CC BY
40
5. Кл1мат майбутнього без загрози для життя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.climategroup.org.Ua/wp-content/uploads/2010/11/pos_kankun101118.pdf.
6. Положення про Державне агентство екологiчних швестицш, затверджене Указом Президента Укра1ни вщ 13 квiтня 2011 р., № 455/2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.neia.gov.ua/nature/control/uk/publish/article? art_id=126608&cat_id=108499.
Дубович И А., Булгакова М.Г. Особенности предотвращения изменения климата в Украине: эколого-политические и экономико-правовые аспекты
Обращено внимание на глобальные проблемы изменения климата. Проанализированы эколого-политические и экономико-правовые аспекты предотвращения негативных последствий изменения климата в Украине. Приведены основные международные договора по вопросам изменения климата. Предоставлена информация об институциональном потенциале Украины в решении проблем изменения климата. Рассмотрены эколого-экономико-политические и правовые меры по предотвращению изменения климата.
Ключевые слова: изменение климата, парниковые газы, глобальные экологические проблемы, экологическая политика, экономическое право, Рамочная конвенция ООН об изменении климата, Киотский протокол.
Dubovych I.A., Bulgakova M. G. The peculiarities of climate change mitigation policy in Ukraine: environmental, political, economic, and legal aspects
Attention is paid to global environmental problem of climate change. The environmental, political, legal and economic challenges of climate change impacts are characterized. Major international agreements on climate change are presented. The institutional capacity of Ukraine to address the problems of climate change is overviewed. The environmental, economic, political, and legal measures towards climate change mitigation are addressed.
Keywords: climate change, greenhouse gases, global environmental problems, environmental policy, economic law, the UN Framework Convention on Climate Change, the Kyoto Protocol.
УДК332.3 Доц. Т.€. Зшченко, канд. с.-г. наук -
Одеський державний аграрний унврситет
СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В АГЛОМЕРАЦ1Й
Наведено структуру земельного фонду Одесько! агломерацп. Проведено аналiз сучасного стану та визначено основш проблеми у використанш земельних ресурав. Побудовано тенденщю щодо змши площi земель сшьськогосподарського призначення.
Ключовг слова: агломеращя, земельний фонд, земельш ресурси.
Постановка проблеми. Земля, як ресурс природного походження, е ушкальним об'ектом. Вона е обмеженим, багатофункцюнальним природним продуктом, який визначае специф1чш тдходи до 11 використання [1, с. 7]. Кр1м цього, виходячи з просторових властивостей, земельш ресурси виступа-ють як багатофункцюнальний фактор вщтворювального процесу 1 вимагають належного рацюнального та ефективного !х використання. До того ж, в умо-вах що складаються, зростае штерес до використання земельних ресуршв в урбашзованих зонах та ареалах, у примюьких зонах великих мют та агломе-ращях. Не винятком е 1 Одеська агломеращя, оскшьки тут виникае значна
частина суперечностей на лише в CTcreMi "людина-довкшля", але i загострю-ються вщносини мiста i прилеглих територiальних громад, штенсивно прива-тизовуються й забудовуються територп, погiршуються умови проживання як у самому мгст - центр^ так i на периферп, вщбуваеться неконтрольоване зростання ринку нерухомостi.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Дослщженню питання ра-цiонального використання, тдвищення ефективносп, вiдтворення та охорони земельних ресуршв присвячено низку наукових праць таких авторитетних вчених, як 1.К. Бистряков, Д.С. Добряк, М.Г. Ступень, А.М. Третяк, М.А. Хве-сик та ш. Водночас постае завдання ращонального землекористування, ство-рення сприятливих умов для проживання населення, збереження та охорони природних ресуршв в агломерованих поселеннях.
Постановка завдання. Метою дослщження е аналiз сучасного стану використання земельних ресуршв Одесько! агломерацп та визначення шляхiв щодо рацiонального !х використання.
