CC BY
19
Еколопчна реструктуризацiя пiдприeмств у перiод трансформацц на-цiональноí економiки повинна поеднуватися з iнновацiйною та швестищй-ною дiяльнiстю. Для того, щоб прийняти будь-яке iнновацiйне рiшення щодо запровадження тих чи iнших технологiй, потрiбно узагальнити iнформацiю про необхiднiсть ^естування у конкретний об'ект, можливостi потенцшних iнвесторiв, стан забезпечення власними матерiальними та трудовими ресурсами. Тшьки пiсля того доцшьно впроваджувати еколопчш iнновацií, врахо-вуючи такi чинники як:
• прогнозний попит на товари, що вироблятимуться з вторинно! сировини;
• мiру доступностi необхщно! первинно! та вторинно! сировини;
• мюце розмiщення виробництва;
• рiвень впливу об'екта виробництва на навколишне середовище;
• обсяг iнвестицiйних ресурив, виробничих витрат та очiкувану щну на про-
дукцiю;
• кшьюсть i можливостi постачальникiв.
Фiнансове забезпечення проектов запровадження екобезпечних техно-логш може здайснюватися як за рахунок державного фшансування, так i са-мофiнансування. Прiоритет надаеться останньому. Велику роль у наданш екологiчних швестицш вiдiграють iноземнi ^естори, якi надають кредити або залучають сво1 кошти шляхом створення спiльних пiдприемств.
Таким чином, саме за допомогою еколопчно зорiентованоí господар-сько1 даяльносп шдприемства можна досягти економiчного та социального ефекту як на регiональному, так i загальнодержавному рiвнях.
Лiтература
1. Павлов В.1., Фурiв 1.1., Пав.пха Н.В. Соцiально-економiчнi наслщки Чорно-бильсько! катастрофи: адаптадiя, проблеми (за матерiалами Волинсько! областi): Моно-графiя. - Луцьк: Надстир'я, 2000. - 344 с.
2. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. - М.: ЗАО "Бизнес школа", "Интел-синтез", 1998. - 600 с.
3. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды. - М.: Просвещение; 1992. - 320 с.
УДК: 658.8:504 Доц. В.О. Морохова, канд. екон. наук;
астр. Н.М. Буняк -Луцький ДТУ
еколог1чний аспект соц1ально-етичного маркетингу
Описано еколопчний аспект сощально-етичного маркетингу. Аналiзуються чинники, як впливають на процес трансформаци маркетингово! управлшсько! сис-теми на промисловому шдприемита i визначаються шляхи впровадження елементш системи екологiчного маркетингу в практику управлшня фiрмами.
Ключовi слова: соцiально-етичний маркетинг, еколопчний маркетинг, сталий розвиток.
Doc. V.O. Morokhova; doctorateN.M. Buniak - STUof Luc'k Ecological aspect of social marketing
The article gives the analysis of the factors, which influence the process of transformation, the marketing management system on an industrial enterprise, and determines the ways of intrusion of the ecological marketing system components into the practice of managing firms.
Key words: social marketing, ecological marketing, steady development.
Людство на межi тисячолиъ постало перед дилемою, що краше: сощ-ально-економiчний розвиток сустльства чи збереження навколишнъого се-редовища для таких поколiнъ. Ц дв категорй' в наш час не можна розглядати як ввдокремлеш, iзолъованi одна вiд одно!' системи. Взаемопов'язаний розвиток цих систем визначае нову мету розвитку сустльства, спрямовану на шд-вищення "якосп життя" людей, що передбачае iснування високоефективно!' економiки та здорового довкiлля. Така мета зумовлюе появу iстотного проти-рiччя мiж прагненням до максимального врахування iндивiдуалъних запитiв споживачiв i використання таких форм ix задоволення, якi могли б бути максимально прийнятш для суспiлъства в щлому.
У зв'язку з цим зростае необхiднiстъ застосування на практищ рацю-налъного пiдходу до задоволення потреб людства з урахуванням можливих наслiдкiв даного процесу. В розвинутих кра'нах свiту вже сформуваласъ думка про необхвднктъ рацiоналъного поеднання науково-технiчного розвитку людства з охороною навколишнъого середовища. Основним прiоритетом у процес таких формуванъ е всебiчне врахування в господарсъкiй дiялъностi зростаючих потреб сустльства.
