CC BY
17
УДК 339.9
1НСТИТУЦ1ЙНА ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТ
У СВ1ТОВОМУ ПРОСТОР1
®2018 ГАЛЕНКО О. М., Р1ЗВА Л. А.
УДК 339.9
Галенко О. М., PÍ3Ba Л. А. 1нституцшна основа ефективного функцiонування ринку HepyxoMOCTi
у свiтовомy npocTopi
Системный nidxid до анал'ву структурноi динамки, векторних мегатренд'в розвитку та диверсиф'шаци свтового ринку нерухомостi актуал'вуе питання щодо розкриття його iнституцiйноiприроди. Характеризуючи шститут власностi, сл'д в'дзначити його визначальну роль у реал'ваци пануючоi у свт приватноi власностi на землю та нерухоме майно, процеав функционального зонування земельних длянок i реал'ваци механ'в-мiв ефективноi оцнки майна для цлей оподаткування. Якщо характеризувати 'шститут цноутворення, то сл'д в'дзначити, що вш справляе вагомий безпосередн'ш вплив на розпод'ш виробничих ресурсв на ринку нерухомостi. Як св'дчить мiжнародна практика, на сьогодн в оцнц цни об'ект'в нерухомого майна найчастше використовуються масовий та iндив'дуальний методи оцнки. З ншого боку, сл'д згадати про оцнку вартостiоб'ект'в нерухомостi, що можезд'шснюватися на основiвитратного, пор'вняльного та доюдного метод'в. Ефективнефункцюнування ринку нерухомостi неможливий без наявностi розгалужено! системи його iнститут'ю, що формують його шфраструктурне забезпечення. Ключов'! слова: нерухом'кть, житло, iнвестицii, ринокнерухомостi. Ббл.: 11.
Галенко Оксана Миколавна - доктор економiчниx наук, професор, зав'дувачка кафедри мiжнародного облку та аудиту, Ки/вський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна)
Рiзва ЛЫя АнатолИвна - здобувач кафедри мiжнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний утверситет iм. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Кшв, 03057, Украна)
УДК 339.9
Галенко О. Н., Резвая Л. А. Институционная основа эффективного функционирования рынка недвижимости в мировом пространстве
Системный подход к анализу структурной динамики, векторных мегатрендов развития и диверсификации мирового рынка недвижимости актуализирует вопрос о раскрытии его институционной природы. Характеризуя институт собственности, следует отметить его определяющую роль в реализации господствующей в мире частной собственности на землю и недвижимое имущество, процессов функционального зонирования земельных участков и реализации механизмов эффективной оценки имущества для целей налогообложения. Если характеризовать институт ценообразования, то следует отметить, что он имеет весомое непосредственное влияние на распределение производственных ресурсов на рынке недвижимости. Как показывает международная практика, на сегодня в оценке стоимости объектов недвижимого имущества чаще всего используются массовый и индивидуальный методы оценки. С другой стороны, следует вспомнить об оценке стоимости объектов недвижимости, которая может осуществляться на основе затратного, сравнительного и доходного методов. Эффективное функционирование рынка недвижимости невозможно без наличия разветвленной системы его институтов, формирующих его инфраструктурное обеспечение. Ключевые слова: недвижимость, жилье, инвестиции, рынок недвижимости. Библ.: 11.
Галенко Оксана Николаевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
Резвая Лилия Анатольевна - соискатель кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
UDC 339.9
Galenko O. M., Rizva L. A. The Institutional Basis for Efficient Functioning of Real Estate Market in the Global Space
The systemic approach to analysis of structural dynamics, vector megatrends of development and diversification of the global real estate market actualizes the issue of disclosure of its institutional nature. Characterizing the institute of property, one should note its decisive role in the materialization of worldwide dominating private ownership of land and real estate, the processes of functional zoning of land plots, and the implementation of mechanisms for efficient valuation of property for tax purposes. If one characterizes the institute of pricing, it should be noted that it has a significant direct impact on the distribution of production resources in the real estate market. As international practice shows, nowadays mass and individual methods of valuation are the most often used methods in estimation of the values of real estate objects. On the other hand, it should be remembered about the valuation of real estate objects, which can be carried out on the basis of cost, comparative, and profitable methods. An efficient functioning of the real estate market is impossible without the existence of an extensive system of its institutes, forming its infrastructure support. Keywords: real estate, housing, investments, real estate market. Bibl.: 11.
