CC BY
6
УДК 339.9.012.23
СИСТЕМА Ц1ЛЕЙ 1МПЕРАТИВНИХ ПРОЦЕС-ОБ6КТ1В ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ВРЯДУВАННЯ
©2018
КОБИЛЯНСЬКА А. В.
УДК 339.9.012.23
Кобилянська А. В. Система цшей ¡мперативних процес-обcктiв глобального eK0H0Mi4H0r0 врядування
Метою cmammi е досл/дження процес-об'ект/в глобального економ/чного врядування з позицИ сп/вв/дношення ц/лей ¡х функц/онування з формами м/жнародно! економ/чно! /нтеграци, м/жнародних економ/чних в/дносин i канал/в реал/заци глобального економ/чного врядування. ¡'рунтуючись на працях досл/дник/в, у статт/ було проанал/зовано ц/л/ таких процес-об'ект/в глобального економ/чного врядування: штеграци, сегрегацП та агрегацП, локал/заци, глобал/заци та глокал/заци, конвергенцПта неоконвергенцПтощо. Надано як/сну оц/нку можливост/ одночасного досягнен-ня ц/лей зазначених процес-об'ект/в та ц/лей функц/онування р/зних наднац/ональних утворень: м/жнародних орган/зацй, рег/ональних об'еднань, метакорпорац/й. Отриман/ висновки дозволяють зрозумти, яким чином /снуюч/ форми реал/заци глобального економ/чного врядування поедну-ються /з сучасними процесами, що в/дбуваються в глобальн/й економцL
Ключов'! слова:глобальне економ/чне врядування, процес-об'екти, глобал/зац/я, глобальна економ/ка, м/жнародн/ економ/чн/ в/дносини. Табл.: 3. Ббл.: 16.
Кобилянська Алла Валерпвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, М/жнародний гуман/тарний ун/верситет (вул. Фонтанська дорога, 33, Одеса, 65009, Укра/на) E-mail: [email protected]. ua
УДК 339.9.012.23
Кобылянская А. В. Система целей императивных процесс-объектов глобального экономического управления
Целью статьи является исследование процесс-объектов глобального экономического управления с позиции соотнесения целей их функционирования с формами международной экономической интеграции, международных экономических отношений и каналов реализации глобального экономического управления. Основываясь на трудах учёных, в статье были проанализированы цели следующих процесс-объектов глобального экономического управления: интеграции, сегрегации и агрегации, локализации, глобализации и глокализации, конвергенции и неоконвергенции и т. д. Была предоставлена качественная оценка возможностей одновременного достижения целей указанных процесс-объектов и целей функционирования различных наднациональных образований: международных организаций, региональных объединений, метакорпораций. Полученные выводы позволяют понять, каким образом существующие формы реализации глобального экономического управления сочетаются с современными процессами, происходящими в глобальной экономике.
Ключевые слова: глобальное экономическое управление, процесс-объекты, глобальная экономика, международные экономические отношения, устойчивое развитие. Табл.: 3. Библ.: 16.
Кобылянская Алла Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента, Международный гуманитарный университет (ул. Фонтанская дорога, 33, Одесса, 65009, Украина) E-mail: [email protected]. ua
UDC 339.9.012.23
Kobylianska A. V. The System of Goals of the Imperative Process-Objects of Global Economic Management
The article is aimed at studying the process-objects of global economic management from the standpoint of correlation of goals of their functioning with the forms of international economic integration, international economic relations and channels of implementation of global economic management. Based on the writings of scholars, the article analyzes the goals of the following process-objects of global economic management: integration, segregation and aggregation, localization, globalization and glocalization, convergence and neoconvergence, etc. A qualitative estimation of possibilities of simultaneous achievement of goals of the mentioned process-objects together with goals of functioning of various supranational formations: international organizations, regional associations, metacorporations is provided. The findings make it possible to understand how the existing forms of global economic management are combined with the contemporary processes in the global economy.
Keywords: global economic management, process-objects, global economy, international economic relations, sustainable development. Tbl.: 3. Bibl.: 16.
