CC BY
56
Лггература
1. Васильев А.П., Нестеренко В.Г. Интенсификация экономики и стратегия развития дорожной сети// Автомобильные дороги. - 1984, №10. - С. 14-15.
2. Дослщження етапу транспортного освоення люфонду репону Карпат i розробка нормативiв проектування лiсових автомобшьних дорiг в гiрських умовах Карпат. Зв^ про НДР (заключний) Укр. проект.-конструк. технол. iн-т лiс. пром. - 93415. - 1в.-Франювськ: УкрНДЫрлю, 1994. - 133 с.
3. Удосконалення технологiй гiрських лiсозаготiвель на засадах природо- i ресурсоз-береження. Звiт про НДР (заключний). - 1в.-Франювськ: УкрНДIгiрлiс, 2002. - 155 с.
4. Коржов В.Л. Дорожня мережа в лiсфондi Карпатського репону та й вплив на орга-нiзацiю сталого розвитку лiсового господарства// Матерiали Мжнародно'1 конференцп "Гори i люди (в контекстi сталого розвитку). - Раав. - 2002, т. I. - С. 285-287.
5. Коржов В.Л. До питання транспортування люу в Карпатах// Лiсове госп-во, люова, паперова i д/о пром-сть. - 1992, № 4. - С. 23.
6. Влах М.Р. Демографiчнi проблеми Карпатського репону та шляхи 1'х розв'язання// Матерiали мiжнародноi конференцп "Гори i люди" (в контексп сталого розвитку). - Раив. -2002, т. I. - С. 23-26.
7. Панькчв Н.М., Панькчв З.П. Розмiщення та динамша чисельностi населення прсь-ких райошв Украiнських Карпат// Матерiали мiжнародноi конференцй "Гори i люди" (в контекст! сталого розвитку). - Раив. - 2002, т. I. - С. 146-150.
8. Лаврук М.М. Соцiально-географiчнi аспекти способу життя горян (на прикладi гуцулiв)// Матерiали мiжнародноi конференцп "Гори i люди" (в контексп сталого розвитку). -Рамв. - 2002, т. I. - С. 14-20.
9. Голубець М.А., Крок Б.О., Козловський М.П., Гринчак М.М. Дорожня мережа як дестабшзацшний фактор грунтового стоку// Матерiали мiжнарод. наук.-практ. конф. "Еко-логiчнi та соцiально-економiчнi аспекти катастрофiчних стихiйних явищ у Карпатському реп-онi (повеш, селi, зсуви)". - Рахiв. - 1999. - С. 99-101.
10. Гринчак М.М., Козловський М.П., Крок Б.О. Змши рiчкового стоку внаслщок антропогенно!' трансформацп бiогеоценотичного покриву// Матерiали мiжнародноi конференцп. "Гори i люди". - Рахiв. - 2002, т.П. - С. 46-48.
11. Евгеньев В.И. Защита природной среды при эксплуатации дорог// Автомобильные дороги. - 1989, № 8. - С. 5.
12. Ильин Б.А., Корунов М.М., Кувалдин Б.И. Проектирование, строительство и зксплуатация лесовозных дорог. - М.: Лесн. пром-сть. - 1971. - 576 с.
УДК 630.3. Проф. Г.Д. ГУЦУЛЯК, д-р екон. наук, член-кор. УААН -
Коавський eiddin проблем zipcbKozo землекористування
1в.-Франк1вського т-ту АПВ УААН
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ В УКРА1Н1 I НАПРЯМИ
IX ВИР1ШЕННЯ
Проаналiзовано актуальш питання еколого-економiчних проблем на Укрш'ш. Викладено мiркування щодо можливих напрямiв дослщжень з метою виршення еко-лопчних та економiчних проблем.
Prof. G.D. GUCYLYAK - Kosovan branch ofproblems of mountain land tenure
Ivano-Frankivsk institute APV UAAN
Ecological-economic problems in Ukraine and directions of their decision
Pressing questions of ecological-economic problems in Ukraine are analyses. The idea of probable directions of researches is stated with the purpose of the decision of ecological and economic problems.
