CC BY
14
must be considered when determining the strategy of social development. It is set, without regard to that populations of countries, which develops, suffers from the numerous natural calamities of local scale, such as fires, floods, droughts and others like that, it often is not represented in statistics of natural calamities.
Keywords: system development, evolution, catastrophe, biosphere.
УДК 332.142.6:338.124.4:330.341.4 Ст. наук. ствроб. I.B. Андел,
канд. екон. наук - 1РД НАН УкраХни
ВИЯВЛЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ДЕПРЕСИВНИХ РЕГ1ОН1В НА ОСНОВ1 ПРОСТОРОВОГО ВИМ1РУ СТРУКТУРНИХ
ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ЗРУШЕНЬ ТА ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРИРОДООХОРОННО1 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Запропоновано cnoci6 дослщження виявлення еколопчно депресивних регюшв на основi структурних територiальних зрушень природоохоронно! системи, резуль-татiв й дiяльностi шляхом оргашзацп вiдповiдного монiторингу. За допомогою зап-ропонованого монiторингу можна виявити змши стану природно! системи регiону за приростом територш i3 погiршенням (покращенням) стану земель, природних ресур-ав, iз зменшенням (з6iльшенням) просторових форм охорони природи, виявити тен-денцп змiн.
Ключов1 слова: екологiчно депресивш регiони, структурнi територiальнi зру-шення, природоохоронна система, природна система, територiальна суспiльна система, регiональна еколопчна полiтика, суспiльна полiтика, природоохоронна швести-цiйна дiяльнiсть.
Перехщ до ринкових вщносин зачшае вс сфери оргашзацп життедь яльност суспшьства, зокрема i його територ1альну оргашзащю, яка охоплюе вщносини мiж розвитком економiки та охороною довкшля, виникнення депресивних територiальних ситуацiй, зокрема екологiчно депресивних регюшв. Еколопчно депресивш регюни характеризуються попршенням показникiв стану довкiлля протягом останшх 5 рокiв, при тому, що в минулому щ показ-ники 6ули достатньо високими. Еколопчно депресивний регюн можна оха-рактеризувати на основi просторового вимiру структурних територiальних зрушень, якi вiд6уваються у природнш системi регiону пiд впливом природо-охоронно! системи, розвитку економши.
До секторiв територiальноl оргашзацп суспшьства належать реп-ональнi суспiльнi системи. Системний шдхщ е зручним i рацiональним iнструментом дослiдження економiчного явища. За визначенням енциклопе-дп, "система - комплекс елеменлв та !хтх властивостей, взаемодiя мiж яки-ми зумовлюе появу яюсно ново! цшсност^ ... система як комплекс взаемодь ючих елемент1в" [1]. Якщо розглядати онтолопчний аспект поняття, то "система ... - сукупшсть елеменпв i зв,язкiв мiж ними, що юнують незалежно вiд волi людей" [1]. Якщо розглядати гносеолопчний аспект поняття, то "система - це шструмент шзнання сутностi складних матерiальних систем. I. Кант тд системою розумiв еднiсть рiзноманiтних знань, об'еднаних однiею iдеею" [1]. Економшу регiону можна розглянути як систему, "Економiчна система -комплекс шдсистем та елементiв i сукупнiсть рiзних зв,язкiв мiж ними, внас-лщок взаемодп яких виникають закони розвитку та функцюнування дано!
системи, а також вщповщний господарський мехашзм, як надають 1й цшс-ностi й оргашзованост^ посилюють ефективнiсть в штересах досягнення спшьно1 мети, втшено1 в основному економiчному законi. Економiчнi системи також можна розглядати як сукупшсть ушх видiв економiчноl дiяльностi людей у процесi 1х взаемодй, спрямованих на виробництво, обмiн, розподш та споживання товарiв i послуг, а також на регулювання тако! дiяльностi вщ-повiдно до мети суспшьства " [2].