Важливим iнструментом досягнення вiдповiдностi мiж даними елеме-нтами е використання вiтчизняними пiдприемствами концепцц сощально-етичного маркетингу, основною метою яко!' е поеднання iдеí отримання пiд-приемствами максимального прибутку з питаннями забезпечення задоволен-ня потреб споживачiв i шдвищення загалъного добробуту суспiлъства. Основними завданнями соцiалъно-етичного маркетингу е:
• протидш негативному еколог1чному тисков1 шдустр1ал1зацп виробництва;
• впровадження таких форм та метод1в виробництва, як1 базуються на ращо-нальному використанн1, вщтворет та охорон1 природних ресурс1в;
• всеб1чне обгрунтування механ1зму оптимально!' взаемодп п1дприемства, су-сп1льства та природи на основ1 комплексного досл1дження та використання економ1чних i б1олог1чних закошв.
Досвiд дiялъностi зарубiжних пiдприемств показуе, що !х успiшне фу-нкцiонування залежитъ вiд рiвня вiдповiдностi вимогам концепцй' сталого розвитку сустльства, яку було сформовано у 1992 р. на конференцц у Рю-де-Жанейро. В ii основу покладено принцип задоволення потреб тепертнього поколiння людей без заподiяння шкоди майбутнiм поколшням. З огляду на такi орiентири, об'ективно необхвдним е створення таких технологш, якi не виснажували б навколишне середовище.
У рамках концепцй' сощально-етичного маркетингу успiшно розвива-етъся та функцiонуе екологiчний маркетинг, який поеднуе рiзноманiтнi сощ-ально-етичш прiоритети, зокрема, гуманiзацiя умов роботи, вдосконалення
вщносин у системi " природа - виробництво - людина", забезпечення максимально! зайнятосп, пiдготовка висококвалiфiкованих менеджерiв i залучення !х до управлшня. Екологiчний маркетинг виник у сферi природокористуван-ня i безпосередньо пов'язаний iз сферою використання природних ресурав, виробництва товарiв та послуг екологiчного призначення.
Екологiчний маркетинг - це ринково орieнтований вид управлшсько! дiяльностi у складi загально! системи маркетингу шдприемства, спрямований на визначення, прогнозування та задоволення споживчих потреб таким чином, щоб не порушувати екологiчноí рiвноваги навколишнього середовища [2, ст. 53]. Виходячи з наведеного визначення еколопчний маркетинг е най-важливiшою функцiею екологiчного менеджменту шдприемства, проте його важливiсть почали розумии недавно.
До основних маркетингових напрямк1в в областi екологií можна ввд-нести: формування маркетингових структур шдтримки екологiчних дай; оценку рiвня впливу на навколишне природне середовище; екологiчне страху-вання дай пiдприемств; змiну форм звiтностi в дiяльностi виробник1в; новi форми реклами; формування нових принцишв торгiвлi.
Зростаюча стурбованiсть людей станом навколишнього середовища шдвишуе iнтерес до визначення повного спектру економiчних переваг вiд зменшення можливого його забруднення, а також економи природних ресур-св. В сучасних умовах ринкових вiдносин функщонування будь-якого виро-бничого механiзму повинно бути не тшьки екологiчно чистим, але й забезпе-чувати стшкий розвиток суспiльства, який iз урахуванням основних парамет-рiв можна представити таким чином:
(Ь, К, Р, I) < ГМ(Ь, К, Р, I), (1)
де: (Ь, К, Р, I) - функщя сталого розвитку; Ь - трудовi ресурси; К - створе-ний людьми капiтал; Р - природш ресурси; I - шститущональний чинник; 1 -промiжок часу (1 ^ 0).
