CC BY
67
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
УДК504.6(477.43/44):502.7 Проф. О.В. Мудрак, д-р с.-г. наук - Втницький
обласний тститут тслядипломног освти педагогiчних пращвнишв
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МОН1ТОРИНГУ ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й ПОД1ЛЛЯ
Основним аспектом збалансованого розвитку Подiлля е оргашзащя та вдосконален-ня системи еколопчного монiторингу заповiдних об'ектiв. Подано види мошторингу при-родоохоронних територiй, його складов^ завдання. Особливу увагу звернуто на розробку схеми комплексно! системи мошторингу (види, ршш, напрями, параметри, методику i порядок проведення). Проаналiзовано основнi недолши в оргашзаци чинно! системи мош-торингу природоохоронних територш в межах регiонально! екомереж^ Для вдосконален-ня системи еколопчного мошторингу заповщних територiй Подiлля запропоновано комплекс заходiв.
Ключовi слова: еколопчний монiторинг, природно-заповiднi територп, регюнальна екомережа, бiорiзноманiття, Подшля.
Вступ. Важливим аспектом збалансованого розвитку (ЗР) Подшля, який за адмiнiстративно-територiальним подшом включае три областi: Терношльську (Захвдне Подалля), Хмельницьку (Центральне Подiлля), Вiнницьку (Схвдне По-дiлля) i займае 60,9 тис. км2 (10,1 %) територц Украши, е формування i реалiзацiя регiональноí екомережi (РЕМ). Для цього необхiдно проводити комплекснi на-уковi дослiдження на етапах створення i функцiонування природно-заповiдних територiй (ПЗТ) - розгортання системи екологiчного монiторингу. Це системи спостереження, збирання, оброблення, передавання, збереження i аналiзу шфор-мацц про стан навколишнього природного середовища (НПС) i зокрема певних його компоненпв, якi стосуються бiоти, що мае складатися з: 1) оцшки парамет-рiв НПС у межах ПЗТ i на сумiжних територ1ях; 2) спостереження за станом, структурою, динамкою популящй (рослин, тварин, грибiв); 3) iнтегральноí ощн-ки в межах екосистем, íх складу, динамки, взаемозв'язюв i механiзмiв забезпе-чення стшкостц 4) прогнозу збереженостi екосистем, генетичного фонду. Цi заходи сприятимуть розробцi високоефективних режимiв охорони ПЗТ (рис.) [9].
У " Положеннi про державну систему мошторингу довюлля Украши" про-понуеться три види мошторингу за його функщональним призначенням i спрямо-ванiстю: базовий (стандартний), оперативний (кризовий) i фоновий (науковий). Для здшснення високоточного наукового мошторингу на територiях ПЗФ видь ляеться заповiдна зона, яка мае бути повнктю недоторканною, адже саме тут ви-конуеться важлива робота зi збереження i вiдтворення типових i ушкальних екосистем, íх генетичного фонду. На ПЗТ вивчають процеси, що вiдбуваються без втручання чи з незначним втручанням людини. 1х вивчення допомагае створюва-ти оптимальш умови для уникнення шшдливих явищ у природi, дотримуватися закошв едносп людини i природи. Тому найважливтим завданням заповiдноí справи е створення тако1 мережi ПЗТ, яка могла б зберегти в природному сташ вс найтиповiшi для кожно!' фiзико-географiчноí (геоботанiчноí) зони (чи регюну) не-займанi дшянки природи з íх природною рослиннiстю i дикими тваринами.
Територ1альш р1вш
Нащональний
Регюнальний
Мюцевий
тж.
-——к
X
2 о
X СО
СО К --н
О & 2 я о '¡=
ей к и
СО
и Р ю
X Ь О
X
Л
§ К о £ ё
Е к я
Абютичний (для господарськоТзони)
Землекористування \ землевласносп
Агроф1зичний
Агрох1м1чний
Токсиколопчний
Радюеколопчний
Пдроеколопчний
Бютичний
Сощально-еколопчний
(мюцевого населения) ----------
Методика проведения
Ф1тобютичний (раритетного ф1тор1зномашття)
Зообютичний (раритетного зоор1зномашття)
Мкобютичний (раритетного м1кор1зномашття)
Мшробюлопчний
Ф1тов1русолопчний
Популяцшно-генетичний
Б 5
я 5
о ей
р й
Люових екосистем
Лучно-степових екосистем
Водно-болотних екосистем
Агроекосистем
Селитебних екосистем
Стану еколопчноТ осв1ти, культури, свщомосп [ морал1 мюцевого населения
Стану 1 динамши сощально-еколопчних умов проживания населения
Стану [ динамки земельно! власносп й землекористування
Медико-еколопчний (саштарно-ппешчний)
Стану громадсько'1 еколопчноТ д1яльносп
Стану трудових ресурс! в
Демограф1чно'1 ситуацп
Стану еколопчноТ безпеки
Стану еколопчного законодавства
Стану еколопчного шформування населена
Удосконалення системи реал1зацп комплексного мошторингу заповщних об'екпв регионально! екомережч в контекст стратеги збалансованого розвитку
Еколопчна паспортизащя заповщних об'екпв
Кадастр об'ект1в природно -заповщного фонду
Музе! природи
Центри реабштацп тварин
Видання науково-популярно!1 навчально-методично! л1тератури
Робота я ЗМ1, рекламна д1яльшсть
Порядок проведения
к £
5 к
К и
x ег
ю <и
о с
о со К
, ^
О 5 « £
Р СО
«Й гт<
Введения нових навчальних дисциилш
Центр шдготовки 1 иерешдготовки _кадр1в_
Розробка проекпв, угод, менеджмент-ил ашв
Неформальна еколопчна
осви-а (просви-а й ¡нформування населения)
Виставки, конкурси, обряди, о.тгшади. табори
Еколопчш походи, акцп. заходи, практики, скскурсп
Залучення рслтйних установ
Рис. Схема комплексноЧ системи мошторингу заповедник об'скпш Подшля
Адже для того, щоб контролювати стан змш в екосистемах, необхiдно зберегти еталони природи, якi, порiвняно з ними, повинш визначати змiни на ш-ших територiях, ступiнь i спрямовашсть цих змiн. Це допоможе визначати " еко-логiчний порiг", за межами якого щ змши в екосистемах вже стають незворотни-ми. На мiжнародному рiвнi базовим е фоновий монiторинг, тому що саме вiн дае iнформацiю про стан природних екосистем i процеси, що в них вiдбуваються. Ця iнформацiя е базовою для оцшки стану всiх iнших екосистем, даш про якi надхо-дять внаслщок функцiонування локальних, iмпактних, компонентних й шших систем монiторингу. Реальнi монiторинговi спостереження в Украíнi проводять вiдомчi служби мiнiстерств i департаментiв [4, 12], проте едина монiторингова система ПЗТ ввдсутня.
