CC BY
327
3. Максим1в Л.1. Промислове виробництво i сталий розвиток: проблеми, тенденцп, нас-лiдки// Наук. вюник НЛТУ Украши: Екологiзацiя економши як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Л^в: НЛТУ Украши. - 2005, вип. 15.6. - С. 268-275.
4. Нацюнальна еколог1чна пол1тика Украши: оцшка i стратегiя розвитку// Документ, тдготовлений в рамках проекту ПРООН/ГЕФ "Оцшка нащонального потенцiалу в сферi глобального еколопчного управлiння в УкраЫ". - К.: Скиба, 2007. - 364 с.
5. Скрипчук П.М. Органiзацiйно-економiчнi засади сертифшацп об'eктiв навколишньо-го природного середовища// Вiсник СумДУ. - Суми: СумДУ. - 2006, № 7 (91).
6. УКРБИЗНЕСКОНСАЛТ. Надання послуг еколог1чно'1 сертифшацп. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ukrbizneskonsalt.org.
7. Экологический менеджмент/Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. - СПб.: Питер, 2003. - 544 с.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.14000.ru.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.all-certification.ru.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.ecoline.ru/mc/management/glossary.html.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.itsu.ru/news-archiv-open/52-19-07-2007_sertifikaciya_po_sisteme_EMAS/
УДК 520.33:630+316.485.6 Доц. В.В. Сабадаш, канд. екон. наук -
Сумський державный утверситет
Л1СОВ1 РЕСУРСИ I ЕКОЛОГ1ЧНИЙ КОНФЛ1КТ: АНАЛ1З ВЗАСМОЗВ'ЯЗКШ
На ochobí системного аналiзу еколого-економiчних зв'язк1в л1сових ресурс1в i екологiчних конфлiктiв визначено i наведено характеристику основних конфл1кто-генних ознак л1сових ресурсiв, запропоновано стратеги зменшення конфлiктного по-тенщалу i врегулювання лiсових конфлiктiв.
Ключов1 слова: дефiцит, екологiчний конфлiкт, л1совий ресурс, лiсовий кон-флiкт, л1сокористування, механiзм, стiйкий розвиток, стратегiя, управлшня.
Assoc. prof. V.V. Sabadash - Summy state university Forest resources and ecological conflict: research of intercommunications
On the basis of systems analysis of ecological-economics communications of forest resources and ecological conflicts the basic conflict signs of forest resources are certain and described, strategies of decline of conflict potential and permission of forest conflicts are offered.
Keywords: deficit, ecological conflict, forest resources, forest conflict, forest using, mechanism, sustainable development, strategy, management.
Вступ. Л1си, вкриваючи близько 36 млн км земно1 кул1, е одними 1з найважлив1ших природних ресурс1в. Л1с - не т1льки джерело сировинних ресурса, а й, що не менш важливо, постачальник еколог1чних послуг i чинник забезпечення ст1йкого соц1ально-економ1чного розвитку. За даними Св1тово-го банку, близько 90 % 1з 1,2 млрд б1дного населення планети тим чи 1ншим чином залежать в1д л1сових ресурс1в (середовище для життя, джерело продо-вольства, л1кувальних засоб1в тощо), а отримання доходу 350 млн людей пов'язане 1з л1совими ресурсами (ЛР). Тенденцп зростання обсяг1в залучення 1 використання ЛР соц1ально-економ1чними системами призвели до катастро-ф1чних насл1дк1в: площ1, вкрит1 л1сами, скоротилися б1льш н1ж на 45 %, при-чому найб1льш 1нтенсивним пер1одом л1сокористування у поеднанн1 1з нез-
2. Екологiя довкiлля
65
начними обсягами люовщновлення можна вважати середину XX ст. Так, за останш швстолтя знищено майже половину вологих трошчних лiсiв (1х ви-рубування провадиться, здебшьшого, в Латинськiй Америцi i Схiднiй Азп), якi е ушкальними екосистемами бiорiзноманiття, де зосереджено 80 % гене-тичних ресурсiв планети.
Постановка проблеми дослщження у загальному виглядi та ii взаемозв'язок i3 важливими науково-практичними завданнями. Процеси регулювання процедур ефективного ресурсовикористання у сощально-еконо-мiчних системах мають бути штегроваш i вiдiгравати ключову роль шд час прийняття еколого-економiчних рiшень, нацшених на скорочення втрат ре-сурЫв, насамперед, екологiчних - землi, лiсiв, води, мiнеральних запасiв. Са-ме вони е основним ресурсним забезпеченням процешв виробництва i спожи-вання продукци (послуг). В умовах глобашзаци свiтогосподарських зв,язкiв i зростання ресурсних потреб i, як наслiдок, обмеженост ресурсних можли-востей для поступального розвитку, ключова проблема сощально-економiч-ного розвитку - проблема вибору - набувае характерних рис i проявiв у пове-дiнцi економiчних суб'ек^в [1; 21]. Але на вщмшу вiд матерiально-фiнансо-вих обмежень, яю мають здебiльшого короткостроковий характер [23], обме-женiсть природних ресурсiв е основним визначальним чинником економiчноi поведшки суб'екта у довгостроковiй перспективi.
Таким чином, актуальним i невiдкладним завданням формування еко-номiчних i сощальних стратегiй розвитку нацiонального господарства вщпо-вiдно iз принципами сталого розвитку е удосконалення через економiчнi i правовi механiзми полiтики рацiонального природокористування, особливо узгодження ii регiональних, нащональних i мiжнародних аспектiв з метою за-побiгання екологiчним конфлiктам (ЕК).
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано розв'язання дослвджуваноУ проблеми. ЕК е результатом провадження державами (територiями, суб'ектами) неефективних ресурсних режимiв [20] i конфлжтно!" полiтики у сферi ресурсокористування [22], особливо тих природних ресурЫв, яю е невiдновлюваними (нафта, газ, поклади мiнеральних копалин), або важковщновлюваними (земельнi, воднi, лiсовi ресурси). Таю ди (навмиснi чи ненавмиснi) економiчних суб,ектiв можуть мати наслiдком ситуащю, коли природний ресурс чи еколопчна цiннiсть, що через певнi об-ставини знаходяться на перетинi штереЫв рiзних соцiальних груп або еконо-мiчних суб,ектiв, якi прагнуть до володшня або контролю над ними, стае об'ектом ЕК [19].