Функцiя сталого розвитку показуе необхщнкть збшьшення, чи хоча б збереження в чаа, певного агрегатного виробничого потенцiалу, який фор-муеться в основному за рахунок трьох видiв капiталу. В даному випадку при-родний каштал може зменшуватися до такого рiвня, доки - це зменшення може бути компенсоване збшьшенням застосування штучно створених засо-бiв виробництва. Часто шститущональний чинник не розглядаеться, однак, для умов сталого розвитку ця складова дуже важлива. Культурнi традицц, релiгiя, iнститути власностi i т. ш. мають великий вплив на вибiр конкретно!' еколого-економiчноí полiтики [1, ст. 149].
Як показуе практика економiчно розвинутих кра'н свiту, в якосп мо-жливих стимулiв забезпечення низького рiвня забруднення навколишнього середовища може бути використано: зниження собiвартостi продукцií в ре-зультатi зменшення штрафiв за викиди та забруднення навколишнього середовища; позитивне ставлення до пiдприемства з боку державних органiв та громадських органiзацiй; економш рiдкiсних вид1в сировини, що необидна для виробництва; мшгшзащя витрат на утилiзацiю шкiдливих вiдходiв виробництва, тощо.
Вихiд сустльства з екологiчноí кризи е складним, багаторшневим за-вданням, вирiшення якого вимагае мобiлiзацií всiх сил господарюючих су-б'ектiв i сустльства в цшому. Використання концепцií соцiально-етичного маркетингу на виробничих пiдприемствах зумовлюе побудову еколопчно орiентованого виробничого процесу (рис.).
Рис. Модель виробничого процесу, орieнтованого на захист навколишнього
середовища
Наведена модель шюструе ряд взаемопов'язаних можливостей скоро-чення викидш в межах виробничого процесу, зокрема, паралельне виробниц-тво супутнiх товарiв в рамках кнуючих на пiдприемствi технологш; скоро-чення виробничих вiдходiв шляхом налагодження технологií 1х повторного використання; перетворення небезпечних виробничих вiдходiв на безпечш; утилiзацiя.
Виходячи з наведено!' вище моделi виробничого процесу, оркнтовано-го на виробництво, продукцiю, що випускае пiдприемство, можна представи-ти у виглядi двох складових: продукцií, що отримуеться в результатi утилiза-ци вiдходiв, тобто в результатi проведения природоохоронно! даяльносп (Рут) та шшо! продукцií (Р0). Вiдповiдно, поточнi витрати пiдприемства предста-вимо у виглядi витрат безпосередньо на проведення природоохоронно! д1я-
льносп (Соп); витрат на виробництво продукцй, не пов'язано1 з природоохо-ронною дiяльнiстю (Со); витрат на переробку вловлених вiдходiв з метою отримання продукцй (Сут). Останнiй вид витрат (Звт) являе собою внутрiшнiй збиток, пов'язаний з забрудненням виробничого середовища i втратами цш-но! сировини з вiдходами. Використовуючи приведенi позначення, прибуток пiдприемства можна представити у вигляда:
П = Ро _ Со + Рут - Сут - Соп - Звт, (2)
Необхiдно зазначити, що елементи Ро i Со - не залежать вiд обсягу вiдходiв, що надходять у навколишне середовище, в свою чергу Рут i Сут - залежать ввд величини вдаодш, що використовуються повторно для виробниц-тва продукцй, а також - ввд коефiцiента утилiзацií та собшартосп утилiзацií 1 т вiдходiв. Соп i Звт - безпосередньо залежать ввд обсягу викидiв вiдходiв у навколишне середовище. Параметри, що розглядаються, можна представити у виглядi функцiй, в якосп аргументу яких доцiльно прийняти величину ввд-ходав, що надходять у навколишне середовище.
Po = const; Сут = (Воб -B)-S;
Со = const; Соп = f (B); (3)
Рут = (Воб - В)-к; Звт = f(B), де: В - вiдходи, що надходять у зовшшне середовище, т; Воб - кiлькiсть утво-рених вiдходiв, т; к - коефщент утилiзацií, який характеризуе обсяг продукцй, що вироблено з 1 т вловлених вiдходiв, грн./т; S - собiвартiсть утилiзацií 1 т вiдходiв.
Аналiтична модель (2) характеризуе спрощену проблему максимiзацií прибуткiв окремого пiдприемства, що зосереджуеться на питанш регулюван-ня забруднення навколишнього середовища.
