CC BY
16
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 502/504:674 Article info
Received 18.02.2017 р.
Н. Я. Наливайко
НЛТУ Украши, м. Львiв, Украша
ОБ'еКТИВНА ПОТРЕБА ЕКОЛОПЗАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЕВООБРОБНИХ ШДПРИЕМСТВ
Розглянуто та проаналiзовано науковi пiдходи та погляди щодо сутностi поняття "екологiзацiя д^ яльносп" як засобу зниження негативного впливу дiяльностi пiдприeмства на довкiлля та запоб^ання порушенню еколопчнот рiвноваги. З'ясовано, що пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва на сьогоднi е нереальним без урахування екологiчного iмперативу. Встановлено, що одним iз напрямiв ви-ршення суперечностi взаемодiT суспiльства та природи е кардинальне перетворення наявних технологш виробництва шляхом тх екологiзацiT. Дослвдження дало змогу встановити низку факторiв щодо потреби еколопзацп дiяльностi деревообробних шдприемств, а саме: зменшення запаав лiсових ресуршв, потреби удосконалення оргашзацй виробництва деревообробних пiдприемств з метою економного та рационального використання деревиннот сировини, усунення негативного впливу Тх дiяльностi на довкшля. З'ясовано, що важливим завданням, котре постае перед галузевими пiдприемствами, е пошук шляхiв за-безпечення економiчного зростання при одночасному зменшеннi витрат енергй та сировини на одини-цю продукцй та зменшення кшькосп виробничих вiдходiв. Обгрунтовано, що особливот уваги з позицй еколопзацй деревообробного виробництва та принцишв сталого розвитку заслуговують стадiT глибоко-го перероблення деревини. ВиIцiлено основнi напрями та принципи еколопзацй дiяльностi деревообробних шдприемств. На основi аналiзу виявлено, що цшеспрямоване управлiння екологiзацiею виробництва може стати важливою рушшною силою iнновацiйних та iнвестицiйних процеав на галузевих шд-приемствах з метою шдвищення тхньот конкурентоспроможностi.
Ключовi слова: еколопзащя дiяльностi; деревообробнi шдприемства; ресурсозбереження; довкiлля.
Вступ. На сьогодш щоразу гострiше виникають су-перечносп мiж традицiйними економiчними та еколо-гiчними потребами суспiльства. Сутнiсть 1'х зводиться до того, що за традицшних пiдходiв до оцiнювання еко-номiчноl ефективностi дiяльностi пiдприeмств першо-чергове завдання вбачають у швидкому поверненнi вкладених кошт1в, тодi як природоохоронш пiдходи потребують довготривалих кашталовкладень iз знач-ним термiном окупносп. Актуальним завданням сього-дення е розвиток економiчноl iнфраструктури Украши на абсолютно нових принципах, реалiзацiя яких дала б змогу зберегти навколишне природне середовище та за-безпечити зростання сусшльного розвитку.
Одним iз основних завдань, котрi постали перед еко-номiкою Украши, е нагальна потреба опрацювання кон-цепцп впровадження та розвитку екологiчно чистого виробництва, еколопзацп в«е1 економiчноl системи держави у принципово нових умовах функцюнування економiки та розширення й поглиблення на цiй основi мiжнародного економiчного та екологiчного сшвробгг-ництва, полшшення добробуту й якостi життя. Не вик-ликае жодного сумнiву, що пошук шлях1в подолання еколого-економiчних суперечностей ринково! економь ки е одшею з ключових проблем, вiд виршення яко1, без перебiльшення, залежить виживання та сталий розвиток сустльства.
Аналiз останнгх публiкацiй. Значний внесок у дос-лiдження еколопзацй економжи загалом та окремих ц виробництв зокрема зробили такi науковцi: В. Андреева, Ю. Беляев, Т. Галушкша, Л. Грановська, I. Дедю, А. Дейнека, М. Долшнш, В. Коваль, В. Кис-лий, В. Кравщв, €. Мiшенiн, В. Павлов, О. Прокопенко, I. Синякевич, П. Скрипчук, I. Соловiй, Ю. Стадниць-кий, О. Телiженко, З. Толчанова, Ю. Туниця та iн.
Вiддаючи належне зазначеному вище доробку на-уковщв, зазначимо, що, водночас, потребують подаль-шого дослiдження та розгляду питання еколопзацп дь яльностi деревообробних шдприемств.