Результати дослвджень. У центральнiй частинi Одесько! обласп, вздовж узбережжя Чорного моря, з ядром-центром - м. Одеса, сформувалась Одеська агломеращя. Головними чинниками !! створення i функцiонування е морсью порти, потужний морегосподарський комплекс Укра!ни, мiжнародна торгiвля, культурний, освiтнiй, дшовий та рекреацiйний центри [3, с. 291].
Проведемо ощнку структури земельного фонду за основними видами угадь та функцюнальним використанням в розрiзi одиниць адмiнiстративного устрою Одесько! агломерацп. Загальна площа земельного фонду за нашими розрахунками в Одеськш агломерацп становить 1005,26 тис. га. У структурi земельного фонду на 01.01.2011 року сшьськогосподарсью землi займають дом^ючу частину - близько 79 % територп - 794,65 тис. га, забудоваш зем-лi - 51,74 тис. га, люи та iншi лiсовкритi площi - 42,08 тис. га, вадкрип забо-лоченi землi - 24,75 тис. га, вадкрип землi без рослинного покриву або з нез-начним рослинним покривом стновлять 10,78 тис. га, територп, що покрит поверхневими водами - 80,46 тис. га. При цьому з ушх земель площа земель природоохоронного призначення становить 1,92 тис. га, оздоровчого призна-чення - 1,04 тис. га, рекреацшного призначення - 3,08 тис. га, юторико-куль-турного призначення - 0,02 тис. га. Структуру земельного фонду Одесько! аг-ломерацп представлено на рис. 1.
■ альськогосгюдарськ( земл»
■ забудовэн! земл!
■ л1си га flicoBupMii площ!
■ вдкритч заболочен! земл!
■ вдкрит1 зем/ii без(збо з незначмим) рослинним покривом
■ води
Рис. 1. Структура земельного фонду (розрахував автор на ocHoei даних Держкомзему в Одеськт o6rncmi)
У структурi сшьськогосподарських земель 97,28 % займають сшьсько-господарськi угiддя. Структуру сшьськогосподарських упдь представлено на рис. 2. Як бачимо в стуктурi сшьськогосподарських упдь основне мюце займае ршля 642,61, що означае - розорашсть Одесько! агломерацп стано-вить 63,9 %.
у пасоеища
Рис. 2. Структура сшьськогосподарських угiдь, тис. га
В Одеськш агломерацп, областi, як i в Укра!ш загалом, склалась критична ситуацiя з охороною земель. Прогресуе деградацiя rрунтiв, !х ерозiя i техногенне забруднення. Воднш та вiтровiй ерозп пiддаеться третина загаль-но! площi сiльськогосподарських упдь. Крiм цього, цi процеси вплинули на формування порушених та вщпрацьованих земель (табл. 1). При цьому !х ре-культивацiя взагалi не проводиться.
Табл. 1. Порушення та реку.имшашия земель (за даними Держкомзему в Одеськш облает)
Адмшстративш раиони Земл1
порушет, тис. га вщпрацьоват, тис. га рекультивоват, тис. га
Березшський 0,20 - -
Бшгород-Дтстровський 0,08 0,05 -
Бшя1вський 0,39 0,32 -
1ваншський 0,21 0,17 -
Комштершвський 0,07 - -
Овдаопольський 0,02 0,01 -
Розд1льнянський 0,12 0,01 -
Разом 1,09 0,56 -
Майже припинено роботи з охорони Грунпв. Продовжуеться тенден-щя до зниження в Групп гумусу через зменшення внесення оргашчних i мше-ральних добрив, ютотне скорочення площi зернобобових та багаторiчних бо-бових трав тощо. Особливо прикрим е те, що сьогодш так господарюють не лише приватш орендарi на приватних землях, але й державнi та комунальш пiдприемства й установи на землях державно! власность Останнiм часом стало поширеним явищем нехтування швозмшами i вирощування сiльськогоспо-дарських культур з грубим порушенням науково-обГрунтованих норм !х чер-гування або навпъ беззмiнних посiвiв. Високий рiвень розораностi угiдь, а та-кож розширення посiвiв енергонасичених культур (соняшник, рiпак тощо), незадовiльний стан люозахисних смуг призвели до стрiмкого розвитку еро-зiйних процесiв. За статистикою, переважна бшьшють земельних дiлянок ви-
2. Екологiя довкiлля
117
користовуеться для ведення товарного сшьськогосподарського виробництва приватними орендарями на умовах оренди та взагат без будь-яко! науково-обгрунтовано! ротацп сiвозмiни [4, с. 362].