Питання теори i методологii формування ефективно1 системи еколого-економiчних вiдносин, управлшня природокористуванням на макро- i мшро-рiвнях, проблеми розв'язання еколого-економiчних суперечностей у системi мсуспiльство - економжа - довюлля" займають чiльне мюце у дослiдженнях провiдних вiтчизняних i закордонних науковцiв: О.Ф. Балацького, 1.К. Бистря-кова, С.М. Бобильова, Е.К. Буна (E.K. Boon), Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, К.Г. Гофмана, Р.С. де Грута (R.S. De Groot), Б.М. Данилишина, М.1. Долшньо-го, С.1. Дорогунцова, А. Ендреса, В.С. Кравщва, М.Я. Лексiна, Л.Г. Мельника,
В.С. Мщенка, Р.О. Перелета, 1.М. Потравного, М.Ф. Реймерса, В.М. Трегобчу-ка, С.К. Хар1чкова, Л. Хенса (L. Hens), М.А. Хвесика, С.В. Хлобистова, М. Ян-га (M. Young) та ш.
Еколого-економ1чш проблеми люокористування i функщонування ль согосподарського комплексу становлять основу науково-практичних досль джень таких провщних в1тчизняних науковщв i фах1вщв, як О.В. Врублевсь-ка, С.А. ГенЫрук, О.А. Голуб, Б.М. Данилишин, Я.В. Коваль, С.В. Мшенш, 1.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця, О.1. Шаблш та ш.; росшських фах1вщв: М.1. Кожухов, А.П. Петров, Г.В. Шалабш; провщних закордонних дослщни-юв: Дж.Д. Дабелко (G.D. Dabelko), Д. Дьюдш (D. Deudney), К. Конка (K. Con-ca), Р.А. Метью (R.A. Matthew), Т. Хомер-Джсон (T. Homer-Dixon). Так, у [17; 18] визначено i дослщжено основш еколого-економ1чш проблемш вузли подальшого розвитку i функщонування люового комплексу в умовах тран-сформацшних перетворень нащонально! економжи.
Грунтовш дослщження еколого-економ1чних проблем люоресурсного розвитку Украши, зокрема еколопчного стану люових ресурЫв, фшансово-майнових аспекив люокористування, удосконалення оргашзацшно-економ1ч-ного мехашзму управлшня у галуз1 здшснюе Я.В. Коваль [5, 6].
Комплексне дослщження еколого-економ1чних проблем природоко-ристування у люовому комплекЫ (формування еколопчно ор1ентованого рин-кового мехашзму ресурсокористування у люовому комплекЫ) представлено у роботах С.В. Мшенша [10, 12]. Так, у робот [12] Мшенш С.В. вказуе на конфлжтний характер сучасних тенденцш люокористування i люовщновлен-ня: "це зумовлено особливостями сучасного люокористування, а також характером л1Ывничих процеЫв: збшьшенням масштаб1в використання люових ресурЫв (...); дефщитом л1сово1 продукци деревного i недеревного похо-дження (...); (...) потребами забезпечення еколопчно тривкого розвитку те-риторш (...)".
Розробленню принцитв платного люокористування i дослщженню питань еколого-економ1чно1 ефективност у люовш галуз1 присвячеш пращ 1.М. Синякевича i Ю.Ю. Тунищ [25, 26].
Питання статусу земельних ресурЫв люового господарства розгляну-то у [4], еколопчш функци л1су (зокрема, рекреацшш), проблеми ix повного i ефективного використання сощально-економ1чними системами дослщжено у
[2, 3].
Структуру люогосподарського комплексу у взаемозв'язку 1з функщ-ями охорони i вщтворення його потенщалу дослщжено у працях Г.В. Шала-бша [28]. Проблеми варт1сно1 ощнки люових ресурЫв, впровадження прин-цишв платного люокористування, розроблення норматив1в плати в умовах реформування економ1чних вщносин у загальнш систем1 природокористуван-ня висв1тлено у [15; 16]. Питання формування стратегш розвитку люового комплексу в умовах переходу до стшкого розвитку дослщжено у [8].
У працях [31-34] дослщжено проблеми природокористування в умовах обмеженост природних ресурЫв у взаемозв'язку 1з проблемами сталого розвитку, нащонально1 безпеки, бщност1, життезабезпечення, насильства i можливих ЕК.
Дослщження природи ресурсних конфлш^в i iх класифшащя за щен-тифжацшними ознаками (зокрема, характеристика "люового" еколопчного конфлжту 1з зазначенням його причин, змюту i метод1в врегулювання) запо-чатковаш у [19].
Водночас науков1 дослщження проблем природокористування, незва-жаючи на отримаш результати i набутий досвщ, на наш погляд, повинш пог-либлюватися 1з урахуванням сучасних тенденцш м1жнародного сшвробггниц-тва та глобального характеру еколопчних проблем. Еколого-економ1чн1 супе-речност^ характерш для сучасного етапу розвитку сощально-економ1чних систем, зачшають штереси широкого кола суб'еклв - вщ шдивщуум1в до краiн [17; 36]. Зазначеш аспекти дають шдставу нам охарактеризувати еколо-го-економ1чн1 суперечност як ЕК у систем! природокористування. На пере-конання А. Ендреса, "потреба державноi участ у виршенш еколопчних проблем зумовлюеться також i тим, що вони вже не можуть бути "знятГ у рамках окремоi краши. Забруднення природного середовища набувае м1жна-родних, планетарних масштаб1в. М1жнародн1 аспекти еколопчних проблем можна означити як конфлгкт (курсив авт. - В.С.) м1ж глобальним характером екологiчноi кризи, з одного боку, i вщсутшстю глобального сусшльного ме-хашзму регулювання нацiональних екологiчних дiй, - з шшого" [30].
Таким чином, дослщження вже iснуючих i розроблення нових, як б найбiльш адекватно вщповщали вимогам сучасно" еколого-економiчноi поль тики, ефективних методiв запобiгання i/або врегулювання ЕК е актуальною проблемою еколопчно" безпеки.
