CC BY
13
6poHXiB, легень, щитовидно! залози. Так, наприклад, за останш роки захворю-вашсть на гшотерюз зросла у 2,5 раза, вузловий зоб - у 2,8 раза, хвороби кро-Bi та кровотвiрних оргaнiв - у 6,7 раза тощо.
Змiни у вжовому склaдi населення району характеризуються його ста-рiнням, зумовленим головним чином зниженням рiвня нaроджувaностi. Час-тка оЫб пенсiйного вiку збiльшилaсь за останш роки бшьше нiж на 10 % i становить для м. Сарни бшьше 19 %. Населення працездатного вжу м. Сарни становило менше 60 %, а по району менше 46 %.
Зведеш результати аудиту наведено в табл. 2.
Виконаний еколопчний аудит територи Сарненського району Рiв-ненсько! облaстi показав, що отримaнi характеристики та висновки допомо-жуть державним органам влади напрацювати стрaтегiю еколого-врiвновaже-ного розвитку, природоохоронних зaходiв, напрямюв iнвестицiй та iнновaцiй в економщ регiону.
Лiтература
1. Чумаченко С.М., Дудкш О.В., Коржнев М.Н. та ш. Методичш аспекти оцшки i ран-жування загроз для бiорiзномaнiття в Укрaiнi// Екологiя i ресурси. - 2003, вип. 7. - С. 77-86.
2. Снитко В.А., Баутуев А.Р., Башалханов И.А. и др. Электронное атласное картографирование для обеспечения устойчивого развития регионов Сибири// География и природные ресурсы. - 2003, № 3. - С. 16-25.
3. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Методика аудиту i сертифшацп територи. Науко-во - практична серiя "Довкшля. Environmental. Окружающая среда". Частина третя. Центр сертифшацп об'екпв надрокористування Укра!ни. НПЦ" Еколопя. Наука. Технiкa" товари-ство Знання Укра!ни. - Ки!в. 2003 р.
УДК 338.57: 551 Ст. наук. ствроб. О.В. Садченко, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних
до^джень НАН Украти
КОРПОРАТИВН1 ФУНКЦП ЕКОЛОГ1ЧНОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА
Розглянуто важливють еколого-маркетингово'1 дiяльностi в штеграцшних про-цесах розвитку економiко-екологiчного ствроб^ництва мiжнародного партнерства. Визначено специфiчнi особливосп екологiчного маркетингу при дiяльностi на наць ональному та експортному рiвнях, що породженi особливостями функцiонування зовшшшх ринкiв i умовами роботи на них, яю надають мiжнародному еколопчному маркетингу риси, якi необхiдно враховувати втизняним пiдприeмствам.
Ключов1 слова: еколопчний маркетинг, економшо-еколопчне ствроб^ниц-тво, штеграцшш процеси, партнерство, мiжнародна кооперацiя.
Senior researcher worker E.V. Sadchenko - Institute of market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Cooperation functions of ecological marketing in conditions of
international partnership
The role of ecological marketing activity in the integrative processes of development of international economic-ecological partnership is discussed in the paper. Specific particularities of ecological marketing at national and export markets caused by particularities of
functioning of the external markets, form specific features of international ecological marketing which have to be taking into account by national enterprises.
Keywords: ecological marketing, economic-ecological collabouration, integration processes, partnership, international cooperation.
Для широкого розвитку мiжнародних форм сшвробггництва в напрям-ку зближення науки та нацюнального виробництва Í3 зовнiшнiм ринком, його умовами i вимогами необхщна реформа цшого господарського механiзму в Укрш'ш i його адаптацiï до европейських стандартiв якостi товару та умов i наслщюв виробництва, розподiлу, обмшу та споживання цих товарiв. Роль партнерства приватного i сусшльного секторiв економiки у просуваннi еколо-пчно сталого бiзнесу може надалi виршити екологiчнi, економiчнi i сощаль-но-полггичш проблеми в регiонах. Екомаркетинговi тдходи дадуть змогу партнерам здiйснити подш працi та кооперацiю усерединi шдприемств, ком-панiй, фiрм для досягнення нормативних рiвнiв забруднення та рацюнально-го використання природних ресурсiв.
