CC BY
30
УДК630*28*97*903 Acnip. Н.С. Стрямець1'2;
доц. Марте Елбатдзе2, канд. геогр. наук;
1 2 проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук; проф. Пер Ангельстам , д-р бюл. наук
ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В Л1СУ ЯК СКЛАДОВА СТАЛОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА: ОГЛЯД М1ЖНАРОДНИХ УГОД ТА НАЦ1ОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАШИ
Розглянуто важливiсть використання недеревних pecypciB лiсу як складово'1 частини сталого ведення лiсового господарства. Проаналiзовано критерп та шдика-тори сталого люокористування, що характеризують використання недеревних ресур-сiв лiсy. Подано огляд нацюнального законодавства Украши щодо yправлiння неде-ревними ресурсами люу. Висвiтлено роль недеревних ресyрсiв люу в контекстi сталого ведення люового господарства згiдно з мiжнародними угодами i нацiональним законодавством Украши.
Ключовi слова: стале ведення люового господарства, недеревнi ресурси лiсy, критерп та iндикатори сталого лiсокористyвання.
1стор1я формування концепцп сталого ведення лкового господарства
Концепщя сталого розвитку суспшьства формувалася протягом трива-лого часу, але вперше на поличному р1вш ïï було проголошено на Конфе-ренцiï Органiзацiï Об'еднаних Нацш з питань довкшля та розвитку, що вщбу-лася в Рiо-де-Жанейро у 1992 р. Зпдно з Брундтланд (1987), сталий розвиток сyспiльства мае задовольняти потреби тепершшх поколiнь без шкоди для потреб прийдешнiх поколшь (Брундтланд, 1987) [1]. Концепцiю сталого ведення люового господарства (СВЛГ) розглядають як складову частину кон-цепцiï сталого розвитку. Змiст та розумшня концепцiï СВЛГ постiйно вдоско-налюються. Монреальський процес та Мшютерська конференцiя iз захисту лiсiв Свропи - два приклади.
Робоча група iз розроблення критерiïв та iндикаторiв сталого управ-лiння бореальними люами та лiсами помiрноï зони (Монреальський процес) була сформована у Женевi 1994 р. Учасниками робочо1' групи е Австралiя, Канада, Месика, Нова Зеландiя, Респyблiка Корея, Росiйська Федеращя, США, Чiлi та Японiя - краши, якi разом мають близько 90 % площд лiсiв бо-реально1' та помiрноï зони. У лютому 1995 р. в Сантьяго (Чш) краши-учасни-ки процесу узгодили набiр загальних критерiïв та iндикаторiв для збереження та сталого користування люами. Документ, що мiстить щ критерiï та шдика-тори, разом iз зверненням, вiдомий як "Декларащя Сант'яго" (The Montréal Process, 2007) [14].
На мiжнародномy рiвнi в Сврош концепцiя СВЛГ формують держави та неyрядовi органiзацiï, що беруть участь у Мшютерських конференцiях iз захисту лiсiв Свропи, так званий Пан'европейський процес ("MCPFE Process"). Набiр критерiïв та iндикаторiв СВЛГ та збереження лiсiв погоджено крашами-учасниками, i поступово впроваджуеться на нацюнальному та регь ональному рiвнях у багатьох крашах Свропи.
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в
2 Шведський ушверситет альськогосподарських наук, м. Скшнскаттеберг, Швещя
М1шстерська конференщя i3 захисту лшв Свропи сформулювала таке визначення СВЛГ (MCPEE, 1993) [5]: Стале ведення ярового господарства (СВЛГ) означае управлшня i використання лшв i люових земель таким чином, i такими темпами, як забезпечують збереження ïx бюлопчного р1знома-шття, продуктивности життездатност i здатност до самовщновлення, та по-тенщалу виконувати тепер i в майбутньому вщповщш еколопчш, економ1чш та сощальт функцiï на мюцевому, нащональному, м1жнародному та глобальному р1внях, не завдаючи при цьому шкоди шшим нелюовим екосистемам (MCPFE, 1993) [5].
Протягом останшх десятир1ч краши-учасники як Монреальського процесу, так i Пан'европейського процесу шдписали численш м1жнародш угоди, що мютять наб1р критерив та шдикатор1в для розроблення пол1тики i планування СВЛГ.