Постановка завдання. Пщ час формування стратепчних напрямiв розвитку люового комплексу екологiчний мае бути прюритетним. Вiдмова вiд стратегiй лiсокористування, спрямованих на виснажливе використання ресурЫв люу, i впровадження принципiв ландшафтно-рекреацiйного використання люового потенцiалу спонукають до розроблення i впровадження адекватних заходiв iз охорони i управлiння ЛР з метою запоб^ання лiсовим конфлжтам як на нацiональному (регiональному), так i мiжнародному рiвнях. Саме з цих позицш доцiльним i необхщним е дослiдження складних зв,язкiв мiж ЛР, "х функцiями, механiзмами управлшня i загрозою конфлiкту.
Головними завданнями цього дослщження е системний аналiз еколо-го-економiчних взаемозв,язкiв у сферi лiсокористування i визначення основ-них конфлжтогенних характеристик лiсових ресурсiв.
Виклад основного матер1алу досл1дження
Зв'язок л1С1в I еколог1чних конфл1кт1в. Насамперед, слщ зазначити, що ЕК досить часто е складником загально" багаторiвневоi системи, у якш рiзнi за спрямуванням i iнтенсивнiстю iнтереси конфлiктуючих сторш - соцiальнi, економiчнi, екологiчнi - перетинаються, утворюючи цим самим "конфлштну систему". У випадку, коли вщносш сили i можливостi у протистоянш рiвнi, можливе мирне його врегулювання через компромюне для конфлiктуючих сторш ршення. Якщо ж такого ршення не знайдено або одна iз сторiн кон-флiкту мае очевидш ресурснi переваги (правовi, фiнансовi, силов^ технiчнi,
ш.), конфлжт може перерости в ескалацiю iз використанням насильницьких методiв досягнення мети [22]. Вiрогiднiсть такого розвитку конфлжту тдси-люеться: а) наявнiстю будь-яких конфлж^в мiж сторонами у минулому неза-лежно вiд результату 1х врегулювання; б) ранiше неврегулюваних або латен-тних конфлiктiв мiж сторонами, що свiдчить про неефективнiсть обраних i залучених методiв вирiшення конфлжту; в) недовiрою мiж сторонами, залу-ченими до конфлiкту.
Конфлiкти, пов'язаш iз лiсом, виникають пiд впливом юторичних i ет-но-соцiальних чинниюв, пiдкрiплених дiею соцiально-економiчних. Власне ЛР майже школи не були единою причиною конфлжту; вони е складником бшьш глобальних економiчних, полiтичних i соцiальних перетворень.
1. Деревина, як товар. Вирубування лiсiв для отримання деревини, як джерела прибутку, е найпоширешшою причиною лiсових конфлiктiв. Торпв-ля деревиною мае сталий попит на св^овому ринку i в умовах скорочення ль сових площ (рис. 1) 11 цiннiсть буде тшьки зростати.
Рис. 1. Динамжа зменшення лкових площ, % зарж
За даними Оргашзаци економiчного сшвробггництва i розвитку, рiч-ний обсяг торгiвлi деревиною становить бшьш шж 160 млрд дол. США [11]. Тобто, володшня (можливiсть доступу, перерозподшу, торгiвлi) таким при-бутковим економiчним ресурсом, як лiс, може бути вагомою причиною люо-вого ЕК. Таю основш чинники, як рiвень соцiально-економiчного розвитку, законодавча урегульовашсть майнових прав i прозорiсть процедур управлш-ня та експлуатаци ЛР прямо впливають на вiрогiднiсть виникнення люового конфлiкту, динамiку, тривалiсть i iнтенсивнiсть його перебiг, успiшнiсть врегулювання.
Проблема незаконних рубань пов'язана не тшьки iз торгiвлею деревиною, а й е наслщком надмiрноl експлуатаци та неефективного управлшня зе-мельними ресурсами. Так, вирубування i випал лiсу бiдним населенням вкрай негативно впливае на екосистему. Вона вже не може бути вщновлена: замють тротчних лiсiв висаджують монокультури, а випалена земля, не придатна для культиваци. Регiонами, в яких незаконне вирубування лiсiв найпоширеш-ше, е Пiвденна Америка, Швденно-схщна Азiя та Океанiя, Центральна i Шв-денна Африка. Саме "конфлжтна деревина" (деревина незаконного вирубування лiсiв) е основним джерелом фшансування силових конфлiктiв у цих ре-гiонах. Втрати вiд незаконного вирубування лiсiв у всьому свiтi становлять
приблизно 10 млрд дол./рш, окрiм того, ще у половину цiеi суми оцшюються несплаченi податки i плата за законне вирубування.
Визначення ознак конфлжтогенност1 ЛР. Вщносно легке залучення ЛР до конфлжту порiвняно з шшими "конфлiктними ресурсами" (земельни-ми, водними, мшеральними, продовольчими тощо) пояснюеться такими його характеристиками (основними конфлжтогенними ознаками):
1) доступтсть: ЛР бiльш доступт, нiж мiнеральнi i енергетичнi, як знахо-дяться у виглядi тдземних покладiв. Транспортувати деревину водним або наземним транспортом, як мають розгалужену iнфраструктуру, до-сить легко (на противагу, вода практично не е об'ектом мiжнародних торгових вiдносин [24]);
2) вщносно низька капiталомiсткiсть: торпвля деревиною не потребуе знач-них iнвестицiй. Порiвняно iз енергетичними (нафтою, газом) чи мшеральними ресурсами заго^вля i переробка деревини забезпечуе значнi доходи за менших витрат (вкладень), до того ж продаж деревини як си-ровинного ресурсу не потребуе додатково" обробки;
3) полiфункцiональнiсть: у соцiально-економiчних системах ЛР е базовим елементом еколого-економiчноi безпеки держави (регiону), виконуючи роль головного засобу виробництва (у люовому комплекс^, просторово-го базису розмiщення люозаго^вельно" промисловостi, сфери обслугову-вання, тдвищення ефективностi сiльського господарства [6]. Люи ввдг-рають ключову роль у збережент довкшля, виконуючи атмосфероочис-ну, ландшафно-водозбiрну, Грунтозахисту, клiматорегулювальну, кисне-утворюючу функцii;
4) цiннiсть для життедiяльностi: лiси е джерелом iснування i засобом життя для багатьох людей, що може сприяти конкуренцii i виникненню кон-флiктiв серед власниюв, користувачiв i посередниюв у люовш сферi;
5) продуктивтсть: лiс е джерелом багатьох кшцевих продукпв/послуг: си-ровинних, продовольчих, рекреацiйних, екологiчних, сощальних, що ро-бить його конкурентоспроможним i економiчно привабливим ресурсом (у т.ч., i як джерело фiнансування конфлiктiв);
6) динамiка вiдтворення: темпи люокористування незiставнi iз ресурсовiд-новлюваними можливостями ЛР. Нерацiональне використання ЛР i не-ефективнi методи управлшня у сферi лiсокористування, недостатня увага до проблем люовщновлення i люорозведення [13; 14] призводять до де-фiциту ЛР, який, своею, чергою, провокуе конфлiкт.
