CC BY
43
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК330.342:167 Доц. Н.С. Дворяшина, канд. екон. наук -
Свропейський умверситет, м. Кит
МЕТОДИ ПОКРАЩЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СИТУАЦ11 У С1ЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕННЯХ
Висвiтлено проблемнi питання екологи у сiльських поселеннях, запропоновано шляхи покращення юнуючо'1 ситуацп, подано сучасш методи комплексного вир1шен-ня еколопчних проблем, удосконалення та реал1зацп регионально!' еколопчно'1 поль тики, розроблено заходи щодо сприяння забезпеченню збалансованого сощально-економiчного та екологiчного розвитку сшьських поселень
Ключов1 слова: еколопчна полiтика, сiльськi поселення, екоресурснi статп бюджету.
Assoc. prof. N.S. Dvorashyna - European Unsversity, Kyiv Methods of improvement of an ecological situation in rural settlements
Problem questions of ecology in rural settlements are highlighted in the article. The ways of improvement of an existing situation are offered. The modern methods of the complex decision of environmental problems, as well as perfection and realization of a maintenance of balanced social and economic, as well as ecological development of rural settlements are elaborated.
Keywords: ecological policy, rural, settlements, ecological resource items of the budget.
Постановка проблеми. В останш десяташття стала актуальною проблема екологи i у сшьських поселеннях, у держав1 проведет значт досль дження з охорони й оздоровлення навколишнього середовища мюьких насе-лених пунклв, але спещальних наукових розробок з еколопчних проблем сшьських поселень на цей час не достатньо. Не однакова еколопчна ситуащя у сшьських поселеннях рiзних категорш та груп i залежить вона вщ ix фун-кцюнального типу, мережi сощально-побутових закладiв темпiв агропромис-лового розвитку, ступеня добробуту, розвитку комунального господарства, також зумовлена i природноклiматичними особливостями.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Серед вiтчизняниx вчених, як займаються розробкою питань збереження природних ресуршв у сiльськиx поселеннях е: методологiчною основою визначення ефективностi збереження природних ресуршв, е: Б.М. Данилишин, А.1. Доценко, С.1. Дорогунцов, Д.С. Добряк, А.С. Лисецький, В.С. Мщенко, Я.В. Коваль, Л.Я. Новаювський та iн.
Невирiшенi ран1ше частини загальноУ проблеми. Проблема охорони й рацюнального використання природних ресурсiв у сшьських поселеннях рiз-них категорш мае певш аспекти. Шляхи i методи ii розв'язання визначаються сощальною спрямованiстю, економiчними можливостями, функцiональною вщповщшстю, санiтарно-гiгiенiчними оптимальними умовами. На сьогодш iз зазначеного питання е багато неурегульованих моменпв щодо охорони сшьсь-кого довкшля, iгнорування яких може призвести до небажаних наслщюв.
Цiллю статт е пошук методiв покращення охорони природних ресур-сiв у сшьських поселеннях та полiпшення екологiчного стану територш насе-лених пунктiв
Постановка проблеми. В останш десятилiття стала актуальною проблема екологи i у сiльських поселеннях, у державi проведенi значнi досль дження з охорони й оздоровлення навколишнього середовища мiських насе-лених пунктiв, але спецiальних наукових розробок з еколопчних проблем сiльських поселень на тепершнш час не достатньо. Не однакова еколопчна ситуацiя у сiльських поселеннях рiзних категорiй та груп i залежить вона вiд 1х функщонального типу, мережi соцiально-побутових закладiв темшв агроп-ромислового розвитку, ступеня добробуту, розвитку комунального господар-ства, також зумовлена i природноклiматичними особливостями.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Проблема екологи у сшьських поселеннях стае дедалi бшьш важливою, хоча на державному рiвнi i здiйснено значну кшьюсть заходiв щодо охорони та оздоровлення навколишнього середовища населених пунк^в, 1х явною мiрою не достатньо.