Науковщ вивчають системний пiдхiд до суспшьства, коли головним атрибутом виступае територiя та спiльнi iнтереси населення i дають визна-чення регюнально1 сусшльно! системи: мРегiональна суспiльна система - це вщкрите суспiльне утворення, цшсшсть якого забезпечуе просторово-часове поеднання дiяльностi, суспiльних явищ, об,ектiв, процесiв та довкшля. I! просторовi контури обмежеш територiальними (територiально-суспiльнi системи у контекст територiально-адмiнiстративного подiлу) або дiяльнiсними ознаками (регiональна економiчна система, регюнальна суспiльно-трудова система, регiональна освiтня система, регюнальна наукова система тощо). Щ-лiснiсть РСС забезпечуе просторова концентращя людських, економiчних, технiчних, соцiальних, шформацшних та природних ресурсiв, а цшями 11 (РСС) розвитку е реашзащя спiльних стратегiчних iнтересiв населення та суб'ек^в рiзних видiв соцiально-економiчноl дiяльностi" [3]. Подiбне визна-чення економiчноl системи дае П.Я. Бакланов, суть промислово1 територiаль-но! системи (ПТС) характеризуе просторова диференщащя цiлiсного вироб-ничого процесу, а пiд ПТС чи просторовою системою промислового вироб-ництва вiн розумiе "таке поеднання ресурсних вузлiв, вузлiв виробництва i вузлiв споживання, зв'язаних мiж собою лшями перемiщення, в якому, за вщповщно1 участi трудових ресурсiв i сощально1 iнфраструктури, здiйснюеться процес вщтворення одного або ряду однорiдних кшцевих про-дуктiв" [4]. Отже, системний шдхщ до економiки охоплюе наявшсть тдсис-тем, елементiв, зв,язкiв мiж елементами, покращення дiяльностi елементiв через об'еднання у систему.
Територiальну суспiльну систему регiону можна розглянути як сукупшсть виробничо1 та природоохоронно1 пiдсистем, якi впливають на природну систему регюну. Для визначення поняття природоохоронна територiальна система важливо з'ясувати таке поняття, як "територiальна", що вимагае визначення сутност поняття "територiя". Термiн "територiя" найчастше вжива-ють для позначення частини земно1 сушi, пол^ико-адмшютративно1 терито-рй, економiчноl територй, природно-географiчноl територй [5]. Територiаль-на органiзацiя суспiльства вщображае територiальнi форми iснування основ-них його шдсистем, отже до секторiв територiальноl оргашзацй суспiльства вiдносяться сектор територiальноl оргашзацй природоохоронно1 системи.
Просторове буття природоохоронно1 сфери, й дiяльностi характери-зуеться системною органiзацiею. Природоохоронш територiальнi системи формуються внаслiдок тюно1 взаемодй у просторi i час природоохоронних пiдроздiлiв органiв самоврядування, економiчних, промислових, сшьськогос-подарських об,ектiв, об'еклв, якi очищують шкiдливi викиди, забруднеш стоки, утилiзують, переробляють вщходи виробництва, займаються природоохо-
ронною дiяльнiстю. Природоохороннi територiальнi системи формуються на локальному та районному, мiжрайонному, нащональному, транснащонально-му рiвнях. Пiд час формування поняття природоохоронна система потрiбно елiмiнувати непромисловi системи вiд промислових, непромисловi об'екти вiд промислових, одним Ï3 шляхiв тут е встановлення приналежност об'екпв до класу непромислових зпдно з М1жнародною класифiкацiею видiв еконо-мiчноï дiяльностi (КВЕД). За Класифжатором видiв економiчноï дiяльностi очищення води i вiдходи належать до виробничоï дiяльностi, а вiдвiд стоюв i вивiз смiття - до комунальноï дiяльностi.
Територiальну органiзацiю охорони природи услщ за А.Т. Хрущовим, який розглядае територiальну органiзацiю промисловост [6], будемо розглядати як систему просторового поеднання i взаемоди рiзних природоохорон-них об,ектiв, яка грунтуеться на рацiональному використаннi уЫх чинникiв, що сприяють досягненню максимальноï ефективностi охорони природи. На основi наведеного територiальну природоохоронну систему будемо розумгги як поеднання об,ектiв (природоохоронних шдроздшв органiв самоврядуван-ня та шдприемств, очисних споруд, основних засобiв природоохоронного призначення тощо), якi займаються природоохоронною дiяльнiстю, зв'язаних мiж собою функщональними зв'язками, в якому, за вщповщно1" участi трудо-вих ресуршв, здiйснюеться процес вiдтворення екологiчних благ i природоохоронних послуг для економжи та населення. Дiяльнiсть природоохоронних систем мае бути спрямована на зменшення впливу забрудненого навко-лишнього середовища на рiвень захворювання, смертшсть населення, скоро-чення тривалостi та активно1' життедiяльностi, зниження продуктивностi правд, на зменшення збиткiв, завданих природним ресурсам i еколопчним системам, а вщповщно галузям, що використовують природнi ресурси, сшьсько-господарськ й лiсовi угiддя, рекреацiйнi територи. Функцiонування природоохоронних територiальних систем повинно супроводжуватись шдвищенням ефективностi та конкурентоспроможност виробництва.
