CC BY
63
1) виявлення особливостей геоеконом1чного й економ1ко-географ1чного положения регюну, його мюця i значення в системi територiального подiлу пращ на мiжрегiональному, национальному i мiжнародному рiвнях;
2) аналiз i маркетинг географ1чного середовища регюну як можливого ресурсо-товару, з метою залучення iнвесторiв для розвитку регюнально! економiки;
3) оперативне ввдстеження динамiчноl ситуаци щодо використання терито-ри (географiчного простору, географiчного середовища) з метою удоскона-лення територiальноl оргатзаци продуктивних сил, громадського життя i довкшля в регiонi i мiсцевiй громадi;
4) створення географiчного кадастру регюну, заснованого на концепциях фiзи-ко-географiчного, економiко-географiчного i соцiально-географiчного прос-торiв з метою комплексного територiального планування i прогнозування;
5) визначення геопросторових (територiальних) обмежень i умов реалiзацil концепци сталого розвитку регютв i мiсцевих громад;
6) визначення, мотторинг i практичне використання рентних та мультиплта-тивних ефектiв розмщення для цшей регюнального та мюцевого розвитку в умовах геоекономiчноl конкуренци.
Лiтература
1. Gateways to the Global Economy/ A.E. Andersson, D.E. Andersson (Eds.), Edward Elgar, 2000.
2. Regional Competition/ P.W.J. Batey, P. Friedrich (Eds.), Springer, 2000.
3. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Св1рський Ю.1. Стратегiчне планування розвитку те-риторiальних громад. - Л^в: Вид-во Сполом, 2001.
4. Theories of Endogenous Regional Growth: Lessons for Regional Policies/ B. Johansson, C. Karlsson, and R. Stough (Eds). - Springer, 2001.
5. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. - Одесса: Астропринт, 1997.
6. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Соч., Т. 30. - С. 220.
8. Laulajainen R., Stafford H.A. Corporate Geography. Business Location Principles and Cases. - Kluwer Academic Publishers, 1995.
9. Regions of the New Europe: A Comparative Assessment of Key Factors in Choosing Your Location. - London: Ernst & Young, 1995.
10. Planning Support Systems in Practice/ S. Geertman, J. Stillwell (Eds.), Springer, 2002.
11. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Ростинтэр, 1996.
12. Kotler P., Haider D., Rein I. Marketing Places. - New York. The Free Press, 1994.
13. Kotler P., Asplund C., Rein I., Haider D. Marketing Places Europe. - Pearson Education Limited, 1999. - 462 с.
14. Андерсон В.М. Проблеми регюнашзаци Украши: теорiя, практика, перспективи (на прикладi Одеського регюну)// Розвиток Украши в репональнш перспектив^ пол^ичш, еконо-мiчнi, сощальш проблеми регюнашзаци. - К.: Стилос, 2002. - С. 31-48.
УДК 502.4.06.047(088.2) Доц. П.М. Скрипчук1, канд. техн. наук -НУводного
господарства та природокористування
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АУДИТ ТЕРИТОР1Й ЯК 1НСТРУМЕНТ ЗБАЛАНСОВАНОÏ РЕГIОНАЛЬНОÏ ЕКОНОМ1КИ
На ochobí концептуальних засад еколоro-економiчноï пол^ики та дослщжень регюшв представлено методику аудиту окремих територш та ландшафтсв з метою
1 кафедра екологи Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування (cheer of the ecology the National University of management and natural resources use)
подальшо'1 ix сертифшацп. Дослiджено мету, етапи та завдання комплексного аудиту територш на ochobí вдосконалених ÍHCTpyMeHTÍB emroro-eKOHOMÍ4HOi ix оцiнки. Ключов1 слова: еколопчний аудит, збалансована економiка, методика.