Без економiчного та екологiчного спiвробiтництва з шшими державами у сучасних шформацшних умовах iснування нацiональноï економжи не-можливо. Сталий соцiально-економiчний, еколопчний розвиток Украïни ба-гато в чому визначаеться станом навколишнього природного середовища та рiвнем використання природно-ресурсного потенщалу. Цiльовими орiентира-ми сталого сусшльного розвитку е яюсть життя, рiвень економiчного розвитку, еколопчна стабiльнiсть. Для рiшення таких проблем потрiбна мiжнародна кооперацiя та сшвробггництво. Глобальнi проблеми охорони навколишнього середовища можуть вплинути на прийнят пол^ичш та економiко-екологiчнi рiшення. Партнерство мае спрямовуватись на шдтримку економжо-еколопч-них штереЫв у системi виробничих, споживчих, розподшьних i обмiнних вщ-носин. У перюд економiчних трансформацiй гостро стоять питання про най-бшьш оптимальне сполучення економiко-екологiчних iнтересiв мiж виробни-ками та споживачами як усередиш краïни, так i за ïï межами.
Для реалiзацiï цшей мiжнародних договорiв з забезпечення еколопч-но1' (ресурсо-екологiчноï) безпеки необхiдно зосередити зусилля на створення мiжнародного мехашзму, що передбачае:
• техтко-технолопчне сшвробггництво, включаючи систему обмшу природо-охоронними та ресурсозбершаючими технологiями (техшкою) i шформащею;
• формування спещатзованих оргашв i фонд1в;
• утворення системи контролю за ходом виконання прийнятих сторонами зобов''язань;
• здшснення м1жнародно1 еколопчно1 експертизи;
• пор1внянтсть (або створення едино1 системи) ощнюючих економшо-еколо-пчних показнишв;
• створення доввднишв едино1 термшологи з природокористування;
• оргатзаци мiжнародного центру термшово1 еколопчно1 допомоги та створення ввдповщно1 системи надання мiжнародноï допомоги;
• сшвробггництво i взаемну допомогу в науково-дослвдних i дослщно-конст-рукторських роботах;
• обмiн досвiдом i проведення мiжнародних конференций;
• екологiчне виховання i освiта (екопсихологiя);
• генерування нового знання, нових процесiв i створення нових екологiчно чистих товарiв i послуг.
Екологiчний маркетинг в умовах розвитку мiжнародного партнерства дасть змогу забезпечити вщповщшсть укра!нського бiзнесу мiжнародним системам еколопчно! сертифжацй, мекологiчним стандартам" при просуванш продукцй на внутрiшнiй i зовтшт ринки, зацiкавленiсть споживача й вироб-ника у дотриманнi цих стандарта.
Партнерство - це шдприемство, що перебувае у спiльнiй власностi двох або бшьше осiб, що мають свою частку у прибутку. Кожний iз власникiв або партнерiв несе спшьну вiдповiдальнiсть за всi збитки, завдаш шд-приемству [6]. Ця оргашзацшна форма шдприемницько! дiяльностi мае як по-зитивний, так i негативний бiк.
У сучасних умовах об'ектами партнерства можуть бути не тшьки шд-приемства, але й цiлi територй, тобто географiчне середовище даного реп-ону. Метою такого партнерства буде створення еколопчно чистих територш для виробництва оргашчного землеробства або еколопчно чисто! продукцй, що могла б конкурувати з шшими аналогiчними товарами, що не виробля-ються на цiй територй. Економiко-правовi аспекти ще! проблеми ще не вив-ченi. Розвиток регюнально! корпоративно! економiки з використанням моделей шновацшного розвитку приведе до росту життевого рiвня регiонiв i доб-робуту економiки Укра!ни. Таке корпоративне управлшня еколого-виробни-чими процесами на територй дасть змогу: по-перше, створити або зберегти ушкальшсть дано! територi! як природно-просторового ресурсу; по-друге, за-лучити бiльшу частку кашталу для створення екологiчно чистих територш i товарiв; по-трете, створити умови для залучення нових екологiчно чистих технологш, включаючи наукову базу економiчних i управлiнських процесiв; здiйснити доступ на штегрований ринок; конкурентоспроможнiсть територй буде можлива через рiзницю мiж виробничими витратами з облiком еколопчно! складово! дано! корпоративно обладнано! територi! кра!ни й цiнами на мiжнародних ринках.
Екологiчний маркетинг забезпечуе створення конкурентних переваг територш на основi !хнього просування на св^овому ринку як регiонiв, що характеризуються сталим, еколого-збалансованим розвитком.
Пщ час аналiзу екологiчного маркетингу територш природш ресурси розглядаемо як еколого-економiчнi ресурси (як екологiчнi ресурсо-товари), тому об'ектом маркетингово! дiяльностi тут виступають екологiчнi чинники та умови природокористування з урахуванням !х суперечливостi i кон'юн-ктурностi. Ресурсо-товар (еколого-економiчний ресурс) - це такий товар, при реалiзацi! якого за допомогою еколопчного маркетингу знаходиться компро-мiс мiж необхiднiстю використання (вилучення) певного природного ресурсу й необхщшстю зберегти середовище перебування, у формуванш якого бере участь (прямо або побiчно) певний природний ресурс. Основними моментами еколопчного маркетингу територш е чггка постановка довгострокових щ-лей i комплексний пiдхiд.