В умовах економiчноï кризи природоохороннi системи набувають особливо1' ваги. Територiальнi органiзацiï природоохоронно1' сфери вщобра-жають такi аспекти, як потоки речовини, енерги та шформацп мiж природо-охоронними пiдроздiлами промислових, сшьськогосподарських територiаль-них утворень та функщонально пов'язаними з ними об'ектами, мiж об'ектами економiки та природоохоронноï сфери, просторовi форми природоохоронноï сфери, виробництва, галузевi та iншi пропорци мiж елементами економiчних, природоохоронних територiальних поеднань. Просторовi контури регюналь-ноï природоохоронноï системи обмеженi територiально (регюнальш приро-доохороннi системи можуть зб^атися з територiально-адмiнiстративним по-дiлом), можуть обмежуватись також ознаками дiяльностi природоохоронноï системи. Цiлiснiсть регiональноï природоохоронноï системи забезпечуе прос-торова концентрацiя природоохоронних людських та економiчних, техшч-них, сощальних, iнформацiйних ресурсiв природоохоронного призначення, а цшями ïï розвитку е реалiзацiя стратегiчних природоохоронних цiлей розвитку регюну, реалiзацiя природоохоронноï дiяльностi суб,ектiв господарюван-ня. Результатом дiяльностi природоохоронноï системи е покращення стану
природно1 системи, ïï складових, таких як географiчне середовище, грунти, води, рослинний покрив, природш ресурси, створення просторових форм охорони природи, нацюнальних паркiв, заповщниюв, заказникiв, ландшаф-тних паркiв, територш, що знаходяться пiд охороною.
Розвиток регiональноï природоохоронноï системи та стан природноï системи, результати дiяльностi природоохоронно1' системи можна анашзува-ти за просторовим вимiром структурних територiальних зрушень у регiонi. Змiни територiальних форм юнування забезпеченостi об'ектами охорони природи, покращення (погiршення) стану складових природно1' системи свiдчать про розвиток природоохоронно1' системи та результати ïï дiяльностi. Попр-шення стану складових природноï системи, зниження забезпеченостi об'ектами охорони природи св^ить про причини виникнення еколопчно депресив-ного регюну. Територiальнi форми iснування природоохоронноï системи та територiальнi форми стану складових природноï системи можна вщстежити за допомогою вiдповiдно органiзованого мошторингу (табл. 1).
Табл. 1. Система показнишв оргашзацй мошторингу структурних mepumopîanbHux змш територiальних форм природоохоронно'1 системи та стану природное системи для виявлення eкологiчно депресивних регюшв
Показники
Критерй* ощнки: розвиток елемент1в природоохоронно'1 системи регюну
Напрямки ощнки: розвиток забезпеченосп регюну основними засобами природоохо-
ронного призначення
1. Частка територп регюну тд виробничою д1яльшстю, де частка основних засоб1в при-родоохоронного призначення в основних засобах виробничо'1 д1яльносп е вщповщною до нормативу.
2. Частка територп регюну тд виробничою д1яльшстю, де частка основних засоб1в при-родоохоронного призначення в основних засобах виробництва е нижчою вщ нормативу.
3. Частка територп регюну тд промисловютю, де частка основних засоб1в природоохо-ронного призначення галуз1 промисловосп в основних засобах промисловосп е вщповщною до нормативу.
4. Частка територп регюну тд промисловютю, де частка основних засоб1в природоохо-ронного призначення галуз1 промисловосп в основних засобах промисловосп е нижчою вщ нормативу._
5. Частка територп регюну тд сшьськогосподарськими тваринницькими пщприемства-ми, де частка основних засоб1в природоохоронного призначення в основних засобах сшьськогосподарських тваринницьких пщприемств е вщповщною до нормативу.
6. Частка територп регюну тд сшьськогосподарськими тваринницькими пщприемства-ми, де частка основних засоб1в природоохоронного призначення в основних засобах сшьськогосподарських тваринницьких пщприемств е нижчою вщ нормативу.