Kobylianska Alla V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, International University for the Humanities (33 Fontanska doroha Str., Odesa, 65009, Ukraine) E-mail: [email protected]. ua
Упопередшх досл1дженнях автора [1] було надано визначення глобальному економ1чному врядуванню (ГЕВ), проанал1зовано його об'ект i суть стратеги та тактики, чим покладено основу для подальших досмджень в цш сфер1 Лопчно на-ступним кроком е досл^дження щлей глобального економiчного врядування, що 1х перед собою вису-вають глобальш актори, визначення сшвв^дношення мiж щлями ГЕВ i формами мiжнародноI економiчноI штеграци, каналами реалiзацiI ГЕВ, а також вивчення iмперативiв тако! ди.
Попередньо, базуючись на працях Козак Л. С. i Федорук О. В., Фшпенко А. С., O'Brien R. та M. Wil-
liams, Лещенко В. В. та Дьякова А. А., Дж. Сакса тощо, була проаналiзована в^дмшшсть мiж цкями глобального економiчного врядування, як окремого проце-су та сфери дiяльностi, та мiжнародноi економiчноi полiтики, надана компаративна ощнка основним iх аспектам [2]. Це дало змогу поглибити предмет до-сл^ження та визначило необх^шсть яйсно! конкре-тизаци та систематизаци щлей iмперативних процес-об'екйв глобального економiчного врядування.
Методику досл^дження формуе використання загальнонаукових методiв аналiзу та синтезу визна-ченого об'екта доЫдження.
Метою статп е визначення цiлей, iмперативiв та iнтересiв глобального економiчного врядування в контекст !х конкретизаци в^пов^дно до об'екта ГЕВ, який було детермшовано в роботi [1], а саме: рiвне-вих площин ГЕВ, сфер ГЕВ, процеав ГЕВ, структур-них множин ГЕВ, а також окремо в^дпов^но до фор-ми мiжнародноI економiчноi iнтеграцГi.
Biдповiдно до процесного аспекту сутност об'екта глобального економiчного врядування (процес-об'екта ГЕВ) варто розглядати та кла-сифiкувати таи його цш.
Цш економiчного зростання та розвитку по-лягають у досягненш сталого, збалансованого, ефек-тивного економiчного поступу, що заснований на принципах сощально! вiдповiдальностi, недискримь нацшносп та згладжуваннi економiчних коливань.
Цш економiчноi сегрегаци/агрегаци. Термш «сегрегацiя» означае явище просторово-соцiального розшарування, яке активно практикуеться окреми-ми особами по в^дношенню до iнших. Надалi термш «сегрегащя» використовуватиметься в сенсi просто-рового (економiчного) вiдокремлення, що практикуеться окремими суб'ектами як зааб сощально-еконо-мiчного вiддiлення вiд шших, з якими сегрегатор не бажае взаемодiяти [3, с. 11].
Концепщя «сегрегаци», яка виникла як суто со-цiологiчна, у контекстi глоб^заци набула ново! ш-терпретаци. Вiдповiдно до Scholte А., за глоб^заци при об'еднаннi кра!н територiальна ознака втрачае свою важливiсть та створюються «супратериторiаль-нi об'еднання», водночас нев^д'емною частиною про-цесiв глоб^заци стають наростання просторово! сегрегаци, вiддiлення та вiдчуження. Найб1льш яскраво це проявляеться в сильшшому порушенш зв'язку мiж усе б1льш глобалiзованими, екстериторiальними елiтами i рештою населення, «локалiзацiя» якого по-стiйно поглиблюеться [4].
В^дпов^дно, агрегацiя е процесом, зворотним до сегрегаци.
Водночас економiчна сегрегацiя та агрегацiя е окремими випадками дезштеграци та штеграци в^д-повiдно. Так, сегрегуватися може лише один член/ група члешв штеграцшного об'еднання, агрегуван-ня ж можливо не пльки на початковому еташ утво-рення iнтеграцiйного об'еднання, але i при штеграци не-члена до вже шнуючого утворення або штеграци ранiше сегрегованого члена.
Окремо варто розглянути процес глобально! се-параци. Якщо на нацiональному рiвнi шд сепарацiею найчастiше розумiють вiдокремлення частини тери-тори кра!ни, то глобальна сепаращя мае iнше значен-ня. Так, Ю. М. Пахомов пропонуе розглядати феномен «глобально! сепараци» як прискорення розриву свтв за рахунок взаемного накладання механiзмiв, як диференцiюють i стратифiкують свiтове сшвто-вариство. У ц1лому пiд сепаращею академiк розумiе
вилучення pecypciB, eKOHOMi4HOi влади одними краь нами, щоб завадити iншим [5].