Завдяки збшьшенню потреб у продуктах харчування, нарощуванню обсягiв використання природних багатств та обмшу мiж суспiльством i природою велик земельнi територи, що колись були пiд незайманими люами, те-пер залученi до господарського обороту, розораш та перетворенi на сшьсько-господарськi угiддя. Там, де ще не так давно була суша, створено величезш штучнi водойми, змшено течи багатьох рiк, осушено вiковi болота тощо. Людство все бшьшою мiрою освоюе та штенсивно використовуе ресурси земно! бiосфери, в т.ч. й свггового океану.
Зв'язок мiж природними умовами, якiстю окремих природних ресурЫв i навколишнього середовища загалом, з одного боку, та здоров'ям населення, з iншого, - очевидний i цiлком закономiрний. Вщ екологiчного стану та чис-тоти водойм, земельних ресурЫв, лiсiв, атмосферного повггря, рослинного й тваринного свггу залежать фiзичний та психiчний розвиток, працездатшсть i довголiття народонаселення. Щоб людина була здоровою i витривалою, вона повинна споживати екологiчно чист продукти харчування i питну воду, ди-хати чистим повiтрям тощо.
Надзвичайно розповсюдженим джерелом захворюваностi населення ниш е забруднена питна вода. Так, за даними ООН, споживання недоброяюс-но! води призводить до того, що в свт щорiчно хворiють дизентерiею, черев-ним тифом, холерою та шшими iнфекцiйними хворобами понад 500 млн. чо-ловж, з яких приблизно 10 млн. вмирають. В Укра!ш практично все населення тепер споживае воду низько! якость Наприклад, за бшьшютю показникiв якостi воднi ресурси в басейш р. Днiпро, зокрема його водосховищ i основ-них приток, належать до III-IV класу, тобто характеризуются переважно як забрудненi та брудш. У багатьох населених пунктах навггь водопровiдна вода надмiрно забруднена шюдливими хiмiчними сполуками, важкими металами i пестицидами.
В останнi десятилтя спостерiгаеться тенденцiя до зростання концен-траци нiтратiв у поверхневих i пiдземних водних джерелах. Це зумовлено, насамперед, збшьшенням використання в сшьському господарствi азотних добрив, надходженням до водойм велико!' кшькосл органiчних речовин тощо. Штрати, при вмют !х понад граничнодопустимi концентраций справля-ють рiзко негативний вплив на людський органiзм, особливо дитячий. Вони е причиною хрошчних отруень, ураження внутршшх органiв, алергiчних зах-ворювань, хвороб обмiну речовин, пiдвищення метгемоглобшу в кровi.
Зважаючи на те, що наша держава мае обмежеш запаси прюно! води, а поверхневий стж у розрахунку на душу населення е одним з найнижчих у Сврош, необхщно вживати ршучих заходiв щодо екологiчного оздоровлення вЫх водойм, усiх басейнiв великих, середшх i малих рiчок, високоефективно-го використання та економного витрачання наявних водних ресурЫв. Проте особлива увага повинна бути зосереджена на басейш Дншра - головно! ржи Укра!ни, яка забезпечуе питною водою майже двi третини И населення. Вщ того, наскiльки швидко буде проведено очищення та екологiчне оздоровлення Дншра та шших рiчок, значною мiрою залежатиме в майбутньому здо-ров'я наци.
Джерелом рiзного роду захворювань населення все часлше стае заб-руднений грунт, "захiмiзованi" земельнi ресурси, а вщтак - i продукти харчування, вирощеш на них. Через грунти розповсюджуеться багато iнфекцiйних хвороб (ботулiзм, сибiрська виразка, правець тощо). Серед застосовуваних у сшьському господарствi отрутохiмiкатiв чимало таких, якi е стшкими до чин-никiв навколишнього середовища i здатнi передаватися через харчовий лан-цюг й накопичуватися в рослинному або тваринному оргашзмь А вщтак вони потрапляють в оргашзм людини, справляючи на нього шюдливий вплив та зумовлюючи ряд важких захворювань.