Екологiчний маркетинг на основi введення екологiчно! складово! у партнерство та корпоращю дасть змогу розширити i наповнити новим яюс-ним змiстом данi форми оргашзацй пiдприемницько! дiяльностi.
Методолопя корпоративного управлiння, як струнка економшо-право-ва система, мiстить у собi структуру, логiчну органiзацiю, методи та засоби дiяльностi учасникiв корпоративних вщносин. Корпорацп варто розглядати як суб'екти шдприемницько! дiяльностi, що е об'ектом корпоративного управ-лiння. У сучаснш економiчнiй лiтературi корпорацiя (об'еднання) - сукуп-нiсть осiб, що об'едналися для досягнення загальних цiлей, здшснення спшь-но! дiяльностi, що утворюють самостiйний суб'ект права - юридичну особу. Найчастiше корпорацп утворяться у формi акцiонерного товариства. Таким чином, визначення "корпоращя" мае на уваз^ насамперед, акцiонерну корпо-рацiю, що мае можливють залучати значнi засоби, шкорпоруючи необмежену кiлькiсть учасникiв (акцiонерiв) [5].
В основi екологiчного маркетингу територш в iнтеграцiйних процесах економжи лежить побудова довгострокових взаемовигiдних вщносин з клю-човими партнерами: споживачами, постачальниками, оптовими та роздрiбни-ми торговцями з метою встановлення тривалих взаемовипдних вiдносин.
Пiд час розгляду питань ресурсо-безпечно! полiтики виникають ште-реси та розбiжностi мiж державою, шдприемцями i споживачами. Компенса-цшш, корпоративнi зв'язки, що установлюються на рiвнi господарських орга-нiзацiй, шдприемств рiзних кра!н, дадуть змогу повшше використати !х ште-лектуальний, науково-техшчний i виробничий потенцiал, будуть сприяти переходу взаемного сшвробггництва на довгострокову та бшьш стабiльну основу, забезпечувати сталу збалансованiсть товарооб^у, стале розширення поставок готово! еколопчно чисто! продукцi! на свгговий ринок, подолання де-якою мiрою протекцiонiстських бар,ерiв на нацiональному i регiональному рiвнях.
Корпоративне управлiння з урахуванням еколопчних характеристик -це безупинне удосконалення синтезу теорi! та практики, аналiзу та iнту!цi!, функщональних знань та вмiння управляти тдлеглими, здатнiсть плiдно вести справи з партнерами та кшентами i пiдтримувати зацiкавленiсть сшвробгг-никiв у досягненш цiлей компанi! на принципах еколопчно! безпеки та стало-го суспшьного розвитку територi! [5].
Кра!ни, що мають намiр полшшити глобальну екологiчну ситуацiю, з одного боку, шддають часом ризику свою економжу, роблять свiй бiзнес уразливим вщ екологiчно! активностi менш сумлшних держав. З iншого боку, промислово розвинут кра!ни, якi вживають заходи щодо охорони навко-лишнього середовища, можуть виявитися у виграшному становищi завдяки протиставленню росту зайнятост i доходiв у забруднюючих галузях, що пе-ребувають пiд контролем шдприемств. Тому приватш пiдприемства, що ви-явились перед строгим регулюванням, будуть мати бшьш висок витрати, нiж !хнi конкуренти, i будуть зазнавати трудношдв. Новi мiжнароднi угоди недос-татнi для того, щоб домогтися бажаних економiко-екологiчних ефектiв, угоди повинш бути здiйсненними та результативними.
Нових мiжнародних угод недостатньо для того, щоб домогтися бажаних ефекпв, угоди повинш бути здшсненними. Щоб реалiзувати угоди, мiж кра!нами повинна бути широка вiдкритiсть.
Безумовно, завдання штеграци Украши в eKOHOMÏ4HÎ структури i створення единого внутршнього ринку та загальноевропейського простору, не потрiбно розглядати як самодостатню мету. Зазначеш процеси е собою в умовах сучасно! мiжнародноï коопераци виробництва, подiлу працi, стану науко-во-технiчноï сфери, насамперед необхiдним засобом дозволу сощальних, гу-манiтарних, еколопчних проблем, способом збереження та оздоровлення навколишнього середовища, установлення необхщних пропорцш суспiльного виробництва, пiдвищення життевого рiвня громадян Украïни. Поза таким широким контекстом будь-як iнтеграцiйнi заходи виявляються позбавлени-ми будь-якоï обгрунтовано1" цiльовоï спрямованостi.
