CC BY
7
УДК 330.101:339
Д1ЯЛЬН1СТЬ КОРПОРАЦ1Й у КОНТЕКСТ1 РОЗВИТКУ РЕПОНАЛЬНИХ 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ОБ'бДНАНЬ
© 2018 ВАЛ1УЛЛ1НА 3. В.
УДК 330.101:339
Валiуллiна З. В. Дiяльнiсть корпорацiй у KOHTeKCTi розвитку регiональних iнтеграцiйних об'еднань
Метою cmammi е визначення р1вня взаемозв'язку м/ж корпора^ями та регональними ¡нтеграцшними об'еднаннями. Визначено взаемодю ¡н-mepeciB м'жнародних корпорацй та регональних ¡нтеграцйних об'еднань. Зокрема, вид'шено конкуренты/ переваги рег'тнальних штегра-щйних орган/защй та ¡нтереси м'жнародних корпорацй у процес розвитку ¡нтеграцйних об'еднань. Доведено, що ствробтництво в межах ¡нтеграцйного об'еднання в'дкривае перед корпора^ями додатковi можливостi розширення доступу до необх/дних виробничих ресурав, а це, своею чергою, е одним ¡з найважливiших мотивiв розгортання транснацюнал'ваци. Здшснено розпод'ш найб'шьших корпорацй за секторами економки залежно вiд показнит ринковоiкаттал'ваци. В дотдженш були використат показники потошв вхiдних та вихiднихшвестицш за пе-род 1970-2016 рр. для чотирьох регональних штеграцшних об'еднань - НАФТА, £С, АСЕАН, ЛАС. На основi розрахунт визначено значення Мекав динамiки вхiдних i вихiдних прямих шоземних швестицш, якзасв'дчили, що сучасш корпорацП виступають одразу ноаями двох ключових тенден-цш iнтернацюналiзацi¡ свiтогосподарсько¡ д'тльност'и Доведено, що корпорацп перетворилися не лише на ключових грав^в свтового ринку, але й визначають базов'> тренди у мiжнароднiй торгiвлi товарами та послугами, мiжнародному рус капталу, в'д'грають ключовуроль у створенш, розвитку та розповсюдженнi iнновацiй.
Ключов'! слова: iнвестицi¡, регональне нтеграцшне об'еднання, корпора^я, розвиток, свтовий ринок. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 8.
Валiуллiна Зоряна Володимирiвна - кандидат економiчних наук, доцент, кафедра м'жнародних економiчних в'дносин, Нацональний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: z.v.valiullina@nuwm.edu.ua
УДК 330.101:339
Валиуллина З. В. Деятельность корпораций в контексте развития региональных интеграционных объединений
Целью статьи является определение уровня взаимосвязи между корпорациями и региональными интеграционными объединениями. Определено взаимодействие интересов международных корпораций и региональных интеграционных объединений. В частности, выделены конкурентные преимущества региональных интеграционных организаций и интересы международных корпораций в ходе развития интеграционных объединений. Доказано, что сотрудничество в рамках интеграционного объединения открывает перед корпорациями дополнительные возможности расширения доступа к необходимым производственным ресурсам, а это, в свою очередь, является одним из важнейших мотивов развертывания транснационализации. Осуществлено распределение крупнейших корпораций по секторам экономики в зависимости от показателей рыночной капитализации. В исследовании были использованы показатели потоков входящих и исходящих инвестиций за период 1970-2016 гг. для четырех региональных интеграционных объединений - НАФТА, ЕС, АСЕАН, ЛАС. На основе расчетов определены значения индексов динамики входных и выходных прямых иностранных инвестиций, которые показали, что современные корпорации выступают сразу носителями двух ключевых тенденций интернационализации мирохозяйственной деятельности. Доказано, что корпорации превратились не только в ключевых игроков мирового рынка, но и определяют базовые тренды в международной торговле товарами и услугами, международном движении капитала, играют ключевую роль в создании, развитии и распространении инноваций.
Ключевые слова: инвестиции, региональное интеграционное объединение, корпорация, развитие, мировой рынок. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 8.