Надмiрна розоранiсть територи Укра'ни практично в усiх ii областях, екологiчно незбалансована структура сшьськогосподарських угiдь i посiвiв сiльськогосподарських культур, низька культура землеробства, майже повне припинення проведення землеохоронних заходiв тощо призвели не лише до падшня родючост грунлв, особливо чорноземiв, а й до посилення ерозшних процеЫв, вимивання з грунту гумусу, азоту, фосфору i калiю. Так, за даними 1нституту грунтознавства та агрохiмii iм. О.Н. Соколовського УААН, ниш щороку з сшьськогосподарських упдь до водойм потрапляе понад 11 млн.т гумусу, 500 тис. т азоту, 500 тис. т фосфору i майже 7 млн. т калш. Все це, безперечно, негативно впливае на яюсть водних ресурЫв, еколопчну чистоту навколишнього середовища, зокрема пдросфери. А головне - завдае величез-но1 шкоди сiльському господарству та його найважлившому виробничому ресурсу - укра'нським родючим грунтам.
Практика широкомасштабного застосування отрутохiмiкатiв у сшьсь-кому й люовому господарствi в останш десятилiття показуе, що нетоксичних i нешкiдливих для людини серед них немае. ВЫ пестициди, гербщиди та iншi агрохiмiкати, якi пiддавались спещальному вивченню, виявляли мутагенну активнiсть, тобто здатшсть змiнювати спадковiсть. У мшьйотв людей вони викликають алергiчнi реакци. Багато пестицидiв i гербiцидiв належать до канцерогешв. Крiм того, застосування повсюдно та у великих обсягах агрохь мжатв, насамперед отрутохiмiкатiв, згубно впливае й на живу природу, пору-шуе в нiй нормальний хiд бiологiчних, бiохiмiчних та бiофiзичних процесiв.
Антропотехногеннi забруднення довкiлля, насамперед канцерогенами, важкими металами та радюнуклщами, створюють загрозу злоякiсного пере-родження тканини людського оргашзму. За останш 20-30 роюв за кiлькiстю смертельних наслщюв раковi захворювання вийшли на друге мюце в свiтi шсля серцево-судинних. У зв'язку з нарощуванням обсяпв забруднень мутагенами збшьшуеться кiлькiсть порушень генетичного коду. Близько 10 % но-вонароджених дггей у свiтi мають рiзного роду вщхилення вiд норми, пов,язанi з генетичною спадковютю, з них понад 3 % припадае на недоум-ство, шизофрешю та фiзичне калщтво [1, 2].
Воднораз необхiдно враховувати ще один дуже важливий момент. Ан-тропотехногеннi чинники забруднення навколишнього середовища у сво'й матерiальнiй едност та взаемозв'язку на сучасному еташ розвитку продук-тивних сил суспшьства значною мiрою впливають на кругообш речовин i хi-мiчних елементв у бiосферi. Пiд 1х впливом характер та швидюсть бiосфер-
них процеЫв i явищ у природному середовищд значно змiнюються порiвняно з тим, що мае мюце за нормальних умов, при динамiчнiй екологiчнiй piB^Ba-3i. Внaслiдок бaгaтофункцiонaльноï та широкомасштабно: виробничо1' дiяль-ностi в природне середовище потрапляють речовини, мaтеpiaли та сполуки, як в ньому практично не трапляються. А тому природа неспроможна ïx аси-мiлювaти та знешкодити.
Антpопотеxногеннi змiни кiлькостi вуглекислого газу в атмосферному повггр^ тепловi й aеpозольнi забруднення бiосфеpи як у глобальному, так i локальному масштабах, порушення циркуляцшних пpоцесiв у Свгговому оке-aнi та атмосфер^ пiдвишення paдiaцiйного фону тощо - вс цi чинники, зреш-тою, можуть призвести до небезпечних змш i виникнення принципово нових явищ у бюсферь Остaннi, у свою чергу, не будуть шдиферентними щодо лю-дини, бо в основнш свош мaсi негативно впливатимуть, з одного боку, на умови ïï життя та здоров'я, а з шшого - на вiдтвоpювaльнi процеси в пpиpодi та мaтеpiaльному виробнищш.