В останш роки значну увагу придшяють посиленню та шдтримщ сощ-ально-культурних функцш л1су. На Св1товому Самт Земл1, що вщбувся у Йоганнесбурз1 у 2002 р., було наголошено, що для забезпечення сталого роз-витку людства, необхщно шдсилювати сощально-культурш функци л1су. Тому одним 1з завдань СВЛГ, кр1м шдтримки еколопчних та економ1чних щн-ностей люу, е забезпечення, шдтримка та посилення сощально-культурних щнностей та функцш люу (Адамовський, 2004) [17, 13]. Особливу увагу вар-то придшити дбайливому ставленню до люових ресурЫв та збереженню ïx для прийдешшх поколшь.
Як вщомо, СВЛГ необхщне для того, щоб запоб1гти надм1рнш експлу-атацiï люових ресурЫв (Arnold 2001, Wang, 2004) [16, 15]. Одтею з ознак СВЛГ е перехщ вщ основного люокористування до багатоцшьового використання продукпв та щнностей л1су та послуг люових екосистем. Прикладами цього е використання недеревних ресурЫв л1су (НДРЛ), а також зростаючий попит на л1с як середовище для рекреацiï (Wang, 2004) [16]. Використання НДРЛ може сприяти покращенню життя Ыльського населення i мае великий потенщал для економ1чного розвитку Ыльських територш (MCPFE, 1998, MCPFE, 2007, MCPFE 2003) [8, 10, 11]. Використання цих ресурЫв е еколо-пчно менш руйшвним, шж л1созагот1вля (Wang, 2004) [16]. НДРЛ е важли-вою складовою сталого ведення люового господарства та розвитку економжи на локальному та регюнальному р1внях. Однак, як i у випадку загот1вл1 дере-вини, стале використання НДРЛ потребуе планування i контролю. Це особливо важливо для краш 1з перехщною економжою, таких як Украша, що впро-ваджують принципи ринково!" економжи, де використання НДРЛ у Ыльських регюнах е необхщним додатковим джерелом харчування та прибутку для мюцевого населення. Таким чином, розроблення правил використання i принцишв регулювання мають бути адаптоваш до потреб мюцевих громад та специфжи регюшв.
Яка ж роль недеревних ресурЫв л1су в контекст! сталого ведення люо-вого господарства зпдно з м1жнародними угодами i нащональним законодав-ством Украши?
Використання недеревних pecypciB лку як складова сталого ведення лкового господарства. Критерш е категор1ею умов або процеЫв, за допо-
могою яких СВЛГ може бути ощнено. Критери - це Ha6ip вiдповiдних шдика-TopiB, якi перiодично треба обстежувати для ощнювання 3mïh. 1ндикатор - це кшьюсний або якiсний аспект критерш, необхщний, щоб показати поточш результати та тенденцiï 3mïh СВЛГ (McDonalda, Lane, 2004, Rametsteiner, Mayer, 2004) [4, 12]. Критери та шдикатори виводяться з керiвних принципiв сталого лiсокористування, що вщображають посилення, пiдтримку та врiвнова-ження рiзних цiнностей та функцш лiсiв (MCPFE, 1995, Varma, 2000) [6, 15].
Критери та шдикатори, що розроблеш в рамках Пан-Свропейського процесу, провадять керiвнi принципи ведення та планування сталого люоко-ристування на нащональному i регюнальному рiвнях та надання оперативного доповнення до юнуючого визначення СВЛГ.
У рамках М1шстерсько1' конференцiï iз захисту лiсiв Свропи у Гельсш-к та Лiсабонi було прийнято Гельсшксью резолюцiï H1 i H2 та Люабонсью резолюцiï L1 i L2 щодо загальноевропейських критерiïв для СВЛГ (MCPFE, 1993, MCPFE, 1995, MCPFE, 1998, McDonalda, Lane, 2004) [4-7]. Пан'евро-пейськ критери СВЛГ охоплюють таю (MCPFE, 1993, Rametsteiner, Mayer, 2004) [5, 12]:
• Критерш 1. Збереження та ввдповщне збшьшення обсягу лшових ресуршв та 1х внесок у глобальний кругооб1г вуглецю.