Основш результати дослщження. На сучасному етапi Украша переживае економiчну кризу, спроби ви-ходу з яко!', у межах наявних економiчних ввдносин, без додаткових iнвестицiй е практично неможливим. Очевидною е потреба формування принципово нового нап-ряму трансформацп економiки краши на основi пос-тiйного пожвавлення iнновацiйних процес1в, реформу-вання структури виробництва та споживання продукцй.
Чимало науковцiв розглядають поняття "еколопза-ц1я" у ширшому контекстi, що виходить за межi еконо-мiчноl сфери. Зокрема, проф. В. С. Кравщв стверджуе: "Еколопзащя - це процес проникнення вдей, знань, за-конiв екологи, еколопчного мислення в iншi сфери науки, виробництва, в життедiяльнiсть сусшльства, держави" (БушакеууеЬа, 2014, р. 65).
Акад. Ю. Ю. Туниця вважае, що невщ'емною складо-вою частиною ринкового господарювання й одним з ос-новних iнструментiв економiчного та соцiального розвитку держави та и територiально-адмiнiстративних ут-ворень е екологiчна компонента економiчноl системи (Tunytsia, 2006, р. 11). Пожвавлення шновацшно1 д1яль-носп та пiдвищення ефективностi сусшльного виробництва на сьогодш е нереальним без урахування еколопчного шперативу. Це можна пояснити тим, що еколопчна криза стала частиною системно1 кризи, яка охопила еко-номiчну, соцiальну й полiтичну сфери нашо1 держави.
Проф. I. М. Синякевич зазначае, що сусшльний розвиток потрiбно розглядати у взаемозв'язку економiчноl сфери з екологiчною, соцiальною та духовною (Бушаке-ууеИ, 2005, р. 31). При цьому, економiчна сфера пред-
Цитування за ДСТУ: Наливайко Н. Я. Об'ективна потреба еколопзацп дiяльностi деревообробних тдприемств / Н. Я. Наливайко
// Науковий вкник НЛТУ Украши. Серiя еконо1^чна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 24-28. Citation APA: Nalyvaiko, N. Ya. (2017). OBJECTIVE NECESSITY FOR WOODWORKING ENTERPRISES ACTIVITIES GREENING. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 24-28. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/272
ставляе собою суспiльну д1яльн1сть, спрямовану на ви-робництво матер1альних благ 1 послуг.
Наприкшщ ХХ ст. виникла невщ'емна потреба в еколопзаци сусшльного розвитку. Незадов^льн темпи 11 зростання призвели до глобальних еколопчних змш, як стали загрозою для кнування земно! цивШзацп. Проф. I. М. Синякевич (Буп1акеууеЬ, 2011) вважае, що екологiзацiя сусшльного розвитку зумовлена такими чинниками:
1) зростанням глобально!' еколопчно! загрози, що спричи-нена руйнiвною антропогенною дiяльнiстю, яка приз-вела до потеплiння ктмату, нищення бiорiзноманiття, зростання всепланетарних еколопчних катастроф та !х руйнiвних наслщюв;
2) економiчнi системи виявилися неспроможними проти-д1яти глобальнiй екологiчнiй загроз^ яка посилюеться пiд впливом деструктивно!' економiчно!' д1яльностц
3) дотепер на мiжнародному, нацiональному та регюналь-ному рiвнях не запроваджено ефективно! системи еко-номiчного захисту природи. До Кютського протоколу, котрий зобов'язував стабЫзувати викиди парникових газiв у 2008-2012 рр. до рiвня 1990 р., не приедналися таю iндустрiальнi пганти, як: США, 1нд1я, Китай, Бразилия та iн. Очiкують, що на змiну цiй iнiцiативi прийде нова потрiбна угода;
4) людство займае екологiчну нiшу в земнш бiосферi, яка стала несумiсною з виживанням чисельних представ-ниюв тваринного та рослинного свггу. Етичнi пробле-ми регулювання чисельностi населения та збереження всього живого на Землi стали проблемою, яка вимагае мудрого фшософського осмислення;
5) земна цившзащя перебувае на такому етапi розвитку, коли еколопчш витрати економiчно!' дiяльностi найближчими роками можуть перевищити економiчнi результати.