Нapештi, необxiдно мати на уваз^ що взaемовiдносини суспiльствa i природи, взaемодiя виробництва та бiосфеpи, ïx взaемнi вплив i зaлежнiсть на сучасному етaпi розвитку людськоï цившзаци надзвичайно поглибились, ус-кладнились та уpiзномaнiтнились. Розглядаючи як едине цше iнтегpaльну бь осоцiоекономiчну систему "природа-суспшьство-виробництво", а суспiльство - як центральний, визначальний i надто динaмiчний компонент ще1* системи, якiй з боку природно-еколопчних чинникiв пpитaмaннi чiтко фшсоват пара-метри, людство мае усвщомити, що нинi конче потpiбно домагатися найращ-онaльнiшого використання й економного витрачання природних ресуршв у вшх галузях i сферах дiяльностi. При цьому необхщно максимум зусиль док-ладати до збереження та вщтворення pесуpсiв бiосфеpи, до охорони навко-лишнього середовища вiд забруднення, виснаження, деградаци i втрати ним еколопчно1" чистоти.
Все, сказане вище, дае достатньо тдстав для висновку, що кожна кра-1'на, яка стала на шлях науково-техшчного прогресу i широкомасштабного використання його результата, не мае права ^норувати таю об'ективш чинники, як вичерпашсть окремих природних pесуpсiв, у першу чергу невщтворю-ваних i невщновлювальних, уpaзливiсть навколишнього середовища, його еколопчну стiйкiсть та екологiчну мiсткiсть, границ (межi) екологiчноï мщ-ностi й ошрность Всi зaзнaченi чинники, як i комплексний вплив на них ш-тенсивно1' господарсько1' дiяльностi та високих темтв демогpaфiчного розвитку в багатьох крашах свiту, необхщно тепер всебiчно враховувати при ве-деннi виробництва. Це, у свою чергу, вимагае глибокого вивчення еколопч-них особливостей навколишнього середовища, складних i взаемозалежних явищ, якi вщбуваються в бiосфеpi пiд впливом господарсько1' дiяльностi лю-дини, piзномaнiтниx суспшьно-полггичних, соцiaльно-економiчниx, виробни-чих i демогpaфiчниx пpоцесiв.
На сучасному етaпi розвитку земно1' цивiлiзaцiï piвень та ефектившсть використання природних pесуpсiв необxiдно вважати найважлившим мipи-лом, кpитеpieм ефективност функцiонувaння народногосподарського ком-
плексу краши, а якiсть навколишнього середовища, еколопчну чистоту ïï територи, насамперед земельних, водних i люових ресурсiв та повiтря, - голов-ним показником вiдповiдностi суспiльного виробництва вимогам екологобез-печного господарювання й бюсферосумюного природокористування. Тому не буде перебшьшенням твердження, що в еколопчному станi навколишнього середовища, в його чистой - основi здорового фiзичного та психiчного розвитку людини, як у дзеркаш, вiдбиваються характер взаемовщносин сус-пiльства з природою, екологобезпечшсть, ефективнiсть i соцiальна спрямова-нiсть господарськоï дiяльностi.
В Укршш, як вiдомо, показники забруднення навколишнього середовища в декшька разiв перевищують середньосвiтовi, що надто негативно вщ-биваеться як на вщтворенш, так i на здоров,ï населення в нашш державi. Дос-товiрнi науковi данi та всебiчна шформащя щодо конкретних величин впливу антропотехногенних забруднень на демографiчнi показники i здоров'я населення до цього часу е обмеженими, а статистичний облж практично вщсутнш.
За даними дослщжень, необхiдно сказати, що в Украш тепер майже не залишилось територiй, якi не були би великою мiрою змiненi господарсь-кою дiяльнiстю людини. Наслiдком останньоï стала поява так званих антропотехногенних ландшафтв практично в уЫх природнокшматичних зонах та економiчних районах нашо1' держави. Вiдтак у навколишньому природному середовишд все чiткiше проявляються деградацшш процеси, порушення еко-логiчноï рiвноваги та стабiльностi як природних, так i культурних екосистем, зокрема агроландшафтв.