Doc. P.M. Skripchuk1- National University of management and natural resources
Еколопчний аудит територш як шструмент збалансовано1 репонально1 економ1ки
On the basis of conceptual principles of ecologically economical politics and region researches, audit methods of separate territories and landscapes is presented with its further certification. The purpose is explored stapes and tasks of complex auditing of territories on the basis of improved instruments of ecologically economical evaluation. Keywords: ecological audit, balanced economy method.
У цих працях видатних украшських науковщв сформульовано шдходи до дослщження проблем сталого розвитку: бютичний, сощальний, шнова-цшно-технолопчний та економ1чний. Йдеться, насамперед, про науков1 тд-ходи С. Подолинського, В. Вернадського, I. Лукшова, В. Шевчука, В. Гееца. Для втшення цих шдход1в використовуемо мехашзми еколопчного управлш-ня: еколого-господарський баланс територш, кадастри природних ресурЫв, мониторинг, законодавчо-нормативш документи, економ1чна оцшка терито-р1й та господарських ршень, узгодження штереЫв держави з мюцевими громадами та ринковими структурами тощо.
Завданнями регюнальних дослщжень е:
• розвиток територ1ального иод1лу пращ та ii штеграци в нових оргатзащйних формах;
• реконструкция економ1ки промислових регютв i великих м1ст через конвер-сш, модертзащю iнфраструктури, оздоровления екологiчноi ситуаци;
• подолання депресивного стану аграрно-промислових регютв, розвиток м1с-цевох виробиичоi i сощально! iифраструктури;
• стабiлiзацiя еколого-економiчного i социального становища в регюнах;
• розроблення фшансових меxаиiзмiв стимулювання регiоиальиого розвитку тощо. В основних напрямках державно:' еколопчно:' полiтики Украши як ба-
зовий стратегiчний напрям формування нацiональноi полiтики розвитку на засадах екологiчноi, економiчноi та соцiальноi збалансованостi визначено не-обxiднiсть досягнення ютотного покращення стану навколишнього середови-ща, створення еколого-економiчниx передумов для збалансованого розвитку держави i регюшв та ефективних меxанiзмiв реалiзацii визначених стратепч-них напрямкiв розвитку з врахуванням досвщу iншиx краш.
На 5-й Всеевропейськш конференци мiнiстрiв навколишнього середо-вища мДовкiлля для Свропи" основними прiоритетами нацiональноi стратеги, зокрема, визначено необхщшсть формування екологiчно збалансованоi сис-теми природокористування.
Потужний стимул для розвитку мюцевих iнiцiатив було надано з ухва-ленням Порядку денного на XXI ст. (1992 р.) - плану практичних заxодiв що-до забезпечення сталого розвитку. Зокрема, необхщно нагромаджувати ш-формацiю для розроблення оптимальних шляxiв реалiзацii планiв i програм з встановленням прюршелв, а саме: збереження i змщнення м^^во! економь ки, розумне використання мюцевих ресурсiв, формування збалансованоi сис-
теми природокористування, збереження бюлопчного та ландшафтного pi3HO-манiття тощо.
Розроблення регiональноï еколого-економiчноï полiтики, програм, проектов, ïx коригування i вдосконалення необхiдно здiйснювати на постiйно онов-люванiй комплекснш 683i даних. Таку базу даних може забезпечити комплек-сний аудит: мюцевосп, виробничих комплексiв, урбанiзованиx територш i мют.
Головна мета мюцевих програм комплексного аудиту: забезпечення гармошзаци i ефективностi функцiонування мiсцевиx систем еколопчного управлшня та органiв мюцевого самоврядування; нагромадження незалежноï, достовiрноï шформаци про господарськi об'екти та територш в цшому (еко-дiагностика ландшаф^в); оцiнка стану i розроблення рекомендацш щодо вдосконалення екоменеджменту шдприемств - забруднювачiв; оцiнка стану i розроблення рекомендацш щодо еколопчного оздоровлення об'еклв довкш-ля, еколого-соцiальноï збалансованостi населених пункпв, мiст, районiв.