Критерй' ощнки: стан (вщновлення, використання) природних ресурав регюну як результат д1яльност1 репонально'! природоохоронно'1 системи_
Напрямки ощнки: стан земель, грунт1в
7. Частка виснажених, деградованих грунпв у загальнш площ1 грунт1в регюну.
8. Частка рекультивованих грунпв у площ1 виснажених, деградованих грунт1в регюну.
9. Частка територп з перевищенням гранично допустимих викид1в шкщливих речовин на територп регюну.
10. Частка територп з перевищенням гранично допустимо'1 концентрацп шкщливих ре-човин у грунтах, водних об'ектах, рослинносп на територп регюну._
11. Частка земель, зайнятих териконами на територп регюну.
12. Частка земель, зайнятих складуванням пестицид1в, гербщид1в на площ1 сшьськогос-подарських угщь регюну._
_Показники_
13. Частка земель, яю були звшьнеш вiд складування пестицидiв, гербiцидiв на площi земель, зайнятих складуванням пестицидiв, гербiцидiв у регюнГ_
14. Частка земель, зайнятих складуванням вiдходiв на територГ! регюну._
15. Частка земель, звшьнених вiд складування вiдходiв на площi земель, зайнятих вщхо-дами у регют._
16. Частка земель, зайнятих см^езвалищами на територГ! регюну._
17. Частка земель несанкцюнованих смггтезвалищ на площi земель, зайнятих см^езва-лищами у регiонi._
18. Частка земель, зайнятих см^езвалищами, яю були звiльненi шляхом спалювання смiття на смiттеспалювальних заводах._
19. Частка земель, яю були пщтоплет водою пiд час повет._
20. Частка земель пщ водою, де видобуваються галька, гравш._
_Напрямки оцтки: стан, використання природних ресурсiв_
21. Частка територп родовищ природних ресурав регiону, якi освоенi._
22. Частка територп освоених державних родовищ природних ресурав._
23. Частка використання територГ! на зелену енергетику в регют._
24. Частка площi для в^рово! енергетики у використанн територГ! на зелену енергетику в регюнГ_
25. Частка площi для в^рово! енергетики в регют._
26. Частка площi рубання люу для експорту деревини у загальнш площi рубань люу для заготiвлi лшвщно! деревини у регюнГ_
27. Частка площi водних об'ектiв з чистою водою у загальнш площi водних об'ектГв регь ону._
28. Частка площi водних об'ектiв з концентращею шкiдливих речовин вище вiд ГДК у загальнiй площi водних об'екпв регiону._
29. Частка територГ!, покрито! поверхневими водами на територп регюну._
_Напрямки оцтки: стан лiсiв_
30. Частка площi рубань люу на площi земель лiсового фонду._
31. Частка площi вiдтворення лiсiв на площi рубань лiсу в репонГ_
32. Частка площi вщтворення лiсiв на площi земель люового фонду регiону._
33. Частка площi лiсових земель, пройдених пожежами на площi земель лiсового фонду регюну._
34. Частка площi люових земель на територГ! регюну._
Критерн оц1нки: стан земельно! площi як результат дiяльностi
_регюнально! природоохоронно! системи_
_Напрямки оцтки: розвиток просторових форм охорони природи_
35. Частка площi нацюнальних паркiв на територГ! регюну._
36. Частка площi заповщниюв на територГ! регiону._
37. Частка площi заповiдникiв, де здшснюеться заборонена господарська дiяльнiсть на територп заповщниюв регiону._
38. Частка площi ландшафтних паркiв на територГ! регюну._
39. Частка площi територш, що знаходяться тд охороною на територГ! регiону._
40. Частка лiсiв та люовкритих площ на територi! регiону._
41. Частка земель тд водою на територГ! регюну._
42. Частка територп нацюнальних парив, заповщниюв, ландшафтних парюв, територш, що перебувають тд охороною у регiонi, яка вщчужуеться пiд забудову, виробничу, про-мислову дiяльнiсть, транспортнi шляхи._
43. Частка територп нацюнальних парив, заповщниюв, ландшафтних парюв, територiй, що перебувають тд охороною у регют, яка вщчужуеться тд добувну дiяльнiсть._
44. Частка лiсiв та люовкритих площ у регiонi, яка вщчужуеться пщ забудову, виробничу^_
45. Частка земель пщ водою у регют, яка вщчужуеться тд забудову, виробничу, про-мислову дiяльнiсть, транспортнi шляхи._
