CC BY
66
населення, що негативно вплине на туристiв i тим самим HiXTO не отримуе вигод. Для того щоб отримати найбiльшi з можливих прибуткiв для Bcix сторiн i змен-шення суперечностей, i мають iснувати щ консультативнi фiрми.
8. Екологiчна освгга. Мiсцевi громади повиннi активно залучатися для за-провадження туристичних проектГв, а для цього !м необхщно мати мiнiмальнi знання про оргашзащю i функцiонування туристично! дiяльностi. Для цього в щ райони необхвдно скеровувати службовцiв з метою надання необхвдно! шформаци про вплив туризму на даний регюн, а також про прибутки, якi можуть отримати мiсцевi жителi, i що !м для цього необхiдно робити. Еколопчна освiта дозволить лiквiдувати упереджене ставлення мшцево! громади до туристiв, забезпечить швидше розумiння культурно! вiдмiнностi i поваги до природи. Сталий розвиток екотуризму передбачае екологiчну освiту не тшьки мiсцевого населення, але й екотурислв. Таким чином, екологiчна освгга з роками буде ставати бшьш важли-вим фактором, що позитивно впливатиме на розвиток сталого екотуризму.
9. Надання шформацшних послуг туристам i вЫмочиваючим. Страте-пя маркетингу сталого екотуризму повинна передбачати забезпечення потенцш-них турислв повною екологiчною та економiчною iнформацiею про територта для ввдпочинку. Це може запобГгти розчаруванню турислв. Таку шформащю вар-то розповсюджувати за допомогою туроператорiв.
10. Дослiдження в галузi сталого екотуризму. Для вирiшення рГзних проблем розвитку сталого туризму необхщно збирати, аналiзувати та зберiгати шформащю. На це будуть витрачатися велик кошти. Але якщо це стосуеться кра-!ни чи територГ!, розвиток яко! залежить виключно ввд туризму (чи екотуризму), таю витрати е виправданими. Таю дослвдження, окрГм того, будуть поповнювати iнформацiю про даний об'ект, його поведшку в рГзних умовах, i в кiнцевому раху-нку вони сприятимуть розвитку сталого екотуризму.
Запропоноваш свиовим фондом природи принципи сталого розвитку е щ-лком придатними й для сталого розвитку екотуризму на територiях природно-заповвдного фонду в Украш. Звичайно при цьому не потрГбно забувати, що кожна заповвдна територГя мае сво! особливоста i вимагае шдиввдуального тдходу при li використант для екотуризму та li охорош.
Лiтература
1. Miller and Kaac. World Wide Fund 1992. Beyond the Green Horizon. - World Wide Fund, Surrey. 1992. - S. 210.
2. Николаевский А.Г. Национальные парки. - М.: Агропромиздат, 1985. - 187 с.
УДК 630*6 Асист. Л. O. Малик - УкрДЛТУ
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНИХ
РЕСУРС1В Л1СУ
Подаеться нова люова пол^ика щодо використання недеревних лiсоматерiалiв i показана важливють i рiвень використання недеревних лiсоматерiалiв в Украíнi та £врош
Науковий BicHHK, 2001, вип. 11.3_
L. Malyk - USUFWT Forest policies: utilization of non-wood forest products
In this article are recommended new directs of forest policies for utilization of non-wod forest products and showed importance and level of utilization of nonwood forest products in the Ukraine and in Europe.
EKOHOMi4He i сощальне значення лкових недеревних ресурав
Свгговий досввд сввдчить про те, що недеревт рослинш ресурси лiсу ма-ють важливе економiчне i соцiальне значення незалежно вiд рiвня розвитку наць онально! економiки i домiнування окремих форм власность Принципи сталого розвитку лкового господарства, що були проголошенi на Мiжнароднiй конферен-ц11 ООН в Pio-де-Жанейро (1992), також передбачають рацюнальне використання недеревно! лшово! рослинностi в штересах теперiшнiх i майбутнiх поколшь. Не-деревна лiсова рослиннiсть (особливо гриби i ягоди) заготовляються в таких про-мислово розвинутих крашах, як Швецiя, Фiнляндiя, Iталiя та ш.