Екологiзацiю сустльного розвитку розглядають як процес, що передбачае екологiзацiю економiчно! i сощ-ально! полiтики та розвиток духовно! сфери з метою за-безпечення стiйкостi екологiчних систем та усунення глобально! екологiчно! загрози (БушакеуусЬ, 2005). Концепцiя екологiзацi! сусшльного розвитку передбачае трансформацiю шструмештв економiчно! та сощ-ально! полиики в iнструменти екологiчно! полiтики, а також поглиблення iнтеграцi! екологiчно! полиики з економiчною, соцiальною та полиикою духовного оздоровления населения з метою збереження навко-лишнього природного середовища й вiдтворення при-родних ресурсiв для теперiшнього i майбутнього поко-лiнь та забезпечення надшно! екологiчно! безпеки (Бу-п1акеуусИ, 2005). Концепщя екологiзацi! суспiльного розвитку грунтуеться на фундаментальних принципах екополiтики, що проголошеш на Мiжнароднiй конфе-ренцп ООН в Рiо-де-Жанейро у 1992 р., Самт Рю-92+10 (2002 р.) та Самт Рю-92+20 (2012 р.). Прюри-тетними серед них е: забруднювач платить; екологiчно! передбачливостц гарантування екологiчно безпечного середовища для проживання; екологiчно! вщповвдаль-ностi; дотримання стандартiв з навколишнього середовища проживання (БушакеуусИ, 2004).
Еколог1зацт нацюнального господарського комплексу визначають як цшеспрямований процес перетво-рення економжи, спрямований на зменшення штеграль-но! екологiчно! дi! процесiв виробництва та споживання товар1в i послуг у розрахунку на одиницю сукупного
сусшльного продукту (Бо^Ьпп & Kravtsiva, 1999). Еко-логiзацiю здiйснюють через систему оргатзацшних за-ход1в та шновацшних процесiв, реструктуризац1ю сфери виробництва та споживчого попиту, технолопчну конвераю, рацiоналiзацiю природокористування, тран-сформацiю природоохоронно! дiяльностi, що реаль зуеться як на макро-, так i мшроршнях.
Проф. Л. Г. Мельник шд "екологiзацiею економiки" розумiе ц1леспрямований процес перетворення економь ки, що зорiентований на зменшення iнтегрального деструктивного впливу процес1в виробництва та споживання товарш i послуг у розрахунку на одиницю сукупного сустльного продукту (Ме1пук, 2003, р. 140).
Проф. В. С. Кравщв стверджуе, що головними стра-тепчними цiлями розвитку держави можуть бути: еко-логiзацiя виробництва та в«е! системи господарювання; екологiзацiя свiдомостi населення; екологiзацiя управ-лiння загалом i створення надiйних iнструментiв регулювання вщносин у сферi природокористування та ци-вiлiзованих процедур прийняття ршень (Syniakevycha, 2014, р. 65).
Процес переходу Укра!ни до бвропейських стандарта вимагае по-новому переглянути шдходи до пробле-ми екологiзацi! сусшльного виробництва
Поняття "екологiзацiя виробництва" на сьогодш серед науковцiв не знайшло однозначного тлумачення. Так, наприклад, у роботi Ю. К. Беляева шд "еколопза-цiею виробництва" розумдать сукупнiсть усiх вид1в господарсько! дiяльностi, що забезпечують зниження негативного впливу виробництва та запобкають пору-шенню екологiчно! р1вноваги в природному середови-щi. Науковцi Н. Ф. Реймерс та А. В. Яблоков ототож-нюють поняття екологiзацi! виробництва та технологш. Вони стверджують: "екологiзацiя технологш (виробництва) - це система заходш, спрямованих на запобь гання негативному впливу виробничих процес1в на при-родне середовище, що здшснюються за рахунок мало-вiдхiдних технологш" (Я^теге & Yab1okov, 1982). М. I. Шаповал пiд "екологiзацiею виробництва" розумiе стратег1ю перетворення виробництва, метою котро! е не т1льки задоволення потреб людини, а й покращення екологiчних характеристик виробничого об'екта (Shapo-va1, 2006).
За даними I. I. Дедю, екологiзацiя технологiй - це розроблення та впровадження у виробництво, кому-нальне господарство й побут людей таких технологш, як б за максимального отримання високояюсно! про-дукцi! забезпечували збереження еколопчно! р1вноваги у природi, колообiг речовин i енергi!, не допускаючи забруднення навколишнього середовища (Бе^и, 1990).