У сучасних умовах антропогенного навантаження практично вс компонента довкшля зазнають змш i перетворень. Кiлькiснi та яюсш змiни ланд-шафтiв вивчали: О.М. Адаменко, М.Д. Гродзинський, П.Г. Тищенко, Й.В. Гриб, В. А. Алексеенко, Б.1. Кочуров та iн.
Концептуальнi засади сучасних дослщжень територiй включають:
• принципи i етапи трансформаций
• оцшку ризишв за ситуацiями;
• комплексы л1м1ти для локальних об'екпв i регютв;
• картування за р1зними показниками;
• титзащю, ранжування еколого-економ1чних i сощальних проблем i ситуацш;
• прогнозування розвитку негативних процесiв i явищ;
• теоретико-методолопчт положения ощнки екологiчниx збитк1в;
• аудит i сертифшащю.
На основi цих засад можна видiлити таю етапи ощнки якостi навколишнього природного середовища:
• постановка проблеми, визначення стратегiчноï мети та потреби в оцшщ i фь нансувант;
• екологiчний аудит регiонiв, територш (комплексно з еколопчною експерти-зою або окремо);
• складання прогнозу розвитку еколопчних, екоиомiчииx, соцiальииx ситуацш залежно вiд сценарiïв розвитку територш;
• еколопчне управлiння на основi сучасних завдань i потреб у контекст! зба-лансованого розвитку.
По суп змiст концептуальних засад щодо дослщжень територiй е голов-ними складовими частинами еколого-економiчного аудиту на основi системно-екологiчного пiдxоду. Як вщомо, екологiчний аудит е шструментом управлiння згiдно зi стандартами ДСТУ ISO 14010, 14012, ISO 14031, ДСТУ ISO 19011. Звщси перспектива окремих складових територш (тдприемства, об'екти довкшля), ландшаф^в, басейнiв рiчок, адмiнiстративниx районiв проходження процедур (за замовленням) комплексного аудиту та подальша сертифiкацiя. Шдпри-емствам, мюцевим громадам, державним органам самоврядування процедури комплексного аудиту та подальшо!" сертифшаци необxiднi для:
• виконання вимог щодо вступу до Св1тово1 Оргатзацй Торгiвлi, Свропейсь-кого Союзу з гармотзацй та впровадження свiтових стандартов та евронорм;
• створення позитивного iмiджу регiонiв, окремих й складових для залучення як зовнiшнiх, так i внутрiшнiх швестицш;
• створення прозоро! бази даних про екологiчну, сощальну, економiчну, швес-тицiйну ситуацГю на сайтах регюнальних структур (досвiд кра!н СС з отри-манням шформацй вiд 10 хв. до одного дня залежно вiд й складност1);
• попередження (екологiчний аудит i експертиза), що мае на метi не допустити реал1зацй проекпв i програм, як можуть призвести до негативного впливу на навколишне природне середовище;
• лiцензування (надання дозволiв на природокористування, використання територш з певною метою);
• проведения обов'язково! та добров1льно1 сертифшацй, що визначае стутнь вiдповiдностi реалiзованих видiв дiяльностi вимогам природоохоронного та шшого законодавства.
Останнi зi дослiдження показують, що за iснуючих умов забруднення (сумащя речовин, накладання забруднень як у простор^ так i в час1, утворен-ня нових невщомих науцi речовин та сполук iз встановленими ГДК та влас-тивостями) тощо недостатньо традицiйного набору робгг для з'ясування реально:' еколопчнох' ситуаци. Для цього потрiбнi:
• планування вим1р1в (систематизация на р1вт регютв);
• оргатзащя вим1рювань (забезпечення дослгджень комплексними акредитова-ними лабораторiями як державних, так 1 громадських еколог1чних формувань);
• системний шдхщ в1д планування вим1р1в до вгдбору зразкiв (економiя кошт1в та використання шформацй багатьма користувачами);
• розроблення ГДК, ТДР, ТДН, значень економ1чних ризикгв, методик ощнки збиткгв компенсацй);
• дослiджения комплексного впливу на людину та довкглля багатьох загроз (геохiмiчних аномалiй, зм1ни клiмату, транспорту в мштах, значних ввдсоткгв шльськогосподарського використання земель, м11рацй радiоактивних елемен-т1в у простор1 i в чаш) тощо.