Так, у сшьському розселенш головна матерiальна галузь - сшьське господарство. Вiд рiвня економiки останнього залежить i розвиток села, упо-рядкованiсть сiльських поселень, закрiплення населення, виршення багатьох соцiальних проблем. А тому у практищ охорони навколишнього середовища одне з важливих мюць выводиться бережливому ставленню до землi - головного засобу виробництва у сшьському господарсга [1, с. 298].
Природно-ресурсний потенщал сiльського господарства Украши охоплюе 41,84 млн. га сшьськогосподарських угiдь (69,3 % територп Укра-1ни), з яких 33,19 млн. га ршш (55 %) та 7,63 млн. га природних кормових упдь - сшожатей i пасовищ (12,6 %). У сшьськогосподарському виробництвi широко використовуеться понад 10,9 млрд. м води, або 36,4 % 11 загального споживання. На одного мешканця припадае 0,82 га сшьськогосподарських упдь, у тому чи^ 0,65 га ршш, тодi як у середньому по Сврош цi показники становлять 0,44 i 0,25 га вiдповiдно. Розоранiсть сшьськогосподарських упдь перевищуе 88 %. До обробггку залученi малопродуктивнi угiддя, включаючи прирусловi лука i пасовища та схиловi землi. Якщо Укра1на в Сврот займае 5,7 % територп, то 11 сiльськогосподарськi угiддя - 18,9 %, а рiлля - 26,9 %. Ефективнiсть використання земель в Укра1ш значно нижча, тж у середньому по eвропi [2, с. 248; 3, с. 95].
Зазначеш фактичш данi свiдчать, що на сьогоднi земельний фонд дер-жави практично повнiстю залучений у народногосподарський общ а земельш ресурси характеризуются високим рiвнем сiльськогосподарського освоення, штенсивним використанням сiльськогосподарських угiдь. Попршення еколо-гiчного стану сiльських поселень пов'язане з багатьма причинами: а) безгос-подарне ставлення до земл^ помилкова стратегiя максимального залучення земель до обробггку; б) тривала вщсутшсть реального власника; в) недоско-налi технiка i технологiя обробiтку землi та виробництва сшьськогосподарсь-ко1 продукцп; недотримання науково обгрунтованих систем ведення земле-робства; г) низький науково-техшчний рiвень проектування, будiвництва та
експлуатацп мелюративних систем; д) недосконала система використання внесення мшеральних добрив та невиконання природоохоронних, комплек-сно-мелiоративних, протиерозшних та iнших заходiв [3, с. 99-100; 4, с. 46].
К^м того, доцшьно зазначити, що мелюративш роботи, що прово-дяться в окремих регюнах, особливо у швденних областях, е найбiльш дiевою мiрою в боротьбi iз засухою та ефективним використанням земельних ресуршв, але ж зрошення земель пов'язане з проведенням каналiв, будiвниц-твом водосховищ, водоносних станцiй тощо. Для цього необхщно вилучити багато гектарiв сшьськогосподарських упдь. Створення великих водосховищ на великш територп сшьськогосподарських райошв держави здшснюють складний i суперечливий вплив на навколишне природне середовище тому, вщбуваеться пiдвищення грунтових вод, замулення, поширення зон змиву й акумуляцп, змiни клiматичних умов, грунтово-рослинного покрову та ш.
Також, не завжди приносить користь народному господарсга штенсив-не осушення заболочених земель в Украшському Полiссi, осушення болiт пору-шуе гiдрологiчний баланс i у зв'язку з цим призводить висихання рiк, ставкiв, колодязiв, загибелi лiсiв, тварин i рослин, пристосованих до болотисто! мюце-востi. Вкрай негативно вщбуваеться процес забруднення надр у сшьському гос-подарствi, це стосуеться широкого використання мшеральних добрив i пестици-дiв для боротьби з шюдниками, бур'янами i хворобами рослин, стчних вод, якi застосовуються для зрошування полiв, тваринницьких комплексiв та ш.