Galenko Oksana M. - D. Sc.(Economics), Professor, Head of the Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) Rizva Liliya A. - Applicant, Department of International Accounting and Auditing, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine)
Системний шдид до аналiзу структурно! ди-намши, векторних мегатрендiв розвитку та диверсифкаци свитого ринку нерухомост як складно оргашзовано!, вертикально та горизонтально штегровано! системи шституцшного забезпечення процеав сусшльного в^дтворення нерухомого майна актуалiзуe питання щодо розкриття його шституцшно! природи. Обрання авторами шститу-
цшного тдходу до доЫдження фкософи розвитку даного сегмента глобального ринку обумовлено його найбкьшою ушверсальшстю щодо визначення де-фшщи «ринок» з позицш нормативно! економiчноí теори. Йдеться про те, що, на в^дмшу в^д позитивно! економiчноí теори, сконцентровано'! на аналiзi еконо-мiчних процеав i явищ з позицш об'ективних основ економiчного розвитку та наукового обгрунтування
функцюнування рiзнорiвневих економiчних систем, нормативна економiчна теорiя оцiнюe ринковi про-цеси й визначае ключовi напрями 1'х коригування в^-повiдно до стратепчних ц1лей суспiльного розвитку на тому чи шшому етапi його юторичного поступу. 1накше кажучи, саме нормативна економiчна теорiя аналiзуе економiчнi процеси та явища з погляду ш-тересiв окремих соцiальних груп i верств населення чи загальнолюдських штереав з урахуванням 1'х справедливого чи несправедливого характеру.
I хоча для iнституцiоналiзму, як окремого фундаментального напряму економiчноI теори, не при-таманними е едина методолош дослiджень та ушфь кований характер тлумачення економiчних категорiй i понять, однак вiн характеризуеться в^дносно подь бним тлумаченням категори «ринок» через призму взаемоди його найважливших регуляторних шсти-тутiв. Так, в^домий американський учений, один iз представнишв еволюцiйно-iнституцiйноi теори Дж. Ходжсон квалiфiкуе змiстовну сутнiсть ринку як су-купнiсть соцiальних iнститутiв, що забезпечують реа-лiзацiю актiв обмiну специфiчного характеру. Виходя-чи з цього функцюнування ринку мае забезпечувати реалiзацiю контрактних угод i змiну прав власност на матерiальнi та нематерiальнi об'екти, що забезпечуе належне структурування економiчноi дiяльностi, ор-ганiзовувати 11 та надавати 1й легiтимнiсть [1, с. 136].
Своею чергою, Т. Веблен, як основоположник шституцшного напряму економiчноI теори, стояв на позищях прюритизаци у предметi економiчноi науки досл^дження характеру взаемодй економiчних i неекономiчних чинникiв сощально-економiчного розвитку, структурно-оргашзацшних аспектiв економiчного механiзму та функцюнування економши. Основна заслуга цього вченого полягае в розвитку сощально-психолопчного напряму ш-ституцiйноi теори та обгрунтуванш цшсно!' психо-логiчноi теори соцiально-економiчного розвитку [2, с. 24]. Розвиваючи сощально-психолопчний напрям шституцшно! теори, Т. Веблен квалiфiкував шститу-ти як звички i стереотипи мислення та поведшки, що под1ляються великою ккьюстю членiв сусп1льства Тобто, на в^дмшу вiд пiдходiв М. Вебера i К. Маркса iнститути розглядаються вченим як своер^дш кон-структи, що сформувались у суспiльствi в результат посл^довно! об'ективаци людьми реальносп [3, с. 43] Новаторськi у свш час ^дех Т. Веблена щодо ролi ш-ститутiв у соцiально-економiчному прогресi в рiзнi шторичш перiоди адаптувалися рiзними ав-торами для розв'язання теоретичних i практичних проблем щодо тдвищення ефективностi взаемодй рiзнорiвне-вих економiчних систем з шститутами рiзноI приро-ди, загальна ккьшсть яких неухильно збiльшуеться.
На новий теоретичний рiвень проблему шсти-туцiоналiзацiI соцiально-економiчних процесiв було пiднесено в роботах представнишв класичного шсти-
туцiоналiзму Дж. Комонса та У. Мичела, зокрема через перенесення и аналiзу в правову та математичну площини. Зокрема, у свош робот «Правовi основи капiталiзму», що вийшла друком у 1924 р., Дж. Ко-монс дослiдив особливостi та мехашзми впливу сформованих у суспiльствi юридичних вiдносин на структурну динамшу економiчних процесiв i явищ.