Цш eKOHOMiHHöi штеграци та дезштеграци. Якщо шд економiчною iнтеграцieю розyмiють об'ективний процес розвитку глибоких, стiйких взаемозв'язшв та подiлy працi мiж нацюнальними господарствами, створення мiжнародних господар-ських комплекав у межах держави, то щодо дезГн-теграцГ!, засадничим е трактування, запропоноване Röpke W. у 1942 р. Аналiзyючи переважно мiжнароднy торгiвлю та полiтикy вiдкритого ринку або протекцГ-онiзмy, автор зазначае, що наразi найб1льш важливим е той факт, що «ця мiжнародна економiчнi система зламалась.... були сформован центрально оргашзо-ванi нацiональнi уряди та спостерГгалося зростання iзоляцiйно! економГчно! полiтики (меркантилiзмy)». [6] Ford O. T. зазначае, що дезштегращя - це процес, зворотний штеграци, часто може розглядатися як негативна штегращя [7]. Окремо розглядаються питання штеграцшних i дезштеграцшних процесiв у бвропейському Союзi як в одному з найбГльших та найглибших штеграцшних об'еднань [8].
Серед вГтчизняних науковщв варто вiдмiтити Резнiковy Н. В., яка, в тому числГ, спираючись на пращ шших науковщв, розглядае питання юрисдикцшно! дезштеграци, полiтично1 штеграци, економiчноí iнтеграцГí та доходить висновку, що «проблема розмежування феномена штеграци е пев-ною мгрою штучною, адже сама по собг штегращя -це безперервний процес змгни характеристик... фази стагнацГ! та дезштеграци не лише мають опинитися у дослгдницькому ракурсг, але й розглядатися як за-ключнг стадГ! штеграцшного процесу» [9, с. 258-259].
Вгдповгдно до Камшсько! Т. В., процеси в межах 6С носили ознаки дезгнтеграцГ!, що виявляла себе як у загрозГ виходу деяких кра!н з 6С, так Г в загрозГ по-лГтичнош/економГчнош розколу всередиш союзу [10].
ЛГбман О. М. г Хейфець Б. А. у 2011 р. система-тизували сво! колишш напрацювання та висновки з робГт шших авторГв та запропонували розглядати чотири види дезштеграци залежно вГд швидкостГ цих процесГв та напряму домГнування дезГнтеграцГ! (зго-ри/знизу). Причому Гманентно автори не розрГзняють дезГнтеграцГю та сегрегацГю або сепарацГю. ВтГм, вони зауважують, що в досмдженш шд штегращею розу-мготь штегращю риншв. Тому, вГдповГдно, дезштегращя - це процес вГдокремлення в просторГ окремих ринюв, що проявляеться як у змШ динамши цш, так Г в скороченш потошв благ Г ресурав [11].
Запропоноване визначення е доволГ дискусшним, адже сучасна глобальна економка та штеграцшш процеси в н1й характеризуються все меншою роллю про-сторово! ознаки як детермГнанти штеграци. Додатко-вого пояснення вимагае г визначення того, що автори розумготь шд ринками, Г чому вони не використовують термш «економка» або «економГчш вГдносини».
Якубовський С. О., наслкуючи вкхк Лiбмана О. М. i Хейфеця Б. А., в певному сена також пропо-нуе розмежування феномена дезштеграцй вiдповiдно до двох основних моделей: дезштегращя, що виникла в результат конфлкту iнтересiв, i латентна дезштегращя [12].
Зважаючи на вищевикладене, вкповкно до мети дослiдження та спираючись на попередш робо-ти [1], пропонуемо шд економiчною дезштегращею розумiти процес, зворотний економiчнiй штеграцй, який становить невiд'емну частину останньо! та озна-чае обособлення в межах рiвневих площин глобально! економки.
Цш локалiзацii, глобалiзацii та глокалiзацii, регiоналiзацii. Дiалектична природа глобалiзацíi, як аксiоматично незворотного процесу повсякчасно! появи нових i поглиблення шнуючих економiчних взаемозв'язкiв мiж суб'ектами глобально! економь ки, передбачае головною метою оптимiзацiю мiжна-родних економiчних вкносин за умови максимiзацГi вигод вк зб1льшення вiдкритостi економiк. Останнi можна умовно подкити на вигоди для кра!ни та ви-годи для решти економiчно! сп1льноти. У цьому ви-падку локалiзацiя вбачаеться як мехашзм прихистку локальних внутрiшнiх штереав мiжнародних гравцiв (частiше кра!н) вк можливих збиткiв вiд надмiрноI лiбералiзацíi.