• Критерш 2. Збереження життездатност та здоров'я лшових екосистем.
• Критерш 3. Захист та шдтримка продуктивних функцш л1с1в, зокрема дерев-но1 i недеревно1 продукцш
• Критерш 4. Шдтримання та збереження i обгрунтоване збiльшення бюлопч-ного рiзноманiття лiсових екосистем.
• Критерш 5. Пвдтримку i розумне тдвищення захисних функцш лiсiв (у зокрема, у грунто- i водозахисних).
• Критерiй 6. Пiдтримка шших соцiально-економiчних функцiй i умов.
Новий наб1р 1ндикатор1в було розроблено на 4-й Мшютерськш конфе-ренци у Вщт у 2003 р., що складаеться 1з 35 кшьюсних показниюв, тод1 як попереднш наб1р шдикатор1в охоплював 27 кшьюсних показниюв. Збшьшен-ня числа 1ндикатор1в здебшьшого пов'язано з тим, що були значно вдоскона-леш шдикатори соц1ально-економ1чних функцш люу (Rametsteiner, Mayer, 2004; Mayer, 2000) [3, 12].
Анал1з матер1ал1в Конференци Оргашзаци Об'еднаних Нацш з питань довкшля та розвитку, Мш1стерсько1" конференци 1з захисту лшв у Сврош (MCPEE), Люового кодексу Украши, постанов Кабшету М1н1стр1в Украши щодо правил та режим1в використання НДРЛ та вщповщних л1тературних джерел дае шдстави стверджувати, що стале використання НДРЛ е важливою умовою СВГЛ в Укра1'ш (табл.).
Вщповщно до визначення ФАО, НДРЛ - це продукти бюлопчного по-ходження, отримаш з люових екосистем, окр1м деревини. НДРЛ згруповаш у 16 категорш, зокрема, рослинш недеревш ресурси люу роздшеш на 8 категорш: 1) 1'жа; 2) корми для свшських тварин, 3) сировина для лжарських препарата i ароматичних продукпв; 4) сировина для фарб i барвниюв; 5) сировина для ремесел та будiвництва; 6) декоративш рослини; 7) живиця i 8) iншi про-дукти рослинного походження. Продукти тваринного походження, недеревних
лiсових ресурЫв згруповано у так 8 категорш: 1) живi тварини; 2) шюра, шю-ри i трофе!; 3) дикий мед i бджолиний вюк; 4) м'ясо диких тварин; 5) сировина для лжарських зaсобiв; 6) сировина для фарб; 7) iншi хaрчовi продукти тварин-ного i 8) iнших не1спвш продукти тваринного походження (ФАО, 1999) [2].
Табл. Мiжнароднiугоди та нащональне законодавство щодо НДРЛ
Под1я Де, коли Щодо НДРЛ
Угоди глобального масштабу
Конференци Оргатзаци Об'еднаних Нацш з питань довкшля та розвитку Рю-де-Жанейро, Бразил1я, 1992 Концеищя сталого ведення лшового господарства
Св1товий Самм1т Земл1 Иоганнесбург, ПАР, 2002 Шдсилення сощально-культурних функцш л1су
Свроиейсью угоди
2-га Мшстерська конференщя MCPFE Гельсшш, Фшлянд1я, 1993 Гельсшкськ резолюци H1 i H2: визначення СВЛГ; Пан'европейськ критери СВЛГ
3-тя Мшстерська конференщя MCPFE Л1сабон, Порту-гал1я, 1998 Лшабонськ резолюци L1 i L2: критери та шдикатори СВЛГ
4-та Мшстерська конференщя MCPFE Ввдень, Австр1я, 2003 35 нових вдосконалених шдикатор1в, зокрема використання НДРЛ
5-та Мшстерська конференщя MCPFE Варшава, Польща, 2007 Визнання актуальност1 дослвдження НДРЛ. "Л1с виробляе широкий спектр НДРЛ"
Нащональне законодавство
Лшовий кодекс Укра!ни Ки!в, Укра!на, 2006 Поб1чне користування л1сом
Постанови Кабшету М1тстр1в Укра!ни Кш'в, Укра!на, 1996 Порядок загот1вл1 другорядних л1со-вих матер1ал1в i здшснення иоб1чно-го користування л1сом