Результати дослiджень. Головне завдання екомонiторингу е спостереження за станом НПС у межах ПЗТ з метою контролю впливу на живi оргашзми, популяцií тварин, рослинний покрив, репрезентативнi й ушкальш ландшафтнi комплекси (ЛК) для прийняття оперативних управлiнських рiшень щодо регуля-цií екологiчноí ситуацií, розробки дiевоí репонально1 екополiтики, коротко- i довготермшових природоохоронних програм. З огляду на це необхвдно: 1) ство-рити розгалужену репрезентативну мережу комплексно!' системи мониторингу ПЗТ, до якого входили б взаемоузгоджеш вiдомчi компоненти: 1мпактний, фоновий, бiоекологiчний, созолопчний; 2) ощнити ландшафтно-екологiчну репрезен-тативнiсть ПЗТ, визначити еталонш дiлянки для оргашзацц фонового мошторин-гу рiзних видiв бiорiзноманiття (БР); 3) розробити й ушфшувати для всiх терито-рiальних рiвнiв монiторингу (локального, районного, обласного, регюнального) структури банку даних, програм i методик спостереження i практичних (лабора-торних) дослiджень, механiзму подачi iнформацií для постiйного заповнення банку даних регюнально1 системи екомонiторингу (РСЕМ) "ПЗТ Под1лля"; 4) розробити експертш оцiнки (наприклад експресоцiнку стану ПЗТ) i прогнознi системи стану НПС i БР ПЗТ регiону та визначити прюритети щодо управлiння ними; 5) забезпечити дшльшсть Центру РСЕМ ПЗТ Подшля як единого центру збирання, оброблення i збереження шформацц та органiзацiю його вiддiлень за адмiнiстративно-територiальним рiвнем [2, 9].
Система фонового екологгчного монгторингу заповщних територш (СФЕМЗТ) Подiлля мае впроваджуватися з метою спостереження й оцшення стану типових екосистем, виявлення тенденцiй змiни íх стану, встановлення фоно-вих рiвнiв забруднення 1х компонентiв i БР. Основнi ц завдання: 1) методи облi-ку, в1дтворення 1 рац1онального використання рослинних 1 тваринних ресурс1в у господарському сектор1 економ1ки; 2) заходи охорони 1 в1дновлення чисельност1 р1дк1сних 1 зникаючих вид1в фауни 1 флори; 3) режимш спостереження за станом природних 1 штучних екосистем ПЗТ. Особлива увагу в межах регюну треба при-д1ляти таким типам рослинност1: л1совому, степовому, лучному, болотному, при-бережно-водному, петроф1тному (наскельному), псамоф1тному, синантропному. Сучасний стан зоор1зноман1ття можна ощнити, виходячи з даних облтв, за к1ль-к1стю вид1в на ПЗТ окремих еколог1чних груп: а) водш види: гагари, норц1, лебе-дд, гуси, качки, лиски, водяш курочки, видри, хохул1, бобри, нутрц, ондатри; б) коловодн1 види: пастушки, погонич1, кулики (кр1м вальдшнепа, чайки), енотовид-н1 собаки, норки европейськ1, н. американськ1, горноста1; в) л1сов1 види: глухар1,
тетеруки, рябчики, голуби-синяки, вальдшнепи, кунищ лДсовД, борсуки, коти лД-сов1, бшки, зайщ-бшяки, кабани, лаш, олен благородш, о. плямист1, козул1, лос1, зубри; г) степов1 та лучт види: деркач1, жайворонки польов1, хохггви, гадюки степов1, тхори степов1, перегузш; д) шдиферентш й синантропт види: фазани, куршки с1р1, кеклики, перешлки, голуби (кр1м синяка), чайки, лисищ, вовки, куниц! кам'яш, тхори лДсовД, кроти, крол1 дик1, зайщ-русаки; 4) оцшка наявного стану еталонних екосистем; 5) прогнозування змш екосистем 1 1х компонент шд д1ею природних 1 штучних чинник1в; 6) обгрунтування вибору еталонних екосистем ПЗТ як базових для пор1вняння 1 оцшки техногенного впливу на екосистеми, що знаходяться за межами ПЗТ; 7) заходи, спрямоваш на збереження природних ЛК на ПЗТ; 8) бюметоди боротьби зД шк1дливими тваринами 1 рослинами; 9) виз-начення ефективност1 та насл1дк1в використання природних ресурс1в на сум1ж-них 1з ПЗТ. Кр1м цього, ПЗТ пол1функц1онального значення за диференц1йовани-ми методиками на локальному р1вн1 мають перейти до застосування цифрових карт мон1торингу типових 1 р1дк1сних б1оценоз1в та популяц1й з метою стеження за природними 1 штучними зм1нами.