Валиуллина Зоряна Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: z. v. valiullina@nuwm.edu.ua
UDC 330.101:339 Valiullina Z. V. The Corporate Activities in the Context of the Development of Regional Integration Associations
The article is aimed at defining the level of interrelationship between corporations and regional integration associations. An interaction of interests of international corporations and regional integration associations is determined. In particular, competitive advantages of regional integration organizations and the interests of international corporations in the course of development of integration associations are allocated. It is proved that cooperation within the framework of an integration association opens up additional opportunities for corporations to increase access to necessary productive resources, and this, in turn, is one of the most important motives for deployment of transnationalization. Distribution of the largest corporations by sector of economy is carried out depending on the indices of market capitalization. The research used the indicators of flows of both inbound and outbound investments for the period of 1970-2016 from four regional integration associations - NAFTA, EU, ASEAN, LAS. On the basis of calculations the values of indices of dynamics of input and output foreign direct investments have been determined, which have shown, that modern corporations act as immediate bearers of two key tendencies of internationalization of world economic activities. It has been proved that corporations have become not only key actors in the world market, but also define basic trends in the international trade in goods and services, international capital movements, and play a key role in the creation, development, and dissemination of innovations. Keywords: investments, regional integration association, corporation, development, world market. Fig.: 2. Tbl.: 2. Bibl.: 8.
Valiullina Zoriana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: z.v.valiullina@nuwm.edu.ua
Всучасних умовах розвитку мiжнародного бiзнесу все бкьш очевидним стае факт посилення вза-eмозалежностi мiж дiяльнiстю сучасних корпо-рацiй та ключовими тенденцiями розвитку сватово! економiки. Крiм того, дослцники зазначають ключову роль найбкьших мiжнародних корпорацiй у процесi розвитку нацюнальних економiк, груп кра'1н, регюналь-них об'еднань i в процесах штеграцй загалом. Адже завдяки акумуляцй вагомо'1 частки свiтового виробни-цтва, побудовi мiцних iнвестицiйних зв'язкiв, розвитку власних потужних збутових мереж i налагодженню мiцних внутрiшньокорпоративних ланцюпв мiжнарод-нi корпорацй стали виконувати функцй мiжнародного регулятора виробництва, розподку та збуту продукцй, а отже, сприяти економiчнiй штеграцй у свгтовш еко-номiцi. В результатi дшльшсть корпорацiй стала потуж-ним фундаментом створення та розвитку регюнальних штеграцшних об'еднань, внутрiшня цiлiсть яких багато в чому залежить вiд особливостей транснацюнальних виробничих систем i внутршньовиробничо! кооперацй. Залежно вiд кiлькостi материнських компанiй, дочiрнiх пiдроздiлiв, галузево'1 спрямованост мiжнародного виробництва, ресурсно! бази регюну формуеться система функцюнально! взаемозалежност мiж кра'1нами в межах регюнального iнтеграцiйного об'еднання, що безза-перечно впливае на процеси лiбералiзацií мiжнародноí торгiвлi, руху iнвестицiй, технологш та iнновацiй.
Вiдомий член Римського клубу, фундатор Ки!в-ського Мiжнародного iнституту менеджменту професор Б. Гаврилишин зазначае: «Головними рушшми глобалiза-цй е великi мiжнароднi фiнансовi, промисловi та торго-вельнi пiдприемства. Сполучеш Штати Америки, Японш i деюлька захiдноевропейських кра!н, в яких базуються такi пiдприемства, стали саме завдяки !м ключовими акторами на свгговш економiчнiй аренi» [1, с. 3].
У власних наукових дослдженнях Д. Лук'яненко зазначае, що, домшуючи на ринках товарiв, послуг, ка-пiталiв, технологiй, управлiнських iнновацiй, глобальш корпорацй стають реально найвпливовiшими суб'ектами глобально! економ^ i водночас найдинамiчнiшими 'й структурними елементами. За мобкьшстю, здатнiстю адекватного реагування на змши у конкурентному се-редовищi вони вочевидь переважають традицiйнi забю-рократизоваш державнi, мiжнароднi та регiональнi над-державнi утворення. Дiяльнiсть глобальних корпорацш, якi не матимуть ринково'1 альтернативи, значною мiрою визначатиме контури майбутньо! глобально! економЬ-ки i фкософш глобально! конкурентоспроможностi i лiдерства. Однак очевидним е i те, що нашть оргашза-цiйно реформованi та висококонсолцоваш корпорацй як ключовi суб'екти глобального бiзнесу не вiдiграють самостшно! ролi у глобальнiй економiцi i полiтицi, а по-дальшi контури трансформацш свiтовоí системи фор-муються у '1х продуктивнiй взаемодй (партнерству з державами та мiжнародними органiзацiями зi структурно оновленими порiвняно з класичними функцiональними портфелями [2]. У цьому контекст актуальностi набува-ють дослiдження дiяльностi корпорацiй як окремо! ш-ституцй в розрiзi регiональних iнтеграцiйних об'еднань,
мають значний як науковий, так i практичний iнтерес для стимулювання розвитку нацюнально! та свiтовоí економiки.