На нашу думку, суперечносп взаемодi! суспшьства та природи можуть бути виршеш шляхом екологiзацi! виробництва. Одним iз напрям1в вирiшення цих супе-речностей е кардинальне перетворення наявних технологш виробництва шляхом !х еколопзаци.
На авторитетну думку €. В. Мшенша, екологiзацiя дiяльностi мае охоплювати такi основнi етапи (Mishenin & Kova1ja, 1998, р. 12): • рацiоналiзацiю природокористування на iнтенсивнiй ос-новi шляхом узгодження економiчних, оргашзацшно-технологiчних й екологiчних iнтересiв суб'еклв господа-рювання;
• розв'язання наявних i тих, що виникають протирiч з по-зицл стратегiчних потреб майбутнiх поколшь;
• максимально можливого забезпечення еколопчно! без-пеки жжтгед1яльност населения й природних (лiсових) екосистем;
• iстотне зниження впливу дестабiлiзацiйних факторiв на стан навколишнього середовища шляхом технолопчно! перебудови виробництва та споживання товарiв i пос-луг;
• створення високоефективного господарського (еконо-мiчного) мехатзму природокористування для оптимального виршення проблем еколопчно стiйкого сощально-економiчного розвитку в майбутньому.
Оск1льки запаси лiсових ресурсов Украши, що слу-гують сировинною базою для деревообробних шд-приемств, з року в рiк вичерпуються, а для !х ввднов-лення потрiбнi час та значнi швестицп, тому, на нашу думку, екологiзацiя дiяльностi е своечасною та потрiб-ною для пiдприемств ц1е1 галуи. Тому виникае потреба, з одного боку, удосконалити органiзацiю виробництва деревообробних шдприемств з метою економного та рацюнального використання деревинно1 сировини, з ш-шого боку - усунути негативний вплив !х дiяльностi на довкшля.
При цьому, на рiвнi дiяльностi деревообробних шд-приемств, з метою забезпечення !х конкурентоспро-можносп, екологiзацiя виробництва, на нашу думку, мае передбачати:
• еколопзацш продукци (розроблення таких ц видiв, ви-готовлення та використання яких завдае мiнiмальною шкоди навколишньому середовищу, зокрема випуск продукци з вiдходiв виробництва);
• екологiзацiю технологи виробництва (розроблення без-вщходних i маловiдходних технологiй);
• еколопзацш обладнання та устатковання (використання сучасного ресурсо- й енергоощадного обладнання та ефективного очисного устатковання).
Саме реалiзацiя цих позицiй дасть змогу галузевим шдприемствам успiшно конкурувати як на вичизняно-му, так i закордонному ринках. Впровадження у повно-му обсязi еколопзацп дiяльностi на деревообробних тдприемствах, на наш погляд, можливе внаслiдок про-ведення активно1 швестицшно1 та iнновацiйно! полии-ки в УкраМ.
Можна видiлити такi напрямки здшснення еколопзацп виробництва на деревообробних тдприемствах:
• впровадження прогресивних технологш та обладнання;
• рацюнальне використання матерiальних ресурсiв (дере-вини);
• розроблення та впровадження маловщходних i безвщ-ходних технологiй;
• зменшення та лiквiдацiя забруднення навколишнього природного середовища.
Реалiзацiя цих напрям1в еколопзацн виробництва дасть змогу галузевим шдприемствам: ощадливiше ви-користовувати сировину на основi застосуванню сучасного обладнання; зменшити обсяг ввдходгв завдяки використання маловщходних i безвiдходних технологiй; зменшити обсяг викидiв у атмосферне повiтря та слчш води завдяки застосуванню сучасних очисних споруд.
Основними принципами еколопзацп дiяльностi деревообробних шдприемств е ресурсозбереження та ма-ловiдходне виробництво (зменшення обсягу ввдходгв).
На сьогоднi варто з особливою увагою ставитися до проблеми еколопзацн дiяльностi деревообробних шдприемств, оскшьки саме вони належать до категорп найбiльш матерiало- та енергомктких виробництв. На жаль, неможливо при iнерцiйному збереженнi старих стандарпв еколого-економiчно! поведiнки пiдприемств, у якш домiнуе традицiйний економiчний iнтерес i зани-жуеться роль екологiчного чинника, повною мiрою здiйснити екологiзацiю !х дiяльностi. Беззаперечним прiоритетом господарсько! дiяльностi деревообробних пiдприемств, на наш погляд, мають стати екологiчнi ви-моги, врахування яких дають змогу шднести реальну (тобто еколого-економiчну, а не суто ринкову) ефектив-нiсть виробництва та забезпечити зростання матерiаль-ного добробуту населення (Tunytsia, 2006).
