CC BY
21
сбор мусора, сортировочный комплекс, утилизация на полигонах, фитомелиоратив-ные работы. Установлено, что важную роль при рекультивации (фитомелиорации, которая входит в биологической этап) свалок могут иметь установки гидропосева, выполненные на базе грузовых автомобилей. Приведены их анализ и технические характеристики.
Ключевые слова: твердые бытовые отходы, мусор, мусоровоз, сортировка отходов, каток, гидропосев, фитомелиоранты, фитомелиорация.
Popovych V. V. Features of the use of vehicles at transportation, sorting, recycling and phytomelioration solid wastes
The article highlights the features of vehicles for transportation, sorting, recycling and solid waste phytomelioration. Established that the integrated use of vehicles under current conditions provide lower harmful effects on the environment and living organisms. Logistics chain of vehicles for removal and disposal of solid waste consists of the following: garbage collection, sorting complex, disposal in landfills, phytomelioration work. Established that an important role in the restoration (phytomelioration, which is a biological stage) dumps can play installation hydraulic planting who performed at the trucks. In this paper the analysis and specification.
Keywords: solid waste, garbage, garbage, sorting waste compactor, hydraulic planting, phytoameliorant, phytomelioration.
УДК 630:339.37 Доц. А.В. Cu6ipHuü, канд. бюл. наук; викл. О.В. Хом1в,
канд. екон. наук; проф. Р.1. Cu6ipHa, д-р бюл. наук - Львгвський ДУВС
МОН1ТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У КОНТЕКСТ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМ1ЧНОМУ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ
Сформульовано основш завдання системи мониторингу навколишнього середо-вища у контекст проблем економiчного розвитку. Встановлено, що його основними напрямами повинно бути вивчення змш, зумовлених дiяльнiстю промислових шд-приемств, ефек™, пов'язаних з поширенням забруднювальних речовин та антропо-генних впливiв.
Ключовг слова: мошторинг навколишнього середовища, еколопя, економiчний розвиток, загрози.
Вступ. На сьогодш актуальною залишаеться проблема еколопзацп економжи, що тюно пов'язана з регулюванням процешв природокористуван-ня та переходом виробництв до новггшх технологш. Глобальш еколопчш загрози, що виникають, вимагають розробки сучасних ефективних систем уп-равлшня яюстю довкшля та збалансованосп економ1чно! д1яльност1 з охоро-ною навколишнього природного середовища.
Постановка проблеми. Промисловий сектор, будучи ключовим еле-ментом стратеги економ1чного розвитку, за масштабами експлуатацп природ-них ресуршв, споживання енергп, породження в1дход1в i забруднень став найвагомшим чинником попршення якостi навколишнього природного середовища. Внаслщок тако! дiяльностi в Укра!ш виникла загрозлива еколого-економiчна ситуащя, яка змiнюе характер та принципи управлшня тд-приемствами i вимагае постшного монiторингу навколишнього середовища в контексп попередження загроз економiчному розвитку.
AHaii3 останшх дослiджень та публжацш. Питанням вивчення i по-долання глобальних еколопчних загроз розвитку економжи присвячено бага-
то наукових праць. Значний внесок зробили А.М. Онищенко, О.Г. Пндес, Р.П. Лiзоryб, Л. Мельник, I. Синякевич та шш1 У !хшх роботах Грунтовно дослiджено питання теорп та методологи формування систем економiчних вiдносин у галузi природокористування, технологiчнi структури еколого-еко-номiчноl системи з урахуванням впровадження технолопчних iнновацiй [1, 4, 6]. Показано, що саме економiчнi важелi впливу е найбiльш ефективними у боротьбi з екологiчними загрозами [2, 5]. А передумовами для тдвищення ефективностi еколого-економiчних рiшень закладаються ще на стадп 1х пла-нування [3]. Виходячи з цього, потребуе детального вивчення система мот-торингу навколишнього середовища щодо попередження загроз економiчно-му розвитку.
Мета роботи. Анатз системи монiторингу навколишнього середовища у контекст взаемодп з економiчним розвитком.