Слiд зазначити, що зменшують конфлжтний потенцiал ЛР таю характеристики: а) природш властивос^ : значнi ваговi i габаритш характеристики поряд iз порiвняно низькою цiною деревини роблять н менш привабли-вою, як конфлжтний товар; б) транспарентнiсть вирубування: незаконш вирубування лiсiв та подальше транспортування деревини (особливо за межi держави) досить важко приховати. "ТшьовГ' схеми значних масштабiв у люо-вiй сферi можливi за умов досить слабко" системи нацiональноi безпеки або сприяння незаконним дiям з боку державних (регюнальних) органiв влади.
Л1си можуть залучатися до збройних конфл1кт1в. Використання ль Ыв, як територн дислокацii озброених формувань i вiйськових дiй, е досить поширеним явищем у мiжнародних (внутрiшньодержавних) вшськових про-
тистояннях i сутичках: збройН конфлiкти у Камбоджi, Республщ Конго, Ль 6epiï, Сьерра-Леоне.
Причиною конфлжту може бути слабка шститущональна присутнiсть i вплив легiтимноï влади краши (регiону) на процеси, яю вiдбуваються у зонах лiсiв. Так, на значних територiях люу у Колумбiï i Еквадорi (особливо прикордонних) урядовий контроль е досить слабким, що призводить до самовольного ïx захоплення незаконними терористичними формуваннями i наркокартелями [9; 29]. Екосощосистема лiсiв i традицшний устрiй лiсо- i землеко-ристування мюцевих жителiв знищуеться для вирощування коки. Уряди кра-ïh намагаються боротися iз вирощуванням наркотичноï сировини, що часто призводить до виникнення ЕК. На початку березня 2008 р. стався полггичний конфлжт мiж Колумбiею i Еквадором, який ледь не перерю у силове протис-тояння. Причина конфлiкту - серйозш екологiчнi збитки однiеï iз сторш кон-флiкту, пов,язанi iз транскордонним забрудненням довкiлля через використання шшою шкiдливиx отрутоxiмiкатiв.
Вiдчутниx втрат можуть зазнавати ЛР, якi опинилися у зоН бойових дiй. Наприклад, значноï екологiчноï шкоди i втрат зазнали люи, залученi до збройних конфлж^в на теренах колишньоï Югослави - Албанiï, Косова, Сер-би (кiнець 1990-х рр. - початок 2000-х рр.). Збройний конфлiкт мiж Грузiею, Пiвденною Осетiею i РоЫею (серпень 2008 р.) спричинив пожежу i знищення близько 500 га лiсiв у Боржомському заповiднику.
Для краш, що розвиваються, соцiально-економiчний потенщал i життевий рiвень населення яких ютотно залежить вiд лiсового комплексу, по-ширеним е конфлiкт за право володшня i користування люом мiж мiсцевими мешканцями i особами (групами, економiчними суб'ектами), ди яких станов-лять загрозу доступу до користування люом, територiï мешкання чи устале-ному способу ïx життя. Корiнне населення (етнiчнi групи, що мешкають у ль сах) нерщко вдаються до насильницьких дiй, захищаючи своï права на користування люом. У бiльшостi випадкiв таю ди мотивованi бажанням зберегти етшчну самобутнiсть, певну територiальну незалежнiсть (особливо, якщо лiс вiддалений i важкодоступний) або бшьшу частку доxодiв вщ експлуатацiï мiсцевиx ЛР. Такi лiсовi конфлiкти потенцiйно можуть призвести до мас-штабних силових конфлiктiв за умови досить тривалоï конфлiктноï стадп (не-бажання або неможливостi врегулювання конфлжту).
Конфлжт через неврегулъован^тъ майнових прав на Äicoei i 3eMeÄbni ресурси. Конфлжт може виникнути через неврегульоваш, непрозорi або неза-конш права власностi на ресурс чи його експлуатащю i, вiдповiдно, отриман-ня вигiд вiд цього. Така ситуащя сприяе дiяльностi економiчниx суб'ек^в iз незаконних вирубувань лiсiв. Через певш обставини, наприклад, недостатньо розвинену шфраструктуру, низьку економiчну цiннiсть (неперспектившсть), слабку заселенiсть i низький рiвень соцiально-економiчного розвитку терито-рiï лiсiв державнi (регiональнi) органи влади не виявляли до них значного iH-тересу. Унаслщок цього ресурси (земля, люи) ставали слабо контрольованими з боку державних шституцш, завдяки чому мiсцевi мешканцi мали змогу зап-роваджувати i пiдтримувати на таких територiяx власнi, вигiднi для них, сис-
2. Екологiя довкiлля
71
теми експлуатаци i управлшня ресурсами. Така практика була досить пошире-ною у Швденнш Америщ (райони трошчних лшв Амазони), Африщ, 1нди, Непалу багатьох регюнах Ази.
Основними чинниками такого люового конфлжту е: шститущональна i законодавча слабюсть державних оргашв влади; корупщя у державних i су-дових структурах; вщсутшсть ч1тко1, врегульовано1 юридичними нормами, системи облжу ресурЫв i реестрацп майнових прав або ïï законодавчо-проце-дурна недосконалють.
Конфлжт через розподт àoxoàie eid експлуатаци лшв характерний для краш 1з слабкою економжою i державним управлшням. Бшьша частина доход1в вщ експлантаци ЛР привласнюеться обмеженим колом б1знесових структур чи пол1тиюв (наприклад, екс-президент Л1бери Ч. Тейлор [27]), в той час, як м1сцев1 мешканщ мають нести бшьшють витрат, пов'язаних 1з викорис-танням навколишнього середовища i попршенням сощально-економ1чного стану. Причиною конфлжту може бути конкуренщя за ЛР м1ж посередниками у сфер1 л1созагот1вл1 i торпвл1 деревиною. Однак вш рщко трансформуеться у повномасштабне силове протистояння, оскшьки фшансов1 вигоди е домшу-ючими у такому конфлжт^ що значно спрощуе пошук компромюних ршень.