Поряд з ютотними (як1сними) показниками потр16но використовувати штегральш показники, "шкали значущостiм [1], методику оцшки загроз бюр1з-номанiття [2], врахування ризиюв для кожного з показниюв та вид1в ро61т. Мета i завдання таких ро61т можуть бути найрiзноманiтнiшi - в1д еколопчних карт i баз даних до оцшки територш для оренди, кушвл1, вщведення п1д о6ов'язков1 державi земельш уг1ддя, розроблення корисних копалин тощо.
Для аудиту використовують данi мошторингу за 30-50 рок1в для адмь нiстративних районiв, басейнiв р1чок, агроландшафт1в i за 5-10 рок1в для окремих земельних дшянок. Для деяких робгг стан таких проблем, територш (550 роюв тому) може бути вихщним, тобто вз1рцевими.
Для цього використовують такi блоки шформацй:
1. Картограф1чна 1нформац1я:
■ карти адмЫстративних райоиiв для з'ясування мюця зиаходжеиня об'екта, ситу-ацшш плани - схеми;
■ територи з об'ектами аудиту, сiльськогосподарськими упддями тощо (карта повинна охоплювати саме об'екти 1 можливу зону впливу (взаемоди) на сусщш об'екти - для невеликих об'екпв до 5 км, для середшх 1 великих до 15 км);
■ окремих землекористувачiв, територiй, ландшафтiв;
■ геолопя, геоморфологiя, гiдрологiя, геоботанiка, грунти (картографiчний матерь ал повинен бути виконаний за рiзнi промiжки часу - 10 та бшьше рокiв;
■ рухи земно'1 кори у просторi i в часi, iнженерно-геологiчнi умови;
■ спещальш карти: з геофiзичними характеристиками територiй, геохiмiчних та ш-ших аномалiй, аудит - карти медико-демографiчних проблем тощо;
■ абсолютш та вiдноснi висоти окремих дшянок ландшафту;
■ функцiональнi зв'язки мiж елементами басейну, ландшафту, 1'х взаемозв'язок та вплив одне на одного;
■ картографiчний аналiз за геошформацшними технологiями;
■ здатнiсть елеменпв ландшафту до акумуляци продуктiв техногенезу;
■ тенденцп негативних та позитивних процесiв тощо.
2. Кл1матичш умови, що е специф1чними для територн:
■ належнiсть до ^матично!' зони;
■ аналiз iнтенсивностi, кiлькостi опадiв, 1'х розподiл протягом р., атмосферш опади на територiю;
■ випаровування з поверхнi;
■ роза вiтрiв;
■ температурнi характеристики територiй та ш.
3. Категор1*1 ступеня перетвореност ландшафт1в:
■ характеристика всiх елементсв ландшафту: лiсiв, водойм, болiт, лук, пасовищ, рiллi, сшьсько'1 забудови, мелюрацшних каналiв, земель промислового користу-вання та iн.;
■ значення регюнальних iндексiв антропогенного перетворення, коефiцieнтiв стшкосп ландшафтiв, коефiцieнтiв абсолютно'1 та вщносно'1 напруженостi визна-чаеться за стандартними методиками. Порiвнюють з оптимальними та аналiзу-ють внесок (частку) негативного впливу вщ кожного чинника, наприклад: ршля, забудова, порушенi територп тощо.