Водночас, досмдницький iнтерес У. Мiтчела, як представника школи класичного iнституцiоналiзму, був прикутий до проблематики застосування в межах шституцшно! теори математичних i статистичних методiв аналiзу економiчноI iнформацii з метою ви-явлення глибинних причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж економiчними процесами та розкриття загальних закономiрностей !х розвитку [4, с. 10]. У свош робо-тi «Економiчнi цикли» 1927 р. учений на глибокому теоретичному рiвнi дослiджуе емшричш властивостi бiзнес-циклiв, що заклало потужний методологiчний базис для подальшого розроблення заильно'^' мето-дологй дiагностики економiчноI циклiчностi, у тому числi на основi застосування методiв виявлення лаго-вих ефектiв у економiчнiй динамщь Саме цi розробки У. Мичела лягли в основу розроблення ефективного шструментарш дiагностики та прогнозування макро-економiчноi динамiки [5, с. 99] з подальшою iмпле-ментацiею механiзмiв антициклiчного регулювання.
Таким чином, саме шституцшний пiдхiд у до-сл^дженш ринку нерухомостi дае змогу най-бiльш комплексно охарактеризувати його галузеву специфшу в контекстi взаемовiдносин бу-дiвельних компанiй i споживачiв будiвельних послуг, рiвня участi держави в регулюванш його кiлькiсних i структурних пропорцш, ступеня концентрацй ви-робниюв у галузi, рiвня вхiдних ринкових бар'ерiв та багатьох iнших аспекпв його функцiонування. Крiм того, шституцшш методологiчнi засади аналiзу ринку нерухомосп дають змогу подолати такi вузьш мiсця неомарксистського та неокласичного пiдходiв, як концентрац1я дослiдницького iнтересу ткьки на мiкро- та макроекономiчних закономiрностях розвитку ринкових структур [6, с. 58], а отже - значно роз-ширити методологiчну бази досл^дження складних соцiально-економiчних вiдносин, що формуються на даному сегменп глобального ринку. Така постановка питання висувае на порядок денний ключове завдан-ня - визначення i характеристика системи шститупв, що формують основш пропорци ринку нерухомостi, його суб'ектно-об'ектну, шструментальну та терито-рiальну структури, а також забезпечують належне регулювання даного ринку.
Характеризуючи iнститут власнот як систе-моформуючий шститут ринку нерухомосп, сл^д вiд-значити його визначальну роль у реалiзацiI пануючо: у свiтi приватноI власносп на землю та нерухоме майно, процеав функцiонального зонування земель-них д^янок i реалiзацiI механiзмiв ефективноI оцiнки
майна для щлей оподаткування. Осюльки на свко-вому ринку нерухомостi постшно вiдбуваеться змiна прав власностi на майно та розподк обмежених ви-робничих ресурсiв його виробництва, то необх1дною умовою включення об'ектiв нерухомого майна в мiж-народний обмш е юридичне закрiплення майнових прав, завдяки чому забезпечуеться реалiзацiя еко-номiчних iнтересiв власникiв нерухомостi. У даному контекст слiд враховувати той факт, що власник нерухомого майна може реалiзовувати сво! економiчнi iнтереси на основi або приватноI (вiдокремленоi вiд iнших i самостшно привласнюваноi) власностi, або загально! власносп на частини нерухомого майна, як неможливо привласнити вiдособлено вiд шших, або загально-пайово! власностi на майно, привласне-ного самостiйно, але не здатного бути в^дособленим вiд шших частин нерухомого майна. При цьому ко-жен вид власносп на нерухоме майно характеризу-еться яккно вiдмiнними механiзмами користування й управлшня, тому з метою ефективного розв'язання суперечностей у цариш спiльно-роздiльного користування нерухомктю на сьогоднi кнуе цiла низка управлiнських органiзацiй (серве!нгових компанiй), що реалiзують диверсифiкованi професшш функцй у сферi управлiння об'ектами нерухомост та забезпе-чення !х належного функцiонування.