Досягнення сталого розвитку вимагае економiчно й еколопчно ефективного виробництва у поеднанш зi змiною структур споживання. У багатьох випадках це вимагатиме переорiентацi! наявних систем виробництва та споживання на комплексний еколого-економiчний критерiй. Важливим завданням, що постае перед дере-вообробними пiдприемствами, е пошук шлях1в забезпечення економiчного зростання за одночасного зменшення витрат енергн та сировини на одиницю продукци та зменшення кiлькостi виробничих вiдxодiв.
Для пiдвищення ефективностi дiяльностi дедалi б1льше компанiй впроваджують чистiшi технологи, до яких вiдносять технолопчш рiшення у сферах ресурсо-ефективносп, вщновлювано! енергетики та поводження з ввдходами. Галузь б1льш чистих технологш де-монструе високi темпи зростання в багатьох кра!нах, пiдтримуючи розвиток "зелено!" економши.
Згiдно з положеннями Кiотського протоколу, Укра-!на мае дотримуватись принципiв мiнiмiзацi! викидiв парникових газiв, саме тому роль лку набувае дедалi биьшо! актуальностi. Юотський протокол був ефектив-ним мiжнародним iнструментом еколопчно! полiтики для подолання глобальних екологiчниx проблем довюл-ля. Але зусиль, що прикладаються в рамках Юотського протоколу, недостатньо для подолання глобально! еко-логiчно! загрози. Тому, для забезпечення сталого розвитку сусшльства потрiбно рацiонально та ощадливо використовувати лiсовi ресурси.
У зв'язку з постшно зростаючою потребою у дере-виннiй сировинi та зменшенням i! запас1в в Укра!ш, виникае потреба у розробленш кардинально нових шдхо-д1в до !! ефективного та розумного використання. Пот-рiбно запроваджувати новi сучасш безвiдxоднi технологй, котрi б надали змогу рацiонально використовувати бюмасу лiсiв.
В Укра!нi лiсами вкрито тшьки 15,9 % територп, що значно менше, нiж лiсистiсть биьшосп розвинених кра!н свiту. Значне зменшення лкових насаджень в Ук-ра!ш зумовлене, значною мiрою, нерацiональною гос-подарською дiяльнiстю людини. На рис. 1 представлено лкисткть територп Укра!ни.
Аналiзуючи дiаграму, наведену на рис. 1, можна зробити висновок, що за середньо! фактично! лiсистостi по Укра!ш 15,9 %, найбiльшу лкиспсть мають лiсовi ресурси Карпатського регюну Укра!ни (КРУ). Загаль-ний запас деревосташв у цьому регiонi оцшюють в
0,52 млрд м . Люи КРУ щорiчно приростають на 9 млн м3 деревини (Kiiko et al. 2010).
45 т%-
Пол1сся Лсостеп Степ Карпати Крим Украша Рис. 1. Лшислсгь територи УкраГни, % (за даними Державного агентства люових ресурав УкраГни. URL: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/index)
Середня лiсистiсть територй досягае 40 % (Закар-патська обл. - 51,2 %, 1вано-Франивська - 41,4 %, Чер-нiвецька - 29,4 %, Львiвська обл. - 28,7 %) (рис. 2).
Закарпаська область
Львгвськао бласть
Чернгвецька область
1вано-Франкгвська область
Рис. 2. Лiсистiсть Карпатського регюну УкраГни, % (Kiiko et a1. 2010)
Враховуючи специфiку технолопчних процесiв, де-ревообробнi пiдприемства мають змогу випускати рГз-номанiтну продукцго. Особливо! уваги з позицп еколо-пзаци деревообробного виробництва та принцишв ста-лого розвитку заслуговують стадп глибокого перероб-лення деревини (товарна продукц1я та Г! утилiзацiя).
Саме на цих стад1ях вкрай потрiбнi сучаснi техноло-гГ! та обладнання для забезпечення конкурентоспро-можностi на европейському та свггових товарних ринках. Особливо! гостроти щ проблеми набувають в умо-вах посилення iнтенсивностi конкуренцп на окремих ринках, де шдприемствам-виробникам деревообробно! продукцп потрГ6но постГйно вiдстежувати кон'юнктурнГ змГни, коливання вартостi сировинних ресурйв, а пи-тання рентабельностi !хнГх активiв напряму залежать вГд рГвня використання новггнього обладнання та устат-кування у виробничш сфер1 Таких конкурентних пере-ваг у сучасних скономГчних умовах в Украш галузевi переробнi шдприемства регюну могли б досягнути за-собами лГзингу технолопчного обладнання.