Поряд iз концепцiями глобалiзацГi та локаль зацй все б1льшого штересу викликають про-цеси глокалiзацГi, як найчастiше розумiють у контекстi «мiркуй глобально, дiй локально», або в сена адаптацй глобальних стратегiй до локальних особливостей.
Впм, Камiнська Т. В. надае новий подих концеп-цй глокалiзацi! з позицй глобально! макроекономки, iнтерпретуючи й як зациклення розвинених i техно-логiчних держав на самих соб^ зростання торгiвлi й обмшу чинниками виробництва мiж державами, що стоять на одному щаблi трамки конкурентних пере-ваг. [13]. У цьому випадку глокалiзацiя поглиблюе сощ-ально-економiчнi диспропорций укрiплюе бшолюсний свiт, що може призвести до повного руйнування менш розвинених економк кра!н, що розвиваються [14].
Водночас шд глокалiзацiею пропонують розумь ти процес рестратифкацй свiту, що базуеться на нових принципах, процес створення ново! iерархíi свь тового масштабу [15]. У цьому контекст глокалiзацiя виступае опонентом фрагмеграцй як процесу форму-вання та укршлення блокiв i союзiв «нацiональних держав» у виглядi складних iерархiчних систем на ™ збiльшення кiлькостi акторiв на свiтовiй аренi з по-дальшою змiною в балансi !хнк сил [16].
Цш економiчноi конвергенци та неоконверген-ци. Поширене розумшня економiчноI конвергенцй як зближення темшв та рiвнiв економiчного розвитку прийшло на змiну «старiй» конвергенцй мiж кашта-
лiзмом i соцiалiзмом, яка мала обмежеш результати через и гальмування i блокування краIнами-лiдерами двох протилежних систем. Перехiд бiльшостi еко-номiк свiту до ринкових засад функщонування, рух у напряму до загальноприйнятних свиових стандар-тiв та цшностей становить сутнiсть i водночас щль ново! конвергенцй та зумовлюе !! успiх.
Цш глобально'i економiчно'i та iншо'i безпеки. Щд безпекою в цьому контекста пропонуемо розумь ти комплекс безпекових аспекпв у глобалiзованому свiтi: економiчна стабiльнiсть та усталешсть, iнститу-цiйна прозорiсть та гарантування захищеносп прав i свобод суб'екпв глобально! економiки.
Виходячи з вищенаведеного пропонуемо систе-матизувати цш глобального економiчного вря-дув ання з позицй процес-об'екта ГЕВ вiдповiдно до деккькох критерйв: форм мiжнародно! економiч-но! iнтеграцi!, форм мiжнародних економiчних вiдно-син (МЕВ) та рiзних каналiв реалiзацiI ГЕВ (табш. 1 -табш. 3).
На нашу думку, форми мiжнародноI економiчно! штеграци припускають досягнення цкей глобального економiчного врядування в межах основних процес-об'ектiв ГЕВ. Зi зростанням ступеня економiчноI iн-теграцй зростае й ккьшсть релевантних ц1лей. Так, кнування полiтичних союзiв передбачае досягнення цкей економкно! безпеки в масштабах глобально! економки, тодi як факт шнування преференцiйно! торгiвлi не мае на меп й забезпечення.
Вiдповiдно до табл. 2 реалiзацiя цiлей процес-об'ектiв ГЕВ у межах окремих форм мiжнародних економiчних вiдносин сприяе розвитку глобально! економiки. Виходячи з даних табл. 2 видно, що при пе-ресуванш уздовж цкей ркних процес-об'ектiв дося-гаеться, по-перше, синергетичний ефект вк реалiзацi! мiжнародних економiчних вiдносин, що знаходить, зокрема, свое вкображення в стимулювання розвитку тдприемництва в глобальних масштабах, подруге, вкбуваеться якiсний перехк-поглиблення ступеня глобально! економiчноI штеграци: вк простого укршлення мiжкраIново! взаемоди до стимулювання досягнення глобально! економiчноI стабiльностi.