Установи природно-запов1дного фонду (ПЗФ) у випадках екстремальних екоситуацш або для 1х прогнозування 1 попередження мають застосовувати експресоцшку територш ПЗФ 1 визначати прюритети щодо управлшня ними. Ос-новними етапами створення СФЕМЗТ регюну мають стати: 1) анал1з наявних в1т-чизняних 1 закордонних науково-методичних розробок, м1жнародного досв1ду, стандарт1в 1 вимог до формування мереж1 станц1й фонового екомон1торингу ПЗТ, 1х оргашзацшно1, територ1ально1 1 функцюнально1 структури; 2) анал1з ступеня забруднення НПС ПЗТ регюну; 3) ощнка ландшафтно-ценотично1 1 видово1 р1з-номан1тност1 ПЗТ та еталонност1 станц1й фонового екомон1торингу в межах ф1зи-ко-географ1чних зон, кра!в, областей, райотв; 4) обгрунтування розмщення станцш фонового екомошторингу ПЗТ за м1жнародними стандартами з позицш функцюнально1 1 територ1ально1 структури регюну, ощнка 1х програм, Г1С-тех-нологш; 5) ощнка перспектив розмщення станцш СФЕМЗТ пол1функцюнально-го значення з позицш ландшафтно-еколопчно1 репрезентативности 6) виб1р 23 базових ПЗТ для оргашзацц станцш СФЕМЗТ першо1 черги 1 започаткування в1дпов1дних роб1т. З1брання матер1ал1в для оц1нки репрезентативност1 й ун1каль-ност1 (атрактивност1) ПЗТ рег1ону та оц1нки еталонност1 екосистем базових запо-в1дних об'ект1в природного й антропогенного походження; 7) визначення перел1-ку прилад1в, обладнання, колекцп гербарiíв, мшерал1в (прських пор1д) тощо для комплектацц лабораторш 1 комп'ютерних локальних центр1в; 8) анал1з матер1ал1в "Л1топис1в природи", ощнка 1х в1дпов1дност1 програмам 1нвентаризацшних досл1-джень 1 режимним спостереженням, як1 мають проводитися в1дпов1дно до м1жна-родних вимог; 9) шдготовка рекомендацш щодо оргашзацп 1 розмщення станцш СФЕМЗТ у регюш; 10) виб1р 1 обгрунтування базових елементарних водозб1рних басейшв, а в 1х межах - м1сць розташування полшошв 1 пункт1в спостережень. За наявнктю еколопчних карт потр1бно ощнити еталоншсть та ландшафтно-цено-тичну 1 видову репрезентатившсть ПЗТ пол1гошв 1 пункт1в спостережень. Скла-дання еколог1чних карт р1зного масштабу проводити залежно в1д площ1 1 зону-вання об'ект1в ПЗФ; 11) розроблення програми досл1джень на станщях СФЕМЗТ, узгоджено1 з м1жнародними програмами 1 прийнятими методиками; 12) розроб-
лення структури iнформацiйноí бази даних для станцш СФЕМЗТ локальних, районних, обласних цен^в. Визначення кола фахiвцiв iз фонового еколопчного монiторингу ПЗТ. Розроблення програми i визначення навчальних закладiв i ос-вiтнiх центрiв з шдготовки й перепiдготовки необхiдних фахшщв; 13) розроблення ЕП заповщних об'екпв [2-5].
Система гмпактного еколог1чного мотторингу заповвдних територiй (С1-ЕМЗТ) Подшля мае впроваджуватися у зонах впливу найбiльш небезпечних ви-робництв за мiжнародною класифiкацiею з метою постшного контролю 1х впливу на НПС, стан бюти i здоров'я людей в межах ПЗТ. Основш завдання С1ЕМЗТ полягають у: 1) режимних спостереженнях за надходженням забруднень з вики-дами i скидами пiдприемств (складом, концентрацiями), формуванням первинно-го i вторинного полш забруднення, мiграцiею забруднювальних речовин за тро-фiчними ланцюгами, надходженням íх до живих оргашзмш; 2) оцшщ рiвнiв забруднення компонентiв екосистем шд дiею природних i штучних чинниюв; 3) оцiнцi екологiчного стану ПЗТ [5, 12].
Система б1оеколог1чного \ медико-екологгчного мотторингу заповвдних територш (СБММЗТ) Подiлля мае впроваджуватися на тестових дiлянках як ета-лонних екосистемах, так i зон впливу шдприемств, що становлять пiдвищену еконебезпеку, та в уах обласних i промислових центрах (мiстах обласного шдпо-рядкування) для постiйного контролю стану живих оргашзмш, 1х реакцп на тех-ногенний вплив. Основними завданнями СБММЗТ е: 1) перiодична фжсащя фь зичних, хiмiчних, бiофiзичних, бiохiмiчних i бiологiчних показникiв стану живих оргашзмш; 2) диагностика стану живих органiзмiв (виявлення анатомо-морфоло-гiчних i фiзiологiчних порушень, специфiчних хвороб та визначення íх чинни-кш); 3) медико-еколопчна оцiнка стану населення в межах ПЗТ [5, 9].
Одним iз тдроздшш екомонiторингу ПЗТ е бюмошторинг, який орiентуеться на ршш органiзацií живого (видовий, бiоценотичний, екосистемний) i дослiджуе такi явища: 1) продуктивнiсть бюти; 2) 11 забруднення; 3) БР (таксоно-мiчне, типолопчне); 4) рiдкiснi, зникаючi, вразливi, ендемiчнi, релiктовi види (тварин, рослин, грибiв); 5) зникаючi фiто- i зооценози; 6) молекулярно-генетичш змши; 7) анатомо-морфолопчш вiдхилення, бiохiмiчнi, бiоритмiчнi, фiзiологiчнi й етолопчш реакци; 8) популяцiйно-видовi, хоролопчш, ценотичнi й бiотичнi змiни ЛК; 9) бютичш змiни в регюш. Бiомонiторинг повинен дослiджувати БР, прогно-зувати його змiни за будь-яких змiн компонент довкшля, встановлювати види (норми) антропогенного навантаження на рiзнi види екосистем, використовувати iнновацiйнi принципи, положения i критерií оценки еколопчного нормування на екосистеми [8]. Показники мониторингу БР ПЗТ мають включати характеристики динамiки i продуктивной популяцiй окремих видав i угруповань, вивчення i оп-рацювання методiв невиснажливого використання, що базуються на результатах стацюнарних монiторингових дослiджень. 1х конкретною метою е спостереження за динамкою популяцш раритетних i вразливих видiв i угруповань; вивчення стресово-адаптивних властивостей популяцiй окремих видiв, рослинних угруповань i екосистем; дослвдження особливостей впливу окремих чинникiв на динамь ку популяцiй; визначення порогових показниюв антропогенного навантаження на екосистеми i !'х компоненти; визначення шляхш i методш вiдтворення популяцiй окремих видш; розроблення заходiв щодо регулювання використання ресурсш БР.