4. 1рунти:
■ детальна карта грунтового покриву з табличною штерпретащею;
■ водно^зичш та агрохiмiчнi властивосп грунтiв;
■ родючiсть (в юторичному розрiзi);
■ зовнiшнiй та внутршнш дисбаланс;
■ врожайнiсть сiльськогосподарських культур;
■ еколопчний стан грунпв (еродоваш, пiдтопленi, засоленi, заболоченi, ущiльненi грунти);
■ небезпечш об'екти (склади мшеральних добрив, смiттезвалищ, автомагiстралi);
■ зелеш насадження рiзноманiтного призначення;
■ структура рослинного покриву (природна, сшьськогосподарська);
5. Водш ресурси:
■ водний баланс окремих приток та репону (басейну) в цшому в юторичному розрiзi;
■ рiвнi грунтових вод, ризики щодо невщповщносп природним;
■ регулювання скидання (акумуляцii) дренажного стоку iз мелiорованих систем;
■ екологiчна класифшащя поверхневих вод за всiма показниками;
■ якюш показники поверхневих i пiдземних вод;
■ запаси i захищенiсть поверхневих та пiдземних вод;
■ достатнють забезпечення сiльськогосподарського виробництва, промисловосп;
■ категорii водокористувачiв;
■ просторова прив'язка скидiв стiчних вод;
6. Атмосферне повггря:
■ врахування специфши атмосферних явищ щодо територи;
■ клiмат i атмосфера;
■ наявнють (вiдсутнiсть) спецiальних заходiв (люосмуги, санiтарно-захиснi зони,
■ pозciювaння чеpез виcокi тpyби;
■ пiдпpиeмcтвa тa ïx вплив та якють пpиземного mapy повiтpя;
■ фоновi концентpaцiï.
7. Особливо охоронш територн' xa рeкрeaцiя:
■ ютотний cтaн, оцiнкa cтaтycy теpитоpiï, оптом^ь^ пapaметpи, пеpcпективнi нaпpямки фyнкцiонyвaння, тa комплексне викоpиcтaння.
8. Б1оресурси:
■ пpедcтaвники pоcлинного i твapинного св^у, що пiдлягaють оcобливiй оxоpонi;
■ дaнi лicиcтоcтi теpитоpiï i вшовий, поpодний cклaд, cтyпiнь зaбpyднення, зaxво-pювaння, дегpaдaцiя, оптимaльнi вiдcотки люистосп;
■ умови, якi зaбезпечyють paцiонaльне збеpеження i вiдтвоpення pеcypciв.
Розглядэсмо вci види твapин, pоcлин i комax, як пpедcтaвники б^е-cypciв екосистеми, теpитоpiï, обфунтовуемо тpофiчнi зв'язки до тa пicля эн-тpопогенного впливу, пpоцеcи cинaнтpопiзaцiï, бiоiндикaцiï. ^облему pоз-глядэсмо з позицiï системного-еколопчного пiдxодy.
9. Meтoдикo-дeмoгрaфiчнa iнфoрмaцiя:
■ зaxвоpювaнicть доpоcлого i дитячого нacелення зa cтaтиcтичними дaними;
■ pезyльтaти нayковиx доcлiджень пpо вплив зaбpyднень довкiлля na здоpов'я та-селення (онкологiчнi, aлеpгiчнi, iнфекцiйнi, xвоpоби ^ов^ татологи, оpгaнiв ди-xaння тощо);
■ геоxiмiчнi тa фiзичнi aномaлiï тa можливий ïx вплив (зв'язок) з медико-демогpa-фiчними покaзникaми;
■ зв'язок iнфоpмaцiï кapт, що покaзyють piзнi cтyпенi зaбpyднення i зaxвоpювaноc-тi нacелення.
Пiдcyмовyючи pезyльтaт, доводимо iнтегpовaнy iнгpидieнтнy оцiнкy cтaнy довкшля нa оcновi мaтемaтичного моделювaння тa ГIC-теxнологiй для cтвоpення дieвоï системи yпpaвлiння з метою оптимiзaцiï вщносин людинa -довкiлля у контекст збaлaнcовaного pозвиткy.