Глобальне економiчне врядування може реаль зовуватися, у тому числ^ за рахунок рiзних каналiв впливу. Табл. 3 мiстить аналiз процес-об'екпв ГЕВ у контекстi того, хто е основним каналом впливу ГЕВ. Показано, що мшнародш органкаци бкьшою мiрою, нiж регiональнi утворення або метакорпораци, у сво-!й програмнш дiяльностi послуговуються ц1лями, притаманними процесним об'ектам ГЕВ. Водночас регiональнi об'еднання частше виступають корис-тувачами загальновизначених цкей процес-об'екпв ГЕВ, тодi як метакорпорацй подеколи схильнi чини-ти ошр або, навпаки, бути стимулом до встановлення вкповкних цiлей. На поточному еташ вбачаеться, що метакорпорацй певним чином розташовуються
Сшввщношення цiлей процес-06'cKTiB ГЕВ i форм мiжнародноí eK0H0Mi4H0i штеграци
Цшь Преференцiйна торгiвля ЗВТ Митний союз Сшльний ринок Економiчний союз Пол^ичний союз
Ц^ зростання Так Так Так Так Так Так
Ц^ штеграци - Так Так Так Так Так
Ц^ сегрегаци та агрегаци - Так Так Так Так Так
Ц^ локалiзацп, глобалiза-ци та глокалiзацí'' - - - Так Так Так
Цiлi конвергенцй та неоконвергенцп - Так, частково Так, частково Так Так Так
Ц^ економiчно''' та шшо' безпеки - - - Так Так Так
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 2
Сшввщношення цшей процес-06'cKTiB ГЕВ i форм МЕВ
Цiль
я л в
р о
к о
о
н «
'со
а В
а р
д
о р
а
¡5 о тв
s I
аб
но е р
х Ш ? =
ос £ i
а в
& .2
I <2
бц
и ло вят янр
аре
лв ат бс о
о °
це ац
.2 о лр
ап
о £
блок
* ! 5 =
Ц^ зростання
Стимулювання розвитку пщприемництва, [^жнародних ринкiв та економiк окремих краш
Цiлi штеграци
Стимулювання становлення та розвитку штеграцмних об'еднань
Цiлi сегрегаци та агрегацГГ
Стимулювання розвитку штеграцмних об'еднань
Цiлi локалiзацií, глобалiзацп та гло^заци
Стимулювання розвитку процесiв економiчноí глобалiзацп
Цiлi конвергенцй та неоконвергенцп
Стимулювання досягнення економiчно''' рiвномiрностi розвитку глобального господар-ства
Ц^ глобально''' економiчно''' та шшо' безпеки
Стимулювання досягнення глобально''' економiчно''' стабiльностi та шституцмно''' забез-печеностi
Джерело: авторська розробка.
«out off the box» - трохи осторонь в/д щлепокладання в межах ГЕВ (або назовш по в^дношенню до системи прийняття управлшських рiшень), виконуючи iнколи роль «watch dog» спостерiгаючи за перебиом проце-су та здiйснюючи коригувальний вплив за необх/д-ностi. Це, своею чергою, шддае сумнiву необх/дшсть включення метакорпорацiй (зокрема) та приватного сектора (загалом) у процес прийняття ршень щодо ГЕВ шляхом розробки необх/дних iнструментiв та ка-налiв впливу.
ВИСНОВКИ
У статтi розглянуто цш основних процесних об'ектiв глобального економiчного врядування: зростання; штеграци; сегрегаци та агрегаци; локалiзацii,
глобалiзащi та глокалiзацГi; конвергенцй та неокон-вергенци тощо. Доведено можливiсть одночасного досягнення щлей зазначених процес-об'екпв та щлей функщонування рiзних наднацiональних утворень: мiжнародних органiзацiй, регiональних об'еднань, метакорпорацш. Отриманi висновки дозволили зро-3yMi™, що iснуючi форми реалiзацГi глобального еко-номiчного врядування поеднуються i3 сучасними про-цесами, що в/дбуваються в глобальнiй економiцi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кобилянська А. В. Концептуалiзацiя дискурсу глобального еконо1^чного врядування. Науковий всник Хер-сонського державного yHiBepcumemy. Cepin «EKOHOMi4Hi науки». 2017. Вип. 23 (1). С. 15-18.