Науковому розв'язку дослцження концептуалiза-цй свiтових i регiональних iнтеграцiйних процесiв при-свячено пращ таких науковщв, як Б. Гаврилишин [1], Д. Лук'яненко [2], Т. Циганкова [3] О. Сазонець, I. Са-зонець [4]. Проблематищ виявлення сучасних тенденцш у сферi мiжнародноí економiчноí дiяльностi та обгрун-тування на цiй основi ефективно! регуляторно! полiти-ки Украши выводилось провiдне мiсце в дослiдженнях А. Жеваго [5].
Зарубiжнi та вичизняш вченi придкяють значну увагу дотдженню економiчному розвитку кра!н свiту, процесам штеграцй та глобалiзацй. Проте поза увагою залишаються питання дiяльностi корпорацш в контек-стi розвитку регюнальних штеграцшних оргашзацш, вченi, як правило, у сво!х дослiдженнях не розглядають !х як iнститути. В результат вищезазначенi питання у науковiй лiтературi не е достатньо дослiдженими.
Метою дослцження е визначення рiвня взаемо-зв'язку мiж корпорацшми та регюнальними iнтеграцiй-ними об'еднаннями.
Регiональна iнтеграцiя як процес зближення нащ-ональних економiк, в ходi чого формуеться принципово нове економiчне середовище з бкьш тюними та стш-кими взаемозв'язками мiж економiчними суб'ектами (як корпорацшми, так i державами), надае ряд переваг для розвитку дшльност корпорацiй. Зокрема, сшвро-бiтництво в межах штеграцшного об'еднання вiдкривае перед корпорацшми додатковi можливостi розширення доступу до необхцних виробничих ресурсiв, а це, своею чергою, е одним iз найважливших мотивiв розгортання транснацiоналiзацй.
Розглядаючи формування та розвиток свито! еко-
номши через призму транснацiоналiзацй в розрiзi
корпорацiй та регiональних iнтеграцiйних угрупо-вань на рiвнi кра!н, сл1д звернути увагу на те, що обидва процеси безпосередньо сприяють утворенню саме цен-тралiзованоí системи управлiння, проте з рiзним ступе-нем самостшносп й пiдсистем. Крiм того, посилення рiвня взаемозалежностi мiж нацiональними економжа-ми на рiзних стадшх економiчноí iнтеграцй надае кор-порацшм, що територiально належать до визначеного регюну, ряд переваг порiвняно з компаншми з кра!н, що не належать до складу штеграцшного об'еднання. Бкь-ше того, дiяльнiсть корпорацiй та !х пiдроздiлiв в межах штеграцшного об'еднання дозволяе спкьно вцсто-ювати власнi iнтереси, особливо у сферi взаемодй мiж нацiональними урядами, материнськими компаншми та крашами розташування дочiрнiх пiдроздiлiв, адже часто саме корпорацй звинувачують у тому, що власш штер-еси для них першочерговi порiвняно з крашами базу-вання та приймаючими крашами (табл. 1).