Ha оcновi зiбpaноï iнфоpмaцiï видшяемо обмежyвaльнi (лiмiтyючi) xa-paктеpиcтики. 3a змогою оцшюемо повну скгадову теpитоpiï з позицiй потен-цiaлy тa cтiйкоcтi до теxногенного (ciльcькогоcподapcького) нaвaнтaження. Вpaxовyeмо, що вс види гоcподapcькоï дiяльноcтi впливaють та компоненти пpиpодного cеpедовищa безпоcеpедньо aбо опоcеpедковaно (нaйчacтiше - зa двомa вapiaнтaми).
Oцiнюeмо питомий вплив кожного компонента, видшяемо чинники, якi мaють знaчний (виpiшaльний) вплив нa бшьшють cклaдовиx теpитоpiï.
Oцiнюeмо збaлaнcовaнicть ^^одного потенцiaлy теpитоpiï (умови екологiчноï piвновaги).
Pезyльтaтaми ayдитy повиннi бути ч^ю висновки (pекомендaцiï) щодо гapмонiчного фyнкцiонyвaння теpитоpiй як cклaдовоï чacтини вищо зa iepap-xieю pегiонy. Haпpиклaд, зaлicнення, зэлуження, cтвоpення бiокоpидоpiв, эг-pоxiмiчнi зaxоди, додaткове обстеження таселення, pегyлювaння повеpxнево-го стоку тощо.
^оцеси cеpтифiкaцiï теpитоpiï зaвеpшyютьcя всгановленням вщпо-вiдноcтi теpитоpiï зa яюсними i кiлькicними покaзникaми вcix видiв pеcypciв (зa дiючими CHin, ДСТУ, CH, ДCTУ ISO, гэлузевими методи^ми тощо).
Haпpиклaд, нacкiльки якicть фунту пpидaтнa для виpошyвaння ^оек-тнж ciльcькогоcподapcькиx кyльтyp, якими будуть яюст покэзники ^одок-
цп, який час мелюративна система забезпечуе оптимальш рiвнi грунтових вод та волопсть орного шару грунту, яку кшьюсть забруднень робить шдпри-емство, в який споЫб забруднюючi речовини м^ують, нагромаджуються, перетворюються у компонентах екосистем тощо.
Виконаний екологiчний аудит на прикладi Сарненського району Рiв-ненсько! областi показав такi результати. Район розташований у геоморфоло-гiчнiй област - Полiськiй акумулятивнiй низовинi з переважанням абсолют-них висот 150-180 м, з алювiальними та флювюглящальними переважно т-щаними вiдкладами, шдстеленими палеогеновими пiсками.
Завдяки рельефу територiя мае природну здатнiсть до розсшвання продуктiв техногенезу завдяки вiтровим процесам. Коефщент еколопчно! стiйкостi ландшафтiв становить - 3,8 (слабо перетвореш). Найбшьше поши-ренi грунти: торфовi, дерново-шдзолист^ лужнi. Динамiка внесення оргашч-них добрив на 1 га поЫвних площ свiдчить про те, що за останнi 25 рокiв баланс гумусу не забезпечувався за винятком 1987-1988 рр. Баланс поживних речовин у землеробсга (у кг на 1 га) на прикладi 2000 р. наведено в табл. 1.
Табл. 1. Баланс поживних речовин
Баланс (+;-) Кое( ищент повернення
N Р К N Р К
-4,6 -5,1 -23,7 0,86 0,60 0,14
Негативш процеси грунтового покриву: дегумiфiкацiя, шдкислення, забруднення важкими металами, зменшення форм поживних речовин, заб-руднення радюнукшдами, спрацювання торфу, вггрова ерозiя тощо.
Показники мелюративного стану осушуваних сiльськогосподарських упдь та !х технiчного стану: сприятливий - 60 %; задовшьний - 39 %; незадо-вiльний - 0,5 %; недопустимi рiвнi залягання рiвнiв грунтових вод - 0,5 %.
Еколопчно обгрунтований рiвень залягання грунтових вод - 1,1 м.