_Показники_
46. Частка рибних ставив регюну, яка вщчужуеться тд забудову, виробничу, промисло-ву д1яльтсть, транспортш шляхи._
47. Частка пасовищ регюну, яка вщчужуеться тд забудову, виробничу, промислову дь яльтсть, транспортш шляхи._
48. Частка сшожатей регюну, яка вщчужуеться тд забудову, виробничу, промислову дь яльтсть, транспортш шляхи._
49. Частка ршл1 регюну, яка вщчужуеться пщ забудову, промислову д1яльнють, транспортш шляхи._
50. Частка угщь багатор1чних насаджень регюну, яка вщчужуеться тд забудову, про-мислову д1яльн1сть, транспортш шляхи._
51. Частка заболочених земель на територп регюну_
Критерй' оцшки: Стан населення регюну як результат д1яльносп
_регионально!' природоохоронно'1 системи_
_Напрямки ощнки: Стан здоров'я населення, продуктившсть пращ_
52. Частка територп регюну, на якш знизилась захворювашсть населення вщ впливу заб-руднення довкшля, шкщливих умов пращ._
53. Частка територп регюну, на якш зросла захворювашсть населення вщ впливу забруд-нення довкшля, шкщливих умов пращ._
54. Частка територп, на якш знизилась смертнють населення вщ впливу забруднення довкшля, шкщливих умов пращ._
55. Частка територп, на якш зросла смертнють населення вщ впливу забруднення довкшля, шкщливих умов пращ._
56. Частка територп, на якш знизилась кшькють дшв перебування на лшарняному вщ впливу забруднення довкшля, шкщливих умов пращ._
57. Частка територп, на якш зросла кшькють дшв перебування на лшарняному вщ впли-
ву забруднення довкшля, шкщливих умов пращ._
Критерй' ощнки: виробництво еколопчних благ (чистого пов1тря, води), впровадження
евро-стандарт1в як результат д1яльност1 регiональноï природоохоронноï системи _Напрямки ощнки: зменшення шкiдливих викидiв, стокiв, вiдходiв у регюш_
58. Частка земель пщ промисловими об'ектами, де вщбулось зменшення забруднення промисловими пiдприемствами викидами шкщливих речовин на одиницю територп.
59. Частка земель пщ промисловими об'ектами, де вщбулось зменшення забруднення промисловими пщприемствами забрудненими стоками на одиницю територп._
60. Частка земель пщ промислових об'екпв, де вщбулось зменшення утворення промис-
ловими пщприемствами вiдходiв на одиницю територп._
_Напрямки ощнки: пщвищення ефективносп використання природних ресурав_
61. Частка земель пщ промисловими об'ектами, де вщбулось зменшення енергомюткосп продукцп._
62. Частка земель пщ промисловими об'ектами, де вщбулось зменшення водомюткосп продукцiï._
63. Частка земель пщ промисловими об'ектами, де вщбулось зменшення матерiаломiс-ткосп, металомiсткостi продукцiï._
Напрямки ощнки: впровадження мiжнародних екологiчних стандартiв _на пщприемствах регiону_
64. Частка земель пщ сiльськогосподарськими об'ектами регюну, де було впроваджено систему еколопчного менеджменту шляхом впровадження еколопчних мiжнародних стандар^в серГх ISO 14000._
65. Частка земель пщ промисловими об'ектами регюну, де було впроваджено систему еколопчного менеджменту шляхом впровадження еколопчних мiжнародних стандар^в сер» ISO 14000._
66. Частка земель пщ промисловими об'ектами регюну, де було впроваджено систему менеджменту здоров'я i безпеки шляхом впровадження еколопчних мiжнародних стан-дар^в серп ДСТУ OHSAS 18001.___
_Показники_
67. Частка земель тд сшьськогосподарськими об'ектами регюну, де було впроваджено систему менеджменту здоров'я i безпеки шляхом впровадження еколопчних м1жнарод-
них стандарт сери ДСТУ OHSAS 18001._
_Критерп оцшки: фшансування природоохоронно! д1яльносп регюну_
Напрямки оцтки: ефектившсть використання витрат на зменшення _забруднення у регют_
68. Частка земель тд промисловими об'ектами, де вщбулося зменшення шкщливих ви-кид1в на одиницю витрат на охорону атмосферного повггря i кл1мату у регют._
69. Частка земель тд промисловими об'ектами, де вщбулося зменшення забруднених стоюв на одиницю витрат на очищення зворотних вод у регют._