Надмiрне розширення площi рiллi призвело до порушення екологiчно збалансованого стввщношення сiльськогосподарських угадь, лiсiв та водойм, що негативно позначилося на стшкост агроландшафтiв i зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Досить штенсивно розвиваються про-цеси лiнiйного розмиву та яроутворення. Значш площi систематично падда-ються вiтровiй ерозп. На яюсному станi земельних ресурсiв позначаються та-кож й iншi негативш чинники (засолешсть, солонцюватють, перезволоже-нють тощо). До того ж нерацюнальне сiльськогосподарське використання земель призводить до зниження родючосп грунтiв через !х переущшьнення, втрати структури, водопроникносп та аерацшно! здатностi з ушма еколопч-ними насладками, що звадси випливають.
Останнiм часом посилились процеси деградацп грунтового покриву, якi зумовлеш техногенним забрудненням. Найбiльшу небезпеку для навко-лишнього природного середовища становить забруднення грунлв важкими металами, збудниками хвороб. Таким чином, у структурi земель Одесько! аг-ломерацп значш площi займають грунти з незадовшьними властивостями 12,84 тис. га - деградоваш, малопродуктивнi та техногенно забруднеш, що потребують негайно! консервацп (табл. 2). При цьому варто зазначити, що консерващя земель з 2002 року взагалi не проводилась.
Табл. 2. Консерващя земель, тис. га
Адмшстративш раиони Земл1, що потребують консервацп
всього деградоват малопродуктивш техногенно-забруднен
Берез1вський 0,18 0,18 - -
Бшгород-Дтстровський 0,06 - 0,06 -
Бшя1вський - - - -
1вашвський 9,52 1,93 7,59 -
Комштершвський - - - -
Овадюпольський 0,59 - 0,57 0,02
Роздшьнянський 2,49 2,49 - -
Разом 12,84 4,6 8,22 0,02
В Одеськш агломерацп дуже поширеш зсувнi процеси, що виклика-ють руйнування споруд, втрати цiнних сшьськогосподарських земель. Особ-ливе мiсце в розвитку зсувiв займае морське узбережжя та схили лимашв. При цьому протизсувш заходи мають локальний характер i виконуються в останнi роки тшьки у разi аварiйного стану споруд, руйнування транспортних мереж. Поряд з тим, сучасний стан узбережжя, насамперед у межах населе-них пункпв, вимагае термшового вживання систематичних заходiв для про-ведення будiвництва, реконструкцп або ремонту протизсувних споруд.
Рiзноманiтнi прояви гравiтацiйних процесiв часто пов'язаш з абразiею, яко! зазнае берегова смуга у межах !! територп. Набули загрозливого характеру масштаби пiдтоплення населених пунктiв. На значних площах спостерь гаеться пiдтоплення сшьськогосподарських угадь та прилеглих територiй. Ак-
тивiзацiя цього процесу обумовлена незбалансованою водогосподарською дь яльтстю, освоенням та забудовою територш без виконання надежного комплексу шженерно-техтчних заходiв, засипанням яружно-балочно! мережi то-що. Карстовi процеси на територп проявляються на площах неглибокого за-лягання карбонатних порiд понтичного та сарматського вщкладень. 1нтенсив-но закарстоваш дiлянки трапляються на схилах долин рiчок, лиматв, балок.
Деформацп земно! поверхнi зумовленi широким спектром причин, серед яких е територп з тдземними виробками та !х руйнування, iнтенсивна експлуатацiя сарматського водоносного горизонту, активiзацiя карстових процешв, прояви сучасно! тектонiки та шше. Пiдземнi катакомби м. Одеси, як сформувалися внаслiдок видобування вапнякiв, одш з найбiльших у свiтi. Протягом останшх десятилiть спостерiгаеться погiршення !х прничотехтч-ного стану через зростаючий техногенний вплив на геолопчне середовище територп мiста.