Кшьюсть населених пунклв, вiднесених до зон радiактивного забруд-
нення:
• зона безумовного ввдселення - немае;
• зона гарантованого добровшьного ввдселення - 65 км;
• зона посиленого радюлопчного контролю - 2 км.
Питома вага радюактивного забруднення сшьськогосподарських упдь
137 2 2
Сарненського району Сб: до 1 Ю/км - 59 %, вiд 1,1 до 2 Ю/км - 32 %, вiд 2,1 до 4,5 Ю/км2 - 8,6 %, вщ 5 до 10 Кi/км2 - 0,4 %.
У розрахунку на 1 га територи кiлькiсть питомих викидiв становить 850-700 кг/км2.
Висою рiвнi забруднення вiдзначаються в м. Сарни та вздовж автомо-бшьних магiстралей. Лiсистiсть району становить 51 % при оптимальному значеш 60 %. Видовий склад лiсiв: хвойш породи - 68 %; м'яколистяш - 21 % та твердолистяш - 11 %. Частка молодих насаджень перевищуе 60 %, се-редньовiкових 30 %. Середнiй вж дерев становить 35 рокiв.
Загальна площа водойм та рiчок - 5193 га. Низинш та верховi болота займають площу 11485 га. Загальш ресурси мiсцевого поверхневого стоку -3,5-4,0 л/с-км2. Природний водний баланс порушений антропогенним пере-
творенням, насамперед пдромелюративним будiвництвом. На територп району розташованi невеликi родовища торфу, трапляються винятково у запла-вах рiчкових долин, 1х потужшсть не перевищуе 1,5-2,5 м. (Чемерне). Загаль-на кiлькiсть родовищ - 60, площа - 12,7 тис. га. Геолопчш запаси торфу територп району оцшюють близько 19,3 млн. т. Торфовища Сарненського району становлять 8 % вщ плошд його територп.
З 1994 спостер^аеться тенденцiя не ефективно! роботи очисних спо-руд м. Сарни внаслщок порушення технологiчного режиму роботи. Величина штегрального iндексу якостi води р. Случ, що е приймачем с^чних вод ВУКГ м. Сарни становить - 2,4 (показники: сольового складу - 1,3 мг/дм3, трофосап-робюлопчш - 3,3 мг/дм3, специфiчнi - 2,6 мг/дм3), а нижче мюта - 3,5 (показники: сольового складу - 1,3 мг/дм3, трофосапробюлопчш - 3,3 мг/дм3, спе-цифiчнi - 3,0 мг/дм3).
Площа природно-заповщно! мережi становить 4,9 %. Флористичну i ценотичну репрезентативнiсть (типовють) та унiкальнiсть природно - запо-вiдного фонду флори оцiнено як достатню. Рiвномiрнiсть розподiлу можна характеризувати як нерiвномiрну.
Для мiста Сарни та в цшому у райош вiдсутнiй полiгон для захоронен-ня токсичних вiдходiв.