Зпдно з Пан'европейським процесу, одним i3 критерив СВЛГ е шд-тримка i заохочення продуктивних функцiй лiсiв. Наприклад, вщповщно до Постанови L2 (MCPFE, 1998) [7], тре^м критерiем СВЛГ е збереження i тд-тримання продуктивних функцш лiсiв, якi мiстять як деревш, так i недеревнi лiсовi продукти. Описовi iндикaтори третього критерш потребують розроб-лення плaнiв управлшня для СВЛГ (MCPFE, 1998) [7]. На 4-й Мшстерськш конференци MCPFE у Вщш (MCPFE, 2003) [10] критери та показники було вдосконалено з метою пiдвищення рiвня життя у сшьськш мiсцевостi, що ба-зуеться на бaгaтоцiльовому використaннi люових ресурсiв (MCPFE, 2003, Ra-metsteiner, Mayer, 2004) [10, 12], та ощнено цiннiсть i кiлькiсть недеревних ль сових ресурсiв (Rametsteiner, Mayer, 2004) [12]. У другш Вщенськш резолю-цп пiдкреслено вaжливiсть заохочення використання деревини i НДРЛ (MCPFE 2003) [10].
У 2002 р. Укра!на приедналася до Пан'европейського процесу щодо впровадження принцишв сталого люокористування, якi aдaптовaнi у наць ональне законодавство, зокрема до Лiсового кодексу (2006). Основний напря-мок офщшно! полiтики щодо лiсiв скерований таким чином, щоб забезпечити
баланс мiж збереженням люових екосистем i безперервним, багатоцшьовим використанням лiсiв.
Лiсовий кодекс Украши (2006) складаеться з 110 статей, i у чотирьох з них е шформащя про НДРЛ. У КодекЫ немае повного пояснення, як е види недеревно!' продукци в Укра"ш, i яким чином потрiбно ними управляти. У Ль совому кодексi НДЛР називають "побiчними лiсовими користуваннями" люо-воï продукци. Немае повного пояснення, що саме входить в цю категорш (Люовий кодекс Украши, 2006) [18]. Пряме використання побiчноï лiсовоï продукци охоплюе збирання сша, випасання худоби, збiр плодiв, горiхiв, гри-бiв, япд, лiкарських рослин i iн. Заготаля НДРЛ для приватних потреб у дер-жавних i комунальних люах е безкоштовним для всiх. У приватному лiсi мю-цевi жшеш повиннi отримати дозвiл на заготалю НДРЛ вiд власника (Люо-вий кодекс Украши, 2006) [18]. Заготаля НДРЛ з комерцшною метою нази-ваеться спецiальним використанням ресурсiв люу та е платним. Для комер-цiйного збирання НДРЛ приватним особам або шдприемствам потрiбен спе-щальний дозвiл.
Державна програма "Лiси Украши 2010-2015" базуеться на пан'евро-пейських критерiях та iндикаторах СВЛГ i визначае керiвнi принципи для уп-равлiння лiсовим господарством краши, а саме: нарощування ресурсного та еколопчного потенцiалу лiсiв, забезпечення ведення люового господарства на засадах сталого розвитку та рацюнальне використання лiсових ресурЫв (деревних та недеревних).
З метою рацюнального використання НДРЛ, невиснажливого здш-снення побiчних лiсових користувань для задоволення потреб населення i ви-робництва правила заготiвлi було подано в постановi Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 23 квiтня 1996 р. № 449 (Кабшет Мiнiстрiв Украши, 1996) [19]. Об-сяги щорiчних заготiвель НДРЛ встановлюють постшш лiсокористувачi на пiдставi матерiалiв люовпорядкування. Заготiвля дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiкарських рослин, технiчноï сировини провадиться способами, що не виснажують ix ресурси. Збiр рослин та грибiв, занесених до Червоноï книги Украши, заборонено (Кабшет Мiнiстрiв Украши, 1996) [19]. Заборонено збiр НДРЛ у природних заповщниках. G певш обмеження щодо заготiвлi НДРЛ i в шших типах природоохоронних територш, наприклад у нацiональ-них природних парках використання НДРЛ заборонено в заповщнш зош, про-те це дозволено у зонах регульованоï, стацiонарноï рекреац^ та господарськiй.