Варто зазначити, що реформування земельних вiдносин, змiна форм власносп й господарювання на землi поки що не привели до полшшення ви-користання земель, тдвищення продуктивностi землеробства, оскiльки сама тшьки форма власностi на землю (державна, комунальна та приватна) не мо-же гарантувати захисту земель вщ руйнiвних процесiв, якщо цi питання не регулюе держава, а навпаки, юнуе тенденцiя нерацiонального використання земель та вщхилення вiд обов'язково! системи швозмш. У землекористуваннi спостерiгаються еколопчно небезпечнi явища, якi знижують родючють земель, знищення санiтарно-захисних люосмуг, зокрема уздовж рiчок та во-доймищ, активiзацiя ерозiйних процесiв, вщбуваються процеси вторинного засолення Грунтiв. Поширеними явищами стають забур'янешсть земель, не-санкцiоноване випалювання у весняний та осшнш перiод сухо! рослинностi. На жаль, заходи щодо тдвищення родючосп земель мають епiзодичний характер. Основними такими заходами е насадження люозахисних смуг, задiс-нення малопродуктивних та деградованих земель, перiодична консерващя земель, впровадження науково обгрунтованих сiвозмiн. Проблематичним е фi-нансування програм щодо охорони та тдвищення родючосп земель.
Головними чинниками, що дестабтзують екологiчно безпечний стан земель, е низка порушень природоохоронного та земельного законодавства. Не розроблено i не впроваджено адекватно! системи заходiв з охорони земель. Регюнальна екологiчна програма, що спрямована на виршення найбiльш актуальних природоохоронних проблем, поза сумнiвом е важливою формою активiзацil екологiчноl полпики. Не надають належного рiвня мюце-вi ради питанням забруднення земель твердими выходами, таким чином ут-ворюються несанкцiонованi смiттезвадища. Полiгони для захоронення побу-тових вiдходiв не вщповщають вимогам природоохоронного законодавства.
Потерпае Грунтовий покрив вiд негативного впливу автомобшьного транспорту. Особливо це стосуеться узбiч автомобiльних дорiг. Земельнi сму-ги вздовж дорiг забрудненi бензином, мастилами, брудом iз вмiстом токсич-них речовин. Двигуни вiд автомобЫв пiд час роботи у навколишне середовище видшяють з вихлопними газами оксиди азоту та свинцю. Проблеми заб-
руднення грунлв пересувними джерелами е бiльш шж серйозними i потребують запровадження жорстких обмежень з метою покращення стану довкiлля.
Важливим фактором е здатшсть навколишнього природного середови-ща до самоочищення i самовiдновлення. До природних територш, що очищу -ють повиря можемо вiднести лiси та люовкрип площi й об'екти природно-за-повiдного фонду. До того ж площа земель природоохоронного призначення в структурi земельного фонду займае незначну частину. Однак, назагал, площа юнуючих природоохоронних територiй не е достатньою для тдтримання екологiчного балансу територш. Це робить актуальним завдання щодо роз-роблення i застосування заходiв з охорони природи та рацюнальному вико-ристанню земельних ресурсiв.
Водночас територiальне зростання мiст вiдбуваеться коштом земель ш-ших категорiй земельного фонду, яю назавжди втрачають свое первинне призначення. Негативним результатом збшьшення чисельносп мiського населення i концентрацп його у великих мютах е значне зростання техногенного наванта-ження, тут зосереджуеться значний промислово-транспортний потенцiал, який забруднюе всi сфери навколишнього середовища [1]. Осюльки обезлюднення сшьських територiй е найбiльшим видимим наслiдком складного комплексу соцiально-економiчних процешв, якi розвиваються у сiльському сектор^ i нинi особливо загострились, !х гальмування пов'язане з докорiнною змшою тдхо-дiв до оргашзацп життедiяльностi на селi, переходом до формування i реалiза-цп полiтики розвитку сiльських територiй та розроблення дiевих програм соць ально-економiчного розвитку укра!нського села. При цьому першочерговим завданням щодо диверсифжацп сшьсько! економiки е тдвищення рiвня зайня-тостi, побутових умов та доходiв сiльського населення.