Конфлшти можуть виникнути, якщо м1сцев1 мешканщ не отримують встановленоï 1'м частини доход1в або вiдповiдноï компенсацiï за експлуатащю ресурЫв, завдану шкоду довкшлю або загрозу здоров'ю. Несправедливий роз-подш доход1в вщ експлуатацiï ЛР часто призводить також до значного попр-шення стану м1сцево1" комунально1' i сощально1" шфраструктур, що може стати причиною ширшо1' пол1тично1" i сощально-економ1чно1" нестабшьносл. Проте конфлжти, пов'язаш 1з розподшом надходжень вщ експлуатаци ЛР можуть i не виникати, якщо мюцева спшьнота защкавлена (насамперед, фшансово) у вирубуванш л1Ыв. У тому раз1, якщо м1сцев1 мешканщ отримають належну одноразову компенсащю або збшьшену частину доход1в, як можуть витрати-ти на придбання споживчих товар1в чи покращання життевого р1вня, вони по-годжуються вщмовитися вщ шших випд.
Вирубування лiсiв: сустлъно-сощалъний i екологiчний ефект. Значне за масштабами вирубування л1Ыв, здшснюване зовшшшми компашями (неза-лежно вщ форми власност i спещал1заци) з комерщйною метою, мае негатив-ний еколопчний вплив як на навколишне середовище, так i ютотний суспшь-ний ефект для мюцевих жител1в i спшьнот, як проживають на територи л1су. Державш програми з шдтримки (субсидування) переселення i перетворення люових територш у Ыльсью господарства пропонують як заохочення права на землю, Ыльськогосподарську шдтримку i значш преференци з вирубування л1Ыв у районах, заселених мюцевими спшьнотами. Вирубування л1Ыв або очи-щення люових територш для розвитку сшьського господарства пов'язаш 1з втручанням стороншх людей i компанш у екосистему люу i сощальний устрш мюцевих мешканщв, а переваги заторкують штереси мюцевих мешканщв, за-лежних вщ ЛР i призводять до конфлжту (наприклад, у В'етнам1).
Експлуатащя л1Ыв на нових територ1ях пов'язана 1з розбудовою вщпо-вщно1" шфраструктури люокористування (буд1вництво дорщ поселень тощо).
Для таких робгг компанiï-лiсокористувачi залучають стороннix людей з рiз-них культурних i етшчних груп, що пов'язано iз ризиком виникнення кон-флiкту на расовому або релтйному грунп, оскiльки поведшка, соцiальнi стандарти, вiросповiдання, культурнi уподобання, звички поселенщв можуть впливати на сощо-етшчне середовище мiсцевиx мешканцiв (наприклад, райони Амазонки у Бразилп; острови 1ндонезп (1969-1993 рр.); острiв Мшда-нао на пiвднi Фiлiппiн (1960-70-т рр.)).
Протести i конфлiкти також виникають через побоювання можливих збитюв навколишньому середовищу, сiльському господарству i здоров'ю населення, пов'язаних iз вирубуванням лiсiв i переробкою деревини шд-приемствами деревообробноï i целюлозно-паперовоï промисловостi. Також причиною конфлiкту може стати ршення уряду чи профшьних держаних iH-ститутiв в односторонньому порядку захищати лiси вiд вирубування або iH-шого використання без проведення процедур узгодження iз мюцевим насе-ленням. Створення таких заповщних територiй (паркiв) зазвичай супрово-джуеться переселенням людей i шфраструктури за межi парку або обмежен-ням мюцевих мешканцiв i спiльнот у ïx правах люокористування.
Врегулювання таких конфлж^в можливе завдяки створенню люових територiй, що охороняються державою. Останшм часом найбiльш ефектив-ною формою захисту ЛР i збереження бiорiзноманiття е парки у прикордон-них регюнах декiлькоx держав, якi спшьно використовують ЛР (так званi Парки Миру). Перший транскордонний Парк Миру в Швденнш Африщ, який був створений для шдтримки стабiльностi в прикордонних регюнах i збереження бiорiзноманiття у зонах вшськових дш, часто був причиною конфлж-™ iз корiнними мешканцями, оскiльки до процесу його створення не було залучено мiсцевi спшьноти, як ключовi посередники i, вiдповiдно, не врахо-вано ïxHix соцiально-економiчниx iнтересiв.
Переважна бшьшють Паркiв Миру, якi створеш пiзнiше i функцiону-ють сьогодш, виконують дiйсно природооxороннi функцй, а не примирення ворогуючих сторш. Багато таких парюв розташовано на американо-канадсь-кому кордонi, мирний проект в Андах (сшрна територiя на кордош Перу i Ек-вадору), Парк Миру К-2-Siachen (Iндiя - Пакистан), покликаний зменшити потенцiал вiйськово-полiтичного протистояння мiж кра1нами i сприяти без-печному розв'язанню конфлiкту [35].
Вплив силового конфлжту на екосистеми л^у: no3umueHi i негативш ефекти. Лiсовi конфлжти мають змiшану природу впливу на екосистему ль су. Напрям ди i ефект прояву залежить, переважно, вiд альтернатив економiч-ного вибору, розвиненос^ ринковоï iнфраструктури, природоресурсного по-тенцiалу, еколого-економiчноï цiнностi i соцiальноï значущостi ЛР, умов ïx використання i рiвня соцiально-економiчного розвитку територн. Конфлiкт може мати негативний вплив на ЛР за умов: • необгрунтованих об'ем1в рубання, як1 загрожують ст1йкому л1сокористуван-ню, наприклад, для отримання надприбутк1в або зростаючих промислових потреб. Найб1льш екодеструктивними е вирубування л1с1в за умови використання деревини як "конфлштного товару" для фшансування збройних кон-
флштгв (отримати максимум доход1в, перш нiж буде втрачено контроль над ресурсами);
• використання л1с1в, як безпечного притулку для б1женщв, як уникають збройних конфл1кив: попит б1женщв на дрова, матер1али для житла призво-дить до локал1зованого руйнування екосистеми л1су;
• припинення чи призупинення проекив/програм (державних або громадських) захисту ЛР на термш дп силового конфлшту: у цей перюд може актив1зувати-ся незаконне лшокористування, особливо на територ1ях, слабо тдконтроль-них уряду (виконавчим органам влади);
• значного негативного впливу на ЛР пост-конфлштно! фази. Обсяги 1х використання можуть зрости у зв'язку 1з ввдновленням 1 розвитком нацюнально! економжи (промисловють, буд1вництво, с1льське господарство, домогоспо-дарства, ввдновлення шфраструктури тощо). Тобто, адекватна система управ-л1ння 1 експлуатаци ЛР мае бути впроваджена ще до настання пост-конфл1к-тно1 стадп.