Для проведения монДторингу закладаються постДйнД чи тимчасовД облДковД площД (д1лянки оцДнки), на яких, залежно вДд поставлено1 мети, проводяться спостере-ження за вДдповДдними показниками. Вони можуть бути закладенД як в умовах за-повДдного режиму, так Д поза ним. Обов'язковою умовою монДторингу е дотриман-ня пер1одичност1 збирання показник1в, врахування детерм1нуючих чинник1в, ста-тистична достовДрнДсть ДнформацД1, контрольнД показники. РозмДри монДторинго-вих площ визначаються метою дослДджень, але не перевищують 1500 м2. Для дос-тов1рност1 повторн1сть збирання показник1в мае становити не менше 10. Кон-трольнД показники збирають в аналогiчних умовах за вДдсутностД дИ дослДджува-них явищ чи процес1в. Пробн1 площ1 для досл1дження законом1рностей в1дтворен-ня угруповань чи популяцДй конкретного виду рослин пДсля дИ певних негативних чинник1в закладаються так, щоб можна було простежити динам1ку природного вiдтворения популяцД1 за рДзних ступенДв впливу цих чинникДв, а отриманД дан пор1вняти з контрольними на ц1й же пробн1й площ1. Виходячи з показник1в оц1н-ки стану БР, можна рекомендувати таку схему монДторингу: 1. 1дентиф1кащя проблеми —2. Визначення мети —3. Формулювання робочо1 гДпотези —4. ВибДр методДв Д показникДв —5. АпробацДя —6. ВДдбДр проб —7. АналДз проб —8. 1нтер-претацДя результатДв —9. Опрадювання Д впровадження менеджментних заходДв —»10. ОцДнка ефективностД цих заходДв. Для розробки системи екомонДторингу ПЗТ необх1дно на вс1х р1внях - в1д м1сцевого до державного - враховувати крите-рЦ", по-перше, цДнностД Д, по-друге, стану БР, що стосуються всДх рДвнДв його орга-нДзацД1 - популящйного, видового, таксономДчного, ценотичного й екосистемного. Головними критер1ями е типов1сть, репрезентативн1сть, р1дк1сн1сть, вразлив1сть, ендем1чн1сть, рел1ктов1сть, ун1кальн1сть, особлив1сть за комплексом чинник1в, специфДка бДогеографДчного поширення Д екологДчно1 приуроченостД, функцД-ональне призначення (зокрема ресурсна ц1нн1сть) та роль у збереженн1 ландшафту. До друго1 групи показникДв належать ступДнь трансформованостД БР, особли-вост1 впливу чинник1в, що його зумовлюють, показники умов 1снування в р1зних за функщональним призначенням об'ектах ПЗФ [13]. На основД проведення бДомо-н1торингу доречно створити локальн1, обласн1, рег1ональн1 кадастри БР Под1лля на видовому, ценотичному, екосистемному р1внях.
ОсновнД недолДки в органДзацД1 чинно1 системи монДторингу БР у межах ПЗТ це: 1) обмаль наукових програм з монДторингу БР найважливДших екосистем (л1сових, лучно-степових, водно-болотних, чагарникових); 2) неузгоджена система координацД1 робДт мДж науковими закладами Д установами, дДяльнДсть яких пов'язана з охороною Д використанням ресурсДв; 3) вДдсутнДсть нормативно-пра-вових документ1в про мон1торинг БР; 4) низький р1вень державного ф1нансуван-ня; 5) вДдсутнДсть користувачДв мошторингу БР на державному рДвнД; 6) закритД формати баз даних з мон1торингу БР в орган1зац1ях, як1 е суб'ектами мон1торингу довкДлля; 7) низький рДвень забезпечення обладнання Д матерДалами для робДт, пов'язаних Дз вивченням БР Д проведенням монДторингу; 8) недостатня кДлькДсть фах1вц1в, методичних матер1ал1в, в1дсутн1сть проф1льних предмет1в 1 програм у галузД вивчення БР, таксономп, монДторингу НПС [11].
Важливим пДдроздДлом системи екомонДторингу ПЗТ е монДторинг БР в агроландшафтах, що мае вирДшальне значення для формування збалансованих агроекосистем. Але негативний антропогенний вплив на НПС 1 нерац1ональне аг-
pопpиpодокоpистyвaння на Подiллi иpизвели до дегpaдaиiï aгpолaндшaфтiв, втpaти aгpобiоpiзномaнiття i незабезпечення ЗР PEM. Aгpолaндшaфти займають 50-S0 % теpитоpiï в piзниx paйонax pегiонy. Тому збеpежения БР потpебye особливо!' yвaги, дифеpениiйовaного пiдxодy, оxоpони i вiдтвоpения [9].