Якщо характеризувати iнститут цшоутворення, то смд вiдзначити, що вш справляе вагомий безпосереднiй вплив на розподк виробничих ресурсiв на ринку нерухомость Йдеться насампе-ред про конкуренты цiни на нерухомкть як одного з рiзновидiв шформаци, що формуе рацiональну по-ведшку покупцiв i продавцiв та створюе сприятливi умови для оптимального розподлу ресурсiв. Однак процес цiноутворення на нерухоме майно мае свою специфку, що в^бивае вагомий вплив на цшову ди-намiку асиметри ринково! iнформацii. Так, ринок нерухомого майна, на в1дмшу вiд iнших ринкових сегменйв (насамперед фондового), не е централiзо-ваним, а його територiально-географiчна сегментац1я з високим рiвнем локалiзацiI попиту та пропонуван-ня об'ектш нерухомостi робить неможливим момен-тальне поширення серед усiх учасникiв ринку реле-вантноI iнформацiI щодо динамки цiн стандартних угод купiвлi-продажу нерухомость
Як свiдчить м1жнародна практика, на сьогодш в оцiнцi об'ектiв нерухомого майна найчастше ви-користовуються масовий та iндивiдуальний методи оцшки. Вони хоча й базуються на одних i тих самих економiчних принципах i методиках, однак яккно вiдрiзняються за ц1лями, задачами i реалiзовуваними технiками оцiнювання однотипних характеристик об'ектш нерухомого майна. Так, масова оцшка неру-хомого майна застосовуеться переважно до великих груп однорiдних об'ектiв (земельних дкянок, коте-джiв чи квартир) чи великоI кiлькостi об'ектiв, в^д-
мiнних за сво1ми кiлькiсними та яшсними параметрами, на основi застосування стандартних для кожно! групи чи класу нерухомосп методiв (сшвв^несення (перенесення), капiталiзацii земельноI ренти, техшки залишку, розвитку (освоення) земельноi дкянки та iн.). Водночас iндивiдуальна оцшка стосуеться ощ-нювання вартостi конкретного об'екта на певну дату та використовуеться для представлення отриманих результапв у судах, визначення вартосп як застави при баншвському кредитуваннi, здшснення внескiв у формi нерухомого майна в статутш капiтали суб'ектiв господарювання, роздкенш майна компанiй i при-ватних осiб тощо [7, с. 265].
Зшшого боку, оцшка вартостi об'eктiв нерухо-мот може здшснюватися на основi витратно-го, порiвняльного та дохiдного методiв. 1х ви-бiр залежить насамперед вiд умов використання нерухомого майна, його щльового призначення i типу, а також доступно!' шформаци про його ккьшсно-яшс-ш параметри та само! мети оцшювання. Що стосуеться витратного методу, то вш базуеться на оцшщ повного вiдтворення або вартосп повного замiщення оцiнюваного об'екта нерухомого майна за вирахуван-ням вартосп його фiзичного, морального й економiч-ного зносу та додаванням ринково! вартостi земельно! дкянки як незабудовано!. Логiка застосування витратного методу випливае з припущення про те, що типовий швестор нерухомосп, який мае можлившть вибору, нколи не заплатить за об'ект нерухомосп суму понад цiну на мкцевому ринку прав забудови рiвноцiнноI земельно! д^нки, вартостi будiвництва самого оцшюваного об'екта та його благоустрою. При цьому застосовуються таи методи оцшки вартосп нерухомого майна, як: метод балансово! вартосп, метод виновно! вартостi та метод замiщення.
Своею чергою, порiвняльний метод оцшки вар-тот нерухомого майна заснований на аналiзi динамки його ринкових продажiв i застосовуеться при оцшщ переважно! бкьшосп його об'ектiв. Вш базуеться на використаннi легкодоступно! для оцшювача ринково! iнформацi! з урахуванням не ткьки власне варткних параметрiв об'екта, але й яккних показни-кiв його корисностi (суадство з iншими об'ектами, розвиненiсть сощально! та транспортно! iнфраструк-тури, ршень житлово-комунального обслуговування об'екта тощо), а отже - дае змогу отримати просте й логiчно обгрунтоване судження щодо вартосп майна. 1накше кажучи, логка застосування порiвняльного методу оцшки випливае з мотиваци покупця придба-ти об'ект нерухомостi за цшою, що дорiвнюе купiвлi аналогiчного за уама параметрами майна.
Цiлком зрозумко, що головну роль у даному процеа вiдiграють фаховi прогнози експертш ринку нерухомостi та рiвень обiзнаностi економiчних аген-тiв щодо динамки цш iндивiдуальних угод, якi у сво-!й сукупностi вiдбивають загальний цшовий тренд
розвитку локального ринку нерухомост у визначе-ний часовий перюд. Перспективнi прогнози щодо структурно'1 динамiки ринку нерухомосп е найб1льш затребуваними тiльки за умов високого професшно-го рiвня експертiв, якi спецiалiзуються на ринково-му аналiзi, зрозумiлостi оцiнноï шкали нерухомостi у вiдповiдностi до ринково'1 кон'юнктури, а також на-лежного супроводу експертно'1 оцiнки аналiзом отри-маних результатiв i використанням широкого спектра статистичних показнишв (дисперси' випадково'1 величини, стандартного вiдхилення вiд середнього i коефiцiента варiацiï) [8, c. 46].
