,2
eK0H0Mi4HMx блоюв, пiдвищення конкурентоспромож-ност нацюнальних економiк та iH.), так i дезiнтегруючи фактори (економiчнi, культурнi, полггичш розбiжностi, прагнення позбавитися домiнування шших краш, пере-орieнтацiя на бкьш перспективнi розвинутi ринки). Так, окремi iснуючi iнтеграцiйнi зв'язки втрачають свою ак-туальнiсть, що приводить до дезштеграци краш. Однак цей факт стимулюе держави створювати новi штегра-цiйнi об'еднання, якi мають стати бкьш продуктивними та взаемовигiдними для нацюнальних економж. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. World Trade Statistical Review 2016. N.-Y.: WTO, 2016. 163 p.
2. Кремень В. Г. Трансформа^я особистост в освггньо-му простср сучасноТ цив^заци. Педагог'ка та психолог'я. 2008. № 2. С. 5-14.
3. Интервью Александра Лукашенко представителям средствмассовойинформации Беларуси и зарубежья. 14.01.2007 // Официальный интернет-портал Президента Республики Беларусь. URL: https://web.archive.org/web/20081006235808/ http://president.gov.by/press37458.print.html
4. Зеленкова А. Белорусы не хотят строить с Россией союзное государство // Завтра твоей страны. 28 мая 2009. URL: http://www.zautra.by/art.php?sn_nid=4302&sn_cat=7
5. Ходасевич А. Таможенный союз добил белорусскую экономику // Независимая газета. 26 августа 2013. URL: http:// www.ng.ru/cis/2013-08-26/1_belorussia.html
6. Пастухов В. Б. Развод по-евразийски // Главком. 20 августа 2013. URL: http://glavcom.ua/columns/pastuhov/121899-razvod-po-evrazijski.html
7. Организация за демократию и экономическое развитие - ГУАМ // Официальный сайт организации. URL: http:// guam-organization.org/node/240
8. ЗВТ i транспортний коридор у рамках ГУАМ обговорю-ють на самт оргаызацп в Киевк URL: https://www.radiosvoboda. org/a/news/28393093.html (27.03.2017).
9. В Киеве подписали протокол соглашения о зоне свободной торговле между странами ГУАМ. URL: https://ru.hromadske. ua/posts/v-kyeve-podpysaly-protokol-sohlashenyia-o-zone-svobodnoi-torhovle-mezhdu-stranamy-huam (27.03.2017).
10. Казахстанский политолог: Ислам Каримов отказался «подыграть» Нурсултану Назарбаеву. URL: https://regnum.ru/ news/polit/991422.html (23.04.2008).
11. Анисимов А., Попова А. Структурно-топологическая модель интерпретации экономических данных на примере евразийских интеграционных процессов. Евразийская экономическая интеграция. 2014. № 4 (25). C. 47-69. URL: https://eabr. org/upload/iblock/a62/eei_4_2014_anisimov_etc.pdf
12. The UNCTAD Handbook of Statistics 2016. Geneva: UNCTAD, 2016. 264 p. URL: http://unctad.org/en/PublicationsLi-brary/tdstat41_en.pdf
13. Porter, M. Competitive Advantage of Nations. 2nd ed. New York: Free Press, 1998. 896 p.
14. World Investment Report 2017. Geneva: UNCTAD, 2017. 252 p. URL: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2017_ en.pdf
REFERENCES
Anisimov, A., and Popova, A. "Strukturno-topologicheskaya model interpretatsii ekonomicheskikh dannykh na primere yevrazi-yskikh integratsionnykh protsessov" [Structural-topological model of interpretation of economic data on the example of Eurasian integra-
tion processes]. Yevraziyskaya ekonomicheskaya integratsiya. https:// eabr.org/upload/iblock/a62/eei_4_2014_anisimov_etc.pdf
"Intervyu Aleksandra Lukashenko predstavitelyam sredstv massovoy informatsii Belarusi i zarubezhya. 14.01.2007" [Interview of Alexander Lukashenko to representatives of mass media of Belarus and abroad. 14.01.2007]. Ofitsialnyy internet-portal Prezidenta Respubliki Belarus. https://web.archive.org/web/20081006235808/ http://president.gov.by/press37458.print.html
Kremen, V. H. "Transformatsiia osobystosti v osvitnyomu prostori suchasnoi tsyvilizatsii" [Transformation of personality in the educational space of modern civilization]. Pedahohika ta psykholohiia, no. 2 (2008): 5-14.
Khodasevich, A. "Tamozhennyy soyuz dobil belorusskuyu ekonomiku" [The customs Union has finished the Belarusian economy]. Nezavisimaya gazeta. 26 avgusta 2013. http://www.ng.ru/ cis/2013-08-26/1_belorussia.html
"Kazakhstanskiy politolog: Islam Karimov otkazalsya «po-dygrat» Nursultanu Nazarbayevu" [Kazakh political scientist: Islam Karimov refused to "play along" Nursultan Nazarbayev]. https://reg-num.ru/news/polit/991422.html
"Organizatsiya za demokratiyu i ekonomicheskoye razvitiye -GUAM" [The organization for democracy and economic development - GUAM]. http://guam-organization.org/node/240
Pastukhov, V. B. "Razvod po-yevraziyski" [Divorce Eurasian]. Glavkom. 20 avgusta 2013. http://glavcom.ua/columns/pastuhov/ 121899-razvod-po-evrazijski.html
Porter, M. Competitive Advantage of Nations. New York: Free Press, 1998.
"The UNCTAD Handbook of Statistics 2016". http://unctad.org/ en/PublicationsLibrary/tdstat41_en.pdf
"V Kiyeve podpisali protokol soglasheniya o zone svobodnoy torgovli mezhdu stranami GUAM" [In Kiev signed a Protocol agreement on free trade zone between the GUAM countries]. https:// ru.hromadske.ua/posts/v-kyeve-podpysaly-protokol-sohlashenyia-o-zone-svobodnoi-torhovle-mezhdu-stranamy-huam=
World Trade Statistical Review 2016. New York: WTO, 2016. "World Investment Report 2017". http://unctad.org/en/Publi-cationsLibrary/wir2017_en.pdf
"ZVT i transportnyi korydor u ramkakh HUAM obhovoriuiut na samiti orhanizatsii v Kyievi" [FTA and the transport corridor in the framework of GUAM to discuss at the summit in Kiev]. https://www. radiosvoboda.org/a/news/28393093.html
Zelenkova, A. "Belorusy ne khotyat stroit s Rossiyey soyuznoye gosudarstvo" [Belarusians do not want to build with Russia the Federal government]. Zavtra tvoyey strany. 28 maya 2009. http://www. zautra.by/art.php?sn_nid=4302&sn_cat=7
EE
CL
о
Ш
I— <
=n =r
о
<
о
Ш