У стpyктypi PEM aгpолaндшaфти виступають як бyфеpнi зони (БЗ) i вщ-новлювальш теpитоpiï (ВТ), а ПЗТ полiфyнкиiонaльного значення (Hnn, РЛП) -господapськa зона. Це теpитоpiï землевлaсникiв i землекоpистyвaчiв, включениx до складу ПЗТ, на якик вiдбyвaeться тpaдииiйне земле-, лко-, водокоpистyвaния, pекpеaиiя та iншi види господapськоï дiяльностi, що здшснюються з дотpимaн-ням зaгaльниx вимог щодо оxоpони HnC. Збaлaнсовaнiсть aгpоекосистем, якi вxодять до piзниx тишв aгpолaидшaфтiв, залежить вiд ïx БР. Важливе значення для ïx ощнки i иpогнозy мae екомонiтоpинг. Його складовою e бiомонiтоpинг -нayково-iнфоpмaщйнa система спостеpежень, оиiнки i пpогнозy бyдь-якиx змiн у бiотi, викликaниx иpиpодними i штучними чинниками, зо^ема pозвитком aipap-ного виpобництвa. Hapaai зpyйновaно систему монiтоpингy землi у фоpмax бош-тування i економiчноï оиiнки, та у "зapодкax" aгpоекологiчного монiтоpингy, що залишився на стадп експеpиментaльного зaиpовaджения у тестовиx yмовax i виб-paниx господapствax. Рiзнi фоpми екомонiтоpингy aгpолaндшaфтiв потpебyють ктотного уточнення з огляду на багатоукладнкть aгpapноï економiки i невизна-чешсть aгpapноï полiтики в деpжaвi. Ш^иклад, деpжaвa иpaктично втpaтилa контpоль над земельними pесypсaми внaслiдок ïxиьоï денaиiонaлiзaиiï, стало не-можливим ïx вiдчyження для ствоpения новиx ПЗТ. Зо^ема, EM "утискують" у ложе пpимxливиx коитypiв неpозпaйовaниx дiлянок пеpевaжно низькиx теpaс i заилав piчок. Тому, збеpiгaючи иpiоpитети aгpapного викоpистaния земл^ якi за-лишились нам у спадок ввд попеpедньоï соиiaльно-економiчноï системи, законо-дaвиi не зауважили, що споживча вapтiсть землi в yмовax pинковоï економiки визнaчaeться ïï властивостями i якостями: мiсием pозтaшyвaния, естетичною иpивaбливiстю, БР, иpидaтнiстю для ствоpення тypистсько-pекpеaиiйниx потpеб [S-9]. Hеобxiдиiсть здшснення екомонiтоpингy aгpолaндшaфтiв викликана не лише pефоpмyвaнням земельниx вiдносин, оpгaнiзaщeю aгpapного виpобниитвa, що потpебye визначення бонiтетy фунт, ïx гpошовоï вapтостi, але й иpоведениям опеpaтивного коитpолю за paиiонaльним викоpистaниям i оxоpоною фунпв, здiйснениям ïx клaсифiкaиiï' (pозpобки каталогу), визначенням екологiчно чистиx сиpовинниx зон для виpощyвaния якiсниx пpодyктiв xapчyвaния i лiкapськоï' си-pовини. За оиiнкою иpедстaвникiв piзниx галузей науки (екологiв, економiстiв, соиiологiв, медитв), нинi майже 20 % населення (15 % дiтей) потpебye якiсниx i безпечниx иpодyктiв xapчyвaния. Для виpiшення иього завдання необxiдно виз-начити теpитоpiï' i господapствa, ят иpидaтнi для ïx виpощyвaния [9]. У Hnn i РЛП ие мae бути господapськa зона. Пеpшочеpговим етапом тут e иpоведения аг-pоекологiчного монiтоpингy. Важливим положенням пpи його виконaннi e вико-pистaння двоx тiсно пов'язaниx мiж собою нaпpямiв - науково-методичного i ви-pобничого. Фyнкиiï' ïx доиiльно пiдпоpядкyвaти меpежi спеиiaлiзовaниx науково-дослiдниx i нaвчaльниx зaклaдiв, иентpiв, лaбоpaтоpiй, яш pозмiщенi в певнiй rpyнтово-клiмaтичнiй зош й мають вiдповiднy мaтеpiaльно-теxиiчнy базу i висо-коквaлiфiковaниx спеиiaлiстiв [8]. Об^ктами комплексного екомонiтоpингy aгpо-ландшафтав Подiлля (польовиx, сaдовиx, лyчно-пaсовищниx) мають виступати: агроландшафти, об'eднaнi eдиними aгpоклiмaтичними xapaктеpистикaми, коло-
обiгом речовин i енергп; агроландшафти фiзико-географiчних зон, кра'в, областей, районiв; внутрiшньокрайовi агроландшафти; агроландшафтнi фацп, урочища i мiсцевостi, масиви, контури, якi формують дрiбнi i недiлимi на ландшафтному ршш агроекосистеми; основнi типи, шдтипи, роди, види i рiзновиди грунтш, якi пiдбираються в рамках грунтово'' провiнцii' i максимально вiдображають рiзнома-нiтнiсть грунтового покриву, його родючкть, екологiчну стiйкiсть, ураженiсть деградацiйними процесами; видовий склад бiоти, БР; джерела i види забруднення та рiвнi антропогенного навантаження на агроландшафт; сощально-еколопчш чинники - рiвень екологiчноi' освгти i культури селян, кершникш, здоров'я i доб-робут пращвнишв агросфери [3, 10].