Табл. 2. Показники якостi природного середовища Сарненського району
Назва показника Одиниця вим1рювання Оптимальне значення 1стотне значення
1 Розроблення проекпв ГДВ % 100 97
2 Саттарно-ппетчт показники якост1 поверхневих вод р. Случ % вщпо-ввдносп 100 63
3 Контроль якост тдземних вод: х1м1чт показники; бактерюлопчт показники % вщпо-ввдносп 100 34 71
Саттарно-х1м1чне дослвдження % вщпо-ввдносп
4 водопровод1в: ввдомч1 центральт; сшьсью господарсько-питт. 100 77 57
5 Розоратсть % 15 19
6 Вм1ст гумусу в грунтах % 2,0 1,6
7 Норма внесення оргатчних добрив, виходячи 1з бездефщитного балансу гумусу т/га 16,9 11,7
8 Категор1я ступеня перетвореност1 ландшафт1в - 2,0 слабо перетворет 3,79 слабо пере-творет (2,0-3,8)
9 Коефщ1ент еколопчно! стшкосп с1льськогосподарського ландшафту - >4.5 стабшьний 3,05 умовно стабшьний (1,01-4,5%)
10 Л1сист1сть % 40 50,3
11 Природно-заповвдт територп % 10 4,84
За останш роки поглибилась медико-демографiчна криза, яку характеризуют такими складовими: депопуляцiя, зменшення народжуваностi, попр-шення стану здоров'я дорослих i дiтей. У структурi захворюваностi переважа-ють хвороби: органiв дихання; нервово! системи; органiв травлення. Спосте-р^аеться зростання рiвня захворюваностi на злояюсш пухлини: рак шлунка,
6poHXiB, легень, щитовидно! залози. Так, наприклад, за останш роки захворю-вашсть на гшотерюз зросла у 2,5 раза, вузловий зоб - у 2,8 раза, хвороби кро-Bi та кровотвiрних оргaнiв - у 6,7 раза тощо.
Змши у вжовому склaдi населення району характеризуються його ста-рiнням, зумовленим головним чином зниженням рiвня нaроджувaностi. Час-тка оЫб пенсiйного вiку збiльшилaсь за останш роки бшьше нiж на 10 % i становить для м. Сарни бшьше 19 %. Населення працездатного вжу м. Сарни становило менше 60 %, а по району менше 46 %.
Зведеш результати аудиту наведено в табл. 2.
Виконаний еколопчний аудит територи Сарненського району Рiв-ненсько! област показав, що отримaнi характеристики та висновки допомо-жуть державним органам влади напрацювати стрaтегiю еколого-врiвновaже-ного розвитку, природоохоронних зaходiв, напрямюв iнвестицiй та iнновaцiй в економщ регiону.
Лiтература
1. Чумаченко С.М., Дудкш О.В., Коржнев М.Н. та ш. Методичш аспекти оцшки i ран-жування загроз для бiорiзномaнiття в Укрaiнi// Екологiя i ресурси. - 2003, вип. 7. - С. 77-86.
2. Снитко В.А., Баутуев А.Р., Башалханов И.А. и др. Электронное атласное картографирование для обеспечения устойчивого развития регионов Сибири// География и природные ресурсы. - 2003, № 3. - С. 16-25.
3. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Методика аудиту i сертифшацп територи. Науко-во - практична серiя "Довкшля. Environmental. Окружающая среда". Частина третя. Центр сертифшацп об'екпв надрокористування Укра!ни. НПЦ" Еколопя. Наука. Технiкa" товари-ство Знання Укра!ни. - Ки!в. 2003 р.
УДК 338.57: 551 Ст. наук. ствроб. О.В. Садченко, канд. екон. наук -
1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних
до^джень НАН Украти
КОРПОРАТИВН1 ФУНКЦП ЕКОЛОГ1ЧНОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ М1ЖНАРОДНОГО ПАРТНЕРСТВА
Розглянуто важливють еколого-маркетингово'1 дiяльностi в штеграцшних про-цесах розвитку економiко-екологiчного ствроб^ництва мiжнародного партнерства. Визначено специфiчнi особливосп екологiчного маркетингу при дiяльностi на наць ональному та експортному рiвнях, що породженi особливостями функцiонування зовшшшх ринкiв i умовами роботи на них, яю надають мiжнародному еколопчному маркетингу риси, якi необхiдно враховувати втизняним пiдприeмствам.
Ключов1 слова: еколопчний маркетинг, економшо-еколопчне ствроб^ниц-тво, штеграцшш процеси, партнерство, мiжнародна кооперацiя.
Senior researcher worker E.V. Sadchenko - Institute of market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Cooperation functions of ecological marketing in conditions of
international partnership
The role of ecological marketing activity in the integrative processes of development of international economic-ecological partnership is discussed in the paper. Specific particularities of ecological marketing at national and export markets caused by particularities of