Слабкий потенщал уряду i економiчна полтика сприяють розвитку люових конфлiктiв. У багатьох крашах з перехщною економшою та такою, що розвиваеться, економiчнi i соцiальнi прорахунки уряду у поеднанш iз не-досконалою нормативно-законодавчою базою сприяють виникненню люових конфлжтв i перешкоджають 1х ефективному врегулюванню. Найбiльш зна-чущими чинниками конфлiкту е: а) неефективна соцiально-економiчна поль тика; б) недосконалють i суперечнiсть нормативно-законодавчо! бази; в) можливють вибiркового застосування законодавства щодо обов,язковостi його виконання; в) корупщя; г) обмеженiсть фiнансових ресурсiв бюджета рiзних рiвнiв; д) значна економiчна залежнiсть нацюнально! економiки вiд ЛР. Для багатьох бщних кра!н ЛР е основним джерелом значних експортних надходжень (у Бiрмi, Камбоджу Камеруш торгiвля деревиною становить близько 15 % вщ загального рiчного обсягу експорту). Така спецiалiзацiя збiльшуе рiвень залежностi експортних надходжень вiд кон'юнктури на св^о-вих ринках ресурЫв.
Конфлшти, пов,язанi iз природними ресурсами, включаючи i лiсовi, характеризуються досить низьким потенщалом врегулювання. Проте залу-чення адекватних механiзмiв i шструмента, якi на початкових стадiях кон-флiкту дають змогу втручатися у його розвиток, впливати на подальший пе-ребiг, керуючи ним, дають змогу сторонам досягти бажаного результату. Стосовно люових конфлжта ефективними стратепями зменшення конфлж-тного потенцiалу i подальшого 1х врегулювання можуть бути таю.
Розширення участi i партнерства. Активне залучення до виршення сшрних питань, пов'язаних iз ЛР, мюцевих спiльнот i лiсокористувачiв мае ю-тотно знизити конфлiктний потенцiал за умов конкуренци за ЛР шляхом: проведення переговорiв i прийняття ршень iз залученням iнституцiйних ме-ханiзмiв, норм для ухвалення рiшень, а також мошторингу i оцiнки результата; просування рiшень, заснованих на принципах стшкого управлiння ЛР i справедливого розподiлу доходiв; роз'яснювально! i консультацшно! роботи з усiма защкавленими сторонами конфлiкту (владою, власниками ЛР, мюцеви-ми мешканцями, лiсокористувачами, посередниками, транспортними i торго-вими представниками, ш.).
Впровадження систем стткого управлшня ЛР. Стшке управлшня ЛР - ефективна стратепя запоб1гання л1сового конфлжту. Для зменшення об,емiв рубань важлив1сть економiчниx стимулiв повинна бути замшена на впровадження систем стшкого управлшня л1сом (СУЛ). Законодавчi норми i економiчнi стимули мають використовуватися для того, щоб переконати велик компанiï-лiсокористувачi використовувати СУЛ.
Зменшення бiдностi i полтшення умов життя. Незначш об'еми рубань лiсiв вiдiграють важливу роль у життедiяльностi спiльнот, якi залежать вiд л1су. За умов розроблення i впровадження вщповщних програм стабiльне лiсокористування може ютотно зменшити конфлiктний потенцiал ЛР завдя-ки: розширенню дiапазону можливих альтернатив життедiяльностi спiльнот, залежних в1д лiсу; збiльшенню вигод мiсцевиx мешканщв вiд використання деревини i шших ЛР; гарантуванню економiчно обгрунтованоï справедливоï цiни деревини: менша ïï кшьюсть забезпечувала достатнiй доxiд; регулюван-ню об,емiв рубань лiсiв з метою запоб1гти надмiрному вирубуванню; запрова-дженню економiчниx стимулiв для стiйкоï заготiвлi ЛР.
Врегулювання майнових прав м^цевих житeлiв на ресурси. Чггко виз-наченi i законодавчо закрiпленi права на власшсть, користування i можли-вiсть вiльного доступу до ресурс1в (землi i лiсiв) е передумовами для безкон-флiктного господарювання економiчниx суб,ектiв на багатiй ресурсами тери-торiï. Усунення невiдповiдностi мiж загальнонащональними i мiсцевими (ре-гiональними) законами i нормами е необхщним кроком у виршенш конфл1к-ту. Конфл1кти i невдоволенiсть виникають внаслiдок 1гнорування iнтересами мiсцевиx спiльнот, що робить ïx i ïxHi ресурси уразливими до конфлжту. М1с-цеве населення в багатьох крашах, що розвиваються, не володiе формальни-ми правами на ïx традицшш землi, внаслщок чого потерпають утискiв вiд компанiй-лiсокористувачiв, якi в законний або незаконний спос1б набули права експлуатацiï ресурсу.
Програми розвитку СУЛ повинш сприяти визнанню i забезпеченню владою прав мюцевих мешканщв на землю i ЛР. Змщнення прав мюцевих спшьнот на ресурси може запобiгти деградацп лiсу, оскiльки традицiйне уп-равлшня i використання ЛР, здiйснюване мюцевими мешканцями, зазвичай запобiгае надмiрному використанню ресурЫв. Державнi установи виконують функци нагляду за дотриманням законодавства, перевiряють узгодженiсть дозвiльниx процедур i здшснюють заходи iз дотримання умов конкуренци на ринку ресурсiв.