У результат недостатньо обгрунтовано1" природо-перетворювально1' дiяльностi та екологiчно необмеженого природокористування продовжують зменшуватися лiсопокритi площi, попршуеться якiсть природних пасовищ, падае i без того низька родючють грунтв, прискорюються ерозiйнi процеси на земельних упддях, скорочуеться чисельнiсть популяцiй багатьох видiв диких тварин, включаючи й повне зникнення окремих ix видiв. Отже, природа втрачае колишню стiйкiсть, рiвновагу, вiдтворювальнi, вiдновлювальнi та асимшяцшш властивостi, що негативно позначаеться на яюсних показниках довкiлля i здоров!" населення.
Нинi до тих небезпечних явищ, що мали мюце у природокористуваннi ранiше, треба ще додати, по-перше, всеохоплюючу кризу народного госпо-дарства й iгнорування еколопчними iмперативами з боку майже вЫх товаро-виробникiв. По-друге, теxнiко-теxнологiчну та оргашзацшну вiдсталiсть сус-пiльного виробництва i нерозвинутють екологiчноï iнфраструктури в держа-вi. По-трете, недосконалий економiчний меxанiзм рацiоналiзацiï природокористування та реалiзацiï природоохоронних заxодiв. По-четверте, вщсутшсть прогресивного i досить повного законодавчо-правового поля регулювання й управлшня ресурсо-еколопчною безпекою на нацiональному рiвнi та нормативно-методичного супроводження законодавчих аклв для регiональниx i мiсцевиx оргашв влади.
Крiм того, посилення системноï еколого-економiчноï кризи в Украïнi, подальше попршення природних життевих умов не в останню чергу е наслщ-
ком полггичних та економiчних прорахункiв, якi особливо негативно позна-чаються на природi за умов радикально! змiни соцiально-економiчного устрою в державi. Така ситуащя е закономiрною - ринковi перетворення, рес-труктуризацiя економiки i порушення господарських зв,язкiв завжди збшьшу-ють негативнi антропотехногеннi навантаження на довкшля на початковому етапi !х проведення. Адже вирiшення невiдкладних еколопчних завдань, як правило, вiдсуваеться на другий план ще бiльш невщкладними сощально-економiчними проблемами.
Воднораз необхщно вiдзначити, що бажання товаровиробникiв одер-жувати високий прибуток завжди призводить до серйозних еколопчних втрат. На жаль, в Укра!ш воно вже стало всеохоплюючим. Первiсне нагро-мадження кашталу, яке вiдбуваеться у несприятливих еколого-економiчних умовах, та деградацiя потужно!, але безнадiйно застаршо! матерiально-тех-шчно! й технолопчно! бази суспiльного виробництва також зумовлюють ве-личезнi не лише еколопчш, а й соцiально-економiчнi втрати i шкоду. Загос-трення еколопчно! ситуацп в кра!ш просто не може не вщбиватися негативно на людиш та економiцi.
Як вщомо, офiцiйно визнаний мiжнародний статус Укра!ни стосовно !! екологiчного стану та забрудненост довкiлля i найважливших природних ресурсiв - це зона "еколопчного лиха". Такий статус вона одержала тсля авари на ЧАЕС, коли до вЫх iнших забруднень i гострих екологiчних проблем додалось ще й радiоактивне зараження значно! частини И територи (майже 10 %). I цей статус Укра!на, на превеликий жаль, збершае за собою.