Актуальною проблемою на цей час стало знищення лiсiв, що позбав-ляють грунти вiд захисного покриву, впрова ерозiя, побутовi й промисловi вiдходи. У великих промислових регюнах (Донецька, Луганська, Дншропет-ровська, Запорiзька та iншi областi), де функцюнують пiдприемства хiмiчноl, металургшно!, вугшьно! промисловостi, спостерiгаються пiдвищенi рiвнi забруднення грунлв, атмосферного повiтря, що призводить до попршення якос-т сшьськогосподарсько! продукцп [4, с. 52].
До основних антропогенних забруднювачiв довкшля у сiльськiй мiс-цевостi (^м шкiдливих промислових пiдприемств, вiд уЫх видiв транспорту, а також пестицидiв i мiнеральних добрив) належать також рiзнi виробничi шуми, вщ транспорту, iонiзуюче випромiнювання, вiбрацil, свiтло-тепловi впливи. Також, вiдбуваються змiни еколопчного характеру в рядi сiльських населених пункпв кра1ни, пов'язаних з розвитком тваринництва. Велию тва-ринницькi комплекси i ферми розташованi переважно у великих селищах. Чимало 1х функщонуе на територiях сiльськогосподарських районiв, де вщ-сутнi iнженернi комунiкацil й очисш споруди.
Стосовно вирiшення питання здшснення дiевого контролю й реалiза-цil заходiв, пов'язаних з експлуатащею очисних систем тваринницьких ком-плекЫв, необхiдно розробити рекомендацil для широкого використання найбшьш ефективних типiв споруд, при розробщ проектно-кошторисно! до-кументацп на будiвництво крупних тваринницьких комплекЫв варто перед-бачити не тшьки природоохороннi заходи, але й безвщходш технологil.
1ншою задачею покращення сшьських населених пункпв е цих пун-ктiв з урахуванням основних принцитв формування сiльських поселень, роз-
ташування житлово'' й виробничо'' зон, планування громадських центрiв з на-явнiстю особистого шдсобного господарства, а також дотримання вимог очи-щення й утаизаци стокiв тваринницьких комплексiв.
Сукупне забруднення грунив хiмiчними та бiологiчними компонентами е шкiдливим i небезпечним для навколишнього природного середовища у сшьськш мiсцевостi, зокрема важкими металами, пестицидами та радюнукль дами. Так, у зош впливу промислових комплекЫв у мiру наближення до дже-рел викидiв урожайнiсть зернових культур зменшуеться на 20-30 %, соняш-нику - 15-20, овочiв - 25-30, кормових культур - 23-28 i плодових - на 15-20 %. Значне перевищення допустимого вмюту пестицидiв у продукцiï рослинниц-тва Черкасько'' областi, критичне - в грунтах Сумсько'', Луганськоï, Донець-ко'', Хмельницько'' та Херсонсько'' областей [2, с. 272].
Серйозною еколопчною катастрофою для багатьох поселень у деяких регюнах Украши, особливо на Закарпатл, е повенi, вiд яких потерпае насе-лення як сшьських, так i мюьких населених пункпв.
Як вважають вченi, основною причиною повеней е хижацька вирубка лiсiв. Причини ж виникнення повеней варто розглядати комплексно, а не ви-дшяти як головну одну, зокрема вирубку лiсiв у Карпатах. До цих причин варто вщнести: руйнування iригацiйних споруд; спрацювання пдротехшчно-го устаткування; штенсифшащю зливових дощiв через затримання гiрськими масивами Карпат повггряних мас з Атлантики; рiзкi коливання температури у зимовий перюд; значну крутизну схилiв, що зумовлюе стрiмке формування паводкiв, а малi схили у руслах рiчок створюють велик розливи води i затоп-лення значно'' площi через недостатню водопропускну спроможшсть русло-во'' системи; господарську дiяльнiсть на водозбiрнiй площi та безсистемну за-будову заплав прських рiчок аж до 'х русел; недостатню кшьюсть захисних споруд у прських районах та шше [4, с. 63].