Змщнення повноваженъ i можливостей урядових тституцш. Для послаблення конфлжтного потенщалу, пов'язаного iз ЛР, розроблення i впровадження державними установами заxодiв з управлшня ЛР мае бути шдпо-рядковане таким стратепчним пiдxодам:
• неухильне додержання юридичним норм i положень при зд1исненн1 процедур, пов'язаних 1з вир1шенням стрних питань прав власност! на ЛР з макси-мальним урахуванням штерешв м1сцевиx сп1льнот;
• викор1нення "т1ньових" схем 1 корупц11 у сфер1 л1сокористування;
• посилення рол1 1 д1евост1 держаних 1нституц1й та механ1зм1в врегулювання на р1зних р1внях конфл1кт1в;
2. Екологiя довкiлля
75
• розвиток мереж1 установ i шституцш, д1яльтсть яких сприяе пошформова-ност1 i об1знаност1 суб'екпв лшокористування з метою уникнення конфлш-тних ситуацш;
• забезпечення вшьного доступу до шформаци, впровадження практики взаемно-го мошторингу i ощнки ефективносп методов врегулювання конфлшпв;
• впевнетсть у тому, що мюцев1 стльноти i суб'екти люокористування здатт адекватно (ввдповвдно до закотв) i ефективно реал1зувати сво1 права на ЛР i пов'язаш 1з ними обов'язки.
Удосконалення фтансових механiзмiв. Наслщком слабкого шститу-цшного регулювання е проблема "конфлжтноГ деревини, як джерела фшан-сування силових конфлжта. Запровадження державою жорстко1' фшансово1" дисциплши пщ час укладання комерцшних угод щодо ЛР, ч1ткий законодав-чий ix супровщ, мошторинг i звптасть за такими операщями дадуть змогу ю-тотно зменшити вигоди вщ незаконних вирубувань ЛР i, вщповщно, зменши-ти в1рогщшсть конфлжта, пов'язаних 1з деревиною. Д1евим шструментом фь нансового контролю комерцшних угод може бути шформування вщповщних державних шституцш про пщозру у незаконних операщях 1з деревиною. Така процедура зробить складшшим "вщмивання грошей", одержаних вщ незаконних вирубувань. Як превентивний захщ можна розглядати добровшьне запровадження фшансовими установами практики мошторингу фшансових пото-юв, пов'язаних 1з торпвлею деревиною, на предмет законност отримання кошта. Банювсью та швестицшш установи можуть приймати добровшьш обмеження з фшансування програм (проекта), наслщком яких е екодеструк-тивний вплив на довкшля i значний конфлжтний потенщал виникнення ЕК.
Розширення практики державних закутвелъ i змщнення корпоратив-но'1 вiàповiàалъностi. Запровадження процедур державних закутвель i розширення сфери державного регулювання люокористування i можуть ютотно знизити ризик виникнення люового конфлжту або незаконного вирубування деревини. Змщнення корпоративно:' вщповщальност можливе через вщмову ф1рм i корпорацш-л1сокористувач1в вщ незаконноï вирубування i нестар заготал1 деревини. Принципи такоï пол1тики пщтримують багато компанш у сфер1 люокористування (наприклад, у США, Великш Британи).
Висновки i напрями перспективних дослщжень. На основ1 здшсне-ного системного анашзу еколого-економ1чних зв'язюв ЛР i еколопчних кон-флжта визначено i наведено характеристику основних конфлжтогенних оз-нак ЛР.
Дослщжено, що конфлшти, пов'язаш 1з люом, виникають пщ впливом юторичних i етно-сощальних чинниюв, пщсилених д1ею сощально-економ1ч-них. Основними сферами формування конфлжтного потенщалу е: 1) деревина як товар i 2) незаконне вирубування лшв.
Конфлжтогеншсть ЛР визначаеться такими ïx характеристиками (основними конфлжтогенними ознаками): 1) доступшсть; 2) вщносно низька ка-шталомютюсть; 3) пол1функщональшсть; 4) щншсть для життед1яльностц 5) продуктившсть; 6) динамжа вщтворення.
Залучення адекватних мехашзм1в i шструмента, як на початкових стад1ях конфлжту дають змогу: втручатися у його розвиток; впливати на по-
дальший переб1г, керуючи ним; сторонам досягти бажаного порозум1ння. Стосовно л1сових конфл1кт1в ефективними стратег1ями зменшення конфл1к-тного потенц1алу i подальшого ïx врегулювання можуть бути так1: 1) розши-рення участ1 i партнерства; 2) впровадження систем стшкого управл1ння ЛР; 3) зменшення б1дност1 i пол1пшення умов життя; 4) врегулювання майнових прав м1сцевих жител1в на ресурси; 5) змщнення повноважень i можливостей урядових шституцш; 6) удосконалення ф1нансових механ1зм1в; 7) розширення практики державних закушвель i змщнення корпоративноï в1дпов1дальност1.
Л1тература
1. Данилишин Б.М. Эколого-экономическое обоснование хозяйственных решений/ Б.М. Данилишин, М.А. Хвесик, Е.В. Хлобыстов, Л.Б. Шостак// Социально-экономический потенциал устойчивого развития/ Под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2007. - С. 709-732.
2. Генеирук С.А. Рекреационное использование лесов/ С. А. Генсирук. - М.: Стройиз-дат, 1989. - 189 с.
3. Генеирук С.А. Л1си Украши/ С. А. Генсирук. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
4. Голуб О.А. Особливий статус земель люогосподарського призначення/ О. А. Голуб// Л1совий журнал. - 1993, № 3. - С. 11-12.
5. Коваль Я.В. Эколого-экономические проблемы рационального использования и воспроизводства лесных ресурсов (теория, методика и практика): Автореф. дис. ... д-ра экон. наук: 08.00.19/ Коваль Ярослав Васильович. - К., 1990. - 34 с.
6. Коваль Я.В. Еколого-економ1чн1 проблеми люоресурсного розвитку Украши/ Я.В. Коваль// Продуктивна сили Украши. - 2006, № 1 (001). - С. 121-134.
7. Кожухов Н.И. Экономика воспроизводства лесных ресурсов/ Н.И. Кожухов. - М.: Лесн. пром-ть, 1988. - 264 с.
8. Кожухов Н.И. Экономический базис стратегии устойчивого развития лесного сектора отраслей экономики России/ Н.И. Кожухов// Лесное хоз-во. - 1997, № 3. - С. 23-25.