Крiм цього, характерними проблемами в агломерацп е с^мка динамь ка змши площi земель, яка полягае у зменшенш питомо! ваги земель сшьськогосподарського призначення та збшьшенш площi земель iнших категорiй. Власне, якщо звернути увагу на стабшьне зростання кiлькостi населення в м. Одеса та мютах-супутниках, необхiдно зауважити, що така динамжа прос-тежуеться i в територiальному розвитку, який вщбуваеться за рахунок земель шших категорiй земельного фонду тобто земель сшьськогосподарського призначення, яю назавжди втрачають свое функцюнальне використання, при цьому темпи територiального росту мiст е удвiчi бiльшим вiд темпiв росту !х населення, - ця тенденщя чiтко простежуеться протягом останнiх десятилиь.
Отож, динамiка до змiни площ земель сшьськогосподарського призначення найбшьше простежуеться у першш примiськiй зош м. Одеси в межах Овдаопольського, Бiляlвського та Комiнтернiвського районiв. У бшьш окра-!нних районах, ця динамжа простежуеться меншими темпами, i навiть у 1ва-нiвському райош спостерiгаеться тенденцiя до збiльшення площi сiльськогос-подарських угiдь.
Використовуючи дат про зм^ площ сiльськогосподарських упдь примiських районiв та районiв, що ми включили в межi агломерацп за 20042010 р. проведено аналiз рядiв динамiки та побудували тренд (рис. 3), який дае змогу визначити, що прогноз змши площi земель сiльськогосподарського призначення буде знижуватись у середньому на 0,385 тис. га на рж. Рiвняння
лшшного тренду мае вигляд Y(t) = 792,9757 - 0,38536-t. Коефiцieнт регресп a1 = - 0,38536 тис. га на piK, що характеризуе зниження площi сшьськогоспо-дарських земель на вказану величину.
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Рис. 3. Тенденцш щодо змши площ стьськогосподарського призначення в Одеськш агломераци
Не меншого значення набувае дослщження питань, пов'язаних i3 роз-межуванням земель державно! i комунально1 власносп, що потребуе одно-часного виконання цих видiв pобiт, надання переваги тд час складання генплану забудови мiстобудiвним нормам над правовим статусом земельних дь лянок, видшення ландшафтних, екологiчних та уpбанiстичних груп показни-кiв, встановлення буферних зон рекреацшного призначення, побудови моделi гармоншно! мiстобудiвноl системи pегiону та обгрунтування шляхiв набли-ження до не!. Значно! актуальносп набувае питання планування територп, або теpитоpiальна оpганiзацiя вше! агломераци, тобто виникла потреба в оп-тимiзацil взаемоди мiж урбашзованою i аграрною зоною та в гармошзацп цих вiдносин, забезпеченнi !х pацiонального спiвiснування.
Висновки. Загалом, оцшюючи сучасний стан земельних pесуpсiв, не-обхiдно зазначити, що охоpонi, рацюнальному використанню та вiдтвоpенню pодючостi грунлв не пpидiляють достатньо уваги як на державному, регь ональному, так i на мiсцевому piвнi.
Л1тература
1. З1нченко Т.Е. 1нститущональш аспекти трансформаци землекористувань населених пунк™ в сучасних ринкових умовах / Т.С. Зшченко. - Житомир : Вид-во "ПП Рута", 2010. -214 с.
2. Новоторов О.С. Економжа землегосподарювання: теор1я, методолопя / за ред. Б.М. Данилишина / РВПС Укра!ни НАН Укра!ни. - К. : ТОВ "ДКС центр", 2009. - 628 с.
3. Одесса - город-агломерация-портово-промышленный комплекс / под общ. ред. А.Г. Топчиева. - Одесса : АО Бахва, 1994. - 360 с.