Виконання багатьох европейських науково-дослщних програм пов'язане з необхiднiстю утворення мiжнародних технологiчних союзiв (ТС). Дослщницью програми вiдiграють роль каталiзаторiв союзiв рiзного типу. Причини утворення ТС у Захщнш Gвропi полягають не тшьки в об'еднанш ресурсiв для штенсифжаци НДОКР, скороченнi витрат при одержанш нових технологiчних можливостей, як досягаються завдяки централiзованому суб-сидуванню проектiв або економи за рахунок спшьних витрат, але i у виклю-ченнi дублювання робiт, шдвищенш конкурентоспроможностi. Спонукальни-ми мотивами утворення ТС е виживання фiрми, можливють проведення НДОКР або виробництва нового виду продукту, що не шд силу окремо для кожно1' компанп, пiдприемства, держави. Економiчнi стимули можуть вико-ристатися не тiльки для того, щоб зняти конфлiкт мiж економiчним розвит-ком i охороною навколишнього середовища, скорше вони можуть зробити економiчний розвиток i охорону навколишнього середовища засобом, за до-помогою якого досягаеться мета збереження довкшля. При такш полiтицi, наприклад, у США фiрми вже встановили, що ri, хто добровiльно став кон-тролювати сво1' викиди суворше, нiж було потрiбно при юнуючих правилах, повиннi представляти свiдчення такого зниження забруднення, щоб мати вщ-повщт емiсiйнi кредити. Отриманi поточш емiсiйнi кредити зниження могли б продаватися новим фiрмам, щоб просунутися у вщдалений район, за умови, що фiрма, яка здобувае, купить 1,2 кредита зниження викидiв, скидань за кожну 1,0 доданих емiсiйних одиниць викидiв, скидань на нових заводах. Яюсть повiтря полiпшуватися буде щораз iз появою нових фiрм у районi. З цiею политикою було переборене протистояння економiчного росту й збереження навколишнього середовища. Новим фiрмам не тшьки не дозволялося просуватися у забруднеш мюта, але вони стали одним з основних засобiв по-лiпшення якост повiтря. Такий економiчний розвиток полшшив би як якiсть повiтря, так i ефектившсть витрат на еколопчш цiлi. Застосування повновар-тiсного принципу мае сигналiзувати всiм користувачам навколишнього середовища, що ресурси природи вичерпш. Продукти, зроблеш на шюдливих ви-робництвах, повиннi бути вщносно бiльш дорогими; продукти, якi зроблеш з використанням елемента охорони навколишнього середовища, при виробни-чих процесах, що щадять природу, повинш стати вщносно дешевшими. Виконання вартюного принципу повинне приводити до безумовно1' субсиди, що скеровуеться на природоохоронш заходи.
Пiд час розгляду питань ресурсо-безпечно! полггики виникають ште-реси та розбiжностi мiж державою, шдприемцями i споживачами. Партнерство мае спрямовуватись на шдтримку економжо-еколопчних iнтересiв у ^e^Mi виробничих, споживчих, розподiльних i обмшних вiдносин. У перiод економiчних трансформацш гостро стоять питання про найбшьш оптимальне сполучення економiко-екологiчних iнтересiв мiж виробниками та споживачами як усередиш краши, так i за ïï межами.
Прiоритетним напрямком удосконалення механiзму реалiзацiï держав-ноï екологiчноï полiтики е реформування законодавчоï й нормативноï бази природокористування.
У перехiдний перюд велике значення мають перетворення, модершза-цiя та екологiзацiя виробництва, що дають змогу скоротити випуск нерентабельно:' продукцiï, яка не вщповщае екологiчним вимогам, i створити сприят-ливi умови для розвитку в регюш виробництв, що можуть при скороченш витрат виробництва забезпечити високу яюсть товарiв та послуг, здатних конкурувати як на внутршньому, так i на зовшшньому ринку. Велике значення у розвитку економжи регюну придiляеться органiзацiï маркетингово!" дiяльностi, зокрема, екологiчному маркетингу регiонального вщтворення.