I, нарештi, doxiÔHm метод базуеться на вико-ристанш при оцiнюваннi вартостi нерухомого майна методiв капiталiзацiï доходу та дисконтування грошо-вих потокiв, що передбачають розрахунок суми очь куваних доходiв iнвестора вiд його комерцiйного ви-користання з 1х приведенням до поточного моменту. 1накше кажучи, даний метод передбачае розрахунок сукупного доходу в^ поточного використання об'екта нерухомосп та виручки вiд його продажу з 1х кашта-лiзацiею у поточну варйсть, яка i буде являти собою ринкову вартшть нерухомого майна. Таким чином, дох^дний метод дае змогу врахувати як чистий при-буток, отриманий в^д поточно'1 експлуатаци' оцшюва-ного об'екта нерухомосп, так i повне вiдшкодування каштальних витрат на його придбання [9, с. 188].
Незважаючи на наявшсть стандартних критерий i методiв оцiнки вартостi нерухомого майна (з урахуванням факторiв комфортнос-тi й еколопчносп примiщень, матерiалiв основних конструкцш i технологiй будiвництва, благоустрою територи', рiвня зносу об'ектiв, ix площ^ мiсця роз-мiщення i планування), з погляду покупця об'ект не-рухомосп нерiдко оцiнюеться суб'ективними кри-терiями, що нерiдко мають чисто iррацiональний характер (наприклад, видова панорама з вшна, «тут пройшло дитинство», сторони свiту, на якi виходять вшна тощо). Крiм того, повним шформацшним кейсом про той чи шший об'ект неруxомостi володiе лише його власник, який розкривае ïï на свiй розсуд, а сама шформащя стае повнiстю доступною лише без-посереднiм покупцям i посередникам, котрi напряму взаемодiють iз власником [8, с. 44]. Тобто, навиъ детально розроблена нормативно-техшчна документа-цiя не завжди е достатньою умовою для прийняття покупцем обгрунтованого рiшення щодо доцiльностi придбання того чи шшого об'екта нерухомость
З урахуванням вищою мiрою суб'ективного сприйняття ринковими агентами кожного об'екта нерухомосп, сxильностi iнформацiï до спотворень, в^сутносп повних iнформацiйниx даних щодо юри-дично'1 чистоти угоди та неоднозначност факторiв, що детермiнують ринкову корисшсть майна, можна стверджувати про вагомий вплив на його вартшть i процес цшоутворення високих трансакцшних ви-
трат. Останнi включають, зокрема, витрати: вiдбору; неправильно! оцiнки вартост об'eктiв; ведення пере-говорiв й укладення контракпв; ризикiв можливих втрат права власносп; асиметри iнформацГi [8, с. 42].
З шститутом цшоутворення псно пов'язаний iнститут конкуренци, який також справляе вагомий вплив на функщонування та сегментацiю свiтового ринку нерухомость Цей взаемозв'язок вiдбивае на-самперед саму специфiку нерухомого майна як товару, що реалiзуеться на ринку з в^сутшстю балансу попиту та пропонування (з причин низько! еластич-ностi пропонування об'екпв нерухомостi, високо! вартостi !х вщъорення та довготривалостi будiвель-ного циклу) та нестабкьним спiввiдношенням про-давщв i покупцiв. З iншого боку, швидк змiни ринко-во'г кон'юнктури, Г! вагомий вплив на ствв^ношення попиту та пропонування (а отже, й шформацшне за-безпечення) об'екпв нерухомого майна стають по-тужними драйверами перманентних змiн його вар-тостi та характеру взаемоди ринкових агенпв. За та-ко'г ситуаци найважливiшою умовою iснування ринку нерухомосп стае конкуренцiя, яка змушуе ринкових учаснишв постiйно впроваджувати найб1льш про-гресивнi способи i технологи виробництва нерухомого майна, яшсно новi концепци ведення бiзнес-дiяльностi та цiновi пропозици у цiй сферi [10, с. 37], а також диверсифкувати свою дiяльнiсть за рахунок виходу на новi ринковi сегменти.