Варто зазначити, що питання взаемодй нацюнальних економж i мiжнародних корпорацiй не втрачають свое! актуальности адже для компанiй вагомим аргументом для розвитку власно! дiяльностi в тому чи шшо-
Таблиця 1
Взаемод1я iHTepeciB мiжнародних корпорацш i регiональних iнтеграцiйних об'еднань
Конкурентш переваги репональних штеграцшних оргажзацш 1нтереси мiжнародних корпорацiй у процес розвитку iнтеграцiйних об'еднань
Зближення нацiональних eKOHOMiK на ochobî тeриторiальноï, соцiально-eкономiчноï та культурно! близькосп Корпорацп отримують бiльш широкий доступ до виробничих, фшансових, маркетингових рeсурсiв, до технолопчних досягнень та шновацш в межах всього регюну
Економiчнe об'еднання краш-учасниць на основi формування тiсних, стмких зв'язкiв мiж нацiональними eкономiками, залежно вщ виду та форми штеграцй Корпорацп краш-учасниць отримують додатковi конкурeнтнi переваги у змаганн з компанiями з iнших, тре™ краш у виглядi додаткових преференцш щодо доступу на ринки краш у межах iнтeграцiйного об'еднання
lнтeграцiйна вза£Mодiя дае можливiсть кра'шам-учасницям спiльно, а отже, бтьш ефективно вирiшувати важливi соцiально-eкономiчнi проблеми Корпорацп, що тeриторiально чи юридично належать до кран-учасниць iнтeграцiйного об'еднання, отримують додаткову можливiсть лобiювання власних штереав на рiвнi нацiональних урядiв i можливiсть !х просування як у межах об'еднання, так i вщ його iмeнi на територп та юрисдикци iнших держав
Досягнення бтьшого ефекту у прискоренн тeмпiв eкономiчного зростання та пщвищення eфeктивностi розвитку нацiональних eкономiк за рахунок взаемних преференцм пiд час штеграцй Посилення ролi корпорацiй у процeсi розвитку нацюнальних eкономiк, формування все ткншоТ залeжностi головних eкономiчних трeндiв вщ eфeктивностi та рeзультативностi дiяльностi ТНК; формування на цш основi корпоративних мiждeржавних об'еднань
Об'еднання зусиль краш-учасниць на шляху до зростання ефективносп та продуктивное^ нацiональних eкономiк за рахунок сптьного використання досягнень НТП Корпорацп е генераторами та ноаями досягнень науково-технолопчного прогресу та iнновацiй, якi ефективно розповсюд-жуються через корпоративнi мeрeжi без додаткових перешкод у крашах, де в будь-якiй формi розташован пiдроздiли ТНК
Джерело: авторська розробка.
му регiонi е можливють здiйснювати суттевий вплив на економiчний розвиток тих кра!н, у яких вони забезпечи-ли власну присутшсть, незалежно вiд и форм та врахо-вуючи iнтереси материнсько! компани, що лежать поза межами вцповцно! нацiональноí територи.
Слiд зазначити, що саме технологи, зокрема шформацшно-комушкацшш, стали тим ключовим фактором, що дозволив сучасним корпорацшм перетвори-тися на ключовий, найбкьш впливовий шструмент реп-онально! iнтеграцií. Це вцбулось за рахунок зосереджен-ня в руках корпорацш не лише процесу створення нових технологш, а й формування i використання механiзмiв !х практично! реалiзацií в рiзних крашах одночасно. Цей фактор у сучасних умовах розвитку свiтового господар-ства вирiшуе таку важливу проблему, як наявшсть i доступ до дешево! робочо! сили. Адже сам собою новий етап технолопчного розвитку передбачае послаблення ролi працi як ключового фактора мiжнародного вироб-ництва. Внаслiдок цього ряд кра!н, що розвиваються, та кра!н iз транзитивною економiкою втрачають власну конкурентну перевагу на свгтовш ареш - дешеву, часто малоквалiфiковану робочу силу. В контекст ускладнення технолопчного рiвня мiжнародного виробництва, зрос-тання складност самих продуктiв чи появи принципово нових, технолопчних товарiв i послуг зростае потреба в яюснш, квалiфiкованiй працi, що, своею чергою, при-зводить до скорочення масштабiв глобально! iнтеграцií i повернення виробничих структур корпорацiй з менш розвинутих кра!н назад, до економiчно-розвинутих еко-номiк, звiдки, власне, i почалась !х експанс1я на мiжна-родш ринки.
Зауважимо, що розвиток сучасних технологш значно шдвищив важливiсть орiентащï на кшцево-го споживача, що дае можливiсть отримати додатковi конкурентш переваги в разi розташування виробничих потужностей поблизу потенцшних ринюв збуту, та зростання якостi робочо! сили. Отже, на сьогоднi, ми можемо спостериати чергову змiну пропорцш у роз-ташуваннi виробничих мереж корпорацш на користь розвинутих краш - особливо у високотехнолопчних га-лузях з високим рiвнем додано! вартостЬ На цiй основi вцбуваеться посилення iнтеграцiйних зв'язкiв мiж роз-винутими кра!нами, особливо пiд час взаемоди у межах регiональних оргашзацш.