9. Колумбия обвинила Эквадор во вторжении в свое воздушное пространство. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.lenta.ru/news/2008/04/01/copter/ (Актуально на 01.04.2008 р.). - Назва з титул. екрану.
10. М1шенш С.В. Проблеми та мехашзми забезпечення социально в1дпов1дального ре-сурсокористування/ С.В. Мшенш, Р.П. Косод1й// В1сник НУ водного господарства та природокористування: Сер1я Економ1ка 4.2 "Проблеми, мехашзми та швестицшне забезпечення рационального природокористування". - Р1вне: НУВГП. - 2006, вип. 4 (36)). - С. 496-503.
11. Мировая торговля товарами лесного комплекса и ее структура на рубеже XXI века. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.rwt.ru/an.asp? show=a024. (Актуально на 21.05.2008 р.). - Назва з титул. екрану.
12. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе/ Под ред. д-ра экон. наук акад. УЭАН Я.В. Коваля. - Сумы: ИПП "Мрия - 1" ЛТД, 1998.
13. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Украш1 у 2003 р. [доповщь/ ред. гр. Раевський В. та 1н./ упорядн.: В. Романчук]. - К.: ТОВ "Техшка", 2006. - 200 с.
14. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Украш1 у 2004 р./ Офщшний сайт Министерства охорони навколишнього природного середовища. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.menr.gov.ua. (Актуально на 11.08.2008 р.). - Назва з титул. екрану.
15. Петров А.П. Налоги и платежи за лесные ресурсы/ А.П. Петров// Лесное хоз-во. -1992, № 8-9. - С. 19-21.
16. Петров А.П. Лесной кадастр и стоимостная оценка лесных ресурсов/ А.П. Петров// Лесное хоз-во. - 1996, № 2. - С. 10-12.
17. Природно-рееурена сфера Украши: проблеми сталого розвитку i трансформаций: [тд ред. Б.М. Данилишина]. - К.: ЗАТ "Н1члава", 2006. - 704 с.
18. Проблеми структурноТ перебудови економiки Украши: [пщ ред. С.1. Дорогунцова, Б.М. Данилишина]. - К.: РВПС Украши НАНУ, 1999.
19. Сабадаш В.В. Еколопчш конфлiкти у сучаснiй системi природокористування/
B.В. Сабадаш// Механiзм регулювання економши. - 2004, № 4. - С. 73-79.
20. Сабадаш В.В. Соцiально-економiчнi вимiри еколопчного конфлiкту/ В.В. Сабадаш// Мехашзм регулювання економiки. - 2006, № 2. - С. 190-201.
21. Сабадаш В.В. Тенденци сучасно! ресурсно! пол^ики у забезпеченш еколого-еконо-мiчноi безпеки/ В.В. Сабадаш// Мехашзм регулювання економши. - 2007, № 2. - С. 50-59.
22. Сабадаш В.В. Социально-экономическое измерение экологических конфликтов в достижении устойчивого развития/ В.В. Сабадаш// Социально-экономический потенциал устойчивого развития/ Под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). -Сумы: ИТД "Университетская книга", 2007. - С. 963-982.
23. Сабадаш В.В. Проблеми забезпечення економiчноi безпеки тдприемства в умовах обмеженосп ресурав/ В.В. Сабадаш, Ю.М. Дерев'янко, О.А. Лукаш// Економiчна безпека су-часного тдприемства: Матер. V мiжнар. наук.-практ. конф., (Вшниця, 23-24 травня 2008 р/ Наук. ред. О.В. Мороз. - Вшниця: "УШВЕРСАМ-Вшниця", 2008. - С. 192-200.
24. Сабадаш В.В. Конфл^огеннють водних ресурав як загроза виникнення еколопч-них конфлiктiв/ В.В. Сабадаш// Мехашзм регулювання економши. - 2008, № 2. - С. 24-31.
25. Синякевич И.М. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования: Пщручник/ И.М. Синякевич, Ю.Ю. Туныця. - Львов: Изд-во при Львов. гос. унте, 1985. - 175 с.
26. Синякевич 1.М. Економша галузей люового комплексу: Пщручник/ 1.М. Синякевич. - Львiв: Свiт, 1996. - 184 с.
27. Чарльза Тейлора судят "за военные преступления". [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з: http://www.bbcrussian.com. (Актуально на 03.04.2006 р.). - Назва з титул. екрану.
28. Шалабин Г.В. Экономические вопросы охраны природы в регионе/ Г.В. Шалабин. -Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1983. - 169 с.
29. Эквадор подал иск в Международный суд в Гааге. Ответчицей выступает Колумбия. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.prm.ru/global/2008-04-01/16655. (Актуально на 01.04.2008 р.). - Назва з титул. екрану.
30. Эндрес Альфред. Экономика окружающей среды/ Альфред Эндрес: пер. с нем.
C.И. Дорогунцова и Б.М. Данилишина. - К.: Либщь, 1995. - 168 с.
31. Conca, Ken & Geoffrey D. Dabelko (Eds.). (2002). Environmental peacemaking. Washington and Baltimore: Woodrow Wilson Center Press and Johns Hopkins University Press.
32. Deudney, Daniel. (1990). "The case against linking environmental degradation and national security." Millennium 19, 461-76.
33. Homer-Dixon, Thomas. (1999). Environment, scarcity, and violence. Princeton: Princeton University Press.
34. Matthew, Richard, Mark Halle, & Jason Switzer (Eds.). (2002). Conserving the peace: Resources, livelihoods and security. Geneva: International Institute for Sustainable Development.
35. The K-2-Siachen Peace Park. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www. k2peacepark.org. (Актуально на 14.04.2005 р.). - Назва з титул. екрану.
36. Understanding Environment, Conflict, and Cooperation: United Nations Environment Programme and Woodrow Wilson International Center for Scholars, 2004.
УДК 712.2/4: 630*27 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук - Быоцертвський
нацюнальшй аграрний утверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЛАНДШАФТНОГО ОБЛАШТУВАННЯ С1ЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТ1В В УКРА1Н1
Розглянуто особливост ландшафтного облаштування сшьських населених пун-кпв у рiзних регюнах Украши з урахуванням ментальних особливостей населення. Проаналiзовано асортимент використовуваних рослин та вщзначеш характерш змши в озелененш села, що вщбулися останшм часом.
