CC BY
24
16. Rupert C.S. Photoreaction of ultraviolet damage / C.S. Rupert // Photophysiology. Academic Press. - N.Y. - 1964. - Vol. 2. - Pp. 283-327.
Скварко К.О., Кальмук О.П., Бено Ю.Й. Влияние лазерного излучения, Уф-С- и красного света на произрастание семян Arnica montana L.
Исследовано влияние низкоэнергетического гелий-неонового лазерного излучения, красного и УФ-С света на всхожесть и скорость произрастания семян Arnica montana L. Предпосевное облучение семян красным и УФ-С-светом улучшает семенные показатели арники горной. Невысокие дозы непрерывного лазерного излучения слабо стимулируют произрастание семян в начальных этапах развития растений.
Ключевые слова: Arnka, всхожесть семян, гелий-неоновый лазер, Уф-С-свет, красный свет.
Skvarko K.O., Kalmuk O.P., Beno Yu.Yo. Influence of laser radiation, UV-Blue and red light on the seed sprouting Arnica montana L.
The influence of low energy helium-neon laser radiation, UV-blue and red light on the germination ability and seeds sprouting Arnica montana L. was investigated. It is set that pressed irradiation of seed by red- and UV-Blue light improves the seminal indexes of Arnica. The low doses laser rays of helium-neon radiation are broken by a germination on the initial stages of plants development.
Keywords: Arnika, germination of seeds, helium-neon laser, UV-blue-light, red light.
УДК 630*28 *97*903 Acnip. Н. С. Стрямець1,2;
доц. М.М. Елбашдзе, канд. геогр. наук2; проф. В.П. Рябчук1, д-р с.-г. наук;
проф. П.Е. Ангельстам, д-р бюл. наук2
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В Л1СУ С1ЛЬСЬКИМИ ЖИТЕЛЯМИ ШВЕЦП (НА ПРИКЛАД1 РЕГ1ОНУ СМОЛАНД)
Проанатзовано використання недеревних pecypciB люу (НДРЛ) у сшьськш мю-цевост жителями Швеци, на прикладi регюну Смоланд. Проведено аналiз нацюналь-них докуменпв, проаналiзовано вщповщну л^ературу щодо НДРЛ та взято 60 ш-терв'ю у мюцевих лicокориcтувачiв у 36 населених пунктах. Визначено причини та об'еми заго^вл^ традицшш методи використання НДРЛ i змши у використанш за останш деcярiччя. Розглянуто важливють використання НДРЛ у контекст сталого ведення люового господарства.
Ключовг слова: стале використання недеревних ресуршв люу, стале ведення сового господарства, сшьсьга регюни.
Вступ. Люи е важливою ресурсною базою економ1чного розвитку сшьських регюшв, оскшьки забезпечують 1х мешканщв р1зномаштними де-ревними i недеревними ресурсами (Рябчук, 1996) [14]. Недеревш ресурси ль су (НДРЛ), зпдно з визначенням Продовольчо! i сшьськогосподарсько! орга-шзацп Об'еднаних Нацш (Food and Agriculture Organization, FAO) (1999) [3], - це продукти бюлопчного походження, отримаш з люових екосистем, о^м деревини. ïх згруповано у 16 категорш (8 рослинних та 8 тваринних ка-тегорiй).
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 Шведський ушверситет сшьськогосподарських наук, м. Скшнскаттеберг, Швецiя
Швецiя - кра!на з добре розвиненою ринковою економiкою. Полiтика щодо невичерпного люокористування та збереження бiорiзноманiття мае дов-гу iсторiю розвитку в кра!ш (Swedish Forestry Act,, 1993) [12]. Люова полии-ка Швецп (Anon., 2007/08) [1] спрямована на стале ведення люового госпо-дарства, що поеднуе збiльшення заготiвлi деревини i3 забезпеченням еколо-пчно! та сощально-культурно! стiйкостi лiсових екосистем. Метою цього дослщження е аналiз ролi НДРЛ для життедiяльностi сiльського населення у Швецп, що е прикладом кра!ни з ринковою економiкою.