Варто зазначити суттеву рiзницю у галузевш при-належностi корпорацiй, що забезпечили крашам базування лiдируючi позищ! у рейтингу топ-100. Так, серед найбкьших компанiй НАФТА (за виклю-ченням Мексики) абсолютними лiдерами е «Apple», «Amazon», «Facebook», «Microsoft», «Alphabet», що успшно функцiонують у сферi технологiй. Це додатково пiдтверджуе той факт, що саме шформацшш технологи на сьогодш стають матерiальним впленням i рушiйною силою розвитку штеграцшних органiзацiй i призводять до руйнування адмшстративних бар'ерiв мiж кра!нами, планетарного об'еднання фiнансових ринкiв, формування не просто единого фшансового чи шформацшного ринку, а створення цшсного фiнансово-iнформацiйного середовища на основi розгортанш транснацiоналiзацiï. Натомiсть для лiдерiв европейських ТНК серед топ-100 слiд вцзначити «HSBC», «Siemens AG», «Royal Dutch
Shell» «LVMH», «Unilever», «Bayer Ag-Reg», «Nestle SA», «Novartis AG» та iншi, що функцiонують у сферi фшан-ciB та промисловост (табл. 2).
Розподш найбiльших корпорацiй за секторами еко
Лiдируючi позицГ! технологiчних корпорацш на тлi мiцних регiональних зв'язюв ведуть до виникнення торговельно-виробничих систем глобального масшта-
Таблиця 2
мши залежно вiд показникiв ринково! капiталiзацii
Сектор Ринкова капiталiзацiя, млрд дол. США Кшьккть компанш, 2017 р. Змша показнимв ринковоТ капiталiзацii 2016-2017 рр.
Технологи 3,582 12 20 %
Фшанси 3,532 21 15 %
Споживчi товари 2,660 17 10 %
Охорона здоров'я та фармацевтика 2,300 16 4 %
Споживчi послуги 1,940 11 24 %
Нафта та газ 1,411 8 7 %
Промисловiсть 876 7 5 %
Телекомунiкацií 859 5 -1 %
Видобувна промисловiсть 278 3 20 %
Джерело: авторська розробка на 0CH0Bi [6, с. 21].
бу, глобальних монополiй, якi вдало використовують переваги глобалшаци, штеграци та транснацюналГзаци одночасно. Значних успшв у цьому досягли саме лГде-ри свiтових ринюв - корпорацГ! США, якi стали потуж-ним локомотивом регюнально! штеграци i разом з по-тужними ринками Канади та Мексики стали сильними учасниками глобально! конкуренцГ! на основi Швшчно-Американсько'1 зони вкьно! торгiвлi (НАФТА). ОрГ-ентуючись, перш за все, на шдтримку внутршньо! eдностi та забезпечення власних штереав, найближчi конкуренти США - розвинут кра'1ни бвропи стихiйно виробили полiтику не глобально!, а довгостроково! ре-гiонально! iнтеграцi!, за яко! у глобальнш конкуренцГ! беруть участь не окремi кра!ни, що не зможуть забез-печити довгостроковГ конкурентнi переваги окремо, а цш групи кра!н, що пГдтримують г взаемодоповнюють одна одну. Ця ситуацГя надзвичайно випдна для мГж-народних компанГй, оскГльки регГональна штеграц1я об'ективно спрямована на збереження та рацюнальне використання ресурсГв менш розвинутих кра!н, яких зазвичай недостатньо для того, аби самостшно кон-курувати на глобальному ринку. КрГм того, висока за-лежшсть розвинених економГк вГд кризових коливань Г певна невизначешсть перспектив !х розвитку сприяе посиленню регюналГзаци у кра!нах, що розвиваються, зокрема, в регюш ПГвденно-СхГдно! АзГ! в рамках Асо-щаци держав ПГвденно-СхГдно! АзГ! (АСЕАН). УспГшнГ економГки, орГентованГ на експорт до розвинутих кра-!н, в умовах економГчно! нестабкьностГ намагаються компенсувати скорочення такого експорту за рахунок поглиблення регюналГзаци, внаслГдок чого значно змщ-нилися позицГ! кра!н, що розвиваються, у свГтовому господарствГ. Так, !хня частка у свГтовому ВВП зрос-ла з 17,4 % у 1990 р. до 38,7 % у 2016 р., в той час як частка розвинутих кра!н у свГтовому ВВП зменшилась з 78,8 % у 1990 р. до 58,9 % у 2016 р. Аналопчш тен-
денцГ! вГрш Г для регюнальних штеграцшних об'еднань, серед найпотужнших з яких залишаються НАФТА та 6С, яю забезпечують собГ левовГ частки у свГтовому ВВП, торпвлГ та швестищях, в той час як кра!ни регГ-ону ПГвденно-СхГдно! АзГ! демонструють значно вищГ темпи економГчного розвитку на основГ регГонально! ГнтеграцГ!.