В Украш з одного гектара площ^ зайнято! лiсом, можна зiбрати в рiк не менше продукци, нiж з сiльськогосподарських упдь. В окремих регiонах Украши комплексне безввдходне використання лiсу та його ресурив, у тому числi недеревних, дае змогу отримати з 1 га лку за цикл рубання в середньому в 2.8 разiв 6i-льше прибутку, чим ввд реалiзацil лiсоматерiалiв. Зазначимо, що собiвартiсть ди-корослих набагато нижча ввд культурних [1, cт. 5]. Економiчне значення лiсових недеревних ресурмв полягае в тому, що вони забезпечують сировиною харчову, фармацевтичну, парфумерну, ветеринарну, текстильну, хiмiчну та iншi галузi на-цюнально! економiки. Крiм того, недеревна продукцiя е предметом експорту.
На сьогодшшньому етапi, коли в Украш погiршуеться екологiчна ситуа-цiя, лiсовi недеревнi продукти е джерелом постачання еколопчно чисто! !жь Лко-ва недеревна рослиннiсть е еколопчно чистою, якщо вона не забруднена антропогенною д1яльшстю. Так, лiсовi ягоди, гриби, горiхи та iншi плоди як харчовi ресурси мають вс необхiднi та легко засвоюват органiзмом вiтамiни, бшки та iн. органiчнi сполуки. Саме щ ресурси приходили на допомогу жителям мiст i сiл у посушливi чи дощовi роки, коли зменшувалися врожа! сшьськогосподарсько! продукци. А для жителiв гiрських районiв чи Полкся лiс завжди був важливим джерелом постачання mi. Екологiчне значення недеревно! рослинностi проявля-еться також у лкорегулюючих властивостях.
Крiм перерахованих властивостей, варто зазначити рекреацшне значення недеревних лшових ресурсiв. В процес збирання недеревно! рослинностi людина зосереджуе головну увагу на пошуку япд, грибiв тощо. Тим самим зтмаеться емоцiйне, нервове, фiзичне та iншi негативнi напруження, вiдновлюються сили.
За роки незалежносп Укра!ни еколого-економiчне значення недеревних ресурив лiсу не зменшилося. Навпаки, на теренi Укра!ни гриби та ягоди заготов-ляють не тшьки нацiональнi пiдприемства лiсового господарства, але i зарубiжнi фiрми.
Використання недеревних лкових ресурмв в УкраЁт та за кордоном
За статтею 9 Лiсового кодексу Укра!ни постшними i тимчасовими лко-користувачами Укра!ни е пiдприемства, установи, оргашзаци, у яких створено спецiалiзованi пiдроздiли для спещального використання лiсових ресурсiв, а та-
кож об'еднання громадян, якi здiйснюють спецiальне використання лiсових ре-сурсiв. Найбiльшi обсяги заготiвлi недеревних рослинних продуктiв лшу заготов-ляеться на державних лшогосподарських пiдприeмствах Державного комiтету ль сового господарства Укра!ни [3]. В табл. 1 представлена шформащя про обсяги заготiвлi недеревних продуктiв лiсу шдприемствами лiсового господарства Укра-
Табл. 1. Обсяги загоmiвлi недеревних продуктiв лку в тоннах шдприемствами
Роки Плоди i ягоди Гриби Березовий сж Лжарська сировина
1993 5034 - - 508
1994 2605 - - 450
1995 2144 - - 433
1996 848.3 133.3 1447.0 277
В табл. 2 наведено обсяги заготiвлi недеревно! продукци шдприемствами ДЛГО "Львiвлiс".
Табл. 2. Обсяги заготiвлi недеревно! продукцИ лiсу в тоннах шдприемствами ДЛГО
"Львiвлiс"
Види недеревно! люово! продукци Роки
1995 1996 1997 1998
Плоди i ягоди 313 11.2 140 24
Лiкарська сировина 76.8 113 26.6 27
Гриби 70 - - 7.5
Березовий сiк 200 130 127 54
Заготавля недеревно! лiсово! рослинноста е перспективною, оскiльки вона здшснюеться в багатьох промислово розвинутих кра!нах свiту. Так, у Фiнляндi! заготовляеться вщ 565.3 тис. т япд в роки низько! врожайностi до 1111.2 тис. т япд в рш з високою врожайнiстю. У Чехи, наприклад, в 1994 р. заготовлено в ль сах коло 2800 т лжарсько! сировини [4]. Отже, бачимо, що обсяги заготiвлi в Укра!нi лiсово! недеревно! продукци е значно меншими, нiж в кра!нах ввропи. Це спричинено, головним чином, нестабшьною економiчною ситуацiею в кра!ш. Роз-в'язання цiе! проблеми вимагае нових пiдходiв в полггищ лiсокористування недеревно! продукци.