Рег1он дослвдження розташований в центральнiй частинi височини Смоланд на твдш Швецп. Тут проходить твденна межа поширення бореаль-них лiсiв з переважанням сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) i ялини евро-пейсько! (Picea abies (L.) Karst), яю поступово переходять у люи помiрноl зо-ни з переважанням букових лiсiв. Лiсовi ландшафти в цьому регiонi мюцеве населення почало використовувати для ведення сшьського господарства та створення поселень 6200-3800 р. до н.е. (Lageras, 1996, 2007) [8]. У другш половит ХХ ст. замють сшьськогосподарських угiдь були створенi хвойш плантацп. З того часу штенсивне лiсове господарство стало основним видом люокористування (Bjorkman, 1996) [2].
Люи розподiленi мiж рiзними власниками. Промисловi приватнi люов-ласники володiють 80-85 % ушх лiсiв у регюш дослiдження (The Swedish Forest Agency, 2010) [13]. Регюн дослщження охоплюе 22 мунiципалiтети iз за-гальною площею 1792 км2; середня щшьнють населення становить 53 ошб на км2. Характерна депопуляцiя сшьсько! мiсцевостi, в якiй проживае 26 %> вiд загально! кiлькостi населення регюну.
Матер1али i методи дослвдження. Було зроблено аналiз аспектiв на-цюнально! люово! полiтики Швецп, яю стосуються використання НДРЛ, як компонента сталого ведення лiсового господарства (СВЛГ). Улитку 2010 р. було проведено яюсш структурованi iнтерв'ю (Kvale, Brinkman, 2008) [7] з мiсцевими люокористувачами в регiонi дослiдження. Було розроблено анкету для штерв'ю, що мютила низку вiдкритих i закритих запитань, яю стосували-ся таких аспекпв: (1) тип заготовлюваних НДРЛ; (2) обсяг зiбраних НДРЛ та методи !х заготiвлi, (3) методи використання, (4) вщомосп про колектора (вж, стать i соцiальний статус). Кожному стврозмовнику було надано повну свободу вщповщати на поставленi запитання. 1нтерв'ю були взятi у рiзних груп лiсокористувачiв, включаючи сiльських мешканцiв, а також керiвникiв лiсогосподарських пiдприемств. Загалом було взято 60 iнтерв'ю у 36 населе-них пунктах в регюш Смоланд. 1нтерв'ю тривали вщ 20 до 60 хвилин. Ус ш-терв'ю були аудiо задокументоваш, переведенi у текстовий формат i проана-лiзованi. У регiонi Смоланд вжова структура опитуваних лiсокористувачiв була такою: 18 %> респондентiв мали вiк вiд 16 до 25 роюв, 42 % - вщ 26 до 50 рокiв, 25 % - вщ 51 до 65 роюв, i 15 % були старшi за 65 роюв.
Результати.
Аналiз нащонального законодаства щодо сталого ведення лково-го господарства. У Швецп Закон про люове господарство (1979), який регу-люе використання люових ресурсiв, не включае пряму iнформацiю про
НДРЛ. Вщповщно до цього Закону, eKOHOMÎ4HÎ та еколопчш функцiï лiсу е однаковою мiрою важливi i повиннi тдтримуватися пiд час ведення лiсового господарства (Anon., 1992/1993) [1]. Еколопчний кодекс Швецп, який було прийнято у 1998 р. i змшено у 2000 р., наголошуе на дотриманш принцишв сталого розвитку, що е необхщним як для нинiшнiх, так i майбутшх поко-лiнь. У ньому також не мiстяться пояснення про НДРЛ (SEPA, 2009) [12]. У Швецп, як i у вшх скандинавських крашах, iснуе право на вшьний доступ до вшх лiсiв, яке виникло ще у перюд середньовiччя. Згiдно з цим правом, ус люди можуть вшьно використовувати лiс для вiдпочинку i збирання квтв, ягiд, грибiв та лжарських рослин. Однак деякi вищi судиннi рослини, а також мохи та лишайники е тд охороною, таким чином, збiр ïx е заборонено, нап-риклад, охороняються ус види родини орxiдниx (Orchidaceae Juss.) (SEPA 2009) [11]. Особливi правила щодо збереження природи та використання НДРЛ е у заповщниках, нацюнальних парках та юторичних мiсцяx (SEPA 2009) [11]. Ц правила вiдрiзняються у рiзниx регiонаx, наприклад, у нащ-ональному парку Garphyttan заборонено збирати рослини, але дае змогуться збирати ягоди та гриби. Однак у нацюнальному парку Soderâsen заборонено збирати лишайники, гриби, мохи а також викопувати рослини (SEPA 2009) [11]. Приватш лiси також вщкрип для всix громадян Швецiï, а також для вгг-чизняних та шоземних туристiв. Комерцiйний збiр япд та грибiв дозволено безоплатно (SEPA 2009) [11]. У Швецп права на полювання пов'язаш власню-тю на землю i землевласники можуть полювати самi або продати своï права на полювання.