Стввщношення цшей процес-06'cKTÏB ГЕВ та каналiв реалiзацiУ ГЕВ
Мiжнароднi оргашзацм Регiональнi об'сднання Метакорпорацм
Цш зростання Цiль iснування каналу Цiль функцiонування Цiль функцiонування
ЦЫ штеграцм Можливий наслщок Цть кнування Можливий наслiдок
Цш сегрегацм та агрегацм Можливий наслiдок Можливий наслiдок Можливий наслiдок
ЦЫ локалiзацiУ, глобаль зацм та глокалiзацiУ Можливий наслщок Можливий наслщок Можливий наслiдок
ЦЫ конвергенцм та неоконвергенцУУ Цть iснування Можливий наслщок Можливий наслщок
Uini глобально!' економiч-ноУ та шшоУ безпеки Цiль кнування Можлива цть кнування Можлива цть функцюну-вання
Uini зростання Цш штеграцм ЦЫ сегрегацм та агрегацм Цш локалiза-цй', глобалiза-цм та глокаль зацГУ Цiлi конвергенцм та нео-конвергенцй' Цiлi глобально!' економiч-ноУ та шшоУ безпеки
Мiжнароднi оргашзацм Генератор/ Виконувач Генератор Генератор/ Користувач Генератор Генератор Генератор
Регiональнi об'сднання Генератор/ Виконувач Генератор Генератор Генератор/ Користувач Генератор/ Користувач Генератор/ Користувач
Метакорпорацм Генератор/ Виконувач Генератор/ Джерело/Сти- мул/Перепона Генератор/ Користувач Генератор/ Користувач Генератор/ Користувач Генератор/ Стимул/ Перепона
Джерело: авторська розробка.
2. Кобилянська А. В. Ц^ глобального еконо!^чного врядування та [^жнародноТ економiчноï полiтики як еконо-MÏ4HÎ категорп' // 1^жнародна науково-практична конферен-цiя «Сучасна глобальна репоналктика i суб'екти економiки: напрями впливу» (м. Одеса, Мiжнародний гумаштарний уш-верситет). Одеса, 2017. С. 12-16.
3. Alaily-Matar N. Segregation for aggregation? The pattern and logic of spatial segregation practices of young affluent heads of households in the post-war city of Beirut. University College, London, 2010. 237 p. URL: https://pdfs.semanticschol-ar.org/6bf2/2f56809ba0324d52ccdea6f1116f13002ea2.pdf
4. Scholte J. A. The Geography of Collective Identities in a Globalizing World. Review of International Political Economy. 1996. Vol. 3. No 4. P. 565-607.
5. Пахомов Ю. Н. Цивилизационные модели современности и их исторические корни. Киев : Наукова думка, 2002. 632 с.
6. Röpke W. International Economic Disintegration / Ludwig von Mises Institute. 1950. URL: https://mises.org/li-brary/international-economic-disintegration
7. Ford O. T. Prospects for Integration and Disintegration in the World. URL: http://the-stewardship.org/research/world-integration.htm
8. European Integration and Disintegration: East and West / ed.: Bideleux R., Taylor R. Routledge, 1996. 312 p.
9. Резшкова Н. В. Глобальна економiчна взаемоза-лежшсть: сучасна парадигма та детермшанти модиф^ацп' : монографiя. КиТв : Вид-во ТОВ «В1СТКА», 2013. 456 с.
10. Камшська Т. В. 1нтеграцмш чи дезштеграцмш процеси £вропи. Стратега розвитку УкраТни. Економка, со-цюлот право. 2011. Т. 2. № 4. C. 69-74. URL: http://jrnl.nau. edu.ua/index.php/SR/article/view/4583
11. Либман А. М., Хейфец Б. А. Модели экономической дезинтеграции. Интеграция и дезинтеграция. Евразийская экономическая интеграция. 2011. № 2. С. 4-18.
12. Якубовський С. О. Процеси економiчноT дезште-грацп та Тх моделювання. Всник Мiжнародного Слов'янського ушверситету. Серiя «Економiчнi науки». 2012. Т. XV. № 2. С. 3-8.
13. Камшська Т. В. «Провали» глобального ринку. Стратега розвитку УкраТни. Економiка, соцiологiя, право. 2011. № 2. С. 69-72. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SR/ article/view/4197
14. Резшкова Н. В. Парадигма економiчноT незалеж-ност краТн в умовах глобалiзацiT : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02. КиТв, 2014. 38 с.