70. Частка земель пщ сшьськогосподарськими об'ектами, де вщбулося зменшення забруднення вщходами тваринницьких ферм на одиницю витрат на поводження з вщхода-ми у регют._
Табл. 2. Система показнитв оргашзацп мошторингу для виявлення еколог1чно _депресивних регюшв за змшою забруднення довктля у простор1 i час1_
_Показники_
_КритерГ! оцшки: виявлення територш бшьшого забруднення довкшля_
_Напрямки оцтки: бшьше забруднення за територ1ею_
1. Частка територп регюну (територ1я промвузл1в), де забруднення навколишньо-го природного середовища е вищим ввд середньо-регюнального, середньо-дер-жавного._
2. Частка територп регюшв (територ1я областей), де забруднення навколишнього
природного середовища е вищим вщ середньо-державного._
_Напрямки оцтки: зростання забруднення в час_
3. Частка територп регюшв (територ1я областей, територ1я промвузл1в областей), де динамша забруднення навколишнього природного середовища е зростаючою, е вищою вщ середньо обласно!, середньо-державно1 динамжи._
Ефектившсть дiяльностi регiональноï природоохоронноï системи можна вимiряти через впровадження еколопчних мiжнародних стандартiв серп ISO 14000, тобто впровадження системи еколопчного менеджменту, що по-легшуе екологiчну обстановку шляхом переходу вщ лiквiдацiï наслiдкiв по-заштатних ситуацш до 1хнього запобiгання. Сертифiкована система еколопчного управлшня вiдповiдно до вимог стандарту ДСТУ ISO 14001 полшшуе економiчнi показники за рахунок скорочення фшансових витрат на виплату штрафних санкцiй. Також, виконання вимог стандарту ДСТУ ISO 14001 до-помагае шдприемству проводити монiторинг i впроваджувати процедури ви-мiрiв, яю дають змогу вiдслiдковувати прямi або непрямi впливи на навко-лишне середовище.
Впровадження системи екологiчного менеджменту дае змогу:
• знизити витрати на енерггю, воду, ресурси, ризик екологiчних катастроф, в1дходи;
• пол1пшити: економ1чн1 показники; продукцию внасл1док змш у технолог1чно-
му процес1; 1м1дж п1дприемства в очах кл1ент1в, замовнишв;
• оптим1зувати систему управл1ння; тдвищити дов1ру до п1дприемства.
На покращення стану довкшля i здоров'я населення через покращення стану довкшля впливае також впровадження ДСТУ OHSAS 18001, тобто впровадження системи менеджменту здоров'я i безпеки на виробнищш. Ця система сприяе зниженню людських втрат, враховуючи втрату непрацездат-носл i, як наслщок, зменшуе грошовi витрати для шдприемства. Наявшсть
сертифжата на вщповщтсть вимогам стандарту ДСТУ ОИБАБ 18001 знижуе iмовiрнiсть судових витрат, прямих i непрямих витрат. К^м цього, результа-тивнiсть дiяльностi природоохоронно1 системи характеризуеться також шд-вищенням ефективностi використання фiнансування охорони довкшля. Тому зменшення показникiв 64-67 та показниюв 68-70 теж свiдчать про прирют вiдповiдних територiй, якi можуть квашфжуватись як екологiчно депресивнi.
Запропонована система показниюв оргашзаци монiторингу структур-них територiальних зрушень територiальних форм юнування природоохорон-но! системи, природно1 системи регiону, аналiз спiввiдношення темшв росту i приросту показникiв, змши вщсотково1 частки в загальному обсязi територп, дае змогу вiдстежувати:
1) темпи зростання показниюв стану довкшля певного регюну (вщсотка територш 1з певним станом довкшля);
2) пор1внювати р1зт регюни за змшою еколопчного стану територп з вико-ристанням динам1чних 1ндекс1в за формулою
де: В - забруднення довкшля за звггний перюд, Вб - забруднення довкшля у базовому перюдц
3) проводити анал1з тенденцш змш забруднення довкшля територп за виз-наченням середньо1 штенсивност його змши за перюд час у кшька роюв за формулою
де: х1 е X1 i х0 е X0 означають рiзницю мiж забрудненням частки територп (промвузла) та середтм значенням забруднення по област початковому i базовому роках перюду, а п - юльюсть рокiв.