Власн1 досл1дження. Основт задачi екологiчного монiторингу: спос-тереження за станом бюсфери, оцiнка i прогноз ll стану, визначення ступеня антропогенного впливу на навколишне середовище, виявлення факторiв i джерел впливу. У кшцевому випадку метою мониторингу навколишнього середовища е оптимiзацiя вiдносин людини з природою, еколопчна орiентацiя господарсько1 дiяльностi. Порядок створення та функцюнування системи екологiчного мониторингу в Укра!т визначае Положення про Державну систему монiторингу довкшля.
Система монiторингу е складовою частиною нащонально! шформа-цшно! iнфраструктури, сумюно! з аналогiчними системами iнших кра1н. Система монiторингу спрямована на: тдвищення рiвня вивчення i знань про еко-логiчний стан довкшля; тдвищення оперативносл та якостi шформацшного обслуговування користувачiв на всiх рiвнях; пiдвищення якостi обгрунтуван-ня природоохоронних заходiв та ефективностi 1х здшснення; сприяння розвитку мiжнародного ствробиництва у галузi охорони довкiлля, ращонально-го використання природних ресурсiв та еколопчно! безпеки. Право володш-ня, користування i розпорядження iнформацiею, одержаною пiд час виконан-ня загальнодержавно! i регiональних (мiсцевих) програм мошторингу довкiл-ля, регламентуеться законодавством.
Глобальну систему монiторингу було створено шд егiдою ООН в 1975 р. Основна мета мошторингу - об'ективна ощнка стану довкшля i його складниюв у межах дослщжуваних територiй; розроблення оперативних i довготривалих прогнозiв, нових нормативiв, штрафiв, покарань (тобто, пра-вовi аспекти питання); розроблення конкретних природоохоронних заходiв; проведення еколопчних експертиз для прийняття необхщних рiшень (див. комплексний аналiз довкiлля). Органiзацiя, нагромадження, оброблення i по-ширення даних монiторингу повинш забезпечити iнформацiю для вирiшення управлшських завдань на рiзних рiвнях, зокрема щодо загроз економiчному розвитку кра!ни.
Аналiз довкшля охоплюе кiлька етатв. Дослiдження починаються з польових обстежень об'екта (дшянки, району, регiону), визначення його природних умов в минулому, а також сучасно! техногенно! ситуацп (кшькосп i
2. Еколопя довкiлля
97
характеру промислових об'екпв, густоти населення, особливостей його роз-мщення, розвитку i стану с/господарства, транспорту), визначення основних забруднювачiв довкшля. Для цього використовують рiзнi фондовi i лггератур-нi геолого-географiчнi матерiали, польовi маршрутнi обстеження, дат СЕС району (регюну) та шших органiзацiй.
Наступним етапом е розроблення програми детальних комплексних екологiчних обстежень (зпдно з поставленим завданням), контрольних спос-тережень за станом довкшля, вiдбiр зразкiв води, повiтря, Грунту, рослиннос-тi для контрольних чи масових хiмiчних аналiзiв, виконання лабораторних i польових дослщжень з метою визначення якост i кiлькостi токсиканпв-шюд-никiв у бiосферi, з'ясування шляхiв i швидкостей ïх мiграцiï. 1стотним тут е проведення аерокосмiчноï зйомки району, геофiзичних робiт.
Третiм етапом е складання комплексу екологiчних карт i прогноз ди-намiки еколопчного стану на близьку i далеку перспективу. Залежно вiд призначення за спещальними програмами здiйснюють загальний, кризовий та фоновий еколопчний монiторинги довкшля.
Загальний екомошторинг довкшля - це оптимальш за кiлькiстю та розмщенням мiсця, параметри i перiодичнiсть спостережень за довкшлям, якi дають змогу на основi оцiнки i прогнозування стану довкшля шдтримува-ти прийняття вщповщних рiшень на всiх рiвнях вiдомчоï i загальнодержавноï екологiчно-економiчноï дiяльностi.
Кризовий екомонiторинг довкiлля - це штенсивш спостереження за природними об'ектами, джерелами техногенного впливу, розташованими у районах екологiчноï напруженостi, у зонах аварш та небезпечних природних явищ iз шкiдливими екологiчними наслщками, з метою забезпечення своечасного реагування на кризовi та надзвичайнi еколопчш ситуацiï i прийняття рiшень щодо ïх лiквiдацiï, створення нормальних умов для життедiяльностi населення i господарювання.