Зазначимо, що, на вГдмГну вГд 6С, де ГнГцГатива створення ГнтеграцГйного об'еднання належала, перш за все, нацюнальним урядам кра!н-учасниць, у ПГвнГчнГй Америщ ГнтеграцГя вГдбувалася знизу догори, коли сшвробГтництво американських Г канадських компанГй на мГкрорГвнГ отримало власне законодавче закршлення на мГждержавному рГвш. Очевидним е лГ-дерство американських корпорацш порГвняно з ком-панГями Канади та Мексики, яким належить роль лГде-ра не лише за показниками економГчно! динамки, але й за технолопчним розвитком. Проте саме створення НАФТА Гстотно вплинуло на зростання швестицшно! привабливостГ канадсько! економГки, а мексиканськГ компанГ! стали окремими елементами у мережах коо-перацшного виробництва американських корпорацГй. Шд час поглиблення ГнтеграцГ! кра!ни поглибили влас-нГ зв'язки на основГ спГльних пГдприемств зГ створення товарГв Г послуг, що дозволило канадським, мексикан-ським та американським компанГям спростити доступ до технологГй, знизити витрати виробництва й активГ-зувати взаемне сшвробггництво з метою закршлення позицш кра!н НАФТА на мГжнародних ринках. Важ-ливо зазначити, що завдяки лГдерству США найтГснГшГ взаемозв'язки налагодились мГж США та Канадою, США та Мексикою, а слабшГ - мГж Канадою та Мексикою.
На противагу НАФТА, для кра!н-учасниць 6С впродовж всього перГоду штеграци виникло розумГн-ня необхГдностГ балансу сил, за якого жодна з кра!н не
займае домшуючого становища. Таким чином, для 6С складно видкити единого, сталого лiдера, а лише може йтися про певну коалщш iнтересiв великих i малих на-цiональних економк. Крiм того, европейська iнтеграцiя розвивалась в особливих умовах, поеднання яких не-мае в жодному шшому регiонi свiту, та якi, вцповцно, забезпечили потужнi конкурентнi переваги для корпо-рацiй кра'1н 6С. До них слд вiднести: високорозвинену ринкову економку практично вск кра'1н об'еднання, взаемодiя мiж якими вiдбувалась саме на основi мiж-фiрмових, а не мiждержавних зв'язкiв; полiцентричну структуру, тобто наявшсть деккькох високорозвине-них кра'1н, однакових за розмiром i рiвнем економiчного розвитку (на початку штеграци це були Францiя, Шмеч-чина, Iталiя, Великобританiя, Iспанiя). Зазначимо, що ця особливiсть е ркюстю для iнтеграцiйних об'еднань, найбкьшою мiрою полiцентричнiсть проявилася саме у 6С, лише частково для АСЕАН, i зовсiм не притаман-на НАФТА, де безумовним лидером е США. Це у свш час забезпечило можливiсть створення справедливого конкурентного середовища для европейських компанiй, проте на сьогодш, вiдбувся певний вiдхiд вц полщен-тричностi внаслiдок нового розподку сил мiж великими та малими кра'1нами, що надзвичайно ускладнюе роботу шститупв 6С. Серед шших факторiв, що сприяли змiцненню позицш 6С як iнтеграцiйного об'еднання загалом на формуваннi конкурентних переваг европейських корпорацш, зокрема, можна визначити наявшсть розвинутого промислового потенщалу, забезпечешсть виробничими ресурсами, культурну та юторичну близь-кiсть тощо.
Поява та бурхливий розвиток постiндустрiaль-них корпорацш, таких як, наприклад, «Nokia» та «Vodafone», призвели до формування сис-теми транснацюнального виробництва у багатьох европейських крашах. Доречно зауважити, що за шд-сумками 2000 р. вони вже увшшли до перелку 100 най-
бкьших корпорацiй свпу, при тому, що лише у 1999 р. корпораци розмiстили власш акци на фондових ринках. Крiм того, важливу роль вкдграли невпиннi про-цеси транскордонних злитпв i поглинань, що активно розпочалися на початку 1990-х рр. Отже, ряд малих европейських компанш були поглинут великими транс-нацюнальними корпорацiями з кра'1н 6С, внаслцок чого утворилися та мiцно закршилися на свiтовому ринку европейськi транснацюнальш промисловi гру-пи. А зважаючи на галузеву спрямованiсть найбкь-ших корпорацiй 6С, можна прогнозувати 1х лiдерство i в подальшому.