Напрямки лково! политики щодо покращання використання недеревно!
лково1 рослинностi
На Мiжнароднiй конференци ООН в Рiо-де-Жанейро (1992) визнано прю-ритетним напрямом лшово! полiтики, який забезпечуе комплексне використання вих компонентiв лiсу. В Укра!ш, у зв'язку з цим, необхвдно втiлити в життя дiевi економiчнi iнструменти лiсово! полiтики, яю б стимулювали ефективне використання недеревних рослинних ресурив лiсу. На мою думку, варто впровадити в практику лшокористування досконалi нормативи плати за спещальне використання лiсово! недеревно! рослинность Плата за спецiальне використання лшових недеревних рослинних ресурив повинна зараховуватися на рахунок тдприемств i використовуватися на вiдтворення i охорону лiсiв.
Необхiдно запровадити екосертифшацгю недеревно! лiсово! рослинностi, що буде сприяти виходу лшових пiдприемств як на внутршнш, так i на зовшшнш ринок.
Науковий вкник, 2001, вип. 11.3_
З метою отримання сталих врожа!в плодiв, ягiд i лiкарських рослин лшо-вим пiдприeмствам варто розвивати плантацшне лiсовирощування. Свiтовий до-сввд свiдчить про перспективнiсть такого лшокористування.
Важливим аспектом лшово! полiтики щодо використання недеревно! про-дукци лку е розвиток ефективних технологiчних процемв, якi забезпечують зби-рання, первинну обробку та збер^ання продукци лку.
Лiтература
1. Рябчук В.П. Недеревна продукщя лiсу. - Львiв: Свгг, 1996. - 312 с.
2. Лiсовий кодекс УкраКни. - Львiв, 1995. - 83 с.
3. Сенько £.1., Фурдичко О.1. Економжа комплексного використання i вщтворення хар-чових ресурсiв лiсу. - Львiв: Мююнер, 1996. - 296 с.
4. Forestry issues - Non-wood forest products: http:// www.rcfa-cfan.org/English/issues. 3.html.
5. Non-wood forest products and income generation. - Unasilva. Vol. 50/ 198, 1999/ 3
УДК 630*970.13 Доц. А.1. Гузш, К.С.-2.П - Природный запов^ник "Розточчя"
ДО ПИТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОМАХО1ДНИХ ПТАХ1В У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 I ОСНОВН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ СТРУКТУРИ IX НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ В1ДНОСНО ЕКОЛОГ1ЧНО ЗБАЛАНСОВАНИХ Л1СОВИХ
ЕКОСИСТЕМ
Розглядаються питання впливу комахощних nTaxiB на i'x жертв, прирiст деревостану, економiчну ефективнють ix використання у лiсовому господарств^ кiлькiснi характеристики населення в умовах екологiчно збалансованих лiсовиx екосистем.
Doc. A.I. Guziy - USUFWT
On problem of economic efficiency of use of insectivorous bird in forestry and the main characters of their population structure in conditions of balanced
forest ecosystems
The effect of insectivorous bird on their victims and on forest stand ground, the economic efficiency of their use in forestry, the quantitative characters of bird population in conditions of balanced forest ecosystems are considered
Метою роботи е розгляд питання впливу птахiв на !х жертв i, як наслвдок, приршт деревостану, кшьюсних показниюв складу i щшьносл населення птахiв переважаючих груп i тдгруп титв лку Захщного регюну Украши.
До екологiчно збалансованих лiсових екосистем належать насадження з вираженим гомеостазом, здатт до саморегулювання. З точки зору ентомологи, в таких екосистемах ввдсутш спалахи комах-шкiдникiв - об'еклв живлення птахiв.
В основу роботи лягли результати облтв птахiв, що проводилися з 1980 по 2000 рш за методикою А.П. Кузякша [2].
Безхребетнi тварини, зокрема комахи, можуть iстотно впливати на стан ль состанiв, спричиняти !х вiдмирання аж до повного руйнування бюгеоценозу. Втрата листя, через пошкодження первинними комахами-шкiдниками, впливае на ркт дерева, в основному, через зменшення фотосинтезуючо! поверхнi, що ввдби-ваеться на зменшенш кiлькостi синтезуючих вуглеводшв. Темпи сповiльнення росту дерев часто пропорцшш кiлькостi втрачених листюв, зменшенню листково!
Еколого-економ1чн1 проблеми сталого розвитку л1сового комплексу 71