Для монiторингу БР i формування збалансованих агроекосистем необхвд-но вдосконалювати систему агроекологiчного мошторингу, що мае складатися з комплексу окремих компонентiв монiторингiв з напрямами i параметрами: мон1-торинг земельног власност1 й землекористування - структура земельних упдь: ступiнь розораностi, % лкистосп та заповiдностi територц, еколопчна стiйкiсть, фiзiологiчний i господарський стан земл^ ураженiсть ерозiйними процесами (яружна i площинна ерозiя, дефляцiя), пiдтоплення, зсуви, суфозiя лесових порiд, абразiя, карст, засолення, просiдання, перезволоження, заболочення, тдкислен-ня; фгтобготичний монгторинг - видовий склад фиобюти, проективне покриття рослиннiстю, й бiомаса, таксономiчна, морфолопчна, бiологiчна, екологiчна, ге-ографiчна, генезисна, созолопчна, ценотична, демологiчна структура фиобюти. До його завдань належить також - вивчення стану, динамiки i прогнозування змiн екосистем та ^ентаризащя особливо цiнних водно-болотних, лiсових i сте-пових, встановлення допустимих норм антропогенного навантаження у рiзних типах екосистем. Одними з пiдвидiв фиобютичного монiторингу е фиосаштар-ний, карантинний i фiтоiндикацiйний. Фгтосангтарний - визначае кшьккть або статус шкiдливих органiзмiв, яш занесенi чи можуть бути занесет на ПЗТ реп-ону шляхом ввезення об'ектiв регулювання. Карантинний - спрямований на за-побтання занесенню i поширенню шкiдливих органiзмiв чи необхiдностi прове-дення контролю за ними (локалiзацii') чи лшшдацц. Вiн здiйснюеться з метою за-безпечення карантину i дотримання саштарних заходiв у процесi виробництва, збертання, транспортування i реалiзацii' продукцii' й iнтродукцii' органiзмiв. Одним iз його напрям1в е фiтопатогенний захист. Фтотдикацтний - типова система спостережень за параметрами змш морфолопчних ознак i встановлення оцiн-ки уражень рослин агроекосистем абiотичними й антропогенними чинниками. Наприклад, визначення рослин-шдикаторш антропогенного втручання на орних землях (рослини-шдикатори: застiйноi' вологи в орному шарi грунту, перезволоження його, початкового i сильного пiдкислення, надлишку азоту в ньому, на-лежного забезпечення гумусом i азотом, карбонатного шдлуження тощо), на па-совищах, фiтоiндикацiя шкiдливих речовин у пов^1 Добрими бiоiндикаторами е педобiота, особливо дощовi черви i колемболи. Фгтошдикацшний монiторинг мае охоплювати значнi територп агроландшафтiв (фацii', урочища, мiсцевостi), бути прив'язаним до певних фiзико-географiчних одиниць районування (кра'в, областей, районiв), економiчно ефективним, проводитись за найменшо'' юлькосп затрат i прогнозувати змiни НПС (використовуючи рiзнi види моделей), ят мож-на очiкувати через певш промiжки часу. Для цього необхiдно вдало пiдiбрати не тiльки об'ект, але й ознаки (показники, чинники), ят будуть пiдлягати реестрацii'
при фиошдикацп агроекосистем i агроландшафтгв за допомогою виду, який ду-же чутливий i добре реагуе на антропогенш змiни довкшля; мониторинг тварин-ного свгту - складова частина мошторингу НПС i здiйснюеться для забезпечення охорони й органiзацii' рационального використання тварин, проведення 'х облiку i обсягiв добування, ведення кадастру тваринного свиу, що мiстить систематизо-вану сукупнiсть вiдомостей про ареал видав (груп видав) тварин, 'х чисельшсть (причини ц змiни) i стан, характеристики середовища ''х перебування (бютоп), особливостi бiологii' (морфологiчнi ознаки) i наукове значення, сучасне госпо-дарське використання, природоохоронний статус виду, режим збереження попу-ляцii' i заходи з охорони; мжробгологгчний мониторинг - вивчення функцiйноi' структури мiкробних ценозгв грунту; прогнозування стратепчно'' спрямованостi мiкробiологiчних процесiв у ризосферi рослин, якi обумовлюють деградацiю, вщновлення або ступiнь стiйкостi грунтового комплексу шд час застосування рiз-них агрозаходiв; визначення мiкробiологiчних показникiв для формування зба-лансованих агроекосистем; фтовгрусологгчний мониторинг - функцшна структура фiтовiрусного ценозу; прогнозування процесiв трансформацц фiтовiрусного стану грунту; формування фiтовiрусного ценозу збалансованих агроекосистем; популяцтно-генетичний - ощнка потенцiйноi' бiонебезпеки змiн генетично'' рiз-номанiтностi сортiв i порвд; оцiнка впливу генетично-модифiкованих органiзмiв на формування збалансованих агроекосистем; агрохгмгчний мониторинг - визначення потенцшного i фактичного рiвнiв родючостi грунтiв за показниками фгзич-ного стану: щшьносп, пов^о- i вологопроникностi; хгмгчного: гумусний стан грунту, вмкт основних поживних речовин (кiлькiсть азоту, що легко пдроль зуеться, мг/кг, нiтрофiкацiйна здатшсть, мгК03/кг грунту, рiвень наявностi рухо-мого фосфору, обмiнного калiю) i мiкроелементiв (марганцю, молiбдену, цинку, мвд, бору, кобальту); фгзико-хгмгчного: кислотностi (пдролгтична, обмiнна, актуальна), суми ввiбраних основ, засоленостi (тип i стушнь засолення), солончакува-тостi; бготичного стану: едафон грунту, наявнкть макро- (великих комах, личинок комах, багатошжок, дощових червгв, коренiв рослин), мезо- (нематод, клшдв, ногохвiсток, найдрiбнiших личинок комах) i мiкробiоти (бактерiй, грибiв, грунто-вих водоростей, найпростiших), екогруп грунтових тварин за способом перемь щення i бiотопом (геобiонтiв, геофшв, геоексенiв); бгохгмгчного стану (якiсть аг-ропродукцп). Важливим е визначення щорiчноi' i перспективно'' потреби агро-упдь у хiмiчних мелiорантах (вапнуваннi та гшсуванш грунтiв), проведення грунтово-мелiоративного районування, визначення потреби в органiчних i мше-ральних добривах, мiкроелементах на вах рiвнях господарювання та встановлен-ня рiвня ефективно'' родючостi грунпв i проведення бонiтування; ггдроекологгч-ний монгторинг - спостереження, вивчення процеав забруднення i самоочищен-ня, визначення еколопчного стану i реакцii' водних екосистем на рiзнi чинники, пов'язаш з антропогенною дiяльнiстю; прогнозування й встановлення динамiки змiн гiдроекосистем на основi моделювання залежно вiд видiв забруднення (ев-трофiкацii', термофiкацii', ацидифшацц, токсифiкацii', забруднення радаонуклща-ми), структури i напрямiв використання агроландшафту; лгсоекологгчний мониторинг - спостереження, ощнка, дослщження процесгв забруднення та визначення еколопчного стану i реакци лкових ландшафтов на вплив рiзних антропогенних i природних чинникгв, що встановлюють стан i продуктивнiсть лiсових насаджень, та здшснення заходiв щодо шдвищення 'хньо' продуктивностi. До цього виду
монiторингу доцшьно вiднести: а) впорядкування мисливських упдь; б) еколо-гiчний монiторинг лiсiв 1 -го рДвня; в) грунтово-лкотиполопчне обстеження лко-вих земель; г) ^ентаризащя основних типiв екосистем лктв i ix сшвввдношення; д) детальне лiсопатологiчне обстеження лiсовиx екосистем; е) протипожежне впорядкування лiсiв; е) спещальне впорядкування рекреацiйниx лiсiв i об'екттв ПЗФ Держлiсагентства i3 складанням вiдповiдниx проектiв; ж) топографо-геоде-зичнi роботи i спецiальне картографування лiсовиx екосистем; з) дотримання мiжнародниx програм (наприклад UN-TCT/ICP Forests) i розроблення приклад-них програмних продуктiв. Цей вид мониторингу дае змогу пiд час створення штучних, екологiчно стiйкиx лкових насаджень з урахуванням умов мкцезрос-тання, категорiй лiсокультурниx площ i агроклiматичниx зон заздалегiдь запла-нувати густоту, розмiщення посадкових мiсць, склад майбутнх культур в агро-ландшафп, визначати оптимальну вiкову структуру, використовуючи Днтроду-центи, встановлювати стутнь пошкодження деревних i чагарникових порiд чин-никами НПС, шкiдниками, ураженiсть хворобами, проводити фiтоiндикацiю, вчаснi й помiрнi рубки догляду, розраховувати витрати на створення лкових культур, здшснювати бониування, iнвентаризацiю, кадастр; токсикологтний мо-тторинг - ртвень забруднення грунтш, природних вод, рослинностi xiмiчними сполуками I-IV класу токсичностi, встановлення джерел i видiв забруднення, оцiнка небезпеки забруднення за еколого-токсиколопчними критерДями, прове-дення екотоксикологiчного картографування i районування; бютичний мотто-ринг - визначення стану агробiорiзноманiття: ендемiкiв, релiктiв, рщккних, зни-каючих, вразливих рослин i тварин, ареали яких знаходяться чи можуть заходити у межi ведення сшьського господарства; сюди належить мониторинг: а) лкових упдь i площ, на яких ввдбуваеться цшеспрямоване стиxiйне залкнення (особливо щнних степових дшянок); б) природних кормових упдь, степових дшянок, пасо-вищ, сшокоств, зокрема тих, що належать до плакорних, схилових i заплавних мiсцевостей; в) ВБУ i торфовищ, мелiорованиx земель; г) лжарських, медонос-них, плодово-япдних, техшчних культур; д) адвентивних i сегетальних бур'янв, зокрема карантинних; е) мжрофлори грунту; е) шкдникш сшьського господарства: най поширешших карантинних органiзмiв; бактерiй, вДрустб, патогенних мiкроорганiзмiв; комах-шкщнитв; кровососних комах; хребетних тварин. До важливих завдань бюмошторингу також належить: вивчення проблем ренатура-л1заид, рештродукцц, репатрiацii, розселення i розсадництва БР; встановлення оптимально! чисельностi, рДвшв життездатносп й меxанiзмiв шдтримки популя-цш; формування генетичних банкiв, розсадникiв, розплвднитв БР; органiзацiя, ведення i науковий аналiз регiонального кадастру БР ПЗТ; саттарно-гтешчний мотторинг - визначення щшьносп забруднення грунпв радiонуклiдами (Ki/км2) та ix шграци; вмкт валових форм важких металiв I класу небезпеки (рухомих форм астату, кадмда, ртуп, селену, свинцю, цинку); II класу небезпеки (бору, кобальту, шкелю, молiбдену, мвд, стибда, хрому); III класу небезпеки (барда, вана-дда, вольфраму, мангану, стронцда); наявнiсть залиштв солей пестицидiв; биу-мiзованиx речовин, ят забрудненi нафтопродуктами, ix мiграцii; кшькосп й вщ-сотка патогенних мiкроорганiзмiв, бактерiй, вДрусДв у 1 г грунту; сощально-еколо-гiчний мотторинг - визначення економiчноi i сощально!' ощнки ПЗТ, екосистем, БР; визначення рДвня: екологiчноi освгти, культури i виховання мiсцевого насе-лення; екобезпеки; соцiально-економiчниx, санiтарно- екологiчниx i медико-де-
мографiчних умов проживання населення в конкретних районах, встановлення особливостей мiграцiйних процесiв, трудових ресурсiв, дiяльностi неурядових громадських оргашзацш (НУО), iнформування населення щодо екобезпеки, поль тики, управлiння, 'х вщповвдносп принципам ЗР [1-10].
Для визначення початково'' оглядово'' оценки стану ПЗТ необидно провести попередшй екомошторинг, пiд час якого збираеться фонова шформащя щодо стану екосистем, основних джерел i видов впливу, що призводять до порушень 'х оптимального стану, визначаються зони 'х впливу. Поточний моноторинг проводиться за сформованою мережею в мшомальних обсягах, де контролю тдлягають лише найiнформативнiшi та найважливiшi компоненти екосистем. Позачерго-вий - в разi рiзкого погiршення екологiчного стану екосистем.