Використання НДРЛ р1зними лкокористувачами. У Швецiï у ми-нулi часи використовувалося близько 35 мюцевих видiв ягiд, плодiв та шших ïстiвниx рослин як джерело харчування (Kardell, 1980) [5]. Це тривало до дру-гоï половини Х1Х ст. У регiонi дослiдження, зпдно з Nordmark (1997) [9], ль карськi рослини мали широке використання на початку ХХ ст., до того, як розпочався процес урбашзацп. Наприклад, "брусничний бум" у регюш Смоланд був наприюнщ Х1Х ст. до 1914 р., коли ягоди експортували до Шмеччи-ни. Брусницю називали "червоне золото люу", а регiональнi потяги, якими перевозили ягоди, називали "брусничш поïзди".
На тепершнш час у Смоланд майже 80 % опитаних мюцевих жителiв збирали дикорослi плодовi. У 58 %> дослiджуваниx поселень мiсцевi жителi збирали 2 види: чорницю (Vaccinium myrtillus (L.)) та брусницю (Vaccinium vitis-idaea (L.)), яю також були найпопуляршшими дикорослими ягодами у регюш. Серед япд, яю переважно збирали мiсцевi лiсокористувачi, - три види дикорослих япд: чорниця, брусниця та ожина (Rubus sp.), у 8 % дослщжу-ваних поселень. Об'еми заготiвлi чорнищ та бруснищ змiнювалися вiд 0,5 до 90 л за сезон, в середньому - вщ 2 до 5 л на шм'ю. З грибiв найбiльший попит був на лисички (Chanterel cantharellus ((L.), Murrill) i лисички-воронки (Cra-terellus tubaeformis ((Fr.) Quel)). Найбiльшу кiлькiсть видiв грибiв - вiсiм - серед опитаних збирала тiльки одна людина, яка використовувала ïx для вироб-ництва фарб для тканин.
У регюш дослiдження мiсцевi жителi не збирали лiкaрськi рослини. В iнтерв'ю респонденти часто зayвaжyвaли, що вони не мають достатньо знань про лжарсью рослини або гриби та способи ïx використання. Крiм ягiд та грибiв, люди збирали квiти для декорy. Переважало використання лiсy для рекреaцiйноï дiяльностi.
За резyльтaтними дослщження, полювання 6уло популярним видом активносп серед сiльськиx жителiв. Бiльше шж 40 % респондентiв заявили, що принаймш один з членiв шм^ e мисливцем. У Швецiï власники лiсy мають право на безоплатне полювання y своïx лiсax на тварин, за винятком великих ссавщв: лось (Alces alces Linnaeus,l758), рись (Lynx lynx Linnaeus,l758), вед-мщь (Ursus arctos Linnaeus,l7S8) тощо. G також мисливськi об'еднання, якi контролюють полювання. Основнi мотивaцiï для полювання - традицп i влас-не задоволення. Найпопулярн^ види для полювання: лош, козyлi (Capreolus capreolus Linnaeus, l758), дикi кабани (Sus scrofa Linnaeus, l758), зaйцi (Lepus timidus Linnaeus, l758) i качки (Anas platyrhynchos Linnaeus, l758).
У регюш Смоланд найкоротша вiдстaнь до люу вiд будинку - l0 мет-рiв, а максимальна - lS км. У сезон для збирання япд i грибiв жителi в се-редньому вирушали у лю раз на тиждень. Респонденти, як мали лiси у при-ватнш влaсностi, проводили бiльше часу в лiсi, що було пов'язано iз люогос-подарськими роботами. У регюш дослщження мiсцевi жителi збирали НДРЛ тшьки для особистого використання, наприклад, для приготування пирогiв. Деякi респонденти також збер^али ягоди та гриби для власного споживання у зимовий перюд. Лисички збирали один або два рази за сезон для приготування ïжi. М'ясо з диких тварин використовували для традицшних страв, наприклад, тушковане м'ясо лося з грибами досить популярне в дослщжуваному регюш. Мисливщ зазначили, що вони отримували еколопчне м'ясо безкош-товно. Його використовували для внутршнього споживання; лише один респондент зазначив, що продавав невелику кшьюсть м'яса. Багато респондентiв заявили, що збiр ягiд i грибiв для ïжi та продажу було важливим 60-70 рокiв тому. Частина респондента зазначили, що зараз можна купити все в магазинах i "в наш час, iншi речi e бiльш вaжливi, шж збирання ягiд та грибiв". Серед респондента люди середнього i похилого вжу були нaйбiльш защкавлеш у збирaннi НДРЛ, особливо якщо така практика була трaдицiйною в родиш i вони постiйно жили в сшьськш мюцевостг Жителi, зокрема, стверджували: "Батько мого чоловiк навчив його полювати. Моï батьки вчили мене ходити до люу, коли я мала тшьки кшька роюв". 1нтенсивне ведення лiсового господарства було згадане респондентами як причини зниження кшькосп япд i грибiв у люах.