Доцшьно звернути увагу на те, що нишшнш рiвень природно-техно-генно'' безпеки кра'ни значною мiрою зумовлений надмiрними техногенними навантаженнями на довкшля. Найбшьший ступiнь ризику виникнення аварш та катастроф техногенного походження мають iндустрiально розвиненi реп-они, зокрема через застарiлi технологи та зношеш фонди. Загалом у галузях виробничого сектору знос обладнання досяг 59,2 %, у промисловост - 62,7 %. Особливо потерпають кольорова металурпя, машинобудування i металооб-робка (71,4 %), хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть (70,8 %) [4, с. 72].
На цей час в Укра'ш вщсутня гнучка законодавча база та ефективне економжо-правове поле регулювання й управлшня ресурсно-екологiчною безпекою. Важливим е удосконалення чинного законодавства та розроблення нових нормативно-правових акпв з питань планування й забудови населених пункпв i навколишшх територш, реформування соцiальноï, житлово'', швес-тицшно'' полiтики, землекористування, охорони довкiлля, дiяльностi органiв виконавчо'' влади та мюцевого самоврядування громадян i фiзичних ошб у сферi забезпечення сталого розвитку населених [5, с. 123].
Негативна еколопчна ситуащя у поселеннях зумовлена недостатшм рiв-нем фшансування природоохоронних заходiв, посиленням тенденци до зни-
ження природоохоронних iнвестицiй, що загрожуе втратою контролю над еко-логiчною ситуащею. Незважаючи на збереження i нав1ть певне пiдвищення надходжень до бюджету за екоресурсними статтями, витрати на охорону навколишнього середовища зменшуються. У багатьох регiонах через складну еко-номiчну ситуацiю практично призупинеш iнвестицiï у природоохоронне буд1в-ництво. У загальному обсязi капiталовкладень частка природоохоронних не пе-ревищуе 1,2 %. Колишнш соцiалiстичний "залишковий принцип" i ниш е домь нуючим у фiнансуваннi природоохоронноï дiяльностi в Укршт [6, с. 214-215].
1нша проблема полягае в економiчному регулюванш природокористу-вання, плат за викиди i скиди, розмiщенню вiдходiв, плат за природнi ресурси, формуванню еколопчних фондiв, екологiчному страхуванню, економiчному стимулюванню та пiдтримцi екологiчного пiдприемства. Актуальним завданням е також питання економiчного стимулювання зниження викидiв в атмосферу вщ автотранспорту. Виникае необхiднiсть формування економiчного механiзму взаеморозрахунюв за транскордонш перенесення забруднюючих речовин.
Для виршення наведених питань насамперед, необхiдно забезпечити вдосконалення методики розрахунку розмiрiв збитюв, заподiяних внаслiдок порушення законодавства про охорону та ращональне використання природних ресурЫв у населених пунктах. Потрiбно застосовувати рiзнi заходи щодо видiлення коштiв на проведення наукових дослщжень, якi б сприяли вирь шенню соцiально-економiчних, забезпеченню сталого розвитку населених, пунклв екологiчних та шших питань.
Пiдсумовуючи наведене, доцiльно зазначити, що для формування пов-нощнного життевого середовища у поселеннях та полшшення екологiчного стану територiй населених пунклв необхiдно:
• покращити архгтектурно-просторов1 ршення забудови поселень з дотриманням державних будовельних, сангарно-ппетчних, еколопчних та шших норм;
• здшснити виведення з експлуатацiï' шквдливих виробництв, морально i ф1зич-но застарiлих технологш, основних фондiв та обладнання з урахуванням ви-мог державних будiвельних, санiтарно-гiгiенiчних, екологiчних та iнших норм, правил i стандарт!в;
• впроваджувати деконцентрацш виробництва у великих мютах за рахунок винесення фiлiй, цехiв, дочiрнiх фiрм у прилеглi до них малi мiста;
• розробити заходи щодо очищення атмосферного повгтря, насамперед у мiстах iз значною концентращею промислових пiдприемств та транспортних засобiв;
• оптимiзувати щiльнiсть вулично-дорожньоï' мережi, з метою пiдвищення пропускноï' спроможност!, захисту населення вiд несприятливого акустично-го впливу, здiйснювати поступове винесення за межi населених пункттв авто-мобiльних дорiг загального користування, транзитних залiзничних мереж;
• здшснювати заходи щодо захисту земель поселень ввд ерозiï, селiв, зсувiв, тдтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення вiдходами виробництва, хiмiчними, радiоактивними речовинами.