За ступенем забруднення всю територш Украши можна розподшити таким чином: еколопчно чистi (до них належать переважно заповщники, на-цiональнi парки i деякi лiсовi угiддя); умовно чистi; малозабрудненi; забруд-ненi; дуже забрудненi; територи еколопчно! катастрофи. Площа екологiчно чистих територш ниш становить лише 1 млн. га, або 1,5 % вщ уЫе! територи держави. За розрахунками економюта-еколопв, частка умовно чистих територш, як характеризуються сприятливими природними умовами проживання людини, дорiвнюе не бшьше 8 % загально! плошд Укра!ни. Це - окремi райони Закарпатсько!, Iвано-Франкiвсько! та Чернiвецько! областей (переважно прсью), а також Тернопшьсько!, Рiвненсько!, Житомирсько!, Пол-тавсько!, Сумсько!, Чернiгiвсько! областей i АР Крим.
Малозабруднеш територi! охоплюють приблизно 15 % земельно! пло-щд. Забрудненi та дуже забрудненi, де значно попршеш й напруженi еколопчш умови життедiяльностi населення, становлять вщповщно приблизно 40% i 30 %. Територi! екологiчно! катастрофи (майже 1 % вЫе! територi! Украши) - це, насамперед, зона вщчуження тсля авари на ЧАЕС та райони, прилеглi до не!, а також окремi мiсцевостi в Донецькш, Днiпропетровськiй, Луганськiй, Львiвськiй i деяких iнших областях [2].
Рiвнi антропотехногенних навантажень на навколишне природне сере-довище, якi, зрештою, зумовлюють яюсть та чистоту довкiлля, визначаються щшьтстю населення i характером його господарсько! дiяльностi, протяжшс-тю та видом транспортно! мережi, загальною освоешстю територi!, обсягами
використання природних ресурЫв, вiдxодiв та викидiв у довкiлля, а також со-цiально-економiчними умовами життя людей у тому чи шшому регiонi. До основних галузей - природозабруднювачiв ниш належать: промисловють, зокрема ïï базовi галузi - паливно-енергетична, металургiя, важке машинобу-дування, xiмiя та нафтоxiмiя; агропромисловий комплекс, насамперед, сшьсь-ке господарство, велик тваринницькi комплекси i ферми, шдприемства хар-чопереробно1' сфери; комунальне господарство; транспорт, у першу чергу, ав-томобiльний. Так, на одну з найбшьш забруднювальних галузей промисловос-тi - металургiю, яка споживае приблизно 1/5 загальнодержавного обсягу вико-ристаного газу та третину вугiлля, в останнi роки в середньому припадало 35 % уЫх викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повггря. Ця галузь е також великим водоспоживачем, а вщтак - i забруднювачем водних ресурЫв.
"Внесок" нащонального АПК у загальне забруднення навколишнього природного середовища та попршення якост його ресурЫв, особливо водних, ниш становить переЫчно 35-40 %, у т.ч. земельних ресурЫв - понад 50 %, а поверхневих водойм - вщ 45 до 55 %. Велико!' шкоди природ^ а отже - й людиш завдають рiзноманiтнi забруднення довкшля агроxiмiкатами та вщходами тваринницьких галузей, шдприемств xарчовоï та переробноï про-мисловостi. Забруднене i деградоване довкшля справляе негативний вплив на: господарську дiяльнiсть суспшьства, ïï ефективнiсть; функщонування бь осфери загалом та продуктившсть окремих природних i культурних екосис-тем; вiдтворювальний, вiдновлювальний та асимшяцшний потенцiали навколишнього природного середовища; людину як об'ект бiосфери та суб'ект природокористування. Проведенi в останш десятирiччя дослiдження щодо впли-ву екологiчниx чинникiв на стан здоров'я народонаселення та динамiку де-мографiчниx показникiв свiдчать про надто тюну кореляцiйну залежнiсть ïx вщ екологiчноï ситуаци, рiвнiв забруднення i деградаци навколишнього природного середовища. Так, за даними 1.С. Рябова, виявлена додатна корелящя динамiчниx рядiв загальноï заxворюваностi та показникiв первинного забруднення довкшля. При цьому негативними тенденщями щодо стану здоров'я населення, зокрема, е:
• збшьшення частки хротчних хвороб у структур! захворюваносп за причинами, насамперед, у надто i иом1рно забруднених регюнах;
• зростання захворюваност! населення, у першу чергу первинно1 швалвдносп, залежно в1д новоутворень i псиичних розлад1в, а також серед потерпших унасл1док аварй на ЧАЕС;
• зменшення частки населення, яке можна вважати здоровим зг1дно з медични-ми оглядами, насамперед серед л1кшдатор1в аварй на ЧАЕС та 1нших контин-гент1в, иотериiлиx уиасл1док ще1 аварй.