Дослщження взаемозв'язку економiчного розвитку галузевих пщприемств регюну та екологiчностi !х виробництва е надзвичайно актуальним питанням сього-дення. Пiдвищений iнтерес науковщв до цих проблем
зумовлении тривогою за долю регюну в умовах вже на-ростаючого антропогенного тиску на бюсферу, що приз-вело до р1зкого загострення еколопчно! ситуацп КРУ.
Треба також зазначити, що загострення еколопчно! ситуацп вщбуваеться на фош економ1чно! кризи в держав!. Вщтак вироблення щлюно! концепцп сталого розвитку продуктивних сил регюну та И втшення в життя вимагае р1зноб1чних фундаментальних дослщжень ас-пекйв ще! проблеми.
Висновки. Шдсумовуючи викладене вище, доходи-мо висновку, що забезпечення еколого-економ1чно! без-пеки деревообробних пщприемств багато в чому зале-жить вщ ефективносй мехашзм1в управлшня ними. Одним 1з таких мехашзм1в, якиИ останшми роками набу-вае поширення, е мехашзм еколопзацп !хньо! д1яльнос-т1. Для Укра!ни ця тема е надзвичайно актуальною та пов'язана з виконанням пщприемствами вимог щодо еколопзацп у контекст1 процесу евроштеграцп та дот-римання принцишв сталого розвитку економжи.
Як показують численш дослщження, деревообробш пщприемства все ще е недостатньо конкурентними за свгговими стандартами. Реал1зац1я основних напрям1в еколопзацп виробництва дасть змогу галузевим пщ-приемствам: ощадливше використовувати сировину, зменшити юлькшть вщходш, зменшити обсяг викид1в у атмосферне повиря та сйчш води, а вщтак пщвищити свою конкурентоспроможшсть. Впровадження у повно-му обсяз1 еколопзацп д1яльност1 на деревообробних пщприемствах можливе внаслщок проведення активно! швестицшно! та шновацшно! политики в держав1
Перелiк використаних джерел
Dedju, I. I. (1990). Jekologicheskij jenciklopedicheskij slovar. Kishe-
nev: Gl. red. Mold. sov. jencikl, 406 p. [in Russian] Dolishnii, M. I., & Kravtsiva, V. S. (Eds.). (1999). Stratehiia ekolo-hichnoi bezpeky (rehionalnyi kontekst). Lviv: Nauka, 243 p. [in Ukrainian]
Kiiko, O. A., Yakuba, M. M., Voitovych, I. H., & Prokopovych, O. R. (2010). Klasternyi pidkhid i klasternyi analiz u lisovomu sektori: konspekt lektsii. Ivano-Frankivsk: Foliant, 260 p. [in Ukrainian] Melnyk, L. H. (2003). Ekolohichna ekonomika: pidruchnyk. (Vol.