Piвень ринково! конкуренци в сегмент нерухомого майна напряму залежить вiд рiвня шсти-туцiоналiзацГi в^дносин у сферi його ринкового обку, коли в мiру зростання ринково! влади того чи iншого суб'екта зростае рiвень монополiзацГi ринку. Сучасний етап його структурного розвитку характеризуемся високим рiвнем диверсифiкацГi ринкових суб'ектш у особi iнституцiолiзованих i нешститущ-олiзованих посередникiв, регуляторних шститутш, iнститутiв реестраци майна та закршлення прав влас-ностi на нього тощо. Такий стан свкового ринку неру-хомостi повною мiрою в^дпов^ае умовам монополк-тично! конкуренци, що склалася на свiтовому ринку нерухомосп, i характеризуеться органiчним поеднан-ням монополи та конкуренци. Саме вона детермшуе вiдносно незначну частку концентраци ринку в руках однiе'i фiрми, 11 обмежений контроль над ринковою щ-ною нерухомостi, звуженi можливосп щодо реалiзацГi узгоджених дiй з шшими комланiями щодо зменшен-ня масштабiв будiвництва та штучного завищення цiн на нерухомiсть, а також високий рiвень продуктово! диференщаци об'ектш нерухомого майна.
Ефективне функцiонування ринку нерухомосп е неможливим без наявносп розгалужено! системи його iнститутiв, що формують його шфраструктурне забезпечення. Головш функци iнфраструктури ринку нерухомостi полягають в органiзацГi ефективних i не-витратних процедур щодо реалiзащl угод у сферi рин-
кового обиу об'ектш нерухомостi. Вони включають спрощення реалiзацii економiчних iнтересiв ринкових суб'екйв, пiдвищення оперативностi й ефективност ринкових угод на основi !х спецiалiзацiI на виконаннi певних видiв операцiй, органiзацiйного оформлення ринкових трансакцш, а також забезпечення юридич-ного й економiчного супроводу операцiй, державного регулювання дково! практики у сферi ринкового обь гу об'ектiв нерухомого майна [11, с. 133].
Сучасне iнфраструктурне забезпечення функ-цiонування ринку нерухомосп репрезентуе велика кiлькiсть шститупв, що можуть бути згрупованi у два сегменти: шфраструктурш iнститути комерцшного сектора та iнститути державного регулювання ринку. Що стосуеться першого сегмента, то його репрезентуе велика i розгалужена сукупнiсть професiйних учасниюв ринку нерухомостi, якi спещ-алiзуються на виконаннi економiчних, допом1жних, технолопчних, органiзацiйних, адмiнiстративних та iнших процеав, що забезпечують створення i спожи-вання корисних властивостей об'ектiв нерухомост та !х залучення в ринковий обк. Це - брокери й оцшюва-чi нерухомостi, девелопери й керукш компани, проек-тувальники й буддвельш органiзацiI; юридичнi та стра-ховi компани, суб'екти фондового ринку; аналiтики i маркетологи ринку нерухомосп; шформацшно-аналь тичнi засоби масово! шформаци, спецiалiсти у сферi iнформацiйних технологш; суб'екти господарювання, що здiйснюють незалежну оцшку нерухомостi та про-фесшне управлiння нею; рiелтори; саморегульованi та суспкьно-професшш об'еднання ринкових учасникiв; спещалкти та фахiвцi нацiональних i мшнародних об'еднань професiоналiв у сферi ринку нерухомосп.
ВИСНОВКИ
Резюмуючи вищенаведене, слк вiдзначити, що запорукою ефективного функцюнування ринку не-рухомостi та виконання ним притаманних сусшльно-економiчних функцш е його якiсна iнституцiоналiза-щя. Вона репрезентована на сьогоднi щлою системою взаемопов'язаних iнститутiв, що реалiзують важливi функцiональнi компетенци у сферi регулювання осно-вних ринкових пропорцш, його суб'ектно-об'ектно! та територiально-географiчноi структур. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Чухно А. А., Леоненко П. М., Юхименко П. I. 1н-
ституцiонально-iнформацiйна економiка : пiдручник. КиТв : Знання, 2010. 687 с.
2. Сухарев О. С. Новая программа исследований в экономике: традиция «старого» институционализма и современность. Журнал экономической теории. 2013. № 4. С. 23-43.
3. Литовченко I. В. Со^альний шститут як об'ект со-фально-фтософського аналiзу. Всник Нацюнального авiа-
цйного yHieepcumemy. Сер'т «Ф'лософ'я. Культурологiя». 2013. № 2. С. 43-47.
4. Дубина М. В. Теоретична основа iнституцiоналiзму як наукового напряму eK0H0Mi4H0i науки. Науковий всник Мiжнародного гумантарного yHieepcumemy. 2017. Вип. 27. С.8-11.
5. Антицишчне регулювання ринково! економш: глобалiзацiйна перспектива : монографiя / Д. Г. Лук'яненко, А. М. Поручник, Я. М. Столярчук та ш. Ки!в : КНЕУ, 2010. 334 с.