Такий аналiз дае змогу виявляти виникнення еколопчно депресивних регюшв. Згiдно з показниками з табл. 1, еколопчно депресивний регюн мож-на визначити на основi зростання протягом 5-ти роюв перелiку таких показниюв, як показники 2, 4, 6, яю свщчать про прирют територiй iз зниженням забезпеченост основними засобами природоохоронного призначення, показники 7-12, 14, 16, 17, 19, 20, яю свiдчать про прирют територiй з поганим станом земель, показники 26, 28, яю свщчать про прирiст територш з поганим станом природних ресурЫв, показники 30; 33, якi свщчать про прирiст тери-торiй з поганим станом люових ресурсiв, показники 37, 42-51, яю свiдчать про прирют територiй з погiршенням просторових форм охорони природи, показники 53, 55, 57, яю свiдчать про прирют територiй з погiршенням стану здоров'я населення. Виникнення екологiчно депресивних регюшв шдтвер-джуе також зниження показниюв 8, 29, 31, 32, 34-36, 38-41, 58-63, що свщ-чить про прирют вiдповiдних еколопчно депресивних територш. Табл. 2 виз-начае еколопчну репресивнiсть за змшами у часi i просторi.
За допомогою запропонованого мошгорингу можна аналiзувати ефек-тивнiсть природоохоронно1 швестицшно1 дiяльностi, порiвнюючи величину капiтальних iнвестицiй в охорону навколишнього природного середовища, ш-вестицiй в основнi засоби у галузях економiки та ефекти вщ цього, якi поляга-
В = В / Д
(1)
1 п
^х1 - х0 Сх1 - x°)2,
' ' \п I=1
(2)
ють у зменшенш викидiв шкiдливих речовин, стоюв забруднених вод, nopiB-нюючи величину швестицш в oснoвнi засоби та введет в дда нoвi основш за-соби у галузях економжи, кiлькiсть введених в дiю нових основних засoбiв та зменшення викидiв шкiдливих речовин, зменшення стoкiв забруднених вод.
Теpитopiальна суспiльна система - це теpитopiальна одиниця, де оргашзацп, структури i функцioнування спрямоваш на задоволення потреб суспшьства, до яких, зокрема, належить чисте навколишне середовище. Зростан-ня валового внутршнього продукту на особу перестало бути абсолютним ви-мipникoм постшного суспiльнoгo добробуту. Екoлoгiчна пoлiтика на сьогод-нi частiше залишаеться поза межами сусшльно! пoлiтики. За Томасом Маршаллом, сусшльна пoлiтика - "це полггика уpядiв, що стосуеться дiяльнoстi, яка мае безпoсеpеднiй вплив на добробут громадян через надавання 1м послуг або доходу". Звщси випливае, що принциповою метою сусшльно! пoлiтики i регюнально1 еколопчно1 пол^ики е добробут, якiсть життя.
За допомогою виконаного аналiзу за запропонованим мониторингом структурних теpитopiальних змiн теpитopiальних форм природоохоронно! системи, природно! системи регюну можна визначати прюритети регюналь-но! еколопчно1 пoлiтики, зокрема як складово! регюнально1 суспшьно1 поль тики, прюритети фшансування та оргашзацшт заходи на виршення еколо-гiчних проблем, оздоровлення еколопчно депресивних регюшв.
Лггература
1. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох т. - Т. 3 / редкол. С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К. : Вид. центр "Академ1я", 2002. - 361 с.
2. Економпчний енциклопедичний словник. - У 2-ох т. - Т. 1 / за ред. С.В. Мочерного. -Льв1в : Вид-во "Свгг", 2005. - 198 с.
3. Регюнальш суспшьш системи / НАН Украши, 1н-т регюнальних дослщжень / вщп. ред. Л.К. Сем1в. - Льв1в, 2007. - 42 с.
4. Бакланов П.Я. Динамические пространственные системы промышленности: (Теоретический анализ) / П.Я. Бакланов. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 406 с.
5. Шаблш О.1. Сусшльна географ1я: теор1я, ютсря, украшознавч1 студи / О.1. Шаблш. -Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - С. 102.