15. Делягин М. Г. Мировой кризис: общая теория глобализации. М. : ИНФРА-М, 2003. 380 с.
16. Ел Сеад Махмуд. Тенденцп глобалiзацiйних про-цеав у свтовому господарствК Економiчний форум. 2013. № 3. С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ ecfor_2013_3_7.pdf
REFERENCES
Alaily-Matar, N. "Segregation for aggregation? The pattern and logic of spatial segregation practices of young affluent
heads of households in the post-war city of Beirut". University College, London, 2010. https://pdfs.semanticscholar.org/6bf2/ 2f56809ba0324d52ccdea6f1116fl3002ea2.pdf
Delyagin, M. G. Mirovoy krizis: obshchaya teoriya globa-lizatsii [World crisis: general theory of globalization]. Moscow: INFRA-M, 2003.
El Sead, M. "Tendentsii hlobalizatsiinykh protsesiv u svi-tovomu hospodarstvi" [Trends in globalization processes in the global economy]. Ekonomichnyi forum. 2013. http://nbuv.gov. ua/j-pdf/ecfor_2013_3_7.pdf
European Integration and Disintegration: East and West. Routledge, 1996.
Ford, O. T. "Prospects for Integration and Disintegration in the World". http://the-stewardship.org/research/world-inte-gration.htm
Kaminska, T. V. "«Provaly» hlobalnoho rynku" ["Failures" of the global market]. Stratehiia rozvytku Ukrainy. Ekonomika, sotsiolohiia, pravo. 2011. http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SR/ article/view/4197
Kaminska, T. V. "Intehratsiini chy dezintehratsiini protsesy Yevropy" [Integration or disintegration processes in Europe]. Stratehiia rozvytku Ukrainy. Ekonomika, sotsiolohiia, pravo. 2011. http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SR/article/view/4583
Kobylianska, A. V. "Kontseptualizatsiia dyskursu hlobalnoho ekonomichnoho vriaduvannia" [Conceptualization of the Discourse of Global Economic Governance]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 23 (1) (2017): 15-18.
Kobylianska, A. V. "Tsili hlobalnoho ekonomichnoho vriaduvannia ta mizhnarodnoi ekonomichnoi polityky yak eko-
nomichni katehorii" [The goals of global economic governance and international economic policy as economic categories]. Su-chasna hlobalna rehionalistyka i subiekty ekonomiky: napriamy vplyvu. Odesa: Mizhnarodnyi humanitarnyi universytet, 2017. 12-16.
Libman, A. M., and Kheyfets, B. A. "Modeli ekonomi-cheskoy dezintegratsii. Integratsiya i dezintegratsiya" [Models of economic disintegration. Integration and disintegration]. Yevraziyskaya ekonomicheskaya integratsiya, no. 2 (2011): 4-18.
Pakhomov, Yu. N. Tsivilizatsionnyye modeli sovremennosti i ikh istoricheskiye korni [Civilization models of modernity and their historical roots]. Kyiv: Naukova dumka, 2002.
Reznikova, N. V. "Paradyhma ekonomichnoi nezalezh-nosti krain v umovakh hlobalizatsii" [Paradigm of economic independence of countries in the conditions of globalization]: avtoref. dys. ... d-ra ekon. nauk: 08.00.02, 2014.
Reznikova, N. V. Hlobalna ekonomichna vzaiemozalezh-nist: suchasna paradyhma ta determinanty modyfikatsii [Global economic interdependence: a modern paradigm and modifications of the determinants]. Kyiv: Vyd-vo TOV «VISTKA», 2013.
Ropke, W. "International Economic Disintegration". Ludwig von Mises Institute. 1950. https://mises.org/library/interna-tional-economic-disintegration
Scholte, J. A. "The Geography of Collective Identities in a Globalizing World". Review of International Political Economy, vol. 3, no. 4 (1996): 565-607.
Yakubovskyi, S. O. "Protsesy ekonomichnoi dezintehratsii ta yikh modeliuvannia" [Processes of economic disintegration and their modeling]. Visnyk Mizhnarodnoho Slovianskoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», vol. 15, no. 2 (2012): 3-8.
О ^
LU
m о
о
Q_
<
£2 <
LQ
О
< £
О ш