Стимулювання вiтчизняних товаровиробникiв до активного викорис-тання на практищ концепци соцiально-етичного маркетингу може здайснюва-тися через впровадження органiзацiйно-економiчного мехашзму, який поед-нував би економiчнi важелi та стимули, що шдвищують зацiкавленiсть у ви-робнищго продукцй', що вщповдае екологiчним нормам зменшення штдли-вих викидiв у атмосферу, а також еколопчш санкци стосовно забруднювачiв довкшля, та органiзацiйно-правовi заходи, що шдвищували б ефективнiсть використання окремих елемештв економiчного механiзму.
У процес зростання економiчного добробуту краши спостерiгаеться зростання потреб у покращенш стану зовнiшнього середовища. В умовах глобальних екологiчних проблем людства особливу роль починають ввдгра-вати потреби сусшльства в екологiчно чистiй продукцй. Особливо актуальною постае проблема проведення зазначених заходiв i формування комплексу спонукальних мотив1в до íх проведення в умовах, коли кожне шдприемст-во прагне за будь-яку щну збiльшити прибуток, а також зростаючо1 обмеже-ностi у природних ресурсах.
Отже, органiзацiйно-економiчний мехашзм соцiально-етичного маркетингу повинен орiентувати промисловi пiдприемства на оптимiзацiю виро-бничих процесiв з урахуванням рiвня задоволення потреб споживачiв i шд-вищення добробуту суспiльства в щлому. В якостi важливого iнструменту
забезпечення ршноваги мiж потребами окремо! людини та сусшльства в щ-лому, на нашу думку, повинен виступати еколопчний маркетинг.
Лггература
1. Экология и экономика природопользования: Учебник/ Гирусов Э. В., Бобылев С. Н., Новоселов А. Л., Чепурных Н. В.; под ред. Гирусова Э. В. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998.
2. Шевчук В. Я., Саталкш Ю. М., Навродський М. М. Модернiзацiя виробниц-тва: системно-екологiчний пiдхiд. - К.: СИМВОЛ-Т, 1997.
УДК 630.3.338 Доц. Р.Я. Ктдрат - УкрДЛТУ
суть та класиф1кац1я виробничих ресурс1в
промислових щцприемств
Пiдкреслено значення рацiонального використання виробничих pecypciB пщ-приемства. Визначено ix суть та дано комплексну класифiкацiю Bcix виробничих pecypciB промислових шдприемств.
Ключовi слова: виpобничi ресурси, пiдпpиемcтво, фонди.
Doc. R. Ya. Kindrat - USUFWT The industrial enterprises operations resources essence and classification
The meaning of enterprise operations resources rational using is emphases in the article. Industrial enterprise operations resources complex classification has been done and the essence of these resources was identified.
Key words: industrial resources, an enterprise, stocks.
Для здшснення виробничо-господарсько! д1яльност1 кожне шдприем-ство повинно мати певш ресурси, як1 належать йому на правах власносп або володшня. Р1зномаштшсть ресурс1в, як1 використовуються в процес вироб-ництва, в економ1чнш л1тератур1 називають елементами виробництва. Це за-соби пращ, предмети пращ та персонал пращвниюв. Засоби пращ та предмета пращ ще називають засобами виробництва, варткна форма яких iменуеть-ся виробничими фондами.
Тому назваш нижче елементи виробництва можна вщповвдно класи-фшувати як основш виробнич1 фонди, матер1альш ресурси та трудов! ресурси. Кр1м цього, для здшснення виробничо-господарсько!' даяльносп необидна наявшсть фшансових ресурйв, а також нематер1альних ресурйв.
Bd ресурси (за винятком персоналу пращвнитв), якими волод1е шд-приемство, називаються активами. Активи являють собою економ1чш ресурси шдприемства у форм1 сукупних майнових щнностей, як використовуються у господарськш д1яльност1 [1, от. 259].
Необх1дно зазначити, що в процес господарювання виробнич1 ресурси входять шд р1зними назвами. Нашть для невеликого виробництва перелж цих ресурйв становить декшька тисяч назв. Тому необхвдне !х наукове гру-пування. Таке групування повинно бути единим за окремими ознаками для усх галузей народного господарства та для окремих галузей.