Свiтове спiвтовариство поки не створило механiзмiв виявлення та компенсацiï витрат, пов'язаних з реалiзацiею вимог Конвенци про бiологiчне рiзноманiття - збереженням природних екосистем i ïx бюти для найбiльш ефективного виконання ними глобальних середовищетвiрниx функцiй. Для Украши це найважливiший прiоритет, оскiльки територiя мае бiльшу щшь-нiсть населення на 1 кв. м i високу штенсившсть промислового та сшьсько-господарського виробництва. Отже, здшснюеться сильне антропогенне на-вантаження на навколишне природне середовище, тому треба найбшьше дбайливо ставиться до збереження екосистеми. Збереження природно-ресур-сного потенцiалу, бiорiзноманiття в цих умовах стае провщним стратегiчним ресурсом краши.
Послуги ринково1' iнфраструктури покликанi забезпечувати умови для оргашзаци руху товарiв i природних ресурЫв у регiонi i мiж регiонами. У завдання посередницьких фiрм, комерцiйниx центрiв, товарних бiрж, що дь ють на певнiй територи, входить оргашзащя регiонального ринку, сприяння у знаходженш продавцiв i покупщв продукцiï (екологiчно чисто1' продукцiï), ресурсо-товарiв, органiзацiя аукцiонiв, систем комерцiйноï шформаци. Поки що в регiонаx краши матерiальна база ринково1' iнфраструктури розвинута недостатньо. Не вистачае сучасного устаткування, автоматизованих систем i обчислювально1' техшки, через що неможливо оперативно реагувати на вимо-ги споживачiв.
Висновки. Створення цен^в з дослiдження попиту i мюткоси ринку природно-ресурсного потенщалу регiону можуть слугувати сполучною ланкою мiж пiдприемствами та торпвлею i виконувати координуючу роль у самому регюш i за його межами. Ц центри разом з шдприемствами, фiрмами, компанiями повинш вивчати попит на конкретш еколопчно чист ресурси, вироби, товари, послуги; проводити опитування населення та торговельних
шдприемств як у регюш, так i за його межами; вивчати можливост виробництва TOBapiB з використанням еколопчно чистих технологш на шд-приемствах регiону i т.д. Створення розвинутого ринку пов'язане з формуван-ням систем шформаци про ринки еколопчно чистих товарiв, про виробникiв з розбивкою по групах товарiв за географiчною ознакою, про якiснi характеристики споживано! сировини, про застосовуваш в галузях i на конкретних шдприемствах регiону виробничi процеси. Ця шформащя повинна узагаль-нюватися спещально створюваними регiональними центрами з еколопчного маркетингу, рiзними спецiалiзованими мiжнародними асощащями.
Л1тература
1. Садченко Е.В. Принципы и концепции экологического маркетинга: Монография. -Одесса: Астропринт, 2002. - 400 с.
2. Sadchenko E.V., Harichkov S.K. Sustainable business as a tool for stabilizing of economic situation in zones of ecological risk. In book: Business Styles and Sustainable Development. Fifth International Conference on Ethics and Environmental Policies. - Kyiv: National Ecological Center of Ukraine. - 2003. - P. 1/6-6/6.
3. Садченко О.В. Соцiально-економiчнi аспекти впровадження традицшних форм при-родокористування в Укра!ш// Збереження бюрозмаптя: традицп та сучаснють/ Вщповщаль-ний ред. Т.В. Гардашук. - К.: Хiмджест, 2003. - С. 25-42.
4. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура/ Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
5. Савельев Л.А., Амитан В.Н., Яркова Н.И., Королев В.Ю., Коровко Ю.В. Корпорации: настоящее и будущее (экономико-правовые проблемы): Монография/ Донбасская национальная академия строительства и архитектуры. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2004. - 419 с.
6. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика/ Пер. с англ. Со 2-го изд. - М: Дело, 1997. - 864.
УДК 330.15:353 Ст. наук. ствроб. А.1. Март1енко, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних
до^джень НАН Украти
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСНО! СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО Л1ЦЕНЗУВАННЯ
Обгрунтовано основш завдання i принципи формування еколопчних лщен-зшних вщносин та шструменту !х реалiзацii, яким е еколопчш лщензп.
Ключов1 слова: еколопчш лщензшш вщносини, еколопчш лщензп, вщносини власносп, об'екти природно-ресурсного потенцiалу.
Senior researcher A.I. Martiyenko - Institute of market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Theoretical basses of complex ecological license system formation
The basic tasks and principles of forming of the ecological licensed relations and instrument are considered their realization which ecological licenses are to.
Keywords: ecological licensed relations, ecological licenses, relations of ownness, objects of naturally-resource potential.
За будь-яко! форми власносп на природний ресурс, що зазнав негативного впливу внаслщок тдприемницько! дiяльностi, еколопчш та еконо-