Стале управлшня недеревними ресурсами е актуальним для покра-щення життя сшьських громад (MCPFE, 1998) [8]. Економiчне та соцiально-культурне значення лiсiв та лiсового господарства, деревних i недеревних ресурЫв мае важливе значення, особливо в Ыльських районах на пiвночi i захо-дi Украшь Дослiдженням сталого ведення люового господарства в Украïнi займалися О.М. Адамовський, О.П. Павлщук, 1.П. Соловш, 1.М. Синякевич, Ю. Туниця та iншi [13, 17, 20, 21]. В останш роки НДРЛ привернули великий штерес як компоненти рiзниx проектiв розвитку у зв'язку з ïx потенцiалом для пiдтримки життя в сiльськиx районах (MCPFE, 1998, MCPFE, 2007) [8,11]. Цшшсть НДРЛ i послуг, що надаються люовими ландшафтами, збiль-шуеться, проте часто вони не можуть бути монетарно оцшеш.
Висновки. Дослщження умов впровадження сталого люокористуван-ня е актуальним, оскiльки це необхiдно для збереження лiсових ландшафтiв для тепершшх i прийдешнiх поколiнь. СВЛГ охоплюе такi складовi, як еко-номiчнi, екологiчнi i соцiальнi функци лiсiв.
Для здiйснення сталого люокористування розроблено низку критерiïв та iндикаторiв. Шiсть загальноевропейських критерiïв вiдображае консенсус найбшьш важливих характеристик СВЛГ у люах Свропи.
Стале використання НДРЛ е частиною СВЛГ. Недеревнi ресурси люу належать до продуктивних функцш лiсiв, i ï^ використання повинно шдтриму-ватися i заохочуватися. Украша приедналася до iнiцiативи СВЛГ, новий Люо-вий кодекс Украïни (2006) мютить принципи сталого лiсокористування, але ï^-ня реалiзацiя потребуе прикладних наукових дослiджень, розумiння iнтересiв рiзних лiсокористувачiв, об'еднання зусиль та знань рiзних зацiкавлених сторiн.
Л1тература
1. Brundtland, H. Our Common Future / H. Brundtland / Oxford University Press for World Commission on Environment and Development, Oxford, 1987. - 400 p.
2. FAO. Towards a harmonized definition of non-wood forest products, Unasylva, Issue No. 198.
3. Mayer, P. Hot Spot: Forest policy in Europe: achievements of the MCPFE and challenges ahead / P. Mayer // Forest Policy and Economics 20001. - 177-185 p.
4. McDonalda, G. Converging global indicators for sustainable forest management / G. McDonalda, M. Lane // Forest Policy and Economics 6, 2004. - 63-70 p.
5. MCPFE. Resolution H1General Guidelines for the Sustainable Management of Forests in Europe. Second Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe 16-17 June 1993, Helsinki, Finland. - 5 p.
6. MCPFE. Pan-European Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management. Annex 1 of the Resolution 1, Lisbon, Vienna, 1995 Liaison Unit.
7. MCPFE. Annex 1 of the Resolution L2 Pan-European Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management. Third Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. 2-4 June 1998, Lisbon/Portugal. - 14 p.
8. MCPFE. People, Forests and Forestry -Enhancement of Socio-Economic Aspects of Sustainable Forest Management. Third Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. 2-4 June 1998, Lisbon/Portugal. - 4 p.
9. MCPFE. Criteria and indicators for sustainable forest management of the MCPFE. International expert meeting on monitoring, assessment and reporting on the progress towards Sustainable Forest Management 5-8 November 2001, Yokohama, Japan. - 13 p.
10. MCPFE State of Europe's Forest; Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe, 28-30 April 2003. - Liaison Unit, Vienna.
11. MCPFE Fifth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. Conference Proceedings, 5-7 November 2007, Warsaw, Poland. - 272 p.
12. Rametsteiner, E. Sustainable forest management and Pan-European forest policy / E. Rametsteiner, P. Mayer // Ecological Bulliten 51, 2004. - 51-57 p.