Отже, ц!лком очевидним е висновок, що нишшньому етаповi сощаль-но-економiчного розвитку об'ективно необxiдна принципово нова еколопчна полiтика, яка створювала б передумови для переведення складного бюсо-цiоекономiчного комплексу "природа - суспшьство - виробництво" на модель сталого й екологобезпечного функщонування. Вщповщно до цiлей i принцишв сталого розвитку головним тут е задоволення всебiчниx потреб людини, яка мае право на здорове та повнощнне життя. Це останне повинно
забезпечуватися таким чином, щоб пiдтримувалися однаковi й реальш мож-ливостi, з одного боку, для розвитку економжи, а з другого - для збереження в чистой навколишнього природного середовища, його вщтворювального, вщновлювального та асимшяцшного потенцiалiв як для нинiшнього, так i для майбутнiх поколiнь [2].
Таким чином, еколопчна проблема - це дшсно життево важлива проблема в прямому й переносному розумшт. Адже йдеться при цьому про нор-мальнi умови життя та про здоров'я людини. Саме тому необхiдно вживати ршучих i невiдкладних заходiв з ефективного розв'язання екологiчних проблем, з радикального оздоровлення навколишнього середовища як на загаль-нодержавному, так i на регiональному та локальному рiвнях.
Л1тература
1. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Т.Г. та iH. Стан навколишнього середовища i його вплив на трудов! ресурси Закарпатсько! обласп/ За ред. Г. Д. Гуцуляка. - Чершвщ: Прут, 2002. - 164 с.
2. Трегобчук В.М., Гуцуляк Г.Д., Гуцуляк Ю.Г. та iH. Стан навколишнього середовища i його вплив на трудов! ресурси Чершвецько'' обласп/ За ред. Г. Д. Гуцуляка. - Чершвщ: Прут, 1998. - 152 с.
УДК 504 Член-кор. АПН Украти П.В. ЛОСЮК1, канд. пед. наук,
заслужений вчитель Украти
Л1С I ПРОБЛЕМИ МАЛИХ Р1ЧОК
Розкриваються проблеми малих р1чок у Гуцульському регюш i як вони взаемо-пов'язаш з люом. Показано практичш шляхи i'x вирiшення, зокрема спшьною робо-тою школи i сшьсько'' громади в покращеннi стану довкшля.
Ключовi слова: лю, малi р1чки, екологiя, Гуцульщина.
Corresponding member of Academy of Pedagogical Science of Ukraine P.V. LOSYUK - Honoured Teacher of Ukraine
The Forest and Problems of Small Rivers
Problems of small rivers are uncovered in Hutsul region and how they are conjugated with the forest. Practical ways of their clinching are shown, in particular, by team work of school and village community in improvement of the condition of environmental health.
Keywords: forest, small rivers, ecology, Hutsul'shchyna.
В останне десятирiччя ми були свщками катастрофiчних повеней, зсу-в!в та шших стихшних явищ. Наукою i практикою доведено, що вони е нас-лщками варварсько'' вирубки лшв, яка досягла критичних меж, хоча ri, хто причетний до нищення люу, заперечують це.
Мешканщ Карпат е свщками того, що люозаготаельником стае будь-хто, не очищаючи люосжи, не проводячи люонасадження. Тако'' безгосподар-носл, окр!м перших повоенних роюв, Карпати не знали школи. Здшснення
1 Науково-дослщна лаборатор1я "Гуцульська етнопедагопка i гуцульщинознавство": с. Явор1в, Коавський р-он, 1вано-Франк1вська область, Украша, 78644, тел. (03478) 6-97-72,6-97-54