Фоновий екомонiторинг довкiлля - це багаторiчнi комплекснi досль дження спещально визначених об'ектiв природоохоронних зон з метою ощн-ки i прогнозування змши стану екосистем, вiддалених вщ об'ектiв промисло-воï i господарсь^ дiяльностi, або одержання iнформацiï для визначення се-редньостатистичного (фонового) рiвня забруднення довкшля в антропоген-них умовах. Будь-який господарський захiд, проведений у масштабi регiону, позначаеться на регюнальному фонi - змiнюе стан рiвноваги абiотичного i бi-олопчного компонента.
На сьогоднi монiторинг довкшля виконуеться, зпдно з Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украïни № 391 вщ 30.03.1998 р., Мiнiстерством надзви-чайних ситуацш, Мiнiстерством охорони здоров'я, Мшагрополггики, Дер-жкомлiсгоспом, Мiнекономресурсiв, Держводгоспом, Держкомземом, Дер-жбудом Украïни. Всi щ органи влади мiстять в собi спецiальну службу спостережень, що здiйснюе такi основнi види спостережень, як спостереження за станом забруднення повиря у мютах i промислових центрах, забруднення Грунту, забруднення прюних i морських вод, трансграничним переносом ре-човин, що забруднюють атмосферу, хiмiчним i радiонуклiдним складом, кис-лотнiстю атмосферних опадiв i забрудненням сшжного покриву й iн.
Державна система еколопчного мониторингу проводить здiйснення таких видiв робiт: режимнi спостереження, оперативш роботи, спецiальнi робо-ти. Режимш роботи проводять систематично за щорiчними програмами, на спецiально оргашзованих пунктах спостережень. Необхiднiсть виконання оперативних робгт залежить вiд випадкiв аваршного забруднення природного середовища чи стихшних лих; цi роботи виконуються у разi надзвичайних ситуацiй. Спецiальнi роботи, наприклад монiторинг пестицидного забруднення, виконуються у зв'язку зi збшьшенням значущостi рiзних антропогенних факторiв у розвитку змiн в природних екосистемах.
Еколопчний монiторинг довкiлля здiйснюeться за довгостроковою Державною програмою, яка визначае спiльнi, узгодженi за цiлями, завдання-ми, територiями та об'ектами, часом (перюдичнютю) i засобами виконання дл вiдомчих органiв державно! виконавчо! влади, пiдприемств, органiзацiй та установ незалежно вщ форм власностi.
Створення i функцiонування Державно! системи екологiчного мошто-рингу довкiлля повинно сприяти здшсненню державно! екологiчно! полiтики у сферi економiчно! дiяльностi, яка передбачае: еколопчно рацiональне вико-ристання природного та соцiально-економiчного потенцiалу держави, збере-ження сприятливого середовища життедiяльностi суспiльства; сощально-еко-логiчне та економiчно рацiональне виршення проблем, якi виникають внас-лщок забруднення довкiлля, небезпечних природних явищ, техногенних ава-рiй та катастроф; розвиток мiжнародного спiвробiтництва щодо збереження бiорiзноманiття природи, охорони озонового шару атмосфери, запоб^ання антропогеннiй змiнi ктмату, захисту лiсiв i лiсовiдновлення, транскордонного забруднення довкшля.
Державна система екомошторингу довкiлля повинна стати штегрова-ною iнформацiйною системою, що здшснюватиме збирання, збереження та об-роблення еколопчно! шформацп для вiдомчо! та комплексно! оцшки i прогнозу стану природних середовищ, бiоти та умов життедiяльностi, вироблення обгрунтованих рекомендацш для прийняття ефективних соцiальних, економiч-них та екологiчних рiшень на вшх рiвнях державно! виконавчо! влади, удоско-налення вiдповiдних законодавчих акпв, а також виконання зобов'язань Укра-!ни з мiжнародних екологiчних угод, програм, проектiв i заходiв.