Висновки. Для ефективного функцiонування системи комплексного еко-логiчного монiторингу ПЗТ Подшля необхiдно створити банк еталонних дшянок (для поровняння). Це можливе лише на спещальних тестових дшянках. Для цього доцшьно розробити ресурсо- 1 енергозберiгаючi моделi, яш дають змогу на основi ПС-технологiй робити узагальнення i порiвняння, будувати екологiчнi карти, прогнозувати, органiзувати екологiчний облiк, аудит, шспектування, менеджмент, удосконалити екологiчне нормування тощо. Важливим аспектом е створення на базi департаментов екологii' i природних ресурсов консультативно-впроваджуваль-них центров. Для цього доцшьно об'еднати системи локальних, районних, облас-них служб, 'х електронно-обчислювальну технiку, створивши единий гнформа-цшно-консультацшний еколог1чний центр через вщповщну корекцою прийняття законодавчих i нормативних актiв. Центр мае здшснювати плiдну спiвпрапю з уп-равлшськими, контролюючими, дозвiльними, науково-дослiдними, шформа-цшними i навчальними установами в регюш, державi, за кордоном (розробити порядок обмшу iнформапiею мiж 6С i Укра'ною). Ефективнiсть центру залежатиме вiд ефективно'' спiвпрацi рiзних управлшь i департаментов: екологii' i природних ресурав, екологiчних iнспекцiй, санепiдемстанцiй, освоти i науки, лкогосподарсь-ких (ввдшень Держлiсагентства, науково-дослiдних органiзацiй), водогоспо-дарських (вiддiлень держводгоспов, басейнових управлiнь) агротехшчних, оргаш-зацiйно-правових, iнвестицiйно-iнновацiйних, агрохiмiчних (проектно-техноло-гiчних центрiв охорони родючостi грунтов i якосто продукцц), мелiоративних, ен-томологiчних, карантинних (захисту рослин), пдрометеоролопчних, кломатоло-пчних, геологорозвiдувальних, статистичних тощо. Адже вс вони ниш працюють вiдокремлено, а за дослвдження БР, його охорону, збереження, вщтворення, ращ-ональне використання ! ведення екомошторингу вщповщають переважно адмшс-трацц ПЗТ [9]. Першим кроком системи екомошторингу ПЗТ мае стати складання червоних списюв - вщ мкце-вих (села, району, областо, регюну) до нацюнальних ! м!жнародних (6ЧС, ЧС МСОП, р!зних конвенцш ! угод). Другим - необх1дшсть збереження раритетних вид!в ! рщккних фотоценозов. Третом - збереження уш-кальних ! репрезентативних ЛК чи 'х компонентов. Четвертим - складання мкце-вого еколопчного плану дай, кадастру (рослинного ! тваринного своту, лкового, земельного, водного), еколопчних паспортов (ЕП) ПЗТ регюну, водних об'ектов, сшьських територш. Контроль за розробкою, ефективним впровадженням ! фун-кцюнуванням комплексно'' системи екомошторингу ПЗТ з метою охорони, збереження, вщтворення ! рацюнального використання ландшафтно-бютичного р!зно-машття покласти на Державну службу запов!дно'' справи.
Лiтература
1. Довщник з arpoxiMi4Horo та агроеколопчного стану Грунпв Украши / за ред. Б. С. Носка, Б.С. Пргстера, М.В. Лободи. - К. : Вид-во "Урожай", 1994. - 333 с.
2. Експрес-оцшка стану територш природно-заповiдного фонду Украши та визначення прь оритетiв щодо управлшня ними. - Львш : Вид-во "Гриф Фонд", 2010. - 92 с.
3. Соломаха В. А. Збереження бюриноманття у зв'язку i3 сiльськогосподарською дiяльнiстю : методичнi рекомендаци / В.А. Соломаха, А.М. Малiенко, Я.1. Мовчан та ш. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. - 123 с.
4. Клименко М.О. Мониторинг довюлля : пiдручник / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. - К. : Вид-во "Академш", 2006. - 360 с.
5. Маринич О.М. Фiзична географ]я Украши : щдручник / О.М. Маринич, П.Г. Шищенко. -К. : Вид-во "Знання", 2005. - 511 с.
6. Медведев В.В. Стан робгт з мониторингу Грунпв в Украхш / В.В. Медведев, Т.М. Лак-ri-онова // Екологiчний вюник : наук.-популярн. еколог. журнал. - 2003. - № 5/6. - С. 8-10.
7. Методичн рекомендаци щодо режиму збереження люових екосистем на територшх при-родно-заповiдного фонду Украши рiзних категорий / уклад. М.П. Стеценко, Л.П. Яременко, В.А. Парфенюк та ш. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2003. - 56 с.
8. Мудрак О.В. Методика вдосконалення екологiчного монiторингу агроландшафтв як прос-торових елементв екомережi Подiлля / О.В. Мудрак // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Люшництво та декоративне садiвництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2009. -Вип. 132. - С. 264-276.
9. Мудрак О.В. Збалансований розвиток екомережi Подшля: стан, проблеми, перспективи : монографш / О.В. Мудрак. - Вшниця : Вид-во "СПД Главацька Р.В.", 2012. - 914 с.
10. Патика В.П. Агроекологiчний монiторинг та паспортизацк ильськогосподарських земель / В.П. Патика, О.Г. Тараржо. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр", 2002. - 96 с.
11. Попович С.Ю. Заповщне лiсознавство : навч. пойбн. / С.Ю. Попович, О.М. Коршько, П.М. Устименко. - Терношлъ : Вид-во "Навч. книга - Богдан", 2009. - 384 с.
12. Природоохоронне законодавство Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua - Назва з екрану.
13. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Методологш дослiдження видово! та ценотично! рiзноманiтностi екомережi Украши / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Д.В. Дубина, В.М. Мшарченко // Украхнський боташч-ний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботанки ]м. М.Г. Холодного. - 2003. - Т. 60, № 4. - С. 374-380.
Мудрак А.В. Организация и совершенствование системы экологического мониторинга заповедных территорий Подолья
Основным аспектом устойчивого развития Подолья является организация и совершенствование системы экологического мониторинга заповедных объектов. Представлены виды мониторинга природоохранных территорий, его составляющие, задачи. Особое внимание обращено на разработку схемы комплексной системы мониторинга (виды, уровни, направления, параметры, методика и порядок проведения). Проанализированы основные недостатки в организации действующей системы мониторинга охраняемых территорий в рамках региональной экосети. Для совершенствования системы экологического мониторинга заповедных территорий Подолья предложен комплекс мероприятий.
Ключевые слова: экологический мониторинг, природно-заповедные территории, региональная экосеть, биоразнообразие, Подолье.
MudrakA.V. Organization and Improvement of the Environmental Monitoring System for Protected Natural Areas in Podillya
The main aspect of sustainable development of Podillya is to organize and improve the ecological monitoring of protected areas. Various types of protected areas monitoring, and also its component tasks are presented. Particular attention is paid to the development of integrated circuit monitoring system (types, levels, lines, parameters, methods and procedures for conducting). The basic disadvantages in the current system of monitoring of protected areas within the regional ecological network are analysed. The complex of measures is offered to improve environmental monitoring system of protected areas Podillya.
Key words: environmental monitoring, protected natural areas, regional ecological network, biodiversity, Podillya.