Висновки. У Швецп, використання НДРЛ втратило широке поширен-ня та економiчне значення у другш половинi XX ст., що також сталося у ба-гатьох розвинених eвропейськиx крaïнax (Kardell, 1980; Kilchling та iн, 2009) [S, 6]. Численш дискyсiï стосуються питань, як поeднaти промислову загопв-лю деревини з iншими видами використання люових ресуршв, якi e важливи-ми для рiзномaнiтниx лiсокористyвaчiв, починаючи вiд тyристiв, влaсникiв лiсiв - до мiсцевиx громад. Крiм того, у розвинених крaïнax, де мiсцевi жите-
лi залежали вiд НДРЛ в минулому, дос НДРЛ е важливим джерелом матерь альних та культурних ресурсiв. Проте традицп заготовляти НДРЛ з часом слабшають та втрачають популярнiсть особливо серед молодь В останш де-сягалптя iноземнi громадяни та компанп, що експортують ягоди, користа-ються "правом вiльного доступу " до лiсiв у Швецп для заготiвлi НДРЛ. Ро-бочi iммiгранти з Та1ланду, В'етнаму та iнших кра1н, що розвиваються, при-1жджають до Швецп, щоб збирати дикорослi ягоди. У деяких репонах мюце-вi жителi стверджують, що рекреацiйне навантаження та штенсивне ведення лiсового господарства, використання добрив, призвело до руйнування люо-вих екосистем, а наявнють чисельних популяцiй траво1дних тварин - до зни-ження покриву чорнищ (Kardell, 1980) [5]. Право доступу громадськосп до лiсiв е важливим правом для шведського населення (Sandell, Fredman 2010) [10]. Дослiдники вважають, що "право на вiдкритий доступ" у Швецп повинно бути переглянуто для того, щоб диференщювати збiр НДРЛ для особистих та комерцшних потреб (Sandell, & Fredman, 2010) [10].
Л1тература
1. Anon. (2007/2008). Regeringens proposition (2007/08). En skogspolitik i takt med tiden // A forest policy in line with the times. Proposition nummer 108.
2. Björkman, L. (1996). Long-term population dynamics of Fagus sylvatica at the northern limits of its distribution in southern Sweden: a palaeoecological study. The Holocene June. - 1996. -Vol. 6. - Pp. 225-234.
3. FAO, (1999).To wards a harmonized definition of non-wood forest products. Unasylva. -Vol. 198. - Pp. 63-64.
4. Glasser, B. (1967). (reprinted in 2008) The discovery of grounded theory: strategies for qualitative research / B. Glasser, A. Strauss // Aldine Transaction, New Bruinswick and London.
5. Kardell, L. (1980). Forest berries and mushrooms: an endangered resource? Ambio. - Vol. 9, No. 5. - Pp. 241-247.
6. Kilchling, P. (2009). Demand for non-timber forest products: survey of urban consumers and sellers in Switzerland / P. Kilchling, R. Hansmann & K. Seeland // Forest Policy and Economics. - Vol. 11. - Pp. 294-300.
7. Kvale, S. (2008). InterViews: Learning the craft of qualitative research interviewing / S. Kvale, S. Brinkman // Sage publications, Thousand Oaks.
8. Lagerás, P. (1996). Vegetation and land-use in the Smáland Uplands, southern Sweden, during the last 6000 years. PhD thesis. Department of Quaternary Geology, Lund University.
9. Nordmark, H. (ed.) (1997). Kulturbilder frán smálandskt 1700-tal // Cultural images from Smáland 1700 // Historiska föreningens i Kronobergs län skriftserie. - Vol. 7.