6. Ковтун М. В. Структура ринку житла та його шсти-туцюнальна складова. НвестицИ: практика та doceid. 2011. № 12. С. 57-60.
7. Асаул А. Н. Экономика недвижимости : учебник для вузов. 3-е изд. СПб. : Питер, 2013. 416 с.
8. Чибикова Т. В. «Высокоорганизованный рынок» и рынок недвижимости: особенности и отличия. Жилищные стратегии. 2017. Том 4. № 1. С. 37-50.
9. Посиласва К. I., Посиласв В. В., Шерстюк С. В. Оцш-ка нерухомости теорiя, методи, проблеми. Збipнuк наукових праць Таврйського державного агpomeхнoлoгiчнoгo ушвер-ситету. Сepiя «Екoнoмiчнi науки». 2013. № 3 (2). С. 184-189.
10. Стршинець О. М., Павлов К. В. Особливос^ кон-курентних вщносин на репональних ринках нерухомосл. Науковий всник Ужгородського yнiвepcumemy Сepiя «Еконо-мка». 2016. Вип. 1 (2). С. 35-38.
11. Олшник Н. Розвиток шфраструктури ринку житла в Укра!ш: актуальш проблеми та напрями державного регулювання. Всник Нацюнально)' академИ державного yпpавлiн-ня при ПpeзuдeнmoвiУкрани. 2011. Вип. 1. С. 131-139.
REFERENCES
Asaul, A. N. Ekonomika nedvizhimosti [Economy real estate]. St. Petersburg: Piter, 2013.
Chibikova, T. V. "«Vysokoorganizovannyy rynok» i rynok nedvizhimosti: osobennosti i otlichiya" ["Highly organized market" and the real estate market: features and differences]. Zhi-lishchnye strategii, vol. 4, no. 1 (2017): 37-50.
Chukhno, A. A., Leonenko, P. M., and Yukhymenko, P. I. Instytutsionalno-informatsiina ekonomika [Institutional-informational economy]. Kyiv: Znannia, 2010.
Dubyna, M. V. "Teoretychna osnova instytutsionalizmu yak naukovoho napriamu ekonomichnoi nauky" [Theoretical basis of institutionalism as a scientific direction of economic science]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho uni-versytetu, no. 27 (2017): 8-11.
Kovtun, M. V. "Struktura rynku zhytla ta yoho instytut-sionalna skladova" [The structure of the housing market and its institutional component]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 12 (2011): 57-60.
Lukianenko, D. H. et al. Antytsyklichne rehuliuvannia rynkovoi ekonomiky: hlobalizatsiina perspektyva [Anti-cyclical regulation of a market economy: a globalization perspective]. Kyiv: KNEU, 2010.
Lytovchenko, I. V. "Sotsialnyi instytut yak obiekt sotsial-no-filosofskoho analizu" [Social institute as an object of socio-philosophical analysis]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho uni-versytetu. Seriia «Filosofiia. Kulturolohiia», no. 2 (2013): 43-47.
Oliinyk, N. "Rozvytok infrastruktury rynku zhytla v Ukraini: aktualni problemy ta napriamy derzhavnoho rehuli-uvannia" [Development of housing market infrastructure in Ukraine: current problems and directions of state regulation]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezy-dentovi Ukrainy, no. 1 (2011): 131-139.
Posylaieva, K. I., Posylaiev, V. V., and Sherstiuk, S. V. "Otsinka nerukhomosti: teoriia, metody, problemy" [Real estate valuation: theory, methods, problems]. Zbirnyk naukovykh prats Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky», no. 3 (2) (2013): 184-189.
Strishynets, O. M., and Pavlov, K. V. "Osoblyvosti konkurentnykh vidnosyn na rehionalnykh rynkakh nerukhomosti" [Features of competitive relations in the regional real
estate markets]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 1 (2) (2016): 35-38.
Sukharev, O. S. "Novaya programma issledovaniy v eko-nomike: traditsiya «starogo» institutsionalizma i sovremennost" [New program of research in economics: the tradition of the "old" institutionalism and modernity]. Zhurnal ekonomicheskoy teorii, no. 4 (2013): 23-43.
УДК 338:504(477) П 64
СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ОБЛ1ГАЦ1Й У Ф1НАНСУВАНН1 ЕКОЛОПЧНО! МОДЕРН!ЗАЦ||
©2018
ШУБА О. А.