4. Хвесик М.А. 1нституцюнальш трансформаци та фшансово-економ1чне регулювання землекористування в Укра1ш : монограф1я / М.А. Хвесик, В.А. Голян, А.1. Крисак. - К. : Вид-во "Кондор", 2007. - 522 с.
Зинченко Т.Е. Современное состояние использования земельных ресурсов агломераций
Приведена структура земельного фонда Одесской агломерации. Осуществлен анализ современного состояния и определены основные проблемы в использовании
земельных ресурсов. Построена тенденция изменения площади земель сельскохозяйственного назначения.
Ключевые слова: агломерация, земельный фонд, земельные ресурсы.
Zinchenko Т.Е. Current state of land-use agglomeration
The structure of land fund of Odessa metropolitan area is described. The analysis of the current state and identify the main problems in land use. Trend in the area of agricultural land was built.
Keywords: agglomeration, land resources, land resources.
УДК504.064.3.574 Доц. О.Т. Мазурак', канд. техн. наук
доц. Р.С. Шкумбатюк1, канд. xiM. наук; доц. Т.М. Лозовицька1, канд. с.-г. наук;
мол. наук. спгвроб. СЯ. Хруник2
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МЕХАН1ЗМ1В ЗАБРУДНЕННЯ Б1ОСФЕРИ Д1ОКСИНАМИ
Описано джерела та процеси, яю спричиняють утворення та викиди жшхлоро-ваних дибензо-пара-дюксишв i дибензофурашв. Також висв^лено шляхи надхо-дження цих небезпечних токсиканпв у довкшля, продукти або вироби.
Ключовг слова: дюксини, токсичшсть, жшхлороваш дiбензо-пара-дiоксини i дибензофурани, оргашчш забруднення, викиди.
Висока екотоксичнють, канцерогеннють, мутагеннють та тератогеншсть, кумулятивна д1я й вщдалеш несладки перебування у продуктах, Грунтах, повггр1 та вод1 - це далеко не повний перелж ознак, характерних для групи стшких ор-гашчних забрудникв-ксенобютиюв - дюксишв, до яко! входять пол1хлорован1 дибензо-пара-дюксини (ПХДД), жшхлороваш дибензофурани (ПХДФ) i пол1х-лороваш б1фен1ли (ПХБ), контроль утворення i викид1в яких передбачено До-датком С Стокгольмсько! Конвенцн про стiйкi органiчнi забруднення.
За даними Мiжнародного агентства з вивчення раку, у людей, як зазнали впливу дюксишв, смертнють вад сарком та лейкозiв зросла у 5-16 разiв; смертнiсть вiд раку мозку - в 2 рази, вад раку шкiри - у 4. Встановлено вплив дюксишв i на iмунну систему тварин та людини. Однак значення цих результата для людини ще до кшця не вивчено [1-3].
У цш роботi ставиться за мету досладити причини, джерела i мехашз-ми надходження дiоксинiв у бюсферу. Аналiз багатьох публiкацiй стосовно ешдемюлопчного вивчення дн тетрахлордибензо-пара-дiоксинiв (ТХДД) на населення свадчить про те, що ця дiя е реальною за умов використання гербь цидiв на сшьськогосподарських угiддях та пiд час оброблення водойм, а також внасладок нагромадження гербiцидiв у харчових продуктах за рахунок бюакумуляцн ТХДД у харчових ланцюгах [5-7]. Одним з основних джерел дь оксишв i фуранiв е процеси неконтрольованого спалювання вiдходiв [8], однак умови, джерела та шляхи знешкодження дюксишв вивчають до сьогодш
На сьогодш найбшьш токсичним вважають 2,3,7,8 - тетрахлордибен-зо-пара-дiоксин (ТХДД), вадносна токсичнiсть якого дорiвнюе 1. Токсичшсть ПХДФ дорiвнюе 0,01-0,001 токсичносп ТХДД, а менш токсичнi ПХБ мають
1 Львiвський НАУ;
2 НУ '^bBÏBCbKa жштехшка"