10. Sandell, K. (2010). The Right of Public Access - Opportunity or Obstacle for Nature Tourism in Sweden / K. Sandell & P. Fredman // Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism. -Vol. 10: 3. - Pp.. 291-309.
11. Swedish Environmental Protection Agency (2009). Nature conservation and wildlife management. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.swedishepa.se/en
12. Swedish Forestry Act, (1993), Lag om ändring i skogsvárdslagen (SFS 1979:429), SFS 1993. - Vol. 553, Stockholm, Sweden. - 9 pp.
13. The Swedish Forest Agency. (2010). Skogsstatistik ársbok // Forest statistic yearbook] Skogsstyrelsen, Jönköping.
14. Рябчук В.П. Недеревна продукщя люу : тдручник [для студ. ВНЗ] / В.П. Рябчук. -Львiв : Вид-во "Свп" 1996. - 312 с.
Стрямец Н.С., Элбакидзе М.М., Рябчук В.П., Ангельстам П. Особенности использования недревесных ресурсов леса сельскими жителями Швеции (на примере региона Смоланд)
Нами проанализировано использование недревесных ресурсов леса (НДРЛ) в сельской местности Смоланд в Швеции различными лесопользователями. Проведен анализ национальных политических документов, взято интервью у 60 местных лесопользователей в 36 населенных пунктах. Основные вопросы исследований: причины и объемы заготовки НДРЛ; традиционные методы использования НДРЛ, основные изменения в использовании этих ресурсов за последние десятилетия. Проанализирована роль НДРЛ в устойчивом ведении лесного хозяйства.
Ключевые слова: устойчивое использование, сельские общины, устойчивое ведение лесного хозяйства.
Stryamets N.S., Elbakidze M.M., Ryabchuk W.P., Angelstam P. Using non-wood forest products by rural residents: Smaland in Sweden as case study
We analysed how different forest stakeholders utilize NWFP in rural areas in Smáland in Sweden. We analysed national policy documents, reviewed relevant literature and interviewed 60 local forest users in 36 settlements. The topics for the field study were the reasons and amounts of NWFPs harvested; traditional management practices for and use of NWFPs, and how these practices have changed over the past decades. Finally, the importance of using NWFPs in the context of sustainable forest management is discussed.
Keywords: sustainable use of non-wood forest products, rural areas, sustainable forest management.
УДК 630*165.7 Асист T.I. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ПЕРСПЕКТИВИ М1ЖВИДОВО1 ПБРИДИЗАЦП ЯЛИЦЬ В УКРА1Н1
Представлено аналiз та узагальнення л1тературного огляду щодо поширення видiв роду ялиця (Abies P. Mill.) в Укра1ш. Наведено перелж мiжвидових гiбридiв за участю представнигав роду, що ростуть в Укра1ш. Визначено напрями та перспекти-ви проведення селекцшних дослщжень роду Abies в Укра1ш.
Ключовг слова: селекщя, ялиця, рщ Abies, ялиця бша, штродукщя, мiжвидова пбридизащя, перехресне запилення, гетерозис.
Вступ. Результати м1жвидово! пбридизацп ялиць висвплено у ба-гатьох наукових працях [1, 7, 9, 12-15]. Внаслщок дослщжень було встанов-лено, що м1жвидова пбридизащя е перев1реним шляхом збшьшення загально! стшкосп i життевосп, тому що пбридам у межах роду Abies, властивий гетерозис, який проявляеться не тшьки в збшьшенш штенсивносп росту, але i в збшьшенш життевосп. З цим пов'язана тдвищена толерантшсть до змши еколопчних умов [15].
Географiчну близьюсть природних ареалiв ялиць (особливо мiж A. firma, A. koreana, A. mariesii i A. sachalinensis) було запропоновано як чинник, що позитивно впливае на виживання i рют гiбридiв [14]; вважаеться також, що еволющя роду Abies зумовлена швидше географiчною iзоляцiею, нiж ге-нетичним або фiзiологiчними бар'ерами [13]. 1снуе також думка про сильну репродуктивну iзоляцiю мiж пiвнiчноамериканськими представниками роду i !х европейськими родичами [Цит. за 12].
Мета роботи - на основi аналiзу селекцшних дослщжень роду Abies у свт намггити напрямки виконання робiт з пбридизацп ялиць в Укра!ш.