УДК 338:504(477)
Шуба О. А. £вропейський досвщ використання «зелених» облiгацiй у фiнансуваннi еколопчноУ модершзацп
Метою cmammi е дослдження деяких аспект'в використання «зелених» швестицш у ф'шансуванш еколог1чно1 модермзацп нацональних еконо-мк кра'ш бвропейського Союзу. Систематизовано р'вш погляди дотдниж на визначення поняття «еколог/чна модершза^я». Визначено, що до економчних 'шструмент'в стимулювання «еколог/чно'iмодершзацп» належать як iнструменти державного регулювання (еколог/чнi податки i пльги, платежi за забруднення, штрафи, прискорена амортиза^я, субсидп, гранти, державш програми), так i ринковi iнструменти (торгiвля л'щенз'тми, квотами на забруднення, «зелен» обл'гаци). Проанал'вовано сучасний стан використання кошт'в, отриманих вiд емки «зелених» об-л^ацш, у Францп та Н'шеччиш, якi е лдерами на ринку «зелених» обл^ацш £С. Визначено, що у Францп б'льша частка кошт'в в'д емiсiï «зелених» обл^ацш надходить до проект'в з екологiчно чистого транспорту, у Hiмеччиш - на в'дновлювальну енергю. Кпючов'1 слова: екологiчна модернiзацiя, «зелен» твестицп, в'дновлюваш джерела енергп, «зелен» обл'гаци. Рис.: 6. Табл.: 2. Б'бл.: 17.
Шуба Олена ApmypiBHa - кандидат географ'мних наук, доцент кафедри мiжнародноï економки та свтового господарства, Хармвський нацю-нальний ушверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Укра'ша) E-mail: [email protected]
УДК 338:504(477)
Шуба Е. А. Европейский опыт использования «зеленых» облигаций в финансировании экологической модернизации
Целью статьи является исследование некоторых аспектов использования «зеленых» инвестиций в финансировании экологической модернизации национальных экономик стран Европейского Союза. Систематизированы различные взгляды исследователей на определение понятия «экологическая модернизация». Определено, что к экономическим инструментам стимулирования «экологической модернизации» относятся как инструменты государственного регулирования (экологические налоги и льготы, платежи за загрязнение, штрафы, ускоренная амортизация, субсидии, гранты, государственные программы), так и рыночные инструменты (торговля лицензиями, квотами на загрязнение, «зеленые» облигации). Проанализировано современное состояние использования средств, полученных от эмиссии «зеленых» облигаций, во Франции и Германии, которые являются лидерами на рынке «зеленых» облигаций ЕС. Определено, что во Франции большая часть средств от эмиссии «зеленых» облигаций поступает в проекты экологически чистого транспорта, в Германии - на возобновляемую энергию. Ключевые слова: экологическая модернизация, «зеленые» инвестиции, возобновляемые источники энергии, «зеленые» облигации. Рис.: 6. Табл.: 2. Библ.: 17.
Шуба Елена Артуровна - кандидат географических наук, доцент кафедры международной экономики и мирового хозяйства, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338:504(477)
Shuba O. A. The European Experience of Using «Green» Bonds in Financing the Ecological Modernization
The article is aimed at studying some aspects of the use of «green» investments in financing the ecological modernization of national economies of the European Union countries. Different views of researchers on the definition of the concept of «ecological modernization» are systematized. It is defined that economic instruments of stimulation of «ecological moderniza-tion» are considered as both instruments of the State regulation (ecological taxes and privileges, payments for pollution, fines, accelerated amortization, subsidies, grants, government programs) and market instruments (trade in licenses, pollution quotas, «green» bonds). The current status of the use of funds received from the issue of «green» bonds in France and Germany, which are the leaders in the market of «green» bonds of the EU, is analyzed. It is determined that most of the funds from the issue of «green» bonds are supplied to the clean transport projects in case of France and to renewable energy in case of Germany.
Keywords: ecological modernization, «green» investments, renewable energy sources, «green» bonds. Fig.: 6. Tbl.: 2. Bibl.: 17.
Shuba Olena A. - PhD (Geography), Associate Professor of the Department of International Economics and World Economy, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Екологнна модернкацш передбачае враховува-ти в державнш полiтицi екологкний чинник, технологкне оновлення виробництв завдяки впровадження ресурсозберпаючих технологш, а та-кож збкьшення еколопчно'1 обiзнаностi суспкьства.
Впровадження стратеги «еколопчно!' модершзацп» вимагае значних фшансових витрат. Тому доцкьно розглянути таке поняття, як «зелеш» швестицц, як передбачають використання коштш швесторш ткьки в рамках проектш, пов'язаних з охороною навколиш-