На сьогодш, дослщженню еколопчних проблем у сшьських поселеннях Украши не придшено належно!" уваги. Хоча у сшьськш мюцевост еколо-пчна ситуащя е кращою, шж у мюькш, але й там юнують еколопчш пробле-ми, зумовлеш як зовшшшми, так i внутршшми чинниками [7, с. 265]. До перших належать забруднення довкшля, джерела яких розташоваш у мюьких
поселеннях, до других - забруднення вщ транспорту, сшьського i лiсового господарства, рекреацшних об,ектiв тощо.
Зважаючи на наведене, доцшьно звернути увагу на, що для формування повнощнного життевого середовища у мiських та сiльських поселеннях Украши потрiбне комплексне виршення екологiчних проблем, удосконалення та ре-алiзацiя регiональноï екологiчноï полiтики держави буде сприяти забезпеченню збалансованого соцiально-економiчного та екологiчного розвитку поселень.
Лггература
1. Зинич В. Охрана окружающей среды в сельской местности// Социально-экономические проблемы села. - К.: Наук. думка, 1988. - 336 с.
2. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши/ Данилишин Б.М., Доро-гунцов С.1., Мщенко В.С. та ш. - К.: ЗАТ "Н1ЧЛАВА", 1999. - 715 с.
3. Доценко А.1. Регюнальне розселення: проблеми та перспективи. - К.: Наук. думка. -К.: Наук. думка, 1999. - 195 с.
4. Доценко А.1. Регюнальне розселення. - К.: Наук. думка. - 2007. - 215 с.
5. Новаковский Л.Я. Экономические проблемы использования и охраны земельных ресурсов. - К.: Вища шк., 1985. - 204 с.
6. Прогноз розвитку i розмщення продуктивних сил Укра'ни до 2015 року. - К., 2004. - 369 с.
7. Продуктивш сили Украши: прогноз розвитку i розмщення на перюд до 2010: У 2-х т. - К., 2000, т. II. - 286 с.
УДК 630*95+630*116.1 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук;
доц. 1.€. Кульчицький-Жигайло, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украши, м. Rbeie
К1ЛЬК1СНЕ ТА ЕКОНОМ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ВОДООХОРОННО1 ФУНКЦ11 Л1СУ
Вперше запропоновано методику eK0H0Mi4H0r0 оцшювання водоохоронно'1' функцп люу, розроблену на основi методики оцшки впливу на складовi водного балансу за А. Мiховичем та I. Кульчицьким-Жигайло. Показано можливосп и застосу-вання для формування еколопчно! та люово'1' пол^ики.
Ключов1 слова: водоохоронна функцiя, лю, економiчна оцiнка.
Assoc. prof. O. V. Vrublevska; Assoc. prof. I. Ye. Kulchytsky-Zhyhailo -
NUFWT of Ukraine, L 'viv
Quantification and Economic Evaluation of the Water Production
Function of Forest
The paper presents the technique for the economic evaluation of water supply function of forest ecosystem. It is developed on the basis of the method for the estimation of forest impact on water balance on the watershed by A. Mihovych and I. Kulchytsky-Zhyhailo. Options for the application of the technique for the development of environmental and forest policy are analyzed.
Keywords: water supply function, forest, economic value.
Актуальшсть, мета i завдання дослщження
Водоохоронною функщею лшв у сучасному розумшш е ix вплив на величину Грунтового стоку з водозбору (найчастше збшьшення його). Вона е результатом водорегулювальноi функци, яка полягае в трансформаци люами вЫх складових частин водного балансу територи чи водозбору. У меженний,