Висновок. Таким чином, задачi монiторингу стану навколишнього середовища щодо економiчного розвитку е багатокритерiйними. В Укра!ш ос-новними напрямками такого мониторингу повинно бути вивчення: глобаль-них змш клiмату внаслiдок забруднення промисловими об'ектами; ефекпв, пов'язаних iз поширенням забруднювальних речовин на великi вщсташ; антропогенних впливiв, що мають велику iнертнiсть ефектiв.
Л1тература
1. Пндес О.Г. Глобальш ризики деградаци навколишнього природного середовища / О.Г. Пндес // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 7. - С. 107-109.
2. Л1зогуб Р.П. Анашз дослщження 1 формування платеж1в за забруднення навколишнього середовища / Р.П. Л1зогуб // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. -№ 8. - С. 55-57.
2. Еколопя довкшля
99
3. Мельник Л. Еколого-екож^чне обгрунтування господарських ршень з урахуванням екстернальних ефектiв / Л. Мельник, I. Дегтярьова // Економжа Укра1ни : полгтико-екож^ч-ний журнал. - 2011. - № 5. - С. 75-83.
4. Онищенко А.М. Моделювання технолопчних шновацш в еколого-економiчнiй систе-Mi / А.М. Онищенко // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 3. - С. 30-31.
5. Онищенко А.М. Двосекторна еколого-економiчна модель оптимального розвитку / А.М. Онищенко // Економжа та держава : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 5. - С. 24-28.
6. Синякевич I. Стратепя подолання глобальних еколопчних загроз / I. Синякевич // Економжа Укра1ни : полгтико-екож^чний журнал. - 2010. - № 12. - С. 69-77.
Сибирный А.В., Хомив О.В., Сибирная Р.И. Мониторинг окружающей среды в контексте предупреждения угроз экономическому развитию государства
Сформулированы основные задачи системы мониторинга окружающей среды в контексте проблем экономического развития. Установлено, что его основными направлениями должно быть изучение изменений, обусловленных деятельностью промышленных предприятий, эффектов, связанных с распространением загрязняющих веществ и антропогенных влияний.
Ключевые слова: мониторинг окружающей среды, экология, экономическое развитие, угрозы.
Sybirnyy A.V., Khomiv O.V., Sybirna R.I. Monitoring the environment in the context of economic development threats warnings
The basic task of monitoring the environment in the context of economic development. Found that its main lines should be studying changes caused by industrial activities, effects associated with the spread of pollutants and anthropogenic influences.
Keywords: environmental monitoring, environment, economic development, a threat.
УДК 658.567.1:628.474 Мол. наук. ствроб. С.Я. Хруник1; доц. О.Т. Мазурак2, канд. техн. наук; ст. викл. Н.В. Качмар2, канд. с.-г. наук
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ТЕРМ1ЧНО1 УТИЛ1ЗАЦН В1ДХОД1В
Дослщжено емгаю високотоксичних таких хлороргашчних сполук як дюксини i фурани у пов^ря шд час термiчно! утилiзацi! вiдходiв, зокрема у процес виробниц-тва цементу. Представлено джерела, умови утворення дiоксиноподiбних речовин та мехашзми потенцшних способiв зниження !х викидiв.
Ключовг слова: термiчна утилiзацiя, горкга вщходи, викиди, токсичшсть, дюксини, фурани, адсорбщя.
Щор1чно в природне середовище потрапляе велика кшьюсть високотоксичних хлороргашчних сполук типу дюксишв 1 фурашв (ПХДД 1 ПХДФ) 1з джерел антропогенного характеру, як можна роздшити на три категорп: стацюнарш (терм!чш процеси, х!м!чна промисловють), дифузш (спалювання палива, пожеж^ ! вторинш джерела (компост, осади спчних вод). Х1м1чш процеси належать до стацiонарних джерел викид1в ПХДД/ПХДФ. Спалювання палива з метою отримання тепла та енергп (топки, печ^ котлоагрегати i смiттеспалювальнi заводи 1з застарiлим очисним обладнанням), а також ци-
1 НУ "Льв1вська псштехшка";
2 Льв1вський Нацюнальний аграрный ушверситет