2). Sumy: VTD "Univer. knyha", 348 p. [in Ukrainian] Mishenin, E. V., & Kovalja, Ya. V. (Ed.). (1998). Jekologo-jekonomi-cheskie problemy prirodopolzovanija v lesnom komplekse. Sumy: IPP "Mrija-1" LTD, 272 p. [in Russian] Rejmers, N. F., & Yablokov, A. V. (1982). Slovar terminov i ponjatij, svjazannyh s ohranoj zhivoj prirody. Moscow: Nauka, 144 p. [in Russian]
Shapoval, M. I. (2006). Menedzhment yakosti: pidruchnyk. Kyiv:
Znannia, 471 p. [in Ukrainian] Syniakevych, I. M. (2004). Ekolohizatsiia rozvytku: obiektyvna neob-khidnist, metody, priorytety. Ekonomika Ukrainy, 1, 57-63. [in Ukrainian]
Syniakevych, I. M. (2005). Ekolohizatsiia rozvytku: sut, obiektyvna neobkhidnist, pryntsypy, instrumenty, perspektyvy dlia Ukrainy. Scientific Bulletin of UNFU: zbirn. nauk.-tekhn. prats, 15(6), 98103. [in Ukrainian] Syniakevych, I. M. (2011). Ekolohichna polityka: stratehiia podolan-nia hlobalnykh ekolohichnykh zahroz. Lviv: ZUKTs, 332 p. [in Ukrainian]
Syniakevycha, I. M. (Ed.). (2014). Ekolohizatsiia lisokorystuvannia v konteksti podolannia hlobalnykh ekolohichnykh zahroz. Lviv: Ka-mula, 592 p. [in Ukrainian] Tunytsia, Yu. Yu. (2006). Ekoekonomika i rynok: podolannia supe-rechnostei. Kyiiv: Znannia, 314 p. [in Ukrainian]
Н. Я. Наливайко
ОБЪЕКТИВНАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ ЭКОЛОГИЗАЦИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
ДЕРЕВООБРАБАТЫВАЮЩИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
Рассмотрены и проанализированы научные подходы и взгляды относительно сущности понятия "экологизация деятельности" как средства снижения негативного воздействия деятельности предприятия на окружающую среду и предотвращения нарушения экологического равновесия. Выявлено, что повышение эффективности общественного производства на сегодня является нереальным без учета экологического императива. Установлено, что одним из направлений разрешения противоречия взаимодействия общества и природы является кардинальное преобразование существующих технологий производства путем их экологизации. Исследование позволило установить ряд факторов о необходимости экологизации деятельности деревообрабатывающих предприятий, а именно: уменьшение запасов лесных ресурсов, необходимости совершенствования организации производства деревообрабатывающих предприятий с целью экономного и рационального использования древесного сырья, устранения негативного воздействия их деятельности на окружающую среду.
Выяснено, что важным заданием, которое стоит перед отраслевыми предприятиями, является поиск путей обеспечения экономического роста при одновременном уменьшении расхода энергии и сырья на единицу продукции и уменьшение количества производственных отходов. Обосновано, что особого внимания с позиции экологизации деревообрабатывающего производства и принципов устойчивого развития заслуживают стадии глубокой переработки древесины. Выделены основные направления и принципы экологизации деятельности деревообрабатывающих предприятий. На основе анализа выявлено, что целенаправленное управление экологизацией производства может стать важной движущей силой инновационных и инвестиционных процессов на отраслевых предприятиях с целью повышения их конкурентоспособности.
Ключевые слова: экологизация деятельности; деревообрабатывающие предприятия; ресурсосбережение; окружающая среда.
N. Ya. Nalyvaiko
OBJECTIVE NECESSITY FOR WOODWORKING ENTERPRISES ACTIVITIES GREENING
One of the major challenges facing Ukraine's economy is an urgent need to study the concept and implementation of environmentally friendly production, greening the entire economic system of the state in a fundamentally new economic conditions. Search for solutions to environmental and economic contradictions of a market economy is one of the key problems. Therefore the research aims at investigating the solution of this problem as the survival and sustainable development of society depends on it. In the course of the research the authors have considered scientific approaches and opinions concerning the essence of the concept of "greening of the activity" as a means of reducing the negative impact of the enterprise to the environment and of prevention ecological balance upset. It is proved that ensuring ecological and economic security of woodworking enterprises largely depends on the effectiveness of the management mechanisms. One of these mechanisms, spreading in recent years, is the mechanism of greening of their activities. For Ukraine this topic is relevant and related to compliance by the enterprises with greening requirements in context of European integration and principles of sustainable economic development. Furthermore, the study has found that today increasing of efficiency of social production is unreal without environmental imperative. One of the directions of solving the conflict of interaction between society and nature is a radical transformation of existing production technologies through their greening. The research enables establishing a number of factors concerning greening of the activities of woodworking enterprises, namely: reduction of forest resources stocks, need to improve the organization of woodworking enterprises to ensure thrifty and efficient use of wood raw materials, eliminating the negative impact of their activities to the environment. It was found that an important task, which confronts industry companies, is finding ways to promote economic growth while reducing energy and raw materials per unit of production spending and reducing production waste. Thus, the analysis revealed that focused management of greening of the production may be an important driving force for innovation and investment processes in industrial enterprises aimed at improving their competitiveness.
Keywords: environmental improvement activity; woodworking enterprises; resource-saving; environment.
1нформащя про автора:
Наливайко Наталiя Ярославiвна, канд. екон. наук, ст. викладач, НЛТУ Укра'ши, м. Львiв, Укра'ша.
Email: nalivajko21@gmail.com