Варто також зазначити, що на сьогодш, подiбним чином до европейських корпорацш, iншi компани також сприяють регiональнiй штеграци як територiально, так i опосередковано на процеси штеграци в шших регю-нах. Безумовно, йдеться про корпораци США, Китаю та Япони. Вам 1м певною мiрою вигiднa регiональна ште-грaцiя.
Звернемо увагу на формування регюнальних ште-грaцiйних об'еднань i внеску корпорaцiй до них, в першу чергу за рахунок прямих шоземних iнвестицiй зi сторони корпорацш, з одного боку, та спрямовану лiберaлiзaцiю мiжнaродного руху кaпiтaлу мiж кра'1нами-учасницями штеграци - з шшого. Зрештою, це призводить до того, що внутршньорегюнальш iнвестори, якi володшть виробничими потужностями як в межах штеграцшного об'еднання, так i поза ним, надають перевагу оптимiзaцil власно'1 господарсько'1 дiяльностi шляхом змши конфь гураци власно'1 фккльно! мереж1
В дослiдженнi були використaнi показники пото-кiв вхiдних i вихцних iнвестицiй за перiод 1970-2016 рр. для чотирьох регюнальних штеграцшних об'еднаннях. На основi розрaхункiв нами було визначено значення шдексу динaмiки П11 (рис. 1, рис. 2).
Значення шдексу бкьше одиницi свiдчить про зростання обсяпв П11 у поточному рощ порiвняно з попереднiм, а менше одиницi - про зменшення. Най-
Значення 6,0-
5,0
3,0
1,0
.г—v
У*--^ # X
5 0 0
6 0 0
0 0
со
0 0
0 0
-2,0 -3,0 -4,0
PiK
АСЕАН (Япоыя, Китай, Корея включно) —£С
ЛАС —л— НАФТА
Рис. 1. Значення шдексу динамки потомв вхщних ПII корпорацiй за регiональними iнтеграцiйними об'еднаннями,
1970-2016 рр.
Джерело: авторська розробка на 0CH0Bi [7].
бкьш1 темпи зростання як вх1дних, так 1 вих1дних П11 заф1ксовано для краш НАФТА та 6С, найменш1 - для рег1онального об'еднання ЛАС. Таким чином, шдтвер-джено визначеш загальносв1тов1 тенденци дом1нування розвинутих краш у глобальних потоках П11. Проте вар-то зазначити, що найбкьшого прогресу у залученн1 П11 досягли саме краши АСЕАН, що е практичним в1добра-женням загальносв1тових тенденцш зм1цнення позиц1й краш, що розвиваються у св1тов1й економ1ц1.
Таким чином, сучасш корпораци виступають одразу нойями двох ключових тенденц1й штернацюналь зацп свггогосподарсько! д1яльност1 - перекачу-вання ресурсов менш розвинутих краш до бкьш розвину-
Значення
6,0 -
тих i зростання самоiзол.ящí розвинутих краш. Посилен-ня взаемоди шд час регюнальноТ штеграцп та водночас зростання piBM протекцiонiзму з ix сторони стосовно третix краш iз одночасним вираженням приxильностi ль бералiзацil зовшшньоекономiчноí дiяльностi.
Яскравим свiдченням швидких темпiв розвитку цих процесiв е формування та швидкi темпи розвитку регюнальних об'еднань у Пiвнiчнiй Америщ (НАФТА), бврош (6С), Пiвденно-Сxiднiй Ази (АСЕАН) та iн. Корпораци цих краш все бкьше розглядають ринки в межах штеграцшного об'еднання як найбкьш вигiднi для розвитку власно! дiяльностi, з огляду на територiальну близькiсть, сxожiсть рiвнiв економiчного розвитку та пiдтримку з боку нацюнальних урядiв.
\\ Lm.
u / Ti
o\V /о r*> \ r*> /со c^ / 1985 1990 \ V 9 9 00 00 2 IN 1 ' vo 0 0 in
СО Oi о о о ^
ООО IN IN rs
PiK
■■♦■■■ АСЕАН (Японiя, Китай, Корея вкпючно) —«-- £С
ЛАС — НАФТА
Рис. 2. Значення iндексу динамiки n0T0KiB вихiдних П11 корпорацiй за регiональними iнтеграцiйними об'еднаннями,
1970-2016 рр.
Джерело: авторська розробка на 0CH0Bi [8].