6. Хрущов А. Т. География промышленности СССР. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.] / А.Т. Хрущов. - М. : Вид-во "Мысль", 1986. - 632 с.
Андел И.В. Выявление экологически депрессивных регионов на основе пространственного измерения структурных территориальных сдвигов и эффективности природоохранной инвестиционной деятельности
Предложен способ исследования выявления экологически депрессивных регионов на основе структурных территориальных сдвигов природоохранной системы, результатов ее деятельности путем организации соответствующего мониторинга. С помощью предложенного мониторинга можно выявить изменения состояния естественной системы региона по приросту территорий с ухудшением (улучшением) состояния земель, природных ресурсов, с уменьшением (увеличением) пространственных форм охраны природы, выявить тенденции изменений.
Ключевые слова: экологически депрессивные регионы, структурные территориальные сдвиги, природоохранная система, природная система, территориальная общественная система, региональная экологическая политика, общественная политика, природоохранная инвестиционная деятельность.
AndelI.V. Exposure of the ecologically depressed regions on the basis of spatial measuring structural territorial changes and of efficiency nature protection investment activity
The method of research of exposure ecologically of the depressed regions is offered on the basis of structural territorial changes of the nature protection system, results of her activity by organization of the corresponding monitoring. By means of the offered monitoring it is possible to educe the changes of the state of the natural system of region after the increase of territories with worsening (by an improvement) of the state of earth, natural resources, with diminishing (by an increase) of spatial forms of conservancy, to educe the tendencies of changes.
Keywords: ecologically the depressed regions, structural territorial changes, nature protection system, natural system, territorial public system, public, investment activity of conservancy.
УДК 658.8 Доц. М.В. Одрехiвський, канд. техн. наук -
Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ 1НТЕГРАЦ11 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРУКТУР В ЕКОНОМ1КУ РЕГ1ОН1В
Проаналiзовано та запропоновано шляхи виршення еколого-економiчних проблем штеграцп шновацшних структур в економшу регюшв, пов'язаш з дiяльнiс-тю тдприемств хiмiко-технологiчного, паливно-енергетичного та машинобудiвного комплекав, полнотами твердих побутових вiдходiв.
Еколого-економ1чш проблеми штеграцп шновацшних структур у еко-номжу регюшв, зазвичай, зумовлюються шдприемствами х1мжо-технолопч-ного, паливно-енергетичного та машинобуд1вного комплекшв, пол1гонами твердих побутових вщход1в. Наприклад, на територп Регюнально1 агломерацп "Дрогобиччина" зосереджено багато тдприемств х1м1чно1 промисловост1, паливно-енергетичного та машинобуд1вного комплекЫв, полшони твердих побутових вщход1в Дрогобича, Стебника, Трускавця \ Борислава, немало побутових тдприемств та погано обладнаних з саштарно-ешдемюлопчного та еколопчного погляду установ торпвл1, яю негативно впливають на стан еко-системи агломерацп. Все це потребуе належно1 оргашзацп саштарно-ешдемь олопчного та еколопчного мошторингу в агломерацп, еколопзацп шд-приемств, наукомютких та безвщходних технологш з утил1зацп заводських та побутових вщход1в. Зазначеш проблеми зумовлюють пошук шдход1в до вирь шення таких завдань [23, 25, 27]: економ1чне регулювання еколопчшстю технологш тдприемств; еколого-економ1чш дослщження надзвичайних ситу-ацш; оцшювання р1вшв еколопзацп технологш тдприемств на шновацшнш основц управлшня еколопчними ризиками шновацш; формування показниюв оцшки еколого-економ1чно1 ефективност тдприемств; еколопчного мотто-рингу; еколопчний аудит та еколопзащя управлшня шдприемствами.
З метою обгрунтування необхщност та доцшьност створення х1мжо-технолопчного кластера та вщповщних шновацшних структур у регюнах з багатими рекреацшними ресурсами та наявними на !х територп шд-приемствами х1мшо-технолопчного комплексу, у робот [23] представлено дослщження еколого-економ1чних проблем шновацшного розвитку Реп-онально1 агломерацп "Дрогобиччина". Наведет результата дослщжень ма-ють наукову { практичну значимють, осюльки на основ1 реальних даних про стани еколопчно-небезпечних агломерацш обгрунтовуеться необхщшсть