13. Soloviy, I. Forest policy in aroused society: Ukrainian post-Orange Revolution challenges / I. Soloviy, F. Cubbage // Forest Policy and Economics 10, 2007. - 60-69 p.
14. The Montréal Process. Criteria and indicators for the conservation and sustainable management of temperate and boreal forests / Third Edition, December 2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rinya.maff.go.jp/mpci/.
15. Varma, V. Decision support system for the sustainable forest management / V Varma, I. Ferguson, I. Wild // Forest Ecology and Management 128, 2000. - 49-55 p.
16. Wang, S. One hundred faces of sustainable forest management / S. Wang // Forest Policy and Economics 6, 2004. - 205-213 p.
17. Адамовський, О.М. Комплексна еколого-економiчна оцшка люових ресурав як фактор сталого люокористування / О.М. Адамовський // Науковi пращ Лювничо'1' академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2004. - Вип. 3. - Pp. 43-46.
18. Лковий кодекс Украши вщ 21.01.1994 р. (в ред. вщ 08.02.2006 р.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
19. Порядок заготiвлi другорядних лiсових матерiалiв i здiйснення no6Í4HHx лiсових користувань в лiсах Украши. Затверджеш Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ 23 квiтня 1996 р., № 449. - 7 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
20. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу : пщручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Рябчук. -Львiв : Вид-во "Сит", 1996. - 312 с.
21. Сииякевич, 1.М. Еколого-економiчнi передумови для реформування лiсового господарства Украши / 1.М. Синякевич, 1.П. Соловiй // Науковi працi Лiсiвничоï академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 2. - С. 27-30.
Стрямец Н., Элбакидзе М., Рябчук В., Ангельстам П. Использование недревесных ресурсов леса как составная устойчивого ведения лесного хозяйства: обзор международных соглашений и национального законодательства Украины
Рассмотрена важность использования недревесных ресурсов леса как составной части устойчивого ведения лесного хозяйства. Проанализированы критерии и индикаторы устойчивого лесопользования, характеризующие использование недревесных ресурсов леса. Представлен обзор национального законодательства Украины, касающегося управления недревесными ресурсами леса. Отмечена роль недревесных ресурсов леса в контексте устойчивого ведения лесного хозяйства в соответствии с международными соглашениями и национального законодательства Украины.
Ключевые слова: устойчивое ведение лесного хозяйства, недревесные ресурсы леса, критерии и индикаторы устойчивого лесопользования.
Stryamets N., Elbakidze M., Ryabchuk V., Angelstam P. Using non-wood forest products as a part of sustainable forest management: review of international agreements and national legislation of Ukraine
The importance of non-wood forest products as a part of sustainable forest management is discussed. The criteria and indicators which include the non-wood forest management are shown. The overview of the national legislation of Ukraine due to management of the non-wood forest products is given. The role of the non-wood forest resources in the international and national Ukrainian legislation is described.
Keywords: sustainable forest management, non-wood forest products, criteria and indicators for SFM.
УДК: 630*232.13 Проф. Г. Т. Криницький, д-р. бюл. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. В.П. Войтюк, канд. с.-г. наук; асист. В.В. Андреева; доц. О.В. Кичилюк, канд. с.-г. наук -Волинський нацюнальний умверситет м. Леа Укратки
МОРФОМЕТРИЧН1 ТА ЦИТОГЕНЕТИЧН1 ОЗНАКИ ВЕГЕТАТИВНИХ I НАС1ННИХ ПОТОМСТВ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ВОЛИНСЬКШ ОБЛАСТ1
Здшснено аналiз плюсових дерев сосни звичайно!' за морфолопчними i цитоло-пчними показниками. За проведеною комплексною оцшкою ввдбрано кандидати в сорти-клони (24 %) i кандидати в ел^ (83 % дослщжуваних потомств). Встановлено, що проростки клошв е ушкальними за ядерцевою актившстю коренево'1 меристеми.
Ключов1 слова: клони, твабси, ядерцева актившсть.
Актуальшсть проблеми. Питания про вплив генотипу та фенотипу на рют плюсових дерев мае загальнобюлопчне \ люогосподарське значення. З бь