ВИСНОВКИ
Отже, сучасш корпораци перетворилися не лише на ключових гравщв св1тового ринку, але й визначають базов1 тренди у м1жнароднш торг1вл1 товарами та по-слугами, м1жнародному рус1 кашталу, в1д1грають ключо-ву роль у створенш, розвитку та розповсюдженн1 шно-вац1й.
За результатами проведеного досл1дження визна-чено, що формування регюнальних штеграцшних об'еднань е законом1рним процесом розвитку су-часно! економ1ки. Особливу роль у цих процесах в1д1-грають корпораци, котр1 за рахунок розвитку власних корпоративних мереж на основ1 П11, стимулювання м1жнародно! торпвл1 та передач1 технолог1й покликан1 вир1вняти диспропорци у р1внях економ1чного розвитку краш-учасниць рег1ональних об'еднань, згладжувати перепади господарсько! кон'юнктури, а також створювати потужний фундамент для сощально-економ1чного розвитку рег1ону. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Соколенко С. I. Глобалвацт i економта УкраТни. КиТв : Логос, 1999. 568 с.
2. Лук'яненко Д. Г., Кальченко Т. В. Стратеги глобального управлЫня. М'жнародна економ'ша пол'тика. 2008. № 8. URL: http://iepjournal.com/journals/8-9/2008_2_Lukyanenko _Kalchenko.pdf
3. Циганкова Т. М., Олефiр А. О., Фурсова О. В. Глобальна торгова система: розвиток ¡нститут1в, правил, шструменпв СОТ : монографiя. КиТв : КНЕУ, 2003. 660 с.
4. Сазонець I. Л. Посилення ролi ТНК: позитивы i негативы нашдки. Проблеми та перспективи розвитку банюв-сько\ системи УкраТни. 2009. Вип. 24. С. 122-127.
5. Жеваго А. В. Державне регулювання м1жнародноТ економ1чноТ дiяльностi в глобальних умовах розвитку : авто-реф. дис. ... канд. екон. наук : 08.05.01. КиТв, 2006. 21 с.
6. Top 100 Companies by market capitalization. PwC. URL: https://www.pwc.com/gx/en/audit-services/assets/pdf/global-top-100-companies-2017-final.pdf
7. UNCTADSTAT. Data center. Foreign direct investment: Inward and outward flows and stock, annual, 1970-2016. URL: http://unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders. aspx
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 8 '2018
www.business-inform.net
8. UNCTADSTAT. Data center. Gross domestic product: Total and per capita, growth rates, annual, 1970-2016. URL: http:// unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx
REFERENCES
"Foreign direct investment: Inward and outward flows and stock, annual, 1970-2016" UNCTADSTAT. Data center. http:// unctadstat.unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx
"Global Top 100 Companies by market capitalization. PwC" https://www.pwc.com/gx/en/audit-services/assets/pdf/global-top-100-companies-2017-final.pdf
"Gross domestic product: Total and per capita, growth rates, annual, 1970-2016" UNCTADSTAT. Data center. http://unctadstat. unctad.org/wds/ReportFolders/reportFolders.aspx
Lukianenko, D. H., and Kalchenko, T. V. "Stratehii hlobalnoho upravlinnia" [Strategies for global governance]. Mizhnarodna
ekonomichna polityka. 2008. http://iepjournal.com/journals/8-9/2008_2_Lukyanenko_Kalchenko.pdf
Sazonets, I. L. "Posylennia roli TNK: pozytyvni i nehatyvni naslidky" [Strengthening the role of TNCs: positive and negative effects]. Problemy ta perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy, no. 24 (2009): 122-127.
Sokolenko, S. I. Hlobalizatsiia i ekonomika Ukrainy [Globalization and the economy of Ukraine]. Kyiv: Lohos, 1999.
Tsyhankova, T. M., Olefir, A. O., and Fursova, O. V. Hlobalna torhova systema: rozvytok instytutiv, pravyl, instrumentiv SOT [The global trading system: the development of institutes, rules, instruments of the WTO]. Kyiv: KNEU, 2003.
Zhevaho, A. V. "Derzhavne rehuliuvannia mizhnarodnoi ekonomichnoi diialnosti v hlobalnykh umovakh rozvytku" [State regulation of international economic activity in the global conditions of development]: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.05.01, 2006.
<
O ^
LU <
_Q
<
< O
S
i 0 X
s
u
50 BI3HECIHOOPM № 8 '2018
www.business-inform.net
